Робота напряму із замовником — це алгоритм виживання ІТ-сфери

Вітаю, усім привіт! У цій статті поговоримо про важливість прямих контрактів із замовником, адже вона значно більша, ніж просто вищі винагороди. Бо збільшення проценту прямих контрактів (16%) — це захист ІТ-сфери від аутсорсерів, які хочуть заборони ЗЕД для ФОПів.

Я зараз працюю саме за прямим контрактом: замовники знайшли мій профіль на Djinni, запропонували цікавий проєкт та хороші умови, а прямий контракт став приємним бонусом. Втім я докладу всіх зусиль, щоб наступний мій проєкт також був за прямим контрактом.

Якщо ви одразу шукаєте вижимку серед коментарів то вижимка вже готова.

Як герой став драконом

У давнорозваленій тюрьмі був мультфільм про героя, який вбив дракона та сам перетворився на дракона. Чи нагадує вам мультфільм розвиток найбільших ІТ-компаній України? Мені так.

Історії успіху найбільших ІТ-компаній однотипні: 90-ті, група студентів з фізмату знаходить перше замовлення від державного підприємства, де працюють батьки, група обпікається, але, маючи досвід розробки, група шукає іноземні замовлення, знаходить, роблять проєкт, власники купують квартири, на здачу наймають одногрупників.

На самому початку свіжостворені компанії розвивали ІТ в Україні, заводили нові проєкти, але й місця для нових однотипних історій успіху вистачало. Коли ринок наситився ІТ-компаніями, то однотипні історії успіху порідшали.

Наступні хвилі студентів вже вважали успіхом працевлаштуватись в ІТ-компанію.

Досвідченні фахівці сидять на старих проєктах, в Україну заходять нові проєкти, де замовнику обіцяють вже досвідчених фахівців. А де їх знайти? Правильно, переманити з іншої компанії на вищу винагороду, з $600 на $1600. Так починає формуватись жива конкуренція за фахівців, яка зменшує надприбутки власників компаній.

Власники компаній домовляються про непереманювання, але так само, як в дилемі в’язня, частина компаній дотримується домовленостей, а частина порушує їх. Порушники переманюють фахівців на нові проєкти, розширюють бізнес, виграють. Компанії, що продовжують гратись в «непереманювання», програють, фахівці їх оминають. Жива конкуренція сміється «гравцям» в лице.

ІТ-сфера розвивається в Україні як на дріжджах, винагороди ростуть, компанії оптимізують витрати й поступово переводять фахівців з КзПП на ФОП зі стероїдами (відпустка, лікарняні). Фахівці, які звикли до постійного росту винагороди, досягають скляної стелі.

Працівники шукають рішення: перейти в менеджмент, прямі контракти, релокацію, працевлаштування в FAANG або ж залишитись в тепличних умовах аутсорсерів.

Власникам великих ІТ-компаній потрібно ще більше конкурувати на світовому рівні, тому вони намагаються переконати вас, що працювати в їхній компанії — то велика честь. Для цього роботодавці беруться розвивати власний бренд.

Ще більші ІТ-компанії вже заграють з держслужбовцями, щоб узаконити непереманювання й неконкуренцію на юридичному рівні зі штрафами в антиконституційному законопроєкті 4303 «Дія City». Попередня спроба, де хотіли заборонити ЗЕД, провалилась.

Щоб ІТ-сфера краще розвивалась в Україні, досвідченим фахівцям потрібно докладати зусиль та активніше розглядати прямі контракти у пасивному пошуку.

Маніпуляції від ІТ-компаній

Вкладати гроші в створення привабливого бренду роботодавця дешевше, ніж бути таким роботодавцем. Це як в афоризмі fake it until you make it свідомо зупинитись на fake it.

Список маніпуляцій, який буду розглядати далі:

Маніпуляція: «У нас працюють найкращі»

Це найпростіша маніпуляція, яку може використовувати кожна компанія, особливо, коли мало що може хорошого про себе написати. Зазвичай ці маніпуляції використовуються в описі профілю компанії або в статтях.

В мене відсутня інформація, на кого така маніпуляція розрахована, бо я зазвичай дуже скептично ставлюсь до компаній, які подібне пишуть.

Розглянемо приклади, які мені запам’ятались. Перший приклад про JetThoughts (відгуки), розглянемо цитати зі статті про етапи відбору кандидатів у JetThoughts (мовою оригіналу):

А чтобы собрать у себя лучших специалистов, необходимо провести качественный отбор кандидатов, поэтому мы решили поделиться этапами отбора, которые действенны для нас:
  1. Скрининг резюме.
  2. HR-интервью (знакомство проходит во время 30-минутного разговора).
  3. Тестовое задание.
  4. Техническое интервью (проходит в стиле лайв кодинга).
  5. Интервью с CEO.
  6. Интервью с клиентом (в основном на этом этапе происходит обсуждение размер заработной платы).
  7. Оффер и найм.

В моєму розумінні найкращі фахівці знають свою цінність й бережуть свій час, тому умови з винагородою обговорюють до технічного завдання, а тим паче до лайв кодінгу.

Другий приклад — про Toptal (відгуки), розглянемо сторінку Why 3%: How Toptal Finds Top Talent (копія в web.archive.org відсутня):

Of the thousands of applications Toptal sees each month, typically fewer than 3% are accepted.

Здобути прямий контракт простіше, ніж проходити всі ці борошна й працювати з тайм-трекером, але, звісно, вирішуйте самі, ось винагороди, а ось відгуки.

Маніпуляція: «Ми лідери ринку»

Така ж найпростіша маніпуляція, яку може використовувати кожна компанія, особливо, коли мало що може хорошого про себе написати. Ймовірно, «ми лідери ринку» має значити, що «працювати в нашій компанії — велика честь», але відсутні гарантії, що будуть кращі умови та оплата, ніж у інших звичайних компаній.

Ймовірний наслідок такої маніпуляції: Як отримати оффер від топової компанії? (копія в web.archive.org з першою оригінальною назвою теми):

*топова — компанія яка належить до TOP 10 з рейтингу DOU.

Маніпуляція: «Порівняння з FAANG»

Якщо компанія застосовує якусь методологію найму з FAANG, то про це потрібно обов’язково згадати у статті про себе. Найвідоміший мені приклад — компанія Genesis (відгуки) з їх статтею «Из компании стало уходить в два-три раза меньше людей».

Цитати про FAANG та тестові завдання (мовою оригіналу статті):

Обязательное тестовое задание. Facebook может попросить сделать какую-то часть на собеседовании и дать задание на дом.
Если все прошло хорошо, даем тестовое задание (б). Я считаю, что отсутствие тестового задания — одна из самых больших угроз в найме.

Цитати про FAANG та bar raising (г):

Мы выбираем человека из другого проекта, с которым кандидат, возможно, никогда не пересечется. Главная цель последнего собеседования — понять, есть ли у человека те же ценности и отношение к тому, чему он занимается, как у других ребят из Genesis. Наши специалисты много работают — в среднем это 10-11 часов.
Такой же метод практикует Amazon, многому по этому этапу мы научились у них.

Хоча це все було сказано одразу в коментарях до статті.

Розкрутка бренду роботодавця

Задача бізнесу заробити більше грошей, отже, якщо бізнес вкладається в розкрутку бренду роботодавця, то це фінансово вигідно, а фахівець оплачує розкрутку бренду, погоджуючись працювати за менші гроші. Це схоже на «зробіть нам роботу зі знижкою і зможете додати її до себе в портфоліо».

Весь цей потік інформації з розкруткою брендів аутсорсерів формується в інформаційну бульбашку, в якій працювати в аутсорсі вважається успіхом, фотографії з вечірок у оглядах доповнюють цю бульбашку, разом з сюжетами про гарні офіси у DOU Ревізор:

Статті від рекрутерів про сучасні процеси найму мають переконати вас, що конкретна аутсорс-компанія наймає найкращих, працювати в ній — велика честь.

А в статтях від менеджерів про кар’єру будуть рекомендації працювати більше за ті ж гроші й очікувати, коли вашу роботу помітять, хоча на момент перегляду винагороди у компанії «може бути відсутній бюджет» на ваше підвищення, й звісно, в таких статтях відсутні згадки про прямі контракти.

Асинхронна оплата послуг

Аутсорс-компанія, як man-in-the-middle, у вашому спілкуванні із замовником стосовно оплати.

Наступні дві історії, які я прочитав на DOU раніше, мають однаковий початок, але різні завершення. В обох історіях компанія забажала більше грошей з замовника за послуги фахівця, аргументуючи професійним ростом.

В першій історії замовник погодився, й компанія почала заробляти більше, фахівець продовжував заробляти попередню винагороду, а пізніше дізнався про цю ситуацію.

В другій історії замовник відмовився, а компанія звільнила фахівця, потім також стало відомо, що насправді сталось.

Звільнення — це як виселення з орендованої квартири

Мати власний дім так само приємно, як і прямий контракт, відсутні раптові виселення.

Це також історія з DOU, якщо впізнаєте, то додайте посилання в коментарях: коли замовник був задоволений фахівцем, а фахівець був задоволений оплатою й проєктом, але компанія його звільнила з власних причин.

Аутсорсери торгуються краще

Попри все, що я написав вище, вам може бути комфортно працювати в аутсорс-компанії, у вас є цікавий проєкт, є куди розвиватись, гарна винагорода, вистачає грошей на гарний відпочинок на морі чи в горах, а до скляної стелі ще далеко, тоді, звісно, продовжуйте працювати у комфортному ритмі.

До того ж аутсорс-компанії мають більше інформації про ринок й можуть виторгувати більшу винагороду. Бо статті, як торгуватись самому, відсутні на DOU або їх дуже мало на DOU, з цим дуже виручає статистика зарплат.

Прямі контракти на меншу винагороду

Коли я працював з PHP, доволі часто отримував пропозиції з прямим контрактом на меншу винагороду. Тож треба зазначити, що навіть серед прямих контрактів доведеться пошукати гідний, але зараз на Go частіше отримую хороші пропозиції.

Де шукати прямі контракти

Статтей про переваги прямих контрактів й тем про пошук вистачає, певен, що в тексті та коментарях найдете відповідь, але свої рекомендації також додам:

Піднімайте планку й готуйтесь до FAANG, з підготовкою буде простіше пройти співбесіду в інші компанії. В процесі підготовки вам почне з’являтися таргетована реклама від інших ІТ-компаній, які хочуть переманити кандидатів в FAANG.

Зробіть пару-трійку адаптацій свого резюме за аналогічними інструкціями. Спробуйте відправляти спершу найкращу версію на вакансію через один сайт, і якщо не отримаєте відповіді, то наступну версію — через місяць через другий сайт. Адже зазвичай вакансія розміщується на багатьох сайтах. Статуси можете зберігати в Excel або achievki.io/jobs.

Сформуйте великий список компаній, де ви б хотіли працювати, а далі шукайте в LinkedIn українських фахівців, які вже працюють там віддалено, додавайте в контакти й розпитуйте їх та рекрутерів.

Що посієш — те й пожнеш

Коли я отримую пропозиції в LinkedIn від іноземних рекрутерів, то просто перенаправляю на Djinni. Якщо там є прямий контракт, то повернеться до мене пізніше.

Вижимка

Першу роботу знайти складно, зазвичай, це робота джуном в аутсорс-компанії з винагородою $600. Аутсорсер буде заробляти на перепродажі вашого часу замовнику вже за $1200.

Ви підписуєте контракт з аутсорсером з забороною працювати напряму із замовником рік-два після звільнення.

Аутсорсер вкладає у розкрутку бренду. Сюжети про гарні офіси у DOU Ревізор, фотографії з вечірок у оглядах та статті від рекрутерів про сучасні процеси найму мають переконати вас, що компанія PremiumLuxuryGlobalSoftSystems наймає найкращих, працювати в PremiumLuxuryGlobalSoftSystems — велика честь.

Наявність розкрученого бренду спрощує найм. З розкрученим брендом простіше переконати вас погодитись на меншу винагороду.

Аутсорсери — це гарний початок кар’єри, логічним продовженням якої є прямі контракти. Для працевлаштування за прямим контрактом потрібно докласти більше зусиль, але й винагороди вищі й зусилля ці значно менші, ніж при пошуку першої роботи.

Збільшення прямих контрактів — це захист ІТ-сфери від аутсорсерів, які хочуть заборони ЗЕД для ФОПів та загнати фахівців в колгосп Дія.City.

👍ПодобаєтьсяСподобалось60
До обраногоВ обраному31
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Поділюсь досвідом нещодавнього переходу UA аутсорс -> UK продукт remote.

Загалом, активний пошук роботи зайняв мені 2 місяці — суто через те, що процес в продуктових компаніях значно повільніший ніж у українському ІТ + є частина компаній зупиняють найм через рецесію. Загалом, з усіх компаній, куди скидав резюме — половина одразу на етапі резюме відмовляла. Можливо, через те, що я ремоут з України шукав, але це не точно. Одна компанія відмовила на етапі офферу через скорочення бюджету.

Процес найму всюди ± однаковий:
— intro з рекрутером
— тех таск додому (часом трапляється live coding, але рідко)
— тех інтервʼю по завданню
— cultural fit (який може більше роль відіграти ніж тех інтервʼю)
— intro з ceo/cto
По часу — від 2 тижнів і як вийде.

Де шукав? Linkedin, angel.co, skyworker — всюди були виставлені фільтри на remote only + product.

В результаті — поточна компанія мене сама знайшла через angel.co. Від першого повідомлення до офферу — пройшло 2,5 тижні. Загалом, компанія хотіла наймати як фулл-тайм працівника із білою зп тут + акції, але домовились на контракт.

Замість висновку. Не знаю чи то тільки нам з України ускладнився пошук, але якщо хочете перейти на прямий контракт — будьте готові до тривалого процесу пошуку. Також, оцінюють не лише технічні знання, але і софт скіли — будьте готові до того, що можна чудово пройти тех, але отримати відмову на cultural fit дзвінку. Якось так

Для директ контрактов было золотое время с конца 2020 до начала войны, когда экономика после ковида начала расти, а в офис выходить еще было нельзя. Сейчас в 2022 из Украины это должно быть непросто найти хороший контракт. С нашими блекаутами, ракетами, перспективой попасть под мобилизацию, невозможностью выехать в бизнес-трип.

