5 книг для розширення кругозору продакт-менеджера, про які рідко згадують

Я — бізнес-аналітик за фахом, продакт-менеджер за посадою і інженер за покликанням. Захоплююсь архітектурою, математикою та економікою. Після п’яти років роботи продакт-менеджером у США та марафону в більше ніж 100 прочитаних книжок (я не планував, але карантин допоміг), хочу поділитися найкориснішими (як на мене) книгами для продакт-менеджерів, які не є дуже популярними.

Оскільки галузь продакт-менеджменту дотична до майже кожної сумісної з ІТ сфери, не дивно, що наразі є дуже багато літератури та авторів, які пропонують «зміїну олію». У цій підбірці я намагався підібрати «більше м’яса і менше кефіру» та зробити фокус на розширення кругозору в усьому спектрі дотичних дисциплін з найкращих творів у кожній категорії.

Повну підбірку можна знайти тут: фото, файл та чим відкрити.

«My personal hobbies are reading, listening to music, and silence».
Edith Sitwell

Jackie Bavaro, Gayle McDowell, Cracking the PM Career

Категорія: менеджмент продуктів.

Аудиторія: продакт-менеджери з досвідом та початківці, що воліють ними стати.

Очікуваний результат: дорожня карта кар’єрного розвитку продакт-менеджера, структурний підхід до керування продуктами.

Для авторів Cracking the PM Interview друга спільна робота видалася майже втричі більшою і обіцяє бути не менш популярною. Сформована сумлінно та містить більше практичні, ніж академічні підходи, на противагу від аналогічних робіт, наприклад, The Product Manager’s Desk Reference. Книга надзвичайно гарно структурована по розділах, рівнях і категоріях знань, охоплює повний цикл розробки продукту та всі категорії навиків, що необхідні продакт-менеджеру. Наприклад, що робити у перші 90 днів, як перейти від стратегічного плану до тактичних кроків, як будувати кар’єру всередині компанії та багато чого іншого.

Автори книги — продакт-менеджери з досвідом у найпотужніших компаніях Долини, до того ж, книга була створена у колаборації з іншими продакт-менеджерами лідерів індустрії та містить практичні поради і приклади від них. Хоча книга і не претендує на звання body of knowledge (а могла б) і детальніші описи до більшості технік та практик можна знайти у мережі, на сьогодні це чи не найбільш вичерпний збірник задач та відповідей, з якими зіштовхується менеджер-практик.

John von Neumann, Oskar Morgenstern, Theory of Games and Economic Behavior

Категорія: математика, логіка.

Аудиторія: інженери, зацікавлені у математичному апараті роботи штучного інтелекту на інженерному рівні, логіці прийняття рішень в умовах невизначеності.

Очікуваний результат: зміна парадигми мислення, що допоможе приймати рішення в умовах недоліку даних чи зроблених припущеннях.

Це — шедевр математики, на підставі якого було отримано декілька Нобелівських премій, але, на жаль, не фон Нейманом. Книгу ще називають «квантовою логікою». Найскладніша книга у цій збірці, що зайняла більше півроку на прочитання та буквально піднімає «температуру на потилиці» під час читання. Викладення надзвичайне сухе, тому у доведенні теорем раджу довіряти Джону та читати їх калкулус тільки особливо допитливим.

Книга допоможе зрозуміти, як будувати виграшну стратегію в залежності від обставин, чому кооперуватися частіше вигідніше, аніж конфліктувати, який алгоритм прийняття рішення з невідомими значеннями параметрів, як передбачати поведінку супротивника або напарника і тому подібне. З цікавих деталей — основні тези були написані вперше німецькою (рідною мовою автора), коли йому ще не було й двадцяти.

Джон фон Нейман консультував Ейзенхауєра зі створення DARPA та проводив wargames для головнокомандувачів США, був учасником багатьох секретних проєктів США, у тому числі проєкту Манхеттен та теоретиком точки еквілібріуму в теорії взаємного гарантованого знищення. Також він автор понад 150 наукових робіт, у тому числі з архітектури сучасного комп’ютера та працював з Аланом Тюрінгом над філософією штучного інтелекту. Але деяка частина його наукових робіт довгий час не була доступна для широкого загалу, тому його ім’я лишається широко відомим лише у вузьких колах науковців, інженерів та читачів наукової фантастики.

Thomas Piketty, Capital in the Twenty-First Century

Категорія: економіка.

Аудоторія: менеджери різних напрямків для розуміння правил сучасної економіки.

Очікуваний результат: розуміння правил нерівності та розподілу капіталу у суспільстві.

