Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Досить відволікатись. Кілька способів, що допомагають сконцентруватись на роботі

За майже 10 років в ІТ я, як і всі, стикалася з проблемою, коли бракує фокусу та здається, що робота починає тебе пожирати. Так, це будні ІТ-спеціаліста, але не все так зле. Я написала цю статтю, зібравши докупи власний досвід та запитавши у своїх колег, як фокусуватися на роботі. Стаття буде цікавою для кожного, хто хоча б раз у житті ставив собі таке ж питання, почувався перевантаженим завданнями по самі вінця, нічого не встигаючи і з мрією додати до доби ще хоча б п’ять годин.

Залишатися сфокусованим у теперішньому світі стає все складніше й складніше. Однією із характерних рис сучасного суспільства є перенасичення інформацією з моментальним доступом до чого завгодно.

Ми — покоління «кліпового мислення». Я не обов’язково погоджуюся з таким твердженням, але щось у тому є. З цілодобовим доступом до ресурсів (розважальних і робочих) стає дуже просто відволікатися. Якщо раніше ще можна було організувати свою рутину та створити стабільні умови для боротьби з усіма цими «відволікалками», то теперішня глобальна ситуація кинула багатьох напризволяще: додалося багато нових турбот про здоров’я, роботу, друзів та рідних, а звиклий устрій життя для когось зрушився повністю, хтось більш-менш пристосувався.

Особисто для мене останні рік-півтора були таким собі атракціоном. Я змінювала роботу і віртуально «притиралася» до нової команди в сам розпал карантину. Але, що ще важливіше і, можливо, саме завдяки карантину, я змогла на хвильку відступити назад і глянути на своє життя в перспективі. Подивитися на те, як я працюю, на свої звички та рутину, проаналізувати продуктивність без призми офісу і зробити цікаві висновки, якими хотіла б із вами поділитися в цій статті. Зараз я Senior Software Testing Engineer в EPAM, тому пояснюватиму свої «роздуми на тему» з огляду на восьмирічний досвід в ІТ, з яких 4,5 роки — в тестуванні.

Чому ми відволікаємося та як цьому зарадити

Спершу я розгляну кілька ймовірних причин, чому ми відволікаємося від роботи й не можемо довго утримувати концентрацію на певному завданні.

Я провела невелике опитування серед своїх колег, щоби поглянути, яка «середня температура по лікарні». Причини, чому нам бракує фокусу, часто перетинаються. Тому нічого страшного, якщо ми розглянемо зовсім невелику вибірку для опитування. Цікаво, що моє мінідослідження цілком відповідає й тому, що часто бачу на цю тему в різних статтях чи блогах. Тому тут немає, де вигадувати велосипед.

Мітинги з ранку до вечора

Ця проблема згадується найчастіше. І на моїй практиці —- чим далі, тим тільки гірше. Починається зі щоденного стендапу на 15 хвилин, потім моргаєш і вже в тебе мітинги по всьому календарю: то демо з клієнтами на три години, то постійні синкапи з командою. І незрозуміло, коли ж працювати.

Якщо мітинги йдуть один за одним чи з дуже короткими перервами, то працювати дійсно ніколи. Починаєш замислюватися, чи не почати палити, бо що ще, крім перекуру, можна встигнути за тих кілька хвилин?

Легше впоратися з цим відволікаючим фактором, якщо сприймати мітинги як невід’ємну частину процесу й навчитися організовуватися довкола цих провалів у робочому часі. Зрештою, так може вийти й на краще. Більшість з опитаних мною колег зазначила, що найкраще працюється зранку (особисто я волію посидіти кілька годин проти ночі, коли тихо й ніхто не відволікає). Таким чином, до того часу, поки почнеться перший мітинг, можна встигнути зробити хороший шмат роботи і мати, про що звітувати на тому ж мітингу.

Допомагає «блокування» свого часу і чітке розуміння, коли можна виділити довгий безперервний блок на сфокусовану роботу. А мітинги прийдуть та й минуться. Може, навіть почерпнеш із них щось корисне. У будь-якому випадку, це не те, де треба стресувати, а ліпше вмикати дзен і насолоджуватися процесом.

