Як влаштуватися на роботу під час карантину: FAANG-like в цифрах, $260k в Дубліні та офер на $120k у Києві

Всім привіт, мене звати Саша, маю 7 років досвіду в ІТ. Я виріс у панельці в найбільш відомому спальнику Києва — Троєщині. І, на мою думку, ніколи не вирізнявся розумом і кмітливістю. Хіба тільки після 11 класу школи відразу пішов вчитись заочно в КПІ та працювати програмістом на .NET. Я не дуже розумів, що мені дасть чотири роки поспіль їздити в універ кожен день, а гроші потрібно було заробляти.

Наразі я займаюсь інжинірингом у компанії Stripe та проживаю в Дубліні. До цього відпрацював декілька років на позиціях тімліда в аутсорсингових компаніях, відомих широкому колу українських інженерів.

Також намагався побудувати стартап та спробував себе у ролі спікера на мітапах і конференціях.

Навіщо це все

Ця стаття не про історію успіху. Успіх, як на мене, — це коли ти побудував мільярдну компанію, створив робочі місця, а не просто отримав офер. Ця стаття радше про мій суб’єктивний досвід, що може зробити релокацію більш комфортною, для тих, хто її планує. А також про речі, які мене дратують у нашому з вами прекрасному ІТ.

Перше, що мене дратує, — це те, що досі є випадки, коли аутсорсингові компанії забирають пачками програмістів з України. Та й не просто забирають, а на проєкти з формочками з $115k зарплати кудись у Сан-Хосе, що після відрахування податків і оренди квартири залишається ніхіба. Чи кудись в Мюнхен на €70k чи, не дай боже, у Польщу на полуничні галери за $2k на місяць. Любі друзі, та це ж жесть, в таких умовах і про категорію «Сири за 500» говорити вже страшно!

Друга проблема виникає тоді, коли люди повертаються з таких закордонних «чудових» позицій в Україну, а співвітчизники починають кпинити. І складається помилкове враження, що повернувся — невдаха. Нічого подібного. Повернувся — красавчик. Я також планую пробути в Дубліні декілька років. Потім повернутись в Україну і будувати власний продукт вже з набутим досвідом. А якщо буде лінь, знайду віддалену роботу на $20k та зніму будинок за містом. Я щиро люблю рідний Київ і людей, з якими мені доводилось працювати, пити каву і відпускати чорні жарти, які тепер я не можу собі дозволити за кордоном :)

Перші інтерв’ю в FAANG-like компанії

Як в будь-якої людини, у мене не все вийшло з першого разу, і не з другого, геть важко порахувати, з якого саме. Тому я розпишу все коротко і з самого початку.

Все почалось 17 років тому, коли мені подарували перший комп’ютер з процесором Pentium II та 128 МБ оперативної пам’яті. Відразу, що я зробив, так це розібрав його і не зібрав назад, але тоді я і зрозумів, як він працює всередині та отримав від цього задоволення. Вже через 7 років на більш новому «залізі» я підняв сервер Lineage 2 та зловив свій перший NullPointerException. А ще через три роки, не пройшовши стажування в EPAM, пішов робити формочки на ASP.NET у PNN Soft — першу компанію, куди мене взяли на $200 у місяць. Далі все так стрімко закрутилось: медичні проєкти та фінтех у DataArt, спроби фрилансу та хакатони, виступи на мітапах та сеньйорство в аутсорсі. З часом я вийшов на кар’єрне плато, ставало все нудніше, тож вирішив спробувати пройти одненьку співбесіду в продуктову технологічну компанію. І понеслося.

Кінець 2018. Microsoft & Amazon

Microsoft, Tallinn

Мій інтерес до навколофангових компаній почався у кінці 2018-го, коли мені написала рекрутерка з Microsoft, з вакансією в Таллінн, у Skype. Мені вже тоді Skype подобався не дуже сильно, я бачив явні проблеми і подумав, що було б цікаво не жалітись на них за кавою на кухні, а прийти і спробувати вирішити. Тим більше, що мільйони користувачів, хай-лоад, великі обсяги даних. Звучить круто. І так, я тоді був досить наївним.

