Хакатони, бізнес-аналітика та нетворкінг: виграти стипендію й потрапити в ІТ

Володимир Кузьма, студент 1 курсу бакалаврської програми «ІТ та Бізнес-аналітика», УКУ, переможець стипендіальної програми від GlobalLogic

Визначитись з напрямом діяльності, коли ти нещодавно ще сидів за шкільною партою, важко. Часто випускники одразу прислухаються до порад батьків або подаються на кілька програм і тільки потім обирають ВНЗ. Але є й ті, хто зі шкільної лави знали, чим хочуть надалі займатись. Я один із них. Математичний клас, участь в олімпіадах...В ІТ я хотів потрапити давно, але не мав досвіду й знань. Тому ще в школі я почав займатись програмуванням і самостійно вивчив основні принципи С++, щоб працювати над спільними проєктами з друзями. Далі — пробував писати програми, брав участь у волонтерських проєктах й хакатонах. А цього року виграв стипендію від міжнародної ІТ-компанії GlobalLogic та вступив до Українського Католицького Університету (УКУ) на програму «IT та Бізнес-аналітика». У цьому матеріалі я хочу поділитись своїми враженнями за перші 2 місяці навчання та планами на майбутнє.

Перші місяці студентства

Сфери інтересів змінюються, а ІТ не стоїть на місці — що вчора було новим, сьогодні вже буденність. Тому спеціалісти мають бути гнучкими й швидко адаптуватись до нових технологій. На кожному проєкті є щось, з чим ви зустрінетесь вперше. Тому розробник має вміти вчитись — аби розібратись з новою мовою чи створити проєкт у суміжній до основної кваліфікації сфери.

Новачків ще на дні відкритих дверей в університеті готують до того, що понад 60% часу вони приділятимуть самонавчанню, якщо хочуть професійно зростати. Наприклад, у нашого викладача англійської мови є теорія — на кожну годину навчання в аудиторії треба приділяти 3 години вдома. Це універсальна формула для розвитку спеціаліста в будь-якій сфері.

Щоб вивчити щось нове, треба заглиблюватись в тему: гуглити, читати документацію, тестувати. Багато часу припадає на пошук актуальних даних і прикладів. Тому плюс навчання в університеті — більшість інформації я можу знайти в лекційних презентаціях. А потім є можливість вивчити, наприклад, новий модуль, аналогічний до того, що був на лекції, поекспериментувати. Так і заглиблюєшся в матеріал.

Зі школи в аналітики: як я потрапив в ІТ

Пов’язати кар’єру із бізнес-аналітикою я вирішив в 11 класі. Я навчався у фізмат-ліцеї та брав участь в олімпіадах. А коли займаєшся математичними напрямами, то підсвідомо зацікавлюєшся програмуванням. Наприклад, у фізиці вміння писати код допомагає моделювати й спрощувати процеси.

Перед вступом в університет я програмував вже кілька років. Щоб писати разом із друзями власні проєкти, ще в школі я почав вчити «плюси». Зараз володію мовою на базовому рівні, проте багато речей ще треба поглибити. І хоча мені тоді набридало постійно писати код, зараз — це найцікавіше в навчанні. При цьому матеріалу багато, а темпи навчання шалені. Наприклад, зараз ми вчимо Python і вже за місяць мали розібратись з ключовими моментами цієї мови. А оскільки я знав базові принципи «плюсів», на Python мені було перейти легше, ніж одногрупникам, які тренувались на простіших мовах або взагалі не мали досвіду написання коду.

Напрям обирав недовго. Бізнес-аналітика мені подобається завдяки її багатопрофільності — крім програмування, ми вивчаємо дискретний, математичний, економічний аналіз, аналітику рішень тощо. Сильний бік такого спеціаліста — він знає не лише як технічно реалізувати задачу, але й куди рухатись, щоб досягти поставленої мети.

Коли треба було вирішувати, куди вступати, я одразу розглядав УКУ, адже багато чув про нього в фізматі. На факультеті бізнес-аналітики кожний п’ятий студент випустився з мого ліцею. Я готувався до іспитів, шукав інформацію й побачив кілька факультетських стипендій за досягнення й додаткову роботу. В школі я багато займався позанавчальною діяльністю, тому пройшов відбір й отримав стипендію від GlobalLogic. Вона покриває вартість першого навчального року.

В рамках ініціативи GlobalLogic Education компанія інвестує в розвиток студентів і співпрацює з ВНЗ, при цьому УКУ — це лише один з 22 вишів-партнерів. Експерти компанії беруть участь в оновленні навчальних програм, постійно читають авторські лекції, проводять вебінари та практичні заняття, а також консультують студентів і допомагають розібратись зі складними задачами й новими технологіями. Крім цього в межах співпраці на базі університетів запускаються додаткові курси. Так, студенти технічних ВНЗ по всій Україні в онлайн-форматі, можуть пройти 3-місячні курси GL BaseCamp за напрямами C++, .Net, JS, QA, Embedded та на реальних кейсах розібратись в особливостях роботи над такими проєктами. Після успішного завершення навчання учасники можуть почати співпрацю з компанією як Trainee чи Junior-розробники. Так, половина випускників GL BaseCamp долучаються до команди й продовжують отримувати досвід на практиці.

Навчання: теорія підкріплена практикою

В університеті наше навчання проходить у трьох форматах:

  • лекції, які можуть бути доволі складними для тих, хто ніколи раніше не програмував
  • практичні заняття, де ми разом розв’язуємо певну задачу
  • лабораторні роботи, які ми виконуємо вдома. Це як розширена практика з програмування, адже лише з лекції важко одразу розібратись у матеріалі — 50-70% інформації буде новою для тебе.