Ще на початку нинішньої роботи побачив в гугл драйві замовника цікавий документ з зарплатами розробників яких вони купують в моїй «прокладці». Я заробляю 3500, компанія отримує 8000. Водночас не можуть підняти зп на навіть на 200, бо війна =) Не думаю, що замовник почав раптово платити менше. Зараз підтягую англійську і скіли, щоб почати працювати напряму.

Есть масса заказчиков которые принципиально не будут работать с физлицами по гиг (ФОП). А так вообще — дурное дело не хитрое, 5 лет опыта, сертификаты, нейтив инглиш — и вперед, они скорее всего вас сами найдут к тому времени.
Просто потом вы выясните что кидать контрактников с оплатой — очень выгодно, так как у галер есть юротдел — а вы — увы...

Нічого кращого ніж працювати напряму на продукт не може статись, але це звісно має бути продукт з репутацією, планами на майбутнє і ресурсами.

Коли вперше потрапив на подібний продукт здивувався, як може зарплата бути вище всяких 3 квартилів значно, і стоки зверху відсипані, і можливість їх періодично раніше кешаутити(хоча компанія ще не на біржі), і всякі соціальні плюшки і покриття не тільки персональних, а й сімейних витрат.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Бывает так что если контора крупная — она изначально ставит задачу нанять команду, еще и чтоб был отдел комплаянса — там iso, soc2,и тд. И платит конторе ожидая что контора возьбмет себе от $1000 в месяц сверху на человеке до 100% на человека. Хорошей для рынка считается средняя маржа 40%. Чтоб продавать по высоким рейтам — обычно нанимают сейлза за западе. VP sales — это 160-200к+ в год + бонусы (гдето столько же если выполняет квоту) +налоги. Под него несколько ребят по 120к+ (плюс бонусы примерно столько же если выполняет квоту). Бывет что нанимаешь, а потом увольняешь а он не окупился. И часто так бывает. Есть еще админ персонал, затраты на маркетинг — иногда в сотнях тысяч в год или миллионах — в завсимости от размера. И взятые таким образом с маржи деньги — потратив часть на бонусы, а часть — реинвестиров в зарплаты тех же сейзлов и админ персонала — ожидая что они вернутся через 6-12-18-24 месяца, или не вернутся. Также нужна репутация — клиент должен видеть что вы годами олайн, у вас куча наград, о вас много статей, есть команда, крутые референсы, много людей в линкедине. Это все накапливается за годы инвестиций. И выливается или не выливается в то выбират вас или не вас. И если вас — то на какой рейт ваша контора тянет.

Чтоб тебе платили высокий рейт и без рисков — часто нужно сначала взять проект с риском (что зря наймешь людей а он не стартанет или не влезешь в бюджет). Его сдать. И потом клиент начнет давать больше работы уже по привычному выскому рету находясь от тебя в зависимости.

Просто так продать программиста с зп $3000 в меся за $80 в час помесячно при гарантии загрузки, а лучше чтоб сразу десяток.. И не имея на западе сейлза у которого общие знакомые с тем кому продаешь и проч и проч.. ну такое тоже бывает наверно. Но у меня лично ни разу не было.

Насчет галер и супер рейтов.. На галеры приходит 100500 «лидов» с запросам от вполне себе нормальных компаний с идее купить у галеры сеньеров по 25-30 в час. Даже сейчас. Поэтому «прямой контракт с клиентом».. клиент клиенту рознь. И часто ты понимаешь что там может и денег у человека нету — а он с твоим оффером и еще несколькими от конкрентов — к инвесторам только пойдет. А ты на него кучу времени дорогих людей слил уже.

В общем у программиста есть 2 варианта — или инвестиовать в себя — английский. умение проходить собеседования , и сами собеседования..

Или — как вариант — взять на себя риски и проинвестировать в лидогенерацию, общение с клиентами, сейлза, в надежде попасть в какогото клиента который станет дойной коровой (если кто-то хочет поэкспериментировать с этим вариантом — пишите в личку, могу организовать на партнерских основаниях от нашего имени). Но обычно этому мешает мышление — заработаные деньги тратить и ими рисковать одни готовы — они падают или взлетают. И нужно быть готовым терять (вплоть до банкротства), и относить эти потери на цену обучения себя. Другие — не готовы. Сказать что кто-то из них прав или не прав — нельзя. Я например трачу все что зарабатываю на эксперименты (как продукты так и сервисы) потому что иначе не интересно жить, и хочется сделать чтото крутое. Но если внутренней потребности и готовности нету — оно может и не надо. Есть в жизни масса удовольствий подешевле.

P.S. Но бывает всякое. То что для одного — поход по углям 20 лет, для другого опа — и первый клиент растет до 400 фуллтаймов и он и продавать то еще толком не научился, а уже и не надо.

ресентимент ))

ты работаешь на контрактной основе? т.е. получаешь полный контракт на разработку? если да то какое отношение это имеет с сабж программисту который просто нанимается в контору работать overseas? если нет то зачем ты это всё пишешь потому что сабж это чистая аутстаф модель «из одного программиста»?

я работаю на контрактной основе. на стройке. имею как суб контракты в проекте большого застройщика так и чисто частные «прямой заказчик на своём куске земли» и ещё совсем куски работы вроде электрики сантехники иногда фрейм но обычно фрейм все сами умеют делать

но я не нанимаюсь работать рабочим на стройке (консультантом ок да есть грешок специфика эксперта в бизнесе) и я не (пере) продаю рабочих на другие стройки и честно не знаю делает ли так кто-то но есть ещё сектор коммерческой стройки и просто многоквартирные дома я точно не знаю там везде контракторы и суб контракторы или они нанимают ситуативных рабочих

здесь сабж речь про рабочего который просто нанимается чисто рабочим это не то чтобы «его бизнес» хотя да конечно может он и думает про это но это совсем другая история здесь же ж речь про программиста совершенно одинаково аутстаф модели только «с прокладкой» или «без»

у него нет «команды» )) твой ресентимент не по теме от слова совсем

ЗЫ: по штатах огромная куча именно таких аутстафф контор и по израилю тоже все эти люди «контракторы» и «настоящие рабочие» сидят в одном и том же ж офисе модель remote сменила только это «сидение в офисе» и потому приоткрыла больший интерес к overseas а то что рассказываешь ты это американская контора не аутстафф с отделами разработки в бедных странах восточной европы по $25 в час а ну и да $25 в час это $50,000 в год фуллтайм такие «запросы» по штатам тоже «встречаются» ни чего личного просто бизнес

Бывает так что человек уже научился чувствовать себя эксплуатируемым, и ему душно навязываемых ему моральных нормах. Он бросает вызов обществу. Но есть следующий шаг — это оказаться способным дерзнуть, представить и построить чтото большее, что то иное. Человек который способен ломать но потом не способен строить — часто становится циником или гедонистом. Это тоже выбор, но не мой выбор. Я — строю. Много людей этот барьер преодолеть не могут. Я показал где он, и что он есть. Кто-то у кого это в зоне ближайшего развития — может чтото для себя увидит и поймет. Кто-то останется при своем. Это нормально. Было б странно если б было иначе.

Я — строю.

это я строю )) здесь буквально

Много людей этот барьер преодолеть не могут. Я показал где он, и что он есть.

я думал этот анекдот это такая шутка но понятно теперь во всякой шутке только доля шутки ))

— Помогите тут человеку плохо! Среди вас есть врач?!
— Я веган.
— Врача срочно!
— Я веган.
— Мужчина все поняли уже отойдите.
(к)

Ваш коментар варто оформити в окрему статтю

Піднімайте планку й готуйтесь до FAANG

Нафіга?
В теслі був — в радістю пішов.
В гугл подивився що хочуть на співбесідах — написав «ні, дякую».
В фейсбук не йшов і страшно думати що там під капотом, якщо воно таке лагаюче в проді.

Мені взагалі все одно через яку галеру чи не галеру працювати.
Цінник однаковий для всіх, якщо ніхто його не дає — беру той що більший.
Якщо більший дала галера і собі щось віждала — ну я їх вітаю.

Нафіга?
В теслі був — в радістю пішов.
В гугл подивився що хочуть на співбесідах — написав «ні, дякую».
В фейсбук не йшов і страшно думати що там під капотом, якщо воно таке лагаюче в проді.

Чиста правда. Фаанги переоцінені.

Мені взагалі все одно через яку галеру чи не галеру працювати.
Цінник однаковий для всіх, якщо ніхто його не дає — беру той що більший.

Так якраз в тому фішка, що галери не запропонують той самий цінник, який може запропонувати прямий контракт. Цінник на прямому контракті в 1.5-2 рази вищий, ніж топовий галерний. Або ж навіть якщо запропонують щось наближене, то навішають фігні типу лідати всю команду, менторити 5 джунів і сидіти на онколах. Тоді як на прямому контракті будеш виконувати роботу саме як сеньйор, без жодного менеджерського/менторського трешу.

Наприклад, я щось не чув про галерних 5 річних сеньйорів, яким би платили 8-10к на хорошому проекті (не підтримка якось лютого легасі на коболі чи щось таке). Вже за 6к галери хотіли навішувати булшит під личкою тімліда. А на прямому контракті 10к на сініора — це реальність.

І ще один цікавий приклад. Одна українська продуктова компанія платить знайомій $3.5к з її досвідом у всього лиш 1 рік і 4 місяці. Що їй пропонували галери? 800 баксів)) А на її бажання заробляти хоча би 2к мали наглість втирати, що вона «недостойна» заробляти більше, бо замало досвіду.

Ну я за 8к сидів синьйором с галери без джунів, не лідив.
Жаль у проекта бабки закінчились і половину зрізали, добре там було.
Зараз я взагалі хз що коїться, відмови прямо після апплікейшена.

А на її бажання заробляти хоча би 2к мали наглість втирати, що вона «недостойна»

Та просто в лінкеді прямим текстом треба писати прайс на сторінці і відправляти його читати перед повідомленнями :)

Ну я за 8к сидів синьйором с галери без джунів, не лідив.

Тоді круто, повезло) Бо зараз і сеньйор за 3.5к — це не рідкість (знаю таких чуваків, які сидять по 5 років на одній галері). В кращому випадку від знайомих галерщиків чув про 6к. Ну і це загалом відповідає статистиці зарплат на ДОУ (з яких 90% — то відгуки з галер).

Та зараз фігово, пару місяців тому наняли на трохи нижче — але якісь дивні, половину зараз зрізали. Далі туго йде, можливо тимчасово до 6к з’їду, а там подивлюсь що буде.

Хейтити галери це як хейтити базари бо краще закуплятись в всяких ле сільпо або що краще орендувати житло напряму а не через ріелтора. Це різні потреби і прямі контракти це не «наступний рівень» а просто інше.

Галера дозволяє маючи частину толкових людей докинути баласту і це все продати.
Покажіть мені клієнта який готовий прямим контрактом взяти студента на роботу. Нема таких. А галери беруть, фільтрують, і за 2-3 роки виходить мід який вже вміє працювати.
Для тих хто хоче в ліди, делівері менеджери і т.п. робота напряму теж не підходить. Бо в галері при бажанні ти будеш лідом з 4+ роками досвіду, а в будь якій західній конторі тебе ще навіть сіньором не назвуть.

Для клієнта теж куча плюсів, бо найняти 10 девів на ноунейм до війни могло і рік зайняти. А галера вже може дати кількох толкових, перекинувши з інших проектів, потім розбавити джунами і все буде працювати.

Я працював напряму на продукт з офісом тут і напряму на стартап/продукт без офісу. ІМХО, різниця з галерами не така вже й велика.

І хз як для НЕ дев позицій, а для девів я ЗП більше 3 квартиля по Джинні зміг знайти тільки в малих аутсорс/аутстаф конторах. А напряму або робочий день з 14 до 22, або погодинний рейт без мінімальної загрузки (тобто може бути 80 годин на місяць роботи і більше нема) або цитата «а чого прибавку через рік роботи, з твоїми податками в тебе на руки і так більше ніж в нас тут».
І це все «individual contributor» позиції. В галеру/аутстаф з тими самими скілами я проходжу як техлід/архітект, де можна качати лідські скіли (які, на відміну від технічних, не змінюються кожні 5 років).

Покажіть мені клієнта який готовий прямим контрактом взяти студента на роботу.

Их на самом деле очень много. Фишка в том, что нужен английский, а у студентов с этим как правило проблемы, по этому компании предоставляют PM со знанием английского для общения с клиентами.
К примеру студент с C1 может легко найти Junior Frontend на $1500, его еще и менторить будут.

Збільшення прямих контрактів — це захист ІТ-сфери від аутсорсерів, які хочуть заборони ЗЕД для ФОПів та загнати фахівців в колгосп Дія.City.

Чим більше прямих контрактів буде в Україні тим складніше аутсорсерам монополізувати ринок, ці спроби ще з 15 квітня 2005 року.

Хейтити галери це як хейтити базари бо краще закуплятись в всяких ле сільпо або що краще орендувати житло напряму а не через ріелтора. Це різні потреби і прямі контракти це не «наступний рівень» а просто інше.

Так — просто інше: це як люди, які можуть гроші не рахувати, не поїдуть на метро чи не підуть штовхатися на базарі. Бо хочуть кращого і можуть собі дозволити. Це не «наступний рівень»? — ну як скажеш, але далі:

Бо в галері при бажанні ти будеш лідом з 4+ роками досвіду, а в будь якій західній конторі тебе ще навіть сіньором не назвуть.
галера вже може дати кількох толкових, перекинувши з інших проектів, потім розбавити джунами і все буде працювати.

