Від створення до монетизації: історія україномовного YouTube-каналу про програмування

«Всім привіт. Мене звати Рудний Максим, і я займаюсь розробкою програмного забезпечення майже 9 років. Комерційною розробкою» — цією фразою я розпочинаю практично кожне відео на своєму YouTube-каналі. Я веду канал українською мовою і навчаю людей програмуванню.

В цій статті розповім про свій досвід роботи з YouTube українською мовою. Впевнений, що цей матеріал буде цікавим всім, хто планує вести канал, навчати людей програмуванню, а також тим, хто лише починає цікавитись сферою ІТ та програмуванням в цілому.

Свій проєкт я розпочав під час карантину в червні 2020 року, і за майже півтора року став учасником YouTube Partner Program — тобто тепер можу отримувати дохід від показування реклами на каналі. Умови дуже прості: за останні 12 місяців повинно бути 1000 підписників та 4000 годин перегляду контенту. На перший погляд, не дуже складно, але чому на це пішло аж півтора року?

Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно зрозуміти початкові мотиви. Вони були дуже прості й доволі меркантильні. Я хочу жити в багатій країні! Для цього потрібно, щоб в цій країні було багате населення. Як цього досягти? Дуже просто — зробити всіх програмістами. Так, звучить дивно, але ІТ-сфера в Україні — одна з найприбутковіших, а програмісти, в середньому, заробляють набагато більше, ніж представники інших сфер.

Що я можу зробити як досвідчений програміст? Можу почати навчати та мотивувати, і робити це безкоштовно. Оскільки я хочу зробити свою країну багатою, то мова каналу виключно українська.

Плюси та мінуси україномовного каналу

Ведення каналу українською має велику перевагу — немає конкурентів. Ніша абсолютно вільна. Є канал Діми Малєєва, але він розповідає більше про життя та новини. Є ще кілька каналів, але в них контент або для початківців, або не навчальний. Я ж вирішив робити в основному курси та туторіали для розвитку. До того ж, контент повинен бути серйозним та актуальним. Під серйозним маються на увазі не лише уроки про HTML та СSS, а й про бібліотеки, на кшталт React, або про системи контролю версій GIT, про best practices чистого коду та тестування, про CI/CD, Юніт-тести, Design and Development принципи, Agile, TypeScript, GraphQL та всі інші сучасні технології, без яких вебпрограмування важко уявити. З цим проблем нема, адже я працюю full-time розробником і використовую всі ці сучасні технології в повсякденній роботі.

Ведення каналу українською має великий недолік — ніхто не шукає контент українською. Пошуковий трафік близький до нуля. Чомусь так повелося, що ми не віримо в себе і в наявність якісного контенту українською. Тому багато хто під час пошуку будь-чого в інтернеті переходить на російську. Отже, успіх каналу буде базуватися лише на впізнаваності бренду — тобто мене. А оскільки в інтернет-просторі я — ніхто, і звати мене ніяк, тобто про мене не знають, то і впізнаваність близька до пошукового трафіку.

Створення каналу

Визначивши мотиви та теорію, рухаймося до практики. Канал створити дуже просто — він у вас є автоматично, якщо є акаунт у Gmail. Такий канал має певні обмеження, тому я створив «брендовий» канал. Єдина різниця — те, що можна додавати адміністраторів. Ну і створювати таких каналів можна безліч.

У створенні відеоконтенту я не експерт. Знаю, що він складається з відео та аудіо, і вони, відповідно, мають бути якісними. З відеочастиною все просто — записуємо зображення з екрана. Ми ж курси й туторіали робимо, отже потрібно показати все наочно. Щоб було більш інтерактивно — записую своє зображення з фронтальної камери ноутбука. Такі відео дивитись цікавіше.

З часом вирішив робити ще й мотиваційні відео, там уже потрібно спілкуватися з аудиторією. Потрібна краща картинка — не проблема — позичив iPhone у дружини. Найважливіша частина на YouTube — це звук. З цим в мене завжди були проблеми. Але для роботи купив мікрофон Blue Microphones Snowball iCE за 2000 грн. Монтаж відео роблю в Adobe Premiere Pro. Весь пакет Adobe купив за підпискою — $30 на місяць.

