Як почати займатися спортом і не кинути. Поради з власного досвіду

Мене звати Коля Кожухаренко, я маю понад п’ять років досвіду роботи в IT: працював програмістом, проєктним/продуктовим менеджером. Зараз більшість часу присвячую консультуванню у форматі короткотермінової психотерапії.

Ця стаття може бути корисною для спеціалістів, які хотіли б бути в кращій фізичні формі та приділяти фізичним вправам більше уваги. Я розкажу про основні причини, що стоять на заваді до цього, як їх подолати, і що зробити, щоб заняття спортом було в кайф і в задоволення.

Варто згадати той факт, що в школі я мав зайву вагу, не міг підтягнутися на перекладині більше трьох разів. Після першого курсу університету я хоч і сикнув 10 кілограмів, але не завдяки спорту, а завдяки тому, що почав менше їсти, бо перестав жити з рідними, та з’явилося багато стресу. Підтягнутися на перекладині я міг вже п’ять разів.

Ситуація значно погіршилася, коли почав працювати програмістом: на третій рік я дивився на своє робоче крісло «як Ісус на хрест». Не хочеться, але треба.

У мене жахливо боліла спина, і щоб тієї болі не відчувати, потрібно було знайти одне єдине положення, намертво в ньому зафіксуватися і молитися, щоб не почало боліти в іншому місці.

І це не дивно. Турботі про тіло я не приділяв жодної уваги, не займався жодним спортом*.

*Тут і далі під спортом я маю на увазі не змагання, а регулярну фізичну активність, тобто фізкультуру: помірні кардіонавантаження, силові навантаження, розтяжки тощо.

Болі в спині я долав за допомогою серій візитів до мануального терапевта, коли вже терпіти не було сил. Він робив дуже боляче, але після того на пів року трохи «відпускало».

Одного разу потрапив до невропатолога зі скаргами на слабкість: зранку було складно тримати чашку в руці. Він сказав, що то нервове, і прописав басейн. Це було найкраще призначення від лікаря ever: після басейну я почувався набагато краще у всіх сенсах. Так я зрозумів, що справа була не лише у фізичній активності, а й в тому, що плавання як рутина допомагало знімати ще й нервове напруження, а це своєю чергою розслабляло тіло.

Наразі я займаюся фізкультурою майже щодня (понад 10 годин на тиждень): самостійно вдома чи на вулиці навіть взимку, відвідую секції, індивідуальні заняття, ходжу на масаж. Роблю це без жодного спротиву, частіше з задоволенням. Тіло ще ніколи в житті не почувалося краще, ніж зараз. Зауважу, що це все не заслуга виключно фізичних навантажень: за останні 3-4 роки я значно змінив стиль життя, дякуючи досвіду вигорання й психотерапії. В статті ж піде мова виключно про спорт.

Але спершу — трохи про вас. Я провів дослідження рівня well-being серед IT-спеціалістів, і ось результати, що стосуються цього питання:

Якщо порівнювати рівень задоволеності спеціалістів своєю фізичною формою та активністю з задоволеністю work-life balance, дозвіллям, соціальним життям, кількістю робочих годин та доходами й продуктивнітсю, то вона на останньому місці.

Ось відповіді респондентів:

  • Знайти секцію зі стрільби з лука, або ж знайти інший більш приємний вид спорту, ніж просто ходити в зал.
  • Більше піклуватися про своє тіло: массаж, нутриціолог.
  • Почати працювати із зайвою вагою. Це дуже пов’язане зі стресом, ти навіть слідкуєш за харчуванням, але стрес просто не дає схуднути і його не уникнути, і тому це дуже важко зробити самотужки.
  • Регулярно відвідувати басейн.
  • Активніше займатись спортом/тілом, почати ходити на масаж.
  • Спорт 2-3 рази в тиждень, а не раз, читання художньої літератури, більше часу на природі.
  • Попри регулярне відвідування хобі (танці), хочу записатись у спортзал.
  • Спорт (футбол або спортзал), інвестування, ведення власного бізнесу.
  • Ложиться спать раньше, больше движения, больше общения с новыми людьми.
  • Ходити пішки після роботи (фізична активність).
  • Ходити в басейн.

