Як працювати на іноземного замовника без посередництва «галер», реєстрації та СМС

Цей текст навіяний баталіями навколо «Дія-Сіті». Спілкуючись з колегами в коментарях, нещодавно усвідомив, що багато хто не до кінця розуміє, в чому саме полягає функція абсолютної більшості українських аутстафінгових компаній, або т.зв. «галер». А головне, серед широкого загалу немає розуміння, того простого факту, що насправді це не так вже й складно, принаймні цілком можливо, навчитися поратися без жодних посередників, працюючи на іноземних замовників як ФОП 3-ї групи на єдиному податку. То ж спробую висловити власну думку з цього приводу. Я не претендую на остаточну істину, але маю вже десятирічний досвід віддаленної співпраці з різними замовниками, тому маю певну точку зору на питання. Може для когось вона виявиться цікавою.

Трошки історії. Коли наприкінці 90-х, початку 2000-х в Україні з’явилися перші «галери», їхньою головною метою був перепродаж українських інженерів іноземним замовникам (аутстаф), або виконання цілих проектів для іноземних замовників силами українських розробників (аутсорс). Насправді, якби в Україні існували гідні умови для ведення бізнесу, а саме, захищеність приватної власності, розвинене законодавство що до авторських прав, розумне та просте податкове законодавство, а головне — цивілізовані практики правозастосування, іноземний бізнес просто відкривав би тут філії і працював з нашими інженерами безпосередньо. Дехто й намагався так робити, але щось пішло не так.

Колись, в середині 2000-х я працював в філії однієї іноземної компанії. Це була моя перша робота в якості ФОПа. Та компанія, насправді й відкрила мені ФОП, та вела його певний час. За пару років роботи в компанії мене вже вважали досить цінним спеціалістом й ейчар проводила зі мною бесіди що до утримання цінного спеціаліста, типу що потрібно зробити компанії щоб я найближчим часом нікуди не пішов. Тоді один колега підказав мені, що в компанії є працівники, які працюють за КЗПП (КЗОТ російською). Я виказав ейчару побажання працювати як найманий працівник, замість ФОПа. В результаті мав співбесіду з головним бухгалтером Донецької філії компанії (де я працював), який дав мені повний фінансовий розклад що до мого побажання. Я не пам’ятаю всіх подробиць, але тоді я з’ясував для себе що для того, щоб сплатити офіційно оформленому працівнику $1000, компанія має віддати державі ще більш ніж $600. В основному це був податок за фонд ЗП, мій прибутковий податок та ЄСВ, але здається була ще пара пунктів. Тоді я зрозумів, навіщо потрібен ФОП 3-ї групи на единому податку. 5% від доходу, плюс ЄСВ. Зараз, якщо чисте винагородження становить $1000, це буде приблизно $100 податкового навантаження. І це виглядає як розумна опція. Саме тому, вже багато років більшість колег, які співпрацюють з «галерами», співпрацюють з ними у якості ФОПів.

Але є одне але. ФОП 3-ї групи має право вести справи з іноземними партнерами самостійно і отримувати винагороду на власні валютні рахунки. Насправді, багато хто з колег вже так робить, але й досі не всі знають про таку можливість. Єдиний документ, який потрібно надавати банку для «підтвердження» платежу з-за кордону — це рахунок (invoice), на якому повинен бути підпис самого ФОП. Підпис клієнта не є обов’язковим. Документ може бути складений англійською, або англійською з українським перекладом. Переклад також не є обов’язковим.

Друга традиційна функція «галер» (крім организації виплати винагородження), — утримання офісу та ведення бухгалтерії ФОП. Перше несподівано стало неактуальним з появою пандемії COVID. Зараз більшість колег працюють віддалено і ніхто не взмозі назвати термін повернення в офіси. З веденням бухгалтерії ФОП чудово порається сервіс taxer.ua. Користуюсь ним десь із 13-го року і поки що не мав жодних проблем. Впевнений, що є кілька альтернативних рішень, але мені ліньки шукати щось інше коли є вже працююче рішення. Вартість послуг — 450 грн. на рік. Невелика сума, чи не так?