Ну тобто хтось їсть 100% натуральне коров’яче масло. А хтось маргарин — але «різниця не така вже велика». І взагалі маргарин він не гірший за натуральне масло — він «просто інший».
Але ж проблема зовсім в іншому: що коли ти ідеш до супермаркету і хочеш купити справжнього масла ... то побачиш тільки «масло» 70%, 80%, 90% — і ще далеко не факт що там справді є ті відсотки, а не половина пальмового масла усюди.
Нема проблем прийти на галеру і називатися техлід/архітект чи якийсь консультант/принципал. Проблема знайти роботу де можна було б просто бути справжнім інженером і робити свої продукти sin cera (без воску).
www.livelib.ru/...​achennyj-simvol-den-braun

З усім погоджуюся, тільки один нюанс:

не поїдуть на метро

Я чув від київських знайомих, що з їхніми заторами навіть якщо в тебе стоїть лексус в гаражі — зазвичай швидше і практичніше переїхатися на метро. Хз наскільки правда, звісно, бо в Києві нечасто буваю.

Если понты дороже денег, то, очевидно, не поедут на метро, и будут часами в пробке скучать, ибо это отличительный признак

можуть гроші не рахувати

А с кого корона не спадёт, тот и метро поедет, и на машине, и даже, упаси господи, пешком пройдётся пару кварталов, в зависимости от ситуации :-)

Нічого кращого ніж працювати напряму на продукт не може статись, але це звісно має бути продукт з репутацією, планами на майбутнє і ресурсами.

Коли вперше потрапив на подібний продукт здивувався, як може зарплата бути вище всяких 3 квартилів значно, і стоки зверху відсипані, і можливість їх періодично раніше кешаутити(хоча компанія ще не на біржі), і всякі соціальні плюшки і покриття не тільки персональних, а й сімейних витрат.

Нічого кращого ніж працювати напряму на продукт не може статись, але це звісно має бути продукт з репутацією, планами на майбутнє і ресурсами.

Знаєте, так якось сталося що я жодного разу не працював на аутсорсну галеру. Тільки на продукти і тільки напряму. В усіх випадках продукти мали певне ім’я і були конкурентноздатними. Що жодного разу не робило їх роботою мрії, за різних причин.

ну так у вас вже стоїть інше питання, я вроді ніде не говорив про роботу мрії, та і в топікстартера вроді така тема не піднімалась)

Для мене «робота мрії» — ефімерне питання, комусь просто насип грошей, комусь дай справді задачі/продукт який мега важливий, а комусь все й одразу.

Цікаво, це в Україні ви таку продукову компанію знайшли?

в якому сенсі? все як каже автор: контрактор на компанію, яка ніяким чином не представлена в Україні.
та ні звісно, мало вірю, що в Україні хтось так буде запарюватись, хоча звісно знаю приклади, що на критичних проектах того ж софтсерву дуже стараються для людей і отримавши якогось халявного трейні після своїх же курсів зарплату тримають завжди в ренджі вилок медіана++, щоб не було сенсу кудись йти.

Не завжди так, дуже часто саме проєкт менеджер потрібен аби брати на себе увесь удар безглуздих питань від клієнта та бути буфером

менеджер на стороні клієнта, який ще буфер?

То свіжозареєстрований користувач, який в інших темах щось написав «аби було», просто ігноруй таких

Галери оновили чорні списки автором і всіми хто лайкав

З ТОП-5 найбільших кожен аутсорсер, хоч раз, але, написав цього року!

Оновив статтю та додав посилання:

Власники компаній домовляються про непереманювання

Як на мене такий (клікбейтний) заголовок вказує на те, що топікстартер є прихильником простих рішень, типу відібрати все у багатих і роздати бідним. Такий собі Ленін від IT.

Типу, навіщо нам юристи, ми самі домовимося. Чи навіщо нам банки, ми сами будемо один одному гроші позичати. Чи навіщо нам магазини — будемо купувати у фермерів. Такі ідеї зазвичай існують до першої проблеми, яку раніше розв’язував спеціаліст, а тепер доведеться розв’язувати вам.

Посередники існують стільки, скільки існує ринок. Звинувачувати їх що вони хочуть на тобі заробити це якийсь дитячий садок якщо чесно.

Звісно нічого поганого у тому щоб робити на замовника напряму немає. Але те що це прямо якась панацея для IT — це м’яко кажучи, перебільшення.

Dmytro Zemnytskyi Founder в Pragmasoft.

Із-за великих аутсорсерів будуть страждати маленькі.

Це помилковий погляд. Якщо маленькі аутсорсери і будуть страждати, то не через великих, а через втручання держави чи стан глобальної економіки. Ви чомусь вважаєте що ми один одному вороги, але насправді ні. У якомусь сенсі ми всі — і великі, і маленькі, і фрілансери, і наймані розробники повинні співпрацювати, щоб покращити репутацію України на світовому IT ринку. І так, цивілізованому ринку потрібні якісь правила гри, якась регуляція.

Ви не ворог. Ви просто прокладка для тих, хто не має організаторських здібностей та софтскілів для самопошуку замовників.

Не згоден — може бути ще багато різних причин. Наприклад хтось хоче прогресувати як фахівець, а не як шукач замовників. Хтось не має досвіду і хоче спочатку його здобути від людей, які його вже мають, а не наступаючи на власні граблі. У будь якому разі — що тут поганого?

Хочу всіх кадровиць.
Щодня одну

Dmytro Zemnytskyi то прочитайте нарешті статтю.

Із-за великих аутсорсерів будуть страждати маленькі бо великі аутсорсери почали загравати з державою стосовно провадження колгоспу Дія.City, а раніше загравали стосовно заборони ЗЕД.

У якомусь сенсі ми всі — і великі, і маленькі, і фрілансери, і наймані розробники повинні співпрацювати, щоб покращити репутацію України на світовому IT ринку.

Погоджуюсь.

І так, цивілізованому ринку потрібні якісь правила гри, якась регуляція.

Українська ІТ-сфера успішно розвивається без втручання держави.

Розумієте яка справа.. Можливо і розвивається, але у цивілізованих странах розвивається успішніше, і Україна могла б розвиватися успішніше. Чомусь більш менш пристойні українські стартапи реєструють бізнес не в Україні, а у странах, де є якісь правила, і держава захищає їх виконання.

В Україні поки відсутній достатній рівень верховенства права тому стартапи реєструються в країнах з вищим рівнем, щоб отримати інвестиції.

Це глобальна проблема для України, проблему потрібно й вирішувати на глобальному рівні, а Мінцифра, без достатніх можливостей для вирішення, намагається регулювати ІТ-сферу за замовленням від великих аутсорсерів.

Звісно потрібно вирішувати проблему верховенства права. Але це велика проблема. Як великий IT проект. Щоб не зафакапити великий проект цілком, його починають з невеликого прототипу щоб знизити ризики. Я розглядаю дію сіті як такий собі прототип правової держави. Можливо я ідеаліст, час покаже. Будь яку ідею можна спотворити, якщо захотіти. В принципі поки що якихось незворотних наслідків від Дія сіті для українського IT я не бачу. Хоча сам я не є резидентом до речі, придивляюсь.

Проблема Дія.City, що разом з її впровадженням намагалися прибрати легальну схему ФОП, що вплине на міграцію ІТ-фахівців й відповідно відтік талантів та грошей, я в Туреччині з 23 січня, до слова.

Якщо держава хоче мінімізувати ризики впровадження прототипу то хай робить це в сферах, які розвиваються повільніше, а чіпати ІТ-сферу, яка успішно розвивається то ще більше ризиковано.

Якщо у Вас є бажання то можемо поспілкуватись приватно й поясню чому Дія.City то погано. Будьте на світлій стороні.

але в нас де лізе держава, то пиши пропало

«частина компаній дотримується домовленостей, а частина порушує їх.» щоб такого не було, потрібна регуляція

Dmytro Zemnytskyi, прочитайте нарешті статтю, ви вириваєте цитату з контексту про заговір між компаніями.

Власники компаній домовляються про непереманювання, але так само, як в дилемі в’язня, частина компаній дотримується домовленостей, а частина порушує їх. Порушники переманюють фахівців на нові проєкти, розширюють бізнес, виграють. Компанії, що продовжують гратись в «непереманювання», програють, фахівці їх оминають. Жива конкуренція сміється «гравцям» в лице.

Dmytro Zemnytskyi , ви дійсно вважаєте, що держава має допомогти компаніям дотримуватись домовленостей про непереманювання?

Ні, держава повинна захистити ринок від нечесних гравців у широкому сенсі. У правовий спосіб. Розумієте, гравцям на ринку важливо мати якісь гарантії від ризику втрати грошей, бо успішне IT це насправді про дуже великі гроші. І переманювання це взагалі якийсь дуже невеликий і окремий ризик з великого переліку ризиків, які інвестори оцінюють коли вкладають гроші, час чи зусилля.

Договір про непереманювання це типова картельна змова і тому це перш за все незаконно, за цим повинен наглядати антимонопольний комітет, він для цього існує.

Договір про непереманювання це типова картельна змова

То ви тепер бачите чому в цьому коментарі ви написали маячню?

Для довідки, що працюючи з Дія.City вас обмануть.

Розумієте, це не маячня. Ви розглядаєте це зі свого досвіду, як розробника, для вас існують одні ризики, які ви описали у статті, і я їх розумію.

Для мене ризики зовсім інші, бо у мене як у власника інший досвід, який ви можливо не повністю розумієте, бо ви не власник а розробник, це цілком зрозуміло.

Я вам намагаюсь це донести, що успіх IT ринку загалом це дотримуватися не тільки інтересів розробників, а усіх гравців, перш за все навіть не галер, а замовників. І це також у інтересах розробників до речі.

Є тактичні вигоди і є стратегічні. Держава повинна дбати про стратегічні, навіть якщо вони суперечать якимось тактичним, бо більше за це дбати нема кому. Це як екологія — тактично нікому не має сенсу нею займатися, бо це не приносить ніякого прибутку.

Як же власники бізнесу вміють розписувати полотно заплутаного тексту.

Я про вас та Boris Kontsevoi.

Ви підтримуєте непереманювання чи засуджуєте непереманювання?

Загалом слушна думка, згоден з Борисом. Про непереманювання я вже написав, не згоден. Якщо вам не подобається цей пункт у договорі — вимагайте його вилучити. Розумні люди погодяться вилучити чи змінити. З нерозумними — навіщо вам співпрацювати взагалі? Це ніяк не корелює з Дією, чи вашою тезою про те, що прямі контракти це виживання IT сфери. Вам же першому на прямому контракті знадобиться захист, бо ви не юрист.

Ймовірно ми з вами розмовляємо про різні непереманювання, ось пояснення:

Тобто, іншими словами, законопроєкт передбачає договір, за яким компанії можуть домовитись, що не будуть хантити працівників одна одної. Зобов’язання з непереманювання може брати на себе як замовник або працівник, так і будь-хто інший. Наприклад, дві компанії можуть укласти договір про взаємне непереманювання співробітників одна в одної. Для рядового працівника ризик полягає в тому, що договір про непереманювання може лежати в основі змов на ринку праці, як це вже було в українському IT.

В договорі між фахівцем і компанією відсутня згадка про непереманювання, але це непереманювання може існувати між компаніями резидентами Дія.City.

Воно може існувати і без дія сіті якщо шо. Як я вже казав, це незаконно на мою думку, але не має відношення до того, з чого ми почали — що прямі відносини з замовниками — це не панацея для IT.

Також про це писав в секції Аутсорсери торгуються краще.

Dmytro Zemnytskyi, прочитайте нарешті статтю від початку до кінця.

Ви чомусь вважаєте що ми один одному вороги

Це ви так вважаєте, що я так вважаю, але прочитайте нарешті статтю повністю.

А ви чомусь вважаєте, що я не прочитав статтю. Але я прочитав. Повністю. З якимись аргументами не згоден, аргументую у відповідь базуючись на своєму власному досвіді. Вважаю що у нас відбувається цивілізована та інтелектуальна дискусія на користь усього нашого IT загалом. :)

Друже, посмієштеся, коли самі зможеште стати власником галерки

Не помітив коли ми перейшли на «ти».

Шкода що ВИ не зрозуміли іронії.

Вибачаюсь, виправився. Але іронія також виглядає досить токсично.

а що, власник чимось краще чи щось таке ?

Так, краще, хоча б тим що вам ніхто не вказує, що вам робити.

Вказує, ваш кастомер це люди, заради яких ваша компанія існує

У нас чомусь у декого ще є залишилась думка (не про вас мова), що люди, це кріпосні, якими власники компаній володіють. Саме це ще один аргумент щодо незалежних прямих контактів.

Ні, насправді замовники не впливають на суттєві рішення щодо мого бізнесу — наприклад куди мені інвестувати гроші, чи навпаки виводити їх з бізнесу, шукати інших замовників чи ніші або зосередитись на покращенні обслуговування існуючих, наймати і розвивати більше недосвічених контракторів або інвестувати у менше але досвічених. До того ж, ви може не повірите, але я щиро вважаю, що люди, заради яких моя компанія існує — це якраз розробники, а не замовники.

я про те, що на мою думку як раз власники компаній мають найбільше запитів з боку замовників плюс працівників і потрібно враховувати думки як одних, так і інших, задовільняти і тих і тих.

напевно у власників більше грошей, якщо порівнювати з інженерами, але щодо «ніхто не вказує», то це дуже сумнівно

тож краще чи ні це дуже субьєктивно, на мою думку ніхто не краще, кожен обрав свою справу і все.

Ну я за себе відповів, звісно що всі люди різні і ніхто не краще.

Ну і якщо ви не матимете тут точки зору власника галерки, то ваша дискусія буде виглядати якось однобоко, ні?

Якщо ви хоч прочитаєте статтю то дискусія хоч буде.
Бо ви прийшли, щось написали своє, відірване від статті.

Dmytro Zemnytskyi, посередники мають бути, але коли посередники починають робити монополію, забороняти ЗЕД, заганяти у колгосп Дія.City то це вже перебор.

А також перечитайте уважно статтю бо порівняння, які ви навели, дуже далекі від того що писав у статті.

