ІТ-галузь потребує мінімум 54 тис. інженерів цього року. Ключові тези зустрічі з президентом Асоціації «IT Ukraine»

27 липня 2021 року відбувся прес-сніданок з президентом Асоціації «IT Ukraine», CEO Intellias Віталієм Седлером. В ході нього він обговорив досягнення і виклики IT-галузі за результатами першого півріччя 2021 року та прогнози до кінця року.

Редакція DOU публікує основні тези.

Про глобальні тренди розвитку IT ринку на технологій

  • Через вплив пандемії коронавірусу та перехід на віддалений формат роботи, компанії потребують все більше ІТ-спеціалістів. В Україну надходить багато запитів на ІТ-послуги практично з усього світу.
  • В IT розвиваються нові сфери й напрямки. Наприклад наслідком стрімкого розвитку машинного навчання, нових методів обробки та збереження даних, стала поява поява MLOps спеціалістів, по аналогії з DevOps та DataOps експертами.
  • Також спостерігається зростання запитів на кіберзахист. У 2020 році атаки шкідливого програмного забезпечення (malware) зросли на 358%, а програм-шантажистів (ransomware) — на 435%. Згідно з даними RiskIQ, світові корпорації втрачають $2,9 млн через кібератаки щохвилини.

Про досягнення ІТ індустрії України

  • Українські компанії почали демонструвати рекордні темпи зростання у другій половині 2020 року. Вже кілька українських компаній перетнули позначку в 10 тисяч спеціалістів. Рекордним показником Седлер назвав збільшення на 8 тис. спеціалістів традиційного рейтингу DOU.
  • Кількість вакансій в IT на 39,2% перевищує кількість відповідних фахівців, які розмістили свої резюме в інтернеті. Попит на IT-фахівців в Україні зростає в середньому на 30% щороку, на кожного працевлаштованого спеціаліста припадає 30–40 вакансій.
  • Кількість IT-випускників українських вузів щороку становить 15-20 тис. Проте цього не вистачає. Позитивний результат дає приріст в індустрію світчерів (фахівців, які перекваліфікувались в IТ-фахівців).
  • Наразі індустрія потребує мінімум 54 тис. нових IТ-інженерів в 2021 році з огляду на 30-відсоткове зростання ринку праці.

Про виклики української ІТ галузі

  • Для підтримки росту індустрії потрібно перебудувати систему освіти. Це можливо за умови синергії зусиль зі сторони влади, бізнесу та навчальних закладів.
  • Для стрибка української IT-освіти потрібна взаємодія бізнесу та влади в напрямку розробки навчальних програм для потреб ринку; ресурсне забезпечення навчальних закладів; співпраця бізнесу та закладів освіти.

Про Дія City

  • Врахування всіх зауважень від IT-індустрії в контексті Дія City є дуже важливим для збереження темпів росту галузі.
  • Асоціація «IT Ukraine» захищала і продовжує захищати інтереси IT-індустрії протягом усього періоду роботи над законопроєктом № 4303. Наразі не всі зауваження та пропозиції від IT Ukraine враховані.
  • Найважливіші пункти, які відстоює асоціація — це захист ІТ-спеціалістів-ФОПів, які співпрацюють з IT-компаніям, така співпраця не повинна обмежуватись і розцінюватись як трудові відносини; збереження існуючого податкового навантаження на IT-індустрію та діючих бізнес-моделей; виключення із закону про Дія.Сіті розділу про об’єднання резидентів Дія.Сіті (так званої СРО). Адже таке конституційне право фізичні та юридичні особи мають вже і незалежно від закону про Дія.Сіті; відсутність будь-яких державних регуляторів для ІТ-галузі; розвиток ІТ-освіти; прийняття закону «Маски-шоу Стоп-3».
  • Асоціація чекає на голосування податкового закону № 5376, який і визначить яке насправді буде навантаження на індустрію наступні 25 років.
👍НравитсяПонравилось2
В избранноеВ избранном0
LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

IT-спеціяліст народжується не на останньому курсі, коли йому видають диплом, а значно раніше. Щоб отримувати їх десятками тисяч, треба починати зі школи. Останнє ЗНО з математики показало, що третина(!) з тих, хто його пише, не здатна розв’язати завдання на рівні п’ятого(!) класу школи. Про яке IT може йти мова, коли зі школи виходять люди обмежено придатні хіба розкладати продукти в Ашані під наглядом більш кваліфікованого наглядача?

Наразі не всі зауваження та пропозиції від IT Ukraine враховані.

Так вони вже й не будуть враховані, альо. Вечер в хату, вас вітають смотрящі від мінцифри, в общак IT Creative чесним ворам з чорних зон на цигарки та чай будь ласка по 20$ з гребця скинулись!

Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Любой человек может стать программистом, особенно таким, какие нужны в аутсорсе. Если не ленится конечно. Вопрос, почему не хватает людей. Ответ в том, что бабла можна срубить где попроще, типа на откатах. Ну и простой програмер, чернороб имеет потолок и с возрастом этот потолок все ниже.

Люди дуже, дуже ліниві. Практично будь-хто може стати програмістом, але то ж треба реально напрягтись.

Практично будь-хто може стати програмістом, але то ж треба реально напрягтись.

Практично будь-хто може стати спортсменом, але то ж треба реально напрягтись.

Спортсмен — це не професія. Після 30 все одно потрібно йти і освоювати професію або відкривати свій бізнес.

Профессия — это то чем люди зарабатывают деньги, профессиональный спорт — это как раз про это, а потом в тренеры после тридцатника, а то и раньше.

Не обов’язково. Людина може бути як професійним спортсменом, так і спортсменом-аматором.

Так і є. В ЄС круті спортсмени відкривають приватні школи чи академії. В тенісі таких десятки.

Свій бізнес в галузі спорту, або йдуть працювати у відповідні федерації.

В нас цього немає, тому в багатьох видах спорту ми свої позиції втратили, там де були топовою державою (фігурне катання, гандбол, легка атлетика).

Місток поколінь — це запорука розвитку галузі.

Даже ты можешь спортсменом стать, но ленишься. Ленивых не жалко

Бо не хочуть.

Кожен хоче може ж стати порноактором.

Кожен хоче може ж стати порноактором.

Только не всех берут.

Там тоже сложные вопросы про люки?😹

«Розкажіть нам про 10 видів пісьок люків.»

Як Java викладач дозволю собі з вами не погодитися. Дуже багато студентів відсіваються на етапі навчання, тому що просто не готові вчитися навіть заради того, щоб отримати роботу в ІТ. І ніякі високі зарплати їх цього не змусять робити.

І ніякі високі зарплати їх цього не змусять робити.

бити не пробували? ))

Нехай їхні дружини лупцюють, коли будуть бачити, скільки вони грошей додому приносять і скільки могли б приносити, якби в ІТ працювали.

Їхні дружини самі можуть піти в айті. Чи королеви?

значить то не їх, таке буває

Скорее всего в вашем случае root cause совсем другой. Вы ведь их Java учите, а она только инструмент. По аналогии как столяра бы учили забивать гвозди молотком, а потом удивлялись почему после курсов мало кто может построить из дерева даже будку и многие просто уходят не осилив курс. ИМХО заканчивают те кому не хватало только молотка + 1% суперупертых. Отсеявшиеся естественно не смогли рассмотреть проект будки за молотком.

Позитивний результат дає приріст в індустрію світчерів

это трындец

Тому що багато конструкцій switch case вказують на проблему в дизацні коду.

Без поняття. Я тупий. Без предмету який закодовується не скажу.

Нет ничего плохого в свитчерах. Но количественный рост за их счёт называть позитивным результатом? Что позитивного в этом видит опрошенный — не ясно. На ум приходят только тривиальные позитивные стороны «нас больше» и прочие банальности

да, почему нет? Проекты разные нужны. Условно говоря ты хочешь заниматься на проекте интересными задачами. Но, сюрприз-сюрприз, на всех их не хватит априори. Следовательно кто-то должен их делать. За счет прихода условных 10 свитчеров, которые будут делать рутину, ты сможешь себе позволить делать архитектуру или что там тебе еще интересно.

Помог ли такой метод наполнения сферы Индии, Китаю, Таиланду?

замечательно помог. Туда заходят проекты, которые Украине и не снились, потому что украинский подрядчик не может выставить на вчера даже тысячу человек, не говоря уже о десяти тысячах, что вполне себе реально в их условиях. Да, репутация качества подупала, но это не значит, что у них нет спроса.

