Англійська для IT. Чи міжнародні іспити — обов’язкові?

Вважається, що хороший програміст без зусиль може знайти для себе роботу і на українському ринку праці, і поза ним. Проте все частіше серед вимог рекрутерів з’являється пункт про володіння англійською. Звісно, можна сподіватися продемонструвати свої знання під час інтерв’ю, а можна одразу додати ваги своєму резюме, прикріпивши до нього сертифікат міжнародного значення. Я, Ольга Файзуліна, керівниця екзаменаційного департаменту іспитів Cambridge Assessment English в освітньому центрі Grade Education Centre, пропоную розібратися, як саме можуть стати в пригоді міжнародні іспити фахівцям сфери IT.

Робота в ІТ сама собою створює ідеальні умови для постійного прогресу та розвитку. Мало не щодня виходять нові статті, огляди, рецензії, поради та продукти, з якими треба розібратися, бо фахівець цього напряму швидко перестає бути фахівцем, якщо не стежить за новинами. А вони переважно виходять англійською! Крім того, як працювати з іноземними клієнтами без розмовних навичок? Як складати кейси та пояснювати одне одному, яким саме ви бачите кінцевий продукт співпраці, так, щоб усі все зрозуміли? Саме тому високий рівень англійської входить у список вимог до вакансій ІТ-спеціалістів найрізноманітніших напрямів.

А до чого тут міжнародні іспити, скажете ви? Усі ми колись чули про них, але асоціації зі шкільним навчанням не додають бажання працювати задля цього. Усе ж потенційна користь від здобуття сертифікатів міжнародного рівня є вартою уваги, і я розповім вам чому.

Ілюстрація Аліни Самолюк

Англійська для ІТ-спеціалістів

Оголошення про вакансії на будь-яку позицію у 90% містять вимогу про англійську не нижче рівня В1. І мова навіть не про сферу ІТ! А коли йдеться про ІТ, то іноземна потрібна у 100% випадків, починаючи з джуна, у якого найменше відповідальності. Там мінімальні вимоги до англійської — Intermediate, до мідла — Upper-Intermediate, а до сеньйора — Advanced.

Навіщо програмістам взагалі англійська? Які завдання має виконувати розробник, що пов’язані з нею? Я згадаю тільки деякі:

  1. Співпраця з командою змішаного походження — з представниками різних країн світу.
  2. Зустрічі та дзвінки з іноземними замовниками.
  3. Читання та заповнення звітної документації.
  4. Ознайомлення з новинами своєї нішової спрямованості.
  5. Проходження інтерв’ю та перемовини англійською.
  6. Представлення компанії на семінарах, конференціях і конгресах, публічні виступи та презентації, проведення дискусій, обстоювання своєї точки зору.

Навіть якщо це все це поки що не входить до ваших обов’язків, компанії зазвичай прагнуть наймати фахівців із врахуванням їхнього подальшого розвитку. А отже, із кожним підйомом кар’єрними східцями таких завдань буде більше, і бажано, щоби ви були до них готові.

Знання англійської — не та навичка, яку можна здобути за кілька вечорів чи за місяць. Спеціалісти підрахували: щоби володіти англійською на впевненому В1, потрібно витратити принаймні 350–400 годин на структуроване навчання.

От і виходить, що компаніям вигідніше наймати тих, хто вже приділив цьому питанню частину свого часу та щонайменше має базу для подальшого розвитку. І вже може зв’язно висловлювати думки та щось розуміти англійською.

Сертифікати на знання англійської: необхідність чи примха?

Але чи обов’язково кожному, хто має бодай якісь знання, підтверджувати їх сертифікатами? Звісно, що ні. Ви завжди можете покладатись на власні знання і сподіватися якнайкраще продемонструвати їх під час співбесіди, але ще до співбесіди треба дістатися.

Проте міжнародні сертифікати можуть дати вам низку переваг:

1. Це ваш потужний аргумент під час пошуку роботи. Він демонструє, що ви серйозно ставитеся до вимоги знань англійської, а ваш заявлений рівень має підтвердження — немає потреби влаштовувати додаткове інтерв’ю та шукати, хто перевірить ваші знання. Звісно, за умови, що у вас сертифікат міжнародно визнаних іспитів з англійської.

2. Вони потрібні для проживання чи навчання за кордоном. Сертифікати на знання англійської — стандартна вимога для отримання посвідки на проживання в будь-якій країні, а також для зарахування на навчання до іноземних університетів. Адже навчання проводиться англійською, і керівництво прагне упевнитися, що вам до снаги буде все зрозуміти.

3. Задля самоперевірки. Можливо, ви знаєте англійську на середньому рівні. Але чи це справді так? Чи, можливо, ваші знання вже перейшли межу середнього та перебувають на вищому рівні? Або ви трохи перебільшуєте свої можливості? Тож, окрім вищезгаданих можливостей, ви зможете отримати точну оцінку ваших знань і бути в них впевненими.

4. Задля подальшої роботи над собою. Іспити на знання англійської — чудова можливість побачити, які аспекти мови у вас на високому рівні, а над якими ще треба працювати. Можливо, ви чудово читаєте, але ще не встигаєте розуміти англійську на слух або робите багато помилок на письмі. А, можливо, у вас добре розвинені всі навички, окрім говоріння, що дуже потрібно для роботи. Ба більше, аналізуючи свої відповіді, можна буде побачити, над якими темами чи з якими граматичними правилами треба ще попрацювати.

