Мої п’ять копійок про біткойни

(Спочатку писав коментар для сусідньої теми про біткойни, а тоді побачив що захопився і написав вже на цілу окрему тему)

Я зовсім не фінансовий експерт, але якісь елементарні знання в цьому плані таки маю.

Емісія грошей завжди повинна прив’язуватись до чогось цінного, в противному разі, рано чи пізно, ці гроші перетворяться на непотріб.

Бартер

У історії розвитку грошей є цікаві факти. Бартер по формулі «товар за товар» — це мабуть найтриваліша форма торгівлі за всю історію людства.

На певному етапі розвитку торгівлі, за товар почали давати теж товар, але у вигляді монет із коштовних матеріалів. Тому такі монети могли легко використовуватись в різних країнах, навіть якщо користувачі цих грошей не знали де їх виготовили. Це важливий момент, оскільки країна-виробник монет, грубо кажучи, могла зникнути, а її монети успішно продовжували б свою місію.

Потім монети поступово ставали дорожчими за вартість матеріалу, з якого вони були виготовлені (ставали дорожчими за собівартість). Це стало можливим завдяки довірі до цих грошей, а довіра виникає завдяки стабільності їх використання. У свою чергу, така стабільність може забезпечуватись завдяки заходам урядів країн-виробників (емітентів) грошей, щоб ці гроші приймались у будь-яких банках, магазинах, базарах тощо. Таким чином, гроші стали називатись «фіатними».

Фіатні гроші

З моменту, коли гроші стали фіатними, стабільність їх використання вже почала залежати від країн-емітентів. Кожна країна-емітент повинна дотримуватись балансу маси товарів і послуг, на противагу грошовій масі, де ходить їхня валюта. Наприклад, якщо на ринку є товари та послуги на суму 100 одиниць грошей, а у покупців є 80 одиниць, то уряд країни повинен надрукувати 20 одиниць грошей, та вивести їх на ринок щоб ціни були стабільними. Надмірна маса грошей призводить до інфляції (подорожчання товарів та послуг), недостатня маса грошей призводить до дефляції (здешевлення товарів та послуг).

Таким чином, країни-емітенти завжди прив’язують свої валюти до товарів та послуг на тому ринку, де ходить їхня валюта. Це теж дуже важливий момент, бо через довіру до певної валюти, міжнародна торгівля відтягує на міжнародний ринок певну масу грошей з країни-емітента. В такому разі, потрібно друкувати гроші як для внутрішнього, так і для зовнішнього ринку. Після чого цей уряд, відповідно, має право за ці гроші щось купити як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

Інфляція долара США

Якщо не помиляюсь, за останній рік уряд США надрукував 20% доларів від усієї маси доларів у світі, але у них інфляція зараз складає біля 5%. Тобто, якщо б усі користувачі доларів США знаходились виключно у США, то можна було б очікувати інфляцію на рівні 20% річних, але вони мають всього 5% річних.

Повторюсь — я не експерт, але думаю що довіра до валюти США дуже сильно допомогла згладити інфляцію за рахунок міжнародного ринку. Іншими словами, усі хто тримає свої збереження у доларах США, дуже допомогли людям у США =).

Біткойн

Емісія біткойнів обмежується виключно можливостями майнерів та лімітом, закладеним у алгоритм їх добування. Ця валюта є віртуальною, не прив’язується до товарів та послуг на тому ринку, де ходять біткойни, через що ніхто не може розраховувати на їхню стабільність.

Читав багато разів у коментарях на ДОУ, що біткойни можна прирівняти до акцій. Типу: «Акції теж виставляються на біржах і вони теж дуже волатильні, тому біткойни — це ті самі акції». Але ж — ні! Курс акцій прив’язується до успіху компаній-емітентів, а ці показники значно більш очевидніші та прогнозованіші, ніж курс біткойна!

Також читав у коментарях, що усе тримається на довірі до біткойна. Типу: «Він ніколи не впаде, бо алгоритм його добування математично обмежений певною кількістю біткойнів». Але ж інфляція валюти буває не лише за рахунок надлишкової емісії, вона буває через недовіру та відсутність директиви приймати цю валюту на певному ринку (біткойн — це нефіатна валюта).

Ну і не менш важлива річ — уряди декількох країн вже почали проектувати чи навіть і впроваджувати цифрові валюти. Думаю, ці валюти незрівнянно є перспективнішими, ніж біткойн.

👍ПодобаєтьсяСподобалось1
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
незрівнянно є перспективнішими, ніж біткойн.

Це тому, що їх , як і паперові гроші, можна директивою накарбувати скільки треба?