На той момент я непогано прокачав навички проходження співбесід в Україні, але точно знав, що того було мало. Тож я почав готуватись, дізнався про LeetCode, пройшов через всі етапи вирішення алгоритмічних задач. Одним реченням: відчував себе набагато тупішим, ніж зазвичай.

До першого технічного інтерв’ю готувався цілих два тижні! Для мене це здавалось дуже довго, бо до цього я витрачав тільки 2–3 дні. Готувався посилено, муштрував той LeetCode, наче тоді від цього залежало моє життя. Як результат, я завалив інтерв’ю. Та й так завалив, що через два роки на наступних спробах про це ще згадували :)

Amazon, Vancouver

Зразу після такого епічного (на той момент для мене) провалу з Microsoft я дізнався про те, що на початку 2019 року хлопці з компанії Джеффа планують Hiring Event у Києві. Це така подія, коли ти і ще 40 таких, як ти, приходите і вас по черзі співбесідують. Технічний скринінг відбувався віддалено, і після досвіду з Microsoft я був більш підготовлений, тож вдалось пройти на онсайт, тобто основний івент.

Онсайт складався з чотирьох інтерв’ю: алгоритми, дизайн структури даних, менеджерське інтерв’ю та дизайн високонавантажених систем. Також особливістю співбесід в Amazon є те, що першу половину кожного інтерв’ю вам ставлять запитання, що належать до 14 цінностей компанії. Мені це не дуже подобається, точніше це схоже на якусь секту, бо вони ці ідеї пропагують всюди, але не факт, що виконують.

У той самий час в Amazon одна з найцікавіших інфраструктур у світі, проєкти по роботі зі супутниками тощо. Тож якщо вам імпонують ідеї Джеффа, рекомендую починати підготовку з прочитання книги Amazon Way. Онсайт Amazon я також провалив через брак досвіду у проходженні менеджерських інтерв’ю або через те, що попхався на онсайт з поганим самопочуттям. Не знаю. Фідбеку я так і не отримав.

Літо 2020. Підготовка — це марафон, а не спринт

Минуло трохи більше як рік після моїх невдалих спроб пройти інтерв’ю в топові продуктові технологічні компанії, я час від часу відкривав LeetCode і ресурси з дизайну систем. Змінив роботу, почались перші локдауни, всі перейшли на ремоут, стало ще більш нудно.

Outtalent, remote

І ось одного ранку мені написав ексінжиніринг-менеджер з Google із запрошенням до його кар’єрного акселератора — Outtalent. Перші мої думки були на кшталт: «У чому підступ? Навіщо це треба? Як вони заробляють гроші?». Як виявилось, ніякого підступу немає, ці всі думки виникали через те, що концепція навчання для мене була тотально новою. Навпаки, як виявилось, це одна з найкращих програм для навчання та прискорення кар’єрного зростання, що я коли-небудь бачив.

Тож почалось моє навчання в Outtalent. Процес активної фази тривав приблизно чотири місяці. За цей час відвідуєш групові лекції з дизайну систем та алгоритмів. На тиждень треба приділяти мінімум 15 годин. У мене виходило в середньому 20 годин.

Алгоритми в нашій групі читав олімпіадник з програмування та за сумісництвом інженер в Google, лектор з нього, між іншим, був відмінний. Лекції з дизайну систем читали дві людини: архітектор та експрацівник Google, Microsoft, а також ексінженер зі Stripe, що нині обіймає посаду директора з інжинірингу стартапу Pipe, який оцінюють у два мільярди доларів США.

У перервах між лекціями ми з моїми одногрупниками влаштовували тренувальні інтерв’ю одне для одного з вирішенням задач з LeetCode та реальних співбесід. Нас у групі було 10, всі досить досвідчені інженери, було багато працівників «Яндексу», людей на топових інженерних позиціях у своїй країні з великим досвідом інтерв’ю. Це давало можливість прокачатись у різних напрямах: що важливо одному інтерв’юеру, може бути неважливо іншому. І так у реальному світі.