Головною функцією т.зв. «галер» (крім вище описаних суто технічних речей) традиційно була організація роботи інженерів (більшість з яких історично не дуже гарно володіли англійською і мали не дуже розвинуті комунікаційні скіли) з іноземними замовниками. Тобто функція найму англомовних комунікаторів (PM/ScrumMasters/Project officers) для комунікації з іноземним замовником і організації процесів розробки. Тут вихід більш ніж очевидний — вчити англійську. Робити це треба в будь-якому разі, бо знання англійської дає можливість користуватися оригіналами статей, книжок та відеокурсів, не чекаючи на переклад. Тобто отримувати необхідні знання раніше і дешевше за неангломовоних колег.

Остання річ, яка є необхідною для того, щоб обходитись без посередників, — це вміння себе продавати. Тут, вибачте, простих рецептів немає. Можу сказати тільки те, що продавати себе потрібно в будь-якому разі. Щоб Вас найняли на «галеру» теж треба продати себе галерному менеджменту. А в більшості випадків, іноземному замовнику теж. Бо, якщо позиція визначається як Senior, або вища, рідко який найм у аутстафінгову компанію не передбачає співбесіди з іноземним замовником. Тобто щоб заробляти нормальні гроші, це потрібно з галерою чи без неї. Звісно, галера зазвичай має працівників (інколи спеціально навчених), які можуть з цим трохи допомогти, але це не є обов’язковою опцією, ба більш, інколи така «допомога» може навіть заважати. До того ж, Ви всі ці послуги все одно оплачуєте. Галерний менеджмент, як і «спеціально навчені люди» існують за рахунок різниці Вашого рейту на галері та рейту, за яким галера продає Вас замовнику. В мене особисто життя склалося так, що з 14-го року я розглядаю тільки віддалені позиції, а українські «галери» ще два роки тому наймати віддалено майже завжди відмовлялися. Тому довелося вчитися знаходити замовників на власних помилках. В певний час навіть шукав замовників на Upwork; не дуже вдало, але принаймні на хліб якось заробляв.

То ж, якщо Ви відчуваєте в собі хоч трохи дух пригод, вважаєте себе досить непоганим інженером, та добре знаєте англійську, «галера» не є для Вас єдиною можливою альтернативою. Іноземного замовника можна знайти через djinni.co, LinkedIn, або Upwork. Звісно це вимагає певних зусиль і спочатку може бути набагато меньш комфортним, і навіть меньш прибутковим, ніж звична робота на «галері», але у довгостроковій перспективі може змінити життя на краще. І матеріально і з точки зору балансу робота/життя. Всім успіхів.

👍НравитсяПонравилось8
В избранноеВ избранном5
LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Як люди знаходять нормальних замовників, а не кидал, я вже не розумію. Всі, хто не пише чи кому не напишеш, якісь кидали, які, після того як морочили з десятками інтерв’ю, розпвідають, що треба попрацювати на них забезплатно. Гуглити не допомає, бо відгуки в основному фальшиві, написані співробітниками цих компанії.

Ага. Только есть один момент — лигал часть. Бизнес крайне не любит слать деньги в страны с сомнительной репутацией, втч с теми, где не работает PayPal.

Так что придется открывать компанию за рубежом, вместе со счетом, нанимать бухгалтера и лоера, для того, чтоб с вами подписали контракт. Но если ваша мечта — $50 на апворке, то да — это вполне достижимо.