Я что-то не понимаю — мы за количеством гонимся? Для меня не проблема понять связь моих доходов и доли рынка IT в структуре ВВП государства. Но по той же причине мне интереснее таргетированный выстрел на незаполненной нише, чем работа на рынке проектов, где уровень среднего исполнителя не выше азиатского. Если где-то я ошибаюсь в логике — поправьте

Я что-то не понимаю

Потому что первый вопрос не был связан со вторым. То, что у нас растет количество свитчеров, не значит что мы повторяем путь Индии. При этом ответ на вопрос «помог ли такой метод наполнения сферы Индии» именно такой.

Большое отличие от Индии в том, что там английский знают в общем-то практически все, а это значит, что любой двоечник может пойти на копипастную работу даже при низком уровне интеллектуального развития. У нас английский это уже препятствие.

У наших свитчеров речь о другом. Это, зачастую, умные люди, которые просто разочаровались в своей изначальной сфере. Это не делает их хуже. Да, они могут не знать матчасти и как переводить число из десятичной системы в двоичную. Но, сюрприз-сюрприз, для текущего уровня проектов в Украине это и не нужно. Редкие исключения, конечно, присутствуют, но их не всегда тянут и «несвитчеры».

Если будут сильные девелоперы, то будут и сильные проекты. Это априори

Но по той же причине мне интереснее таргетированный выстрел на незаполненной нише

Так если не будут приходить свитчеры, если не будут приходить слабые девелоперы, то именно вам придется делать рутину, потому что она есть абсолютно на любом проекте.

И да «свитчер» далеко не равно «слабый девелопер». Ну начал человек в айти не в 20, а в 28 например. Какая разница?

Если будут сильные девелоперы, то будут и сильные проекты. Это априори

В очередной раз — какое это имеет отношение к росту количества свитчеров?

Большое отличие от Индии в том, что там английский знают в общем-то практически все

Really? Из первых рук не соглашусь. Все — разве что заменить на все в сфере туризма и IT. У нас в IT с английским не так уж и печально (ошибаюсь?).

Это не делает их хуже.

Это к моим посылам вообще не имеет отношение и я не понимаю зачем это здесь

В очередной раз — какое это имеет отношение к росту количества свитчеров?

1. Свитчер не значит слабый дев, какой-то процент из них сильный, значит больше свитчеров — больше сильных девов
2. Наличии «рабочей силы» разгружает сильных девов от рутины

Really? Из первых рук не соглашусь. Все — разве что заменить на все в сфере туризма и IT.

Ок насчет всех я погорячился, но их там больше втрое, чем все население Украины

Это к моим посылам вообще не имеет отношение и я не понимаю зачем это здесь

посыл в том, что увеличение количества свитчеров ничего не дает. Я это опровергаю.

ошибаетесь в одном: посыл в том что лично мне это ничего не даёт. а это суть (опять-таки, ограниченная моими же интересами)

так статья называется не «Что хорошего для Андрея Морского», а «Что хорошего для индустрии»

ахххаха. и то верно. не очень меня заботит второе, подмечу

Наличии «рабочей силы» разгружает сильных девов от рутины

и загружает их другой рутиной — контролем, чтобы «бывший бариста» не закомитил такого, от чего волосы дыбом встанут.

но ее во-первых меньше, во-вторых при зайчатках менеджментских скиллов среди «бывших барист» выделяются более способные и они играют роль прокси, в-третьих некоторые бывшие баристы оказываются полезнее для проекта, чем «трушные» программеры, окончившие норм ВУЗ по специальности.

Потому как единицы из тысяч свитчеров осилят пройти цепочку интервью с литкодом, сисдизом и поведенческим. Это чисто мясо для посредников, сервисной индустрии.

Ты так говоришь, как будто из наших окончивших ВУЗы много осилило эту цепочку)) У меня есть коллега-свитчер. У свитчеров зачастую больше упорство, за счет которого они могут быстро восполнить пробелы в базе

Сейчас просто очень планка повышается. Так что если кто-то не в состоянии пройти, с профильным дипломом или без, классическую планку, которую я обозначил выше, то, возможно, что человек профнепригоден.
Я смотрю по новостям, например, в Сингапуре всерьёз проводят повышение квалификации по машинному обучению и анализу данных. Якобы, этих скилов не хватает на рынке. Конечно, возможно, что это просто новостной хайп или я на английском не так понял. Но если это правда, то уже такую планку свитчер без серьёзного уровня интеллекта или склонностью к STEM вряд ли осилит.
Если что, то я и сам в какой-то степени свитчер. )

А на Росії робота Альошу придумали. Ми ж тут наче всі інсайдери, і бачимо як реальність далека від казок на ТСН.

Я не из ТСН смотрю новости про Сингапур, а из тамошней государственной медиакорпорации.
Skills Ignition SG to offer 600 new training places, data analytics track
www.youtube.com/watch?v=Xq6I7wcIVCk

В самом внизу, в описании ролика:

A new track, Data Engineering with Machine Learning Fundamentals, will be added this year.

Ну и уровень сотрудничества тоже впечатляет — не какие-то «лидеры рынка», всякие Эпамы и Тата-Консалтинг, а в партнёрстве с Гуглом этим занимаются.

Пиарят свои новые курсы на 600 человек, ну ок.
Я помню фейсбук с каким-то школами коллаборатил.

Сейчас просто очень планка повышается.

Для чего? В ФААНГ все так же непросто попасть, есть мнение кстати, что сейчас даже легче. В мелкие конторы такая же сложность попадания. ML это конечно хорошо, но сейчас явно обходится без этого львиная доля проектов.

свитчер без серьёзного уровня интеллекта

Уровень интеллекта многих наших программистов оставляет желать лучшего. Где там Семухин, который рассказывает, что он на мотоцикле не может никого укокошить даже гипотетически.

Я смотрю по новостям, например, в Сингапуре всерьёз проводят повышение квалификации по машинному обучению и анализу данных. Якобы, этих скилов не хватает на рынке.

Конечно, но это не значит что в других сферах их хватает

Насколько я понял, то ещё во времена пузыря дот-комов была типа огромная нехватка программистов, что туда в профессию шли домохозяйки и безработные после курсов. Потом, конечно, после краха и перевода очень многих простых проектов на аутсорс в Индию, всё это жёстко откатилось назад, выкинув из профессии многих старых программистов, начавших карьеру в предыдущие десятилетия.

Из-за того, что в т.ч. и в США в последние 20 лет рекламируются и проводятся всякие буткэмпы для программистов, появились заградительные интервью из лайв-кодинга, литкода, сисдиза и поведенческих. Чтобы те, кто без профильного диплома, без высокого интеллекта не прошёл отбор на какой-то сложный проект с большим бюджетом, который стрёмно отдать на аутсорс/аутстафф за границу.

Та новость из Сингапура — не единственная. Там примерно то же, что и в Штатах. Всё простое — на атусорсе. Когда становится модным что-то новое, сложное и востребованное — со старых, простых проектов слабых людей не берут. Кого-то отправляют в родную страну, местных просто на улицу выгоняют. Ну и правительство поощряет, чтобы граждане-работники средних лет постоянно повышали квалификацию, так как постоянно выгоняют слабых.
Опять же, несколько увод от темы обсуждения, но работничков старше 50 в Сингапуре любят выгонять с работы. Выгоняют так много, что правительство поощряет конторы грантами, чтобы нанимали людей 55+. Это при том, что там продолжительность жизни до 80-85 лет.

Возвращаясь к Украине, чисто количественный рост будет приводить только к тому, что на трудозатратных, но простых формошлёпных проектах рейты что внешние, что внутренние, просядут и будут стагнировать.

Из-за того, что в т.ч. и в США в последние 20 лет рекламируются и проводятся всякие буткэмпы для программистов, появились заградительные интервью из лайв-кодинга, литкода, сисдиза и поведенческих. Чтобы те, кто без профильного диплома, без высокого интеллекта не прошёл отбор на какой-то сложный проект с большим бюджетом, который стрёмно отдать на аутсорс/аутстафф за границу.

А как по-вашему выглядело бы собеседование в «Гуглы» если бы свитчеров не было?
Без лайв-кодинга, литкода, сисдиза и поведенческих. Просто сдал корочку об обучении в HR отдел и пошел смотреть новое место работы?