Треба завжди вчитись робити правильні акценти.

У кінці програми до цих двох типів інтерв’ю ще приєднались так звані поведінкові або менеджерські інтерв’ю, їх проводив ментор з Бразилії, що професійно займається психологією. Було корисно відкривати різні цікавинки, наприклад, з яким забарвленням розповідати ту чи іншу історію з кар’єри, залежно від того, хто проводить співбесіду. Багато наших українських інженерів нехтують підготовкою до таких інтерв’ю. Дарма, можна показати хороші результати на кодингу і дизайну систем, але наловити червоних прапорців тут і отримати відмову. Великі компанії серйозно ставляться до цього.

Скільки це коштувало під час навчання? Відповідь: 0. Навчання проходить як pay-as-you-work. Коротше, 7% (з цього літа підвищили до 10% для нових груп) від річної зарплати на новій посаді, після переїзду впродовж двох років і не враховуючи акції компанії. Для мене ця сума максимально комфортна, зважаючи на мою компенсацію.

Програма на 100% коштує того. І ось ключові моменти, чому мені вона зайшла:

• Тренуючись у групі з 10 сеньйорних товаришів, можна прокачатись в алгоритмах, системному дизайні та проходити співбесіди швидше і якісніше.
• З тобою працюють топові інженери з Google, Facebook, Microsoft чи Stripe. Ментори радять, що підтягнути, як дизайнити високонавантажені системи, і це все на живих прикладах.
• Кльове ком’юніті, яке складається з топових інженерів з усього світу, що наразі працюють в найбільших технологічних компаніях. Нетворкінг, що дозволяє пограти в настолки з крутими архітекторами чи СТО великих продуктових компаній.

У такому середовищі отримати роботу в топовій технологічній компанії — це тільки сайд-ефект. Всі 100% інженерів, що були в програмі, отримали роботу, а в середньому по три офери кожний.

Також наприкінці навчання у групі для кожного проводять контрольні інтерв’ю, щоб зрозуміти, що людина справді готова. Допомагають готувати правильне резюме та наводять фінальні штрихи підготовки.

Кінець 2020. Google, Facebook, Microsoft, Stripe та інші. Фінішна пряма

Отже, моє навчання підходило до завершення, відбувся випуск моєї групи, дехто вже отримав перші офери, а я тільки починав проходити співбесіди. І першими двома компаніями були Flexport та Facebook.

Flexport, Amsterdam

Кажуть, що першою компанією для подачі треба вибирати ту, в яку ти не дуже хочеш. Але що робити, якщо під час співбесід тобі починає подобатись ця компанія? Звісно ж, спробувати здобути офер. Такою і була компанія Flexport — це, по суті, стартап з Долини з офісом в Амстердамі, він займається автоматизацією вантажоперевезень по всьому світу.

Тим більше я обожнюю Нідерланди, зокрема Амстер, ну не краса ж:

У Flexport я пройшов технічний скринінг, треба було написати логіку простої гри. Під час підготовки розв’язував задачі за допомогою Python, але чомусь на цьому інтерв’ю мене вкусив євангеліст з Microsoft і я вирішив, що я ж шарпіст, 6 років на .NET, чому б не покодити на C#? Мій розум, десь у глибині, так не думав і продовжував генерувати моментами пітоноподібний код. На 10-й хвилині годинного інтерв’ю я зрозумів, що роблю відверте лайно, перепросив у інтерв’юера, стер весь код і переписав його за три хвилини на Python.

На інтерв’ю використовуйте тільки ту мову, на якій ви готувались до інтерв’ю.