5. Структуроване навчання. Коли ви готуєтеся до іспитів, ви консолідуєте свої знання, повторюєте теми та правила, які, можливо, ще не встигли стати вам у пригоді, але знадобляться пізніше, коли почнете використовувати мову. Під час навчання ви приділяєте увагу кожному аспекту мови, а не лише тим, якими й так непогано володієте. Відтак прагнення здобути міжнародний сертифікат стає вашим потужним мотиватором у навчанні, тож ще під час підготовки можна суттєво підвищити свій рівень.

Про міжнародні іспити від А до Я

Якщо ви вирішили, що сертифікат вам потрібен, то варто звернути увагу на іспити, яким довіряють в усьому світі та які щороку складають декілька мільйонів людей. Найпопулярніші з них — Cambridge English, IELTS і TOEFL. Учасники отримують сертифікати лише за умови успішного складання екзаменів. Вони приймаються для вступу до англомовних коледжів та університетів, роботи в англомовному середовищі, еміграції або інших випадках, коли потрібно підтвердити свій рівень володіння англійською.

Проте не можна сказати, що всі вони однакові. IELTS та TOEFL — міжнародні тестові системи, які визначають рівень кандидата залежно від складності виконаних завдань і кількості набраних балів. Тобто ви складаєте один і той самий тест, на якому б рівні не перебували.

Натомість іспити Cambridge English (які ще називають кембриджськими іспитами) підтверджують володіння мовою на певному рівні (від A2 до C2) за загальноєвропейською шкалою мовної компетенції (CEFR). Втім, якщо ваш рівень виявиться вищим або нижчим на один щабель від обраного рівня, тест це теж зазначить. Також є спеціальні кембриджські іспити для дітей (Young Learners — від Pre A1 до A2) та іспити з ділової англійської (від B1 до C1).

Ще кілька відмінностей найпопулярніших іспитів:

  1. Термін дії сертифіката. Результати IELTS або TOEFL діють два роки. Тому, якщо найближчим часом ви не плануєте вступати до університету, змінювати роботу чи переїжджати за кордон — заздалегідь тест краще не складати. Сертифікати Cambridge English — безстрокові. Вони ніколи не втратять свою актуальність. Проте варто зазначити, що іноземні роботодавці або вступні комісії університетів можуть висувати свої умови щодо дати випуску сертифіката.
  2. Популярність, визнання та «вік» іспитів:
    • Cambridge English — найпопулярніший тест у світі. Його складають вже понад 106 років. Сертифікати Cambridge Assessment English визнають понад 20 000 університетів, компаній і міграційних служб — і з кожним роком їхня кількість зростає. Щороку ці іспити складають 5,5 млн осіб у 130 країнах.
    • IELTS — «наймолодший» серед трьох. Цей тест заснували в 1980 році. Його сертифікати щорічно отримують 3,5 млн осіб, а визнаються вони в 10 000 університетах, компаніях і міграційних службах. Якийсь час IELTS, а саме його модуль IELTS Academic (призначений спеціально для вступу до університетів і коледжів), вважався найнадійнішим серед престижних вишів Великобританії, США, Канади та Австралії.
    • TOEFL складають з 1964 року. Його сертифікати щороку отримують 2,3 мільйона кандидатів, а визнаються вони в 10 000 університетах, компаніях і міграційних службах у 150 країнах. Серед них: 98% британських вишів, 90% американських і 80% канадських, всі університети та коледжі Австралії та Нової Зеландії.
  3. Вартість. Cambridge English від 2950 до 4300 грн (залежно від рівня англійської); IELTS від 3975 до 7100 грн (залежно від обраного тест-центру та версії іспиту — General, Academic, Life Skills або for UKVI); TOEFL 180$.
  4. Формат. TOEFL проводять лише на комп’ютері, а для Cambridge English та IELTS можна обирати: складати паперову чи комп’ютерну версію. Усі іспити охоплюють чотири мовні навички (аудіювання, письмо, говоріння та читання), але в Cambridge English для рівнів B2-C2 додається ще секція Use of English, що перевіряє граматику, словниковий запас та вміння ним користуватися.
  5. Перевірка розмовної частини. У IELTS кандидати спілкуються з екзаменаторами віч-на-віч. На TOEFL учасники отримують 4 завдання, відповіді на які мають записати, говорячи в мікрофон. На Cambridge English вам потрібно спілкуватися з іншим кандидатом, а ваші здібності оцінюють екзаменатори.
  6. Перевірка сприйняття на слух: тексти IELTS та TOEFL слухаються одноразово, а на іспитах Cambridge English записи можна прослухати двічі.
  7. Час. Виконання всіх завдань TOEFL забирає приблизно три години. IELTS триває 2 години 45 хвилин. Час, відведений на виконання завдань Cambridge English, варіюється від 2 до 4 годин (залежить від рівня).

Адаптивні тести

Усі вищезазначені іспити вимагають певного часу, вони проводяться у затверджені заздалегідь дати, на які потрібно встигнути зареєструватися. А результати іспитів стають відомими через певний час (часто кілька тижнів). Втім, усі вони прагнуть ставати зручнішими для кандидатів. Так, під час карантину і TOEFL, і IELTS пропонували можливість складати онлайн-версії іспитів із дотриманням низки умов, що стосувалися безпеки та чесності.

Фахівці Cambridge Assessment English ще до карантину розробили тест нового формату — Linguaskill. Він проводиться онлайн на території тест-центрів або замовника (для щонайменше 10 кандидатів одночасно). Крім того, на нього можна зареєструватися за чотири дні до дати складання, обравши зручний час, а результати стають відомими вже за 48 годин.

