Як початківцю Manual QA безкоштовно прокачати знання і навички тестування
Привіт, мене звати Володимир, я Full Stack (automation + manual) тестувальник компанії DevelopEx і маю 6 років досвіду у сфері перевірки ПЗ.
Для початку трохи статистики. У внутрішньокорпоративному Slack-каналі для тестувальників було проведене таке опитування: «Чи проходили ви платні курси (чи інтернатуру) для тестувальників перед тим, як отримали свій перший job offer?». Із 22 респондентів 23% відповіли «Так, я вчився/-лась на платних курсах (інтернатурі)», 77% — «Ні, я використовував/-ла тільки безкоштовні джерела». Отже, можна припустити, що статистично більшість тестувальників влаштовується на роботу саме завдяки безкоштовній освіті.
Ілюстрація Марії Рибак
Теорія тестування, англійська мова та рекомендація
На мій погляд, необхідними та достатніми умовами для входу в ІТ з боку тестування є такі дві умови:
- знання англійської мови на рівні Pre-Intermediate або вище;
- знання основ теорії тестування.
Чому саме англійська мова та теорія тестування? Тому що в половині (або більше) вакансій на Trainee/Junior QA знання англійської включені в перелік базових вимог. В цьому легко переконатися, якщо відкрити кілька свіжих оголошень. Теорія тестування входить у базові вимоги, мабуть, всіх відповідних вакансій.
Суттєвою форою перед іншими кандидатами буде виконання третьої умови: вас можуть рекомендувати в ІТ-компанії. Тобто якщо ви знайомі з кимось із працівників. Але якщо із перших двох пунктів буде «0», рекомендація матиме слабкі шанси перетворитися на щось більше. Щоб у цьому переконатися, подивіться, яка конкуренція кандидатів на посаду Junior Manual QA: близько 13 кандидатів на одну вакансію (на час підготовки цього тексту за версією djinni.co).
З англійською все просто. Знання мови, мабуть, неможливо здобути швидко і безболісно. Потрібні місяці (а комусь і роки) наполегливого збагачення словникового запасу, перегляду фільмів «в оригіналі» та розвитку навички розуміти співрозмовника. Відповідно, англійська у вас або вже є, або... вперто вчіть. Точно знадобиться. Якщо не зараз, то років через два після початку роботи. Коли в команді, де ви працюватимете, постане питання, хто може вести мітинги із замовником.
До речі, якщо ви сумніваєтесь з приводу рівня, є непоганий індикатор: якщо можете на співбесіді з HR розмовляти англійською і розуміти, про що кажуть вам — отже, цей скіл у вас є.
З теорією тестування складніше. В тому сенсі, що є тисячі відкритих джерел, де викладена теорія тестування. Також працюють десятки платних курсів. Там вам розкажуть про види тестування, техніки тест-дизайну, цикл розробки ПЗ та інші корисні речі. Про які ви можете прочитати прямо зараз, ввівши в пошуковик відповідні ключові слова.
Використовуйте відкриті джерела
Постає одвічне питання: йти на курси чи достатньо відкритих джерел? Моє бачення: вчіться із відкритих джерел. Сьогодні їх якість на високому рівні: інформацію подають повно, структуровано, з прикладами, а в деяких випадках ви навіть можете повчитись знаходити баги на тренувальному ПЗ (як правило, на наданому сайті). Цього — і наполегливості — цілком достатньо, щоб на співбесідах як з HR-спеціалістом, так і з досвідченим тімлідом показати, що ви вже знаєте немало.
Самоосвіта — це швидше
По-перше, самоосвіта із відкритих джерел — це швидше, ніж платні курси. Чи в кожного є час на
Нічого зайвого
По-друге, нічого зайвого. Ви фокусуєтесь на тому, що справді мінімально необхідно — а це лише теорія тестування. Подивіться програми платних курсів. Вам справді потрібно знати основи HTML, JavaScript чи SQL? Знати основи тестування мобільних застосунків, вебзастосунків? Вміти тестувати API? Розумітися в тонкощах Agile чи Waterfall? Є немалі шанси, що вас (ура!) візьмуть на проєкт, де все, що треба від Junior QA — це погляд на задачу з точки зору здорового глузду. З часом ви наб’єте ґуль на пошуку багів і зрозумієте, куди хочете розвиватися далі: в автоматизатори, програмісти, проєкт-менеджери чи, можливо, лишатися в чистому manual-тестуванні.
Зручний графік
По-третє, у випадку самоосвіти ви вчитеся, коли забажаєте. Але кожного дня! Зручний графік навчання (і роботи, до речі, теж) — це величезна перевага для ефективної організації свого часу. Особливо для тих, хто вчиться в університеті або зайнятий основною роботою.