Я думав, що це фінал, що завалився, що все пропало, але все ж таки мене запросили на онсайт. Онсайт був стандартним: алгоритмічне інтерв’ю, вирішити ООП задачу, задизайнити архітектуру системи та поговорити з менеджером. Менеджерське інтерв’ю було цікавим в тому плані, що запитували про минулі проєкти та конкретні випадки в роботі.

Чесно кажучи, після успішного онсайту я був впевнений на 95%, що я отримаю офер. Я був такий упевнений, що геть почав дивитись квартири в Амстердамі поряд з майбутнім офісом. Мені вже й призначили фінальне інтерв’ю з технічним директором, але як стрімко призначили, так і стрімко скасували. Зі мною зв’язався рекрутер і повідомив, що все було добре, але вони вважають, що мені буде нудно на запропонованій позиції, а позиції вище вони відкрити не можуть. Чи це правда, чи просто я щось ляпнув зайве на інтерв’ю, не знаю. Найімовірніше, друге :)

Facebook, London

Паралельно я подався у Facebook в інфраструктурну команду у Лондоні. Інфраструктурники займаються не тільки налаштуваннями та підтримкою, а й розвитком нових сервісів, баз даних чи навіть протоколів.

Фейсбучик підходить до своїх алгоритмічних інтерв’ю досить цікаво. З ймовірністю 95% ви знайдете задачу на LeetCode перед співбесідою. У вас буде 35 хвилин, щоб оптимально вирішити, написати код і зробити фікси для двох medium-hard проблем. Це капець як мало часу. Того бажано перед співбесідою вирішити Top-50 Facebook’s проблем з таймером. Під час технічного скринінгу мене накрило емоціями, і я почав сильно хвилюватись. Проте під час розмови з інтерв’юером виявилось, що він колега мого однокурсника з КПІ.

Руслан, або, як його назвав інтерв’юер, «Раслан», злайфхачив ще краще. На першому курсі навчання він перевівся на заочку і переїхав з Booking в Амстердам й прилітав тільки на сесію. Раслан, привіт!

Тож після такого збігу я трошки заспокоївся й почав розв’язувати першу проблему. Розібрався з класичною фейсбучною задачею, і ми перейшли до другої задачі на дерева, я її вирішив так само, як і на LeetCode, але виявилось, що моє рішення недостатньо оптимальне, а час вже сплив. Якщо у вас є сильне відчуття, що інтерв’ю провалене, не соромтесь сказати про це рекрутеру та попросити поставити додатковий етап замість того, щоб отримати відмову.

Так було і в мене, але на додатковому етапі я наступив вже на інші граблі. Я розв’язав першу задачу, мені дали другу, і це була одна з 50 задач на LeetCode, котру я не розібрав. Вона була максимально задизлайкана, і я подумав: «Її мені точно не дадуть». Дали. І я не зміг її вирішити до кінця. Як результат — відмова.

Як не готуйся, але везіння ніхто не скасовував.

І саме після цього інтерв’ю я створив шпаргалки з алгоритмів та дизайну систем, які розвішував на стіні перед інтерв’ю. Можливо, комусь знадобиться.

Google, Zurich

Я подавався з сильним рефералом на позиції у двох локаціях: Цюриху та Мюнхені. Але Google довго ігнорував мене, аж поки мені не передав естафету мій товариш з групи. Він пройшов всі етапи інтерв’ю, отримав офер, але відмовився від нього через пропозицію у Flexport. Зараз у багатьох в голові могло пролунати, що ж так, це ж Google! Але ця компанія вже не та, що 10 років тому, вже багато чого придумано, можливостей менше, а конкуренції більше. Тому багато інженерів радше попрацюють в добре проінвестованому стартапі, ніж підуть у корпорацію.

Я вирішив пройти інтерв’ю і після успішного дзвінка з рекрутером відправився на технічний скринінг. Поширеною думкою є те, що скринінг можна оминути й потрапити зразу на онсайт. Так, але тільки якщо в тебе є офер з конкурентною (за талантами) компанією, наприклад, Facebook. Оскільки інтерв’ю у Facebook я завалив, у мене такої можливості не було.