Головна відмінність Linguaskill від «класичних» іспитів на знання англійської — його гнучкість. Штучний інтелект аналізує відповіді кандидата і дає йому легші чи складніші відповіді. Перевіряти можна як усі навички разом (читання та сприймання на слух, письмо, говоріння), так і кожний із цих модулів окремо або поєднувати, як зручно.

Питання іспиту типові, тож не вимагають такої ретельної підготовки, як «класичні» тести, для яких варто ознайомитися зі стратегіями виконання певних завдань. Також на відміну від вищезгаданих іспитів, Linguaskill вимагає менше часу — 120–145 хвилин.

Варто зазначити, що Linguaskill поки не має такого визнання, як TOEFL, IELTS та Cambridge English. Тож якщо серед ваших планів є еміграція, то краще віддати перевагу одному з них. А от для роботи Linguaskill підходить, ба більше, деякі роботодавці стали з його допомогою перевіряти кандидатів на посади групами, адже він може надавати результати для груп учасників у вигляді порівняльної таблиці.

Підготовка до складання міжнародних іспитів

Чи варто готуватися до іспитів з англійської? На мою думку, варто. Навіть якщо у вас досить високий рівень володіння. Адже у складних міжнародних тестів є свій формат і типові завдання, які ще треба зрозуміти та звикнути до їхнього виконання. Інакше доведеться звикати вже під час іспиту, а це щонайменше витратить ваш час, а то й знизить результат — якщо потрапите на підступне питання чи поспішатимете.

Тож раджу ще до складання екзамену оцінити свої можливості — завантажити один із тестів минулих років (на сайті кожного з тестувань є такі для прикладів), поставити таймер і спробувати виконати все за відведений час.

Якщо все добре і ви nailed it — можна переходити до реєстрації на справжній іспит. Якщо ж ви не дуже задоволені результатом — варто або попрацювати над стратегіями виконання типових для тесту завдань, або ж підтягнути англійську.

Адже якщо ви претендуєте, наприклад, на рівень Upper-Intermediate, до вас вже є ціла низка вимог. Ви маєте вміти:

  • говорити англійською практично на будь-які теми, інколи допускаючи незначні граматичні або/та лексичні помилки;
  • підтримати бесіду англійською і не губитись, коли вам ставлять неочікувані питання про проблему, продукт чи способи вирішення поточних завдань;
  • розуміти різні акценти та інтонації носіїв мови з різних англомовних країн, навіть якщо в тексті або мовленні трапляються незнайомі слова;
  • добре володіти основною граматикою англійської мови та прагнути поповнити своє мовлення складнішими конструкціями.

Готуватися до іспитів чи навчатися самостійно, з репетитором або на спеціалізованих курсах — вирішувати вам. Звісно, краще, коли хтось контролює ваш прогрес і вказує на помилки. А такі справи краще доручати професіоналам. Тим паче, що для кожного з тестувань можна знайти професійні курси підготовки.

Де складати міжнародні іспити з англійської

  • Тест IELTS у Києві можна скласти в одному з двох авторизованих центрів: British Council і Students International.
  • Тест TOEFL в Україні можна проходити в декількох авторизованих центрах. Найближчі дати шукайте на офіційному сайті.
  • Для складання Cambridge English створюють спеціальні авторизовані центри. А в Україні є єдиний на регіон «платиновий екзаменаційний центр» — Grade Education Centre. Платиновий статус отримують найефективніші, найуспішніші та найкраще обладнані екзаменаційні центри в усьому світі, і Grade підтвердив його вже ушосте.

То як щодо сертифікатів англійської для IT-фахівців?

Міжнародний сертифікат про володіння англійською не є обов’язковою умовою для ІТ-спеціалістів. Але він може стати великою перевагою під час працевлаштування, пришвидшити кар’єрне зростання і відкрити нові можливості. Ба більше, складання такого іспиту може бути своєрідним челенджем, мотивацією та самоперевіркою.

Тож, якщо ви вирішили стати власником міжнародного сертифіката, обирайте той екзамен, який імпонує саме вам та задовольняє ваші потреби. Ретельно готуйтеся — й отримуйте кар’єрний level up. Ефективного вам складання та успіхів у вивченні англійської!

👍НравитсяПонравилось4
В избранноеВ избранном7
LinkedIn

Лучшие комментарии пропустить

Рекламный текст, ок. Ца этого сайта вряд ли осознает глобальное преимущества/недостатки Кембриджа перед ielts и тоефл, поскольку мало кто из тех специалистов ставит себе цель сдать именно экзамен.
Мне кажется, вам следует похожий материал разместить в школах, колледжах, там ваша ца- те кто собирается поступать в вузы зарубеж. Пс. В it 8 лет, сотни разнообразных специалистов вокруг, ни одного с международным сертификатом. Собеседовала десятки копирайтеров, даже они без экзаменов. Имхо, экзамен сдают в основном те,кто иммигрирует или поступает.

Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Заради самозаспокоєння цікаво було б піти і спробувати скласти іспит.
Без попередньої підготовки, адже I think I have upper intermediate
Але ліньки 😂
І стрьомно

Умение сдавать TOEFL не кореллирует вообще ни с чем, исключая умение его сдавать.
Смысл?

Смысл?

phd хочу ))

У меня жена вроде как phd.
толку никакого.