швабру в опу засовувати розробникам не можна, але якщо її змазати і продезинфікувати і на півшишечки, з дотриманням законів, то це тільки на користь ІТ

якось русняво звучить про проблеми, які потрібно розвьязувати за допомогою «тих, хто знає»

ви краще спробуйте перерахувати бонуси, які людина отримає від вашої компанії, тоді можливо людина погодиться, що самостійні прямі контакти не для неї

а для тих, хто з позиції сили, то тут не дуже далеко корабль пропливав, на ньому як раз прихильники грубої сили полюбляють кататись

Звісно нічого поганого у тому щоб робити на замовника напряму немає.

дякую, а можна спитати як у експерта, є щось погане в тому, що молоко пью з печивом ?

Русняво? Дійсно? Може поясниш? Я що, щось написав російською?

Я поясню, звісно. Відповідь проста — спочатку ти працюєш на репутацію, а потім вже репутація працює на тебе.

Тобто, коли ти тільки прийшов на ринок, ти можеш або витрачати зусилля та час, щоб заробити свою репутацію, або заплатити за неї, приєднавшись до когось, хто вже має репутацію. Репутація коштує грошей і часу, і це те, що насправді продають посередники.

Якщо ти можеш продати свою репутацію — продавай її напряму. Якщо не можеш — заробляй або покупай у посередників. Усе чесно. Немає ніякої позиції сили — це маячня.

Багато людей потрапило у IT у той час, коли був ринок виконавця, а не ринок замовника, і вони просто не розуміють, навіщо та репутація, коли можна отримати бонуси майже нічого не роблячи. Але так було не завжди, і що важливіше, буде не завжди. Ринок коливається, за весь час роботи я бачив декілька хвиль у обидві сторони, і незабаром можливо комусь доведеться поглянути на стан речей тверезішим поглядом.

русняво, бо це аргумент на авторитет «тих, хто знає», типова російська стратегія, аля «повір мені, бувалому, чого я тільки не бачив» і інші казки, не вистачає аргументації і фактів в такиї висловах

звісно будуть посередники, як мінімум для джунів і тих, хто не має бажання бути самостійним

тим не менш, прямі контакти це більший рівень незалежності і більше зп як мінімум

Я поясню, звісно. Відповідь проста — спочатку ти працюєш на репутацію, а потім вже репутація працює на тебе.

Справді — так. Коли не маєш репутації, досвіду, портфоліо — то важко продавати себе напряму. І нема нічого поганого аби працювати на компанію, яка вже заробила собі репутацію.
АЛЕ я вважаю що галери (в першу чергу «лідери ринку» с 1000+ рабов) тільки псують репутацію українського ІТ ! Пилити бабло на похованні старих, помираючих ентерпрайз проектів, робити тяп-ляп і в продакшин з «гівна та палок», конкурувати з індусами і підбирати код, який вони пишуть ... Що казати, якщо люди з 5+ роками досвіду сидять деградують і вигадують самі собі завдання бо все вже давно іздохло і нікому не потрібно.
Галери — це болото і гальма розвитку ІТ бо вони збирають кращі кадри тільки аби посадити їх у клітку і показувати замовникам! Кожному новому замовнику показують моє резюме і ще декількох таких «динозаврів» — тільки щоб довести що галера може усе бо у неї є люди з досвідом роботи на топ-компанії з Долини. А потім садять команду джунів і роблять гівно. Як зробити хоч трохи краще — мене навіть не питають! Це нікому не потрібно — галера зацікавлена тільки у безкінцевому багфіксі.
Я вважаю таких посередників краще позбутися. Кращі і для замовників, і для спеціалістів, які вміють і хочуть працювати чесно і якісно, і для репутації українського ІТ (яку зіпсували галери).

Дядь, я вот недавно работал в американском продукте напрямую. Что я могу сказать, если сравнивать с галерой — лучше код в продукте — нет, менеджмент мудрее — нет, такие экземпляры работали, кто их собеседовал, вопрос, коллеги опытнее и умеют договориться — нет. Так что вот это вот «галеры — это дно, а вот продукт напрямую — пушка» — это все булшит. Единственный плюс — это больше гонорар, да, но и е..ать будут крепче. Все.

Прикро. Коли у продукту є власник — то є як мінімум одна людина зацікавлена у якості та розвитку. Але, можливо, з часом навіть продуктові компанії починають «загнивати».
Втім, галера від початку не зацікавлена у результаті, якщо це не прописано у контракті.

Коли у продукту є власник — то є як мінімум одна людина зацікавлена у якості та розвитку

Ахахаха. «Вот у меня ох***тельная идея, вот вам немножко бабла, сделате меня б**ть ах***тельно богатым!!! Я ничего делать-решать не будут, просто буду немного недовольным происходящим, но никаких стратегических решений что нужно поправить от меня не ждите»
Плавали, знаем.

Я подібні мантри про «жадібні галери», «робота напряму без посередників», «галери не потрібні» чую з 2015 року, ще коли був студентом 2-го курсу. З тих пір нічого не змінилося. Нагадує чимось побудову комунізму, який зараза так ніяк і не настане)
Таке враження, наче автор статті ментально так і залишився на третьому курсі своєї бурси

У вашому коментарі є слова, які в мене відсутнє бажання навіть цитувати, бо я вважаю згадану вами ідеологію дуже жахливою й скотською.

Й саме ця ідеологія створила колгоспи з прив’язкою робітників, те саме що намагаються зробити в Дія.City

Ви в своєму коментарі приписали багато висловів, які відсутні у моїй статті. Навчіться читати.

Мати власний дім так само приємно, як і прямий контракт, відсутні раптові виселення.

Це також історія з DOU, якщо впізнаєте, то додайте посилання в коментарях: коли замовник був задоволений фахівцем, а фахівець був задоволений оплатою й проєктом, але компанія його звільнила з власних причин.

Не знаю как насчет DOU, но своими глазами видел как западная продуктовая компания уволила 80% команды одним днем. Просто сообщение в общий чат «вы все через неделю можете быть свободны». Хотя тоже все довольны были, продукт развивался и в тот момент даже конкурентноспособным был.

Ця ж компанія могла звільнити й аутсорсерів схожим чином

западная продуктовая компания уволила 80% команды одним днем

Это про твиттор?

теж таке чув неодноразово від знайомих, але коли ставались такі лейоффи, то виплачували 3-6 зарплат в залежності від юрисдикцій та компаній, в деяких навіть за вислугу років доплачували.
А от на галерах не поодинокі ситуації — закінчився/закрили проект — у вас є 2/3 місяці на бенчі знайти новий, при цьому на бенчі часто зарплати не 100%, а якась частина (50-80%), якщо не знайдете — до побачення.

то це що получається, що десь в продукті можна отримати 3-6 хороших контрактних зарплат, в той же час в аутсорсі можна отримувати до 3(я справді ніде не чув кращих умов) своїх зарплат а інколи навіть менше.

Як фінал маємо:
— в першому випадку зарплата завжди вища ніж в другому, і навіть в гіршому випадку це буде 20%, а в кращому цілі 2х.
— аутсорс спасе лише у випадку, якщо зможуть підібрати вам аналогічий проект за певний термін

На бенче месяц держат и платят 100%, в большинстве случаев.

це ваш досвід, я виклав те що в основному чув вже я)

але ж у вашому випадку ще гірший формат договору:
— тебе пушать за місяць оформитись на нове місце, що спричиняє проблеми з вибором хорошого і перспективного проекту
— готові виплачувати лише місяць, що по суті кратно менше, ніж інші аналоги
— так ще й немає часу «поспілкуватись» з зовнішнім ринком

Почему-то для меня работа напрямую звучит как сотрудничество с какой-то ноунейм компанией и работа над никому ненужным велосипедом.
Звучит как вариант для тех, кому важны чисто деньги, но если хочется удовольствия от того, что твой продукт меняет/спасает жизни людей, то это только через посредника.

но если хочется удовольствия от того, что твой продукт меняет/спасает жизни людей, то это только через посредника

Яка ж маячня. Alla, вас менеджер вкусив?

Насправді, може бути й не маячня, якщо під «міняє / рятує життя людей» мається на увазі щось з царини pharma / life-sciences / life-critical applications. Саме у цій сфері дійсно є вірогідність, що напряму з контрактором з іншої країни працювати ніхто не буде, бо сертифікація / аудити та інший compliance.

Певний, що можна знайти продукти, які покращують життя, напряму.

А вважати, що такі продукти доступні тільки через аутсорсерів-посередників то маячня.

Мой менеджер слишком далеко чтобы меня кусать)))
У меня есть опыт работы на нескольких проектах из S&P500 и это не те компании, которые будут «економить на спичках».
Им важней чтобы не было утечки данных или реверса, чем секономить 3 копейки, а потом заплатить за это репутационными рисками или последствиями в виде китайского аналога.

Ваш досвід обмежений аутсорсом й тому ви вважаєте, що тільки в аутсорсі доступні проєкти, які змінюють життя людей на краще.

Але для мене це маячня, бо я переважно працював в продуктах.

У меня есть опыт работы на нескольких проектах из S&P500 и это не те компании, которые будут «економить на спичках».

Замовники галер витрачають не сильно більше замовників на прямих контрактах. Все завдяки низьких зп цих самих працівників на галері. Замовник заплатив 10к галері, а галера дала своєму сеньйору 4-5к з них, решту собі в кишеню. Тоді як на прямому контракті ті самі 10к контрактор забирає собі.

Саме тому компанії, які розуміються в цьому, надають перевагу прямим контрактам, а не найму через аутсорс — хороший спеціаліст знає собі ціну, і не погодиться працювати за копійки. Компанія платить ті самі бабки — отримує кращого спеціаліста, ніж мала би на галері. Win-win для обох сторін.

Саме тому компанії, які розуміються в цьому, надають перевагу прямим контрактам, а не найму через аутсорс

Простите, но в скольких компаниях лично Вы принимали решение нанимать контракторов или в штат, вместо похода к аутсорсерам?

Це що, «спєрва дабєйся»?) Я прикинув раціонально. Ясне діло, що галери можуть розвести потенційного замовника як лоха і впарити думку, що без них ніяк. Але це далеко від реальності.

Це що, «спєрва дабєйся»?)

Да нет, просто, чтобы понять, на чём основаны твои суждения. Как оказалось, на рекламных слоганах :-)

Аутсорсинг в IT — это, например, и публичные облака. Компания, конечно, может держать штат высококвалифицированных сисадминов, их «погонщиков», обслуживающий персонал, etc. и строить свой собственный датацентр Tier 4. Но если это, условно, магазин или NGO на три калеки, то рациональнее развернуть своё решение в облаке.
Так же и с программированием — кому-то, у кого разработка ПО — это основной бизнес, выгоден найм напрямую, кому-то, для кого разрабатываемый продукт — не более, чем инструмент, помогающий основному бизнесу, — выгоднее пойти к аутсорсерам, которые полностью закроют менеджмент команды (Вы и ваши единомышленники почему-то старательно игнорируете вопросы управления коллективом инженеров, которые должны стабильно выдавать на гора результат). Так понятнее? ;-)

Как оказалось, на рекламных слоганах :-)

Та ні, рекламні слогани я якраз бачу в словах тих, що вважає, що без галер — ніяк. Щось в дусі «ми лідери ринку» чи «ми молода динамічна компанія, яка швидко розвивається». Купа пафосу, за яким стоїть банальний перепродаж дупогодин.

Аутсорсинг в IT — это, например, и публичные облака. Компания, конечно, может держать штат высококвалифицированных сисадминов, их «погонщиков», обслуживающий персонал, etc. и строить свой собственный датацентр Tier 4.

Що за фігню я тільки що прочитав? Про AWS і Google Cloud не чули, що треба самопильні аналоги від галер? А якщо компанія такого рівня, що дані компанії є їхнім конкурентом (як от Apple), то вона однозначно матиме власну інфраструктуру, а не перекладатиме це на галери. Якщо ж це якийсь мегасекюрний бізнес, де потрібна суперконфіденційність і власне залізо — тим більше дурість перекладати цю задачу на аутсорсера, який впарить джунів як сеньйорів, і ті будуть ковирятися в критично важливих даних (велкам діри в безпеці).

Вы и ваши единомышленники почему-то старательно игнорируете вопросы управления коллективом инженеров, которые должны стабильно выдавать на гора результат

Набирайте спеціалістів виключно рівня мідл+, адекватно проводьте співбесіди, і проблем не буде. Буде достатньо кількох менеджерів зі сторони компанії, щоб закрити питання керування колективом.
Галери ж в таких ситуація зазвичай діють на власну користь — понаймають купу джунів, проданих як сініорів (а також «сеньйорів», які мають таку личку лише тому, що 5-10 років сидять на одній галері), а потім героїчно вирішують проблему менеджменту такої команди.

в словах тих, що вважає, що без галер — ніяк.

Неужели?! И где я такое говорил, можно цитатку? ;-)
Может, я всё же имел ввиду, что

компанії, які розуміються в цьому

не императивно

надають перевагу прямим контрактам, а не найму через аутсорс

, а просто считают, что им будет выгоднее в каждой конкретной ситуации? Сложная для разумения мысль, понимаю, но уж Big Data Engineer мог бы к ней сам прийти, не? ;-)

А якщо компанія такого рівня, що дані компанії є їхнім конкурентом (як от Apple), то вона однозначно матиме власну інфраструктуру, а не перекладатиме це на галери.

Т.е. «алгоритм виживання ІТ-сфери» — это исключительно мастодонты уровня Apple? Всё, что мельче — вымрет, да?

Набирайте спеціалістів виключно рівня мідл+, адекватно проводьте співбесіди.

Кто этим заниматься будет в компании, основанной учёными-микробиологами, единственная ценность которой — ноу-хау из генной инженерии и видение, как на этом заработать?

Буде достатньо кількох менеджерів зі сторони компанії, щоб закрити питання керування колективом.

