Україна запропонує NASA розробку систем життєзабезпечення для бази на Місяці — Держкосмос

Україна може запропонувати кілька розробок для підтримки життєдіяльності майбутньої бази NASA на Місяці за програмою освоєння супутника Землі Artemis, яку започаткувало Аерокосмічне управління США. Про це заявив глава Державного космічного агентства України Володимир Тафтай в інтерв’ю «Лівому берегу».

Він розповів, що Україна наразі перебуває на першій стадії спільної з США роботи в рамках проєкту «Артеміда», і взагалі щодо створення поселення на Місяці.

«Це довготривалий проєкт, розрахований не на один рік. До нього буде прикута увага всього світу, і Україна дійсно дуже зацікавлена в участі в ньому», — запевнив Тафтай.

За його словами, перспектива наступних 20-30 років — це активне дослідження Марсу та створення місячного поселення. На його думку, задача України — не стояти осторонь цих процесів, а навпаки — взяти в них активну участь, «і в нас для цього є всі можливості».

Про які розробки йдеться

«У нас досить великий обсяг розробок. Із того, про що я можу казати, ми можемо запропонувати, наприклад, системи життєзабезпечення, акумулювання енергії на Місяці. Ми маємо розробки, які є дуже важливі для забезпечення функціонування місячного поселення. Це один із прикладів», — зазначив глава Держкосмосу.

При цьому він уточнив, що більшість із них — це державні розробки, але є і приватні.

«Є цілий перелік тих розробок, які можуть бути цікавими для реалізації на Місяці. І це ті проєкти, які ми пропонуємо для реалізації спільно зі США», — підкреслив Тафтай.

Який найближчий крок очікується щодо «Артеміди»

За його словами, уже незабаром має з’явитися загальний вигляд програми «Артеміда» та, відповідно, конкретні терміни розподілу обов’язків між учасниками її реалізації.

У Держкосмосі прагнуть показати можливості української космічної галузі — в першу чергу відносно вірогідних кооперацій. Зокрема — щодо створення місячного поселення.

«Артеміда» та місячне поселення є одним із пріоритетних напрямків, тому нам важливо показати «наживо» наші розробки. Нам є чим здивувати та зацікавити навіть таких вибагливих гостей, як делегація NASA«, — наголосив Тафтай.

Він додав, що в разі потреби Україна має адаптувати своє законодавство, «щоб воно сприяло, а не заважало ширшій інтеграції України у глобальні космічні проєкти та програми».

Читайте також про USB для заправки супутників — проєкт українців, з яким вони перемогли в NASA Space Apps Challenge 2020 серед 4 тисяч команд, а ще про марсохід MarsHopper, що працює на сухому льоді, з яким українська команда увійшла у ТОП-5 того ж хакатону у 2016 році.

👍НравитсяПонравилось1
В избранноеВ избранном0
LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ага, Садовый уже Амазон во Львов звал. Видимо, достижение где-то такого же уровня

Это получается, что на луне никто теперь не выживет?

Виживе, але життя буде як у Крижополі.

Мы даже готовый спутник со склада запустить не можем. А тут разработать систему жизнеобеспечения для внеземной станции. Специалисты которые работали над «Мир» или на пенсии или в федерацию перебрались. В общем голословные заявления, которые показывают что надо дать подсрачник з
за болтовню и нанять нормального руководителя который делает акцент на достижимых целях.

Специалисты которые работали над «Мир»

Открою тайну Полишинеля — в Украине елси что-то для Мира и делали то не СЖО, а системы управления.

Україна може запропонувати

обещать и жениться?

Одна из проблем нашего космоса в том, что обещают то, в чем нет экспертизы, вместо того, что бы продавать то что умеют...

А хіба є той хто може дати гроші за зелбойобів?

Помнится, преподаватель с кафедры теплотехники в ХАИ говорил, что принимали участие в разработке систем для ISS.

Это не СЖО о которой тут пишут. Да и ХАИ не Минстратегпром.

Как в своё время аутсорсинг спас и сделал массовой сферу разработку софта так такой же аутсорсинг может спасти космическую отрасль.
Но только если государство найдёт модель когда мелкие компании смогут в этом участвовать. С одной стороны советские КБ крутые: все знают и умеют, но они слишком медленные. А с другой стороны инженерные практики, стандартны качества слишком тяжелые, испытательное оборудование слишком дорогое чтобы новички смогли себе это позволить на старте. Мне кажется можно подобрать модель когда это все заработает, но во-первых все участники должны этого хотеть, а во-вторых нужно начинать с beginners’ mind.

а) експортный контроль. Речь идет о технологиях двойного назначения и реальном хайтеке, а не верстке фронт-енда.
б) кадры сидят в КБ, КБ фиг их отпустит.
в) аерокосмические инженеры намного менее универсальны, чем айтишник. И бенч может быть гораздо более длительным и дорогостоящим.
Вобщем не все так просто не смотря на красоту идеи...

Там и кроме технологий двойного назначения много что можно делать: система канализации и переработки отходов, теплицы, способы борьбы с тараканами на станции, орбитальные буксиры, защита от солнечной радиации без стабильного магнитного поля, да мало ли что ещё.
Любые инженеры менее универсальны если они могут такими быть. Ну кто не хочет быть всю жизнь программистом на Python 3.5.2 и больше ничего не учить? Но так не работает. Так что и эти инженеры будут вынуждены учить новые трюки потому что без этого в профессии не удержаться.

Нет, в реальной жизни оно так не работает. И я знаю о чем говорю :).

Большую часть денег как всегда спиздят, на остальные наймут студентов.

Подписаться на комментарии