Ейджизм в IT після 50-ти: історії айтішників та поради ейчара

💡 Усі статті, обговорення, новини про HR — в одному місці. Приєднуйтесь до HR спільноти!

Які стереотипи існують навколо зрілих кандидатів, чому роботодавцям не варто ігнорувати старших людей та як готуватись до входу в IT тим, кому за 50 — ділиться HR Team Lead IT-компанії Integrity Vision Вікторія Маковська.

Тренд на молодь

В IT-сфері штучно знижений середній вік кандидатів. Цей тренд базується на тому, що молодь нібито гнучкіша, легше адаптується до культури та ідеології компанії, краще знаходить спільну мову між собою та швидко включається в процес.

Тим часом у великих компаніях інших секторів ейджизму як такого немає. Навпаки, середній вік команди — 40+, тоді коли в ІТ — 25-30. Такі компанії не мають в офісах настільних ігор і фруктових четвергів, але створюють важливий для зрілих кандидатів критерій — стабільність, за що у відповідь отримують сталих працівників.

Молодість = активність?

Думка про те, що старші кандидати не можуть бути гнучкими та активними є стереотипом. Все залежить від людини. Є 20-річні, які зупиняються на досягнутому, і є співробітники старше 50-ти, які ходять на курси, вчать англійську і досить успішні в тому, що роблять.

«Вибачте, у вас забагато досвіду»

Іноді роботодавців лякає факт великого досвіду кандидата. Наприклад, людина працювала на керівних посадах, а подається на позицію спеціаліста. Часто таким відмовляють і радять знайти відповідну вакансію. Та насправді, цю людину не візьмуть, бо найчастіше керівників вирощують всередині компанії, тому що людина зростає разом із цінностями компанії і за час свого професійного росту вивчає всі деталі та нюанси роботи. Старшим кандидатам, зазвичай, в таких випадках просто потрібна робота, яку вони готові добре виконувати.

Віктор, бізнес-аналітик

«Моє все життя пов’язане з ІТ. Перші 20 років працював у воєнному секторі, потім пішов у комерцію. Був на різних посадах, в тому числі керівних. В 50 років вирішив піти у бізнес-аналіз. Розсилав резюме в українські і міжнародні ІТ-компанії на позиції керівника, менеджера проєктів і бізнес-аналітика. По всіх трьох напрямах у мене був хороший досвід. В резюме одразу вказав вік, щоб це не було неочікуваністю. Та дуже довгий час не отримував зворотнього зв’язку.

Багато вакансій вимагали хорошого рівня англійської. У мене на той час був B2 і я розумів, що треба підтягувати, тож за півтора роки навчання вивчив до рівня С1. Хвилювався, що мене не беруть. Думаю, мені не відповідали, бо я не потрапляв в загальний вік команди, з якою мав би працювати, адже айтішні команди переважно молоді. Через два роки намагань я припинив надсилати резюме туди, куди хотілось потрапити, прибрав з резюме керівні посади і опублікував його. Після цього отримав кілька пропозицій.

Я працюю в Integrity Vision вже більше року і зовсім не відчуваю прірви між собою і молодими членами команди. Ніколи не було відчуття, що ти „з іншої планети“ і тобі важко спілкуватись з іншими. В мене сучасні погляди на світ, я не варюсь в тому, що було давно, вивчаю нові технології. Наприклад, я самостійно вивчив два продукти IBM і здав англомовний сертифікаційний іспит, оскільки компанія дала можливість поєднати навчання з роботою.

В нас звикли, що вік дорівнює місцю посади. Не потрібно шукати місце директора департаменту. Варто рости по кар’єрному шляху як і молодь. Йти туди, де потрібна робота і поступово зростати».

Важлива роль HR-ів

Часто проблема відмов полягає в тому, що Lead відділу молодше самого кандидата. Менеджеру психологічно важко взяти в команду людину на 5-10 років старшу. Він переймається, як буде керувати цією людиною, що цей кандидат може бути в дечому сильнішим за нього. І тут важлива робота HR-ів. По-перше, пояснити, що це нормально — брати спеціаліста, який може поділитись досвідом, а не стати конкурентом. Пояснити директорам і менеджерам плюси даного кандидати, його зони розвитку та ризики.

