Дія City. Плюси, мінуси, підводні камені?

З виходом Дія City, в інтернеті з’явилась ще одна причина для виплеску всього негативу. І знайти об’єктивний аналіз в статтях про законопроект стало цілим випробуванням.

Та все-таки я можу виділити кілька переваг Дія City:

Зменшиться кількість паперової роботи: для підтвердження переходу прав інтелектуальної власності на результати праці ІТ-фахівця знадобиться менше документів. Навіть почнуть діяти окремі положення Угоди про асоціацію з ЄС.

Можливі регуляції з боку влади стануть менш непередбаченими та несподіваними: на позапланову перевірку до резидента Дія City можна прийти тільки за погодженням з головою або заступником голови Держслужби з надзвичайних ситуацій, які знаходяться в Києві. Цей принцип стосується всіх держорганів, крім податкової та правоохоронців. Але щодо них очікується окремий законопроект.

Гіг-контракти дозволяють відобразити у них реальні домовленості з ІТ-фахівцями. Це стосується оплачуваної відпустки та лікарняних, надання офісу та техніки. ФОП не можуть собі такого дозволити у договорах із роботодавцями.

І, звісно, закон має суттєві мінуси:

Одним з недоліків до вступу до Дія City є перевірка аудиторами всієї документації. Ну для великих компаній це не проблема, а як щодо перспективних стартапів? Для них найм незалежної аудиторської компанії може стати непідйомним, а перевірка від податкової є також не сильно привабливим варіантом.

І якщо ми вже почали говорити про стартапи, то для того, щоб стати резидентом Дія City необхідно, щоб у компанії винагорода працівникам становила у розмірі, еквівалентному не менше 1400 доларів. Знову ж таки, а чи реальні ці цифри для стартапу чи їм доведеться боротися за існування на ринку?

Звичайно, багато негативних думок щодо Дія City не є безпідставними: проєкт сам собі ще «сирий» в ньому є гора розбіжностей, він не враховує багато нюансів IT-галузі й існує висока імовірність підвищення податків ближчі кілька років, та з часом проєкт буде вдосконалюватись, і цікаво, до чого ж він приведе?