Тобто я правильно зрозумів шо компетенції балабольства (софтскіли) для сучасних погроміздів важливіші ніж вміння якісно писати код (хардскіли)?
І ще дві невеличкі ремарки:
1) мову математики зрозуміють і на іншому рукаві галактики.
2) ви можете прямо зараз без проблем скачати застосунок для вашого смартфону, що дозволить вам на льоту перекладати аудіо-візуальну інформацію хоч з китайської.
То в чому проблема?
Може в тому що ейчари вже не знають як ще випендритись й довести свою потрібність?
Чи може в тому що ви застрягли десь у минулому сторіччі?

Если не владеешь английским — какой у тебя может быть хардскил в коденье? Никакой.

сам спитав — сам відповів? я тобі тут не заважаю самому з собою спілкуватися?

В случае с коденьем все однозначно.
Никаких скиллов. Вообще никаких😏

та взагалі в школі потрібно скасувати всі предмети окрім англіцької мови.

Тобто я правильно зрозумів шо компетенції балабольства (софтскіли) для сучасних погроміздів важливіші ніж вміння якісно писати код (хардскіли)?

Ні не правильно. Треба обидва, і обидва на певному рівні.

ви можете прямо зараз без проблем скачати застосунок для вашого смартфону, що дозволить вам на льоту перекладати аудіо-візуальну інформацію хоч з китайської.

Спробуй спілкуючись через той застосунок отримати роботу хоч на 35$/h... Я вже мовчу про нинішні апетити українських ІТ-шників і зовнішні рейти контор, які ті апетити покривають.

Чи це означає, що кожен кодер з рейтом, ну $45/h здатний вільно спілкуватись англійською хоч де? Вдома, за кордоном, по телефону....?
Uper intermediate doesn’t work that good :(

Uper intermediate doesn’t work that good :(

It actually should work exactly that way. Otherwise you don’t relay have it.

Чи це означає, що кожен кодер з рейтом, ну $45/h здатний вільно спілкуватись англійською хоч де?

Ні не означає. Доречі вміти в формальну логіку кодеру з хорошим рейтом теж не завадить :)

Вдома, за кордоном, по телефону....?

В мене за звичай проблеми в ресторанах — я не знаю назв всіх блюд.. хоча я їх напевно і рідною мовою теж не знаю..

Це просто супер, якщо без проблем розумієте бурмотіння та не чітку вимову.
У мене з цим проблеми.

Ну бурмотіння бурмотінню рознь, але то питання досвіду. І тренуюється воно в тому числі і на уроках прослуховуванням текстів з нечіткою вимовою, завадами і всім таким.

Якось люди вчастья розуміти індусів по телефону з поганим зв’язком...
Ну і ще дуже помагає перебивати і перепитувати.

Доречі вміти в формальну логіку кодеру з хорошим рейтом теж не завадить

І шо ж тобі завадило (див. нижче)?

Тобто я правильно зрозумів шо компетенції балабольства (софтскіли) для сучасних погроміздів важливіші ніж вміння якісно писати код (хардскіли)?

Ні не правильно. Треба обидва, і обидва на певному рівні.

Я не стверджував що потрібен лише один скіл, а просив підтвердити пріоритетність.
В тебе самого або з логікою великі проблеми, або на очі балуєшся.

Если у спеца проблемы с английским, что это означает?

— что на проекте ему нужна нянька-переводчик
— что информацию он ищет/гуглит на рашанзком
— что техническую литературу/документацию предпочитает на рашанзком тоже (со всеми сопутствующими проблемами — редкость переводов, опоздание переводов на годы, ошибки перевода)

Это всё баги, которые означают что чел — не спец. Соответственно, зачем он?

П.С. Кроме того, если у чела проблемы с английским — ему очень сложно уйти «на +500». А это значит, что если уж такого брать — ему можно платить очень мало. Т.к. куда он денется?

Все перечисленное же касается чтения.
Или нет?
Меня вот англоязычный босс научил — разговоры это классно, когда понимаешь, но все должно быть описано текстом.
Иначе нарвешься на «да мы те то имели в виду, когда говорили» :)

Естественно это никак не умаляет умение говорить и понимать.
Просто для кодера это плюс, но не столь уж важный Имхо .
Хай ПМ треплется. 😂

Меня вот англоязычный босс научил — разговоры это классно, когда понимаешь, но все должно быть описано текстом.

Получать детально-написанные тикеты/таски и работать по ним — это работа джуна, с потолком з/п 500 баксов/мес.

А уже выше, тикеты приходится обсуждать и участвовать в их написании (на основании обсуждений), помогать коллегам/отвечать на вопросы, передавать ноухау, участвовать в совещаниях, итп. Не на рашанзком.

Какие ноу-хау передавать, если тут вот на родных языках синьоры срутся непересрутся.
Это не язык важен, это ментальность такая

Меня вот англоязычный босс научил — разговоры это классно, когда понимаешь, но все должно быть описано текстом.

Тут я бачу в деяких людей (мова не про вас) проблеми з розумінням написаного буквально одним постом вище, не кажучи вже про:
а) сказане
б) сказане іншою мовою
в) сказане іншою мовою по телефону
г) сказане індусом іншою мовою по телефону
А все туди ж — інших повчати лізуть.

Проблеми з розумінням прочитаного у співбесідників за останні роки спостерігаю дуже часто.
Що тут поробиш.
Сприймаю це за сучасну норму 🤔

норма це суто статистичне поняття. але нормально ще не значить правильно.

Меня вот англоязычный босс научил — разговоры это классно, когда понимаешь, но все должно быть описано текстом

От.. вот тут мы и начинаем говорить о софт скилах.
Послать после разговора саммари зафиксировав важные решения-договоренности вот это про софт скилы.