То які ж плюси для роботодавця?

1. Стабільність

Кандидати старшого віку — це люди, в яких є вже сім’я та фінансові зобов’язання. Вони не можуть дозволити собі часто змінювати роботу, якщо їм не подобається якась дрібниця. Покоління Х — люди 40+, характеризуються постійністю, глибокою вдячністю роботодавцям за можливість навчатися та рости професійно. Такі кандидати не підуть з компанії. Для них важливо показати, що вони не гірші за молодих. Тоді як для молоді важлива новизна в проєктах. Зрілі кандидати не будуть питати себе «а чи цікаво мені сьогодні, чи може в іншій компанії буде цікавіше». Саме тому у великих компаніях люди не звільняються роками, бо знають що їх чекає завтра і через рік.

Тут плюс як і для кандидата, так і для компанії. Роботодавець вкладає у навчання і розвиток спеціаліста і має впевненість, що завтра він не обере іншу компанію. Ця особливість більше притаманна молоді.

2. Натхнення для команди

Старші співробітники мають вже чималий життєвий досвід і характеризуються стресостійкістю та послідовністю. Це може бути прикладом для решти команди.

3. Корпоративна активність

Зрілі кандидати є чудовими командними ігроками. На відміну від молоді, яка має широкі опції для активного дозволу, старші люди чіпляються за можливість цікаво розважитись із колегами, тож проявляють високу активність під час різних ініціатив.

Чи є якісь ризики?

На стадії відбору старшого кандидата в IT-компанію з більшою увагою потрібно оцінювати софт-скіли. Такий кандидат дійсно має чимало досвіду, але важливо розуміти, наскільки комфортно буде йому та команді у спілкуванні. Потрібно орієнтуватися на загальний клімат команди, їхні вподобання. Якщо по людині видно, що вона буде «годувати» інших розмовами про життя, чи не готова працювати з новими технологіями, то зрозуміло, що нічого хорошого з цього не вийде. Потрібно шукати людину, яка має плани на розвиток, готова працювати у нових проєктах та взаємодіяти з молоддю.

Ігор, розробник

«В молодості в мене був бізнес, потім працював у продажах, продавав алюміній. В ІТ потрапив, коли мені було 50 років. З молодості любив програмування, тож вирішив, що потрібно пов’язати роботу із цим. Щоранку вставав на годину раніше, вчив, і після роботи теж навчався. Так — впродовж 2 років.

Мені відмовляли багато компаній, але напряму не казали, що це через вік. Просто говорили, що не підходжу. Я шукав роботу 5 місяців. В резюме вказував свій вік, бо розумів, що це питання могло постати згодом на співбесіді.

Я відчував невпевненість через те, що мене не беруть. В соцмережах обговорюють, чи не пізно вже йти в ІТ у 25 років, а я тут намагаюсь в 50.

Оскільки півроку не міг нічого знайти, з’явився відчай, і я припинив надсилати резюме. Чув, що поряд є ІТ-компанія Integrity Vision, тож просто приїхав і на ресепшені сказав, що хочу до них на роботу. Одразу повідомив про свій вік, на що мені відповіли, що це не проблема.

В компанії я вже 3 роки і з задоволенням вчусь новому: дивлюсь освітні відео, читаю літературу, газет вже не читаю:) З англійською є ще поки труднощі, але постійно нею займаюсь.

Якщо у зрілому віці хочеш знайти нову роботу, потрібно розуміти, що це буде важче і довше, ніж раніше. Потрібно добре розібратись в професії, вміти знаходити спільну мову з різними людьми. Бо зрозуміло, що якщо прийдеш і почнеш говорити як добре було в СРСР, то навряд тебе будуть сприймати адекватно».

Як знайти роботу в IT, якщо тобі за 50?

1. Не зупинятися на вивченому. IT-сфера — це постійний рух, одне застаріває, інше з’являється. Варто слідкувати за трендами.

