Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

ІТ-індустрія України може зростати до 50% на рік, але цей ріст стримує дефіцит кадрів. Що думають керівники аутсорс-компаній про ринок

ІТ-індустрія України може зростати до 50% на рік, однак це зростання гальмується внутрішніми можливостями. Про це заявив глава компанії EPAM CEE Юрій Антонюк на EBA IT Conference. Подаємо також головні тези й інших керівників українських ІТ-компаній на цій конференції.

Відбувається експоненційне зростання всіх ІТ-напрямів

За словами Антонюка, ІТ-індустрія України нині знаходиться в дуже цікавому, перспективному моменті, тому що цифровізація повністю змінилася пандемією.

«Ми зараз бачимо експоненційне зростання всіх ІТ-напрямів. Це означає, що ми можемо зростати не 10-15-20%, а 30-40-50% на рік. І наше зростання зупиняється лише внутрішніми можливостями», — заявив він.

Також, за його словами, не потрібно думати, що IT-індустрія — це тільки програмісти, люди, які працюють з комп’ютерами.

«Фактично, і ми вже бачимо це на реальних прикладах, зараз світ дивиться на Україну як на постачальника кінцевих рішень і навіть консалтингових послуг. Тобто нам потрібно думати про те, щоби будувати за ці найближчі кілька років повністю замкнуту екосистему, в тому числі з бізнес-консалтингом. Але цього неможливо буде зробити, якщо ми не будемо інвестувати в розвиток дуже широкого спектру освітніх напрямів», — вважає Антонюк.

Дефіцит ІТ-інженерів — зараз найбільш гостра проблема

Своєю чергою СЕО компанії Intellias Віталій Седлер також підкреслив, що ІТ-індустрія України могла б зростати значно більше, ніж на 20-25% у рік, якби в нас була більша кількість кваліфікованих інженерів.

«На жаль, система державної освіти з цим дуже не справляється, і дуже потребує власної реформи, так і допомоги від індустрії, яку готові надавати», — підкреслив він.

За його словами, в світі виник великий попит на ІТ-послуги. Зокрема, він виділив 3 основні регіони з розробки: Центрально-Східна Європа з Україною, Латинська Америка, яка працює переважно на США і Канаду, а також Азія.

«І в ковідні часи додатково до того, що виник суттєвий попит на ІТ-рішення, ще й виникли значні проблеми в азіатському регіоні. Наприклад, Індія, яка має мільйони інженерів в ІТ-сфері, дуже сильно уповільнила надання послуг через слабку інфраструктуру. Відповідно, весь цей попит переорієнтувався на інші регіони. І через це Україна отримала величезний поштовх, коли фактично ми могли би зростати не на 25% у рік, а на 50-60% на рік. Однак обмеження є в інженерах, у персоналіях. І це зараз — найбільш гостра проблема», — вважає Седлер.

Внутрішні і зовнішні тренди щодо пошуку кадрів

Крім того, Седлер розповів, де ІТ-компаніям можна шукати кадри. На його думку, тут є внутрішні і зовнішні тренди. Зокрема внутрішні процеси зараз уже такі, що компанії не наймають працівників лише в тих містах, де в них знаходяться офіси.

«У нашому випадку були офіси в п’яти містах України, де ми брали на роботу інженерів. А в ковідні часи ми винаймаємо людей всюди. Це не тільки Київ, Львів чи Харків, ми тепер наймаємо в Вінниці, Житомирі, Ужгороді, Херсоні тощо. І це внутрішній тренд, коли великі компанії йдуть у регіони і перерозподіляють наявність інженерів фактично на свою користь», — наголосив СЕО Intellias.

Зовнішнім трендом він назвав те, що багато українських ІТ-компаній нині починають наймати людей всюди по світу. Наприклад, очолювана ним компанія йде в Балканський регіон, Балтійський, Кавказький, Вірменію й Грузію.

«І нам легко наймати інженерів, наприклад, в Єревані, тому що ми знаємо, як працювати з віддаленою інженерією. Тому з одного боку ніби криза, але з іншого — це можливість, тому що український ІТ-бізнес виходить на міжнародний рівень, стає більш глобальним не тільки з точки зору отримання глобальних клієнтів, а й з точки зору побудови глобального делівері», — зазначив Седлер.