У біткоїна друга проблема — якщо його потроху відкупати з бірж — ціна на нього піде вниз. Всі почнуть продавати — і ціна піде ще нижче. Так можна зробити біткоїн настільки дешевим наскільки це взагалі можливо. На цьому досягненні вже ніхто не захоче продавати і тоді ціна поступово знову піде нагору. А це вже профіт для того хто першим все це продавання та ось таке занижування ініціював.

Це не бітка проблема, а вільного ринку. Маніпуляція ринком. На регульованих біржах такі дії є забороненими. Але ті, хто давно у справі на таке не дуже ведуться, для бітка такі рухи є типовими і досить періодичними.
www.blockchaincenter.net/...​en/bitcoin-rainbow-chart

Цікаво. Але ж тоді... Перевага вільного ринку у тому що він не регулюється? Якщо це так, то наведена мною вище схема спекуляції є типовою для любих вільних ринків?

Я не дуже коректний термін використав. Тут скоріше мова про дикі ринки (як біткоін на цьому етапі), та такі, на яких є певні правила і регулятор, що за виконанням правил дивиться.

О! Вже найвищі чиновники в Євросоюзі говорять про крипту щось схоже до того, про що я теж говорив у цьому топіку:

Моя дуже скромна оцінка — що це нічого не варте, воно ні на чому не ґрунтується, немає під собою жодного активу, який би діяв як гарантія безпеки, — говорить Крістін Лагард.
...
Коли ми випустимо цифрову валюту центрального банку, будь-яке цифрове євро, тим самим ми гарантуватимемо, що центральний банк за цим стоїть — і на мою думку, це сильно відрізняється від багатьох з цих речей

Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард.

И где тут про биткоин? ))

На данный момент биток — абсорбер для излишков денежных средств. Как и другие более традиционные (финансовые) инструменты. Как «напечатают деньги» (количественные смягчения и вот это вот все), так и возникает движение вверх. А бурлит в битке так сильно — потому что зона свободного риска (нет регуляторки почти никакой). Судя по всему, в ближайшие пару лет речь о том что как то эту область обложат регуляцией — не идет. Будет шататься и дальше. Шансы увидит курс 250к вполне себе есть )) если ничего глобального (сильно меняющего правила игры и/или ландшафт игровой площадки) не случиться. Т.к. ковид продолжается, то ближайший год будет все то же самое.

Радий допомогти нашим союзникам Із США.

О якраз тема в тему, може хто знає, де в нас перевірені хлопці (дівчата теж норм) що торгують асіками.

СБУ по ходу має їх кудись дівати...

за останній рік уряд США надрукував 20% доларів від усієї маси доларів у світі

Далі можна не читати. Одна ця фраза видає з головою джерела «інформації» про фінансовий світ, які використовує автор.

Я сам не вірив у це, але мені дали лінк із пруфами.

Ви не з того кінця починаєте. У Струкова все правильно написано. Неправда — у автора цього топіку, про «уряд США» і про «надрукував».

Федеральна резервна система — незалежний орган, на нього не можуть вплинути ані уряд, ані Конгрес, ніхто. І ФРС не «друкує» гроші. Він може позичати гроші в необмеженій кількості. Але саме позичати, а не віддавати просто так. Головний інструмент ФРС — облікова ставка. Тобто відсоток, під який вони позичають гроші іншим банківським та кредитним установам. Є певні правила, якими має користуватись ФРС при встановленні ОС — це розвиток економіки та інфляція. Щоб монетарна політика не пригнічувала зростання економіки, інфляція не має бути менше 2-3%, ідеально — 4-5% річних, але в період криз, як-то 2008 або 2020 роки, ФРС може різкіше знижувати ОС задля запобігання дуже сильного падіння економіки і стримування дефляційних процесів.

Але все це на можна назвати «друкуванням грошей» і це точно робить не уряд. Просто коли облікова ставка низька, бізнесу вигідно брати гроші в кредит і розвивати свій бізнес швидше. Коли гроші стають «дорогі» (ОС зростає), тоді бізнес більш уважно ставиться до розвитку та інвестицій і намагається обходитись своїми, а не запозиченими ресурсами. Подивіться, скільки було запозичено грошей під час гасіння кризи 2008 року. Програма економічного відновлення була розрахована на 10 років. Ось ми й бачимо 10 років суттєвого зростання грошової маси — зростає GDP, зростає й грошова маса. Це — нормально.

І нормально, що інфляція не зростає при цьому прямопропорційно росту грошової маси: більшість нового GDP експортується із США в світ — в вигляді технологій, інвестицій, товарів та послуг.