Или эти вопросы закроет аутсорсер. И клиенту это даже дешевле выйдет, ибо хороший менеджер — дорог. А если ему нет загрузки в небольшом проекте, то...

, а просто считают, что им будет выгоднее в каждой конкретной ситуации?

Ну та ясне діло, що якщо проект — якесь нікому не потрібне легасі, то набагато простіше спустити аутсорсеру. Тримається якось на плаву, ну і добре. В контексті прямих контрактів я говорив в першу чершу про перспективні проекти.

Т.е. «алгоритм виживання ІТ-сфери» — это исключительно мастодонты уровня Apple? Всё, что мельче — вымрет, да?

Компанії рівним менше спокійно розгортають інфраструктуру на AWS. Щоб давати галерам пилити своє подєліє з закосом під AWS — то вже має бути якась патологічна тяга до велосипедів.

Кто этим заниматься будет в компании, основанной учёными-микробиологами, единственная ценность которой — ноу-хау из генной инженерии и видение, как на этом заработать?

Можна було б таке саме подумати і про VFC, яка займається рітейлом, і в якої ціль — заробити на продажах взуття і одягу, а не створити цифровий продукт. Але як бачимо, чомусь вона наймає на прямий контракт. І команда тут реально набагато крутіша, ніж більшість тих, які я бачив на аутсорс проектах.

Компанії рівним менше спокійно розгортають інфраструктуру на AWS.

Бинго!
А что такое AWS, как не аутсорсинг инфраструктуры?
Что такое DHL, как не аутсорсинг доставки?
Продолжать? ;-)

А что такое AWS, как не аутсорсинг инфраструктуры?

Маразм крєпчав? AWS — це мікс IaaS, PaaS, SaaS. Це готова платформа, під яку пишеш і на якій розгортаєш свій софт. Тоді як аутсорс — це наймані дупогодини працівників, перепродані через прокладку.

Умовно, якщо ти вирощуєш помідори власноруч, добре контролюючи якість, і домовляєшся з Сільпо, що вони будуть продавати твою продукцію — це підхід продукту на AWS. Якщо ти не бажаєш ні займатися вирощуванням помідорів, ні їхнім продажем, і наймаєш таджиків, які би вирощували за тебе і продавали в своєму ж ларьку — це аутсорс.

Какого лоха? Ты когда ремонт делаешь, можешь найти прораба с командой и неипать мозг с подбором каждого рабочего самостоятельно, а можешь сам искать всех точечно. И тот, и тот вариант рабочий, один менее геморный, другой более и все. Ну и по бабкам может быть разница, хотя не факт.

Какого лоха?

Галери люблять впарювати джунів як сініорів, чи наймати 5 джунів і 1 сеньйора замість двох сеньйорів (бо так більший процент собі покладуть в кишеню), чи пробувати впарити на проект їхнього «лояльного» «сеньйора» зі стажем роботи на галері 5 років і рівнем знань як в слабенького мідла (бо такий персонаж за 5 років гордо «доріс» до 3к і вважає це хорошою зп, тоді як знаючий собі ціну реальний сеньйор візьме не менше 5к). Їхній інтерес — отримати +/- прийнятний варіант для замовника за рахунок найбільшого навару для себе. А тоді постійно доїти замовника вічними багфіксами, завдяки політиці набирання джунів і псевдосеньйорів.

Тому в плані якості однозначно краще набирати самостійно. Але це геморніше, так.

Питання у іншому: ти коли ремонт будеш робити — чи будеш платити команді за зроблену роботу, чи за кожну годину що вони провели на роботі?

Ох лол, ніби в глобалі немає проектів, які нікому нафіг не потрібні, просто розводять замовника на гроші :)))

сотрудничество с какой-то ноунейм компанией и работа над никому ненужным велосипедом.

Ви зараз описали більшість клієнтів/проектів у галер. В них навіть проекти від відомих компаній — то зазвичай треш, який аутсорсять, бо продуктам власними силами за те не хочеться братися.

но если хочется удовольствия от того, что твой продукт меняет/спасает жизни людей, то это только через посредника.

Блін, давно я не бачив, щоб комусь настільки сильно промили мозги) Глобал в цьому плані не відстає від епаму, як бачимо. А, ви ще й в епамі до цього працювали, все ясно) Мабуть ще в й офіс ходите і ремоут не визнаєте, по всім канонам пропаганди від галерних погонщиків.

Да, в Епам работала и ушла потому, что мне не смогли найти проект моей мечты))
Хотела эмбеддед, а там с этим тогда было аж никак.
В Ыпаме на момент моего сотрудничества были именитые клиенты, но по-чесноку проекты гувно))
В Глобале по-другому — мой прошлый кастомер занимается ИВЛами и другими девайсами, которые во время ковида(и не только) реально спасали жизни. Сейчас пилим конкурента Теслы 😁
Не думаю, что подобные проекты мне светили если бы я работала напрямую. Скорей всего сидела бы над очередным скучным икомерсом.

Не думаю, что подобные проекты мне светили если бы я работала напрямую.

Ну та ясно, якщо у вас ембедед, тут треба фізичний доступ до заліза. Інша справа — фактично всі інші спеціалізації, де потреби в галерах нема взагалі.

скоріше всього тоже некритичне клепали. була б дурість зі сторони контори щось критичне на аутсорс переносити

Чув у Глобал Лоджику дуже багато овертаймлять. Працюють на вихідних. Цікаво чи це пов‘язано з тим, що засновники з Ізраїлю?

Це коли там засновники були з Ізраїлю? Можливо, замовники на певному проекті — так. А топ менеджмент Глобала — індуси (принаймні, до купівлі їх Тошибою)

Я работал в Validio с 2000 года, так что немного в курсе )))
И, в том числе, впервые увидел Хмиля и Лисицкого как раз тогда, когда они приехали в наш харьковский офис на переговоры о покупке Валидио ГлобалЛоджиком.

Чув у Глобал Лоджику дуже багато овертаймлять.

Це приблизно те саме що сказати «чув у північній півкулі овертаймлять».
Галера як галера, все залежить від конкретного проекту і конкретного менеджера (а деколи навіть тім ліда).

Сотрудничал с Глобалом, не овертаймил и не слыхал такого. Когда работал напрямую, пытались за часовой рейт предложить работать/дежурить 8 часов в довесок к основному рабочему дню, вот такая история. Все зависит от человека, на дурака поработать могут развести везде, если ты ведешься.

Ни на одном из проектов в глобале мне не приходилось овертаймить, а вот в Люксофте и Епаме бывало частенько.
Прям и не знаю, радоваться или нет — вроде и денюжку люблю, но уже лень сидеть ночами.

спасает жизни людей

в таких проектах кор-функционал вряд ли пойдет на аутсорс

Ещё как пойдёт, но кастомер будет крайне тщательно выбирать, кому его отдавать.

Историй не будет, это НДА, но у меня такой кастомер был.

Угу, сроком в вечность.
Упомянутые в другом посте вентиляторы штамповали все, кому не лень.

никому ненужным велосипедом.

ЕСЛИ ЗАКАЗЧИК ПЛАТИТ ЗА ЭТУ ШТУКУ, ЗНАЧИТ ОНА ЕМУ НУЖНА. ТОЧКА.

може і потрібна, але її вона настільки марудна або малосуттєва, що можна і заутсорсити без особливих ризиків,
з.і.
вже було
dou.ua/...​rums/topic/35937/#2531422

Так, але чи потрібна ця штука МЕНІ? Чи цікаво мені буде цим займатися? Продавати життя за гроші мені вже не цікаво — наївся. Час робити щось корисне.

Ну так не продавай, че скулить-то.

йому не штука потрібна а бюджет на штуку

Почему-то для меня работа напрямую звучит как сотрудничество с какой-то ноунейм компанией и работа над никому ненужным велосипедом.

Навпаки — робота на хазяїна продуту, який зацікавлений у результаті (на відміну від посередника).

Звучит как вариант для тех, кому важны чисто деньги, но если хочется удовольствия от того, что твой продукт меняет/спасает жизни людей, то это только через посредника.

Про це і мова: посередники захопили цю сферу! Кажете:бажаєш робити продукт для медицини? — тільки іди на галеру. І хай би так — алеж посередник зацікавлений робити халтуру! Навіть якщо ти прийдеш і будеш робити як краще — на тебе будуть давити аби робив халтуру. Бо 80% джунів не вміють в архітектуру чи юніт-тести, вони не зможуть працювати добре — а отже уся команда повинна орієнтуватися на гівно-код. Галері вигідна погана якість і безкінечний багфікс. Менеджерам не цікаво рятувати життя, їм цікаво доїти клієнта!

Поділюсь досвідом нещодавнього переходу UA аутсорс -> UK продукт remote.

Загалом, активний пошук роботи зайняв мені 2 місяці — суто через те, що процес в продуктових компаніях значно повільніший ніж у українському ІТ + є частина компаній зупиняють найм через рецесію. Загалом, з усіх компаній, куди скидав резюме — половина одразу на етапі резюме відмовляла. Можливо, через те, що я ремоут з України шукав, але це не точно. Одна компанія відмовила на етапі офферу через скорочення бюджету.

Процес найму всюди ± однаковий:
— intro з рекрутером
— тех таск додому (часом трапляється live coding, але рідко)
— тех інтервʼю по завданню
— cultural fit (який може більше роль відіграти ніж тех інтервʼю)
— intro з ceo/cto
По часу — від 2 тижнів і як вийде.

Де шукав? Linkedin, angel.co, skyworker — всюди були виставлені фільтри на remote only + product.

В результаті — поточна компанія мене сама знайшла через angel.co. Від першого повідомлення до офферу — пройшло 2,5 тижні. Загалом, компанія хотіла наймати як фулл-тайм працівника із білою зп тут + акції, але домовились на контракт.

Замість висновку. Не знаю чи то тільки нам з України ускладнився пошук, але якщо хочете перейти на прямий контракт — будьте готові до тривалого процесу пошуку. Також, оцінюють не лише технічні знання, але і софт скіли — будьте готові до того, що можна чудово пройти тех, але отримати відмову на cultural fit дзвінку. Якось так

е знаю чи то тільки нам з України ускладнився пошук

Вигладає, наче це просто у нас дуже швидкий хайрінг процес. Проходив співбесіди і в ЄС і в Канаді — все дико повільно.

все дико повільно

бо їм не просто не треба людей на вчора, плюс ноутіс-період часто більше за місяць.

Як де. В Канаді стандартний нотіс 2 тижні.

я більше мав на увазі, що зараз знайти позицію на ремоут з України складно. Багато компаній просто бояться тут когось наймати і відмовляють ще на етапі резюме.

Як пощастить, моя одна з попередніх робіт, замовники німці і їм горіло знайти людину на заміну, тому від співбесіди до офера десь тиждень пойшов.

Згідний, що є винятки. Але загалом, якщо людина потрібна не на вчора, то що Європа, що Канада — все дуже повільно.

Особисто мав багатий досвід з нашими галерами та один досвід з прямим контрактом. То всім знайомим тепер рекомендую працювати напряму з замовником. По перше не будете почувати себе гребцем, по друге стосунки серйозніші, а по третє не потрібно дублювати безліч таблиць на відпустку:)))

Прямой контракт, заключенный по европейскому законодательству в разы отличается от трудового договора, предлагаемого местными галерами.
На примере того же пункта про NDA, где все решается в судебном порядке.
И компания не берет на себя роль «полицейского».
А так же соблюдаются права человека в других пунктах контракта.

Мати власний дім так само приємно, як і прямий контракт, відсутні раптові виселення.

Раптовий кінець прямого контракту так само можливий. І тут залежить з ким саме прямий контракт. Мав два випадки із закінченням проекту де замовник з Німеччини, в першому випадку звільнення в той же день із виплатою останньої винагороди впродовж декількох тижнів, в другому випадку — звільнення через місяць із виплатою винагороди частинами впродовж декількох місяців.

Однозначно прямі контакти це наступний етап в еволюції інженера, потрібно виходити на глобальний ринок та здобувати більшу свободу.

Можна також уявити стиль життя, де ти працюєш з прямим контактом, а десь недалеко є коворкінг для такиї самих як ти, і ви там час від часу обмінюєтесь досвідом і тд

Для директ контрактов было золотое время с конца 2020 до начала войны, когда экономика после ковида начала расти, а в офис выходить еще было нельзя. Сейчас в 2022 из Украины это должно быть непросто найти хороший контракт. С нашими блекаутами, ракетами, перспективой попасть под мобилизацию, невозможностью выехать в бизнес-трип.

Звісно знайти складніше, але це захист ІТ-сфери, який потрібний.

Ця стаття була як чернетка на форумі DOU з грудня 2021 року й тільки в грудні 2022 року її дописав.

Так, зараз однозначно важче, але в багатьох випадках все одно можна переконати замовника, що на вас можна покластися. Блекаути — є старлінк/екофлоу/генератор, ракети — живете далеко від лінії фронту і ризик прильоту мінімальний, мобілізація — можна акуратно натякнути, що вживаєте превентивних заходів для її уникнення. А бізнес-тріп далеко не всіх цікавить, багатьох цікавить просто ремоут.

Сейчас именно что надо убеждать, а убеждение оно чаще всего выражается в снижении цены, чтобы компенсировать из своего кармана риски, которые возникнут у бизнеса, нанимающего разработчика из воюющей страны.

В 2021 году, например, не надо было никого убеждать. Надо было уверенно пройти собес и назвать цену ± соответствующую той локации, в которую ты проходишь собес. И тебе ее без вопросов бы дали, т.к. был большой дефицит разработчиков онсайт.

А сейчас многие наши ребята уехали в Европу и демпингуют цену уже там, прямо онсайт. В такой ситуации я не понимаю зачем бизнесу нанимать за хороший прайс украинца в Украине, когда можно нанять за низкий прайс украинца онсайт с правом на работу в офисе. Такой украинец будет красиво сидеть в стойле и радовать глаз бизнесмена, его нанявшего, в отличие от разработчика из Украины, у которого то срачки то болячки (ракеты/блекауты) и мысли вообще не о работе, а о фронте.