Що мотивує розробників приєднуватися до ІТ-компаній

Також Седлер заявив, що конкуренція за розробників між українськими IT-компаніями — «це червоний океан».

При цьому топ-менеджер назвав кілька основних драйверів, які мотивують інженерів приєднуватися до компаній.

«Зарплата, звичайно, дуже вагомий фактор. Напевно, навіть фактор № 1. І зростання оплати інженерів від початку 2021 року донині — це 25%, і це ще рік не закінчився. Кінця цьому поки що не дуже видно, але це окей, ми з цим працюємо. Наші клієнти іноді дивуються такому зростанню зарплат, але з іншого боку вони розуміють ситуацію, нам є, що пояснити. Та й вибору вони насправді не мають, бо в нас програмісти за такі гроші хоча б є, на відміну від інших ринків», — пояснив він.

«Фактор № 2, і це нас дуже сильно відрізняє від інших регіонів, — українські інженери люблять вчитися, вони люблять вивчати щось нове. Тому ті компанії, які пропонують професійну освіту, розбудову кар’єрного шляху, вони значно виграють», — резюмував він.

Україна перестала бути ІТ-лоукостом для західних країн

Як розповів CEO Sigma Software Валерій Красовський, років 10-15 тому українська ІТ-індустрія сприймалася західними країнами як лоукост. І це, на його думку, було зрозуміло, тому що наші рейти були набагато нижчі за західні.

Нині ж, переконаний він, ситуація цілком змінилася, оскільки в Україні сервісні компанії роблять проекти для світових відомих брендів, і працюють не просто віддаючи програмістів у найм (аутстаф), а виконують проекти з повною відповідальністю, бізнес-аналізом, проджект-менеджментом тощо.

За словами Красовського, якщо європейські країни це ще не до кінця зрозуміли, то США, які швидко дуже адаптуються до будь-якої бізнес ситуації, вже розуміють, що насправді Україна вже не просто постачальник інженерів, а це постачальник інноваційних, нових рішень.

«До речі, наші шведські колеги (ми шведсько-українська компанія) кажуть, що раніше ви для нас були лоукостом, а тепер, схоже, ми для вас уже стаємо лоукостом. І це дуже класна трансформація, яка нині відбувається», — підкреслив він.

Про перспективність інвестицій у стартапи

Це також видно, на думку Красовського, зокрема, по швидко зростаючому ринку стартапів, які створюються і в Україні.

CEO Sigma Software повідомив, що його компанія вже проінвестувала в 15 продуктових стартап-рішень. Причому не тільки українських, але й шведських, американських.

«Сподіваюся, виростимо кількох єдинорогів. Якщо ж у цілому подивитися на ріст інвестицій у стартапи в світі, то ми бачимо, що за 10 років ця цифра збільшилася з $70 млрд у рік до $300 млрд на рік. Причому якщо взяти цифри по „екзитах“, тобто стартапах, які продаються великим корпораціям, то цифра вже досягає $200 млрд на рік», — зауважив Красовський.

Водночас Юрій Антонюк переконаний, що наразі попит на нові стартапи набагато більший, ніж Україна може його задовольнити.

«Але з іншого боку не потрібно думати, що ця історія буде продовжуватися роками. Фактично, я бачу зараз цей попит на 3 найближчі роки», — спрогнозував він.
👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному2
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Айті зростає по 20-25%. Але досвідчених фахівців не вистачає. Тому ми впровадимо дія-сіті, яка має регулювати зарплати, але нічого не зробить з нестачею кадрів.

IT сектор в стране, занимающей лидирующие позиции по темпам депопуляции населения и коррупции в мире, не может расти. Мы, как и другие сектора нашей экономики, доедаем ресурсную базу СССР. Только ресурс в этом случае человеческий, но сути это не меняет.