что на проекте ему нужна нянька-переводчик

Агов!, цей ваш штучний інтелект вже давно навчився перекладати на льоту аудіо-візуальний потік даних. Ви ж, бачу, не спец бо не тримаєте руку на пульсі :)

Якщо ж проблема була в зайвих витратах бізнесу на перекладача, то все, можете полегшено зітхнути.

З.І.
От стало цікаво, а президенти різних країн коли зустрічаються тет-а-тет за зачиненими дверями, беруть з собою перекладача (ну там свічку потримати) чи ні? Раніше от брали дуже довірених і відповідальних. А зара як? А між іншим домовляються про дуже серйозні речі, і від складнощів перекладу може залежати багато що в цьому світі...

І шо ж тобі завадило (див. нижче)?

Мені нічого.

В тебе самого або з логікою великі проблеми, або на очі балуєшся.

О.. хлопчику, в тебе не тільки з англійською проблема. А та формальна логіка вона і з хард скілами теж трохи повязана взагалі-то.

Я не стверджував що потрібен лише один скіл, а просив підтвердити пріоритетність

Вище я спростовую твоє твердження про пріорітетність.

І ще — софт скіли то не тілки англійська.

Ну, ну, не плач, дам тобі калач.
Ти взагалі шо мені сказати хтів?
Чи так просто, напустити бульок в калюжу.

Все що хотів вже сказав. Більше бажання з хамом розмовляти не маю ніякого.

Цінність твоєї думки для мене тотожно рівна нулю. І я поясню чому:
1) тому що ти не відповів на поставлене питання, а відповів на якесь інше питання, яке сам собі ж і сформулював (це мабуть когнітивне порушення, я не знаю, порадься з профільним спеціалістом).
2) ти не навів жодних аргументів на підтвердження своєї думки.
Висновок: іноді краще промовчати, якщо сказати по суті поставленого питання нічого. Не поспішай, дай цій думці настоятись.
Оревуар.

Цінність твоєї думки для мене тотожно рівна нулю. І я поясню чому:

Можеш і далі продовжувати тут строчити про то, що для тебе не важливо і тотожньо нулю. І пояснювати чому. ;)

Тобто я правильно зрозумів шо компетенції балабольства (софтскіли) для сучасних погроміздів важливіші ніж вміння якісно писати код (хардскіли)?

Давно.

Оголошення про вакансії на будь-яку позицію у 90% містять вимогу про англійську не нижче рівня В1. І мова навіть не про сферу ІТ!

Завис на этой фразе. Это где ещё, кроме айти и преподавания английского, повсеместно требуют какой-то уровень?

Cambridge English від 2950 до 4300 грн (залежно від рівня англійської); IELTS від 3975 до 7100 грн (залежно від обраного тест-центру та версії іспиту — General, Academic, Life Skills або for UKVI); TOEFL 180$.

Всего-то? Я думал, от 400 баксов и выше.

Требование Upper-Intermediate и особенно Advanced разговорного английского языка в объявлении о найме на галеру в Украине — 99% признак аутстафа или по простому бодишопа, это когда галера сдает тушку разраба в наем заказчику и больше ни о чем не парится, но в лучшем случае отстегивает разрабу половину рейта по которому его продали, а в худшем случае намного меньше. Я ещё могу понять, когда такое происходит на аутсорсе, когда галера самостоятельно занимается коммуникациями с заказчиком и полностью берет на себя весь проектный менеджмент, тогда дележка заработка 50/50 — галера/разраб может считаться оправданной, но только не в бодишопе, которых в Украине процентов 80 из всех галер.
Если у разраба разговорный Upper-Intermediate или тем более Advanced, то ему выгоднее искать прямые контракты с заказчиками без прокладки-бодишопа, которая впитает большую часть его заработка :)

минуточку, я запутался в дефинициях. всегда думал, что «бодишоп» — именно аутсорс.

Кожний із цих тестів має свою специфіку і треба деякий час потратити, щоб підлаштуватись для максималізації свого балу. Я коли готувався до TOEFL, то мабуть 1-2 місяця підлаштовувався під їх «бест пректіс».

Работал как аутстаф в международных командах из 2х разных ИТ компаний из Долины. В обоих случаях в командах полный интернационал: индусы, китайцы, латиносы, афроамериканцы, ну и выходцы из бывшего совка. Разговаривают каждый на своем английском — постоянно друг-друга переспрашивают на митингах. В США я так понимаю это в порядке вещей: там не «эталонного» английского языка — каждый говорит как умеет. И надо сказать что наш «лет ми спик фром май харт» ангийский переспрашивают намного меньше — чем индийский или китайский. Возможно потому что нас в школе учили говорить медленно и разборчиво — а не рэпчик быстро читать как афроамериканцы. Зато выходцы из совка друг-друга на английском понимают прекрасно!
А вот англичане, когда в 2000х к нам приехали — очень удивил всех, включая менеджеров. Это на кассетах они говорят на правильном английском — а в реальности они половину букв и предлогов пропускают и слышно только яп-яп-яп. Оказалось что понять англичанина сложнее, чем американца!
Так что английский — он очень разный бывает.

там не «эталонного» английского языка

Тільки на Британію не екстраполюйте, будь ласка, бо там є Received Pronunciation — класична літературна (ви)мова, хоча навіть у еліти є свій акцент Posh English.