2. Англійська. Зрозуміло, що молодь краще знає мову, тому тут потрібно просто наздоганяти.

3. Обов’язково писати супровідний лист. Кандидат має пояснити, чому змінює професію, чим він володіє зараз, до чого готовий в роботі, про особисті якості, які підходять на цю посаду.

4. Не можна покладатись лише на роки досвіду. Потрібно готуватись до співбесіди: дізнатись, що це за компанія, який продукт створює, в чому особливість даної вакансії.

5. На співбесіді старатись говорити однією мовою з людьми, які тебе інтерв’юють. Акцентувати, що готовий до нових викликів. Бо часто зрілі кандидати відрізняються від молодих тим, що не готові або ж не впевнені, що хочуть працювати із новим.

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Якби ви ще й жінок іт-ь наймали (а не просто різні вікові категорії чоловіків), то не було б вам ціни ;)

да шо вы говорите? эйджизм в профессиональной среде цветет и пахнет. откройте ворк.юа и посмотрите. после 35 — пойди попробуй найти работу.

Все таки надо разделять, 50 лет ейджизм и проблемы вайтишников.
Если у него опыта девелоперского 25 лет, то в чём вопрос?

потому что люди с возрастом все меньше ведутся на «у нас классная корпоративная культура»

В Украине 10 лет назад порог социально приемлемого возраста для IT был еще ниже (олдфаги доу помнят мем про сплав в 35 по Днепру)... Это связано с тем, что запрос на аутсорсные услуги рос очень быстро, и в данную сферу деятельности пришла, конечно же, молодежь.

Сейчас те же 35 — ничего из ряда вон выходящего, бывшая молодежь подросла и сплавляться не спешит. А еще через 10-15 лет пятидесятилетний программист или куа будет вполне обычным явлением в наших широтах. Дискриминация по возрасту останется, конечно, но будет такой же, как и в других распространенных профессиях.

но будет такой же, как и в других распространенных профессиях.

не будет )) вайти в этом месте реально повезло относительно от «других распространенных профессиях» потому что «в других распространенных профессиях» в отечественных реалиях реальная ж.

милая леди, уже есть программисты за 50 :) они начинали программировать, когда я только пришел в эту сферу 20 лет назад. И их уже немало. И ничего в этом нет. И поверьте, эти ребята начинали еще на С. И сфера у них, где на JS делать нечего, а потому они на вес золота. И не чувствуют они никакой дискриминации. Так как для embedded найти толковых, знающих и мачурных девов еще то занятие.

Тренд на молодь

гагага, ти в статистику по народжуваності давно заглядав

50 років, уже дрєвній старєц, гагага

2. Англійська. Зрозуміло, що молодь краще знає мову, тому тут потрібно просто наздоганяти.

Не зовсім зрозумів думки автора.
Якщо кандидат молодий, тільки прийшов до ІТ, у нього якраз англійська шкутильгатиме.
А якщо людина пропрацювала 30 років у ІТ, постійно спілкуючись з англомовними замовниками, у неї якраз на мовному фронті все буде ок.

Когда мне было 23 года, я очень хотел работать программистом. Я владел английским свободно, и не понимал, почему же меня не хотят брать на работу. Отказы от прямых зарубежных заказчиков звучали примерно так: «зелен виноград, вот будь тебе хоть 25 — тогда возьмём». А теперь не берут старше 50. По сути, у программиста есть всего 25 лет продуктивности в жизни. Зачем так жить ?

У учасников «клуба 27» было всего 27 лет, включая детство — как-то они все успели, чтобы остаться в истории

Выйдя на компенсацию миддла, начинать копить на раннюю частную ИТ-пенсию. )

Мені здається, що все індивідуально і залежить як від конкретного замовника, так і конкретного кандидата.
Якщо кандидату 50 і він останніх 15 років пропрацював на одному legacy проекті, займаючись його підтримкою, хто захоче його брати?

Я взяв такого дядьку нещодавно, так, він досвідчений але мало що з новинок знає. Ось слідкую, як він пройде випробувальний строк. Поки що йде нормас

А в нас такого взяли і через 2 тижні попросили, по інтерв’ю був норм, а потім тиждень клонив проект з репозіторію.

