У понад 50 ВНЗ з’явиться навчальний курс «Створення й розвиток IT-продуктів»: що він передбачає

У понад 50 українських університетах протягом 2022 року впровадять навчальний курс «Створення й розвиток IT-продуктів». Це — освітня програма з IT-підприємництва для студентів державних закладів вищої освіти (ЗВО). Новий курс покликаний навчити близько 60 тисяч студентів створювати цифрові продукти, повідомили в організації Product IT Foundation for Education (PFE).

Партнерами проєкту від держави стали Міністерство освіти і науки (МОН) та Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифра).

Чого саме навчатимуть і кому підійде новий курс

Передбачається, що PFE навчить основ продуктового IT 60 тисяч українських студентів протягом наступних п’яти років. За приблизними підрахунками цієї організації, одна людина в продуктовому IT генерує в 76 разів більше доходу, ніж середньостатистична працезайнята особа в Україні.

«Навіть якщо 1% студентів, які опанують курс, почнуть кар’єру в продуктових компаніях або заснують власний стартап, це згенерує мільярди гривень в економіку через додаткову вартість цифрових продуктів», — йдеться в релізі.

Нова навчальна програма розрахована на студентів других-третіх курсів — як технічних, так і нетехнічних спеціальностей. Зокрема, учням запропонують практичні заняття, лекції, microlearning-блоки, бізнес-симуляції, роботу над реальними кейсами компаній. При цьому найкращим студентам обіцяють менторську підтримку від провідних фахівців продуктового IT.

Що очікують від програми

Як розраховують автори нового навчального курсу, він має надихнути молодь, дати уявлення про те, як функціонує IT-бізнес, та підготувати компетентні кадри для українського IT-ринку в цілому.

«Наша місія — розвиток IT-підприємництва в Україні через модернізацію освітніх підходів. Ми не конкуруємо з державними ЗВО, а бачимо перспективу в кооперації з ними задля вдосконалення практичної складової навчання. Таким чином студенти з усієї країни матимуть доступ до сучасних освітніх практик», — зазначив голова PFE Ілля Бачурін.

Які ВНЗ долучилися до проєкту

На пілотному етапі до курсу отримають доступ студенти Київського національного економічного університету, Національного авіаційного університету, Київського національного університету будівництва і архітектури, Національного університету «Чернігівська політехніка», Одеської юридичної академії та факультету інформатики (ФІОТ) Київського політехнічного інституту.

Уже з вересня 2022 року курс планують розширити на більш ніж 50 ВНЗ по всій Україні (20% від усіх університетів країни). Причому допомагати з онлайн-адаптацією курсу буде студія онлайн-освіти EdEra.

«Міністерство працює над тим, щоб доступ до актуальних освітніх програм мали студенти не лише з міст-мільйонників, а й з регіонів. Презентований сьогодні курс передбачає масштабну колаборацію університетів і бізнесу в ІТ-освіті. З боку міністерства забезпечимо PFE підтримкою та сприятимемо впровадженню курсу в навчальні програми університетів», — запевнив міністр освіти України Сергій Шкарлет.

Як відомо, Product IT Foundation for Education (PFE) — громадська організація, створена ІТ-компанією Genesis, представниками фонду Horizon Capital та Київської школи економіки. Фундація створена задля розвитку IT-освіти та впровадження найкращих практик сучасного бізнес-навчання в українську систему академічної освіти.


Раніше повідомлялося, що на базі Київської школи економіки (КШЕ) відкривають технологічний університет SET University. Під час навчання студенти зможуть запустити власний стартап, а також залучити фінансування в його розвиток. А оплачувати навчання вони можуть відсотком від своєї зарплати в ІТ-компанії протягом кількох років після закінчення університету.

Своєю чергою компанія Ajax Systems відремонтувала лабораторію Факультету електроніки КПІ імені Ігоря Сікорського й облаштувала її всім необхідним сучасним обладнанням. Усього в проєкт вкладено більше 800 тисяч грн, із них 500 тисяч грн — вартість обладнання.

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Будет очередной курс по типу экономика предприятия, или развитие комуникативных навычок, камень и бизнес. Кароче типичная выборочная дисциплина для 3-4 курса, которую будет вести человек, который никогда не работал ни в ИТ, ни вообще не имел хоть какого-то бизнеса, ту же палатку с чебуреками на рынке.