У цьому році третина випускників не здали математику. Найпопулярніший факультет — філологічний. Нікому нафіг не треба випалювати очі кодом і гробити спину за ефімерні пару тисяч баксів, ще й з такими прекрасними новинами про «врегулювання». Краще стати тіктокером, гонять тачки з Європи, бьюті-блоги вести, та їжу на мопеді розвозити вигідніше, ніж в айті на перших порах.

Україна перестала бути ІТ-лоукостом для західних країн

Можливо я помиляюсь, але мені здається рівень винагороди виріс і в західних країнах. Особливо це помітно на «стартапних ринках» де такий самий голод на нові кадри як і в Україні.

Подарите кто-нибудь «глава компанії EPAM CEE Юрій Антонюк» распечатанный график экспоненты в рамочке.

Ми зараз бачимо експоненційне зростання всіх ІТ-напрямів. Це означає, що ми можемо зростати не 10-15-20%, а 30-40-50% на рік.
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
За словами Красовського, якщо європейські країни це ще не до кінця зрозуміли, то США, які швидко дуже адаптуються до будь-якої бізнес ситуації, вже розуміють, що насправді Україна вже не просто постачальник інженерів, а це постачальник інноваційних, нових рішень.

Вголосяндру

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

короче, знову вині інженери, що їх мало. і ніхто не хоче зі своїх 5к уходити на їх 3к! ось так би виросли!

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Всё очень просто:
Всех, кто рассматривает, и уж тем более принимает оферы резидентов дия сити считать врагами, гнать их, насмехаться над ними.

Сокращу до смысла: Мы лезем в ДияСити, у нас дефицит кадров. Совпадение? Как вежливо говорят американцы, «отложенный успех»

Подарите кто-нибудь «глава компанії EPAM CEE Юрій Антонюк» распечатанный график экспоненты в рамочке.

Ми зараз бачимо експоненційне зростання всіх ІТ-напрямів. Це означає, що ми можемо зростати не 10-15-20%, а 30-40-50% на рік.

Он просто с 90х, ничего нового.

Встречаются два одноклассника. Новый украинский и простой трудяга.
— Юра, это ты? На бентли, на лабутенах? Ведь в школе у тебя всегда были одни двойки. По математике у тебя дважды два всегда пяти равнялось. О квадратном корне и уж тем более об ЭКСПОНЕНТЕ ты вообще никогда не слыхал! Я — школу с медалью, институт с красным дипломом (смотрит на свое пальто) — полная задница... Как?!
— Ты понимаешь Санек. Все очень просто, в натуре. Нанимаю гребца на украинском рынке за 5000 баксов и и толкаю за бугор за 10000 баксов. Вот на эти два процента я и живу...

может тебе подарить? если каждый год растёт даже на 1% то это тоже экспоненциальный рост ;)

фраза в оригіналі

Ми зараз бачимо експоненційне зростання всіх ІТ-напрямів. Це означає, що ми можемо зростати не 10-15-20%, а 30-40-50% на рік.

не смущає?

Дія прийде — лад наведе.
Буде рости, в дно.

При всём при этом, галеры не торопятся улучшать условия труда сотрудников, точнее, не со-трудников, а раб-отников.
Кто пробовал взять недельку «за свой счёт»?
Как квест?
Ага, во-во: нету у вас никакого «своего счёта»))

Я пробовал когдато, а в чем проблема? Заранее надо предупредить и забукать Unpayed Leave,
если надо, то и надолго можно, просто договорится надо

а в чем проблема?

в том, что жанр аутстаффа предполагает передачу группы мальчиков и девочек клиенту,
и он за них башляет. И контора не желает терять деньги.
Т.е. чел берёт отпуск не только за свой счёт, но и за счёт конторы, потому что она тоже потеряет деньги, пока его нет.
В этом проблема, в том, что отдых не вписывается в работу. А он бывает вдруг нужен.

контора не желает терять деньги.