Федеральна резервна система — незалежний орган, на нього не можуть вплинути ані уряд, ані Конгрес, ніхто.

Ох вже ці армовірні, так і продовжують вірити у казки...
www.federalreserve.gov/...​ederal-reserve-system.htm

The Board of Governors, an agency of the federal government that reports to and is directly accountable to Congress

Ви так заперечуєте мою фразу «друк грошей», наче це якийсь аналог «разпятого мальчика в трусиках». Хтось же друкує ці гроші у США, так же? І не так важливо чи той орган називається урядом чи ще якось. Я вкладаю в поняття «уряд» — владу США, тобто тих, хто уповноважений це робити. Теж саме стосується поняття «грошей» — не важливо чи це якісь ОВДП, чи це акції, чи ще щось аналогічне — усе це грубо можна назвати «грошима».

Як я двічі наголосив — я не позиціоную себе у якості фінансового експерта, тому дав дуже спрощене бачення фінансів. Експерти могли б мабуть згадати ще за ВВП, і ще за багато чого, але усе це грубо можна розділити на «грошову масу» та на «товари й послуги».

Якщо ви вбачаєте у фразі «друк грошей» щось безвідповідальне, то це не стосується моєї подачі інформації, бо я якраз навпаки кажу що країни-емітенти слідкують за балансом в цьому плані, і саме тому свідки біткойнів повинні це враховувати.

Ви так заперечуєте мою фразу «друк грошей», наче це якийсь аналог «разпятого мальчика в трусиках».

Сорі, був занадто різкий — в мене психологічна травма щодо висловів про «уряди, які друкують гроші» :-)

я якраз навпаки кажу що країни-емітенти слідкують за балансом в цьому плані, і саме тому свідки біткойнів повинні це враховувати.

От з цим згоден, що інші «валюти», які не підтримуються і не регулюються державами чи міждержавними органами, менш стійкі до повного краху.

Наприклад, біткоїни зараз популярні тільки через нерегулованість їх міжкордонного використання. Ніякі «інвестори» на ринку біткоїнів погоди не роблять. Попит формують великі гравці, які пересилають мільярди доларів в бітках з одної точки світу в іншу для оптимізації оподаткування, ухиляння від податків, тощо. Коли основні держави домовляться між собою та зарегулюють ринок біткоїнів, попит на них різко впаде. І навіть те, що нові бітки буде обчислювати складніше (емісія та пропозиція постійно знижується), це може не втримати ринок від катастрофічного падіння. Тож, як і для будь-якого надприбуткогового інвестиційного інструменту, кріптовалюти ще й надризикові.

Есть специальности типа програмист, а есть управление и развитие городов. Там учат историю развития и занепада городов что бы выявить закономерности развития и инструменты влияния на это развитие-занепад. И там я помню интерестную тему, она переводится как создание движухи. Тоесть если каждую суботу на центральную площадь будут приходить 10 людей и им там будет нравится (те кто раскачивает движуху), то к концу года туда будет приходить 20% от жителей района (бухнуть, посмотреть шоу) + торговцы едой, сезонными товарами, красотой, фокусами и офигительными историями. Плюс по ночам там будут азартные игры, бухло, бои без правил, проститутки и т.д. Если провести туда трамвай (история про 18 век), то можна увеличить посещение еще на 10-20 процентов. Но все упиралось быстро в размер этой площади, европейские площади вмещают не больше 5тысяч людей (18 век). Поэтому когда движ достиг насыщения — площадь больше не вмещает людей, то нада начать поднимать цены в этом месте и готовить место нового движа (развесить везде плакаты, напечатать газеты, провести дороги к месту и подготовить площадь). Место новой движухи быстро обрастет новыми домами и у города появляется новый район. Старый район при этом по прежнему будет иметь свой старый движ, но все будет дорого-богато и со временем (старение жильцов) он начнет понемного затухать. Старение жильцов в основном и определяет географическую миграцию движух. Тот кто контролирует создание движух делает на этом миллионы даже в маленьких городках, потому что ему платят все кто на жвижухе зарабатывает и просто рядом живет — вывоз мусора, прокладка трамвая, электрификация, постройка школ, мостов и т.д. Потом смотрится 19-20 век — появление заводов и машин, движухи возникаю вокруг мест где люди работают. Потом смотрится 21 век — вся движуха из америки и европы (старые районы) переезжает в китай и азию. Китай быстро отстаривает милионные города вокруг новых фабрик и становится дорогим. Азия все еще строится. На очериди Африка. Но тут появляется реальная возможность создавать движухи в интернет. Май спейс, фейсбук, однокласники, твитер, тикток и нетфликс. Вот эта долбанная лента в фейсбуке — она имитирует поход на ярмарку, когда в толпе незнакомых людей можна увидеть знакомого и узнать от него новости. Вот для этого нетфликс хреначит по 20 новых серий каждую неделю — вы идете туда за новизной, увидеть новое шоу. Вот поэтому погиб май спейс — это была старая движуха которую не перестроили а те кто в ней сидел постарели. Вот поэтому счас растет соц сеть для художников в которой очень мало цензуры, и вот поэтому взлетел тик ток. Ну и ясненько что на очериди пошли азартные игры, наркота и бои без правил (привет-привет форумы даркнета). И что бы подъитожить — движ криптовалют это такой же движ как и все остальные. Сегодня биткоин — молодцы раскачали эту движуху, потом появился эфирчик — новый движ налетай все по новому и недорого, биткоин стает дорогим и престижным районом города. Дальше будет что то другое — главное напечатать в газетах и привлечь людей для раскрутки этой новой площади. Понятно что те кто организовал заработали уже свои миллиарды, а те кто помогал раскручивать заработали миллионы. И если смотреть на коины с этой стороны — то получается что никто ничего серьйозного и не заработает если вы не майнили их 2010 и вы не владелец крипто биржы. Поэтому расслабьтесь и вычисляйте какая движуха будет слудующей.