Підготуватись до алгоритмічної співбесіди в Google важко, бо, найімовірніше, вас не спитають задачу, яку злили вже в інтернет. Тут задачі для інтерв’юерів весь час придумують нові. Тож і мені попалась та, яку я ніколи не бачив, але з теми дерев, яку я добре знав. Першу версію задачі розв’язав без проблем і досить швидко, але проблеми дістали мене при вирішенні додаткових умов задачі, що призвело до провалу на інтерв’ю.

Також чув, що в польський офіс Google трохи легше потрапити, але є одне але.

Як ви вже здогадались, там дуже низькі зарплати, навіть враховуючи акції. Йти в польський офіс, на мою думку, — радше стратегічне рішення, щоб потім релокуватись деінде, наприклад у США.

Microsoft, Prague

У Празі, Microsoft, як я знаю, робить декілька речей. Тут розробляють GitHub, Office 365 та більшу частину інфраструктури месенджингу для Teams та Skype. Якщо хтось є з празького офісу MS, поправляйте або доповнюйте мене. Я проходив співбесіду якраз у відділ та команду, що займається обміном повідомлень.

Що варто точно знати про процес співбесід у Microsoft — він повільний. Дуже. Від рефералу до першого контакту рекрутера пройшло близько два місяці. Хоча, можливо, це мені так «щастить».

Після розмови з ректутером я отримав посилання на Codility для виконання алгоритмічного завдання. Коли мене не зраджує пам’ять, якщо набираєш вище як 70% в тесті — автоматично потрапляєш на онсайт, якщо нижче — твоє рішення проглядає інтерв’юер і вирішує, чи пускати далі. Завдяки підготовці я набрав достатню кількість балів і пройшов зразу на онсайт.

Онсайт був в один день, Microsoft влаштував такий собі віртуальний Hiring Day, чотири інтерв’ю поспіль з перервами в 15 хвилин. Довелось брати відпустку.

Спершу треба було задизайнити одну з вищезазначених систем. Потім менеджерське інтерв’ю. Найгірше, що можна почути від менеджера після того, як 5 хвилин відповідав на питання, це: «Твоя відповідь — це не те, що я хотів почути». Тому я уточнив запитання і відповів уже більш конкретно. Ще в кінці інтерв’юер був здивований, що я закінчив університет два роки тому і маю 6 років досвіду. «Ну не знають в Європі про заочку, не важливо», — подумав я і пояснив. Третім було інтерв’ю на знання структур даних, в кінці написати реалізацію кешу з певними особливостями. Фінальним інтерв’ю було поговорити про меседжинг системи і розв’язати алгоритмічну задачу.

Після онсайту залишились змішані почуття. З одного боку, цікавий продукт, з іншого — відчуття ентерпрайзу з менеджерами в сорочках. Тим більше мені потім ще призначили додаткове інтерв’ю з іншим менеджером. За тиждень зі мною зв’язалась рекрутерка і повідомила, що я отримав офер.

Сказати, що я був радий, не можу, бо я вже знав, що працювати в Microsoft в Празі не хочу. В мене створилося враження, що в цій компанії все суперповільно, немає драйву, що не дуже підходить, коли маєш купу ентузіазму.

Stripe, Dublin

Як сказав один з директорів Facebook, Мартін Харбеч: «Many people outside tech don’t know them, but they’re now the most valuable private Silicon Valley company ever».

Ось і я нічого не знав про Stripe до приходу в Outtalent. Все починалось з платіжної системи, а зараз, наприклад, за допомогою Stripe Atlas в декілька кліків можна зареєструвати свою компанію в штаті Делавер.

Інтерв’ю тут було одне з нестандартних, в порівнянні з іншими FAANG-like компаніями. В той самий час, на мою думку, найпрактичніше. Як мінімум, там не було алгоритмічних задач. Як максимум, суперпозитивні та класні інтерв’юери. Весь процес був схожий на мій робочий день, але більш завантажений, ніж звичайно.