Надзвичайно потужний твір, що послідовно описує економіку на макро- і мікрорівнях з фокусом на нерівності розподілення капіталу у сучасному світі без відриву від політичного та історичного контекстів, з прикладами та статистичними даними. Пікеті без ідеології, лише сухими фактами та причинно-наслідковим аналізом, грунтовно показує фактори, які спричинили цей розподіл, і продовжують збільшувати прірву між багатими та бідними.

Автор демонструє в деталях, з сумлінним статистичним аналізом, що капіталізм вільного ринку, в умовах обмежених державних важелів, створює суттєву економічну нерівність. Він руйнує міф, що кожен, хто сумлінно працює, має шанс на успіх, а також відповідає на питання, чому мінімальна заробітна ставка повинна збільшуватися, а податки треба сплачувати. Обережно: книга відверто викликає бажання до впровадження соціальних реформ. Є така думка, що саме це було причиною відмови Пікеті від номінації у Нобелівській премії.

Костянтин Сергійович Станіславський, «Робота актора над собою»

Категорія: акторське мистецтво.

Аудиторія: фахівці, задіяні у дизайні продуктів з користувальницьким інтерфейсом.

Очікуваний результат: вміння відчути себе у ролі користувача, тренування емпатії.

Книга ніколи не була фіналізована автором, розроблялася на початку ХХ століття, постійно вдосконалювалася та продовжує еволюціонувати по всьому світу, і до сьогодні містить до дюжини різних варіацій у різних мовах перекладу та інтерпретацій. Була спочатку відома лише у театрах, однак набула широкого розголосу після використання такими відомими акторами як Марлон Брандо та Мерлін Монро.

«Система» складається з трьох основних частин: Ремесло, Мистецтво подання та Мистецтво переживання. Це всебічно продумана, історично обґрунтована, експериментально перевірена апологія акторської професії. «Система» вчить актора грати без ламання, вдавання, награвання та уявлень, тренує підготовку до виконання. Окремого розголосу набуло виховання професійного почуття правди у виконавця із легендарним «не вірю».

«Система» будує надзвичайно стійке підґрунтя для відчуття користувача, що знадобиться для написання користувацьких історій, варіантів використання та побудови карти шляху користувача у процесі розробки програмного забезпечення.

Barry Boehm, Jo Ann Lane, S. Koolmanojwong, Richard N. Turner, Incremental Commitment Spiral Model

Категорія: життєвий цикл розробки програмного забезпечення.

Аудиторія: менеджери проєктів та продуктів, що зацікавлені в інженерії програмного забезпечення з мінімальними ризиками та максимальною цінністю для бізнесу.

Очікуваний результат: найоптимальніша модель циклу розробки програмного забезпечення.

Найбільш недооцінена книга з усього списку, хоча за якістю та майстерністю викладення її можна ставити на одну полицю з творами Фредеріка Брукса. Баррі Бом — математик, ветеран ІТ з досвідом, науковець та менеджер з досягненнями, він пройшов шлях від програміста, директора відділу Information Science and Technology Office, DARPA — до професора-викладача у найвідоміших вузах США. Після майже 30 років він переглянув, осучаснив та представив оновлену версію спіральної розробки програмного забезпечення. Якщо дуже коротко: це концепція розробки на підставі постійно еволюціонуючого прототипу інкрементно по спіралі.

Що було додано у ICSM — це аналіз ризиків, процесів та врахування обмежень доступних ресурсів. Існує безліч видів і типів життєвого циклу ПЗ, але відмінність спіральної моделі в тому, що до її розробки був застосований математичний апарат для оцінки ризиків, інженерний підхід до процесу інженерної розробки, та враховані реалії сучасності. Ідеально вписується в гнучку розробку.

«The noblest pleasure is the joy of understanding.»
Leonardo da Vinci

Матеріал написано у співпраці з Product Management Community.

👍НравитсяПонравилось8
В избранноеВ избранном7
LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Ухти, цікава підбірка.

Дякую, Миколо.
Дуже цікаво.

Дуже здивований побачити книгу Станіславського «Робота актора над собою» в переліку.
Як вона вам допомогла в роботі?
Читати про акторське і його не практикувати, це те ж саме що читати рецепти з кулінарної книги й не куховарити.

«Система» будує надзвичайно стійке підґрунтя для відчуття користувача, що знадобиться для написання користувацьких історій, варіантів використання та побудови карти шляху користувача у процесі розробки програмного забезпечення.

Обурюся що відповідаєте голою цитатою зі статті, я її уважно читав.

Мене цікавить конкретно ваш досвід, як ви будували користувацькі історії чи робили інші типові задачі до прочитання книги та після. Бо поки для мене звучить занадто абстрактно. Якщо питання незрозуміле — уточніть.