Бизнес крайне не любит слать деньги в страны с сомнительной репутацией

Трохи недоречне узагальнення, як на мене. Навряд варто узагальнювати на весь бізнес. Я в своїй практиці стикався з тим, що надсилає без жодних проблем, навіть на Росію. Бізнес перш за все турбується про власну вигоду. Якщо є зиск від роботи з певним інженером, спосіб виплати винагородження завжди знаходиться. Доречі, Upwork дозволяє легко виводити через SWIFT, тобто працювати стовідсотково офіційно. I ні, $50 виводити немає сенсу, бо перевод коштує $30. ;)

Наймають вас як незалежного контрактора, виплачують за IBANом, немає ніяких бугалтерів чи юристів. Як ви розбираєтеся з податковою дома — то ваша проблема.

TL; DR;
Опануйте ведення бухгалтерії для ФОП (це нескладно) та йдіть на Upwork

В цілому правильна порада, той самий вихід з зони комфорту

Да, это все так. Я своего заказчика на апворке нашел, с 2018 года мы вместе, полет нормальный. Одно из очевидных преимуществ — свобода, мы с семьей дважды зимовали в Юго-Восточной Азии. Этого нельзя было представить, работая в офисе. Но есть и недостатки. Если работаешь на заказчика удаленно, как быть с изоляцией? На галерах движ, если не нравится проект, его можно поменять. Да и галеру можно поменять. Работая с заказчиками напрямую, это делать сложнее. Хотя, наверное, зависит и от стека, с которым работаешь. В любом случае изоляция задалбывает. Я вот, наоборот, подумываю вернуться на галеру.

как быть с изоляцией?

Це залежить. Є люди, які ізольованими бути не можуть взагалі. Тобто самі взмозі створювати постійний двіж. А є такі як я. Мені ізоляція — це норм. Я інтроверт. Мені пів години спілкування по роботі більш ніж достатньо. Якщо треба обговорити щось складне, я краще напишу листа де опишу всі нюанси та запропоную опції. Справа смаку насправді.

не нравится проект, его можно поменять. Да и галеру можно поменять. Работая с заказчиками напрямую, это делать сложнее.

Що до пошуку нового замовника, так, змінити його звісно складніше ніж змінити проект всердині галери, або навіть змінити галеру. Але є і світла сторона. Набагато меньше обмежень. Можна пропонувати себе будь-якому замовникку, а не тільки тим з них, хто вже співпрацює з українськими галерами. До того ж з часом (якщо працювати достатньо успішно) робота починає шукати тебе сама. Мене на мою поточну позицію захантили прямо в LinkedIn. Прийшла рекрутерка з Ізраїлю і захантила мене. З огляду на те, що попит на інженерів поки що тільки росте, це не має бути зовсім нерозв’язною проблемою. :)

мы с семьей дважды зимовали в Юго-Восточной Азии

Простите за бестактный вопрос. Здесь под семьей подразумевается муж и жена? Поскольку я не очень представляю зимовку с детьми. Ибо садики\школы.

Нормальный вопрос. Дочка-младенец, сын садиковского возраста. Но таки да, с садиком был небольшой облом, их местная система отличается от наших садиков, которые с девяти до пяти. Справились. Но и местную англоязычную няню нанять, в принципе, было бы недорого при желании.
Со школой тоже все решилось бы, но там больше языковой вопрос. Обучение на английском, и сложно тянуть полноценную нагрузку на иностранном языке за короткое время без подготовки.

Іноземного замовника можна знайти через djinni.co, LinkedIn, або Upwork

Про джина интересно — как там искать иностранного заказчика?

Профіль англійською. Самі приходять, якщо профіль цікавий звісно. До мене пару разів приходили, але брехати не буду, через Джина я до іноземців не наймався. Одного разу наймався через Джина до компанії, яку заснував українець просто зареєстрована вона в Британії. Ще році в 15-му, якщо не помиляюся. Що до пошуку, на мій погляд в Джині все досить погано. Принаймні мені пошукові можливості Джина не подобаються. Шукати доводиться здебільшого очима, гортаючи тони вакансій. Або чекати поки работодавець сам тебе знайде. :)

Подписаться на комментарии