На начальных этапах карьеры — почему бы и нет, для выпускников дорогих университетов? Иначе за что тогда берёт деньги университет, 5 лет обучая профнепригодного человека и выдавая корочку об успешной проверке знаний и навыков? Для серой, ноунейм массы, которую берут в пределах ограниченной вилки, так и должно быть.

прийняття закону «Маски-шоу Стоп-3».

Читаючи це, на думку спадає лише цей мем:
coub.com/view/2dv8e8

Це почалось давно www.youtube.com/watch?v=02L_ZIq7S7U Аваков лише прийняв естафету.

При том что все ломятся в IT, но проломится не получается :-)
У нас был препод по одному из профильным предметов, который с невиданной точностью предсказывал кто станет программистом а кто нет. И IT реально далеко не для всех, даже не для всех умных людей.
Тут как с решением задачки на инвариант про пятнашки. Там решение — расскрасить пятнашки в черные и белые. Почему так? По какому принципу додумались? Чем руководствовались?
А не чем — додумались и додумались, победителей не судят
Хороший софтвер инженер должен обладать хакерским — не шаблонным мышлением. Его сложно развивать, в отличии от логического и даже от системного.

Распределение по среднему балу и процентам программистов примерно не помнишь?

На самом деле это (предсказания и магия) приходит с опытом. Я первые «код ревью» наблюдал как раз в универе при сдаче лаб, когда Олешко мотивируя поворотами китов в северном море объяснял недостатки конкретной имплементации задачи.
Там же я получил первый опыт, что надо думать, а не таскать новые «подходы» в проект, когда на лабе по криптографии (большие числа) мне по рукам Мельникова настучала за рекурсию. Пришлось убрать «красивое» решение, потому что аргументация была достаточно веская.
По читаемости кода я тоже получил там же по рукам от Батюшко. Писал в последний момент комплекс из лабораторных по ООД (UML-схемы + результирующая имплементация). Сдавал с товарищем, который попросил взять «в соавторы». Перед сдачей ему объяснил что и где.
Дополнительным уроком послужило когда преподаватель, посмеиваясь, указал на кусок UML с описанием стейт машины и попросил знакомого показать кусок кода который соответствует переходам стейт машины (код там как бы и был, и не был). Причем, в принципе, преподаватель и так знал, кто писал, кто разбирался и сам не участвовал. Это было именно демонстрацией того, что я написал код, который даже с объяснениями автора и полноценной документацией «по вотерфоллу» достаточно сложно понять.

Проблема с моей точки зрения только в том, что на преподавателей такого типа все еще приходилось достаточное количество преподавателей с совершенно другим подходом к проверке лабораторных и практических. Как по мне именно вот такие «ревью» лаб, а не принять/реджектнуть по «тестам» и помогают с развитием майндсета. По крайней мере, мне и запомнились, и дали дополнительную пищу для размышлений именно проверки в таком стиле, а не простое «неправильно — переделывай».

Но тут еще надо делать скидку что я ленивый троечник, так что мое мнение может быть не валидно

При этом общая сфера IT очень недоразвита именно в плане цифровизации со стороны государственных сервисов.
Хотя тут больше проблема в убогом законодательстве.

Якби в державних сервісах платили конкурентну зарплату, там би справи були на порядок краще.

ну да ну да классика советского анекдота «а тут ещё и зарплату платят!?» (к) (тм)

но там чисто математика не сходится следи за рукой тут не давно целый министр экономики Родины прямо заявил что в Родине официально существует 10 млн рабочих мест и 40% из них создает государство и что якобы «остальные» 10 млн «скрывают» и соотв. не платят соотв. государству Родины т.е. человека совершенно прямо не смущает что из 20 условных рабочих в Родине ровно 4 млн из них «государственные» те самые которым ты хочешь чтобы

в державних сервісах платили конкурентну зарплату

4 млн из 20 это грубо считая 1 «государственный рабочий» на 4-х «обычных» и соотв. этих «обычных» надо чтобы содержали этого «государственного» грубо считая отдавая ему по 25% своей собственной з.п. чтобы у всех з.п. была просто одинаковая

это всё не считая материальных расходов а только одна только з.п. из чего лично я делаю вывод что в Родине не в з.п. в державных сервисах дело но в его вопиющей не эффективности а ты как считаешь?

Хай наскребуть цього року 54к, наступного року де 65к скребти?

Хоча якщо почнуть SMM активно набирати, щоб кожному українцю прорекламувати про чудову та всеосяжну, найкращу у всесвіті податково-тюремну, з майонезом на хлібі, зону «Дія Сіті» то й наскребуть, ще Кива стоя нарожає для наступних 30% росту 2024 року.

Загалом наситити український ІТ-ринок можна і реально. Для цього треба вводити швидку процедуру отримання дозволу на працю та дозволу на проживання в Україні для висококваліфікованих іноземців з держав «умовного» 3-го світу.

Зважаючи на те, що ЗП вищі ніж у багатьох державах ЄС, це реально.

Англомовні програмісти з Південної та Латинської Америки, Африки, Азії, російськомовні з пост-радянських держав Середньої Азії можуть приїхати працювати у Львів, Київ.

Процедура отримання українських дозволів для іноземців була доволі муторна, наскільки мені відомо. Якщо буде якесь суттєве спрощення та прискорення, то реально залучати іноземних фахівців тисячами.

В форматі віддаленого full-time remote в Україні можуть працювати також програмісти та інженери з певних держав ЄС, де оплата нижча, інколи суттєво нижча.

Але для цього треба вводити швидку процедуру отримання дозволу на працю та дозволу на проживання в Україні для висококваліфікованих іноземців з держав умовного 3-го світу.

А зачем эти конкуренты укро-кодеркам?

А потом, на ФОП ещё приехали бы. Но чтобы записаться в «гиг-рабы»? Сомневаюсь...

Переварит. Но зарплаты/рейты понизятся.

А укро-джуны — так и вообще потеряют шансы на трудоустройство. T.к. вместо них — будут ехать афганцы, пакистанцы и китайцы, готовые жить по 10 чел в комнате и работать за еду.

Переварит. Но зарплаты/рейты понизятся.

Именно. Там заботы о разработчиках — 0.0f, все галеры будут только этому рады, больше кадров, меньше проблем с наймом, больше маржа. Но это то, что мы заслуживаем рассказывая про благодарность галерам за развитие ИТ индустрии.

Но это то, что мы заслуживаем рассказывая про благодарность галерам за развитие ИТ индустрии.

Продуктовики заинтересованы в навозе тушек, не меньше галер. Если ты о продуктовиках.:)

Продуктовые не ищут тушек для продажи под нужной вывеской, им нужны кадры для того чтобы работу работать.

Что-то у меня большое сомнение, что приезжие, живущие в таких кошмарных условиях, смогут работать где-то на интеллектуальной работе, пройти жёсткое техническое собеседование. Для таких условий жизни потолок — это работа на стройке, охранником, уборщиком, ремонтником, на конвейере.

Переварит. Но зарплаты/рейты понизятся.

Ой, не факт, для местных могут наоборот взлететь.

Думаю, що для іноземних фахівців

— або service contract (agreement) між українським ТОВ і умовно аргентинським ФОП — якщо це full-time remote, то оплата послуг переказом коштів на рахунок ФОПа в Аргентині;

— або виключно КЗпП якщо планується ремоут в Україну (work permit + residency permit). Також важливо надавати житло якісне, але це недорого в Україні (що є суттєвою перевагою), тобто певний relocation package (умовно зп 3500+500 на оренду житла + 200 на мовні курси).

Конкуренція — це добре.

Топові розробники в Україну навряд поїдуть. Але досвідчені і кваліфіковані, чому б ні, якщо ЗП в Україну буде в 2 рази вище ніж у них в Узбекистані чи Венесуелі.

Але досвідчені і кваліфіковані, чому б ні, якщо ЗП в Україну буде в 2 рази вище ніж у них в Узбекистані чи Венесуелі.

Зачем они укро-галерам понятно — за счёт них можно 1) закрывать позиции 2) за меньшие деньги, чем запросили бы украинцы.

Но зачем этот «завоз тушек» укро-кодеркам? «Гастарбайтеры» неминуемо будут остужать рынок и давить зарплаты/рейты вниз.

Тут треба визначитись, ви за конкуренцію чи ви за обмеження, монополії?