Продакт-менеджер/бізнес-аналітик/дизайнер будуючи інтерфейс інтеракції користувача з системою, в ідеалі, повинен «переживати» що ментально вібдувається з кінцевим користувачем, і іноді, самого лише обстеження його праці «в полях» не достатньо щоб сформувати повноцінну ментальну картину.
Одним з інструментів де знадобилася «Система», наприклад, стало моделювання поточного та майбутніх станів за допомогою User/Customer Journey Map, де окрім потоку процесу ще зображається емоційний відклик, Touchpoint analysis.

Практичний приклад, уявіть собі будь ласка роботу диспетчера 911, де у поточному варіанті (As-Is) вам треба виконати до 22 різних кроків щоб отримати всю необхідну інформації для повноцінної диспетчерізації 911 дзвінку на двох різних робочих станціях (дві клавіатури, два контролери, і т.д.), де деякі операції вимагають синхронного відгуку та повинні відбуватися по черзі. Все це відбувається фактично у умовах де лунають постріли і тече кров, як на мене, це дуже стресові та напружені обставини які обов«язково повинні бути враховані при побудові ПЗ. На противагу цьому (To Be), був зроблений багатокровий аналіз, міжсистемне моделювання та був впроваджений варіант використання, де користувач піднімає слухавку, а система тим часом виконує понад 100 транзакцій, всі перевірки (по номеру телефону, автомобіля, будинку, доданий рентген зубів якшо треба:) ) у федеральних та локальних БД, визначені GPS координати з похибкою в 5-7 см, виведені всі попередження про потенційні підозри, попередні та схожі інціденти, і т.д. і т.п. і все це протягом часу коли завершився запис автоматичного привітання, «Ви зателефонували в 911, це оператор Микола, підкажіть будь ласка адресу інціденту...». Це приклад «абсолютної» автоматизації (ultimate automation) коли всі дії користувача зведені до одного фізичного кроку — підняти слухавку. У прикладі наведеному вище, рівень емоційного переживання відображений корольовими потоками згідно шкали емоційного переживання праворуч, червона та синя як було та зелена як стало.

Тепер, щодо застосування «Системи» Станіславського, приклади по розділах:
Поглиблення у запропоновані обставини — продакт-менеджер/актор не намагається стати іншою людиною, роль/варіант використання — це «я» запропонованих обставин. Щоб персонаж/кінцевий користувач відчував і діяв найвірніше, необхідно зрозуміти і продумати обставини, в яких він існує. Обставини/preconditions/triggers визначають його думки, почуття та поведінку/main flow/alternative flow/extension flow. Продакт-менеджер/актор повинен зрозуміти внутрішню логіку персонажа/кінцевого користувача, причини його вчинків, повинен для себе «виправдати» кожне слово та кожну дію/workflow персонажа/кінцевого користувача, тобто зрозуміти причини та цілі/postconditions.

Робота актора/продакт-менеджера над своїми власними якостями
Для того, щоб мати можливість вигадувати обставини/environment ролі/кінцевого користувача, продакт-менеджерові/акторові необхідно мати розвинену фантазію. Щоб роль/варіант використання виходила максимально «живою» та цікавою, актор/продакт-менеджер має використовувати свою спостережливість (помічати в житті цікаві ситуації, цікавих, «яскравих» людей, поведінку, реакції тощо) і пам’ять, у тому числі й емоційну (актор/продакт-менеджер має вміти згадати те чи інше почуття для того, щоб бути спроможним знову його пережити).

Додатково, «Система» надихнула мене використати емоційний відгук при пріорітизації задач за методикою Кано, де замість вимірів від 0 до 10 я застосуваав шкалу емоційної відповіді, це дає перевагу точніше розмістити по квадрантах майбутні поліпшення до системи.

p.s. акторську гру практикував

Cracking the PM Career мабуть найчастіше згадують у всіх ресурсах для продактів, sooo...

Так, дійсно доволі часто згадують Cracking the PM Interview, це ті самі автори і назви дуже схожі, але це зовсім різні книги за контентом. Cracking the PM Career зовсім свіжа, від 2021 року, і це дуже добре що вона вже набуває популярності, вона того варта.

«Які рідко згадують»

«Cracking the PM Career»

:D

Так, дійсно доволі часто згадують Cracking the PM Interview (2014), це ті самі автори і назви дуже схожі, але це зовсім різні книги за контентом. Cracking the PM Career зовсім свіжа (2021), і це дуже добре що вона вже набуває популярності, вона того варта.

Цікава стаття. І книжки актуальні також.
Особливо приємно бачити, шо стаття написана державною мовою.
Адже українська мова — це престижно та перспективно.
Дякую Вам. Пишіть ще!

Подписаться на комментарии