Отже, для таких кандидатів на технічному інтерв’ю потрібно давати не live coding, а такі нестандартні завдання, типу клонування репозиторію або набір тексту в vim.

Мені здається, тут все залежить від бажання людини розвиватись.

Мені здається оце як раз відбувалось. Можно було стерпіти і таке клонування, якщо б він проявляв хоч вигляд активності і тієї зацікваленості що була на співбесіді. А було таке відчуття, що головне співбесіду пройти, а працює нехай хтось інший )

Дивно, як він із такою мотивацією працював у попередніх проектах

В попередніх проектах він вже давно був лідом чи менеджером, а тут йшов на розробника. Перепитував його 20 разів на співбесіді чи це саме те чого він хоче.

Мені здається, тут все залежить від бажання людини розвиватись.
До речі, про це дедалі менше запитують на співбесідах. Все більше про те, чого ви досягли в минулому і все менше про те, чого ви хочете досягти в майбутньому.

«Важлива» роль HRів — у тому, що в них нульова профільна освіта та синдром вахтера. Навпаки, це HRу має бути за 50, бо він вже все бачив, що воно і як. Звісно, він може мати підлеглих, навіть 16+, але контролювати людський фактор має людина з досвідом.

Перевірти, чи спрацюються люди між собою досить легко: чи розмовляють вони хоча б однією спільною мовою. Якщо так — то спрацюються по дефолту. А якщо не спрацюються — цю ймовірність можна з′ясувати лише спробувавши. Інакше це нагадує бабок на під′їзді, які визначають, хто наркоман, а хто проститутка.

синдром вахтера.

(вахтеры — взрослые люди, как правило) ->

HRу має бути за 50

... и тоже эйджизм. 0_x

Чорного расизму не буває Дідовщина — це цілком природньо! :)

Дідівщина — якраз таки прояв синдрома Данінга-Крюгера, проявляє себе саме через молодість колективу. Більш дорослі люди в колективі миттєво присікають прояви подібних маніакальних відхилень. Тому навіть у армії, де командування з головою дружить, дідівщини нема та не може бути. А є вона там, якщо командують імбіцили. Тому за сам лише факт існування явища можна без роздумів саджати командира роти на 5 років колонії, і потім вже легко копати, як глибоко пустив коріння цей злочинний порядок.

Чого б це? Ти десь бачив, щоб люди за 50 не здатні були протестити людину 20-річного віку? Чи задавали якісь ідіотськи питання «ким ви бачите себе через 5 років», а якщо і задавали, то взагалі звертали якусь увагу на тривіальні відповіді?

Я скажу, чим краще старші люди. Вони більше помилялися. І знають ціну помилок — здебільшого помилки не вартують навіть роботи над ними. Але є такі помилки, які кажуть про нульовий рівень знань, або мізерний та помножений на самовпевненість. Щоб бачити синдром Данінга-Крюгера — треба знаходитись вже за його горизонтом. До речі, він є допустимим майже у всіх питаннях, але не там де знання є ключовими для виконуваної роботи, де самовпевненість буде фактором провалу.

Ейджизм мінімальний саме у середньому віці. А максимальний — по краях від нього. Це людський фактор, він такий. До речі, якщо людина продовжує вчитися, цей «середній» вік може здвигатися вгору, аж до глибокої старості. Є люди, які і в 70 є експертами (хоча звісно ж, таких мало, але вони є).

Якщо вам дійсно цікаво дізнатися правильну відповідь, а не покладатися на власний синдром Данінга-Крюгера (як ви щойно зробили) — проведіть тести на людях. Це ж не заборонено, та не коштує дорого. Але без отих дибільних «заповніть гуглоформу», а особисто. Визначте 1 питання, опитайте до 20 людей, визначте, хто з них на якому рівні впевненості, задайте додаткові питання. Задайте каверзне питання, на яке можна відповісти, лише подумавши — так оцінюють ступінь самовпевненості: від логічності (рівноважності) до паніки або манії (це крайнощі).