З червня 2020 року почав записувати відео. До січня 2021 записав сім відео, але це не зробило мене знаменитістю. Кількість підписників та годин були близькі до нуля.

Як я набрав перші 100 підписників?

Перший і очевидний крок — підписати друзів та знайомих, поділитися відео в соціальних мережах. Це додало мені близько 15 підписників. Після цього я згадав, що програміст, і що мені сотні рекрутерів пишуть в LinkedIn. Вирішив це використати. Повідписував усім, навіть тим, хто писав три чи чотири роки тому. Їм приємно, що кандидат відписав, хоч і не зразу, а мені корисно. Текст повідомлення був одним і тим самим, відрізнялося лише ім’я адресата.

Цей підхід дав мені 149 підписників та 70 годин переглядів. Що ж, після семи місяців на YouTube і семи створених відео, в мене аж 149 підписників та 70 годин переглядів. Ще кілька десятків років, і можна розраховувати на монетизацію.

Як я набрав першу 1000 підписників?

І все рухалося б у цьому темпі, якби не наступна історія.

Відомий україномовний канал Geek Journal випустив відео, в якому описував історію одного українського телеканалу. Каналу, назву якого ми не вимовляємо, але вона в сумі дає двійку. За це відео канал отримав три страйки, а отже, скоро його мали закрити за правилами YouTube.

Україномовна спільнота YouTube-блогерів (так, така є) стала на захист авторів. Мережею пронісся хештег #saveGeekJournal. Я теж не стояв осторонь і записав відео на підтримку каналу з цим хештегом. Ситуація виявилася взаємовигідною. Канал вдалось відстояти, а я отримав кілька сотень нових підписників. Використання «хайпових» тем виявилося популярним способом розвитку каналів.

Паралельно я ще створив курс «Мінімальні знання JavaScript для роботи з React». Дев’ять років роботи веброзробником, чотири з яких із React, дають можливість створювати такі курси дуже швидко та без залучення додаткових людей. У кожен такий курс я вкладаю свої теоретичні знання та досвід вирішення реальних практичних завдань. Такий підхід дозволяє не залучати сторонніх людей і далі продовжувати роботу над каналом самотужки. Та й знайти достатньо досвідченого розробника, який переглядав би курси перед публікацією, не так і просто. Перший курс тривав чотири години, а другий вже понад 15 годин. Хто ж захоче все це перевіряти, ще й безкоштовно?

Для набору аудиторії я використав наступний підхід. Знайшов декілька українських груп про програмування і веброзробку на Facebook, де і поширив відео. Цей спосіб найпростіший і найдешевший. Розкидаємо посилання на відео в групах і стежимо за результатом. Цей підхід дав мені близько 300 підписників. Великий плюс — те, що вони є цільовою аудиторією. Навчання програмуванню — це те, що вони шукали.

Найбільшим моїм успіхом стало потрапляння до списку рекомендованих україномовних каналів Сергія Притули. В нього є рубрика «Мобілізація», де він обирає близько 10 каналів і ділиться ними зі своїми підписниками. Рубрика регулярна і доволі популярна. На момент виходу його відео, а це було 25 лютого 2021 року, в мене на каналі було вже 1040 підписників. Вимогу про кількість підписників уже було досягнуто, залишилось досягнути кількості годин перегляду. Рекомендація Сергія принесла близько 1,5 тисячі підписників, і мій канал виріс у понад два рази за один день.

Здається, що все прекрасно, але є одне але. Більшість цих людей були зацікавлені в україномовному контенті, але не в україномовному контенті про програмування. Все-таки ІТ — це доволі вузька та специфічна ніша. В результаті, години переглядів виросли дуже слабенько, а я отримав велику кількість малозацікавлених людей. Для YouTube-каналу — це не найкращий результат. Звичайно, я був радий кожному новому підписнику, і серед них виявилось багато програмістів і початківців, яким мої відео були цікавими.