А вот англичане, когда в 2000х к нам приехали — очень удивил всех, включая менеджеров. Это на кассетах они говорят на правильном английском — а в реальности они половину букв и предлогов пропускают и слышно только яп-яп-яп. Оказалось что понять англичанина сложнее, чем американца!

Це якраз коли включають своє рідне, хоча RP неможливо не зрозуміти.

RP, 2-3% населення використовують. Десь таку статистику бачив :(

Оказалось что понять англичанина сложнее, чем американца!

вообще-то это уже known issue ))

это вы еще с английскими индусами не общались, индийский выговор+британский акцент — это что-то

Кстати да. Я как то специально попробовал пару минут с американской на «лет ми спик ром май харт» — овском поговорить.
Сказала, что все понимает без напряга.

С другой стороны мне webb Serwaar уши чуток только резанул

Самым лучшим сертификатом английского для айтишника — является способность на английском пройти телефонное, а затем онлайновое/очное интервью.

Я прохожу.. например в Facebook (Германия) прошел и в WhatsApp (Ирландия) c рекрутерами, но потом технари «зарубили». В SAP (Германия) с технарем прошел, но их HR свалила на месяц в отпуск :-( Но по тесту у меня в лучшем случае начальный B1 :-)

Но по тесту у меня в лучшем случае начальный B1 :-)

Так и отлично, если для прохождения собесeдований этого хватает.

Тебе бумажки — или работать?

Вообще, в идеале, хотелось бы корелляции. Есть бумажка — значит умеешь. И наоборот, умеешь — не проблема получить бумажку. К сожалению, в нашем мире это далеко не всегда работает. И не только касательно языков.

Телефонное интервью даже на своем языке тяжело пройти так как телефонная связь часто Г. и не разбираешь половины слов абонента. Вообще не понимаю почему до сих пор существует телефонная голосовая связь. Ради отдаленных сел куда 4/5G не добивает?

Вообще не понимаю почему до сих пор существует телефонная голосовая связь. Ради отдаленных сел куда 4/5G не добивает?

дык 4ж/5ж по тем же ж каналам идут ))

ЗЫ: для штатов хороший трюк использовать платные номера скайп как ни странно качество связи очень на высоте возможно потому что сами «рекрутеры» почти всегда сидят за каким-нибудь коммерческим «сип файрволом» и ходят в сеть соотв. на прямую минуя «настоящую» телефонную линию

Ради отдаленных сел куда

кстати да вспомнил где я это видел точнее вижу постоянно сегодня у меня родители как раз «в отдалённом селе» таки да даже на родном оригинальном я чаще половину слов не могу разобрать разве что примерно по контексту

Так там цифровой сигнал и нормальное качество звучания (если говорить о скайпах и других мессенжерах). А по телефону аналоговая передача, с каким-то 16-битным моно звучанием, с шумами и помехами.

да я как раз к тому что со скайпа через их оплаченные номера звонить и принимать звонки на «обычные телефоны» правда «по работе» оказывается по качеству сильно заметно лучше я как раз и думаю это потому что «по работе» на «стационарных» все как раз на цифре сидят на прямую

Дуже слушне зауваження.

Міжнародні іспити створені лише з однією метою: створити проблеми мігрантам. Третина населення Штатів ті іспити не здадуть. Відповідно і завдання іспитів так побудовані, щоб довести що ви ідіот. Різниця між реальною англійською та іспитом — як між переглядом порно та сексом у тюрмі в пасивній ролі.

Інакше кажучи, вам окремо потрібна англійська, і якщо тракторити на ПМЖ — окремо вчити те що вимагатиметься на іспиті.

Так само як і в IT: є справжні знання, які потрібні для роботи, і є питання «для співбесід», які мають абсолютно нелогічні типу «правильні» відповіді, і абсолютну маразматичність самих питань — які в реальній роботі ніколи не виникають, на кшталт «що виведе комп′ютер» по шматку лайна замість коду, і треба вгадати яка буде помилка компіляції.

Забавно, но я видел обратное)
В некоторых книгах по подготовке к САЕ есть примеры оценки письменных работ. До сих пор помню свой шок, когда одна письменная работа, по полёту мысли находящаяся где-то на уровне младшей школы, была оценена выше, чем гораздо более интересная по используемым оборотам, словарному запасу и самой идее. Такое впечатление, будто они явно давали понять, что умников не жалуют...

Как реально оценили в конкретном случае — судить не берусь, может им тогда была команда сверху дать добро на набор раб.силы. Но реально все эти экзамены служат исключительно чтобы дать власть бюрократу послать обезьянку подальше и был формальный повод.

Не неси бред. Это все относиться к врайтингу который можно натаскать. Остальные три ты никак не натаскаешь, особенно спикинг который оценивает экзаменатор субъективно. Точнее натаскаешь но выучишь язык в процессе (который быстро забудешь без практики если учил сугубо для экзамена).

Третина населення Штатів ті іспити не здадуть.

На 9-ки не сдадут, а на 7-8 легко и без подготовки. Разве что врайтинг завалят из-за его особенностей, но кому он нужен. Да и 9-ки никому не нужны, задача теста проверить что вы знаете больше чем на 6 для жизни, и больше 8 для тех, кто работает в академической сфере. С этим тесты успешно справляются на 99%.

Інакше кажучи, вам окремо потрібна англійська, і якщо тракторити на ПМЖ — окремо вчити те що вимагатиметься на іспиті.

Еще одна чушь. Знаю людей с офигенным английским которые ходили в специализированные школы с уклоном на английский, так им нужна была лишь неделя чтобы подготовится к экзамену и сдать на 8ки. А сколько времени понадобится обычному выпускнику средней школы и технического факультета в ВУЗе с двумя часами английского в неделю?