Если сотрудник уволится то потеряет намного больше чем недополученная прибыль

Если сотрудник уволится то потеряет намного больше чем недополученная прибыль

теоретически, да, но мастеровитые погонщики умеют делать так:
-на недовольном гребце ставится крест, но его убеждают что он супер чувак и очень нужен, потерпи, наладится, мы сделаем всё что можно.
-начинается поиск замены.
-из недовольного выжимаются силы. Типа тыж вот недовольный, а слабак, ану поднажми, ты команду подводишь.
-находится замена.
-(тут сами угадайте).

Поэтому опытные гребцы не ропщут, а ждут удобного момента чтоб покинуть борт, когда надо.
А эйчары\пиэмы регулярно всех сканируют разными F2F итп чтобы выявить недовольных и не ставить проект под вот это

Если сотрудник уволится то потеряет намного больше чем недополученная прибыль

Завжди так було)
upd:
зазвичай, ситуацiя з втомою та потребою взяти вiдпочиок, не варта нiчого,
а саме: дали вiдпочити — далi все нормально.

В мене з багатьох контор найдовший стаж там, де я мав таку можливiсть.

тут ще такий момент: якщо вiдпочити не дадуть, то й напинатися на варто, бо потiм може бути важко,
як результат — пiфоманс в середньому так собi, нiби всi шурудять-розповiдають на стендапi як все круто зроблено, а в реалi- тяганина та болото.

Був в мене менеджер який так дослівно і сказав, «такий то буде свалювати через 3 місяці тому вижми з нього все що можна».

пiдозрiлий термiн — 3 місяці.
зазвичай, домовляються на один мiсяць чи два, а взагалi бува таке, що й мiнiмальнi 2 тижнi непросто витримати. Бо коли приймають рiшення звiльнятись, то вже достало.

чи, радше, менеджер вирiшив що хлоп піде з часом (й коли)

А зачем этот, который будет сваливать давал себя выжимать. Да пошли менеджера подальше, ты ж всё равно сваливаешь

в том, что жанр аутстаффа предполагает передачу группы мальчиков и девочек клиенту, и он за них башляет.

Более того: в контракте с клиентом обычно написано, что если раб не гребет больше 2х недель — то галера обязана поставить другого на замену.
Это автоматически ограничивает все отпуска и больничные этими 2 неделями: если отсутствовал дольше — то на твое место на проект уже поставили другого. Дальше или тебе за месяц находят другой проект — или за борт. При этом пока ищут ты будешь принудительно догуливать оставшийся отпуск.

Т.е. чел берёт отпуск не только за свой счёт, но и за счёт конторы, потому что она тоже потеряет деньги, пока его нет.

Именно! И если отпуска иногда клиент частично оплачивает — то отпуск «за свой счет» — это прямая недополученная прибыль. Если ты будешь настаивать — то скорее всего тебя снимут с проекта и заменят вайтишником что бы клиент продолжал платить.
А вообще на галерах любые виды отдыха не приветствуются — потому что клиенты платят что бы гребцы гребли постоянно. Отпуск может быть у сотрудников клиента — но у нанятых вендоров простоев быть не должно!

всё так и есть. И загоняться нельзя, потому что отдохнуть не дадут.

на галере надцать дней отпуска и десяток дней больничных, и те народ порой не расходует, бо не выпускают из тисков.

У цьому році третина випускників не здали математику. Найпопулярніший факультет — філологічний. Нікому нафіг не треба випалювати очі кодом і гробити спину за ефімерні пару тисяч баксів, ще й з такими прекрасними новинами про «врегулювання». Краще стати тіктокером, гонять тачки з Європи, бьюті-блоги вести, та їжу на мопеді розвозити вигідніше, ніж в айті на перших порах.

а нафиг они идут на филологов? Чтобы из тусовки зумеров не выпадать?

Потому что так можно дольше кайфовать на мамкиной шее, работать не нужно. Пацаны от армии косят, девочки ждут замуж. На филфак выделили больше бюдженых мест. Прост.

По-моему, мы уже в том состоянии, когда кадров не будет хватать. В любом случае, этот момент настанет. Поэтому требовать от государства притока кадров в индустрию, у которой и так всё плюс-минус хорошо (по сравнению с другими), мне кажется странным. Что изменится, если сейчас будут люди, и снова упрёмся в потолок, скажем, через 2 года? Ничего.