Мне кажется, что вы преувеличиваете роль рекрутеров. Они обычно работают по тем фильтрам, который хочет заказчик. И финальный вердикт выдает именно заказчик, а не рекрутер.

Обратите внимание на то, что авжен также професионализм. Который исключает дискриминацию. «Не матчится в команду, нужно до 27.»

Уволить HRку с тем же вердиктом: не матчится в команду, нужно 18 лет и без комплексов. Настоящую причину называть не надо, обидится что назвали ТП, обвинит в дискриминации. Разумеется, не сумев ответить, а что же такое дискриминация, и назвать ни синоним, ни антоним к этому слову.

Проблема не в финальном вердикте. А как раз таки в предварительной фильтрации. Они отсекают тех, кого считают отклонением от нормы. А коль скоро статистическая норма — мальчик-вайтишник, то и безграмотный эйчар ничтоже сумняшеся ранжирует знания по этому уровню. У специалистов не только появляются более глубокие знания, у них УДАЛЯЕТСЯ МУСОР, которым напичкали вайтишников, и который нигде не применяется. И когда HR начинает ранжировать не по знанию, не по применимости опыта, а по «правильным фразам» — отбрасывает лучших, оставляя только самых глупых зубрил.

Открою секрет Полишинеля: В IT практически ничего не нужно зубрить. Потому что в процессе любой зубрёжки есть этап, когда вы на знания полагаетесь, а они ещё полны ошибок и недочётов, недостаточно связаны между собой, или вообще не связаны. Появление связей — это результат деградации знаний, а зубрёжка — это тренировка памяти, то есть процесса, жёстко подавляющего деградацию и отключающего логическое мышление.

Вот вам тест для самоконтроля: Возьмите в руки любой увесистый предмет, например вилку или чашку, и крутите или качайте с примерно одинаковой частотой. Полминуты-минуту, а затем, не прекращая процесса, за 3 минуты назовите типы данных вещественных чисел в своём языке программирования, в порядке возрастания точности. Советую применить диктофон, или человека, который услышит ответ и не будет ни смеяться, ни подсказывать. Прекращение колебаний или серьёзный сбой — ответ засчитывается неверным. И важно помнить, что именно за предмет у вас в руках, называя его вслух раз не менее 2 раз.

Что оценивает этот тест: Ничего по сути. Лишь вашу подготовленность к конкретному вопросу. Он не тестирует знания. Повторите тест ещё раз, ознакомившись с материалом по стороннему источнику — и убедитесь, что тест даёт идеальный результат. Это доказывает, что на самом деле собеседование тупых HR отсеивает знающих и даёт минимум 100-кратное преимущество подготовившимся к конкретным вопроса. А колебание нужно для воспроизводства процесса волнения на собесе — в мозге процесс примерно такой же: это всего лишь колебание, контролирующее переключение мозга с внутреннего замкнутого режима на режим внешнего восприятия, вы не можете отключить этот процесс во время собеседования.

Что подтверждает тест: Сам факт очного собеседования + «синтетические» вопросы = суррогат теста знаний + умножение на ноль оценки умений. Полное устранение этого этапа даст убыточность ниже. Замена этого этапа на самотестирование — даст 90% отсев, если составлено с пониманием дела, а не наполнено той же говённой синтетикой. Можно удвоить этап, и ещё увеличить точность. И наконец, можно дать вопросы на подготовку — и задать именно их на собесе, добавив 10% других вопросов, якобы уточняющих, а на дете — тестирующих опыт работы или глубокое изучение. И только этих 10% хватит, чтобы знать — можно принимать на испытательный срок или нет. Обычно целевая точность — 85%, в смысле, 15% будут отсеяны в первый же месяц, и не обязательно, потому что плохие, но потому что брались с запасом, и оказались чуть хуже остальных.

HR — это наука, и она столь же стара, сколько и человечество. Именно HR, а не проституция — древнейшая профессия. И кстати говоря, у любых стайных животных с иерархией она тоже есть. Вот и подумайте, что будет, если нанимать на неё после курсов спамеров.

Підписатись на коментарі