Немає натхнення чи погана організація процесу

Часом буває так, що гляну на свій список завдань і відчуваю, як натхнення вилітає в вікно. З таким настроєм працювати гірше, ніж лікувати зуби. Було в мене так, що якщо не цікаве завдання, то виконувала його днями, час розтягувався, тяжко думати і сфокусуватися. Я розуміла, що з цим треба щось робити, поки продуктивність ще зовсім не покотилася в прірву. Це мало бути особисте зусилля.

Що я вирішила? Спершу проаналізувала свої старі «погані» звички щодо роботи й подумала, як перебудувати процес і зробити так, щоб і таски робилися, і залишався час на приготування їжі, заняття спортом, чи навіть читання книги. Це отой самий ворк-лайф баланс, про який усі говорять, але ніхто в біса не знає, що воно таке і в очі його не бачив.

Можливо, ми і працюємо в спринтах, але робота — то марафон, який закінчиться ще не скоро й має купу чекпойнтів. І треба старатися бігти так, щоби не впасти після першого кілометра, у самому кінці дуже не плентатися й завжди мати про запас якийсь резерв енергії.

Самоорганізація — справа індивідуальна. Треба зважати на особливості своєї роботи й шукати систему, чи точніше створювати свою власну, щоб підходила під особистий ритм життя, звички, піки продуктивності. Наприклад, я виділяю час ввечері чи вночі, щоб переглянути все заплановане, прикинути можливі питання чи що не зрозуміло, пошукати додаткову інформацію, визначитися з пріоритетами та найбільшими викликами.

Сам спринт планую за принципом 70/30, тобто 70 % — це основні челенджі, а решта 30 % йде на дрібніші сторі, які залітають у спринт, і які можна швидко відтестувати. Усе, що легке, завершую в перші два дні спринта, щоб можна було нормально зосередитися на складніших завданнях.

Це те, що працює в мене. Знаю, що є порада робити навпаки й у першу чергу працювати над найскладнішою роботою. З моєю системою мені добре саме так, навіть з’являється час на додаткове: допомогти колегам, прочитати щось чи банально написати документацію.

Свої й чужі таски

Часом роботи справді буває забагато. Ми дуже активно працюємо командно. Одна таска може перейти через кілька рук. Тут у нас усе суто по Agile. Основний фокус на тому, щоби закрити таску в спринті, незалежно від того, чи вона твоя, чи колеги.

З одного боку, це добре, бо можна досить швидко зробити великий шматок роботи. І водночас, це відволікає, якщо маєш купу своєї роботи. У цьому випадку, як і в попередньому, допомагає хороша організація. Я наперед передбачаю, що треба буде допомагати іншим із тасками.

Це невід’ємна частина роботи в команді, тому немає сенсу намагатися цього уникнути. Залежно від того, як організована командна робота, «недолуга» таска може зробити повне коло й опинитися на твоїй же борді й буде твоїм головним болем. Тому ліпше до такого не доводити й розбиратися з тасками по мірі надходження (у тому числі з тасками колег).

А часом буває й так, що колега потребує просто поговорити, і це також важливо. З колегами потрібно вміти жити добре, знати їхні зацікавлення. Коли ти знаєш про людину трішки більше, ніж по роботі, то й ставлення зовсім інше. Для того, щоб мати можливість поспілкуватися з колегами й уникнути відволікання від роботи, ми організували на роботі morning coffee. Два рази на тиждень збираємося з колегами й обговорюємо різне: фільми, серіали, книги, цікаві місця для відвідин, квести, подорожі, планування спільних розваг (тімбілдинг).

Зовнішні подразники: діти, сусіди, собаки

Ця проблема особливо актуальна в ковідні часи. Я сама працюю вдома 99 % часу і в офіс вибираюся лише побачити своїх, розвіртуалізуватися. Цікаво, що коли працюєш не в офісі, то твої домашні автоматично вважають, що ти «в доступі» постійно. Що особливо кумедно, це стосується навіть сусідів! Скільки разів ми волонтерили консьєржами для всього під’їзду — не злічити. А що ще робити, якщо «ви ж і так постійно вдома»?