IT сектор в стране, занимающей лидирующие позиции по темпам депопуляции населения и коррупции в мире, не может расти. Мы, как и другие сектора нашей экономики, доедаем ресурсную базу СССР. Только ресурс в этом случае человеческий, но сути это не меняет.

На самом деле от СССР осталось очень мало.
Хрущевки и брежневки в основном.

Ну люди то остались. Вот их и доедают атусорс компании. Из этого и пресловутый рост в 20-30%/year. Но его скорость уменьшается с каждым годом с убылью населения. Справедливости ради, это проблема не только ИТ сектора, а и всех остальных входящих в категорию service economy.

Не ну понятно, что расти 20-30% в год при 50 тыс индустрии, проще чем когда она 250 тыс.
Собственно выйти за 500 тыс будет сложно.

Ну люди то остались

Люди остались, а некоторые уже на пенсию идут. Какое они имеют отношение к СССР, такое же как к Российской империи, какое-то. Большинство людей вырощено уже ютюбом, а не СССР.

Большинство людей в IT СССР не застали даже немовлятами.

Ну это де-юре, де-факто СССР все еще в головах и это надолго.

У них в головах придуманный СССР. Там на улицах людей хватали и квартиры им насильно раздавали, с Волгами в коридоре и финским санузлом (в багажнике).

мда, от инфантилов с доу с их патернализмом мышления иного и не ожидаешь

СМИ работает на рашку, со своим
— Вы сами ничего не можете, СССР все построило
— Ваши политики смешны
и тд и тп

так ты сам жертва своего инфо пузыря. Пустой как барабан, извини за ad hominem
Давай прикинем что из ежедневно потребляемых тобой услуг было создано не в СССР
От света до канализации

Вы удивитесь, но если внимательно посмотреть, окажется что трубы в земле давно немецкие.
И проводка уже давно медь, а не алюминий из СССР.
Посчитать это всё сложно конечно, на самом деле и заводы многие кроме стен все сменилось.

мій батько в 1977 році після шеви попав на завод інженером. робили для військових оптику наведення для ракет.

короче, дали йому задачу полагодить і налаштувати юстировочний «голден юніт» пристрій, по якому виставляється все виробництво оптиці на заводі. Так ось, ТАМ НАВІТЬ МЕТОДИЧКА ДОСІ БУЛА НІМЕЦЬКОЮ НАПИСАНА. І всі надписи на станку — німецькою. І це 1977 рік. Про що там волає цей лол вище я не знаю. За 30 років навіть юстировочний станок для оптики не могли зробити. Але бредить, що тут досі доїдаємо совкове )))

может потому что тот немецкий юстировочний станок для оптики работал 30 лет и жрать не просил?
Безусловно, это важнее чем вся промышленность и инфраструктура вместе взятая

Давай прикинем что из ежедневно потребляемых тобой услуг было создано не в СССР
От света до канализации

Давай те ж саме прикинемо для ГДР чи Польщі.. Ааа вєрніте всє взад, пламбір..

Да-да-да, в совке были у каждого и микроволновки, и кухонные комбайны, и мультиварки, и интернеты с ютубами, и ПК с мобилками и смартфонами, и кондиционеры в доме, и ..., и ...

Это тот же соседний топик про то, что ничего не меняется. А в приложении на совок у нас еще и фундаментальная проблема — фундамент (элементная база, узлы, агрегаты) полностью пролюблены и мы строим нашу повседневность на фундаментах других стран.

Да-да-да, в совке были у каждого и микроволновки, и кухонные комбайны, и мультиварки, и интернеты с ютубами, и ПК с мобилками и смартфонами, и кондиционеры в доме, и ..., и ...

прежде чем нести дичь, подумай где всё это добро было при совке
хотя конечно всем инфантилам кажется что без совка мы бы были Францией, ну точно не хуже какой-то Португалии, всё так

прежде чем нести дичь, подумай где всё это добро было при совке

В Штатах — было. Этого достаточно

ага, и произведено это было руками американцев в штатах а не в Китае.
так шо ты донести пытаешься, что тебе все обязаны своими благами цивилизации?

