ІТ-індустрія України може зростати до 50% на рік, але цей ріст стримує дефіцит кадрів. Що думають керівники аутсорс-компаній про ринок

ІТ-індустрія України може зростати до 50% на рік, однак це зростання гальмується внутрішніми можливостями. Про це заявив глава компанії EPAM CEE Юрій Антонюк на EBA IT Conference. Подаємо також головні тези й інших керівників українських ІТ-компаній на цій конференції.

Відбувається експоненційне зростання всіх ІТ-напрямів

За словами Антонюка, ІТ-індустрія України нині знаходиться в дуже цікавому, перспективному моменті, тому що цифровізація повністю змінилася пандемією.

«Ми зараз бачимо експоненційне зростання всіх ІТ-напрямів. Це означає, що ми можемо зростати не 10-15-20%, а 30-40-50% на рік. І наше зростання зупиняється лише внутрішніми можливостями», — заявив він.

Також, за його словами, не потрібно думати, що IT-індустрія — це тільки програмісти, люди, які працюють з комп’ютерами.

«Фактично, і ми вже бачимо це на реальних прикладах, зараз світ дивиться на Україну як на постачальника кінцевих рішень і навіть консалтингових послуг. Тобто нам потрібно думати про те, щоби будувати за ці найближчі кілька років повністю замкнуту екосистему, в тому числі з бізнес-консалтингом. Але цього неможливо буде зробити, якщо ми не будемо інвестувати в розвиток дуже широкого спектру освітніх напрямів», — вважає Антонюк.

Дефіцит ІТ-інженерів — зараз найбільш гостра проблема

Своєю чергою СЕО компанії Intellias Віталій Седлер також підкреслив, що ІТ-індустрія України могла б зростати значно більше, ніж на 20-25% у рік, якби в нас була більша кількість кваліфікованих інженерів.

«На жаль, система державної освіти з цим дуже не справляється, і дуже потребує власної реформи, так і допомоги від індустрії, яку готові надавати», — підкреслив він.

За його словами, в світі виник великий попит на ІТ-послуги. Зокрема, він виділив 3 основні регіони з розробки: Центрально-Східна Європа з Україною, Латинська Америка, яка працює переважно на США і Канаду, а також Азія.

«І в ковідні часи додатково до того, що виник суттєвий попит на ІТ-рішення, ще й виникли значні проблеми в азіатському регіоні. Наприклад, Індія, яка має мільйони інженерів в ІТ-сфері, дуже сильно уповільнила надання послуг через слабку інфраструктуру. Відповідно, весь цей попит переорієнтувався на інші регіони. І через це Україна отримала величезний поштовх, коли фактично ми могли би зростати не на 25% у рік, а на 50-60% на рік. Однак обмеження є в інженерах, у персоналіях. І це зараз — найбільш гостра проблема», — вважає Седлер.

Внутрішні і зовнішні тренди щодо пошуку кадрів

Крім того, Седлер розповів, де ІТ-компаніям можна шукати кадри. На його думку, тут є внутрішні і зовнішні тренди. Зокрема внутрішні процеси зараз уже такі, що компанії не наймають працівників лише в тих містах, де в них знаходяться офіси.

«У нашому випадку були офіси в п’яти містах України, де ми брали на роботу інженерів. А в ковідні часи ми винаймаємо людей всюди. Це не тільки Київ, Львів чи Харків, ми тепер наймаємо в Вінниці, Житомирі, Ужгороді, Херсоні тощо. І це внутрішній тренд, коли великі компанії йдуть у регіони і перерозподіляють наявність інженерів фактично на свою користь», — наголосив СЕО Intellias.

Зовнішнім трендом він назвав те, що багато українських ІТ-компаній нині починають наймати людей всюди по світу. Наприклад, очолювана ним компанія йде в Балканський регіон, Балтійський, Кавказький, Вірменію й Грузію.

«І нам легко наймати інженерів, наприклад, в Єревані, тому що ми знаємо, як працювати з віддаленою інженерією. Тому з одного боку ніби криза, але з іншого — це можливість, тому що український ІТ-бізнес виходить на міжнародний рівень, стає більш глобальним не тільки з точки зору отримання глобальних клієнтів, а й з точки зору побудови глобального делівері», — зазначив Седлер.

Що мотивує розробників приєднуватися до ІТ-компаній

Також Седлер заявив, що конкуренція за розробників між українськими IT-компаніями — «це червоний океан».

При цьому топ-менеджер назвав кілька основних драйверів, які мотивують інженерів приєднуватися до компаній.

«Зарплата, звичайно, дуже вагомий фактор. Напевно, навіть фактор № 1. І зростання оплати інженерів від початку 2021 року донині — це 25%, і це ще рік не закінчився. Кінця цьому поки що не дуже видно, але це окей, ми з цим працюємо. Наші клієнти іноді дивуються такому зростанню зарплат, але з іншого боку вони розуміють ситуацію, нам є, що пояснити. Та й вибору вони насправді не мають, бо в нас програмісти за такі гроші хоча б є, на відміну від інших ринків», — пояснив він.

«Фактор № 2, і це нас дуже сильно відрізняє від інших регіонів, — українські інженери люблять вчитися, вони люблять вивчати щось нове. Тому ті компанії, які пропонують професійну освіту, розбудову кар’єрного шляху, вони значно виграють», — резюмував він.

Україна перестала бути ІТ-лоукостом для західних країн

Як розповів CEO Sigma Software Валерій Красовський, років 10-15 тому українська ІТ-індустрія сприймалася західними країнами як лоукост. І це, на його думку, було зрозуміло, тому що наші рейти були набагато нижчі за західні.

Нині ж, переконаний він, ситуація цілком змінилася, оскільки в Україні сервісні компанії роблять проекти для світових відомих брендів, і працюють не просто віддаючи програмістів у найм (аутстаф), а виконують проекти з повною відповідальністю, бізнес-аналізом, проджект-менеджментом тощо.

За словами Красовського, якщо європейські країни це ще не до кінця зрозуміли, то США, які швидко дуже адаптуються до будь-якої бізнес ситуації, вже розуміють, що насправді Україна вже не просто постачальник інженерів, а це постачальник інноваційних, нових рішень.

«До речі, наші шведські колеги (ми шведсько-українська компанія) кажуть, що раніше ви для нас були лоукостом, а тепер, схоже, ми для вас уже стаємо лоукостом. І це дуже класна трансформація, яка нині відбувається», — підкреслив він.

Про перспективність інвестицій у стартапи

Це також видно, на думку Красовського, зокрема, по швидко зростаючому ринку стартапів, які створюються і в Україні.

CEO Sigma Software повідомив, що його компанія вже проінвестувала в 15 продуктових стартап-рішень. Причому не тільки українських, але й шведських, американських.

«Сподіваюся, виростимо кількох єдинорогів. Якщо ж у цілому подивитися на ріст інвестицій у стартапи в світі, то ми бачимо, що за 10 років ця цифра збільшилася з $70 млрд у рік до $300 млрд на рік. Причому якщо взяти цифри по „екзитах“, тобто стартапах, які продаються великим корпораціям, то цифра вже досягає $200 млрд на рік», — зауважив Красовський.

Водночас Юрій Антонюк переконаний, що наразі попит на нові стартапи набагато більший, ніж Україна може його задовольнити.

«Але з іншого боку не потрібно думати, що ця історія буде продовжуватися роками. Фактично, я бачу зараз цей попит на 3 найближчі роки», — спрогнозував він.