Якщо надокучають сім’я, сусіди без ключів, домашні тварини — вихід банальний: замикатися в кімнаті та ізолюватися від зовнішнього світу на кілька годин. І я не можу передати розпач мого кота, коли я не дозволяю йому заходити до кімнати. Так, доводиться змиритися із жалібним «няв» під дверима, попереджати домашніх, що «в мене мітинг» та в які години ліпше не «ломитися» у двері, і тренувати дзен.

Цікаво, що в опитуванні мої колеги зазначили одним із найбільших челенджів дня — потребу переключатися з роботи на дітей і навпаки. І просто зачиняти двері, мабуть, не спрацює. Діти — це не кіт, який понявчить під дверима й піде по своїх справах. Але можна організовувати час, домовлятися, попереджувати. Врешті-решт, підключати рідних і якось чергуватися. Сприймати це як ситуацію, в якій конкретно зараз дуже не зарадиш, але колись воно минеться. А поки можна знайти компроміс і перетерпіти.

Коли усе не так і треба змінювати проєкт, роботу, спеціальність

А що робити, якщо проблема з браком фокусу десь глибше і звичні методи не діють? Пошук себе в роботі теж важливий. Якщо робота не подобається, то й мотивації і фокусу не буде. А натомість буде стрес. І скільки зможеш його витримати — то відкрите питання. Наразі найдовше мене вистачило на два роки «не тієї» роботи, але це все перейшло в шалене вигорання й кардинальну зміну кар’єри.

Якщо є можливість, то треба шукати інші можливості, навчатися і прокачувати скіли. І не боятися змінювати свою ситуацію. Я сама міняла роботу на початку карантину і все вийшло лише на краще. Варіантів завжди є багато. Головне, дозволити собі їх розгледіти.

Кілька порад, щоб використати на практиці

У своєму опитуванні я додала ще кілька питань про те, як мої колеги фокусуються на роботі, що їх мотивує, й отримала досить цікаві відповіді, які зараз і розгляну.

Мотивація — штука хороша. Деякі речі є мотиваторами самі по собі, варто лише звернути на це увагу. У моєму опитуванні колеги назвали купу класних речей, які їх мотивують. Найочевидніше це, звичайно ж, результат роботи, закриті таски та задоволені клієнти. Усім приємно, коли визнають їхні професійні навички, чи це визнання йде від клієнта, чи команди, чи компанії.

Хорошою мотивацією можуть бути челенджі в роботі, бо це нагода випробувати себе, дізнатись щось нове, прокачати скіли. Успішне вирішення якоїсь конкретної складної задачі — це вже винагорода сама по собі.

Багато хто відзначив, що для них важливе позитивне спілкування на роботі, особливо «спілкування з цікавими адекватними людьми».

І приємно, коли за це все добре платять. Мотивація — це неоране поле можливостей, де кожен знаходить щось своє. Так і працюємо.

Здоровий спосіб життя. Це очевидно, але мегаважливо. Харчування — це те, чим ти заправляєш свій організм і на чому він буде працювати. Якщо це кофеїн, цукор та «швидкі» вуглеводи, то така енергія швидко використається й залишишся із «пшиком». Хоча що не кажіть, а кофеїн — це ефективний спосіб швидко увімкнути мізки, головне не зловживати. Кава в невеликих дозах упродовж дня дозволяє тримати себе в тонусі й не здуріти.

Також важливо налаштувати собі сон. Раніше, чим більше спала, тим більше лінощів відчувала. Зараз мені достатньо 5–6 годин, щоби мозок нормально працював.

А ще коли бігаю і слухаю музику, мозок постійно працює, й під час такого відпочинку можу набрейнштормити купу ідей щодо роботи: як зробити те чи інше завдання, як організувати робочий процес і так далі.

Медитація, тиша, музика. Для декого одним із дієвих способів відновити рівновагу і концентрацію лишається медитація. Завдяки 25-ти хвилинам медитації можливо досягти надзвичайного рівня концентрації й зосередженості, що дозволить плідно і продуктивно працювати впродовж декількох наступних годин (від 3 до 5–6 годин). Медитація дає змогу зняти стрес, відкинути тривоги минулого дня та розвантажити мозок. На противагу мозку в робочому режимі, при медитації ми ніби переходимо в стан легкого гіпнозу, спускаємося в підсвідоме. Це хороше перезавантаження, щоби потім повернутися до роботи на свіжу голову.