Треба було: зробити задачу, пофіксити баг, інтегруватись з публічним API, поговорити з менеджером за життя та задизайнити систему. І це все кожне окреме інтерв’ю в годину. Також ці 5 співбесід були розбиті на три дні, що було зручно, в порівнянні з Microsoft. Хоч і алгоритмічних задач і не було, як я зазначив вище, підготовка на LeetCode допомогла мені завчасно придумувати різні крайні випадки та дуже швидко підганяти код і писати тести.

Також одним з ключових моментів було те, що запросили контакти двох колег чи ексколег, щоб розпитати, як зі мною працюється. Я спитав кількох співробітників, чи готові вони розповісти про мене деталі. Вони згодились, і я дав їхні контакти.

Репутація — це наше все.

Менш ніж через тиждень рекрутер Stripe призначив мені зустріч та із серйозним виразом обличчя сказав щось на кшталт: «Мені завжди важко про це казати, але я мушу це зробити, ми робимо тобі офер. Вітаю!». Після цього ми розсміялись та обговорили деталі, я був дуже радий.

Miro, Amsterdam

З приходом пандемії багатьом співробітникам різних компаній треба було продовжувати комунікувати одне з одним та ще й у режимі реального часу. Тому компанія Miro показала гіперзростання у 2020/2021 роках. З погляду інженера продукт цікавий роботою над потоками даними у реальному часі.

Моє знайомство з компанією почалось незвично. Ми грали в настолки в одному з ресторанів Києва з ментором Outtalent. Він познайомив мене з Вадимом, доволі позитивною людиною. Як потім виявилось — це був CTO Miro. Мені було цікаво попрацювати над продуктом, тож я попросив у нього реферал, а він взяв і зареферив мене. Відчуття, коли тебе реферить СТО — крутезне, дякую :)

Та незалежно від рефералу мене співбесідували вздовж і впоперек. Алгоритмічна задача, яку треба було вирішити за годину, але з такими вимогами, що я б і за три години її не зробив. Витягнув я, певно, тільки дизайном систем, треба було задизайнити конкретну фічу. А мені продукт був такий цікавий, що я за кілька днів до інтерв’ю повністю продумав, як би я його робив. Тож тут пощастило. Після цих етапів було ще два менеджерських інтерв’ю і декілька «чисто познайомитись» з потенційною командою. Було складно, але цікаво. В результаті я отримав офер на позицію ліда.

Компанія кльова. По-перше, купа нової функціональності, багато ініціатив. По-друге, трансформація з маленького стартапу у велику продуктову компанію. Фінально — компанія насипає співробітникам акції. В розрізі декількох років досить, на мою думку, вигідна інвестиція.

JoyLabs, remote

Я вирішив написати про цю компанію, бо, як на мене, це цікавий стартап з Каліфорнії, який створив Ісаак Салдана. Засновник SendGrid, компанія, яку в результаті купив Twilio. Суму угоди оцінюють у три мільярди доларів США. Я поспілкувався через Zoom з Ісааком як фінальний раунд співбесіди, і у мене виникли тільки найкращі враження про компанію. Тож, якщо в майбутньому почуєте про цю компанію — рекомендую.

JoyLabs займається написанням месенджера Memo з досить крутими фічами, про які, на жаль, я не можу розповідати. Співбесіда тут була чи не найскладніша. Мені спочатку дали дві задачі з ресурсу AdventOfCode і сказали, що якщо я вирішу їх за три дні, то можна буде рухатись далі.

Задачі не стандартні, не з LeetCode. Як і на криптографію, так і на лінгвістику. Було важко, другу задачу розв’язував близько 8 годин. Через дві доби я повернувся з рішенням до інтерв’юерів. Взагалі здалося, що вони були здивовані, що так швидко. Після кількох уточнювальних питань перейшли до другого етапу: дизайну систем. Спочатку треба було задизайнити систему на високому рівні, потім схему бази даних. Після цього всього фінальне інтерв’ю з СЕО й офер.