Не Притулою єдиним. Через декілька днів я випустив новий курс з React. Він складався з трьох частин і сумарно тривав понад 15 годин. Просуванням цього курсу я зайнявся «серйозніше». Поділився посиланнями в усіх українських релевантних групах у Facebook. Склав список з близько 40 груп, куди входили всі від фрилансу і пошуку роботи до викладачів інформатики для молодших класів у загальноосвітніх школах. Підхід спрацював більш ніж чудово. Понад тисяча нових підписників і суттєвий ріст годин переглядів. Аудиторія була більш релевантною та зацікавленою. І все це принесла лише перша частина курсу. Дві наступні уже йшли гірше і дали в рази менше підписників.

Подальше зростання йде дуже повільно, в середньому, по три підписники на день, і то шляхом випуску нових відео, якими ділюсь у соціальних мережах. Пошуковий трафік так само близький до нуля, але вже трішки працює впізнаваність імені.

Важливо зауважити, що я не вкладав грошей у розвиток каналу. Жодної платної реклами. Цікаво було дізнатися, як буде розвиватися канал власними силами. А от наступним кроком уже буде інвестування в рекламу. Тут цікаво дізнатися, як допоможе реклама, і де буде найвищий ROI (коефіцієнт повернення інвестицій). Виділю на це якийсь бюджет. В мене ж монетизація уже увімкнулась, а отже, «грошей — кури не клюють».

Як можна далі розвивати канал? Аналітика показує, що курси цікавіші, ніж звичайні окремі відео, як мінімум за кількістю переглядів, тому буду створювати повноцінні відеокурси. Також можна публікувати статті на популярних ІТ-сайтах України або просто купувати в них рекламу — будь-який варіант буде збільшувати впізнаваність імені. Крім того, ніхто не скасовував співпрацю з іншими блогерами (не програмістами) або Facebook-спільнотами. Знаєте інші способи розвитку каналу? Поділіться в коментарях.

Порахуймо мої гроші

На момент написання статті канал монетизується понад тиждень — 11 днів. За цей час я отримав $0.99, майже цілий долар. На перший погляд, дуже мало. Та й на другий погляд, теж не густо. Погляньмо детальніше на цифри.

Нових відео не випускав, тому переглядів лише близько тисячі, що для YouTube дуже мало. Важливо дивитись не на дохід, а на суми, які платять за тисячу переглядів, так звані RPM та CPM.

RPM (revenue per mille) — сума, яку YouTube заплатить мені за 1000 переглядів, включно з тими переглядами, що не монетизуються.

CPM (cost per mille) — сума, яку заплатили рекламодавці за 1000 монетизованих відео. З цієї суми YouTube вираховує свою частку.

Це реалії українського YouTube. Чи великі це цифри? На моєму англомовному каналі за аналогічний період RPM становить $2.95, а CPM — $10.18. Аудиторія там — переважно Індія (26.6%), США (7.3%), Бразилія (2.7%), Німеччина (2.6%).

Підсумки

Чи варто вести канал українською? Важко відповісти на це питання. З одного боку, це постріл собі в ногу, адже ми відразу зменшуємо аудиторію в рази. Багато хто мені казав, що, змінивши мову на російську, канал ріс би значно швидше. З іншого боку, в мене є конкретна мета, реалізація якої можлива лише українською мовою.

До того ж, зараз україномовний сегмент YouTube переживає певний ренесанс. Кількість каналів та глядачів зростає. Додатковим бонусом є певна лампова атмосфера спільноти україномовних YouTube-блогерів. Їх мало, тому цінність кожного — вища. І не потрібно забувати про вдячних підписників. Мене дуже тішить, коли я можу чимось допомогти.

От нещодавно один з підписників отримав роботу з моєю допомогою — круто ж. Друзі з однієї ІТ-компанії шукали собі стажерів з оплачуваним навчанням та працевлаштуванням. Поділився посиланням в телеграм-групі, де і знайшлась потрібна людина. Вузька спеціалізація каналу дає широкі можливості.

Мій шлях до монетизації — це 17 місяців, 24 змонтованих і випущених відео, 40,7 тисяч переглядів, 4,3 тисячі підписників, одна халепа з чужим каналом і чудова рекомендація від Сергія Притули.