Не можна бути одночасно «проти» ДіяСіті, і бути «за» обмеження ринку праці, коли існує суттєва нестача висококваліфікованих кадрів (як транслюється більшістю учасників ринку).

Тут питання чи готові українські компанії до іноземців та перехід на англомовне бізнес середовище в командах.

Але те, що в нас немає ІТ іноземців вказує про певну закритість та консервативність галузі. З введенням ДіяСіті — ця закритість лише поглибиться.

Тут треба визначитись, ви за конкуренцію чи ви за обмеження, монополії?

Я за ограничение рынка труда от «понаехов». Пока в стране куча своих безработных, а зарплата учителей/врачей аж 100 баксов/мес — зачем такой стране «гастарбайтеры»?

И что это будут за «гастарбайтеры»? Низкоквалифицированные «понаехи» из африканских стран — днём работающие, а ночью грабящие.

«дия-колхоз» — это удовлетвоерение интересов укро-галер, за счёт укро-кодерков.
«гастарбайтеры» — это тоже удовлетвоерение интересов укро-галер, за счёт укро-кодерков.

То есть, идёт игра в 1 ворота. Или выражаясь твоим языком «монополизация».

А я «за» залучення в суспільство висококваліфікованих та освічених людей з-за кордонів.

Свіжа кров нашому пост-совковому болоту не завадить.

Наприклад, серби та словаки мають нижчі рівні оплати ніж в Україні, і теж працюють через ФОП. Для full-time ремоуту хороший варіант.

я «за» залучення в суспільство висококваліфікованих та освічених людей з-за кордонів

Зачем «высококвалифицированному» ехать в Украину? Да ещё и в «гиг-рабы»...

П.С. Скажем, я бы даже был не против, если бы речь шла лишь о завозе тушек из стран эльфии (ЕС, Штаты, Kанада, Австралия/НЗ, Япония).

Но в реальности-то приедет афганистан, пакистан, китай и прочая сирия.

Но в реальности-то приедет афганистан, пакистан, китай и прочая сирия.

Так вы «немного фашист»? Надо смотреть не в паспорт, а в сущность человека.

Если человек говно, то неважно откуда он.

Надо смотреть не в паспорт, а в душу человека.

Как-то, в среднем оказывается, что у эльфийца душа эльфийская — а у африканца африканская.

А уж таких, с африканскими душами — в Украине и без того навалом (оттого живёт страна, как живёт). Зачем их ещё больше завозить?

Наприклад, серби та словаки мають нижчі рівні оплати ніж в Україні, і теж працюють через ФОП. Для full-time ремоуту хороший варіант.

Зачем тебе сербы в Украине? Рашанзов мало?

Что имеется в виду под «full-time ремоут»? Если полностью-удалённана работа на западного заказчика (т.е. без сиденья в галеро-офисе) — есть куча мест, куда более приятных для жизни, чем Украина. Даже если по налогам будет немного больше.

Из моего личного киевского опыта, иностранцы из Эльфии в Украине — это в большинстве какой-то хитрожопый, циничный контингент, воспринимающий Украину как «Белую Африку».

Не очень высокого мнения об иностранцах из Эльфии в Украине.

У иностранцев из ЕС, России, Израиля, Великобритании, США в действительности мало уважения к Украине (мои наблюдения). Они тут чувствуют себя высокомерными хозяевами.

это какой-то хитрожопый, циничный контингент, воспринимающий Украину как «Белую Африку».

Это правда. Но даже со всем этим — они себя ведут гораздо чистоплотнее (я не имею в виду физиологию, хотя в этом смысле тоже), чем чистосердечные африканские понаехи.

Африканеры, конечно, люди добрые и простодушные. Вставят тебе простодушно ножик в сердце, чтобы отобрать сумку — но сделают это от чистого сердца. А не как эти, эльфийские чистоплюи — обсчитывающие тебя, с наклеенной улыбкой на лице.

У меня другой опыт. Есть знакомые из Марокко, Алжира, Пакистана, Бразилии, Венесуэлы, Перу. Отличные, образованные ребята с профессией, воспитанием, с мозгами.

Кстати, если вы заметили, то в Киеве сейчас как раз стала много «понаехов» низкоквалифицированных и необразованных. Откуда непонятно, но на Хрещатике стало заметно больше иностранных персонажей.

Вот это уже проблема... о которой вы говорите. Они сейчас на всяких доставках трудятся. Вот такая иммиграция приведет к потенциальным проблемам в будущем.

Если человек в ИТ хороший специалист + есть образование техническое + есть хороший английский — то это уже показатели прогрессивной личности, неважно откуда человек.

Вони і так нам конкуренти, живучи у себе вдома. У чому буде різниця, якщо вони будуть працювати в Україні?

Англомовні програмісти з Південної та Латинської Америки, Африки, Азії, російськомовні з пост-радянських держав Середньої Азії можуть приїхати працювати у Львів, Київ.

От тільки накуя це їм?

Якщо порівняти Венесуелу чи Таджикистан зі Львовом чи Вінницею — то різниця буде.

Якщо порівняти Венесуелу чи Таджикистан зі Львовом чи Вінницею — то різниця буде.

Ну Венесуелу ще можна порівняти з Флоридою? Накуя їм ваш Львів.
А що там з Таджикистаном? Накуя їм кудись їхати? І чому не в Штати або на крайняк в Польщу?

Суть проста:
Кваліфікованому спеціалісту, що вирішив поїхати зі своєї країни це відносно легко можна зробити в Штати чи Канаду — країни з високим рівнем життя. Україна не має жодних переваг.
Інша історія — ті хто не здатний (по кваліфікації чи по культурній недолугості) отримати роботу в країнах першого світу.
Але тут все ж питання:
Вам кількість чи якість? Якщо кількість, то у мене в дворі є купка алкашів десь 5-7 чоловік. Нікому скрам-команда не потрібна?

Тут десятки тем як можна добре заробляти в Україні, як тут добре в співвідношенні зп-витрати.

В Україну поїдуть через гроші + низькі витрати.

А на віддалену діяльність навіть мешканці ЄС будуть готові на 4-5к і вище.

як тут добре в співвідношенні зп-витрати.

В Україну поїдуть через гроші + низькі витрати.

Сразу видно участника форума, не участвовавшего в изощрённых эмигросрачах на Доу в последний год. ))

В Україну поїдуть через гроші + низькі витрати.

Які нах гроші? Тут «великі гроші» лише тому що низькі податки. Податки — це плата за інфраструктуру.
Офігенна тема:
давайте таджик заробить гроші, білоруський епам заробить гроші, а інфраструктуру для цього збудують за рахунок українців.

Заробітчани — це завжди короткотривале рішення. Заробітчани, які не планують лишатись в країні — це викинуті гроші. А щодо тих хто хоче залишатись, то повертаємось до питання якості.

А на віддалену діяльність навіть мешканці ЄС будуть готові на 4-5к і вище.

Нафіга? 4-5К (багзів, 3.3-4.3К евро) — це шарящий спеціаліст спеціаліст в Україні, такий спокійно може отримувати те саме «на руки» в Європі, з тією різницею, що тут він більше ніж 5К навряд чи отримає, а там легко :)

Заробітчани — це завжди короткотривале рішення. Заробітчани, які не планують лишатись в країні — це викинуті гроші.

Не совсем, при нормальном трудоустройстве страны первого мира так патчат свои пенсионные фонды, приглашая заробитчан платить в свой пенсионный фонд, при этом не предоставляя возможности забрать свои платежи, только при условии отработки N лет, где N достаточно высоко, чтобы временный работник вернулся назад.

при нормальном трудоустройстве страны первого мира так патчат свои пенсионные фонды, приглашая заробитчан платить в свой пенсионный фонд

Если в Украине начать трудоустраивать так, как в эльфиях (с платежами 50+% с зарплаты на налоги/страховки) — из Украины разъедутся последние люди с мозгами.
А в замен никто не приедет...

при нормальном трудоустройстве страны первого мира так патчат свои пенсионные фонды,

Як тільки на горизонті з’явиться український ПФ з −22%, так наш «венесуэльский таджик» попрямує в сторону горизонту (але протилежну тій з якої прийшов ПФ) :)

Отдельные случаи уже и сейчас есть, но почему-то массового заезда в Украину на 5к не было и нет. И не будет. Тут и гемор с языком и с бюрократией. Но я думаю на самом деле главная причина — culture fit, вернее unfit. Для европейцев это может какой-то фан без потери статуса. А для выходцев из бедных, неславянских стран все по-другому обстоит.

