Культурні хроніки вітчизняного IT, або Чому айтішники не купують сучасне українське мистецтво?

Цей допис — спроба прокомунікувати з IT-спеціалістами з приводу актуального питання: ким ми є поза професійною спільнотою? Які цінності нас об’єднують, окрім зацікавлення технологіями, кар’єрним і зарплатним ростом, фінансовими інвестиціями у власне майбутнє? Чи є в більшості з нас бажання виходити за рамки повсякденних задач і цілей на кшталт «назбирати на квартиру» чи «переїхати до Європи/Канади/США»?

В Proxet ми прийшли до розуміння: аби розвиватися не тільки у матеріальному сенсі, рамки обов’язково потрібно розширювати і збагачувати світогляд. Як саме? Частіше звертатись до соціокультурного контексту, у якому живемо, цікавитися актуальними подіями і явищами в мистецтві, відвідувати не лише стандартні мітапи й конференції, а і просвітницькі заходи різних напрямків.

І щоб на таких заходах середньостатистичному розробнику було комфортно й цікаво, вирішили організовувати їх самостійно, заснувавши своєрідний клуб з нетехнологічних інтересів — Proxet Culture Club. Його ідея — регулярні зустрічі IT-ком’юніті в рамках нестандартних івентів.

Першим заходом в рамках проекту став Proxet Art Gallery — дводенна виставка-аукціон із запрошенням долучитися до пошуку культурного коду. Офіс Proxet на Воздвиженці за участі Школи сучасного мистецтва та агенції культурного менеджменту port.agency перетворився на галерею робіт сучасних українських художників.

Серед представлених імен були й такі, що на слуху, — Ілля Чичкан, Ігор Гусєв, Анатолій Ганкевич, Олексій Кондаков, і ті, що відомі переважно мистецькій «тусовці», — Ілля Бел, Олександр Ляпін, Таня Царіна, Ольга Дрозд. Експозицію допомогли зібрати професійні мистецтвознавці (Вікторія Бурлака, засновниця Школи сучасного мистецтва, стала кураторкою виставки). Захід готувався як стандартна культурна подія, втім, для нестандартної аудиторії. На цьому відео зафільмовано, як офіс IT-компанії перетворився на справжню арт-галерею.

Першочерговий задум полягав у тому, щоб привернути увагу IT-спільноти до теми мистецтва загалом і, зокрема, сучасного українського. Ми запропонували отримати унікальний досвід — познайомитись з експозицією і дізнатися про сенси, які вкладав кожен художник у власний твір, а ще долучитися до аукціону, організованого задля підтримки митців. Мало хто знає, що мистецтво буває доступним, і придбати витвір, що припав до смаку, іноді дешевше, ніж пообідати з друзями в престижному закладі. Здавалося: програмісти, які, відверто кажучи, мають на такі покупки гроші, обов’язково зацікавляться можливістю.

Однак очікування не збіглися з реальністю. І сталося так з самого початку підготовки до виставки. Як організатори Proxet Art Gallery — благодійного просвітницького івенту, ми зіткнулися з неприйняттям некомерційної суті проекту. Звертаючись до потенційних інфопартнерів з проханням розмістити анонс події, отримували мовчазну відповідь або лист з прайсом. Це поширений стереотип: якщо «айтішка» хоче розказати у публічному просторі про свої ініціативи, має платити.

Зважаючи на масштаб запланованої події медіапартнерів нам не вистачало, тож публікації дійсно доводилося купувати. Але й це не приносило бажаного результату, — реєстрації йшли повільно. Було складно зрозуміти, що саме ми робимо не так. Анонси з’являлися як у спеціалізованих IT-, так і мистецьких ресурсах. Ми детально розказали про те, що очікуватиме гостей заходу: безпосереднє знайомство з художниками, нетворкінг з ком’юніті, фуршет у день відкриття галереї, аукціон з арт-менеджером Євгеном Березницьким, музика від діджеїв. Тож гарантували максимально насичену і водночас ні до чого не зобов’язуючу програму.

Які отримали результати? 190 реєстрацій і менше половини зареєстрованих зі сфери IT. З-понад 60 робіт, виставлених на аукціоні, придбали 8. Розробники купили лише 2 з цього числа. І тут постає питання: чи взагалі готова IT-спільнота до сприйняття нових сенсів, розширення сфери інтересів, до підтримки культури країни, в якій живемо ми і, скоріш за все, житиме наступне покоління?

«Найдоступнішими» за мірками гаманця були дві роботи Kinder Album за 1250 грн. Їх купили. Але не програмісти.

За офіційними даними, частка IT-галузі у ВВП країни становить 4% і в планах збільшити цей показник до 10%. Отож, індустрія технологій — найперспективніший сектор розвитку вітчизняної економіки, з одного боку. А з іншого, привілейована закрита каста, яка може інвестувати і час, і гроші в розвиток культури (в тому числі, власної), але чомусь не хоче чи просто не робить цього.

Такий висновок ми зробили для себе після проведення Proxet Art Gallery. Та все ж не хочемо на ньому зупинятися. У планах — розвивати Proxet Culture Club — ком’юніті зустрічей у рамках соціокультурних і нестандартних івентів. Ідею для заходу можуть пропонувати спеціалісти з різних компаній, ми надамо майданчик для проведення і організуємо весь процес.

Ми віримо в те, що крім власної кар’єри, варто докладати часу і зусиль до розвитку себе як особистості та соціокультурного середовища, яке врешті формує і нас. І знаємо напевне, що серед IT-спеціалістів багато таких, що мають багатогранні інтереси й не проти ділитися ними з ком’юніті. Спробуймо разом окреслити сферу таких захоплень, щоб проводити небанальні зустрічі для фахівців індустрії.

І тут нам важливо зрозуміти, які сами події могли б вас зацікавити. Кіноперегляди і лекції від кінокритиків? Виставки сучасного українського мистецтва чи вечори стенд-апу? Курси фінансової грамотності або конкурси талантів всередині спільноти?

Ми хочемо зрозуміти ваш інтерес до того, що лежить поза IT. Тож поділіться вашими думками у коментарях або заповнивши анонімну анкету. Її результатами поділимося у наступному дописі, — всі ж бажають дізнатися потреби айтішників поза професійним середовищем?

Звісно, запрошуємо вас долучатися до Proxet Culture Club, аби разом з професійним ком’юніті робити відкриття у нетехнічній сфері.

👍ПодобаєтьсяСподобалось5
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Ви так пишете ніби люди з ІТ то є неабиякі багатії які регулярно на аукціонах купують предмети мистецтва. Маю для вас новину—пересічний айтішник то звичайний громадянин із статками трошки вище середнього, живе у новобудові економ класу на околиці києва, їздить на дешевому авто, купує продукти у сільпо та ашані, голосує за зеленського, та відпочиває на дефолтних курортах два рази на рік коли менеджер відпустить.

Незрозуміло де тут мистецтво і на кого ви орієнтувалися.

Шановні митці, чергу за грошима айтішників займайте одразу за податковою.

Такое ошушэнье, что за строками скрыто «Твари, у вас же есть деньги, покупайте наши чёртовы картины!», но я, конечно, не позволю этому ошушэнью вырасти.

Вот до войны в Киеве с мистецтвом было круто. Как-то в одной мастерской я увидел картину, которая мне очень понравилась, прям ох. Она была безалаберно прислонена к стене на полу вместе с несколькими другими портретами всяких живых натюрмортов, но она была прекрасна — там два лица, одно в глубоком внутреннем раздрае, второе понимающее, и в целом ууууух.

Решил захотеть её купить.

Художника мне не дали, а перевели меня на какого-то чёрта лысого галерейщика, который сперва ошарашил меня тем, какое ценное значение имеет данный художник для Украины вообще и для всего мира в частности, что техника мазков превышает любую технику мазков и вообще, и что данный художник настолько известен (никому) всему миру, что он выставлялся на выставочных выставках и вставлялся на вставках...

Мне уже надоело, и я ещё раз спросил, скока стоит, ёпт.

Всего лишь 3000€, ответил человек, которому нет нужды причёсываться утром и вечером, бо он же чёрт лысый, знаток техники взятия мазков. Ну я и пололжил болтик на мистецтва. Там масло токсичное, холст пыльный, нафиг надо.

Ваистену, в Киеве риэлторов и прочих галерейщиков надо сперва бить, а уже потом здороваться.

Относительно рисованных сисек — ну, Scorpions ещё в 1979-ом вон какой арт на альбом Lovedrive бабахнули en.wikipedia.org/...​pions-album-lovedrive.jpg — прелесть же.

Думки від мене з приводу тез цієї статі:

Які цінності нас об’єднують, окрім...

Чому нас мають об’єднувати якісь неайтішні цінності айтішніків? Серед нас є молоді і старі, чоловіки і жінки, джуни і сеніори, з пет проєктами та без особистого компа. Не всі люди однакові.

Першим заходом в рамках проекту став Proxet Art Gallery — дводенна виставка-аукціон [...] робіт сучасних українських художників.

Я розумію, «я автор, я так бачу», але починати знайомити з культурою з робіт сучасного мистецтва дуже погана ідея. Пойдіть до школи, до молодших класів і попитайте класних керівників до яких музеїв слід водити спочатку. Відповім відразу — до тих, де глядач вважає, що картини/скульптури є гарними.

Серед представлених імен були й такі, що на слуху, — Ілля Чичкан, Ігор Гусєв, Анатолій Ганкевич, Олексій Кондаков

Нехай автор піде на вулицю і у перехожих запитає, чи знають вони, хто всі ці люди?

Першочерговий задум полягав у тому, щоб привернути увагу IT-спільноти до теми мистецтва загалом і, зокрема, сучасного українського

Перед тим, як привертати увагу до того, чим українське сучасне мистецтво відрізняється від неукраїнського, слухач повинен розуміти чим є сучасне мистецтво, і які цілі воно переслідує. І для цього не потрібно дивитися, а необхідно слухати. Скільки пересічна людина не буде дивитися на квадрат Малевича, вона не зрозуміє, чого він так дорого коштує. Для цього необхідне пояснення.

Ми запропонували отримати унікальний досвід

І чим же він є таким унікальним — звичайна виставка сучасного мистецтва.

познайомитись з експозицією і дізнатися про сенси, які вкладав кожен художник у власний твір
придбати витвір [...] іноді дешевше, ніж пообідати з друзями в престижному закладі.

Я можу поставити риску на папері, вклавши в неї всю складність життя, тільки коштувати такий твір буде дешевше за каву. Не кожен твір є мистецтвом, а «впарювати» можна все, що завгодно.

Звертаючись до потенційних інфопартнерів з проханням розмістити анонс події, отримували мовчазну відповідь або лист з прайсом.

Ця виставка дешевий і недолугий піар. Хто бажає таким чином піаритися має платити, тут все логічно.

чи взагалі готова IT-спільнота до сприйняття нових сенсів, розширення сфери інтересів, до підтримки культури країни, в якій живемо ми і, скоріш за все, житиме наступне покоління?

Готова, але ваша «виставка» до «нових сенсів» та «підтримки культури» не має жодного відношення.

Автор багато шеймить айтішників з приводу некультурності, хоча чим показує саме себе як невиховану людину. І до того постійні споглядання в карман читача і заклики, куди саме потрібно тратити кошти, виглядають як здирництво. Я хочу побажати автору перш за все займатися власним розвитком.

привілейована закрита каста

Вы продуцируете недостоверную информацию, оскорбляя аудиторию.
Вы так слона не продадите ...
с каких пор ИТ такие как .. да к примеру чиновники и депутаты, которые реально закрытая каста с привилегиями, куда блокированы соц. лифты.
Такие песни им могут зайти ... жители же ИТ очень открыты, берем к себе всех, кто способен уложиться в требования рынка.

культури

я лично не увидел в Вашем посте культуру. Все что Вы хотите — денег.
Люди в сообщениях ниже привели примеры интересных и достойных творцов

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

предположу что:
1. 99.95% айтишников не интересуются искусством вообще и если что и покупают себе, так чисто для дизайна квартиры.
2. 0.05% айтишников, которые интересуются искусством, выбирают неукраинское, потому что оно в разы лучше отечественного за тежи деньги.