Сейчас начнут рассказывать: а вот у меня был слабенький английский, на 6-ку, но позанимался с репетитором 2 месяца, проштудировав 100+ тестовых экзаменов и написав 100+ эссе, я сдал экзамен на 7.5 или 8. Блин, да ты и английский за этот период подтянул до 7-7.5 минимум, от этого и результат.

Лично мне понадобилось 2 месяца чтобы подготовиться на уровень 7 и я реально тогда подтянул язык на уровень 7. Потом, уровень того же спикинга упал так как в жизни, особенно во время карантина, пользуешься им гораздо меньше чем во время подготовки. Остальные показатели остались на том же уровне или выросли так как писать, читать, и слушать приходится много.

А какие варианты предлагаешь ты? Вот стоит задача оценить уровень языка скажем миллиона человек и ранжировать их. Как иначе это делать?

Я не принимаю решений по этому поводу, лишь констатирую факт. Ключевая закладка здесь не райтинг, но лисенинг, вот уж где можно давить по-полной. А на райтинге тупо до предлогов прикопаются.

Сама идея тестов, разумеется, неплохая. Но ищи «кому выгодно». Идея ЗНО тоже неплохая, но лишь для тех, кто не видел его в реале, каково качество материала этого дерьма в реальном исполнении — просто адище.

Задача тестов может быть разной. Как писали ниже, для канадушки это воронка вхождения в иммиграцию, и как раз таки райтинг решает, поскольку его таки любят снижать на фоне общих баллов.

Поддерживаю кроме одного пункта — причём тут Штаты? Этой фигней вроде Канада страдает, а в Штаты никаких идиотских тестов сдавать не надо

а в Штаты никаких идиотских тестов сдавать не надо

есть «экзамен» уже когда на гражданство

Если хотите в университет в США, то надо

Ну я дивився ЗНО з Української та Англійської.
От в Українських завданнях лише і думав: «Що ж там потрібно зробити? Ніфіга не зрозуміло»
Англійська навпаки все 😏

Злі ви люди, зводите вайтішників на манівці. Англійська важлива, але не більше за хард-скоїли. А тут хтось кинеться за FCE заради першої роботи, а її дадуть тому, хто в цей час вчив фреймворки, а розмовну англійську прокачав серіальчиками...

Согласен, практика показывает, что англ. крушиал чтобы
1. Зайти на палубу
2. Отчитываться клиентам на стендапах
В обоих случаях контекст довольно узкий.

Например со своим преподавателем я проходил и general eng для коммуникации на разносторонние темы, но в реальной жизни так и не пригодилось ни с кем про театр поговорить кроме самого преподавателя

Недостаток же экспертизы по хард-скилам в той или иной области возникает в работе тупо постоянно.

Я не думаю, що знання навколотеатральної лексики вам десь зашкодило — для розвитку різнобічної особистості це прекрасно, навіть щоб просто підчитати-послухати щось цікаве про той театр не в парадигмі Станіславського чи Немировича-Данченка (я взагалі топлю за все, що сприяє виходу за межі російської культурної бульбашки). Просто тут блукає сонм людей, яким потрібно «Вайті вайті» і для них «perfection» в англійській взагалі не потрібен на початковому етапі, функціональність їхнє все.

Я й сам майже тринадцять років тому побачив перед собою зелене світло в IT з резолюцією щодо англійської «Английский у тебя как у нас — Intermediate!», коли відповів на питання, з якими базами даних я працював (то інша історія, але я просто з внутрішнього ринку в аутсорс переходив), але для них то просто був додатковий плюс, бо вони бачили, що я опанував C#, та й свій старий Делфі знав дуже добре, тоді як за місяць до того на іншій конторі мені сказали, що Pre-Intermediate (я реально тоді за місяць стрибнув на інший рівень) це дуже мало, бо «не так почую якесь слово і завалю проєкт», тобто це була дешева відмазка, бо тим людям я «не зайшов» з інших причин (за пару місяців до того вони взяли мідлом покладистого знайомого з Elmentary). Зараз моя англійська мені дуже сприяє в роботі, але лише як бонус до досвіду і софт-скіллів, тому новачків і хочеться застерегти — англійська це необхідна, але геть не достатня і не ключова запорука успіху. Базис не в англійській.

Особисто я, проводячи техінтерв‘ю, пропоную обговорення якогось питання англійською вже десь в останній чверті розмови, коли з базовим інженерним рівнем ми вже давно розібралися. І якщо там якийсь геніальний рівень, але все решта «упс», то це не допоможе. А втім, по справедливості, я таких і не бачив, як правило в хорошого інженера і англійська хороша, бо в людині все має бути прекрасне (погони, кокарда, споднє ;-) )...

Все *ровное* для часовой беседы.
По факту, человек либо поговорить, либо сделать. Нужны и те и те.
Просто, многие путают, и берут себе подобных на все должности подряд.

Ну от ви про себе думаєте, що ви про «сделать», бо на «поговорити» чи-то пак «притомно сформулювати» ваш комент не схожий.
Але світ жорстокий і в ньому «сделать», але не «поговорить» на позиціях вище мідла затребувані лише в поодиноких випадках а ля доктор Хаус.