Может это неочевидно, тогда предлагаю пообщаться с пакистанцем/индусом/вьетнамцем в Украине каково им живется. Все очень печально, по моему опыту 95% завтра же уехали бы если б была такая возможность куда-то на запад. Помню были сирийцы, индусы у нас в универе, выходцы из небедных семей. Чего там только не было — их били, чмырили, одного даже ножом пырнули. Неонацисты европы курят в сторонке по сравнению с нашим обычным быдлом.

Думаю, що це міф стосовно того, що людям з Південної чи Латинської Америки легко поїхати працювати в США. Аби це було так, то вони не їхали би в Німеччину.

Бразильські та африканські футболісти їдуть грати в Шахтар. Чому бразильські чи азіатські висококваліфіковані спеціалісти не можуть приїхати працювати в Львові чи в Києві?

Львів та Київ куди безпечніше для життя ніж Нью-Йорк чи Вашингтон (це мені сказав американець, який жив в Україні понад 5 років).

В Україну приїдуть на гроші та умови. Якщо 4-5К на руки це реально зараз, то це хороші умови для іноземців.

Думаю, що це міф стосовно того, що людям з Південної чи Латинської Америки легко поїхати працювати в США. Аби це було так, то вони не їхали би в Німеччину.

Чому вони не їхали б?

Бразильські та африканські футболісти їдуть грати в Шахтар. Чому бразильські чи азіатські висококваліфіковані спеціалісти не можуть приїхати працювати в Львові чи в Києві?

Тому що ви порівняли не масовий (футбольні клуби) ринок і масовий. Бразильським ФБ не потрібні 54К футболістів.

Львів та Київ куди безпечніше для життя ніж Нью-Йорк чи Вашингтон (це мені сказав американець, який жив в Україні понад 5 років).

Знову ж контекст, що з чим порівнювати. В Києві він жив десь на борщазі чи дврз? А в Штатах він жив в топовому/багатому районі чи ні?

В Україну приїдуть на гроші та умови. Якщо 4-5К на руки це реально зараз, то це хороші умови для іноземців.
4-5К (багзів, 3.3-4.3К евро) — це шарящий спеціаліст спеціаліст в Україні, такий спокійно може отримувати те саме «на руки» в Європі, з тією різницею, що тут він більше ніж 5К навряд чи отримає, а там легко :)
Англомовні програмісти з Південної та Латинської Америки,

Я в некоторых источниках читал, что из-за совпадения временной зоны там рейты существенно выше, чем в Украине.

Всё остальные теоретически приехать могут, но с широким распространением ремоута в этом нет никакого смысла. Так как тут нет ни конкурентных условий жизни, ни внутреннего рынка. Ну и по ценам на недвигу Киев бьёт рекорды. Куда-то в другой мегаполис ехать нет смысла совсем, ИМХО.

В форматі віддаленого full-time remote в Україні можуть працювати також програмісти та інженери з певних держав ЄС, де оплата нижча, інколи суттєво нижча.

А разве они не попадают на свои местные 30%-40% налогов, оставаясь налоговыми резидентами своих стран? После оплаты тех налогов рейты украинских посредников на руки будут казаться копеечными по сравнению с ЕС.

Ну ладно, Токио там мегаполис. Нью-Йорк. А Киёв тут каким боком?

Я имел в виду, что иностранцу даже ради экономии не стоит ехать в украинскую провинцию, провинциальные миллионники.

Я недавно собеседовал разработчика из Средней Азии, смотрел его резюме. В тех странах есть все наши крупные галеры. Поэтому какому-то Эпаму нет никакого смысла везти разработчика со Средней Азии в Украину. Они набирают там локально людей.

Интересно почему ЕПАМы и Аяксы там (в Средней Азии) не продвигают свою «ДіяСіті». Они же ментально куда ближе к азиатам, чем к европейцам.

Может и продвигают, вы завсегдатай новостных сайтов и форумов в Средней Азии?
Я полагаю, что в том регионе просто очень мало населения, особенно толкового, они разбиты по юрисдикциям, неудобство. Ну и сложновато, ИМХО, выбивать приличные рейты, когда с вебкамер на клиента смотрят узкоглазые и прочие чечмеки. Хотя некоторых американских клиентов это не смущает, если можно таким платить рейты 5-10 летней давности.

Можливо, умовнiй конторі і немає сенсу. Але сам айтішник готовий буде до переїзду, якщо йому запропонують більшу зарплату, комфортний рівень життя і перспективи на майбутнє.

А наше не-толерантне суспільство готове до того, що сюди приїдуть сотні тисяч іммігрантів зі своєю культурою і традиціями?

Вони і так приїдуть. Якщо не ІТ, то хтось інших професій та інших національностей.

Проблема усіх міграційних потоків, на мою думку, в тому, що вони міряють виключно матеріально-фінансовий аспект.

Коли українські ІТ їдуть в Польщу, Японію чи ОАЕ, то це ок. А коли пакістанський чи венесуельский ІТішник в Україну, то нафіг треба (каже більшість).

А чому ви так впевнені, що вони приїдуть саме до України, а не в Польщу, Чехію? У нас для них поки немає ніяких умов

В Україну приїдуть з держав, де рівень життя суттєво нижчий / проблемний — це Африка, частина Азії, частина Латинської Америки.

Приїдуть, якщо 4-5К чистими це реальні зарплати для серйозних фахівців.

Львів, Франківськ, Київ, Вінниця — набагато безпечніші міста для проживання ніж наприклад Вашингтон, Марсель, Барселона, Неаполь. А якщо взяти Азію, Африку, Латинську Америку — то там є такі клоаки, що цивілізованих людей звідти витягувати можна і треба.

Найкращий розробник якого я коли-небудь знаходив — це був мексиканець.

Якщо зп реально вищі будуть — то поїдуть в Україну. Звісно Польща та Чехія — умовно кращі та цивілізовані країни, але там на руки залишатись буде менше. Нерухомість там дорожча. Вартість проживання вища.

Український хаос — це така річ, яка декому доволі до вподоби. Хаос дехто плутає зі свободою. Але в Україні є переваги, їх багато.

Ідеально для ІТ релокації в Європі — це Німеччина та Польща. Але якщо зп в Україні вище і зробити легкі процедури для отримання дозволів на роботу для висококваліфікованих працівників, то все реально. Треба лише почати.

Львів, Франківськ, Київ, Вінниця — набагато безпечніші міста для проживання ніж наприклад Вашингтон

Вашингтон — в смысле, столица США? Если что, то у меня есть коллеги, сотрудники продуктовой конторы, многие из которых живут в т.н. metropolitan area и самом Вашингтоне, некоторые даже не водят машину и ездят на метро там. Как-то в Киев не стремятся. )

Якщо зп реально вищі будуть — то поїдуть в Україну. Звісно Польща та Чехія — умовно кращі та цивілізовані країни, але там на руки залишатись буде менше. Нерухомість там дорожча. Вартість проживання вища.

Вы в свежий отчёт по Киеву заходили? dou.ua/forums/topic/34060 В чате ЖК Галактика недавно выложили прайс на услуги частного детсада и начальной школы: imgur.com/a/yQXFICg И вот так если за каждый севрис платить, как положено, то с типа высоких украинских «зарплат» останутся рожки да ножки гастарбайтерские.
Понятно, что теоретически можно устроить азиатского ребёнка без знания русского/украиснкого в государственный детсад, государственную школу. Но как и везде, есть теоретически и практически. ))

Вашингтон — в смысле, столица США?

Да, у меня другие отзывы о Вашингтоне. Знакомый американец, говорил что Киев в разы безопаснее вечером пойти погулять, чем в Вашингтоне.

Видимо ваши знакомые «приезжие» не очень в курсе реалий столицы США. Не думаю, что приезжие в Киеве знают про ДВРЗ, Борщаговку, хотя по меркам Вашингтона — это очень мирные районы.

Вот видео-подтверждение www.youtube.com/watch?v=t04ZKmiK_m0
Там комментарий: «For the people that’s not from DC let me give you a little history, DC was the murder capital more times then any other city or state in the United States of America except for New Orleans which between the two both cities have the most murder capital titles in the US sad but true»

У нас большая проблема — это беспредел на дорогах и большое число правоохранителей-оборотней.