Сильний програміст має знати з власного досвіду як технологія працює або розуміти будову й архітектуру програм. А оскільки таких глибоких знань студенти ще не мають, ми маємо вчитись, тренуватись й здобувати досвід методом «спроб і помилок». На лекціях дають вектор, куди рухатись, та показують приклади. Ми на комп’ютерах одразу можемо перевірити через компілятор задачу, а не повірити на слово, що так має виглядати код. Проте за півтори години лекції все опанувати не встигаєш. Тому, щоб краще розібратися в темі, вже вдома я можу спокійно перечитати базові дані та використовую додаткову літературу, прикріплену після.

При цьому ми вчимося працювати в командах і розвиваємо навички проєктної комунікації. Аналітик виступає суміжною ланкою між інженерами й замовником, тому має не лише розуміти будову системи, але й вміти донести команді й клієнту задачу чітко і зрозуміло. І англійська мова — один з основних предметів. Ви ж не читатимете замовнику курс із вищої математики чи програмування, щоб пояснити принцип роботи розробки!

Навички, що потрібні бізнес-аналітику

Для бізнес-аналітика не так важливо послуговуватись програмуванням, скільки розуміти процес. Ви маєте коректно транслювати задачі замовника технічним спеціалістам та вміти пояснити алгоритм роботи та функціонал клієнту. Інакше, проєкт може затягнутись чи ніколи не бути реалізованим. Тож при вступі знати хоча б одну мову програмування буде плюсом — це полегшить засвоєння навчальної програми.

Загалом для себе я виділив три вектори розвитку в цій професії:

  1. Технічні знання й теорія;
  2. Комунікація в команді;
  3. Самоорганізація та вміння прислухатись до себе.

Першочергово спеціаліст у цій сфері має засвоїти базову теорію, розуміти алгоритм написання програм, вміти обробляти й аналізувати дані. Коли розглядають ваше резюме, і немає відповідного цій позиції чи проєкту рівня знань, то навіть за наявності розвинених soft skills й знання 5 мов, вас не оберуть.

Ключова компетенція в бізнес-аналітиці — економічний аналіз. Я раніше цим ніколи не займався, тому мене зацікавив такий досвід. Але тут є й свої підводні камені. Так, деякі студенти в процесі навчання розуміють, що це не їхнє і переводяться на інший напрям. Наприклад, на комп’ютерні науки, де займаються здебільшого програмуванням. Тож тут важливо прислухатись до себе та або змінювати вектор розвитку, або почекати й полюбити економічний аналіз.

При цьому, якщо ви працюєте у великій компанії, то щодня співпрацюєте зі значною кількістю людей. І без навичок спілкування в команді вам буде важче працювати й встановлювати контакт. Тож soft skills варто напрацьовувати ще з університету.

А особливо цінним є вміння контролювати навантаження й робити із цього висновки. Хороший спеціаліст, що дуже сильно перепрацьовує, ризикує ментально й фізично вигоріти.

Поради новачкам

Потрапити в ІТ та виграти стипендію від міжнародної ІТ-компанії мені допомогли дві речі — зважений вибір напряму та досвід позауніверситетських проєктів. Я вивчив основи програмування, намагався робити власні проєкти та отримав навички роботи над реальними задачами. Тепер в навчанні мені легше випереджати навчальну програму й прогресувати, ніж якби я прийшов і не знав із чого починати, що робити, куди звертатись.

Участь в олімпіадах дає не лише знання, але й спільні проєкти. В нас уже сформувалась команда, якою ми беремо участь у змаганнях із програмування та хакатонах. А коли починаєш займатись чимось додатково, то з’являється ще більше бажання продовжувати.

Професійні змагання, як хакатони, — це взагалі окремий світ. Інформація про них та запрошення взяти участь часто з’являються на сайті університету та інших каналах, тому можливостей спробувати себе багато. На один з таких хакатонів ми з командою плануємо подаватись наступного року. Для мене такі проєкти — це можливість попрацювати в команді та самостійно знайти розв’язання задачі. Вам ставиться завдання, яке ви маєте виконати. При цьому вас ніхто не контролює, і ви можете виробити свій підхід. Участь в волонтерських ІТ-ініціативах та в хакатонах дає можливість попрактикуватись й знайти однодумців. І в резюме про такий досвід можна зазначити.

Перевага ІТ-освіти — налагодження зв’язків

У вільному доступі є багато інформації по ІТ-напрямах і, за бажання, знайти потрібну документацію чи базово розібратись із технологією можливо. Тому для мене перевага ВНЗ в нетворкінгу.

В університеті я знаходжусь в колі однодумців, знайомлюсь зі спеціалістами та будую зв’язки. Віртуально цього не відчуєш, а переписуватись в чаті можна і без вступу у виш. Тож з онлайном зникає частина цілей, які ставить перед собою університет і яких допомагає молодим спеціалістам досягати. Наприклад, в нас регулярно відбуваються ІТ-зустрічі, де інженери з міжнародних ІТ-компаній діляться досвідом. Ми маємо можливість дізнатись багато нового, знайти собі ментора й пробувати сили на реальних проєктах — все залежить від навичок, часу та бажання.

👍НравитсяПонравилось0
В избранноеВ избранном0
LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Тим, хто вміє в хакатони, не потрібно потрапляти в IT, вони вже давно там. Це все одно що розігрувати бігову доріжку на полумарафоні

Подписаться на комментарии