а убеждение оно чаще всего выражается в снижении цены

Далеко не завжди. Якщо добре переконати — то і підстав для зниження ціни фактично й не буде. Тут ж мова не про те, як навішати замовнику лапші на вуха, а як об’єктивно довести, що ти надійний контрактор.
Я, до речі, навіть під час війни домовився з замовником про рейз без жодних проблем.

В такой ситуации я не понимаю зачем бизнесу нанимать за хороший прайс украинца в Украине, когда можно нанять за низкий прайс украинца онсайт с правом на работу в офисе.

Не всім хочеться зв’язуватися з галерами, якщо просто треба доукомплектувати команду кількома контракторами. А якщо спеціаліст хороший, повністю відповідає всім вимогам, має немалий досвід — то часто нададуть перевагу саме йому, а не галерному середнячку з Польщі.

Я, до речі, навіть під час війни домовився з замовником про рейз без жодних проблем.

Я со своим аналогично, но это потому, что я работаю уже давно и меня знают. Но мои заказчики найм из Украины с началом войны остановили, например. Да и вообще найм как таковой с начала войны не сильно проводят по экономическим соображениям.

А якщо спеціаліст хороший, повністю відповідає всім вимогам, має немалий досвід — то часто нададуть перевагу саме йому, а не галерному середнячку з Польщі.

Так в Польшу поехали не только галерные середнячки, но и многие топовые спецы. Мне кажется, наоборот, галеры перевезли туда именно топовых спецов, ну и свои ходом выехали как раз самые богатые и успешные (выезд денег стоит таких, что для галерного середнячка это может быть несколько зарплат). А сейчас они столкнулись с реалиями местного рынка труда и насытили собой их вечный дефицит разработчиков онсайт. В результате, на найм удаленщиков не из ЕС сейчас в целом меньше смотрят, а уж про найм из воюющей страны — подавно.

Но вообще хотелось бы верить, конечно, тому, что вы пишете. Хотелось бы верить.

Норм у вас показник успех успешности. Безпринципні чудаки на букву м, які готові давати хабарі. Це десь в одному рядку з пантами і власниками bmw.

Ну і не знаю, які айтішники крім джунів не можуть знайти 5-7 тис баксів на такий хабар, якщо в них справді низькі моральні принципи

тобто глобального дефіцита ІТ спеціалістів вже нема, тоді гасим світло.
а мені казали, що на бенчі підрозділу з 200 чоловік 1 (Один) розробник, і що такого вже не пригадують, треба ще мінімум десяток закрити потреби клієнтів

В Польщі бракує від 25 до 135 тисяч ІТішників. Різні методи рахування, але якщо брати по мінімуму, то 25 тис українців з ІТ в Польщі не осіло в 2022. Навіть якщо і порахувати білорусів і трохи москалів. В Польській ринок найму в ІТ був заморожений від квітня десь до кінця листопада, але працівників цілий час бракує.
Так, офтоп по польському ринку праці.

Ну у вас есть ресурс — рычаги для «переконання».
Вы его можете направить на удержание клиента либо на повышение цены.
Очевидно же.
Могу сказать, что одни и те же люди до войны уговаривали меня переехать в штаты на 200к, а сейчас — на 120к ;)

Як ти їх переконаєш ? В них є залізні аргументи на зниження костів та сильна переговорна позиція. В тебе аргументи таки собі і дуже слабка позиція. Насправді ситуація відверто поганенька, ті хто з нами зараз працюють — або відверто мародерствує користуючись моментом, або просто вирішив по донатити в американо-европейский спосіб, надавши роботу.

В тебе аргументи таки собі

Та ні, цілком об’єктивно я фактично нічим не гірше умовного гребця в Польщі. Ризик мінімальний (бити крилатими/балістичними ракетами по житлових будинках було б надто дорогим задоволенням для русні). Інша справа, якби я працював десь в Києві/Харкові (часті артобстріли з Бєлгорода) без резервного живлення і зникав по кілька годин кожен день.

ті хто з нами зараз працюють — або відверто мародерствує користуючись моментом, або просто вирішив по донатити в американо-европейский спосіб, надавши роботу.

Що? Мій перформанс після початку війни нічим не відрізняється від перформансу до початку війни. Я навіть жодного мітинга не пропустив через блекаути, бо підготувався наперед, ще до першого масового удару по інфраструктурі (бо знав, що ці удари будуть). В якому місці тут мародерство чи благодійність? Я приношу нічим не менший value компанії, ніж мої колеги з Європи/США (а часто і більший, бо за рік+ я отримав глибокі знання багатьох проектів, тоді як немало європейських колег лише в процесі вивчення).

Ну тобто ти можеш гарантувати, що завтра десь по тобі не прилетить ракета, або разом із відсутністю електрики буде відсутність палива до генератора тощо ? Те що і просто на гражданці може автомобіль збити, злочинці тощо це певно, що аргумент в перемовинах. Та ситуація іньша — FAANG викинули на ринок тисячі людей, і їх можна взяти без жодного ризику і по новим реаліям зарплат замість того, щоб продовжувати аутсорити. Це ще з можливістю роботи з персональними даними, без ризиків неприємностей з податковими тощо. От зараз по інсайтам делеко не усі хочуть йти на аутсорс, я би навіть сказав що більшість вирішила з цим покінчити. Іньша справа, що сучасних українських программістів далеко не так просто замінити. Навіть екс фангера-ми.

Ну тобто ти можеш гарантувати, що завтра десь по тобі не прилетить ракета

Гарантувати не можу, але ризик невеликий, я б сказав. Не особливо більший, ніж бути збитим в ДТП. А ДТП і в США бувають.

або разом із відсутністю електрики буде відсутність палива до генератора

Маю запас 80л бензину + екофлоу дельта макс. Причому якщо використовувати генератор суто для зарядки екофлоу (і подальшого живлення саме від нього), то і 2-3л бензину буде досить для забезпечення повного дня автономності (не забуваючи не лише про ноут і роутер, але й про зовнішні монітори, холодильник, чайник, мікрохвильовку і освітлення). Ну і докупити бензин — невелика проблема. Тому так, вважаю, що можу гарантувати відсутність проблем з електрикою.

Те що і просто на гражданці може автомобіль збити, злочинці тощо це певно, що аргумент в перемовинах.

Те саме, що згадував зверху. Аналогічні ризики є будь-де в світі.

Та ситуація іньша — FAANG викинули на ринок тисячі людей, і їх можна взяти без жодного ризику і по новим реаліям зарплат замість того, щоб продовжувати аутсорити.

Фаангери все ще дорожчі, ніж наші сеньйори на прямому контракті. Нашому сеньйору зп 8-10к зазвичай буде достатньо, тоді як фаангер захоче умовно 16-20к (особливо якщо він з якоїсь Каліфорнії, де величезні податки).

без ризиків неприємностей з податковими тощо.

Ем, прямі контракти повністю легальні як в США, так і в нас. Це не схема, це повністю законний спосіб ведення бізнесу, який є альтернативою найму емплої.

От зараз по інсайтам делеко не усі хочуть йти на аутсорс, я би навіть сказав що більшість вирішила з цим покінчити.

Це так. І тут також є заслуга наших галер. Як от Авенга, яка змушує гребців брехати, що зі світлом все ок, і видумувати відмазки, чому робота не зроблена, бо вони жлобляться поставити генератор і старлінк в офісі. А також немало гребців, судячи з коментів на ДОУ, мають позицію «в мене лапки» і надіяться, що замовник пробачить їм їхню бездіяльність під час блекаутів (їх же купити собі екофлоу жаба давить) з доброти душевної.

А чому працівник має за свої купляти екофло, а не умовна Авенга працівнику? Залізо для роьоти компанія ж надає.

В ідеалі має галера купувати, але якщо вона морозиться — треба купувати самостійно. А не псувати як власну репутацію, так і репутацію українського айті загалом. Сеньйор, який не може купити собі екофлоу — це смішно.

До речі, макбук я собі самостійно купив ще коли працював на галерах, бо галери не завжди готові їх зразу видавати, чи можуть видавати старі моделі, чи моделі з меншою діагоналлю (я от хотів на 16 дюймів, наприклад). Мати власний ноутбук таки зручніше.

Особливо «гарний» досвід з епамом, який сказав, що вони маки взагалі не видають, а кажуть кодити під шиндовсом на корпоративних HP. Тримають своїх гребців за мазохістів, мабуть.

репутацію українського айті загалом.

який пафос!
а чому не «образ советского человека строителя социализма»

Нуль пафосу. Замовникам точно не потрібні гребці, які не здатні навіть забезпечити для себе робочі умови. А якщо в Україні таких буде багато — швидко підуть чутки серед замовників. І вони добре подумають, чи варто взагалі зв‘язуватися з Україною.

Чувак, йди виступай в цирку, там твої таланти знадобляться 🤡

на великих проектах щоб гребець вийшов на ритмічну греблю іде до пів року, але ти через просадку на 2-3 місяці грелбі гребця на довготривалому проекті викидаєш за борт, щоб взяти нового і чекати півроку результат, якого може і не бути ... будь-ласка

з.і.
спиляй мушку.

але ти через просадку на 2-3 місяці грелбі гребця на довготривалому проекті викидаєш за борт

Ну так, всього лиш гребець не працює половину кожного спринта, рандомно не приходить на мітинги і не комунікує нормально з колегами. І це, звісно, буде тривати лише 2-3 місяці (Люська, ти?). А замовник, звісно, такий лох, що буде терпіти це постійно, та ще й платити гребцю повний рейт з доброти душевної.

гребець не працює половину кожного спринта
рандомно не приходить на мітинги
і не комунікує нормально з колегами.

Щось софтсервом тхне.

Може воно й звучить як фрази з корпоративної галерної пропаганди (боронь Боже), але я маю на увазі банально проблеми з нормальним робочим процесом. Мітинги, де обговорюються архітектурні зміни в проекті, наприклад (а не юзлес таунхоли як в епамі). Чи спільна робота над тасками, де треба в когось щось запитати, а комусь допомогти. Відсутність цього всього справді псує робочий процес.

Ну вибачте, офіси «орендуються», то хай їх і відкриють. А то і економити на оренді хочуть(часи корони) і забезпечити електрохарчуванням то просто надати павербанк)

І тут такі замовники: не можна працювати на своєму залізі. Тільки залізо компанії юзати!
Хоча я сам купляв собі макбука, бо залізо на серві було древнє і той макміні здихав.

Макось не під всі проекти підходить.

І тут такі замовники: не можна працювати на своєму залізі. Тільки залізо компанії юзати!

Ніколи з таким не стикався. Якісь кончені замовники.

бо залізо на серві було древнє і той макміні здихав.

Хех, мені теж в часи греблі на серві давали саме древній макміні з сумнівними характеристиками. Але все одно з ним було приємніше працювати, ніж з епамівським віндоноутом з куди сучаснішим залізом.

Макось не під всі проекти підходить.

Хіба під дотнет не підходить, чи щось дуже ОС-специфічне, як розробка під лінукс. Для типового вебу на джаві/жс/пайтоні/го та дата інжинірингу підходить набагато краще, ніж вінда.

FAANG викинули на ринок тисячі людей,

Ємність ринку більша.
І не факт, що викинули «породистих щенят»

Порода там точно є, з їх методою винаймання. Насправді це дуже стара система винайдена Конфуцієм у древньому Китаї. Як бачимо така метода показала себе із найгіршої сторони і не в перший раз. Ті хто дуже добре вчиться задавати екзамени по існуючим знанням далеко як тільки потрапляють у ситуації де треба мислити не стандартно — розгублюється. Так династія Мін з їх відбором чиновників з «кращіх з кращіх» деградувала і була знищена кочовим плем’ям маньчжурів. Свій власний підхід із скупкою перспективних стартапів американці чомусь забули.

Мій перформанс

крутий як яйце, 10 хв. варене в кип"ятку

Там на оншорі насправді є куча народу які і в офісі займаються італійським страйком. Буває затіює клієнт те саме, що і Meta, з ціллю — баласт з аутсурсерів за борт. А за результатами ревізії виявляється, що власні оншори з офісу, на роботі дурня валяють, доки галерні нігери за них гребуть.

Или можно работать на галере и тогда генераторы/старлинки будут её проблемой а не вашей))

І не вилазити з офісів, а сидіти в душних опенспейсах під наглядом погонщика. Ні, дякую) Офіси — то легасі доковідної епохи.

До речі, є особливо кончені галери типу Авенги, які навіть генератори/старлінки не ставлять, а кажуть гребцям брехати замовнику, що зі світлом все ок, і видумувати відмазки, чому робота не зроблена.

А тепер для тих, хто вміє рахувати — за різницю в зп між прямим контрактом і галерами власний комплект з генератора, екофлова і старлінка покривається за один місяць роботи (якщо ти на галері якийсь прям техлід/архітект, то за два). Наприклад, беремо типового галерного гребця за 4к і середнячкового ремоут контрактора за 8к. За різницю в 4к баксів, а це 146600 грн, купуємо старлінк в бариг за 40к (щоб мати тут і зараз, ми ж можемо собі дозволити), за 30-34к беремо генератор (звичайний нормальний генератор на 2.5-3кВт, з AVR), і за 72к беремо EcoFlow Delta.

Все ще маєте бажання залишати гроші, які за вас платить замовник, в кишенях галер?)

та шо ти хомячкам розказуєш

Сейчас в офисах так пусто, что себе можно забрать целый оупенспейс)))
А «погонщик» скорей всего будет работать из дома, так что этот аргумент тоже не актуален)

Теж пройшов цю еволюцію, на галери більше працювати сенсу не бачу.

Іноді так дивно дивитися на обговорення «великих дядьок» про те, де можна більше грошей заробити.
Тим часом ти сидиш та дивишся на ці інфографіки з приблизно 1000 QA джунів на одну вакансію 💀
Дуже вибачаюсь за можливий офтоп

Я теж пройшов цей етап, в 2014 коли шукав першу норм роботу майже рік, тоді була перша велика хвиля вайті в айті, на вакансію джуна джавіста за тиждень 1,5к резюмех прилетіло.