З повними результатами дослідження можна ознайомитися тут: топік на DOU з короткими результатами та повне дослідження у форматі PDF.

Якщо коротко: спеціалісти приділяють тілу і фізкультурі мало уваги, цим незадоволені, хотіли б займатися цим більше, але поки не займаються. Що ж заважає?

Чому люди не займаються фізичною активністю

Перше місце поділили між собою 2 причини (джерело):

  • «немає часу», і різновиди цього аргументу у вигляді «забагато справ, інші пріоритети»;
  • лінь. Це окремий аргумент.

Друге місце посіли:

  • фізичний стан поганий, здоров’я погане, травми;
  • немає сил на це, постійна втомлюваність;
  • не вистачає дисципліни, сили волі, неорганізованість, немає звички, немає мотивації.

Я думав про те, як можна було б допомогти людям знайти мотивацію до спорту, але ще не було жодного запиту в консультування з цією темою. Жодного. Коли розпитував ІТ-фахівців, яких ця тема хвилює, чому вони не звертаються з цим запитом до спеціалістів, то зрозумів, що вони впевнені, що й самі розберуться, а якщо і звертаються — то до тренерів, а не в психотерапію.

Уявіть, що ви не вмієте програмувати чи займатися тим, що ви робите кожного дня в своїй професії. Щоб почати цим займатися, потрібно мати тонну мотивації, відповідь на питання «Навіщо? What for? Зачем?», щоб подолати ті сотні перешкод, які виникнуть на шляху. Для того, щоб займатися спортом, часто відсутня відповідь на питання «навіщо».

До того ж, в молодшому віці, коли організм здоровий і мало що болить, людина питає себе: «А яка з того користь? Все ж ок і так». Це ж додаткових грошей не проносить, як навчання новій навичці на роботі, лише час забирає. Задоволення також ні, а часом навіть страждання, продуктивність не підвищує, а час забирає.

Ще однією причиною, чому людина може приділяти мало уваги тілу (якщо виключити травми), може бути неуважність до потреб тіла. Оскільки більшість роботи відбувається «головою», то нейронні зв’язки з кінцівками та іншими частинами тіла стають дисфункційними, сигнали проходять слабше. Якщо ж віднайти ці зв’язки, то тіло дасть знати про свої потреби: розтягуватися, рухатися.

Яка корить в фізичної активності

Деякі люди думають, що пульс 60 — це те, до чого варто прагнути. Але дослідження кажуть, що для підтримання функціоналу і для продовження життя тіло має регулярно напружуватися, потіти, крихтіти.

Мета-аналіз 37 досліджень говорить, що фізична активність може бути ефективним способом профілактики хвороб та зменшення кількості лікарняних.

Регулярні заняття спортом роблять нас розумнішими, завдяки посиленню нейрогенезу — зростанню нових клітин мозку, а також збільшенню розміру гіпокампу, частини мозку, що бере участь в навчанні і пам’яті. Не кажучи вже про те, як прості дихальні техніки допомагають швидко знизити стрес, а налагоджений циркадний ритм — поліпшити фокус, зміцнити імунну систему, швидше навчатися і ефективніше позбавлятися від травматичних переживань.

Поєднання аеробних вправ і силових тренувань може бути кращою стратегією для поліпшення тривалості життя, оскільки асоціюється з 40% зниженням смертності від усіх причин, включаючи респіраторні захворювання, діабет і хворобу Альцгеймера. Також фізичні вправи можуть бути ефективним засобом профілактики або пом’якшення депресії [1], [2], [3], [4].

До речі, силові тренування піднімають рівень тестостерону, що впливає на мотивацію. Кардіонавантаження стимулюють обіг крові, кисень швидше надходить до мозку, і тому мислення стає яснішим.

Що гарного в тому, щоб не займатися спортом

  • Не потрібно витрачати зайвий час на це, якщо можна зайнятися чимось більш приємним.
  • Жодного ризику травмуватися.
  • Ніколи не будеш виглядати «недо», приходячи в місце, де люди мають кращі показники. В силі, гнучкості, витривалості, розтяжці тощо.
  • Це може перетворитися на фанатизм та стати такою ж залежністю, як і робота. Це я про надмірну стурбованість своїм зовнішнім виглядом, вагою, самопочуттям.