после твоих втираний про микроволновки, это закономерно
только хрущи остаются в цене, 98% генерации энергии, тепло, канализации, газ, это всё клятый совок
зато айфоны, интернеты и микроволновки, весь смысл жизни инфантила

«Ребята, хватит заниматься ерундой. Персонального компьютера не может быть. Могут быть персональный автомобиль, персональная пенсия, персональная дача. Вы вообще знаете, что такое ЭВМ? ЭВМ — это 100 квадратных метров площади, 25 человек обслуживающего персонала и 30 литров спирта ежемесячно!»

25 человек обслуживающего персонала и 30 литров спирта ежемесячно!"

По 1 литру на человека, и 5 литров — компьютеру? Не жирно?

Так там даже пиццу по ночам не доставляли потому не додумались бы эксплуатировать человеческий труд ночью

Если у тебя не было ютуба и интернета в то время — для этого точно была веская причина. Если бы причины не было — у тебя бы точно все это было бы и бесплатно.

Если говорить о преподах — мои все были made in USSR.
Так что логика в словах есть.

То, что отличает территорию страны от территории пустыни Сахара, т.е. всё, что на земле и под землёй. Без СССР тут было бы что-то наподобие нынешнего Афганистана.

Ну вот взять ту же Турцию. Там климат — гораздо лучше, чем в Украине. Гораздо больше и лучше урожаи. Но если внимательно присмотреться к турецкой провинции — она всё же очень бедная. Стамбул выглядит только богаче Киева, но, ИМХО, только за счёт в 2 раза большего населения и набранных сотен миллиардов долларов кредитов. Которые теперь отдают, и за 7 лет курс лиры упал к доллару в 3.5 раза. Это без Путина, РФ и войны.

Коллега обождите, Российская империя была не так слаба, даже по сравнению с Афганистаном 21 века.

Российская империя к концу 19 века была отсталым ресурсным придатком, вся в долгах.

В те годы что в США, что в Германии — страшные вещи творили со своими гражданами. Не говоря уже о колониях в южных странах.

У меня бабку чуть сосед не сожрал.

Не могу найти четкого указания, долгов до войны. Не похоже что оно было больше 100% ВВП.

Без СССР тут было бы что-то наподобие нынешнего Афганистана.

Або ще гірше, щось на зразок Фінляндії, або ФРН, куди совок якби не хотів, але не доятнувся.
Бідні фіни з німцями..

Кроме Финляндии и Германии есть ещё Балканы, Греция, всякие Югославии и десятки других стран, пусть и не в Европе, до которых совок не дотянулся, но там как была жопа при гораздо лучшем климате, так и остаётся.

Югославии
совок не дотянулся

Ну да.

Західна Україна за австроугорської імперії розвивалась як Європа, зараз було б щось типу Чехії.

І.Франка давно читав?

Без СССР тут было бы что-то наподобие нынешнего Афганистана.

Тут — это где?

Без СССР тут было бы что-то наподобие нынешнего Афганистана.

Если это про Украину, то без СССР на территории Украины сейчас было б подобие Финляндии/Словении )

Что и? Вот потому что совок был, мы имеем твое «и»

В гдр ссср нет уже 32 года, а одна из топ экономик мира не может поладить со своими собственными регионами и по сей день. Все что надо знать про совок — везде где он приложил руку к развитию тленота на десятилетия.

А як пан пояснить феномен Чехії, або Естонії (там СССР був інфа 146%)?

Без срср там було б зараз краще. Не такий то феномен, був вибір з тих двох стран до релокейту в дойч — не захотілося. Вирішив або залишаюся в Харків, або їду в щось з топів — Німеччина, США, Канада, та інше.

Айті зростає по 20-25%. Але досвідчених фахівців не вистачає. Тому ми впровадимо дія-сіті, яка має регулювати зарплати, але нічого не зробить з нестачею кадрів.