А был бы каким-нибудь джуниор сишником, уже имел бы работу и зепеху в районе баксов 700. Да даже пыхером имел бы работу, просто зп пониже. А через QA входить не ты один такой умный, вот и остается только за графиками наблюдать :D

Так я і не через QA входжу. Якщо Вам цікаво, моє направлення backend Node.js. Там, звісно не 1000, але десь приблизно 150-200 (вже не пам’ятаю) джунів на позицію)

Ты упомянул что смотришь на инфографики QA, я подумал, что входишь через QA. Разрабом что ноды, что пыхи, чего угодно, куда проще найти работу, чем QA. Так что обязательно найдешь в скором времени, главное верь и ходи на собесы.

Як не вдається, чому би і справді не спробувати щось іньше — Go Lang, Rust, Embedded чи Game Dev C/C++ тощо. 200 людей на позицію — це вважай нема роботи ніякої. P.S Чомусь в пам’яті постає 2008-9 де ніяк не вдавалось знайти навіть нульвого мануального тестувальника, тих кого знаходили мало не одразу начальство забирало десь в аутсурсовий відділ бо там дужче треба було, а ми вже якось жили і без того ще перетерпимо. Як завжди бюджет є в того в кого нема роботи і навпаки.

Есть масса заказчиков которые принципиально не будут работать с физлицами по гиг (ФОП). А так вообще — дурное дело не хитрое, 5 лет опыта, сертификаты, нейтив инглиш — и вперед, они скорее всего вас сами найдут к тому времени.
Просто потом вы выясните что кидать контрактников с оплатой — очень выгодно, так как у галер есть юротдел — а вы — увы...

Есть у меня статейка в стиле ковбойской сказочки, там описано такое стояния человека который работал в найме — а потом пошел делать бизнес и тут быстро выяснилось что делать бизнес это несколько другой навык, нежели программировать или там тестировать PM-ствовать и т.д. Но если подумать то и в найме +/- тоже самое только с другой стороны, это все тот же бизнес, все та же актуальность и востребованность на рынке, уникально торговое предложение, маркетинг и PR, спрос и предложение, конкуренция в том числе и грязными методами, вранье и кидки и т.д. Те кто умеет и там и там вполне себя не плохо чувствует, кто не умеет или что еще хуже, так и не учится и не предпринимает никаких действий — по 10+ лет остается мидлом ну или там «ходит на завод».

Так и есть. Тот кто придумал получает доллар, тот кто сделал — десять, тот кто продал — сто.

Яка відбірна галерна пропаганда.

Есть масса заказчиков которые принципиально не будут работать с физлицами по гиг (ФОП).

Якщо є такі замовники — так не працюйте з ними. Безліч корпорацій міжнародного рівня набирають контракторів-ФОПів без жодних галер. В тому числі Apple, наприклад. Чи VFC, з якою я зараз працюю (їй належить Timberland та багато інших брендів). Знаю особисто.

Просто потом вы выясните что кидать контрактников с оплатой — очень выгодно, так как у галер есть юротдел — а вы — увы...

Я вам відкрию великий секрет — на практиці вас скоріше кине українська галера, ніж солідна іноземна корпорація. Бо іноземні компанії вміють адекватно вести бізнес і знають, що такі репутація, а українським галерним кидалам на це все одно. Навіть існує тематичний сайт прекрасне.айті, присвячений галерним кидалам. Мій досвід і досвід багатьох знайомих чітко говорить про те, що кидки в 99% випадків бувають саме зі сторони галер, в тому числі так званих «лідерів ринку» (як себе пафосно люблять називати місцеві бодішопи).

А что — Apple все еще набирает? Я думаю что вся MANGA захолдила наймы.

Набирає. У вересні вони знайшли друга на лінкедіні, пропонували роботу за солідний рейт.

Ну круто, чо — молодцы!

Я 20 лет работаю без всяких галер и не заплатили мне буквально пару раз.

Дуже складно працювати з ремоут розробниками: різниця в часі, погане долучання до процесів, що в середині компанії, іноді бувають «я гуру, мене найняли за величезні гроші ($100 на годину, чи шо там вони вважають за величезні гроші), я манав ото ваші всі код рев’ю» :)

Не нанимайте токсиков

Деякі токси — чарівники. Їх важко не найняти, і ще важче звільнити. Вони майбутньє передбачають.

Просто те, кто такого же левела не токсики — стоят от миллиона в год и не по карману обычной компании.

Дуже складно працювати з ремоут розробниками

Цікаво, якраз з ремоут розробниками в мене проблем ніколи не було, а в нас вся тіма ремоутна. І кваліфікація в них хороша. Тоді як від деяких галерних «сеньйорів» з «лідерів ринку» в мене були відверто негативні враження, коли такий «сеньйор» банально не в курсі, що треба перевіряти список, чи він не пустий, перед тим як витягувати щось звідти 🤦‍♂️ Здається, та контора дає личку сеньйора за вміння співати «мітін клітор», а не за реальні скіли.

$100 на годину, чи шо там вони вважають за величезні гроші

Пфф, та для середньостатистичного галерщика з «лідера ринку» і $30/год — то величезні гроші, тому понт 100 баксового чувака заслужений)

для цього і є кодрев"ю єслі чо

Щоб розгрібати «творчість» «сеньйорів» з їхнім фактичним вмінням кодити як в джуна. Саме для цього рев‘ю і потрібні, так)

Є, просто фільтрувати треба за технічними скілами, а не за вмінням сидіти на одному місці 5-10 років за 3-4к (так звана «лояльність»). Взагалі не один я це помітив, знайомі теж говорили про дуже низький рівень «сеньйорів» з контори «мітін клітор». Скілові сеньйори зазвичай якщо сидять на галерах, то трохи менших (розміром не 20-100 осіб, звісно, а десь 500-1000), бо умови там вигідніші.

Що таке низький чи високий рівень сеньйорів? Є тільки одна головна метрика — оплата яку отримую. Можете хоч джуном називати.

Що таке низький чи високий рівень сеньйорів?

Скіли, очевидно. Я бачив як реально крутих сеньйорів, які знали всі нюанси різних технологій, архітектури, патернів, функціональне програмування, і вміли добре кодити. Так і псевдосеньйорів, які отримали личку просту тому, що роками працювали на одній галері, а скіли лишилися на рівні джуномідла. Перші зазвичай змінювали контори, заробляли хороші бабки і рідко працювали в «лідерах ринку» (хіба на старті кар‘єри), тоді як останні засиджувалися в одній конторі і часто заробляли 3-4к максимум.

З останніми в мене немає жодного бажання працювати на одному проекті. Потім тільки баги розгрібай чи трать купу часу на 100500 коментарів до пул ріквеста, щоб пояснити елементарні речі.

Потім тільки баги розгрібай чи трать купу часу на 100500 коментарів до пул ріквеста, щоб пояснити елементарні речі.

Пан ніколи не помиляється?
А що джунам/мідлам робити, якщо пану не дуже хочеться ПР-и ревювати і пояснювати щось?

Так до джунів жодних претензій, бо на те вони і джуни. А коли великий дядя кодить як джун — це викликає вже зовсім іншу реакцію. PR цікаво рев‘ювати в контексті загального підходу до розв‘язання задачі, структури класів і т.д., а не коментарів в стилі «ей, чекни, чи список не пустий перед витягуванням елементу». І одна справа, коли така помилка — це просто неуважність (з ким не буває), а інша — коли такий «геній» ще й вважає себе правим і думає, що валити код з ексепшином при абсолютно валідному пустому ріспонсі — це норм ідея.

На щастя, в мене на проекті джунів взагалі немає, та і сеньйори тут нормальні. Так працювати набагато комфортніше.

Тоді так, ці кейси валідні.

Але де багато сіньорів там теж срач. У кожного своє бачення і в кінцевому результаті код буде різний по стилю.

Клієнту ж головне щоб код вирішував проблему, а не був ідеальним

Але де багато сіньорів там теж срач

Важна структура. Правильная структура позволяет работать многим синьорам над проектом без проблем.

тоді беріть в офіс, дивні люди, спочатку розганяють ковідоною, а потім «погано менеджити», хріновий енгейжмент, не так долучаються до процесів

група шукає іноземні замовлення, знаходить, роблять проєкт, власники купують квартири, на здачу наймають одногрупників

Саме так і було. І, можливо, зараз знову відкривається це вікно можливостей!
В першу чергу для толкових менеджерів. Зібрати но-нейм команду і шукати замовлення зараз думаю вже не прокатить.
А от забрати клієнта і команду від галери і почати працювати напряму — цілком реально. І далі є перспективи:
— Узяти на себе повний цикл розробки і, відповідно, отримувати вже не просто зарплатню — а бюджет на проект. Саме так купували квартири з одного проекту: 5 синьйорів запилили разом — поділили сотні килобаксів.
— Переїхати до клієнта усією командою. Може буде актуально, якщо «2-3 місяці» перетворяться на «2-3 роки» війни.
— Зробити з команди невеличку компанію на продаж. Коли галери почнуть тонути, великі клієнти замість брати команду на галері будуть розглядати варіанти придбати невеличку компанію в Україні і зробити собі з неї центр розробки. Особливо якщо компанія вже має потрібну експертизу.
Доречи більшість ІТ компаній, які створювали у 90ті, потім продали великим галерам. Відповідно батьки-засновники отримали свою добрячу долю.

Є варіант виходити на замовника із технологією (експертизою) B2B, а не батрачити беручись за усе — що дають, аби платили. Тобто компанія гарантовано розгортає типове рішення в якійсь сфері. ERP, eCommerce, Fin-Tech, Hels-Case тощо. Має повноцінні злагоджені підготовленні команди з повним переліком потрібних спеціалістів з відповідною кваліфікацією. З цим в нас погано дуже діло, бо вкладатись треба — я нащо коли треба : Маймі, повії, кокс та жовтий мустанг ? Нагліли одного пасажира — приступили до наступного.

Ще на початку нинішньої роботи побачив в гугл драйві замовника цікавий документ з зарплатами розробників яких вони купують в моїй «прокладці». Я заробляю 3500, компанія отримує 8000. Водночас не можуть підняти зп на навіть на 200, бо війна =) Не думаю, що замовник почав раптово платити менше. Зараз підтягую англійську і скіли, щоб почати працювати напряму.

Тут на ДОУ десь розписували чому якщо девелоперу віддавати більше 50% від рейту — то він для галери буде збитковим! Там порахували ціну оренди офісу у центрі Київа, зарплату ПМа, HR, інших топів ... Як у прислів’ї «один з сошкою — семеро з ложками».
8000 / 3500 — тобто ти вже майже досяг «скляної скелі» на галері.

Гіпотетично ПМ і HR можуть вартувати своїх грошей ув разі якшо ПМ — вигризає кращі шматки роботи і вибудовує якіснішу лінію комунікації з клієнтом, аніж конкуренти, а HR — якщо може знаходити потрібних людей.

Бачу ПМ раз в місяць, в офісі теж не буваю. То виходить фінансую не тільки ПМ і HR, а ще купу людей які таки ходили весь час в офіс :D

Оці інші так, можуть бути непотрібним баластом.

Ти порахуй справжні прибутки :) Там до 350% чистого прибутку інколи доходило і навіть вище, особливо коли вдалось через кулуарні домовленості джуніорів втюхати як сініорів. Отримуєш від клієнта $45 на годину тобто $8600 на місяць — платиш зарплатні $900 на місяць, та ще десь $200 на різне. І клієнту це певним чином ок, бо джуніор в долині коштував в $10 000 на місяць. Доки пасажир не розумів як його кинули скажімо із рівнем англійької, чи досвідом в бізнес домені, через що те шо виходить на виході жодним чином не може конкурувати з Amazon чи Booking.com. Через що воно і ажиотажи були на ринку. Там був інтерес смачніше за організацію казіно через величезну маржу. Якщо справді був би прибуток усього в 15% ІТ аутсурс ніколи би не ріс такими темпами. Та така лавочка прикрилась, році десь в 14 — як такі контори — клієнти, яких зжерла цифра по банкротували. Та пішла вже інша тема на підняті гроші з цього. Клієнти інші пішли — побрали до себе техлідів, щоб їх не кинули,стали робити співбесіди тощо.

мені кліент сам сказав шо за мене платить 10К в місяц галері, галера мені платила 6,5 + соц пакет

я 5%
галера — хз, всі гроші які заводять в Україну ідуть на оплату фоп-ам: з 0 доходів — 0 податків

Какие перспективы поиска проектов на фиксед прайс? Потому что «прямой контракт» может быть точно таким же аутстаффом, просто ты сам себя аутстаффишь.

Какие перспективы поиска проектов на фиксед прайс?

Прямий контракт з замовником — це скоріше і є аутстаф.
Фиксед прайс це інший тип договору. Я так гадаю щоб брати фіксед прайс проекти треба спочатку зібрати команду.

Погана ідея, там буває так — збираєш команду, а клієнт після того як кажеш «давайте контракт заключим» бере і зникає. І от ти потім після цього залишаєшся із людьми, та без роботи і без грошей зокрема щоб заплатити людям. Авжеж коли є певний резерв грошей щоб тримати бенчь чи внутрішні проекти, навчальні проекти тошо. Сейлс відділ який постійно шукає клієнтів тощо тобто сталий бізнес — так можна. А інакше це гра з фуфла — fake it until you make it з відповідним впливом на ділову репутацію. А як відомо : «Фуфлижник гірше за півня». Чи трете правило ведення бізнесу з етикету банкіра Клода Монро 1775 р " Безумовно виконуйте взяті на себе зобов’язання".

Я так гадаю щоб брати фіксед прайс проекти треба спочатку зібрати команду.

Команда — это объема, а не от типа

Фіксед прайс — тобто проект, де бюджет і терміни виконання фіксуються наперед? А в чому перевага для виконавця? Наявність чіткого дедлайну я скоріше бачу мінусом, ніж плюсом, та й загалом краще довготривалі контракти за хороший рейт. Чи на фіксед прайсі платять більше, ніж при звичайному погодинному рейті?