Дуже добре допомагає прослуховування музики. Колись не могла працювати з музикою взагалі, було важко зосередитися. Коли в тебе постійні коли з клієнтом, то щось послухати взагалі нереально, постійно потрібно думати, що казати, а це стрес. Потім я надибала на YouTube відео із фокусуючою музикою типу «Deep Focus» для навчання та роботи. Воно ніби і класно: працюєш, такий весь сфокусований і тут гоп, і починаєш засинати. З власного досвіду переконалась, що вся медитативна музика годиться тільки тоді, коли тобі хочеться добряче виспатись, але аж ніяк не для продуктивної праці.

Що ж тоді слухати? Перепробувавши різне, я добралася до чогось тяжчого — рок, метал, металкор. Саме ці жанри дуже класно заходять для глибокого фокусу.

Хоча й тут у кожного по-різному. Знаю людей, які взагалі можуть зосередитися, якщо на фоні фільм чи якийсь подкаст, навіть не особливо прислухаючись до того, що там кажуть, бо «просто класно слухати приємний голос ведучого». А комусь потрібна тиша з мінімальним фоновим шумом клацання клавіатури чи цокоту годинника. Що кумедно, на ютубі можна знайти «ембієнт треки» зі звуками офісу чи кафе. Туди ж можна записати білий шум та ASMR — кому що більше до вподоби.

Техніки та допоміжні засоби для організації праці. Добре використовувати всі можливі лайфхаки, інструменти та апки для полегшення своєї праці. Це стосується й самоорганізації та дисципліни.

Популярний зараз метод блокування часу та помодоро (робота з перервами в чітких інтервалах). Можна малювати собі майндмапи для того, щоби краще проставляти пріоритети. Тих же корисних розширень для браузерів існує безліч: для фіксування часу роботи над різними проектами, таймери помодоро, блокери розважальних сайтів.

Раджу розширення Rescuetime, яке працює у фоновому режимі, а потім присилає раз на тиждень звіт про те, коли, що й де ти робив. Ще й показує процент продуктивності за день, тиждень чи місяць. Не обов’язково користуватися таким постійно, але часом цікаво побачити аналітику своєї особистої продуктивності.

Добре допомагає чітке визначення своїх цілей та пріоритетів, фокус на результат. Думаю, усі в курсі, що таке SMART-цілі, але про всяк випадок можна повторити. Цілі мають бути конкретні (Specific), щоби їх можна було виміряти (Measurable) і досягнути (Achievable), реалістичні (Realistic) і вписуватися в часові рамки проекту (Timely).

Підсумовуючи, ми завжди будемо мати причини на те, щоби відволіктися. Але класно те, що можна працювати над собою, своїм оточенням та середовищем, і створювати такі умови, щоби зводити відволікаючі моменти до мінімуму, покращувати свою концентрацію, а разом із тим і продуктивність та задоволення від добре виконаної (і головне вчасно) роботи. Це старі прості істини — хороший сон, повноцінне харчування, трохи менше стресу, трохи більше самодисципліни, жменька лайфхаків для правильної організації процесів. Додайте зверху ще медитацію й буде вам щастя.

👍ПодобаєтьсяСподобалось15
До обраногоВ обраному7
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Если у тебя есть мотивация, тебе не нужна книга о мотивации. Карлин

Підкажіть якісь утіліти які можна ставити на windows 10 так щоб вони блокували будь які вказані сайти (наприклад тьюб, доу ... ).
Можливо навіть платні аби тільки не можливо було просто відключити до закінчення часу блокування.

плагіни то таке, колись давніше пробувала користуватися, але все одно заходила з телефону, чим більше собі не дозволяєш тим більше тягне до того, а з часом почала ловити себе на думці «А навіщо тобі зараз туди заходити? Чи щось зміниться коли в сотий раз зайдеш на фейсбук?» і все — виробилася звичка не заходити коли не треба.

добавьте роут указанных сайтов в 127.0.0.1 в c:\Windows\System32\Drivers\etc\hosts

Класна стаття💪 Дякую🤗

Сокращу до смысла: Мышки станьте ёжиками

Вітаю! Дякую за статтю. Підкажіть альтернативні безкоштовні варіанти Rescuetime

На Rescuetime в мене безкоштовна Lite версія, але я реєструвалася давно. Мабуть, варто поглянути при реєстрації, щоб перемкнути на просту версію, бо вони по замовчуванню можуть схиляти до підписки.