Що ж робити?

1. Спробуйте щось кардинально нове.

Не намагайтеся шукати ідеальний вид спорту. Просто спробуйте.

Якщо ви рідко займаєтеся спортом, то можливо ви ще не знайшли активність, яку полюбите. Тим, кому не подобається бігати, може сподобатися їздити на велосипеді. Тим, кому нудно ходити між тренажерами у фітнес-центрі, як мені, можуть бути цікавими ігрові види спорту — волейбол, баскетбол, бадмінтон, теніс. Той, хто не любить басейн, може закохатися у танці.

Ось деякі варіанти:

Цигун

Деякі майстри цигун вважають, що ця практика допомагає лікувати хвороби, але, найімовірніше, це не так. Я особисто займався регулярно цигун півроку і бачив результат. Зате цигун точно покращує приплив крові до мозку та нормалізує тиск.

Стрільба з лука

Тут потрібна сила та координація, гнучкість й витривалість. А ще гарний зір. Вона чудово знімає стрес і покращує увагу; у тих, хто нею займається, добре розвиває м’язи ніг та колінні суглоби, а не лише плечі. Можна й стрільбу з вогнепальної зброї, але ефект буде не той.

Скелелазіння

Дослідницький інстинкт і потреба залізти вище голови притаманна більшості дітей. Скелелазіння відмінно формує фігуру, бо працюють кожен м’яз. Поліпшується координація та пластика рухів, допомагає навіть долати депресію.

Танці

Дослідження показують, що танець позитивно впливає на мозок. Він не тільки покращує настрій, але і підсилює когнітивні функції: розпізнавання візуальних стимулів і ухвалення рішень.

Танець — це один з найбільш недооцінених видів активності. Загалом люди діляться на два типи. Одні починають притоптувати ногою і хитати головою в такт при перших звуках музики і швидко включаються в танець. Інші — з жахом дивляться на перших і моляться про себе, щоб їх це оминуло, або ж навіть уникають вечірок, де будуть танці. Я був у другій когорті, але вже за 3 роки перейшов у першу. І знаєте як? Ні, я не пішов на танцювальні курси, я просто почав танцювати «як вийде» одного разу на Ecstatic dance, а вже потім почав відвідувати заняття.

Мій набір нині:

  1. Час від часу: еквілібристика, homemade йога, волейбол, спорт-майданчик чи біг. Це все навіть взимку.
  2. На паузі: плавання, велосипед, танці.
  3. Запасні варіанти, які підуть в пункт перший якщо що: скелелазіння, акробатика, батути.

Взимку заняття на свіжому повітрі гарно освіжають. Влітку обожнюю пляжний волейбол та плавання у відкритому басейні.

Мені різноманіття дуже допомагає. Я дозволяю собі починати займатися якимось видом спорту і так само легко перестаю, і легко потім повертаюся. З плаванням я вже найдовше: років 5 разом. Чим саме займатися, я обираю за наступними критеріями: яка погода, який час дня, якщо секція, то який її графік, який тренер. Обожнюю займатися там, де немає дуже чіткої програми, нудних повторів одного й того ж, де багато простору, світла, спокійні, розслаблені та веселі тренери. Завдяки різноманіттю завжди є, з чого обирати.

2. Почніть з малого

Мої перші спроби займатися регулярно фізичною активністю почалися з того, що я почав ходити багато пішки. Я йшов не до найближчої станції метро, а до наступної, викликав таксі не в точку, де стою, а трохи далі в напрямку, куди потрібно буде їхати.

І вам пропоную паркувати машину подалі від будинку та входу в магазин, обирайте довгий маршрут. Піднімайтеся на свій поверх пішки, а не ліфтом (якщо живете високо, проходьте пішки хоча б 4-5 поверхів). Навіть такі прості трюки збільшать час, який ви проводите на ногах. Можна поставити собі мету проходити 3 тисячі кроків, чи 5, чи 10, головне, щоб вона була не надто амбіційна, але досяжна.