Достатьньо влучно, дякую.
Пара зауважень: світ не жорстокий, просто люди *потриндеть* хочуть влади набагато більше, ніж ті хто *сдєлать*. Результати думаю, не треба окреслювати...
Якщо, притримуватися вашої точки зору, то хард скіли не потрібні, взагалі. Хай нью-фаги вкочуюются на сеньйора-помідора, і фігурно розвішують локшину на вухах у замовника. Або змагаются в софістиці на дейліках, лобіюючи свій авторитет та профіт, а не загальну справу.
І не заважають спеціалістам...

Якщо, притримуватися вашої точки зору, то хард скіли не потрібні, взагалі.

Ви знаєте, в мене був одногрупник, який на третьому курсі на предметі «Етика і культура» в якомусь есеї написав таку дич, що викладач то навіть зачитав. Типу, ми інженери, і не мусимо знати гуманітарні дисципліни, блаблабла... А трохи нижче в нього було про те, що і інженер він сам такий собі.
От мені ваш рівень логіки Вадіка з Новодністровська на третьому курсі і нагадав :-)
Болтологія мені не потрібна, бо я, курча, дофіга інженер, але інженер я такий, що в простих логічних формулюваннях заплутався.

На третьому курсі, ще, не інженер. 😉
Коли почне використовувати рідкі-скили замість твердих, для досягнення результату, вже не інженер.

Зато табличка с часами очень полезная! Я думаю такую же нужно показывать всем, кто учит языки программирования:
100 часов = основы
400 часов = начальный уровень
600 часов = трейни
800 часов = интерн
1000 часов = джун
Что бы люди понимали что даже 3х месячных курсов по 8 часов в день (это примерно 480 часов) не хватит что бы сразу вкатиться джуном на галеру.

Ви знаєте, зараз таких дубів, як в 2000-х, вже немає. Принаймні у Львові відчувається, що англійську непогано поставили у школі. Стартові позиції набагато ліпші, плюс повсюдне проникнення Інтернету свою справу роблять — на тих же інтерв‘ю у 30-річних, хто засидівся не на тому проєкті, все сумніше ніж у 20-річних, молодих та й ранніх.
Я це до 100 годин на основи. Навіть я сам без системного самостійного вивчення і розуміння, з психологічно заблокованою здатністю спокійно говорити і ідіотською відразою до граматики, а на Pre-Intermediate в 22 здав, і лише за місяць самостійно качнувся до Intermediate, зламавши той самий блок.

Это все от способностей зависит. Мой коллега за 3 месяца вкатился мидлом в EPAM на NodeJS.

Миф хороший, годный. Хватит 1-2 плохо документированных фич — и десятку часов положишь. А если целые фреймворки писаны так, что просто понять что они делают и в чём их польза — уж извини.

Язык можно вообще не учить, просто начинать на нём писать и много читать по ходу. А вот с тем, что на него навешано, настроено, начато писаться да так и недописано — вот где авгиевы конюшни.

Кого можно джуном на галеру — сильно зависит от конкретного проекта, кто кроме джуна в команде. Если только такие же джуны — лучше бежать и не оборачиваться, ибо ничего кроме выгорания и плохой кармы такой опыт не даст. А если чёткая иерархия — то можно и школоту брать, благо обезьяньей работы в IT выше крыши.

Рекламный текст, ок. Ца этого сайта вряд ли осознает глобальное преимущества/недостатки Кембриджа перед ielts и тоефл, поскольку мало кто из тех специалистов ставит себе цель сдать именно экзамен.
Мне кажется, вам следует похожий материал разместить в школах, колледжах, там ваша ца- те кто собирается поступать в вузы зарубеж. Пс. В it 8 лет, сотни разнообразных специалистов вокруг, ни одного с международным сертификатом. Собеседовала десятки копирайтеров, даже они без экзаменов. Имхо, экзамен сдают в основном те,кто иммигрирует или поступает.

Я здав just for fun в останні докарантинні дні:)

Верно. Я сдавал TOEFL и SAT для поступления, а IELTS для уезжания. Больше ни для чего эти экзамены не требуются.

Cambridge Assessment English хорош тем, что сертификат выдаётся пожизненный, а не как со всякими там IELTS/TOEFL.
Только оценка письма там специфическая... Просто уметь писать связно и без ошибок недостаточно, надо ещё и хорошо знать правила написания эссе/отчётов/пропозалов по кембриджским шаблонам.

По крайней мере они есть эти шаблоны в открытом доступе. Хоть это нифига и не инглиш по сути (нативное население этого всего не умеет), но по крайней мере можно подготовиться и пройти квест.

Спорное утверждение. Мои преподаватели, побывавшие за рубежом, утверждали, что британские и американские школьники и студенты пишут эссе постоянно. Пропозалы, отчёты и ревью, судя по наличию изобилия сервисов в сети, предлагающих их написание за деньги, тоже являются обыденной частью ученической жизни. Ну а формальные и неформальные письма должен уметь писать вообще всякий, кто дерзнул назваться свободным пользователем языка.

Пишут.
Даже в старших класах репетитора нанимают.
Пунктик с тем долбаным эссе для коледжа надо написать о себе.
Дрочат на него.
Повбывав бы

В наших школах тоже много чего постоянно пишут. Но поговори с обычными носителями языка класса «йа-выпускница», прозреешь. Там не то что ессе, там чя-щя надо учить как пишытсо

Буржуи одно то же эссе пишут.
О себе.
Много раз
С репетитором.
До запоминания наизусть
Как литкод

Не знал. А зачем? Это же не итальянское.айти

тренируемая воспитанная колаборация ))

У меня старший сын заканчивает школу.
Эссе много.

Подписаться на комментарии