Союз художника и программиста = NFT

Выпустил собственную монету. Цифровое искусство. Сохраненное на IPFS.
Безопасность и неуничтожимость самой монеты гарантируется блокчейном Polygon.
Как она будет работать?
Допустим, у кого-то нет фиата, но есть моя монета. Он меняет ее на фиат и вуаля!
P.S.
Впрочем так дело обстоит с любыми произведениями искусства.

И вдруг я понял. Дело ведь не столько в монете, сколько в ее обеспечении.
Вот, например, если я сделаю заявление такого толка:
У того, кто купит мою монету за 2 доллара USDT я ее выкуплю за 2,5 USDT
Это и будет работа с обеспечением моей монеты.
А можно ли так и с культурно художественным творчеством украинских художников поступить?
О — Обеспечение.

Вы не поверите: готовлюсь к продаже первого своего NFT!

А я напишу коротко — бо більшість сучасного мистецтва загалом, і українського як його невід’ємної частини, просто лайно і розвод лохів на гроші.

Чи є в більшості з нас бажання виходити за рамки повсякденних задач і цілей на кшталт «назбирати на квартиру» чи «переїхати до Європи/Канади/США»?

для обсуждения вещей, выходящих за рамки повсякденних задач, есть друзья и близкие люди. на ДОУ обсуждаются в основном практические вопросы и темы для троллинга.

на ДОУ обсуждаются в основном практические вопросы и темы для троллинга

FTFY

согласен, можно сократить до: практические вопросы для троллинга

про Тищенко уже постили?

Нагадало «Программисты анальники / Анальный характер / Анальная фиксация / Зигмунд Фрейд»

Полагаю, что представители IT не очень активно покупают искусство не потому, что темные или бескультурные, а потому, что оно им не нужно. Почти все в обсуждении выше говорят об искусстве как о предмете эстетики, напрочь упуская другую функцию искусства, не менее, а то и более важную — демонстрацию статуса владельца.
Но трансляция статуса через владение искусством — это больше игрушка для upper middle class, сообщество же айти по моим наблюдением скорее разделяет ценности среднего класса.

а потому, что оно им не нужно.

youtu.be/eC9WzD73v_4

Но трансляция статуса через владение искусством — это больше игрушка для upper middle class

Это была игрушка для каких-нибудь Габсбургов в их стремлении показать у кого шары больше в соревновании с Бурбонами в ХVIII веке, например. Сейчас же подобное искусство — это как и другие похожие предметы роскоши — способ деть куда-нибудь лишние деньги, которые куры не клюют. Понятно, что даже очень хорошо зарабатывающие айтишники в эту категорию потребителей не попадают.

Айтішнікі, ви шо, не уважаєте культуру? Дайте дєняк!

Цей допис — спроба прокомунікувати з IT-спеціалістами з приводу актуального питання: ким ми є поза професійною спільнотою?

Ваша главная ошибка в том, что вы декларируете желание «коммуницировать за пределами профессионального сообщества», но обращаетесь именно к профессиональному сообществу. А оно, это сообщество является всего навсего группой очень разных людей с очень разными интересами. И пересекаются эти люди по множеству параметров только тем, что работают в одной индустрии.

Вам не нужно коммуницировать с «ИТ-специалистами». Вам нужно коммуницировать с людьми, которые интересуются искусством. А вот среди них уже могут быть в том числе и ИТ-специалисты, и адвокаты, и маркетологи, и врачи, и политологи и еще очень много разных людей.

декларируете желание "коммуницировать ..., но обращаетесь именно

... і робите це без поваги :)

Спасибо
Очень точно и уместно подметили

Год 1920-й был особенно неудачным для американских торговцев произведениями
искусства. Крупные покупатели — поколение баронов преступного мира прошедшего столетия,
подойдя к определенному возрастному рубежу, умирали как мухи, а новые банкиры не спешили
занимать их место. Дела обстояли так скверно, что несколько самых крупных профессионалов
решили объединиться — неслыханное событие, поскольку в обычное время люди этого ремесла
ладят, как кошки с собаками.
Джозеф Дювин, продававший картины богатейшим дельцам Америки, страдал в тот год
больше других своих коллег, поэтому решил присоединиться к союзу. В группу входили уже пять
крупнейших торговцев страны. Озираясь в поисках нового клиента, они решили, что их последней
надеждой может стать Генри Форд, в то время самый богатый человек страны. Форду еще только
предстояло познакомиться с рынком произведений искусства, и цель была такой крупной, что
имело смысл обрабатывать его сообща.
Было решено составить список «100 величайших живописных полотен мира» (все они по
счастливой случайности имелись на рынке) и предложить некоторые из них Форду. Даже сделав
одну покупку, он уже поставил бы себя наравне с крупнейшими коллекционерами. «Консорциум»
работал неделями и произвел на свет великолепное произведение: три тома с изумительными
репродукциями и серьезными искусствоведческими комментариями к каждой картине. Следующим шагом был визит в дом Форда в Диаборне, штат Мичиган. Простота убранства дома
удивила торговцев: мистер Форд был, похоже, совершенно безразличен к внешним эффектам.
Форд принял их в кабинете. Он просмотрел книги с восхищением и восторгом.
Обнадеженные торговцы уже представляли миллионы долларов, которые хлынут вскоре в их
сейфы. Однако Форд, закончив знакомиться с книгами, произнес: «Джентльмены, такое
прекрасное издание с такими прекрасными цветными иллюстрациями стоит, должно быть,
чертовски дорого!» — «Но, мистер Форд! — воскликнул Дювин. — Мы не предполагаем, что вы
купите эти книги. Мы их изготовили специально, чтобы показать вам картины. Эти книги — наш
подарок вам». Форд выглядел озадаченным. «Джентльмены, — сказал он, — это невероятно
любезно с вашей стороны, но я просто не представляю, как принять такой великолепный, дорогой
подарок от чужих людей». Дювин объяснил Форду, что на репродукциях изображены живописные
полотна, оригиналы которых они надеялись продать ему. Форд наконец-то понял. «Но,
джентльмены! — воскликнул он. — Зачем мне оригиналы, когда картинки прямо здесь, в книжке,
так прекрасны?»

Звертаючись до потенційних інфопартнерів з проханням розмістити анонс події, отримували мовчазну відповідь або лист з прайсом. Це поширений стереотип: якщо «айтішка» хоче розказати у публічному просторі про свої ініціативи, має платити.

Як колишній журналіст мушу сказати, інфопартнери не живуть святим духом і за їхні послуги треба платити. Ви ж не приходите, приміром, до перукарні і не просите підстригти вас безкоштовно? Тому реакція цілком очікувана і адекватна.

чи взагалі готова IT-спільнота до сприйняття нових сенсів, розширення сфери інтересів, до підтримки культури країни, в якій живемо ми і, скоріш за все, житиме наступне покоління?

А задайте собі питання, чому IT-сфера повинна купувати ці картини? Чим вони мають їх зацікавити і яка їхня цінність? Адже мистецтво у сучасному світі це такий же товар, а художник як продавець повинен мене зацікавити купити його продукт. Це те ж саме, якби ви прийшли в автосалон і не купили машину, а консультант вас би звинувачував у тому, що ви не купуєте у нього авто, «давайте мені гроші, ви ж їх маєте, я бачу». Вини покупця немає в тому, що він не купив товар)

А задайте собі питання, чому IT-сфера повинна купувати ці картини? Чим вони мають їх зацікавити і яка їхня цінність?

підтримати вітчизняного виробника? адже якби не вони то на їх місці були би солдати нато

Не бачу зв’язку між художниками та солдатами НАТО

Не бачу зв’язку між художниками та солдатами НАТО

Шелдон, це був жарт на тему «рускомірних аргументів»:
Якщо б ми не зробили якусь муйню, то на нашому місті були б солдати НАТО.

Наша локальна версія:
Робіть як я сказав або путін нападе.

Треба було табличку «сарказм» тоді поставити))) бо я трохи не в темі цього приколу

А щодо підтримки вітчизняного виробника, то одразу згадується пісня Слєпакова «Купи г**но». Якраз в тему)

Я не на столько превознесся чтобы понимать представленное на port.agency/store/art искусство

Да, это жесть...
225$ за отпечаток с палитры за 10 минут на листках от лабораторных работ — помнится в школе таким страдали)
Тут бы нейросетку с корявым ЧПУ, пачкающим бумагу замутить и штамповать, даже можно скидку дать... так уж и быть)

Ахах. Силует беременного транса, нарисованного месячными.

Силует беременного транса, нарисованного месячными.

youtu.be/kDmuKKSa8Tw

А вы попробуйте сделать выставку, на которой «глубокий смысл» будет дополнен банальной техникой. Мне очень интересно, могут ли такие художники рисовать нормально. Малевич мог, Пикасо мог, а на счет этих я как то не уверен.

Колись, років 10 тому, бачив інтерв’ю з художником, який малює картини своїм МПХ.
На питання чи зміг би він намалювати своїм членом когось із політиків, той відповів, що політиків краще малювати дупою.

ну правильно, так щечки то лучше выйдут

Чому айтішники не купують сучасне українське мистецтво?

Час від часу зазираю в Дзиґу та інші «модні» виставкові зали у Львові. 99% експонатів — це кітч, на 146% збудований з претензійного підліткового епатажу. Дуже нудно. За що там платити?

Класичне мистецтво подобається. Навіть в авангардній класиці епатаж заснований на мастерності.

Кстати, а сколько по вашему стоило бы вот это произведение моего искусства:
twitter.com/...​tatus/1470203224598597632
P.S.
Вот еще нарисовал. Немного изменил скрипт.
twitter.com/...​tatus/1470244231415582723

Сделай витражное окно с таким узором. За цену не скажу, но смотреться будет лучше, чем сиськи в шоколаде.

Я такое не умею. Флешку с узором могу предоставить, может даже парочкой другой десятков. Это ведь генеративный арт. Его суть в повторяемости, если знаешь формулу. Можно сказать — крипто арт.
Так вот я о чем. Если бы нашелся агент, который из моих флешек сделал бы дальнейшие преобразования, то рынок произведений современного украинского искусства возможно немного дополнился бы и моими усилиями.

Напиши скрин-сейвер и продавай.

Весь этот софт который уже написан мной, можно использовать для печати NFT марок.
А чтобы они начали свободно обмениваться на, например, гривны и обратно, необходимо, чтобы был некий (инвестированный) запас гривен. В этом случае может быть так: некто обменивает напечатанную на моем софте NFT марку на свои трудовые гривны и получает себе марку, а первопечатник, соответственно получает гривны от этого некто. Через неделю некто приносит NFT марку обратно и говорит: А теперь отдавай мои гривны обратно (с процентами) и мы такие — не вопрос, и отдаем ему гривны с процентами.
В условиях возможности организации такой схемы при помощи программирования смарт-контрактов обеспечивается сверхнадежность и стабильность обратных обменов, что повысит спрос на NFT марки настолько, что они будут обмениваться не на гривны у нас, а использоваться где-то еще, в том числе и хранится просто в чулках.
И что мы видим? Что необходим денежный запас прочности (всего лишь навсего) что обеспечить хождение NFT цветных узоров в качеств средства обращения.
Ну чтобы мои цветные узоры стали псевдо-деньгами вроде гривен.
Гипотетически.

По твоей ссылке, художник заработал немало. Едва ли мой твиттер (сколько бы там моих работ ни было) когда-нибудь будет стоить столько же. То есть, если бы хотя бы миллион дали, агентские которые я с радостью кому-нибудь выплачу составят 15% от суммы сделки.

Не покупают потому что ваши картины невозможно будет продать дороже чем купил. А то что можно будет продать дороже айтишники не могут себе позволить.

Бо я не розумію того «мистецтва» і не соромлюся в цьому зізнатися? Інша річ — класична музика, слухаю сам і прививаю цікавість своїм дітям.

Йдіть пасіться десь на інший майданчик.