На фискед прайсе риски несет исполнитель, а потому проекты стоят дороже, причем сильно дороже.
Управление рисками по бОльшей части лежит на техлиде/архитекте/СТО/кто-у-вас-там-главный, т.к. только технический специалист из своего опыта и знаний может прикинуть, где могут быть проблемы.

Ну вот я фрилансер в класическом понимании. Я делаю так(и прямо говорю клиенту)
Почасовый estimate — 7-12часов, рейт 120, фикс 1600.
Потому, что взятие на себя риска должно быть ОПЛАЧЕНО.
Чем точнее и разумнее поставлена задача, тем меньше разница и больше точность estimate.
При определенных условиях может быть и 1-2 часа, но фикс не меньше 500.

На фиксе так же будет меньше шанс на follow-up и больше непроектных согласований.

В рік сотка куїв чистими хоть виходить?

Не. Ленивый. 70 дето.
Но большинство дохода все равно почасовка

Та и мне не в напряг. Я ж уже писал, у меня 15 часов в неделю в среднем за год.

у меня 15 часов в неделю в среднем за год.

Убивчій аргумент! Спробуйте знайти галеру, де дозволять працювати менше 40 годин на тиждень? Клієнт же ж хоче собі «хом’ячка» на фултайм!

і ви кажіть

де дозволять працювати менше 40 годин на тиждень

на галері, та активно працюєш хіба годину-дві в день...
дехто ще умудряється зайчатиною бавитися

Забагато слів, але тема справді важлива.
Знається «ситі» роки ІТ минули і замість надувати бульбашки халявними грошима бізнес почне економити на ІТ. І справді — коли іде війна і потрясіння не до «аплікушечек» та «рюшечек» на сайтах.
Хай навіть попит на нові проєкти впаде — дефіцит досвідчених девелоперів нікуди не подінеться! Скоріше навпаки: усі будуть намагатися звільнити 5 джунів, а узяти замість одного синьора. Бо кожен завалений ІТ проект вже не корисний досвід (як раніше) — а по-перше болісні втрати (особливо якщо гроші чужі).
Тож зманіженим ІТ-спецам не буде потреби зменшувати апетити. Тому цілком логічним засобом зекономити на ІТ буде відмовитися від посередників!
І чим більше девелоперів будуть переходити на прямі контракти — тим швидше галери підуть на дно! Разом з рабськими контрактами та Дія-сіті.
Є ще одне міркування: вже працюючи на іноземного клієнта в Україні — набагато легше переїхати до країни клієнта! Можливо Україна якось дозволить іноземцям «викупати» спеціалістів з неволі.

Забагато слів, але тема справді важлива.

Дякую.

Можливо Україна якось дозволить іноземцям «викупати» спеціалістів з неволі.

Тобто розрахунок, що хтось принесе волю на блюдечку і не треба буде за неї битись. Козаки з такою психологію до раю не пускають. Викупають лише рабів, може тільки під інші умови рабства. У віках складають легенди лише про Александара Македонського що показав середній палець персидскому царю Дарію та переміг. Спартака — що постав проти рабства і мало не переміг, та товариші струсили і підвели під поразку. Та Цезаря — що знищів демократію та узурпував владу, за що і був зарізаний сенаторами включно з прибічниками тим самим другом Брутом, який зрадив як тільки стало вигідно.

Раби, яки билися за волю — потрапляють до Раю. Раби, які не билися — можуть тільки поліпшити умови рабства. Раби, які звільнилися і залишилися жити вільно — то легенди.

Тому цілком логічним засобом зекономити на ІТ буде відмовитися від посередників!

Ага, и взять риски и затраты на менеджмент на себя, ага :-)

Т.е. ты хочешь сказать, прямые контракты с исполнителями или даже найм в штат, чудесным образом избавляет контору от менеджмента толпы контракторов / штатных сотрудников? С фига ли?

К фаангу уже можно не готовится — там сейчас массовые увольнения, в том числе программистов.

Галера продавала мене працювати в усякі FAANG контори без усякого літкоду. І коли я там працював — то більшість інтернаціональної команди були далекі від наших хлопців з дипломами Computer science.
Звичайно, якби вони мене брали до себе на 300К баксів то мабуть питали б усе. А щоб просто кодити на рівні афро-американця, чи індо-американця, чи китайсько-американця, чи латино-американця достатньо просто бути українським синьором з 5+ років досвіду.

А щоб просто кодити на рівні афро-американця, чи індо-американця, чи китайсько-американця, чи латино-американця достатньо просто бути українським синьором з 5+ років досвіду.

Пфф, я бачив код такої низької якості, написаний іноземними сеньйорами, що будь-який нормальний український мідл з 2 роками досвіду написав би краще.

А літкод — це штука, яка взагалі ніяк не стосується роботи, а якийсь матеріал як для шкільних олімпіад з фізики, де ботани змагалися з ботанами. Але деякі контори люблять цим заганяти, на жаль. І пофіг, що на роботі це ніколи не знадобиться.

А потім будуть масові найми.

Й зарплати знову підростуть

Поки випустять на онсайт — у них вже рецесія закінчиться.

В США рецесія, потім буде дефолт, тому в фаанги лізти не треба, але сейф хейвен галерного айті залишиться недоторканим. Я правильно розумію?

Я правильно розумію?

Нет. Я готовлюсь к земле, если честно

Подскажите, а как это все правильно оформить на нашему законодательству.
Например, работаешь на 3-й группе, нашел заказчика, заключил договор и дело пошло.
Есть ли ограничения для 3-й группы на работу с заграницей?
Если этот заказчик будет давать 100% доходов, то как поведет себя налоговая, не заставит ли платить НДФЛ, ЕСВ со всего оборота? У нас же война с ЧПшниками, которые на самом деле сотрудники.

Зараз на 3-й групі ФОП, у податкової відсутні питання до мене, в 2019-2020 роках мав основний прибуток з Кіпру в доларах, в 2021 році з Німеччини в євро й зараз в 2022 році в доларах з Великої Британії.

Питання важливе, на каналі Останній Капіталіст є посилання на петицію Визнати право платника податків:

Українська податкова система базується на презумпції вини платника податків/ податкового агента перед державою. Усі процедури налаштовані таким чином, що на кожному кроці підприємець повинен доводити, що він не задумав недоброго.
У розвинених країнах підприємцям дозволено робити усе, що не заборонено законом. І тільки якщо в суді буде доведено вину — платника податків (податкового агента) чекає покарання пропорційне скоєному порушенню.

Просто працюєте як ФОП на 3 групі. Причому це навіть безпечніше, ніж бути галерним ФОПом, оскільки на прямих контрактах зазвичай немає соцпакетів (зате це компенсується вищою оплатою в рази), а відповідно немає ніяких ознак трудових відносин (чого не скажеш про умовного гребця на епамі). ФОП на прямому контракті — це справжній ФОП в оригінальному розумінні цього слова. Контрактор, який надає послуги і отримує високу грошову винагороду без жодних корпоративних відпусток, страховок, офісного печива і т.д.

Инвойсы уже давно не требуют, разово загружаешь договор в котором указанный месячный доход.

їжачки плакали, кололись, але й далі гризли той кактус.
я з Приватом взагалі забув, коли востаннє якісь документи завантажував.

у найгіршому випадку — 1 документ на клієнта (останнім часом навіть лише інвойс) при першому платежі.

чим «західнішо-демократичніший» банк, тим глибше тобі будуть заглядати в дупла

ФОП 3-тя група. Приходжу в податкову, і там приємна жіночка десь 50 років допомагає все заповнити, щоб ніде не помилитись. Каже які документи і справки треба принести, до якого числа те і те заплатити, те і те заповнити. І потім ні в кого нема питань. Можна самому все онлайн, але мені якось спокійніше отак по-старому :)

Податкова?
Я там був востаннє в декілька перших років після відкриття ФОПа у 2005 році.
І то мабуть за довідкою якоюсь ходив, чи за новим свідоцтвом.
Далі була відправка поштою, листом з повідомленням про вручення ще пару років.
І вже більше десятка років там не буваю, а може й всі 15.

З погодинною оплатою воно того не вартує.

насправді по суті ті контрактники, які працюють по 3ій групі на закордонні фірми єдині, хто по суті є в законі. Бо компанії не представлені тут в Україні.

не в законі, є ті хто оформлені на софтсерві, який по факту український, але робить вигляд, що це не наймані працівники, а люди.

Мати власний дім так само приємно, як і прямий контракт, відсутні раптові виселення.

Ну да, ну да)

Трошки маніпуляція, так, бо іноземний замовник на прямому контракті теж може дропнути тебе, якщо в нього буде бажання. Але на галері такий ризик подвійний — може дропнути як замовник, так і сама галера, причому по відверто дурній причині типу «знайшли лоха подешевше». В галери плюс лише в тому, що якщо дропне замовник, а галера матиме бажання притримати тебе — ти певний час можеш посидіти на бенчі. Тільки от сидітимеш ти за відверто нецікаву галерну зп типу 4-5к для сеньйора. Так що прямий контракт в будь-якому разі, якщо ти не тепличний айтішничок — любитель галерної «стабільності».

І я до того ж ;-)
Викриваючи маніпуляції голер автор сам не втримався від маніпуляції)

Я додавав свідомо іншу, пошукайте по тексту:

найпростіша маніпуляція

Попахує пропагандою прямих контрактів
І наче так легко на них попасти, а хто не працює на прямому, той лох педальний.

Ну по факту, той хто заробляє 10к краще того хто заробляє 4к. Це база.

Цитата з цієї ж статті:

вам може бути комфортно працювати в аутсорс-компанії, у вас є цікавий проєкт, є куди розвиватись, гарна винагорода, вистачає грошей на гарний відпочинок на морі чи в горах, а до скляної стелі ще далеко, тоді, звісно, продовжуйте працювати у комфортному ритмі

Зайве FOMO то шкідливо.

І наче так легко на них попасти, а хто не працює на прямому, той лох педальний.

Ну не лох, звісно, але завжди краще більше заробляти, ніж менше) А ще прямий контракт дає прекрасний бонус у відсутності корпоративного булшиту — не треба співати «мітін клітор» як в епамі, відвідувати юзлес таунхоли, отримувати на пошту тонни спаму про відкриття чергового офісу галери десь в Польщі (ніби тебе це має цікавити) і про всякі внутрішньогалерні мутки (ніби тебе має цікавити, що галера змінила топ-менеджера), проходити дурнуваті секюріті-тести (велкам ту епам, де просять довести, що ти не ідіот, який буде клеїти паролі на офісному моніторі), проходити всякі перформанс-рев‘ю і матриці (метою яких є лише спроба завалити тебе на незнанні якоїсь нікому не потрібної легасі технології, щоб потім аргументувати, що ти недостойний заробляти більше).

В галери плюс лише в тому, що якщо дропне замовник, а галера матиме бажання притримати тебе — ти певний час можеш посидіти на бенчі

це не «лише» — це дуже вагомий плюс галери

Це плюс лише для тепличних галерних айтішників, бо хорошому спеціалісту ніщо не заважає знайти новий контракт протягом нетривалого часу, і знову заробляти великі суми. Це все одно фінансово набагато вигідніше, ніж стабільна, але невелика галерна зп. Звісно, треба буде підняти свою дупу і піти шукати новий контракт, а також мати мінімальну фінансову подушку. Тому для тепличних галерних сеньйорів за 3к це може стати шоком)

Це плюс лише для тепличних галерних айтішників

яка різниця, як називати тих людей, це плюс.

Цей плюс залежить від багатьох факторів. Яка компенсація, чи є шанси знайти інший проект, які відгуки із попеденього проекту і тп. Аутсорсер розглядає бенч не як місце де платить людям гроші, а вони займаються своїми справами, а як перехідний етап із одного проекту на інший. Якщо нема шансу найти щось нове то зразу виставлять на мороз. До того всього дадуть нікому не потрібний «внутрішній проект» (аби не сидів даром) і будуть водити по внутрішніх інтервю і не факт, що це все закінчиться позитивним результатом, адже якщо ти навіть працюєш у компанії це не факт, що візьмуть на сусідній проект. ТІльки буде витрачений час та енергія. Ну і не завжди при прямому контракті просто звільняють, от зараз хвиля звільнення то людям в якості компенсації виплачують ЗП за пару місяців і лишають ноути.

Все так, а де тут мінуси? Розробник може відмовитися від усього запропонованого, але все одно йому оплачували очікування. А зараз супер-форсмажор ув нашій країні, тож гіпотетично траплятися може геть усе, що завгодно, нажаль.

наразі, ти як котик тримаєшся 4ма лапками і ще й хвостом за роботу яка є,
а потім, колись, будеш продавати себе як Рембо, що вміє працювати в екстремальних умовах під стресом, без інтернета і електроенергії

До чого тут я? Я просто констатую, що є плюси і в такої форми роботи

про тебе там ні слова, то в общєм, чісто абстрактно про укропоІТшника

Мінуси в тому, що якщо в тебе велика ЗП тебе ніхто на бенчі тримати не буде довго ще і на 100% ЗП, але голову поморочать. Кожному звісно своє, але як правило люди, які на аутосрах сидять будуть до останнього чіплятись в надії, що щось найдуть, В результаті за 2 місяці бенчу реально найти нову роботу, а не тратити енергію на внутрішні інтервю.

Якщо галера не стане тримати на бенчі, то й бенча нема для кваліфікованого стафу. Цей факт просто вспливе в десь ув відгуках до компанії. А щодо витрат енергії на співбесіди без втрати ЗП, то я, наприклад, якось таке переживу, не так це багато енергії.

Цікаво, як галера без бенча буде швидко набирати, якщо зайде проект

Так як Ілон Маск у Twitter зараз.

Він їх поздував, а зараз ж там вакансій багато відкрилось на 200 — 300к/рік)

Підписатись на коментарі