Згідно з дослідженнями, найкорисніше ходити 20–40 хвилин за раз, але навіть 5-10-хвилинні епізоди активної ходьби знижують рівень лактату у м’язах при інтенсивних тренуваннях та нормалізують пульс при навантаженнях.

Що ще мені допомогло

1. Перегляд цінностей

Це про психотерапію. Мої цінності значно змістилися з кар’єри в бік добробуту та здоров’я після вигорання. І те, і те важливо, але зараз немає такого перекосу на роботу, як було колись.

2. Поєднання двох діяльностей

Полюбляю слухати музику, коли займаюся спортом. Полюбляю займатися з життєлюбними тренерами, бо можна паралельно спілкуватися. Полюбляю спілкуватися з друзями по телефону в навушниках, поки гуляю чи роблю прості вправи на розтяжку. А от дивитися лекції чи слухати подкасти + спорт не виходить, це для мене занадто сильне розщеплення уваги.

3. Цікавість замість насилля над собою

Спорт часто асоціювався у мене з «треба», якщо брався за нього, то спочатку інтенсивно займався, а потім обов’язково кидав. Бо це було насилля. Ненасильницькому підходу значно допомогли інші люди, у яких вчився на прикладі. Наприклад, заняття з Антоном Сафоновим (Львів), участь у фестивалі сучасної тілесності Vtilo (Київ), тілесноорієнтована психотерапія.

Регулярне заняття фізичними вправами — це вже стиль життя. Відчуваю себе вільним в тому, щоб потягнутися в будь-якому публічному місці, якщо мені того хочеться. Бо отримую від того задоволення.

4. Видимий результат

Я бачу чіткий причинно-наслідковий зв’язок між самопочуттям і фізичними навантаженнями. Завдяки регулярним заняттям я почуваюсь бадьорим, краще думається, не маю зайвої ваги, маю гарну статуру. Тіло стало опорою, а не проблемою, а в здоров’я я тепер інвестую і отримую дивіденди, а не «віддаю борги».

Ще лайфхаки:

  1. Ходити туди, де є люди, які займаюся тим самим. Наприклад, на спортивний майданчик в сусідньому дворі.
  2. Кажу собі: «я одне (два) кола пробіжу, й додому». Зазвичай пробігаю мінімум на 2-3 більше, ніж запланував.

До чого призводить відсутність регулярної фізичної активності

В одному датському дослідженні здорових, молодих, фізично активних молодих чоловіків попросили, незважаючи ні на що, не робити більше 1500 кроків на день.

Що відбулося? Через 14 днів їхня витривалість знизилася на сім відсотків, маса тіла впала в середньому на 1,2 кілограма. Ні, вони не схудли: рівень жиру в їхніх організмах підвищився, а вони втратили м’язову масу. Тести показали, що їхні організми стали набагато менш ефективними у метаболізуванні цукру та жиру, кількість ліпідів і рівень цукру в крові значно підскочили, організм став інсулінорезистентним, а це означає, що їм потрібні набагато більші дози інсуліну, щоб підтримувати нормальний рівень цукру в крові. Іншими словами, людина може розвинути ранню форму діабету 2 типу доволі швидко.

Це доволі логічно, бо якщо стрес не знаходить вихід через тіло, то залишитися в тілі, що призводить до напруження. Якщо це відбувається часто, то референтні значення гормонів стресу зсуваються до більших значень, що виснажує захисні резерви, організм втомлюється і з’являється імуносупресія — послаблення імунітету. Тобто хронічний стрес, який не знаходить вихід, призводить до зношування тіла й тоді легко захворіти.

А згідно з моїм дослідженням, для 60% опитуваних основна сфера, куди спеціалісти вкладають свою енергію — це робота (понад 50% уваги та енергії), а тілу — лише 16%. Тобто це високий ризик мати проблеми зі здоров’ям. При цьому більша кількість часу на фізичні активності корелює з нижчим рівнем вигорання.

Замість висновку

Науковець та командор флоту США Грейс Хоппер написала фразу, що стала крилатою: «Кораблю найбезпечніше в гавані. Але він не для того будувався». Так і наше тіло будувалося не для того, щоб днями сидіти в кріслі й думати.