На початку нульових тусував в бар-клубі 111 в готелі Либідь і там майже кожну вечірку бухав Ілля Чичкан — от тоді я і зрозумів, що інвестування в деяких (хоча і не всіх) митців — це інвестування в виробників алкоголю і можливо наркоторговців...
P.S. І оті дві найдоступніші роботи в топіку — тільки закріплюють цю думку)

Вся эта тема (и комментарии) натолкнули меня на следующие мысли:
В чем вообще суть искусства? — и по мере обдумывания возможных ответов на этот вопрос, я открыл для себя вот что:
Суть искусства в том, что это глубоко индивидуальный процесс.
Покупающий искусство не может купить его суть.
Что нельзя украсть?
Художник творит для себя. Художник открывает.
Что откроет покупатель?
Вы платите за свет солнцу?

Ох как я люблю когда у случайных людей в айти полыхает задница от того, что неслучайные люди не разделяют их ценности и могут в лоб сказать что «всё херня, иди отсюда девочка». Сколько раз был на разных «некомерческиз аукционах для айтишников» — все заканчивались страшным факапом, когда после 3-4 лота (которые покупали владельцы галер и их подпевалы) аукцион приходилось закрывать ибо всем было пох.

Вобще сама идея хорошая, но пост немного с закидоном выглядит если честно.
1) Про ивенты. Если вы до этого мероприятия уже организовывали поездку в собачий приют, чемпионат по настолкам, посадку деревье, кубок по теннису и тд, то могли заметить, что у всех вкусы разные, плюс небольшие ивенты просто теряются в инфо пространстве и тяжело как минимум донести информацию до потенциально заинтересованных лиц. Если это ваш первый ивент, то с почином вас, ивенты делать круто, но на первых ивентах не всегда ожидания совпадают с реальностью.
2) Про хобби. Интересы у всех разные, одним нравятся шашки, другим — бадминтон. Изобразительное искусство (ИИ) — очень узкая ниша, современное искусство еще уже, а украинское современное искусство еще особеннее. Это просто тяжело из маленького ИТ комьюнити выловить очень очень маленькую аудиторию, которой это нравится. Для своего развития помимо работы люди могут выбирать абсолютно разные сферы.
3) Не про выставку, а про зп и искусство. Если вдруг не приближенные к ИИ люди хотят как-то с ИИ познакомится и готовы проинвестировать кусочек своей зп, я бы рекомендовал начать не с покупки картины, а с покупки билетов, например в Лондон. Там бесплатные музеи с очень очень крутыми картинами. Картину из тех коллекций вы может и не купите, но будет проще понять нравится ли вам ИИ и какую картину вы хотели бы видеть у себя дома.
4) Про покупку картин. Я бы не связывал культурное развитие и покупку картин, особенно дорогих. Оттпалкиваясь от статей на ДОУ, то в Украине получается не так и много итишников-$мультимиллионеров. И если вдруг то что нарисовано вам нравится больше чем техника мазка, то можно пойти по бюджетному варианту и распечатать картину или фото на холсте.

Боже мой, я бы за деньги эту мазню не повесил бы у себя.

І тут нам важливо зрозуміти, які сами події могли б вас зацікавити. Кіноперегляди і лекції від кінокритиків? Виставки сучасного українського мистецтва чи вечори стенд-апу? Курси фінансової грамотності або конкурси талантів всередині спільноти?

это гениально просто скажите как вам удобно что бы мы вас доили мы на все готовы. хотите за ваш деньги научим вас их правильно тратить

У час, коли кожен з нас може в деякому сенсі бути митцем, коли культурний продукт доступний фізично (через подорожі по Україні або за кордон до галерей), тим більше коли його репродукції доступні через телекомунікаційні мережі, щодня ми насолоджуємось в форматі вистав, кінопродукції, відеоігор, музики, концертів, навіть деяких тік-токів, безліччю найцікавіших витворів мистецтва. З урахуванням цих обставин, придбання у власність одного з сотень витворів мистецтва, які ми щодня маємо можливість сприймати, виглядає абсолютною дикістю. Мені здається, що таке бажання виникає, у якихось «позерів» або «папіків» з 90х, які хочуть випендритись оригіналом якоїсь роботи перед гостями. З точки зору так званого «розвитку», це не дає ні-чо-го. Є ще аспект не розвитку, а просто декору оселі, але тоді наші митці, безперечно талановиті, конкурують з усіма митцями у просторі та часі. Тоді питання оригінальності роботи йде на другий план і постає вибір між вітчизняним митцем та Мунком або Далі. Маю сміливість стверджувати, що це досить сильні конкуренти (хоч це не значить, що вони завжди перемагатимуть). З урахуванням коректив, які вносить сьогодення, крім деякого занепаду «традиційного» мистецтва, у наших митців з’являються можливості становитись, самовиразитись і заявити про себе співвітчизникам та на весь світ у нових галузях мистецтва, що швидко розвиваються. Адже талант нікуди не зникає.

Ну, тоже тому що сучасне мистецтво це просто кусок лайна? Виглядає огидно або убого. Таке щей купувати за свої гроші щось якось зовсім не хочеться.

Лично мне знакомый художник дарит картины за установку винды и сборку компьютера из комплектующих, картины нормальные, масло, не эта мазня.

А сколько стоит срисовать по картинке у вашего знакомого художника?

за установку винды и сборку компьютера из комплектующих, картины нормальные, масло, не эта мазня.

С учетом сколько стоят только материалы, особенно около натуральные, то это совсем какая то безнадега, хотя может там в формате А4.

Да, формат мелкий около A4. Он завкаф компьютерной графики в ВУЗ-е, но не особо разбирается в компах, а вот рисовать его хобби и он типа дарит свои картины за помощь.

О. Точно нова ніша
Кожен айтішник повинен мати портрет на коні і в латах

В стиле Валехьо — мускулистый топлесс айтишник, убивающий мегажука костылем. :)

Это такой род генеративного искусства. Селфи вашей жены за пять минут вклеивается (размытием) в мировой шедевр и через пять минут ваша жена уже Мона Лиза. Или вот например, когда вместо бородатого Линкольна ваша борода сами знаете где и стоит подписать это как NFT отличить будет уже невозможно.

— Це шо за підараси, вас питаю!?
— Мілорд, це ж гуманiсти!
— Всіх к ***м! Повісити оту картину гарну, де гуманісти втрьох сидять на конях, статечні й сильні лорди барадаті ©

Как-то непонятно, то ли жалоба на жлобов айтишников которым до сраки современное искусство или выяснение на что же айтишники все таки готовы денег тратить

Потому что физическую картину нельзя спиратить?)) А завешивать квартиру и коцать стены-штукатурку перф-ом под дюбеля — явно не мое. Да и в целом, искусство понятие сильно относительное — шизонутый дядя с опасной бритвой, который ходит ночью в парке в поисках нового «холста» тоже считает себя творцом. Редко захожу в Пинчука, каждый второй раз обязательно нахожу какой-то трешак: то две анимешных скульптуры в полный рост, которые себя спермой опоясывают, то накрытый стол с дилдаками, то фото Питерских бомжей в стиле ню. Из того, что ± зашло — панорама 2*2 метра, где были в разных сочетаниях фигурки динозавров, рональдов макдональдов, плачущих гитлеров и перформанс, когда в железной клетке сидит несколько человек и постоянно собирают-разбирают калаши.

Я покупаю произведения украинских художников довольно давно. У тех, кого знаю лично. К сожалению, многие, из тех, кого знаю — довольно бездарны, с огромным ЧСВ, непорядочны и не обязательны.
Некоторые просто неряшливы, наконец.

Намішали купу всього, всі погані, не оцінили ідею :D. Може і не варто тоді з цими всіма людьми працювати?)
А якщо серйозно, то:
1. В якесь онлайн-видання пише піарщик чи бренд менеджер айті компанії Прозет. Просить розмістити матеріал про Прозет Арт Гелері і Прозет Калче Клаб, куди запрошує IT-спеціалістів. Як на мене, то дуже схоже на партнерський рекламний матеріал компанії. Якби це був справді незалежний івент, названий на честь художника скажімо, і в кінці маленькими буквами було згадано, що відбудеться він в офісі «київської ІТ компанії», я впевнений, з розміщенням справи пішли б краще. Але ж такий івент не був вашою справжньою метою, правда?(:
2. Особисто я про івент не чув, хоча маю вдома пару картин українських художників. Потенційно міг би зацікавитись, але схоже реклама все ж не всепроникною виявилась. Можливо, тому що реальна мета і заявлена відрізнялися, туди ж і проблеми з п.1(:
3. Фрази про привілейовану касту, відсотки ВВП, те що тільки дві картини купила айтішники — це дуже сумно. Виглядає так, ніби ви когось розкуркулити хочете. Скажіть, ви точно емплойер бренд менеджер?

Уважаемая автор, нечего заглядывать в наши трудовые карманы. Мы вам ничего не должны!

ДА КАК ОНИ ПОСМЕЛИ НЕ ПОКУПАТЬ У МЕНЯ КАРТИНЫ, Я ЖЕ СЧИТАЮ, ЧТО ОНИ ПОЛУЧАЮТ СЛИШКОМ МНОГО??

А если серьёзно, то всё просто: спрос — предложение. Если Ваши картины кто-то не покупает — значит они этому кому-то не нужны. Различные Тойота, Тесла, Эпл, *любой хороший производитель* в своей риторике не кричит «зрадники-негідники, я знаю, що у вас є гроші. Купуйте швидко!». Вокруг этих брендов бывают дебаты, но приверженцев всё равно много и эти продукты покупают.

Непонятно зачем вы пришли на тематический форум и высказали, что мы какие-то необразованные, ибо не интересуемся современным искусством. Чего Вы ожидали, что мы согласимся с хамством и побежим покупать Ваши картины?

Также забавляет как искусно подобраны фотографии в этом опусе. Крупным планом выставлены картины голых женщин, хотя можно заметить, что выставка не лишь об этом. Мне казалось, что все уже и так поняли, что айтишники — это не заплывшие ботаны в грязном свитере. Странно объяснять, но много ребят регулярно ходят в залы, читают литературу (не только техническую),
некоторые даже пишут свои художественные книги, ходят в театры, смотрят кино, ведут свои каналы, в общем, живут достаточно полноценной жизнью. Это я к чему — сексом айтишников не удивишь, в конце концов, порнохаб уже есть и там подобное современное искусство можно найти без проблем.

Ещё добавлю, что в силу профдефорамции мы достаточно рациональны и логичны. И хоть на ресурсе иногда и проскакивают комментарии о диком достатке, о том, что домашняя кошка перестала есть красную икру, выложенную личным поваром, теперь ест только чёрную,
но не стоит вешать какие-то ярлыки. Во-первых, чтобы добиться такого результата, человек сутками выжигал глаза монитором и нервы — проблемами заказчиков, а во-вторых, много ребят — это трудяги-выходцы кпи/шевы с общаг. Иногда забывается, но время от времени проскакивают ароматные воспоминания мивины, душка комнаты на 4 тела, потому подобные покупки за уйму денег не могут уложиться в голове даже сейчас, ибо большинство прошло обычную бедную студенческую жизнь. Да и пишут о достатке человек 50, а айтишников гораздо больше, и большинство получает среднюю зарплату.

Сейчас работаю в игровой индустрии, и скажу, что у художников-коллег (да-да, они рисуют не только по работе, и у большинства из них есть художественное образование) мне нравятся картины гораздо больше. Таким образом, я просто не вижу смысла понимать предложенное современное искусство, когда есть возможность радовать глаз тем, что понятно и эстетично, да и умелых творцов достаточно много.

Забавляет как то, что бы в любой художке порвали (у самой валяется где-то диплом, помимо кпишного), позиционируется как «вы не понимаете, это искусство». Не нужно заканчивать Сальвадора Дали, чтобы понять, что ручки на картинах кривые и пропорции нарушены. Вам же не нравится пользоваться некачественным приложением, когда оплата не проходит или такси не вызывается? Вот и мы свои глаза не хотим насиловать.

Я искренне не понимаю зачем Вам айтишники. Есть у меня косвенная знакомая (её работа на Ваших фотографиях представлена) с постоянными выставками, публикации её картин ей оплачивает муж-юрист, заработки которого значительно превышают айтишные (собственно потому она и ведёт представительную деятельность жены). Так это я к тому, что как бы мы не хотели, нам просто это не по карману участвовать в этой тусовке, тем более на постоянной основе.