Сам спринт планую за принципом 70/30, тобто 70 % — це основні челенджі, а решта 30 % йде на дрібніші сторі, які залітають у спринт, і які можна швидко відтестувати. Усе, що легке, завершую в перші два дні спринта,

 — Слухайте, у вас pm майже ідеальна людина, таких б до профспілки... Якщо 30 відсотків за 2 дні, то 70 це нехай 5 днів. Наскільки я розумію, стандартний спринт це 15 робочих днів. Що ви робите впродовж залишку спринта? Напевно, що є спокуса відволікатись, або думки про паління. Ще можна почати алко вживати, так більше часу піде на нівець. Дякую за статтю.

стандартний спринт (2 тижні) = 10 робочих днів. 7 днів на заплановане, 2 — на незаплановане + регресія після код фріза, 1 день — ретро, планування. Те на те і виходить)

Таке собі... Ретро та планування на скільки я розумію не має входити до спринта. Наприклад, при плануванні наступного спринта як бути з зафейленими у поточному спринті тасками? Можна звісно сказати що фейлів нема (також можна сказати що в останній день вони закриваються без перевірки). Але коли нема фейлів — це свідчить про те, що нема оптимальної завантаженості команди. Ще раз дякую.

трішки перефразую — зазвичай 2 тижні розбиваються на 9 робочих + 1 на планування-ретро
зафейлені задачі — то вже питання настільки дискутивне, шо ой :)

D принципі такого поняття як зафейлені таски немає. Якщо щось не виходить — це все обговорюється на дейлі стендапі і вирішується разом. Якщо з якихось певних причин неможливо виконати таску завжди є вихід перенести її в наступний спринт і до того часу прокомунікувати з клієнтом всі деталі і вирішити як діяти далі, і натомість взяти іншу таску) Та й на грумінгах часто до такої дотошності все обговорюється і вирішується, що шанси зафейлити таску в спринті зводяться майже до 0. А фейл у понятті «дефект\бага» фіксається в межах таски і на це закладається час при плануванні ризиків.

Згоден. Зафейлений може бути тільки спринт з невиконаною таскою. Я пишу не для того, щоб критикувати. Привабила назва статті "

Досить відволікатись. Кілька способів, що допомагають сконцентруватись на роботі

" і тому я тут. Є бажання запровадити у себе трошки ефективнішу роботу (win-win для бізнесу і працівників), ніж ту яку маю наразі. Тому спроба комунікацій з клієнтом, грумінги з дотошністтю, стендапи, планування там де має бути впровадження і написання коду трошки збивають з пантелику. Де тут концентрація? Як може в спринті опинитись таска, яка дотошно не обговорена, точніше як має проводитись її естімейт? Наприклад, уявіть колегу, який отримав таску, назвав навмання 2 sp і не знає з чого почати її виконання (хай буде що він не розуміє карту виконання цієї таски — він розуміє 60% або розуміє не скрупульозно). Що він буде робити? Чекати на наступний ґруммінг? Пінгувати колег по чату? Відволікати їх? Тому і спитався щодо скоупу спринта (його завантаженості тощо), може пониження завантаженості призведе до кращої концентрації. Але відповіді так і не отримав.

Ні, не працював... Я тут повз проходив... Може порадиш, як не відволікатись коли трапляється таке як ти описав в своєму неадекватному кейсі?

Дякую, тобто стаття не про що??? Якщо я лід, який половину часу займається написанням коду.

Є кантори де вимагають відписатись в межах 15-и хв в слаку, якщо ти онлайн.

Гарна та цікава стаття!
Особливо тішить, шо стаття написана державною мовою.
Дякую за чудову роботу. Пишіть ще!

дякую)

особисто я волію посидіти кілька годин проти ночі, коли тихо й ніхто
не відволікає

рвати собі день через роботу...ну такоє
я за режим заводу: 9 годин пройшло по графіку — ноутбук виключив.

теж варіант) мені все-таки легше сегментувати свій час, бо як дев’ять годин поспіль, то після того вже нічого не хочеться

Підписатись на коментарі