Частные садики и школы в расчёт не беру. Вас прекрасно понимаю, что там от 500 долларов в месяц.

В Киев и городах Украины достаточно нормальных государственных школ и садиков. Надо правда наводить справки, но без этого в Украине никак.

Знаю, что у нас в Полтавской области поселилась где-то в провинции семья или из Ливана, или из Ливии. То они были счастливы иметь свой дом, купить свою землю, автомобиль и быть хозяевами на своей частной земле.

Это можно реализовать в регионах Украины за 20К у.е.

До речі, цікаве спостереження (Полтава) — останні роки зо три драматично збільшилось кількість іноземних студентів (чи «студентів») із чорним кольором шкіри (афрополтавці). А останнім часом дуже збільшилась кількість індо-полтавців. На додачу до хлопців стали заїжджати дівчата (тіпа хлопаки перевірили — норм).. Так шо процес уже пішов і його не зупинити...

В Києві схожа тенденція, вона помітна на вулицях.

Міграція людей — це не є проблемою, проблемою їх соціалізація та адаптація. Якщо її не відбувається, то виникають різні проблеми. В нас за 30 років навіть росіян та кримських татар не вдалось соціалізувати. Треба розуміти які чинники, які мотивують іноземців.

Але це може бути свідоме розмивання українського простору. Є ризик, що через 10-20 років, тут буде проживати якийсь інтернаціональний контингент, якому буде пофіг на Україну.

Українці виїжджають з України сотнями тисяч, мало народжують дітей, мігрують у великі міста. В провінції та регіонах суттєва депопуляція.

В нас населення за 30 років зменшилось десь на 20 млн, якщо не більше.

тут буде проживати якийсь інтернаціональний контингент, якому буде пофіг на Україну.

Уже,дядя.

Зважаючи на те, що ЗП вищі ніж у багатьох державах ЄС, це реально.
Англомовні програмісти з Південної та Латинської Америки, Африки, Азії, російськомовні з пост-радянських держав Середньої Азії можуть приїхати працювати у Львів, Київ.

Господи... чувак, чувак! Остановись!

на кожного працевлаштованого спеціаліста припадає 30–40 вакансій.

С таким утверждением всё остальное воспринимается как тезисы из параллельной вселенной. Где Украина, это страна-аналог Германии, где есть своя, экспортно-ориентированная промышленность.

С таким утверждением всё остальное воспринимается как тезисы из параллельной вселенной.

В принципе, вполне возможно. Скажем, если эксперт готов работать за 1к/мес — к нему выстроится очередь из сотен вакансий даже в Украине.

Но если тот же эксперт зарядит ценник 10к/мес — вакансии может и не найтись.

Вопрос лишь в цене за ценный ресурс.

Я подыскивал работу в зимний период 2020-2021. Если отбросить экстремумы выше, то за деньги выше 2-2.5 тыс. долларов ФОП-компенсации на любую незадублированную рекрутерами, реально существующую позицию есть несколько, минимум 2-3, может и по 8-10 собеседуемых кандидатов.
А резюме, наверное, десятки, если не сотни. Но высланные резюме можно считать спамом: в половине случаев отклика на даже более-менее подходящую по запрошенным навыкам вакансию мне не приходило.

Наразі не всі зауваження та пропозиції від IT Ukraine враховані.

Так вони вже й не будуть враховані, альо. Вечер в хату, вас вітають смотрящі від мінцифри, в общак IT Creative чесним ворам з чорних зон на цигарки та чай будь ласка по 20$ з гребця скинулись!

На одному гіг-контракти точені на іншому 7 трудових ознак др*чені, куди сам сядеш куди джуна посадиш?

відбувся прес-сніданок з президентом Асоціації «IT Ukraine», CEO Intellias

Всем пофиг.

Не пофиг, завтрак самый важный приём пищи в дне)

Час прийому їжі абсолютно побарабану організму, можеш їсти хоч раз в день посеред ночі))

IT-спеціяліст народжується не на останньому курсі, коли йому видають диплом, а значно раніше. Щоб отримувати їх десятками тисяч, треба починати зі школи. Останнє ЗНО з математики показало, що третина(!) з тих, хто його пише, не здатна розв’язати завдання на рівні п’ятого(!) класу школи. Про яке IT може йти мова, коли зі школи виходять люди обмежено придатні хіба розкладати продукти в Ашані під наглядом більш кваліфікованого наглядача?

завдання на рівні п’ятого(!) класу школи

Это что вообще такое — дроби? Деление в столбик?

ЗНО з математики

К IT имеет такое же отношение как английский/украинский и физика с химией, право.

ЗНО з математики
К IT имеет такое же отношение как английский/украинский и физика с химией.

Має, при тому саме пряме відношення:
ЗНО з математики показує здатність людини до структурованого мислення і технічних спеціальностей.

Тут важливо, що здатність в даному контексті — це не стільки «вроджена здатність», скільки підготовленість, яка виховується (мала б) в школі.

Мне например программирование и инженерная работа больше всего напоминает написание/чтение законных/подзаконных актов. Тоесть больше право, чем математику.

Тоесть для программирования нужна естественно арифметика (не математика в основном), но при этом она нужна для любого предмета, даже для физкультуры.

Мне например программирование и инженерная работа больше всего напоминает написание/чтение законных/подзаконных актов. Тоесть больше право, чем математику.

Есть подозрение, что хороший юрист — хорошо умеет и в математику тоже.

Мне например программирование и инженерная работа больше всего напоминает написание/чтение законных/подзаконных актов. Тоесть больше право, чем математику.

это ты очень метко заметил как известно в Родине законы самые законные законы в мире ))

На самом деле структурное мышление и способность решать задачки это очень разные вещи. Структурно мыслит мой отец с филологическим образованием и нулем в знаниях решения задачек, ибо за 30 лет он всё забыл (в шк и универе у него было 4-5 по математическим наукам), ибо ВНЕЗАПНО, чтоб решать задачки нужно помнить как их решать и с помощью каких формул.

Не спорю, что математику нужно изучать в школе, но ЗНО далеко не показатель того, насколько сильно человек структурно мыслит.

ЗНО далеко не показатель того, насколько сильно человек структурно мыслит.

Скажем так на уровне 170-180+ ладно, но не решать задачки уровня пятого класса — это фейспалм

Перші десять завдань ось тут: zno.osvita.ua/mathematics/469

Если уровень пятого класса это вот это, то я с вами всецело согласен :) Я больше о задачках по разложению чисел, или просчета периметра/диагонали и тд, где нужно именно формулу знать. Хотя хз, 5й ли это класс. Возможно это уже 7-8 и далее

Кек, наведена задача з посилання це взагалі початкова школа, 3-4 клас.
примітивне множення і ділення.

Ну мне тоже показалось что это навряд 5й класс. Правда все равно не сказал бы что это «примитивное умножение и деление». Примитив это 5*7, а там все же немного нужно вчитаться и подумать

Структурно мыслит мой отец с филологическим образованием
нулем в знаниях решения задачек, ибо за 30 лет он всё забыл

От якраз про це я й писав: інтелектуальні здатності вашого батька не передаються генетично, як видно з вашого коментаря :)

ЗНО далеко не показатель того, насколько сильно человек структурно мыслит.
ВНЕЗАПНО, чтоб решать задачки нужно помнить как их решать и с помощью каких формул.

ВНЕЗАПНО, якщо людина не здатна вирішувати задачки, які її навчали вирішувати 10 років до моменту перевірки — це ознака того що людина не здатна структурно мислити — засвоювати і застосовувати набуті знання і акуратно читати/виконувати завдання.

ВНЕЗАПНО, якщо людина не здатна вирішувати задачки, які її навчали вирішувати 10 років до моменту перевірки — це ознака того що людина не здатна структурно мислити — засвоювати і застосовувати набуті знання і акуратно читати/виконувати завдання.

Які веселі фантазії. Даю підказку: не всі добре старалися вчитись в школі. Ця вся маячня скидається на «хто в армії не служиа не мужик.». Пора б вже зрозуміти,що вчитися можна і в дорослому віці, і отримувати бумажки для цього непотрібно. Структурне мислення це коли ти вирішуєш проблеми.

Даю підказку: не всі добре старалися вчитись в школі.

Даю підказку: А з якого це переляку вони тоді будуть нормально вчитись в універі чи працювати на роботі?