К слову, я ещё не видела таких постов для юристов, финансистов, может я не там ищу, а может ТСН о них не снимают ролики про 10-20к. Также я не видела подобных художников, которые «для общего развития», как Вы подметили, донатили в разработку цифровых продуктов, так почему так должны делать айтишники по отношению к художникам?

И напоследок, пожалуйста, перестаньте считать наши деньги, это сильно отталкивает.

P.S. поздравляю с попаданием на любимое.айти https://******.it/2021/12/10/devs-dont-buy-pictures/

«Спрос-предложение» как единственное мерило «качества» некоего продукта достаточно условно. То что люди «хотят» не всегда является тем, что людям «нужно». Ярким примером могут быть дети, которые, дай им волю, питались бы только макдональдсами. Или героин, пусти его на открытый рынок, в кратчайшие сроки станет самым «желанным» товаром. Ну и много других менее ярких примеров, когда люди тратят свои деньги на абсолютно бесполезную, а зачастую и вовсе вредную херню. Короче рыночек не всегда определяет качество чего-то.
Но с тем, что в посте кривая мазня, не спорю.

Курси фінансової грамотності або конкурси талантів всередині спільноти?

Боюсь что Ваши курсы финансовой грамотности продадутся еще хуже чем Ваши картины.

— Билли, Билли, Билли! Сдаётся мне, два оскорбления в один день — это многовато! Мало того, что эту штуку повесили на стену, нас заставляют ещё смотреть на неё!
www.youtube.com/...​atch?v=cfjdgUsczxQ&t=116s

На фото діджейський пульт, тому, скоріш за все, музика була гівно

Мушу порекомендувати львівський ресурс, який продає роботи художників без комісії. Тобто там є посилання на їх аккаунти і за бажанням ви можете придбати їх роботи напряму. Я купив там декілька робіт і залишився задоволеним. Взагалі не було відчуття спілкування з галерейниками.
www.instagram.com/artdealer_ua

Массовое непонимание в каментах мне напоминает старое жизненное выражение:
— Если третий подряд муж бьет по морде, то дело не в муже, а в морде :)

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Почему это не покупают? Я иногда покупаю. У своих друзей-художников. То, что мне нравится. А вот на непонятной выставке, да ещё и сходу, не присмотревшись, не куплю ни за какие деньги!

Снобізмом повіяло в четверг, а не в п’ятницю.

* Отбой, нетленную сцену из «О чем говорят мужчины» уже скинули ранее, мысли сходятся)

Я так понимаю это была завуалированная попытка триггернуть ноулайферов сиськой в шоколаде.

Да.
Но там скрытая реклама, красным по-белому же написано Utel.

Мобильный оператор, который провтыкал рынок и свою долю.
Все хорошо начиналось — но лишь кукарекнулось в самый неподходящий момент, так и не взлетев.

В школі схожі аплікації робили на уроках.

Чому ми не купляємо «сучасне українське мистецтво» бо у нас різні погляди на мистецтво. Я тут буду таким собі Микитою Хрущевом і скажу що те що у вас там намалевано те і в думках. А там судячи з усього «100 відтінки в сірого».

привілейована закрита каста

Вы продуцируете недостоверную информацию, оскорбляя аудиторию.
Вы так слона не продадите ...
с каких пор ИТ такие как .. да к примеру чиновники и депутаты, которые реально закрытая каста с привилегиями, куда блокированы соц. лифты.
Такие песни им могут зайти ... жители же ИТ очень открыты, берем к себе всех, кто способен уложиться в требования рынка.

культури

я лично не увидел в Вашем посте культуру. Все что Вы хотите — денег.
Люди в сообщениях ниже привели примеры интересных и достойных творцов

спробуйте ще раз

Всім привіт! Дякуємо за інтерес до публікації і таку кількість коментарів — бачимо, IT-спільноті є що сказати з цього приводу. Сучасне мистецтво — тема достатньо контроверсійна, викликає багато полярних думок, тож сперечатися щодо неї можна без кінця-краю.

Втім, наш головний меседжд був не у тому, щоб змусити представників IT-індустрії полюбити сучасне мистецтво, зрозуміти чи почати купувати його витвори. На прикладі галереї як івенту нам хотілося показати, що ми часто закриті до нового досвіду. І замість спроби розширити межі сприйняття, часто ховаємося за критикою і нетолерантністю до незрозумілого.

І якщо сучасне мистецтво дійсно не «заходить», поділіться, що саме могло б зацікавити вас як ідея для зустрічі. Proxet Culture Club — це майданчик для втілення різноманітних ідей, тож сміливо пропонуйте їх у коментарях чи в анонімній анкеті.

Понимаете-ли Елена, программисты за пределами профессии очень разные, как остальные люди. Мне вот зашла-бы выставка-продажа ножей, или другого оружия. Не против прикупить кастет, или кистень(для шипко граматных в юриспруденции — желание купить не является преступлением), но думаю остальные от таких интересов мягко говоря в шоке

І якщо сучасне мистецтво дійсно не «заходить», поділіться, що саме могло б зацікавити вас як ідея для зустрічі.

И все-таки: ваша цель это продвижение культуры в массы или таки впаривать что-то угодно, лишь бы IT-шникам?

Метою нашого проекту не є продаж чогось) Це — просвітницький, соціокульнирний проект.
А якщо ви питаєте про аукціон в рамках галереї — звісно, це все на бажання учасників. Метою було показати, яке воно — українське сучасне мистецтво.

К чему тогда этот пассаж:

Які отримали результати? 190 реєстрацій і менше половини зареєстрованих зі сфери IT. З-понад 60 робіт, виставлених на аукціоні, придбали 8. Розробники купили лише 2 з цього числа. І тут постає питання: чи взагалі готова IT-спільнота до сприйняття нових сенсів, розширення сфери інтересів, до підтримки культури країни, в якій живемо ми і, скоріш за все, житиме наступне покоління?
«Найдоступнішими» за мірками гаманця були дві роботи Kinder Album за 1250 грн. Їх купили. Але не програмісти.

Если вы просто «показывали», то зачем так скурпулезно вести статистику: сколько разработчиков было, сколько они купили экземпляров этого, так называемого, искусства? У вас какое-то маркетинговое исследование получается.

А навіщо показувати українське сучасне мистецтво примусово? Якщо хтось хоче його подивитися, він знайде його взірці, так саме і якщо він захоче поділитися побаченим зі своїю родиною.

А вы попробуйте сделать выставку нормальных картин. Ну таких, где художники умеют рисовать, а не этот весь дадаизм.

Мне бы зашло фото Илона Маска на запуске очередной ракеты Falcon с его автографом. Вот супер просто! А без автографа фото можно в инете найти и бесплатно распечатать себе каких угодно размеров. И это круто, это прогресс и эволюция! А не вот эти вот ваши некрасивые сиськи в Нутелле.

дізнатися про сенси, які вкладав кожен художник у власний твір

Хотите лайфхак как отделить искусство от мазни?
Если картина требует объяснения, что на ней изображено и почему — это мазня.
Картина — это в первую очередь изображение, а не скрытый смысл. То есть смысл в визуальном удовлетворении на первом месте. Для отображения смысла есть более подходящие виды искусства — вроде книг или фильмов.
А если художник всё же хочет выразить какую-то идею в статическом изображении/скульптуре, но не может это сделать так, чтобы она была понятна без слов — грош ему цена как профессиональному художнику.

Соответственно, необходимость в подобных «клубах» сомнительная. Рассказывать, почему мазня — это на самом деле не мазня, это что-то на уровне телемагазинов или тех жуликов, что у входов метро пристают с «акционными предложениями».

Поделитесь с нами идеями, что было бы интересно, если не искусство? В этом и смысл — мы хотим нащупать, что интересно-ценно (кроме картин), и готовы помочь развить это направление

Цікавою була б панельна дискусія на тему, «Нащо потрібні ви, коли є оце або подібні сервіси»

Орігамі супер тема, на таку виставку чи воркшоп я б прийшов.
Можна використовувати як для релаксації, створюючи невеликі прості фігури так і дійсно витвори мистецтва, погугліть які бувають кусудами.

Ну але багато грошей на цьому не заробиш.

Опять-таки — что кому интересно, тот сам себе найдёт в интернете. Разве что, можно создать какой-то новостной агрегатор с персональными рекомендациями для событий и мест (музеев/галерей/театров/кинотеатров/фестивалей и т.п.) на основании оценок «друзей по интересам» (типа как работает кинопоиск для кино или как бывший имхонет — для книг).

Инна, в своих комментариях ниже вы утверждаете что цель была не продажа, но ведь в заголовке статьи открытым текстом написано «чому не купують», а не «чому не цікавляться».
И в самой статье: «Здавалося: програмісти, які, відверто кажучи, мають на такі покупки гроші, обов’язково зацікавляться можливістю» и т.п.

По поводу представленных картин — если интересно моё мнение — меня они вообще не зацепили.

По поводу что интересно-ценно мне — сама жизнь, развитие профессиональное (независимо от сферы деятельности — качество во всём за что бы ни брался), личностное (просто стать собой настоящим), духовное (потому что это часть жизни). Это всё связано и переплетается. Немного есть других увлечений, но они несерьезные и в зачаточном состоянии. Если для вас это важно — пошить, пофоткать.

Ответьте пожалуйста на вопросы:
1. Что вас сподвигло заняться поиском и развитием направления, которое интересно ИТ-специалистам? Варианты ответов «хотим просветить», «хотим показать яке воно українське сучасне мистецтво» и т.п. — это не мотивация, а цель. Я прошу назвать мотивацию, потому что написанное в статье расходится с тем что вы пишете в некоторых комментариях.
2. Что в итоге вы хотите добиться? Т.е. к какому результату вы стремитесь? Вы же какой-то образ желаемого имеете. Поделитесь им пжл.
3. Почему вы начали с картин? Чем обоснован этот выбор?
Спасибо.

Но можно ли написать картину, заслуживающую внимания, ориентируясь на запросы публики или какой-то социальной страты? Есть у Гоголя повесть под названием «Портрет». В ней он показал судьбу художника, пошедшего по этому пути.

Чего тебе не понятно в «сиська в шоколаде» ? Тут все в принципе ясно — автор выразила желание чтобы ее полизали в районе эрогенных зон. В Минске в галерее видел белый квадрат. Все тоже самое Пикассо и Вангог так делали — и мы будем.

В Минске в галерее видел белый квадрат

Вылизанный черный квадрат? %)

Поэтому «Чёрный квадрат» Малевича это картина, что не требует объяснения? Хорошо, я нарисую «Зелёный круг» или «Красный пятиугольник». Никому не надо объяснять что я нарисовал. Это ведь будет картина, не мазня, да?

На самом деле, в Чёрном квадрате нет ничего интересного, кроме как отображения «идеала» супрематизма. Это эдакая самоирония на всю абстракцию в целом.
А так — рисуйте круги-треугольники на здоровье. Дети, ещё не умеющие рисовать, с линейкой-трафаретом это делают регулярно. Художественную ценность это вряд иметь будет (возможно будет — для очень узкого круга людей), но для собственного удовольствия от процесса — вполне подойдёт.

Знаєте, айтішники купляють сучасне мистецтво, у тому числі українське.
Ви не думали, що якщо не купляють те що ви продаєте — то воно якось не дуже?

Мы знаем, что покупают, и это очень круто. Цель галереи была точно не продажа картин. Мы коснулись более широкой темы — мировоззрения и общекультурного уровня.
И, кстати, когда общались с Катей Тейлор из port.agency, Катя упоминала, что в кругу ценителей современного искусства есть ребята из IT и не мало

Если человеку нужна картина, то он может её купить и так, зачем ему именно на вашу выставку ехать?

Цель выставки — показать такую возможность, покупать или нет — нам то все равно, галерея была не коммерческим проектом. Если человек заинтересовался темой, открыл для себя что-то новое, погрузился в отличающийся от привычного контекст — вот это победа)

Но есть и другие выставки/виды досуга, чем именно ваша выделяется? Я, например, не видела ни анонса ни рекламы нигде.

у девушки с нутеллой голова как будто от Брежнева

Послушайте, ну кто картину рисовал — я или вы?

Послушайте, ну кто картину рисовал — я или вы?

ну вот поэтому и не знаю кто это

А з іншого, привілейована закрита каста, яка може інвестувати і час, і гроші в розвиток культури (в тому числі, власної), але чомусь не хоче чи просто не робить цього.

Такое надо в пятницу набрасывать, а то сегодня большая часть искусствоведов веслает и пропустит тему)

как для четверга накидывают неплохо)

а ну всё зашёл посмотреть уже написали или еще нет ))

Пардон, але ви серйозно зараз ставите в один ряд Бенксі та представників сучасного українського мистецтва? *не зрозумійте мене хибно, без жодних намірів знецінювати наших талановитих людей

Буквально диждень назад купив картину за 4к грн, око вельми радує, вважаю наякращою покупкою за довгий час. Картину до речі побачив на виставці у галереї, взяв контакти художника. І чесно кажучи те що на фото якось заходить не дуже. Зацініть наприклад роботи українського художника який мені дуже заходить, Олександра Антонюка www.pinterest.com/...​201522/олександр-антонюк вживу воно виглядає взагалі непереверешено

За офіційними даними, частка IT-галузі у ВВП країни становить 4% і в планах збільшити цей показник до 10%. Отож, індустрія технологій — найперспективніший сектор розвитку вітчизняної економіки, з одного боку. А з іншого, привілейована закрита каста, яка може інвестувати і час, і гроші в розвиток культури (в тому числі, власної), але чомусь не хоче чи просто не робить цього.

Лол, а аграрный сектор составляет порядка 20% ВВП, но вы ж не ориентируетесь на фермеров верно? А металлурги вообще в стороне курят

Вы тех фермеров видели что 20% ВВП?) Может вполне и ориентируются.

Прочитавши декілька коментарів здалося, що усі айтішники так шарять в мистецтві, що з першого погляду розуміють — де шедевр, а де «мазанина». Але давайте дивитись тверезо, більшість з нас не вивчало мистецтво на тому рівні, на якому вивчають фахівці цієї сфери, тому висловлюючи думки, треба брати до уваги, що це лише ваша суб’єктивна думка, та вона взагалі не відображає статус та рівень майстерності/глибини об‘єкту. Більш того, така впевненість в тому, що «все гавно» та викрикування цього в коментарях тільки підкреслює зухвалість та відірваність айтішників від суспільства та інших сфер.

Мені особисто здається, що ініціатива збирати айті сферу не лише, щоб поговорити про роботу та технології — це офігенна ідея для збільшення кола свого світогляду та нетворкінгу. До речі, про цей івент, на жаль, не чула, хоча б з радістю відвідала.

взагалі пофіг на цього тіпа ) мені особисто картина не сподобалась, але хай висить собі )

а не ленивый бухарь, который сидит у мамки на шее, и выдает свою каждую картину как творение непостижимое для умов ограниченных айтишников?

Прям жизнь Ван Гога в одном предложении :D

що це лише ваша суб’єктивна думка

Выходит, крайне бессмысленные эти звездочки в аппстор и гугл плей- оценить программный продукт или там авто могут только такие же инженеры, а не вот эти юзеры с их субъективным мнением. В стиме можно вообще нафиг посылать этих геймеров- фича то, тупые мамкины задроты, фича!!! ))

Сам ты ленивый бухарь!
И я уже год как не живу с мамой.

И мне не лень за бухлом сходить даже в ледяной дождь, особенно в ледяной дождь, когда можно сразу пить водку, а не класть ее в холодильник.

такой ламповый комментарий

Вотку, говорят, теперь можно из воздуха делать...

Только очень дорого

цікаво, а нащо люди роблять продукти та викладують їх у плеймаркет? Може для того, щоб закрити якусь потребу у користувачів та саме завдяки коментарям отримувати фідбек та розвивати свій продукт? Чи це теж саме, коли люди щось вигадують, пишуть книжки, знімають авторські фільми, пишуть картини? Мені здається, ні.

Я правильно понимаю: что если ты не учил политологию, то не можешь критиковать политиков / чиновников; если не изучал кулинарию, то не можешь критиковать блюдо в ресторане; если не учился на архитектора, то не можешь критиковать кривую плитку в новострее?

«Дороги у нас прекрасні, просто ви не вивчали дорожне будівництво на тому рівні, на якому вивчають фахівці цієї сфери, тому висловлюючи думки, треба брати до уваги, що це лише ваша суб’єктивна думка, та вона взагалі не відображає статус та рівень об‘єкту»

Досить цікавий аргумент, дякую вам за нього.
Деж послуги, сервіс в ресторані, гарні дороги, функціональні будинки (додайте своє далі по списку) — це послуги. Сервіс, так би мовити. Ви витрачаєте на них свої гроші у вигляді податків або сплачуючі «на касі».
Мистецтво, у свою чергу, не має такого призначення, воно ніщо нікому не повинне. Я не заперечую, що існують шарлатани, які мазню видають за шедевр, але то їх справа, ви можете пройти повз та забути про них.

Давай будемо відверті, єдині фахівці «цієї» сфери які дійсно чогось вартують — це люди які проводять оцінку чи воно спрвжнє чи нє. Мистецтво воно на те і мистецтво щоб викликати емоції, а не займатись графоманією з цього приводу. Якщо тобі картина не подобається — значить ця картина не є мистецтвом, незалежно від того як її облизують всякі культурологи.

Знову ж таки — мистецтво нікому нічого не повинне)
не виклакало емоцій — то йдіть далі, в чому проблема?) Ви ж, сподіваюсь, за життя були багато разів у різних галереях, різного рівня, то що, кожна картина та витвір надихали вас та дарували емоції? Дозвольте припустити, що ні, але ви точно не стверджували що то гівно якесь.

мистецтво нікому нічого не повинне

В тому то і суть, що мистецтво повинне, якщо воно не доставляє — тоді це не мистецтво. Жодного разу не був у галереї, арти з девіанту доставляють набагато більше. Мона Ліза абсолютна хрінь і незрозуміло що всі так копошаться навколо.

Тупой программист, быстро давай денег на исккуство! Ну и что, что не понимаешь — потом поймёшь.

ДУЖЕ ТОВСТИЙ ТРОЛІНГ

Шкода, що вже не створюють таких крутих картин як такі полотна ;)
i.ndtvimg.com/...​g_650×400_51498983766.jpg
upload.wikimedia.org/...​4/HitlerMaryWithJesus.jpg
upload.wikimedia.org/...​lf_Hitler_-_Wien_Oper.jpg

Для этого талант нужен. Проще вот такое говнецо с нутеллой мазюкать (это моё личное оценочное суждение, если что)

ДУЖЕ ТОВСТИЙ ТРОЛІНГ

Що за комплекс меншовартості?! Де картини Степана Андрійовича?

Искусство это не картина, это способность увидеть необычные в обычном и способность донести это до зрителя. Поразительным искусством может быть автомобиль, смартфон, компьютерная игра, или даже мобильное приложение, которое каждый раз заставляет восхищаться, когда его открываешь.

Даже видеоролик, вы смотрели ролики от Kurzgesagt? Я например лучше закажу их постеры, которые тоже больше похоже на искусство, чем сиська в нутелле.

ЗЫ если вы жалуетесь что «кто-то» не пользуется вашим продуктом, «кто-то» не покупает ваши картины, значит вы не угадали с целевой аудиторией, и «кто-то» не виноват.

продать картины не было целью, это просто факт, которым мы поделились. проект то не коммерческий

Звучит статья как «у вас есть деньги вам что жалко»?

если уж тратить деньги «впустую», то пусть это будут игры.

ps Нет, я конечно понимаю такую штуку как украшение интерьера, но напечатанное на принтере, на мой взгляд, будет лучше наляпаного кистями. Разве что автор будет хорошим знакомым. Или автором был бы я... шанс кстати был, когда то очень давно, в прошлой жизни, меня приглашали в «художественную школу». Но я оттуда сбежал.

игры тоже интересная тема) это, кстати, одна из идей и вариантов тем в proxet culture club

Современно искусство — это не для каждого, многим совершенно не понятен весь его смысл, тут нужно волевое решение попробовать to appreciate it. Но, тем не менее, начинать знакомство с ним нужно точно не с

Ілля Бел, Олександр Ляпін, Таня Царіна, Ольга Дрозд

и других ноунеймов.

В статье приведены имена не только, как Вы выразились, ноунеймов)) На выставке было достаточно востребованных на современном арт-рынке художников. Но в чём с Вами можно на 100% согласиться, Богдан, так это в том, что начинать знакомство с современным искусством нужно. Это даёт огромный простор для понимания себя и своего времени, это бескрайне интересно!
Уже не говоря о том, что высокий уровень познания и поддержки искусства (и «устоявшегося», и современного) — черта развитых государств.

С уважением,
Таня Царина.

начинать знакомство с современным искусством нужно.

Кому нужно? Лично мне не нужно — я предпочитаю музыку и книги картинам и скульптурам. Заставить Вы меня не сможете никак.

поделитесь с нами в анонимном опроснике, что для вас интересно ) как раз хотим собрать темы

Не понимаю, чем Вас так задело моё обращение к Богдану. Вас абсолютно никто не трогал и не заставлял🤷‍♀️ Музыка и литература прекрасны)

Меня задело то, что мне оказывается нужно начинать знакомство с современным искусством, причем именно в вашем понимании — картинными галереями. И хрен бы с ними, но и зачем-то поддерживать это все еще и финансово:

привілейована закрита каста, яка може інвестувати і час, і гроші в розвиток культури (в тому числі, власної), але чомусь не хоче чи просто не робить цього.

Да, я не хочу финансово поддерживать и тратить время на то, что мне никогда не было и вряд ли будет интересно. Извините, но пока именно так.
Идите лучше доить олигархов. Авось и получится)))

Если так сильно персонифицировать и мысленно адресовать себе чужие ответы третьим лицам, то никакого времени не хватит на музыку и книги. Доброго Вам вечера 🌟

отличный выбор, поддерживаю)

Мне чуточку грустно, что Вы создали противоречие там, где его нет. Будто бы в моих словах написано, что «изучение современного искусства — это единственный (!) способ самопознания». Нет, конечно. Такого я не утверждала. Лично для меня работают и все те способы, которые указываете Вы. В каждом из них своя красота и свои возможности.

а с кого стоит начинать?

Чому айтішники не купують сучасне українське мистецтво?

Тому що це не NFT

Читая западные ленты и у них какое-то помешательство с этим NFT половина с обезьянами носятся на аватарках как с иконами и проповедуют всякую крипту.

яким боком ота мазанина що на фотках вiдносится до мистетства?

Ага еще часы «суперсложные» за офигилиард денег толкайте инженерам. Они же не в курсе что в смартфоне 3-10 милиардов отдельных деталей. Выполеных с такой точностью, которую сравнить не с чем в «искустве».
Вот где магия. И что притягивает. При большом желании насмотревшись, например, пейзажей, можно за пару дней самому нарисовать не сильно хуже.(имно)
(Конечно, с портретами сложнее.)
И своя работа будет лучше.(дешевле наврядли😄)

Мое мнение что СОВРЕМЕННОЕ исскусство это 3D графика, это стерео-кино, это VR игры. Даже фотография — это уже, можно сказать, вчерашний день. Хотя есть много прекрасных фото природы, которые я рассматриваю каждый день как обои на мониторе.
А вот живопись — это уже не вчерашний, а позавчерашний день. И есть железное тому доказательство. Когда исскусство выходит из моды — оно начинает вырождаться в эпатаж, что бы хоть как-то привлечь внимание!
Это как Киркоров, который 20 лет назад петь выходил на сцену в костюмчике, а сейчас доит козла и бухает с малолетками. Если картины 18 века иногда можно спутать с цветным фото — то последующее искусство «кубизм», «экспрессионизм» или вот такие сиськи с нутеллой — это тот самый «голый Киркоров». Последняя попытка привлечь к себе внимание хотя бы эпатажем.
Аналогично можно сравнить театр 18 века и театр современный. После сериалов вроде Великолепного Века театру сложно удивить костюмами. А вот если выпустить на сцену геев, показать обнаженку да еще назвать «Монологи Вагины» — то может хоть кому-то станет любопытно.
Искусство — это отражение культуры. Современное исскусство всегда востребовано! Даже реп-батлы, которые человек моего поколения назовет не иначе как алькогольным бредом.
А старое искусство — это что бы старперы могли почувствовать себя «культурной элитой», а не отбросами истории!

www.reddit.com/...​he_forearms_there_is_one

Чи є приклади

3D графика, это стерео-кино, это VR игры

з приведеною вище деталізацією?

«Монологи Вагины»

Суспільство (не дуже розвинене) яке обирає Черновецького, Януковича, Зеленського будь-яке збочення може назвати мистецтвом. Колись в арт-музеї Пінчука бачив експозицію — 2 чи 3 відрубані коров’ячі голови. Соррі, але для мене це збочення. Мистецтва там не побачив.

Давайте для початку дамо визначення, що таке «збочення» та «збоченець».

В Україні наприклад велика кількість політичних та економічних збоченців, які володіють телевізійними каналами, меді ресурсами. Виникає питання, а чи можуть політичні та економічні збоченці бути збоченцями в культурі, спорті, мистецтві? На мою думку, безсумнівно.

От українські олігархи, на мою думку, однозначно — це економічні збоченці (варвари або дикуни), вони такі ж збочення генерують і в інших сферах свого впливу.

Те, що я бачу — це спроби змінити свідомість людей на глобальному рівні, щоб вони шлак та збочення називали мистецтвом. І це може бути незворотнім процесом.

Якщо в людині відсутні такі людські якості як любов, доброта, ніжність, чесність, щирість, порядність, прозорість, міцність принципів, то навряд вона взагалі зможе зрозуміти (розрізнити), що в реальності є гарним, гармонійним чи геніальним.

Гармонію чи красу може усвідомити лише людина, яка має гармонію та красу у власній душі.

А є ж «люди», які мають дуже маленькі/дешеві душі, або деякі давно їх продали за недорого (взагалі бездушні). От те, що вони називають красою — це зовсім не факт, що є красою.

Пару слов за театр и «отжившие формы». С удовольствием смотрел современную постановку. Например — Гамлет с Камбербетчем. Или мьюзикл Hamilton.
А на счет искусства — оно просто ищет новые формы. Повторяться не интересно. А будет это VR или живопись — уже второй вопрос.
И имхо — стоит просто периодически интересоваться и пробовать новое, пусть даже не сразу заходит. ;)

Бобер, только когда ты сам не рисуешь, ты можешь так считать. Например, старым, классическим способом, — кистями и красками на мольберте на холсте. Получается что ценность художественной работы определяется собратьями — художниками. Для не художника эта ценность эфемерная. Либо источник будущей прибыли. Хотя для этого придется убить художника...

В цьому всьому мистецтві розбиратися — треба половину життя витратити, щоб зрозуміти, де щось варте, а де сміття. Дякую, мені не цікаво. Я краще книжку куплю або задоначу якомусь освітньому проєкту грошей — їх я розумію. А тут нема чого і стрибати — все одно не дострибнеш.

В цьому всьому мистецтві розбиратися — треба половину життя витратити, щоб зрозуміти, де щось варте, а де сміття.

Можна простіше — «подобається/не подобається».

Так і роблю. В мене он дружина малює іноді, і діти. Мені подобається — вішаємо на стіни :)

Маю одну з життєвих цілей — купити картину Марії Приймаченко, дуже подобаються її твори.
Шкода, що Ющенко(той, що колишній президент) скупив більшість і тримає в себе.

Більшість сучасного мистецтва це бредор, лажа, мазанина і відверте сміття. Є звісно й достойні роботи, але 90% з того що бачив — сміття, в тому числі й дуже дороге сміття.
Можна почати розповідь про самовираження, глибинні сенси і т.д. але шановні сучасні митці, 90% це сміття яке я собі навіть безкоштовно не візьму.

Купував картини в художників дві за останні два роки, один раз у Львові на «Вернісажі» інший раз в Києві на Узвозі, обидва рази на подарунок батькам, обидва рази класичні гарно намальовані пейзажі.

Більшість сучасного мистецтва це бредор, лажа, мазанина і відверте сміття. Є звісно й достойні роботи, але 90% з того що бачив — сміття, в тому числі й дуже дороге сміття.

Слухав інтервью художника, то він сказав що оця вся класика — садки вишневі коло хати, груші-черешні-сливки — вже нікому нах не треба, зокрема тому що є фото, якому жоден художник не конкурент.
Це взагалі дуже глибоке питання — напр, з кіно вдбувається рвно те саме — нікому не цікаві класичні сюжети, що експлуатувались і задовільняли людство тисячоріччями. Подавай Гру в Кальмара, Матрицю, і Чорне Дзеркало. Гляньте на кулінарію — там абсолютно те саме. Дикі поєднання смаків і форми, які ще 50 років тому навели б на людей жах. Гляньте на стосунки. Вже нах нікому не треба оці все маша+паша, давай маша+даша, 2м+п (дв маші іі паша), queer, і дедалі в більшої кількості людей виникає життєва необхідність засунути в сраку йоршика, як писав класик :)
Людство так розвивається. Часом це шлях в тупік, часом в якийсь культурний дефолт, але так виглядає, що це неминуче і просто так працює еволюція.

п.с.
Доречі, є така думка, що сучасне мистецтво потрібно вміти бачити. Як доказ — якщо привести якогось селянина (та й мене іноді :)) в ресторан високої кухні, він скоріш за все скаже, що хавка лайно, баба Поліна готує краще, і що Тесерон лот76 не конкурент його самогону.

садки вишневі коло хати, груші-черешні-сливки — вже нікому нах не треба

Буду радий, якщо їх продадуть сучасні власники по низьким цінам. Кажуть люди, що за часів «культурного» Табачника в КМУ брали в оренду картини з художних сховищ та музеїв от такі картини «садки вишневі» для прикрашання коридорів та кабінетів чиновників часів Януковича, потім робили копії з них, оригінали крали до приватних колекцій, а копії повертали в сховища / музеї.

Грабунок українських музеїв — це ще одна цікава та велика сфера діяльності за часів незалежності. Думаю, що донецькі керманичі та інші партійно-регіональні «поціновувачі» мистецтва такою легкою здобиччю не гребували би.

До речі, американці та їх союзники під нуль розграбували національний музей в Багдаді, столиці Іраку. Там дуже цінні та важливі артефакти були для всього людства (там же раніше Вавилон був та древні цивілізації минулого).

садки вишневі коло хати, груші-черешні-сливки — вже нікому нах не треба, зокрема тому що є фото, якому жоден художник не конкурент.

Фігня то значить, а не художник :)
Картина цінна не фотореалістичністю, а сюжетом і подачею, які часто неможливо передати через фото, хоча деякі художні фотографії теж дуже цікаві та гарні, але посторюсь, сюжет, подача і задумка, а камера чи фарби то вже деталі.

нікому не цікаві класичні сюжети

Знову ж таки неправда.
ВСІ, ну ок 95% сучасних фільмів це гра на архетипах, протистояння добра і зла, сюжети кохання, сюжет про спасителя, сюжет про розвиток героя і його пригоди.
Ці архетипи йдуть до нас із найдавніших міфів та повторюються в сучасних екранізаціях, просто кожен раз в різній формі та в різних обставинах.
Наведені вами фільми є якраз просто таки канонічними прикладами використання давніх архетипів:
Гру в Кальмара — розвиток та пригоди героя, протистояння людини стихії(системі)
Матриця — архетип про спасителя
Чорне дзеркало — кожна серія це гра на базових страхах, примітивних бажаннях та подібних архетипах.

Тому який би напрям ми не обрали, будь то бажання дому і захисту( в тому числі сюжет про садок вишней коло хати ) чи бажання пригод чи потреба в архетипі мудрого і справедливого батька/царя/Бога, на цьому базисі створювалось все до цього, створюється зараз і буде творитися в майбутньому тому що це є суть і природа людини яка формувалась не один мільйон років. Від примітивних приматів мільйони років тому які боялися змій( привіт архетип про змія спокусника ) і до відносно «сучасних» потреб у пригодах які з’явилися коли остаточно сформувався неокортекс(кора головного мозку) у його сучасному вигляді.

До чого я це все вів: Сюжети не старіють і хороші твори по цим сюжетам завжди будуть в ціні.

Ви можете мати іншу думку. Свою я висловив. Наразі історія на моєму боці, це вагомий союзник.

історія на моєму боці

Яка саме історія? Наведіть приклади, бо я якраз бачу протилежне

Якщо ви маєте на увазі те, що я пишу, що 90% сучасного мистецтва це сміття, то це правда, але я не бачу яким чином це заперечує мої аргументи і підтримує ваші.
Сучасне мистецтво часто є сміттям через низьку якість виконання і намагання вкладати якісь сенси яких там немає.
Неможна просто намалювати оранжеве коло і сказати, що це символізує весь світ.
Недостатньо просто написати на холсті слово «ХУЙ» і сказати, що ти представляєш нове покоління і його бунтарський дух.

А ваш аргумент, що сюжети старіють і вже нікому не цікаві я заперечив у коментарі вище.

Якщо ви маєте на увазі те, що я пишу, що 90% сучасного мистецтва це сміття, то це правда, але я не бачу яким чином це заперечує мої аргументи і підтримує ваші.

Ага, тобто Ви гадаєте, що воно таким само собою стало, а не в результаті «прогресу»? Воно стало таким саме тому, що класичні форми людям вже мало. Як мало їх людям в кіно, сексі, їжі, моді, і т.д.
Можна звісно пробувати це не помічати, і вважати, що Гра в Кальмара — це стара добра боротьба добра зі злом, а картини сучасних авторів — це далі просто комбінація фарб, але це не змінить тенденцію, яку Ви абсолютно справедливо помітили. Доречі, я не можу сказати що мені ця тенденція подобається, скоріше ні.

і вважати, що Гра в Кальмара — це стара добра боротьба добра зі злом

А как бы ты описал «Игру в Кальмара»? О чем оно, по твоему мнению?

А как бы ты описал «Игру в Кальмара»? О чем оно, по твоему мнению?

Хороше питання! Так от одна з ідей — це якраз те, як сходять з глузду люди, в яких вже все є. Саме про це говорить відкритим текстом герой Дід в кінці, доречі. І це, доречі, перегукується з тенденціями які ми обговорюємо — людство також сходить з глузду від того що все їм набридло.

Ці архетипи йдуть до нас із найдавніших міфів та повторюються в сучасних екранізаціях, просто кожен раз в різній формі та в різних обставинах.

Архетип ----> Абстрактний клас або інтерфейс, в залежності від вашого стеку
Фільми, книги, п’єси ----> Конкретні реалізації успадковані від одного чи декількох абстрактних класів

Конкретні реалізації успадковані від одного чи декількох абстрактних класів

Звісно. Що автоматично означає, що з класу Тварина може народитись як собачка, так і годзіла.

ВСІ, ну ок 95% сучасних фільмів це гра на архетипах, протистояння добра і зла, сюжети кохання, сюжет про спасителя, сюжет про розвиток героя і його пригоди.
Ці архетипи йдуть до нас із найдавніших міфів та повторюються в сучасних екранізаціях, просто кожен раз в різній формі та в різних обставинах.

Одна из настольных книг сценариста — «Морфология волшебной сказки» В. Проппа (1928). Которая как раз и описывает архитектуру условного сценария фильма и взаимодействие персонажей.

Одна из настольных книг сценариста — «Морфология волшебной сказки» В. Проппа (1928). Которая как раз и описывает архитектуру условного сценария фильма и взаимодействие персонажей.

Все вірно, але відкриваємо фільм про Шерлока 1980р, і фільм про Шерлока 2019р, і охуїваємо вд принципової між ними ріізниці. І це неможливо заперечити.

і охуїваємо вд принципової між ними ріізниці.

Боюсь если рассматривать с точки зрения сюжета/сценаристики/архитектуры, то разница будет не такая значительная. Стили будут отличаться, это да потому что в разное время разными режисерами снято.

різниця між юртою будж ель арабом — також незначна. І то і то — дах над головою.

Нит. Разница между условным венецианским дворцом и Будж Эль Арабом. Формат зданий разный, но он продиктован эпохой постройки.
Есть теория, которая утверждает что фильмы (не все, но большинство) отвечают на неврозы времени, в которое они снимались. И это одна из причин почему они отличаются и находят или не находят отклик у зрителей.
Поэтому текущий Шерлок неидеален (например не знает сколько планет в солнечной системе). Что перекликается с текущими тенденциями в обществе «будь уникальной снежинкой собой, не будь идеальным». У него же прослеживается синдром Аспергера, отображая современные тенденции в обществе в отношении людей с ментальными особенностями. На что отвечает Шерлок 80х сказать не могу, я тогда еще не родился.
Кальмар тоже из той оперы. Он же был проходным сериалом в Корее, а взлетел, подозреваю из-за левой мировой повестки. Хотя до него 100500 фильмов с подобным сюжетом было снято. Тот же Куб.

Ну з цим я цілком згідний. Це ж пдтверджує ту ідею, що кожній епохє своє мистецтво.

Наведені вами фільми є якраз просто таки канонічними прикладами використання давніх архетипів:

en.wikipedia.org/...​y-Six_Dramatic_Situations

Про все вже написав класік:

***
Мурзік. Тоді чому всі ваші інстітути не спроможні розробить такого хлопця, як я? Чому у вас виходять одні уроди?
Саломон Самсонович. Цікаве питання. Будемо полемізувати.
Саломон Самсонович (ухитряється робить два діла: полемізувати і маленькою паличкою зчищать з рєзінового комбінезона гавно, а паличку витирать об лаву, на якій сидить Африкан Свиридович). Розумієте, Мурзік Васильович, людина завжди цікавилася трьома речами. По-перше -своїм калом, по-друге — питками та казнями, і уродами. Дайте їй все це, і вона буде відчувать, шо живе не напрасно. Ми — вчені, питки та казні — то не наше діло, але кал, але уроди... Давно пройшли, шановні, ті часи, коли цар Петро імпортував уродів за шалену валюту. Тепер маємо своїх і розробляєм все нові і нові моделі. По-перше, ми тепер незалежні віл Заходу, і економія, а ви лізете тут з своєю красотою, ви нікому не потрібні. Перш за все тому, шо не цікаві, у вас нема аномалій, ви просто нудна тварина, у якої все на місці. Той, хто вас робив, — не вчений!
***
© Казка про Рєпку, або хулі не ясно?!

є фото, якому жоден художник не конкурент

Чому, конкурент. Діджитал-артисти зараз будь-який політ фантазії реалізовують, який набагато простіше намалювати, ніж моделювати УРЖ, щоб сфотографувати. Те ж стосується CGI у кіно: картонними пепелацами на ниточці вже нікого не вразити.

Хотів би порадити, спробувати знайти якихось цікавих вам починаючих художників. Окрім всього — це величезна моральна підтримка для них. Бо часто це є вразливі особистості, які потребують підтримки та визнання )))

Я теж досить вразлива особистість яка може впасти в депресивний стан від дуже багато чого, але це не заважає моїм роботодавцям розносити в пух і прах мою роботу на код-рев’ю чи на демо якщо я зробив щось не так як вони хотіли.
Підтримка і толерантність відходить на другі-треті місця коли мова йде про ринкові відносини купи-продай.

До речi,цiлком реалiстична цiль щодо Приймаченко. Подивiться на мiсцевих аукцiонах (Дукат чи GoldenSection), за $5К-$10К можна придбати, нагоди з’являються бiльш-меньш регулярно

Так, навіть у нас в Україні знайшов декілька картин які у вільному продажу трохи більш як за 10к$

дізнатися про сенси, які вкладав кожен художник у власний твір

cs11.pikabu.ru/...​9/1576248539152112692.jpg

Нащо ви каку з помийки принесли?

А ви точно не користуєтесь жодним ру-сервісом?

Все що на дотру — точно
Інші можуть проскакувати

Ну і вказаний ресурс не просто ру сервіс — він ру пропаганда сервіс

Щось ви сильно занижуєте планку

Мистецтво в моєму розумінні — це наприклад Катерина Білокур, у якої день народження було 2 дні тому. (7.12.1900 — 10.06.1961). Кому цікаво, можете загуглити та відкрити світ геніальної української художниці ХХ століття. www.wikiart.org/uk/katerina-bilokur (на цьому сайті є пошук художників).

На думку, митця Леся Подерв’янського www.youtube.com/watch?v=_sJxNJG_aC0 в Україні зараз велика кількість талановитих художників світового рівня. Тому тут би хоча би з сучасними, класичними художниками розібратись та побачити їх творчість.

Такое ошушэнье, что за строками скрыто «Твари, у вас же есть деньги, покупайте наши чёртовы картины!», но я, конечно, не позволю этому ошушэнью вырасти.

Вот до войны в Киеве с мистецтвом было круто. Как-то в одной мастерской я увидел картину, которая мне очень понравилась, прям ох. Она была безалаберно прислонена к стене на полу вместе с несколькими другими портретами всяких живых натюрмортов, но она была прекрасна — там два лица, одно в глубоком внутреннем раздрае, второе понимающее, и в целом ууууух.

Решил захотеть её купить.

Художника мне не дали, а перевели меня на какого-то чёрта лысого галерейщика, который сперва ошарашил меня тем, какое ценное значение имеет данный художник для Украины вообще и для всего мира в частности, что техника мазков превышает любую технику мазков и вообще, и что данный художник настолько известен (никому) всему миру, что он выставлялся на выставочных выставках и вставлялся на вставках...

Мне уже надоело, и я ещё раз спросил, скока стоит, ёпт.

Всего лишь 3000€, ответил человек, которому нет нужды причёсываться утром и вечером, бо он же чёрт лысый, знаток техники взятия мазков. Ну я и пололжил болтик на мистецтва. Там масло токсичное, холст пыльный, нафиг надо.

Ваистену, в Киеве риэлторов и прочих галерейщиков надо сперва бить, а уже потом здороваться.

Относительно рисованных сисек — ну, Scorpions ещё в 1979-ом вон какой арт на альбом Lovedrive бабахнули en.wikipedia.org/...​pions-album-lovedrive.jpg — прелесть же.

И я его нашел!

И он сказал, что все финансовые дела только через упомянутого галерейщика-галантерейщика... ну и минус в пинус им обоим.

Ну и я хотел бы сказать, что половина художников прошлого не работала напрямую с клиентами. У них были слабые скиллы продавцов. Плюс непрофессиональные или критичные замечания их часто ранят. Поэтому продавали не они — продавали агенты, владельцы художественных салонов итп.
Попробуй, связаться с Копейкиным, Лесем или с кем-то еще знаменитым — сколько времени тебе там уделят и будут ли обсуждать цены. интересно было бы узнать

Да, но нет. Это был единичный интерес, искать картины и разбираться в этом уже просто незачем.

Експрессия(или её отсутствие) у автора как и доступность работ — часть искуства, к примеру, известное полотно, в частной колекции, созерцать которое может только владелец. Мы так устроены...

Беда, еще раз убеждаюсь что, успех и адекватность — не взаимосвязанные вещи.😦

«Если вас обвиняют в неадекватности, это субъективное мнение и не повод для паники. Возможно, вы просто неприятны человеку.
Подробнее: sunmag.me/...​to-takoe-adekvatnost.html»

риэлторов и прочих галерейщиков надо сперва бить, а уже потом здороваться

 — ідеально сказано:)

Всего лишь 3000€, ответил человек, которому нет нужды причёсываться утром и вечером, бо он же чёрт лысый, знаток техники взятия мазков.

Ну, в теории, такая покупка имела бы смысл, если бы потом эту картину можно было перепродать за 6000-20000€
Т.е. просто инвестиция

И именно поэтому продавец пытался Вас грузить деталями

+ дорогие картины на Западе, это еще и хитрый способ хранения/передачи/перевозки кэша

Потому что 20к евро (или 1 лям) через границу в руках сложно перевести, а картину запросто

Но у меня нет уверенности, что этот механизм работает в Украине
Да и на Западе это работает в основном для очень дорогих картин (от 200-500к евро/дол)

+ в момент фиксации прибыли, тож нужно делать разные телодвижения

Ну посмотрите на мою аватарку. Я похож на инвестора в искусство? Я ж просто хотел купить то, что мне понравилось и не ожидалось быть экстразанадтодорогим. Нахиба воно мне надо?

Чому айтішники не купують сучасне українське мистецтво?

Більшість сучасного мистецтва що українського, що світового — це відверте гуано, тому його взагалі ніхто не купує, не тільки айтішники.

Окрім махлярів, котрі шляхом скуповування арт-гуано відмивають кошти, надбані злочинним шляхом.

Все со знанием аудитории- даже сиськи есть... =)
Видно гуманитариям невдомек, что технари могут находить красоту совсем в других вещах, и что «шедевральные» сиськи с нутеллой по технике кружка по рисованию 5А класса им могут быть абсолютно не интересны в широких своих кругах.

що серед IT-спеціалістів багато таких, що мають багатогранні інтереси й не проти ділитися ними з ком’юніті.

А среди проф художников много тех, кто интересуется инжинирингом, коддингом и готов пожертовать на опенсорс проекты гитхаба? Вот всегда доставляют люди, которые убеждены, что человек просто обязан интересоваться гуманитарным, иначе он якобы там неполноценен.

находить красоту совсем в других вещах

расскажите, в чем видите красоту вы?)

А среди проф художников много тех, кто интересуется инжинирингом, коддингом и готов пожертовать на опенсорс проекты гитхаба?

думаю есть и такие люди) интересный взгляд

человек просто обязан интересоваться гуманитарным, иначе он якобы там неполноценен.

никто ничего не обязан делать или чем-то конкретным интересоваться, и каждый человек полноценен и уникален по факту своего рождения

Думки від мене з приводу тез цієї статі:

Які цінності нас об’єднують, окрім...

Чому нас мають об’єднувати якісь неайтішні цінності айтішніків? Серед нас є молоді і старі, чоловіки і жінки, джуни і сеніори, з пет проєктами та без особистого компа. Не всі люди однакові.

Першим заходом в рамках проекту став Proxet Art Gallery — дводенна виставка-аукціон [...] робіт сучасних українських художників.

Я розумію, «я автор, я так бачу», але починати знайомити з культурою з робіт сучасного мистецтва дуже погана ідея. Пойдіть до школи, до молодших класів і попитайте класних керівників до яких музеїв слід водити спочатку. Відповім відразу — до тих, де глядач вважає, що картини/скульптури є гарними.

Серед представлених імен були й такі, що на слуху, — Ілля Чичкан, Ігор Гусєв, Анатолій Ганкевич, Олексій Кондаков

Нехай автор піде на вулицю і у перехожих запитає, чи знають вони, хто всі ці люди?

Першочерговий задум полягав у тому, щоб привернути увагу IT-спільноти до теми мистецтва загалом і, зокрема, сучасного українського

Перед тим, як привертати увагу до того, чим українське сучасне мистецтво відрізняється від неукраїнського, слухач повинен розуміти чим є сучасне мистецтво, і які цілі воно переслідує. І для цього не потрібно дивитися, а необхідно слухати. Скільки пересічна людина не буде дивитися на квадрат Малевича, вона не зрозуміє, чого він так дорого коштує. Для цього необхідне пояснення.

Ми запропонували отримати унікальний досвід

І чим же він є таким унікальним — звичайна виставка сучасного мистецтва.

познайомитись з експозицією і дізнатися про сенси, які вкладав кожен художник у власний твір
придбати витвір [...] іноді дешевше, ніж пообідати з друзями в престижному закладі.

Я можу поставити риску на папері, вклавши в неї всю складність життя, тільки коштувати такий твір буде дешевше за каву. Не кожен твір є мистецтвом, а «впарювати» можна все, що завгодно.

Звертаючись до потенційних інфопартнерів з проханням розмістити анонс події, отримували мовчазну відповідь або лист з прайсом.

Ця виставка дешевий і недолугий піар. Хто бажає таким чином піаритися має платити, тут все логічно.

чи взагалі готова IT-спільнота до сприйняття нових сенсів, розширення сфери інтересів, до підтримки культури країни, в якій живемо ми і, скоріш за все, житиме наступне покоління?

Готова, але ваша «виставка» до «нових сенсів» та «підтримки культури» не має жодного відношення.

Автор багато шеймить айтішників з приводу некультурності, хоча чим показує саме себе як невиховану людину. І до того постійні споглядання в карман читача і заклики, куди саме потрібно тратити кошти, виглядають як здирництво. Я хочу побажати автору перш за все займатися власним розвитком.

Найкращий коментар. Автору поста раджу уважно перечитати і обдумати кожен пункт.

Дякую за час та за коментарі. Ми розповіли про свій досвід та першу спробу зробити «неайтішний» івент для IT спільноти. Можна дивитися з різних сторін на називати спробу вдалою чи ні, та завжди знайдуться охочі додати критику, що я вважаю дуже цінним.

Добре, якщо

чи взагалі готова IT-спільнота до сприйняття нових сенсів, розширення сфери інтересів, до підтримки культури країни, в якій живемо ми і, скоріш за все, житиме наступне покоління?

Готова, але ваша «виставка» до «нових сенсів» та «підтримки культури» не має жодного відношення.

то на що порадите звернути увагу? Ваша думка цікава.

Насправді, все легше ніж здається. Задайте ці питання митцям, кураторам і будь-яким іншим діячам мистецтва. Питати у ІТ-представників, як краще підтримувати культуру, це все одно, що визначати думки художників щодо Дія.Сіті.

Ну вот я регулярно хожу в музеи(не реже двух раз в месяц, в среднем), иногда покупаю предметы на раскладках. Для тех, кто не верит вот фото с ближайшего посещения(да, Кожаев ходит в музеи, сюрпрайз-сюрпрайз) www.facebook.com/...​.5/posts/6824747000898969
Но вот это представленное на фотографиях я-бы не купил никогда. Я не понимаю такой живописи, если это вообще можно назвать так. Вы можете сколько угодно говорить, что у меня мещанские вкусы. Возможно, но я хочу чтобы то что дома висит на стене радовало меня, пробуждало приятные воспоминания или мечты. Извините, но вот баба на фото намазывает грудь нутеллой, что я должен подумать глядя на это? Эротических ассоциаций у меня она точно не вызвает, зато очень хочется спросить: это работа ребёнка? Как говорил Промокашка в «место встречи изменить нельзя»: «и я так могу!»

Сейчас очень модно наляпать какой-то мазни и называть тонким исскусством. Но извините, с работами Шишкина, или Сурикова это ни в какое сравнение не идёт.

Возможно, но я хочу чтобы то что дома висит на стене радовало меня, пробуждало приятные воспоминания или мечты.

Килим та ікона?

UPD
Ліл. Анатолий Ганкевич
www.erarta.com/...​/works/detail/Y150427001

Икону вышивала моя мать. Ещё есть вопросы?

Икону вышивала моя мать. Ещё есть вопросы?

1) Ти навіть на поставлене не відповів :)
2) Я розумію, що у роскомірських є нормою прикриватись іншими людьми (навіть якщо це матір), але це все одно пробиття дна. Ти саме прикриваєшся матір’ю у суперечці, бо якби її подарунок був сакральним для тебе (а не просто елементом декору), то не було б необхідності пояснювати це якомусь чуваку в інтернеті.

Ахахах... Клевый сериал. Надо пересмотреть :-)

Сиськи зачотные, Алексей. Я вот, например, определенно такую картину купил бы. Если б деньги были. А почему, что я в ней обнаружил, я скажу только тому, кто захочет ее купить у меня. Секрет в этой картине есть.
P.S. Но только после того, как состоится перевод договоренных биткоинов на мой кошелек мецената искусств.
P.P.S. Только от самой верхней части, я бы наверное избавился, культурненько обрезав ножницами.

Как мне кажется, основная причина слабой заинтересованности в подобном искусстве — это профдеформация. Среднестатистический ИТ-шник — это человек с боле развитой логикой, чем эмоциями, и он искренне не понимает ценность такого «искусства». Поэтому и не вкладывается в него. Не попали с целевой аудиторией...

Человек с развитой логийкой в епам работать не пойдет

Почему же? Галера не самая плохая. Я, правда, в аутсорс-конторах ни дня не работал, но один раз туда собеседовался. Уровень собеседующих был высоким...

Так у тебя ещё хуже, у тебя банк

Может и пойдет, если за стартовым опытом.

а може це тому, що конкретно таке мистецтво, це кажучи айтішною мовою — якби джуніор написав говнокод і продавав його за великі гроші кажучи що це нове слово в архітектурі програмного забезпечення

А що Ви маєте на увазі під висловом «конкретно таке мистецтво»? Якщо у Вас питання до того, що таке сучасне мистецтво, й чому воно виглядає саме так, як виглядає, Ви ж можете звернутись до організаторів аукціону з запитом про проведення лекції про сучасне мистецтво.

Очень не нравится мне условный ярлык на айтишниках, типа nerdy & geeky с эмоциональным спектром кофеварки (( Я верю, что везде есть разносторонне развитые, интересные люди, открытые новому. И в IT, и в других сферах тоже. Вот такая же и у Proxet позиция)

Ви так пишете ніби люди з ІТ то є неабиякі багатії які регулярно на аукціонах купують предмети мистецтва. Маю для вас новину—пересічний айтішник то звичайний громадянин із статками трошки вище середнього, живе у новобудові економ класу на околиці києва, їздить на дешевому авто, купує продукти у сільпо та ашані, голосує за зеленського, та відпочиває на дефолтних курортах два рази на рік коли менеджер відпустить.

Незрозуміло де тут мистецтво і на кого ви орієнтувалися.

Незрозуміло де тут мистецтво і на кого ви орієнтувалися.

Мистецтва там немає, а орієнтуються туди ж куди і «котеджні містечка для ІТшників» чи «підручники з англійської для ІТшників» у недосвідчену публіку з хоч якимись грошима.

«Найдоступнішими» за мірками гаманця були дві роботи Kinder Album за 1250 грн.

1250 — це ціна за опалення, для великої кількості людей це 10-25% ЗП. А от 45 багзів — це 1% від ЗП ІТшника (так-так не джуна).

---

Якщо вже почали за мистецтво. Може хто може кинути лінки на каталоги сучасного українського мистецтва? Хоча б щоб розуміти в якому напрямку воно рухається.

1250 — це ціна за опалення

ого, это где такое дешевое отопление?)

Маленькая однушка, у меня например.

у меня с инд.отоплением еще меньше получается 800-900 грн) 1250 — это если супер холодный месяц

Вже цікавились за btu/kW лічильники на газ?

Сейчас я подредактирую твой пост.

пересічний айтішник то громадянин із статками вище середнього, живе у новобудові, їздить на авто, купує продукти та відпочиває курортах два рази на рік

Вот так будет точнее.
Все вышеперечисленное — уровень мечтаний среднего не-айтишника со средней по Киеву зп в 500-800 баксов.

Ви так пишете ніби люди з ІТ то є неабиякі багатії які регулярно на аукціонах купують предмети мистецтва.

youtu.be/LI2bIVbFevM

настала чэрга вайтишникыв бо у ных э грошэнята

Здається, що за трохи провокативною манерою оповіді всі загубили головний посил допису — запитання до ІТ-спеціалістів, ким вони є поза своєю професією. Які світоглядні питання їх цікавлять, і чи цікавлять взагалі?

Добре. Ви митець? Ким Ви є поза тим?

Вы думаете что люди работающие в It это какие-то особенные люди? И их можно грести всех под одну гребёнку? У всех разные интересы, кто-то книги читает, кто-то фильмы смотрит, кто-то играет музыку, кто-то мастерит что-то своими руками, продолжать можно до бесконечности. Что за вопрос такой «Чем они интересуются?» Да всем на свете! В Украине живёт около 40 миллионов человек, «Чем они интересуются и интересуются ли вообще?» Что за дебильное деление на «айтишник»/" не айтишник"? Какая разница? Это просто работа, такая же как и тысячи других.

CEO/CTO/whatever на моей первой шлюпке всегда противопоставлял art vs engineering вот поэтому ничего и не получилось

або Чому айтішники не купують сучасне українське мистецтво?

Тому що «сучасне українське мистецтво» — це здебільшого шлак, при тому часто «за дорого» (бо це мистецтво, а всі знають що мистецтво купують лише багатії).

А ще цікаво:
Ви от робите маркетинговий пост, але посилання на каталог якось не дуже видно.

Ты просто не разбирается в современном искустве

какой каталог? мы не продаем искусство, только показываем )))

какой каталог? мы не продаем искусство, только показываем )))

1) Каталог — це не завжди з цінами :)
2) Почитайте топік, який створила ваша колега (Employer Brand Manager в Proxet), такм якраз про бабло.
3) От рилі, те що в каталогах, які ви кидали — це треш, а не мистецтво:
— багато однотипних робіт
— багато «типу прихованого» еротизму
— часто відсутність деталізації

Взагалі чудовий ви Employer Brand зараз заробляєте:
Крінжова контора з завищеним ЧСВ. Думаю скоро буде стаття на «італійському сайті»

Столько сисек, писек и чего-то странного...
Одна лишь беременная тетя, у которой корнюшон висит, чего стоит.

Тогда я выложу снимок рентгена черепа в ту же коллекцию — и буду брать 6850 ₴.
Снимок обнаружился случайно при сборке мусора в прикроватной нише вместе с документами СПД времен доллара по восемь.

Облейте его кофе сбоку, с другого подпалите или протрите до дырки. 😄

Растворителем: как раз завтра откроется магазин «Будматеріали» и я куплю его

Если говорить людям что это искусство то я и не удивлен почему оно многим не заходит.

Ну плакати є нормальні. Може я відстав від життя, але раніше навіть авторські плакати були до 100 багзів (по факту до 50). Це якщо ми не беремо іменитих чуваків, де платять за ім’я автора, а не за роботу.

Потому что это копия.
А вот оригинал
avatars.mds.yandex.net/...​885ebb4ce16edf/scale_1200

Потому что это копия.
А вот оригинал
avatars.mds.yandex.net/...​885ebb4ce16edf/scale_1200

А можна посилання не на яндекс (заборонену в Україні організацію :) ), не відкривається

А можна посилання не на яндекс (заборонену в Україні організацію :) ), не відкривається

У них скриншот покачественней был в гугловыдаче.

www.slashfilm.com/...​en-woman/intro-import.jpg
Total Recall (1990)

Шановні митці, чергу за грошима айтішників займайте одразу за податковою.

У нас был аукцион во время галереи, где вы видите

митців

которые стоят в

черзi за грошима айтішників

? Мы IT компания, которая хочет узнать, какие у ребят в IT есть интересы помимо работы, кодинга, проф литературы и похожих одна на другую проф конференций.

Так сказать взяли на себя социо-культурную миссию)

Кто что вас заставляет покупать?

узнать, какие у ребят в IT есть интересы —

Деньги
Тачки
Женщины
Оружие

*порядок может отличаться.

У некоторых еще работа.
В общем как у любого мужика🤗.
Или спрашивали именно у рЕбят? Так у тех, нет денех на искуство. Они работают за *честь* ради *великой миссии* потому что *компания, одна большая семья*. И маки/айфоны нужно раз в полгода менять.😇

Вроде бы никто ничего не заставляет, но ведь статья о том, что «какой кошмар айтишники всего 2 картины купили» и как так они за своими компьютерами совсем не понимают современного искусства. Я заглянул на сайт, который вы скидывали (port.agency/store/art). Честно, большую часть того, что я там увидел я бы у себя дома не повесил, даже если бы мне предложили ту сумму, которая там указана. Я тут почитал много комментариев на тему того, что людям не нравится «современное искусство». Да и со сколькими людьми я общался из не IT области, никто не понимает этого. Вы же в курсе, что люди ходят и по классическим галлереям и музеям и видят по-настоящему красивые вещи, и могут сравнить? Что же касается увлечений, я люблю грибы собирать и рыбалку. Там природа, там по-настоящему красиво, а не вот это вот все — «вы не понимаете, это искусство!».

Можно в своей хрущевке повесить картину хрущевки port.agency/...​ct/91434140-1551799025792

Підписатись на коментарі