Я був радий, що це все скінчилось.

Bolt, Lyft, Uber & TikTok

Також я співбесідувався у багато інших компаній. Десь я отримував офери (Bolt, Lyft), а десь мене реджектили ще на етапі технічного скринінгу (Uber, TikTok).

Інтерв’ю у великі технологічні компанії схожі одне на одне. Але так само і різні, залежно від того, які цінності компанія має та який продукт розробляє.

Офери: жирні й не дуже

Перше, що треба робити, як отримали офер — це відкрити Glassdoor і зразу ж його закрити. У жодному разі не орієнтуйтесь на цей ресурс. Ніколи.

Є два ресурси, які варто використовувати, щоб дивитись, чи вас хочуть намахати:

• levels.fyi — про нього вже згадували на DOU у багатьох статтях, але варто сказати, що інколи дані там також не досить правдиві та акуратні;
• teamblind.com — ком’юніті інженерів з топових технологічних компаній і не тільки, одне з основних правил: якщо хочеш, щоб з тобою поділились цифрами — також маєш це зробити.

Друге, що треба робити — це починати вести перемовини. Насправді вони починаються задовго до оферу. Перемовини зав’язуються з першої розмови з рекрутером, із запитання: «What are your salary expectations? Can you give me the numbers?». Так ось що я хочу сказати, що NEVER GIVE THEM NUMBERS!

Третє, що дуже допомагає в перемовинах — отримати офер від конкурентів. Цифри контроферу — це найкращий аргумент, але, на жаль, його можна використовувати лімітовану кількість разів, частіше раз. Тому завжди варто виторгувати якомога більше у кожної компанії окремо, не розкриваючи всіх карт, а потім вже говорити про зарплату від іншої компанії.

І, звісно ж, щоб зробити заголовок статті не клікбейтом, я наведу цифри від компаній, які зробили мені офери.

Дисклеймер: я майже всюди підписував NDA і, певно, так відверто розкривати деталі пропозицій — не найкраща ідея, тому я буду маніпулювати публічними даними, які я знайшов на levels.fyi.

Disclaimer: I have written down the NDA almost everywhere, opening up the details of the offers — is not the best idea. So, I manipulate public available data, which I have found on levels.fyi resource and the Internet.

Також для зручності писатиму всі цифри в доларах США та суму у gross на рік.

1. Bolt, Tallinn.

• Removed (see update below)

2. Stripe, Dublin. Total: $264k

• Base salary: $140k per year
• Stock: $103k per year
• Bonus: up to $21k per year

3. Lyft, Kyiv / Remote. Total: $93k

• Base salary: $93k per year
• No stock :(
• No bonus :(

4. JoyLabs, Kyiv / Remote. Total: $120k

• Base salary: $120k per year (initial: $60k per year)
• Stock options: 0.5% of company
• No bonus :(

5. Microsoft, Prague. Total: $116k

• Base: $67k per year
• Stock: $17k per year
• Bonus: up to $13k per year
• Stock bonus: up to $19k per year

6. Miro, Amsterdam. Total: $130k

• Base salary: $130k
• Stock options: 10k units (don’t know the valuation price)
• No bonus :(

Після того як я отримав усі офери, трошки поторгувався, настав час обирати.

Microsoft я відмовив зразу, навіть без торгу. Іменита компанія, але ентерпрайз, багато чого вже придумано до тебе, повільна динаміка, не те що хотілося б. Bolt — хороша динаміка та багато можливостей, але маленька зарплатня у співвідношенні до обов’язків, та й розвиватись у Прибалтиці складно. У Lyft дуже маленька зарплатня, офіс у Києві, а хотілось спробувати повноцінну релокацію, тим більше пропозиції з переїздом отримав. JoyLabs — класний стартап, непогана зарплатня, відмовляти було важко, але хотілось релокуватись.