Структурне мислення це коли ти вирішуєш проблеми.

Навіть так. Людина продемострувала, що не здатна на даний момент вирішувати навіть так «проблему», як ЗНО, при тому що були проведені якісь заходи (власне навчання), щоб спростити вирішення цієї проблеми.
Про що це говорить? Що ми — нація геніїв, які лажають в школі, але в реальному житті не поведемось на чувака який обіцяє ЗП вчителів в 5+ разів підняти просто так?

А з якого це переляку вони тоді будуть нормально вчитись в універі чи працювати на роботі?

З того, що люди змінюються. Нові умови, нова психологія,і власне вчитись щоб отримати більше доларових знаків це сильна мотивація. Плюс найголовніше — нема примусу, і вчиш то що тобі треба.

З того, що люди змінюються. Нові умови, нова психологія,і власне вчитись щоб отримати більше доларових знаків це сильна мотивація
Що ми — нація геніїв, які лажають в школі, але в реальному житті не поведемось на чувака який обіцяє ЗП вчителів в 5+ разів підняти просто так?

Я ведь вроде бы сказал только о задачах на знания алгоритма решения, т.е. в большинстве своем формулы и/или их комбинации. Если я что-то учил в 5м классе, к 11-му классу я это сто раз забуду, ибо я не буду все 6 лет использовать это изо дня в день. Структурное же мышление не зависит от того, помню я как что-то решать или нет. Это в целом навык.
Из моего опыта, ЗНО это просто натаскивание школьников весь 11 класс на задачках из ЗНО. Кому надо, натаскается и за этот 11й класс, успешно забив на предыдущие 10 (не в абсолюте, естественно). Потому ЗНО в этом плане для меня далеко не показатель. Только об этом мой комментарий и был.

Если я что-то учил в 5м классе, к 11-му классу я это сто раз забуду

Якби не той факт, що ви постійно до 11-го класу мали б використовувати ці знання?
Чи поняття радіус після 6 класу не використовують?
А лінійні графіки в якому класі зникають? Похідну ж вже в 10-11 класах не вивчають?

Из моего опыта, ЗНО это просто натаскивание школьников весь 11 класс на задачках из ЗНО.

ЗНО, якраз показник, тому що:

Кому надо, натаскается и за этот 11й класс, успешно забив на предыдущие 10 (не в абсолюте, естественно).

Те що ЗНО можна зробити краще — це окрема історія.
Але важливо розуміту, що тут така логіка:
— успіх на ЗНО __не означає__ здатності мислити і придатності до технічних спеціальностей
— провал на ЗНО __означає__ непридатності до технічних спеціальностей (принаймні в 1-5 років біля часу здачі)

Наверное согласен по поводу провала ЗНО :) Это уже показатель того, что человек плохо подготовлен. Хотя из моего личного опыта, я порой мог завалить тест даже с отличной подготовкой. Т.е. открыто ответить легко, как только тестирование — увы и ах. Выводы делайте какие хотите, но структурно мыслить мне это не мешает от слова совсем.

Ну и дам вам возможность потешиться. Я вообще не помню и не знаю как найти производную, зачем она мне нужна и где этот навык использовать. Не потому что не могу. Не потому что не хочу. А потому что ну не пригодилось ни далее в обучении (наверное), ни в разработке за прошлые 5 лет. Так что я благополучно забыл (такая уж моя память). Понадобится в будущем? Повторю/выучу без проблем. Возникает вопрос — при чем тут ЗНО?

Это что вообще такое — дроби? Деление в столбик?

Перші десять завдань ось тут: zno.osvita.ua/mathematics/469

имеет такое же отношение как

Має безпосереднє

Да задачки занимательные, покажу своей 2-ра клашка.

Для аргументации, свой первый код (игра в досе, где по клавишам двигался кружок колобок), я написал до того как пошёл в 5 класс, следовательно, математики 3 класса, мне было для этого вполне достаточно. Никакой особой математики я не знал, а через несколько месяцев, мы только начали учить отрицательные числа в школе.
При этом у меня не было ни справки, ни книг, ни интернета естественно, ни товарищей/родителей/братьев рядом, которые в этом что-то понимали. Всё что у меня было, пару примеров кода в папке к qbasic.

Как так? тут люди мне доказывали что без идеального знания матана на уровне магистра ФПМ КПИ код писать нельзя.

код писать нельзя

0.2% кода писать нельзя, остальной код похоже что вполне можно.

Да, начинали во 2 классе. За 5грн в месяц, проводили курсы информатики у нас в школе :) Делали первые шаги, делая простенькие вещи с помощью паскаля.

Это немного не о том. Сдача математики хоть на какой-то минимум для человека, закончившего школу, это лакмусовая бумажка. Для третьеклассника отсутствие этих знаний не значит ничего. Тут важен склад ума, а не конкретные знания.

Если умеешь делить дроби — программирование на из выучить) инфа сотка

Шкільна математика, як і шкільна програма загалом, не є складною, за виключенням окремих епізодів. Це тобі не університетський матаналіз і навіть не теорія ймовірностей. В школі навіть диференціальних рівнянь не вчать. Здається, найскладніше, що вчать в шкільному курсі математики це інтеграли і то, на ознайомчому рівні.

ЗНО показує загалом рівень окремого індивіда вчитися, опановувати нову інформацію і вирішувати типові задачі на базі отриманої раніше інформації. Тобто все те, з чим стикається майже щодня типовий айтішник.

Тому ЗНО з точних наук є дуже показовим.

В школі навіть диференціальних рівнянь не вчать.

Интересно, мы весь 11 класс их долбили (2002 год), и это в гуманитарном классе, очень средней школы 3000 место в Украине.

Діфури як такі тоді в програму не входили. Нам давали в маткласі, але в стандартному підручнику їх не було.

К IT имеет такое же отношение как английский/украинский и физика с химией, право.

именно! там уже даже выступили специально обученные министры Родины которые так прямо и заявили что всё не так однозначно (к) (тм) и что «математика не нужна» (к) (тм)

ну селяви )) больше олигофренов хороших и разных

Да, математика не нужна для этого дела, арифметика нужна, как впрочем она нужна и приёмщику вторсырья посчитать бутылки и килограммы стеклобоя.

Я лишь считаю, что стоит смотреть по сторонам (в другие области) и хорошее знание математики или незнание, никак не помогает быть инженером ПО, а может быть и мешает.

коли зі школи виходять люди обмежено придатні

потому что с одной стороны, получение образования и квалифицированной профессии не рассматривается как социальный лифт.
а с другой стороны, а кто и во имя чего за это будет платить.
квалифицированную професию, вообще-то способны получить не только лишь все, даже при наличии соответствующих условий. их, способных, еще надо найти. совок, чтобы было кому сконструировать и изготовить атомне бомбуэ, чтобы грозить ею супостату, старался пропустить через сито образования если не всех, то хотя бы большинство.
кто и во имя какой миссии будет за это платить в современной Украине?

Про яке IT може йти мова, коли зі школи виходять люди обмежено придатні хіба розкладати продукти в Ашані під наглядом більш кваліфікованого наглядача

Ну варто зазначити що математику у цьому році здавали всі, хто здає ЗНО, у минулі роки це був предмет на вибір.Тобто цього року математику здавали майбутні діячі культури, спорту, філології і далі по списку.

Был на ДОУ хороший подкаст про дно украинского образования. И там, в частности, сказали очень правильную вещь про технические предметы. Если в гуманитарном предмете ты можешь что-то пропустить (например средние века в истории), но при это спокойно идти дальше (прекрасно знать историю древней Греции) — то в технических предметах все последовательно! Пропустил тему в математике, физике, химии, не разобрался — дальше уже не сможешь понимать следующие темы.
Именно так большинство моих одноклассников и «ломалось» — меня в школе часто просили «подтянуть» таких оболтусов. Пытаешься ему объяснить квадратные уравнения — а о не знает как дроби преводить! Пропустил когда-то, не захотел догонять — а потом уже на математику подзабил. И аналогично с другими техническими дисциплинами. И аналогично с программированием!
Весь корень программирования — это алгоритмический подход. Т.е. умение сформулировать задачу — а потом решать ее по шагам. Это есть умение думать логично и последовательно, знать какие есть формулы и приемы и понимать когда их применить. Если ребенка этому не научили на математике, физике, химии — то ему будет нереально сложно не только освоить ИТ, но даже любую прикладную профессию вроде сантехника или электрика. Для большинства из нас кажется что логика и умение думать — они врожденные качества и любой человек это умеет. Но на самом деле мы это умеем только потому — что научились! Научились собирать конструктор, пазлы, научились делить в столбик, научились решать уравнения, научились решать головоломки.
Если нам встретиться человек, который этому всему не обучился — мы будем очень удивлены! Не зря столько анекдотов про блондинок и «женскую логику» — просто потому что мы не понимаем ход мысли человека, который не думает логично и последовательно, а принимает решения руководствуясь не очевидными стимулами: зачастую не представляя причину и следствие своих действий.