Перевірені безкоштовні джерела
Якщо ви до цього часу вагалися (курси чи не-курси), а зараз теж, як і я, схиляєтесь до думки, що безкоштовна освіта може бути ефективною, у вас може виникнути питання: «Які саме безкоштовні джерела використовувати для навчання тестування ПЗ?». Передусім ресурси мають бути кимось рекомендовані. Якщо у вас є знайомі з релевантним досвідом — запитайте їх. Якщо таких знайомих нема, то мої колеги і я зараз поділимося кількома джерелами, які заслуговують на увагу. Усі позиції перевірені на власному досвіді.
Безкоштовні курси
- Курс Portnov Computer School (2018).
- Курс Portnov Computer School (2011).
- Курс «Основи тестування програмного забезпечення» від QATestLab.
- Lessons from Guru99.
- Курс на Prometheus від Lviv IT School.
Дешеві курси
- Підписка вартістю 10 USD на 1 місяць на 1 курс від освітнього ресурсу ITVDN.
Шпаргалки
- Основи для повторення перед співбесідою на позицію Trainee/Junior QA, ч.1.
- Основи для повторення перед співбесідою на позицію Trainee/Junior QA, ч.2.
- Біблія QA.
Книги
- «Тестирование Дот Ком, или Пособие по жестокому обращению с багами», Роман Савин.
- «Тестирование программного обеспечения. Базовый курс», Святослав Куликов.
- «How Google Tests Software», James Whittaker, Jason A. Joseph, Jeff Carollo.
YouTube-канали
Участь в бета-тестуванні
Ще одним варіантом безкоштовної освіти є волонтерська участь у бета-тестуванні продукту. Такі відомі компанії, як Apple, Google чи Microsoft, відкривають доступ до тестування ще не випущених продуктів. Також є ресурси-агрегатори (дивіться список у кінці цього розділу), де інші компанії оголошують про відкриття бета-тестування своїх продуктів.
Плюсами цього підходу є:
- ви починаєте мислити як тестувальник;
- дізнаєтесь на практиці про інструменти для опису дефектів;
- вчитеся описувати дефекти;
- буде що вказати в резюме :)
Недоліки теж є:
- як правило, потрібно тестувати англомовні програми;
- баг складно знайти: широке поле пошуку, відсутність документації, можлива відсутність навички роботи з тестованим типом ПЗ;
- може здатися, що «все це дуже складно і незрозуміло», і відбити бажання займатися тестуванням ПЗ.
Агрегатори продуктів, відкритих для бета-тестування:
Інтернатура (стажування)
Окремо варто розглянути стажування в ІТ-компанії. У дечому цей варіант кращий за освіту за відкритими джерелами, тому що:
- компанія гарантує стажеру працевлаштування;
- ви швидко працевлаштовуєтесь;
- вас «заточують» під реальний проєкт, відповідно ви вивчаєте тільки те, що буде потрібно;
- вам ще й платять.
Але в інтернатури є і недоліки:
- з повного «нуля» можуть не брати (тобто перед інтернатурою все одно потрібно підучитись);
- повна зайнятість, що може не підійти для студентів очної форми навчання та працевлаштованих;
- низька оплата праці (тож бажано мати «заначку» на
2–3 місяці).
Однак, якщо у вас є можливість стати інтерном — ставайте. Це точно краще від платних курсів або платних курсів з гарантією працевлаштування. Хоча б тому, що інтернатура — це вже реальні задачі і, фактично, реальна робота.
На ринку є чимало IT-компаній, які пропонують такий підхід. Як перевірений ресурс — компанію, яка приймає на стажування — можу рекомендувати DevelopEx :) У нас інтерн після закінчення стажування переходить на реальний проєкт на позицію Junior Manual QA Engineer.
Замість summary
Побутує думка: «Якщо я заплачУ, то мене навчать». IMHO, це хибна думка. Є щонайменше два приклади (мій особистий і колеги), коли платні курси не привели до очікуваного результату. І навпаки, є приклади, коли суто самонавчання виявилося достатньо, щоб після двох співбесід отримати пропозицію.
Щоправда, є й інший досвід, коли здобувачу знадобилося 25 співбесід і пів року пошуків, щоб отримати перший job offer.
Тож продовжуйте, поки не візьмуть. Врешті, кожна невдала співбесіда додає вам досвіду в проходженні співбесід, і шанси, що наступне інтерв’ю буде успішним, зростають.
Дякую колегам, які знаходили в статті баги, доповнювали та покращували: Анастасія Павлініч, Поліна Овсяннікова, Максим Печора, Кирило Бернацький, Володимир Гобов, Денис Івченко, Олександр Тофанчук.
43 коментарі
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів