Відкритий лист народним депутатам України щодо законопроєкту № 5376, який є складовою частиною спецрежиму «Дія Сіті»
Шановні народні обранці!
Ми, перша в Україні громадська організація з захисту прав ІТ-спеціалістів «Гільдія ІТ-Фахівців», звертаємось до вас із проханням голосувати «проти» законопроекту № 5376, який є складовою частиною спецрежиму «Дія.Сіті». Його прийняття призведе до значного погіршення умов для ІТ-спеціалістів та як наслідок — масовому відтоку висококваліфікованих кадрів за кордон.
За останні роки в Україні склалася ідеальна ситуація для розвитку ІТ-галузі. Доступність та висока якість технічної освіти, в сумі з мінімальним втручанням держави (можливістю для фахівців працювати як фізичні особи-підприємці), призвели до щорічного зростання об’єму індустрії на
Впроваджуючи «Дія.Сіті», нинішня влада бере приклад з режиму Олександра Лукашенко в Білорусі, який після репресій проти свого народу остаточно втратив легітимність в очах світової спільноти. Концепція «Дія.Сіті» майже повністю копіює білоруську ідею т.зв. «Парку високих технологій», який, до речі, було використано, як додатковий інструмент репресій проти тамтешніх наших колег. Серед безлічі наявних там проблем, головними вбачаються наступні:
— можливість укладання договорів про відсутність «конкурентних дій» між компанією та розробником терміном до року, що фактично означає заборону для останнього на роботу за спеціальністю. Це порушує статті 41, 42 та 43 Конституції України. При цьому нижня межа оплати за виконання даного договору не визначена, так само як і відсутнє визначення конкурентних дій: можна заплатити одну гривню, натомість зажадавши протягом року утримуватися від чого завгодно. Наприклад, від написання програм за допомогою натискання пальцями на кнопки клавіатури — поняття конкурентних дій у законі не визначено. Навіть із погляду загальної логіки це нонсенс: як може окремий програміст конкурувати з компанією, що складається з кількох тисяч фахівців? Це все одно, що слюсарю чи фрезерувальнику намагатимуться конкурувати з Маріупольським машинобудівним заводом.
— Створення для АйТі-фахівців гібридного режиму зайнятості, який Головне юридичне управління Верховної Ради у тексті своїх зауважень від 12 липня 2021 року назвало юридичним Франкенштейном: відсутність соціальних гарантій, властива приватному підприємництву, комбінується з найгіршими практиками радянських кодексів про працю. Незрозуміла також підсудність квазі-законного терміну «гіг-контрактор» до Господарського чи Трудового кодексу.
Попри солодкі розповіді ініціаторів «Дія.Сіті», професійне співтовариство України налаштоване до цього законопроекту вкрай негативно. Це відображено у петиції № 22/119860-еп, що підписана більш ніж двадцятьма п’ятьма тисячами громадян із значним випередженням необхідних термінів (приблизно за місяць). Інтерес іноземних інвесторів теж не підтверджується нічим, крім презентацій, створених згідно з приказкою: папір все стерпить. Не було представлено жодних моделей розвитку цього «спецрежиму», відсутнє будь-яке планування по залученню інвестицій в Україну.
В той же час, відсутні будь-які засоби стимулювання вітчизняних ІТ-компаній до розвитку бізнесу в Україні. Навпаки, необхідність незалежного аудиторського висновку лише посилить витрати компаній. Особливо нищівно це вдарить по малому та середньому бізнесу.
Фактично, режим «Дія.Сіті» цікавий лише кільком великим фірмам — найбільшим аутсорсинговим компаніям з великою чисельністю як штатних працівників, так і контракторів: вони стурбовані конкуренцією на ринку праці, яка постійно посилюється, і хочуть нав’язати своїм співробітникам та незалежним фахівцям-підрядникам кабальні контракти, аби мати змогу зменшувати їм заробітну плату та винагороду за виконану роботу.
У сучасних реаліях боротьби за людський капітал, коли за будь-яку кваліфіковану робочу силу, а особливо за освічену та здатну виробляти продукцію з високою доданою вартістю (наприклад, — за ІТ-фахівців) буквально борються високорозвинені країни, такі нововведення обов’язково призведуть до масової еміграції професіоналів та знищення галузі. Сусідні держави, такі як Німеччина, Польща та інші, постійно спрощують умови працевлаштування для українців. В той же час, за 2020 рік обсяг податкових надходжень та єдиного соціального внеску від ІТ-індустрії сягнули 20 мільярдів гривень.
Варто зауважити, що умови, завдяки яким ІТ-галузь отримала змогу розвинутись до теперішніх масштабів, на жаль, щорічно змінюються лише на гірше. Депопуляція та спад народжуваності чисельно зменшують кількість платників податків. Деградація рівня освіти також постійно зменшує рівень кваліфікованої робочої сили. Згідно даних Українського центру якості освіти, цього року 31,11% результатів тестів ЗНО з математики не подолали мінімального порогу оцінювання. Слід нагадати, що саме математика є основою для вивчення точних наук, та, зокрема, будь-якої спеціальності в рамках інформаційних технологій. Це свідчить про те, що природнім способом збільшення кількості ІТ-фахівців в Україні стає все менш можливим.
Враховуючи ризик збройної агресії з боку РФ, чимало іноземних компаній вже зараз пропонують українським фахівцям переїздити в інші країни. З іншого боку, в меморандумі з Міжнародним Валютним Фондом чітко зазначено, що Україна має утриматися від створення нових спеціальних податкових режимів. Таким чином, прийняття фінансової частини «Дія.Сіті» в законопроекті № 5376 може призвести до виникнення нових труднощів у співпраці з міжнародними партнерами України.
Закликаємо Вас, задля збереження однієї з небагатьох конкурентоспроможних галузей економіки України на світовому рівні — проголосувати проти законопроекту № 5376.
Збережіть можливості для ІТ-фахівців працювати та жити в Україні!
Найкращі коментарі пропустити