Как насчет золота, серебра, драгоценных камней, молодых красивых женщин, произведений искусства и т.д.? Они почему-то всегда в центре движухи(стоят дорого) уже несколько тысяч лет.

Серебро, золото, платина очень показательно в плане изменения цены. Серебро просто упало на дно в цене по сравнению со средними веками. А платина которая раньше только мешала добыче серебра вышла на уровень золота по цене. Так что корректней говорить что ценность сохраняется столетиями но не больше.

Тем не менее золото, серебро, драгоценные камни (платнину я не упоминал это промышленный, а не драгоценный метал) имели ценность как несколько тысяч лет назад так и сейчас тоесть все время существования человеской цивилизации, со всеми оговорками, но все-таки это не укладывается в схему «движухи» и на мой взгляд крипта относится именно к ценностям такого рода.

Золото коштує по собівартості ±100
срібло може падати нижче за собівартість
рабство — заборонене
вироби мистецтва — мають високу ціну тільки після хайпа

да, они старые районы которые стоят дорого. Последняя движуха вокруг них — нфт токены которые типа дают право обладания каким то предметом искусства. Первая волна нфт вроде уже прошла, жду продолжения.

Прочитав сей коммент попала в суперпозицию — и согласна, и несогласна одновременно. С точки зрения более общей картины-то все так, но все дьяволы как всегда в деталях запрятались. Каждые ~4 года биткоин, а за ним и весь крипто рынок проходит полный цикл своей жизни — от упадка, стагнации до рассвета и пика, с последующим увяданием и опять упадком, и так цикл повторяется вот уже 13й год и нет объективных причин ему не повторится снова.

Але ж — ні! Курс акцій прив’язується до успіху компаній-емітентів

Далеко не всегда. Это миф и сказка. Акции всегда зависели от слухов, паники, ошибок, вбросов и пр. Впрочем, как и... биткойн.

Так об этом и речь. Выходит позитивная новость/слух/вброс о компании — акции будут расти, негативная — падать. Есть гарантированная привязка: у компании хорошее будущее — растем, плохое — падаем.

Ну а дальше уже все зависит от того, кто как интерпретирует те или иные новости и доверяет тем или иным слухам. Другое дело что слух может оказаться слухом, или что компания не оправдала ожиданий после новости, тогда да, будут те еще горки в краткосрочной перспективе.

И в чем отличие от вбросов Маска, новостей от Китая о запрете криптовалюты, взлома криптобирж? Да ни в чем. Рассматривайте Маска, Китай, пулы майнеров и пр. крупных игроков как «компании», акции которых падают или поднимаются. Вспомните про акции КокаКолы после того, как Роналду отставил их бутылку. Как это отражает «реальную стоимость компании»? Да никак.

По вашим словам виходить, що ніяких компаній не треба, достатньо тільки випускати акції. Хм... Піду зроблю випуск акцій на пару мільярдів (а потім усе змию, звичайно ж).

Стартапы которые за балабольство(питч) получают миллионные инвестиции так и работают. С добрым утром:)

Если Вы в состоянии обмануть инвесторов — делайте. Не многим это под силу. Но у многих получается ;)

Ну они там еще и дивиденды порезали, ну да ладно. В любом случае, один из самых больших кумиров среди детей и молодежи (целевая база газировки) считай сказал что кока-кола гадость и надо пить просто воду. Как думаешь это отразится на будущих продажах и соответственно выручке компании? Потенциально хуже будущее = ниже цена. Прямая закономерность, все как я и говорил.