Найважчий вибір був між Stripe та Miro. В обох компаніях динаміка роботи мені підходила б ідеально. Є багато можливостей, щоб реалізувати свій потенціал та прокачати кар’єру. У Miro офіс розташований в Амстердамі, одному з моїх найулюбленіших міст. У Stripe офіс у Дубліні, де неймовірна кількість технологічних компаній.

Після тяжких днів роздумів я обрав Stripe. Фінтех ближче до душі, та й досвіду, гадаю, наберусь швидше тут.

Не шкодую, політ не просто нормальний, а нереальний космос.

Спеціально для DOU

Як бонус хочу додати таке. Пам’ятаєте, я на початку статті писав, що ніколи не вирізнявся розумом і кмітливістю. Так ось, не всі мої знайомі такі самі. Наприклад, один мій товариш отримав офер в Uber на позицію Staff Software Engineer в Данії, де можна отримувати зарплатню з приблизно такими цифрами: Total: $418k

• Base salary: $240k per year
• Equity: $130k per year
• Bonus: $48k per year

І це все при оподаткуванні в 32,84% перші 7 років для експатів. Такий офер дають, коли є інший «жирний» офер, це дає змогу торгуватись і, як ви бачите, досить вдало.

Висновки

Якщо дуже коротко, між офером і фактичним виходом на роботу минуло 6 місяців. Так, такі реалії переїзду в Ірландію у локдаун. Дозвіл на роботу я чекав 10 тижнів, а ще перемовини, бекграунд-чеки, віза для мене і для дружини, документи на кота тощо. Тож треба розраховувати приблизно на такі терміни. Я гадаю, що тема переїзду варта окремої статті. Тож лишайте коментарі, якщо вам цікавий мій суб’єктивний досвід, я напишу ще одну статтю.

Складно звикнути дивитись спочатку праворуч, а потім ліворуч :)

А поки що обмежусь висновками. Куди ж без них.

По-перше, робота в топовій компанії за кордоном — це чудова можливість для інженера прокачатись. Не тільки в технічному плані, а й у комунікації в інтернаціональних командах, де у кожного своя культура та підходи до роботи. Підготовка у мене була повністю асинхронна. Я так само працював, подорожував та насолоджувався життям. Моментами було складно, але ти сам вирішуєш, куди інвестувати свій час — на підготовку чи на проходження Uncharted 4 на улюбленій консолі.

По-друге, комфорт — не менш важлива складова в житті, особливо за кордоном. Тут цифри говорять самі за себе, з $250k+ жити набагато приємніше, ніж на $80k. Так, звісно не США, але і додому ближче, навіть з погляду часових поясів. Можна в будь-який момент зателефонувати рідним і просто поговорити за життя і про те, що накипіло. Тим паче, що з досвідом роботи в іменитій компанії повернутись в Україну завжди можна і я б сказав навіть потрібно.

По-третє, нетворкінг. За час підготовки в Outtalent я познайомився з великою кількістю крутих інженерів та просто чудових людей. Всі, кого я зустрічав, переважно скромні, але досить амбітні люди, котрі через 5–10 років обійматимуть позиції С-рівня в різних компаніях. Я в цьому впевнений. Непогано будувати таке коло спілкування, адже ми є середнім арифметичним з тих людей, які нас оточують.

Мені було приємно готувати матеріал для такої файної аудиторії. Сподіваюсь, що стаття стане в пригоді усім, хто шукає шляхи для розвитку кар’єри. Бажаю гарної підготовки, успіхів з співбесідами та «жирних» оферів!

Пишіть ваші коментарі під матеріалом, намагатимусь оперативно відповідати.

UPD #1:

Через 5 годин після публікації представники Bolt звернулись до мене з проханням видалити дані про нібито їхній офер. Як я вказував вище, всі дані я брав з публічних ресурсів.
Тим не менше, з поваги до компанії Bolt, я видалив секцію, де я наводжу як приклад, яку зарплатню можна очікувати в Європі.

В той самий час, люба спільното, не соромтесь дивитись зарплатню на публічному ресурсі levels.fyi