Як хмарна інфраструктура може підвищити ефективність урядових установ в Україні?

Починаючи з 2011 року провідні країни (США, Великобританія, Німеччина, Сінгапур, Індія, Республіка Корея, Австралія, Канада, Саудівська Аравія) почали впровадження стратегії цифровий трансформації держави, одним із наріжних каменів якої є Стратегія Cloud First.

В Україні нормативно не врегульовано використання хмарних технологій в державних установах. Відсутність законодавчого врегулювання призводить до відсутності вимог до захисту інформації в хмарах та нав’язування певних вимог при замовленні на розробку програмного забезпечення, де крім самого додатку виконавець має спроектувати і закупити всі елементи інфрастурктури необхідні для його функціонування. Наслідком є витрачання сотень мільйонів гривень платників податків на задоволення потреб сьогодення технологіями вчорашнього дня, збільшення терміну виконання замовлення і постійні корупційні ризики пов’язані з процесами закупівель та прозорості процесів розробки (особливо при розробці системи для сектору безпеки і оборони де все ще й досі процвітає «таємність»).

У 2019 році було зареєстровано законопроєкт (2655 від 20.12.2019), який закладає засади для розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та реалізації політики переваги (пріоритету) хмарного середовища (cloud first) у сфері державного управління, освіти, науки та інших сферах суспільного життя. Проте цей законопроект і досі не прийнятий.

Який ваш досвід виконання проектів для урядових установ?

Чи доводилось вам при виконанні проектів для урядових установ України чи інших держав використовувати хмари?

Яким чином на вашу думку застосування хмар може підвищити ефективність урядових установ в Україні?