Если ты не видишь проблемы в том что сделал Роналду, это не означает что другие инвесторы не видят. А большинство таки увидели в этом негатив.

И пора бы уяснить что текущая цена отражает ожидание инвесторов а не текущие и предыдущие успехи компании. Если какая-то новость влияет на будущее компании, акции это отражают.

Я говорю не о том, что Роналду не молодец, пейте КокаКолу. Я говорю о том, что акции КокаКолы ничем не отличаются от биткоина. Текущая цена биткоина так же отражает ожидания инвесторов.

Вспомните про акции КокаКолы после того, как Роналду отставил их бутылку. Как это отражает «реальную стоимость компании»?

Разница в том, что успех кока-колы — не в том, чтобы продать её Рональду, а в том, чтобы продать её всему миру. И от прибыли корпорации ты можешь получить вполне ощутимый доход (в случае привилегированных акций, которые, упрощая, есть часть компании). То есть, владея X привилегированных акций компании, ты, по сути, владеешь неким % самой компании. В том числе и активами, которые имеют реальную стоимость: станки, заводы, земля под ними, патенты, ... В то время, как, владея X биткоинами, ты можешь получить ровно столько, во сколько их оценят другие: сам по себе биток является фантиком, под которым ничего не лежит.

Отчасти Вы правы. Но далеко не все акции так прямо связаны с материальными ценностями компании.

Факт. Я взял именно те, которые прямо связаны. Есть ещё всякие CDC и прочие более рисковые инструменты, названия которых я уже давно позабыл за давностью лет :) Но даже они имеют финрегулирование, то есть, к примеру, загнать опцион «Брендт» в 0 при наличии «Брендт» в жизнеспособном состоянии не получится, даже если не найдётся никого, кто захочет его купить.

Акции это твоя доля в компании со всеми вытекающими. То есть ты не только получаешь часть активов компании, но и часть прибыли, которая не обязательно выражается в виде дивидендов.

Якщо не помиляюсь, за останній рік уряд США надрукував 20% доларів від усієї маси доларів у світі, але у них інфляція зараз складає біля 5%.

In economics, inflation refers to a simultaneous progressive increase in all prices (including wages) in an economy

Тобто, якщо б усі користувачі доларів США знаходились виключно у США, то можна було б очікувати інфляцію на рівні 20% річних, але вони мають всього 5% річних

False

,

Курс акцій прив’язується до успіху компаній-емітентів

False
www.researchgate.net/...​ion_and_Financial_Markets

In economics, inflation refers to a simultaneous progressive increase in all prices (including wages) in an economy

Ну і? Ви бачите в чомусь протиріччя?

Наступні два „false” потребують більш чіткої аргументації з вашого боку.

Ну і? Ви бачите в чомусь протиріччя?

Ви взяли одну метрику M2
www.investopedia.com/terms/m/m2.asp
і другу метрику — інфляцію
Протиріччя в тому, що ви подумали, що вони лінійно пов’язані
Це перший false
.

Другий
Ринком вже давно не керує розум чи логіка
Ним керують емоції
Лінк на дослідження, якраз про це

Знову ви переускладнено (як для неексперта) щось пояснюєте. Головні тези з того ресурсу, на який ви дали лінк, можете написати?

Протиріччя в тому, що ви подумали, що вони лінійно пов’язані

Коли ви пишете «вони», то що ви маєте на увазі? Інфляцію та масу грошей?

Ринком вже давно не керує розум чи логіка. Лінк на дослідження, якраз про це

В такому разі такий ресурс не вартий будь-чиєї уваги, бо це однозначно маячня. Емоціями люди справді можуть керуватись, але це ж не спонтанний показник. Наприклад, якщо акції фейсбука обвалились через його недавній збій, то це — чисто емоції чи це об’єктивно-негативний чинник для ціни акцій? Думаю відповідь очевидна.

Коли ви пишете «вони», то що ви маєте на увазі? Інфляцію та масу грошей?

Так

Головні тези з того ресурсу, на який ви дали лінк, можете написати?

В ELI5 я не вмію
Там в двох абзацах згори все написано

Думаю відповідь очевидна.

Компанія не випустила квартальні результати роботи
На чому базувалось падіння?
Чи падіння було пропорційне втратам?

Але після того як ви замість статті, почали аргументувати позиція поодиноким випадком, розмову можна не продовжувати

Підписатись на коментарі