Да и есть одно но, в современном положении вещей, студенты которые реально могут создать что-то, свалят в Европу, США, та хоть в Китай, но не будут работать на благосостояние украинских чинуш.

А есть фотографии новой лабы аяксовской? Интересно глянуть, что туда поставили

там вроде не только лабораторию, но и учебную программу от Ajax внедрили, насколько мне известно. готовят кадры инженерные для себя со студенческой скамьи. разумно

Ага, Лабу від Аякса бачив. Нарядна звісно. На контрасті з тим, що було, так ващє космос

Створення й розвиток IT-продуктів

Складається з (скоріше за все щось пропустив):
— програмування (хоча б базово)
— розуміння архітектурних підходів
— керування вимогами (бізнес аналіз)
— керування проектами
— маркетинг (з урахуванням соцмереж і тд)
— планування бюджету (хоча б на інфраструктуру)
— найм людей
---
Це десь мінімум 2 курси по семестру, і то буде щось дуже базове, тобто буде зрозуміле лише кращим студентам.

Навіть якщо 1% студентів, ... це згенерує мільярди гривень ...

Пропускаємо частину про те що це буде економіка штата Делавер.
На людську мову це перекладається, як «ми не рахували і не розуміємо який буде результат, але щось робити треба, аби електорат бачив, що щось робиться».

---

А тепер про справді сумне:
1) 50 ВНЗ — це що означає? Де ви візмете 50 лекторів (і скоріше за все 50-150 викладачів практики), які будуть вмотивовані це викладати та будуть розуміти матеріал, для цього курсу?
2) Зараз в курсі інформаційних систем пробую закрити пункти 2-4 (хоча б на дуже базовому рівні). Якраз час здавати курсовий проект, десь половина потоку нічого не робила, зараз приносить роботи з серії «ось ми щось робили поставте нам оцінку і ми підемо». Пояснити чому вони прийняли те чи інше рішення вони не можуть, бо навіть не пробували приймати рішення на основі вимог, а приймали рішення бо «зробили і зробили».

Цікаві цифри. Генерувати, вони може й генерують. :) Але спочатку треба вигадати той продукт і продати мільйонам клієнтів!
Цій людині треба платити від $24 до $100 тисяч на рік в Україні. Якщо наймати найкращих спеціалістів, то цінник може зрости до $150-300К.
Якщо працівників 10 або 100, то витрати на їх зарплату зростуть на порядки.
Ще витрати на юристів, патенти, маркетинг, рекламу і купа всього іншого від сайту, офісу(хай офіс зараз не обов’язково) до бухгалтерів, аналітиків.
З 60000 вийде 30000 середніх спеціалістів, від 100 до 1000 гарних, кілька суперзірок. Принаймі найняти буде кого. ;)

вийде ** середніх спеціалістів

Який ви оптиміст

Треба написати так, щоб надалі залишили можливість знижок на навчання в KSE. У житті як на довгій ниві.

(повторю тут, бо в темі про дію треш)
Де зареєстровані і платять податки ІТ компанії в США? Реально не вистачає статті на dou з кількома алгоритмами:
1. Startup, де реєструвати, які податки.
2. Невелика компанія від 3 до 20 розробників.
3. Середня від 50 до 200 (від 100 до 1000).
4. Велика від 1000 працівників.
Розумію, що після власного досвіду з п.2, п.3 вже все буде зрозуміло. Але нема бажання повторювати чужі помилки, таких компаній десятки тисяч створили в США, ВБ, ЄС.
Але базові речі з приблизним рівнем витрат на юристів, режстрацію, податки в перші три роки, оптимізацію податків можна розписати.
Звичайно, багато хто робить на цьому бізнес(реєстрація, бухгалтерія).
Але хоча б пару натяків куди копати, а куди ні. Журналісти dou могли б взяти інтерв’ю про досвід створення ІТ компаній в Естонії, Польші, Іспанії, Великій Британії, США в кількох бізнес ангелів, які заснували хоча б десяток, а краще сотню компаній. Це було б корисно для спільноти

Поки що я дуже скептичний.
Без менторської підтримки — це як читати курс квантової механіки в в коледжі агрономам.

Навіть якщо 1%

щось знайоме...

Опять ректоры распилят бабло

Підписатись на коментарі