И чтобы кадры не бегали они придумали сдохни-сити

Пока не будет местных, украинских Сименсов, автозаводов, инновационной химической промышленности по типу Германии, где в теории программист в штате может проработать до 70 лет, пользуясь плюшками в виде выслуги лет и корпоративными бенефитами, включая акции производственного концерна — это всё труха, весь этот сервисный бизнес. Как только спрос упадёт — все эти десятки тысяч никому не нужных и не прикрытых настоящей промышленостью «инженеров» будут выкинуты на мороз.

І чим тут допоможе існування таких компаній. Вони не будуть залежати від ринку? Чи дозволять непотрібним розробникам протирати штани?

Наверное, что такие концерны во многом и создают ландшафт рынка не только в своей стране, но и в тех регионах, куда экспортируют продукцию. Управляют спросом. И у них нет проблем с программистами, так как есть свои в штате и в резерве.

О, знову фанати заводів. Он у СРСР було багато заводів. Це не завадило мільйонам інженерів, що на них працювали, бути викинутими на мороз.

Работаю на такой завод из «Австрии». И там все как описал автор. У завода свой огромынй ИТ отдел. И заводу более 100 лет. Кто мешает делает подобные предприятия в Украине? У подхода с заводами есть много позитивного, хотя в условиях Украины это огромный риск, прежде всего из-за полит нестабильности на протяжении всей истории существования Украины.

Промышленность давно не большая часть ВВП нигде, ни в Германии, ни в Китае.

Т.е. теперь цивилизация может существовать почти без промышленности? А доходы откуда брать? Печатать на условном станке деньги?

нет не может, просто раньше завод обслуживало 5к человек, а сейчас 100, то есть 100 человек условно могут выпускать автомобили для десятков тысяч людей. ИТ продукты, услуги и прочее уже давно стали такой же частью экономики, как и заводы и фабрики, это любимая басня шестидесятников, ваше ИТ или видосик в Тик Ток на хлеб не намажешь. Да но агрохолдинги и промышленное производство еды настолько удешевило единицу продукции при минимальном человеческом участии, что теперь в мире выбрасывается примерно треть всей еды.

Да, и поэтому в соседней Польше как-то не получается, чтобы на заводе и стройке хватало по 10 человек своих, поляков. Что-то массово приглашают украинцев работать, причём за гроши. Видимо, не такая уж и высокая производительность усреднённого завода с рабочими, раз такие гроши поляки заробитчанам платят.

Евроуезжашки уже арифметически приготовились работать до 70 лет. Здоровье берегут чистым воздухом, прогулками и чистой водой из под крана.

Евроуезжашки

Уезжуни.
И не до 70, а до 189.
Ведь именно такая реальная продолжительность ипотеки в уезжленде.

в колгоспі можливло і до 75,

Дия кстати еще и вводит гиг контрактора которому никто ничего не должен и он от спд не сильно отличается в соц гарантиях.

Україна перестала бути ІТ-лоукостом для західних країн

Можливо я помиляюсь, але мені здається рівень винагороди виріс і в західних країнах. Особливо це помітно на «стартапних ринках» де такий самий голод на нові кадри як і в Україні.

Я не експерт, але 20 років тому ми були в два рази дешевші за індусів.
Зараз ми в 1.5-2 рази дорожчі.

Саме так. Але варто враховувати, що українські програмісти в середньому на порядок кращі за індусів. Скільки гівна прийшлось вигрібать в свій час після індусів це просто пзцд...

Дефіцит ІТ-інженерів — зараз найбільш гостра проблема

Яка несподіванка...І ні слова про те як же цих інженерів ростити. Самі виростуть, а ми позбираємо по світу. З миру по нитці, голому — айтішечка.
Зате давайте ще ДіяСіті добудуємо щоб дефіцит кадрів зростав ще швидше.
Такими темпами на ринку праці за 3-5 років залишиться з десяток великих галер а інші потонуть або будуть викуплені або підуть в інші юрисдикції.

УПД. А ну і картельні змови в ІТ стануть такою ж реальністю як вони зараз є сфері енергетики.

Ага, а с Дiя.Сiтi начнет расти не на 15% в год, а в лучшем случае на 5% :D

Підписатись на коментарі