Цього року ЗНО з математики успішно склали 170.000 випускників. І кожен рік цей тест долають приблизно стількі ж.
Зараз вакансій на ринку ІТ — 35.000. Перекриття — в 6 разів. Тобто, для поточного ринку достатньо, щоб хоча б кожен 6 із тих, хто успішно склав іспит із математики, обрав напрямок навчання ІТ, вступив в вищу і закінчив її. Нічого неможливого.

А в Ашані теж комусь потрібно працювати, тому це абсолютно природньо, що не всі 100% випускників шкіл — математико-орієнтовані.

Якщо ви покажете країну, де всі учні шкіл чудово знають математику і отримують вищу освіту, — буду радіти разом із вами. Показуйте!

Программистами не становятся, а рождаются как бы можно учиться сколько угодно, а если дано, то за 3 года усердного труда и ты сеньор, без зно и говноуниверов, а если не дано, хоть 3 универа кончай, хоть 10

ІТ-галузь потребує мінімум 54 тис. інженерів цього року.

Я це мабуть вже сотню раз сказав у різних розмовах але має сенс повторити ще раз.
Збільшення кількості поголів’я це екстенсивний шлях розвитку (бльше коровників на душу населення). Це вже проходили ще у радянські часи. Об’єктивно неможливо у короткостроковій перспективі збільшити приплив людей у галузь. Але це не зупиняє жижиталізаторів.
Реальним виходом з ситуації має стати інтенсифікація розвитку — стартапи, внутрішній ринок, розвиток продуктової культури та сприятливого середовища для розвитку спеціалістів від формошльопства до реальної необхідності застосування їх професійних навичок.
Все інше — лише імітація бурної діяльності як із сторони держави так і з сторони бізнесу.

Они ж приводят что у нас низкий до сих пор показатель IT-шников на душу населения.
Еще можно в 3 раза расти.

Интересно конечно, если бы 50 тыс разработчиков случайно из неоткуда нашлись, как бы это повлияло на общую ситуацию на рынке.

50 тис. це 1/4 від того що є. можна було б накодити на чверть більше форм. ))

Цены начали бы колебаться так, что колебаться начали бы и самые непоколебимые.

Моментальное закрытие спроса в далекой, далекой перспективе порождает развитие и еще больший спрос.

В краткосрочном периоде происходит быстрое закрытие ворот — всем спасибо, вакансий больше нет. Успевшие попасть внутрь начинают боятся всего, бо конуренция растет, а зп падает.

стартапи, внутрішній ринок, розвиток продуктової культури та сприятливого середовища для розвитку спеціалістів

вот это все не могут никак посчитать люди, для которых математика в ЗНО — это сложно, а вот

Збільшення кількості поголів’я

это всего одно число и им очень просто опперировать: когда-то было 100к, сейчас условные 200к, а надо еще 54к. Простейшая пропорция на уровне третьего класса и готов план экономического развития отрасли на следущие 3 года.

Збільшення кількості поголів’я це екстенсивний шлях розвитку (бльше коровників на душу населення).

В нинішніх умовах збільшення поголів’я — це єдиний можливий шлях розвитку. Поки в Україні не буде захищена приватна власність та не будуть створені нормальні правила гри для бізнесу, компанії будуть всі свої фінанси тримати в іноземних юрисдикціях. А в Україну заводити лише гроші на зарплати персоналу.
Відповідно всі фантастичні мільярдні надприбутки єдинорогів будуть йти мимо України і поборники фіскалізації (привіт Дані Гетьманцеву) отримають дірку від бублика, а не надходження до свого державного общака. Вони це прекрасно розуміють, але і відмовитися від своєї загребущої фіскальної натури та провести необхідні реформи, теж не можуть. Це як заставити алкоголіка з 40 річним стажем кинути пити.
Тому зроблена ставка саме на екстенсивний шлях розвитку. Коли не можна стригти компанії, то треба збільшувати поголів’я гребців і стригти їх.

В нинішніх умовах збільшення поголів’я — це єдиний можливий шлях розвитку.

це не єдиний шлях. це простий та зрозумілий місцевим так званим бізнесменам шлях. це абсолютно так само як у нас люблять: є вікно можливості — казино, вони будуть стирчати на кожній вулиці. або ЖК — їх будуть будувати поки місто не стане в одній величезній корці. Так само і тут — відкрилось вікно можливостей і всі полізли. на вокзалі скоро почнуть хантити, прям з потягів.
Це не здоровий шлях.
Аби було справжнє, системне зростання треба докладати системні зусилля, а не оце все.

Поки в Україні не буде захищена приватна власність та не будуть створені нормальні правила гри для бізнесу, компанії будуть всі свої фінанси тримати в іноземних юрисдикціях. А в Україну заводити лише гроші на зарплати персоналу.

це абсолютно вірно.

Відповідно всі фантастичні мільярдні надприбутки єдинорогів будуть йти мимо України і поборники фіскалізації (привіт Дані Гетьманцеву) отримають дірку від бублика, а не надходження до свого державного общака. Вони це прекрасно розуміють, але і відмовитися від своєї загребущої фіскальної натури та провести необхідні реформи, теж не можуть. Це як заставити алкоголіка з 40 річним стажем кинути пити.

Тут біда не тільки і, навіть не стільки в державі, а у нашому загальному майндсеті, або я б сказав навіть у культурі бізнесу. у нас же в політики приходять з бізнесу.)

у нас же в політики приходять з бізнесу

Багато бізнесів у нашій країні не є бізнесами. Фактично це приватні ініціативи чиновників по розпилу яких-небудь державних ресурсів. Наприклад фірмочка-прокладка, яка закуповує берці у виробника по 1000 гривень за пару (ринкова ціна) і перепродає армії по 3000 гривень за пару (завищена ціна). Або інша фірмочка-прокладка, яка купує ліс у дерлісгоспу по 500 гривень за кубометр (занижена ціна), а потім перепродає IKEA за 5000 (ринкова ціна).
Чи можна це назвати бізнесом? Навряд, бо вони не створюють цінності а просто викачують їх з держави (а держава, в свою чергу, викачує з платників податків або з природи). Відповідно такі діячі є не бізнеcменами а олігархами. А справжні бізнеси в Україні досить слабкі, до того ж бояться держави, яка може створити їм проблеми, і тому не можуть повноцінно впливати на політику.

стартапи, внутрішній ринок, розвиток продуктової культури та сприятливого середовища для розвитку спеціалістів від формошльопства до реальної необхідності застосування їх професійних навичок.

да ладно. На деле достаточно больше людей знающих английский. Путь Индии это показывает. Средний уровень погромистов после такого шага это уже другой вопрос.
Ну и не говоря уже о том, что 80% и незачем развиваться дальше формошлепства. Просто потому что спроса нет

Бабы нарожают!

А от фіг там. Баби вже не ті, що колись. Баби розлінились.

Будем завозити мігрантів.

Головне — не з раїсі, бо приплід буде неякісний:
голосуватимуть за блазнів, пиячити, просити put in (щось там кудись ввести), дивитися зливних бачків, фантазмувати про розвалену Америку та носити ділдів-витиранів на палицях.
Доведеться хати на котів переписувати.

Yeap. Это единственная причина крестовых походов и второй мировой.
Бабы хорошо рожали, пока сидели в селе.

Украина — 3 снизу, по темпу естественного прироста, на это я бы не стал рассчитывать 🤣

А хтось бачив тарганів в Києві? Мені здається вони давно вже кудись емігрували.

А хтось бачив тарганів в Києві? Мені здається вони давно вже кудись емігрували.

Зніміть хату так щоб на першому поверсі був ресторан середньої паршивості або продуктовий магазин.

Подписаться на комментарии