Наш організм, як і корабель будувався для того щоб і думати і бігати. Думати мозком як придумати пастку для мамонта, бігати ногами за матеріалами для пастки.

Чому коти такі гнучкі та граційні, і при цьому не займаються спортом й навіть за мишами не бігають? Тому що у них життя безтурботне, вони не напружуються. Тому якщо ви вирішили не займатися спортом, то щоб мати гарне фізичне здоров’я — потрібно вести стиль життя кота: їсти і спати. Все. А якщо ж ви багато працюєте, особливо мозком, то тіло у відповідь на стрес також напружується, і йому потрібна «розрядка». Це фундамент здоров’я так само як регулярне харчування та сон.

Підписуйтеся на мій телеграм канал Inner Work щоб залишатися в курсі всіх новин з mental health. Там пишу про неочевидні, але ефективні способи підвищити продуктивність та мати кращий добробут. Останнім часом — про стресостійкість.

Понравилась статья? Нажимай «Нравится» внизу. Это поможет автору выиграть подарок в программе #ПишуНаDOU

👍НравитсяПонравилось22
В избранноеВ избранном9
LinkedIn
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Допустимые теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Микола,
дякую за корисну і науково обгрунтовану статтю.
Сам регулярно займаюсь кількома видами спорту, зараз зимою це зал з тренером, волейбол та часом ранкова зарядка.
Хочу повернутись на плавання весною.
Не уявляю свого життя без спорту!

Запишитесь на кроссфит и ходите через день. Больше вам ничего не надо. В остальное время восстанавливайтесь — массаж, бани, сон и т.д. Большой плюс кроссфита — это занятие в небольшой группе с тренером. Эти люди, как правило, очень энергичны и заряжены. А это очень сильная мотивация возвращаться обратно. Через год уже сможете выполнять тренировки более-менее нормально. Но все же хотят челлендж, преодолев который, ты и получаешь свои эндорфинчики. Главное, новичками не гнаться сразу за мощными ребятами, о работать в своем темпе и улучшать свою технику!

главное новичкам, научиться делать обычные упражнения, укрепить стабилизаторы, и вообще, не ломиться в кроссфит, ага

Этому всему как раз и можно научиться на кроссфите, если тренера нормальные и человек осознает, что он делает

Я дійшов такого висновку, що люди не займаються спортом (та гроблять своє здоров`я алкоголем, сигаретами та іншою лабудою) тому, що насправді себе не люблять. Коли ти себе не любиш то тобі всерівно як ти виглядаєш, що у тебе там болить і як. Коли ж ти себе любиш то ти не хочеш щоб у тебе щось там боліло, хочеш бути красивим та життєрадісним бо тобі приємно дивитися на себе у дзеркало і це тебе заряджає енергією, ти переживаєш за своє здоров`я і робиш все можливе, і тоді вже відповідно і час знаходиш на спорт або знаходиш такий спорт котрий підійде саме тобі під твій ритм.
Я не назву себе спортсменом, але у домашніх умовах заставляю себе щодня віджиматися від землі, качати прес, тягати гантелі, присідати, ще займатися з експандером та роблю вправи для очей (гімнастику для очей). Люблю багато ходити пішки (гуляти у парках, у лісі, ходити у ліс по воду, ходити у гори). Коли працював на роботі то полюбляв грати в настільний теніс. Певний час бігав біля себе у лісі кілька кілометрів. І що я вам скажу — навіть коли займаєшся вдома банальним попсовим віджиманням це дуже добре заспокоєю нерви і після того почуваєшся щасливішим.
Моя порада перед тим як почати займатися спортом, спочатку полюбіть себе по-справжньому а коли полюбите, то вже й заставляти себе спортом не потрібно буде, самі будете до того рватися.
Всім бобра :)

Пока ленюсь сильно — только штангу тягаю.
До прошлой весны ленился пару лет вообще.
Начал тягать с 50кг весной, сейчас тягаю 110. Смогу, как лет 10 назад, тягать 150 — считай что буду в норме.

Без спорта сейчас никуда, без него производительность упадет в разы и все прощай работа.

производительность упадет в разы и все прощай работа.

Есть огромное кол-во компаний где нужно специально стараться чтобы вылететь за лоу перформанс) Так что новое место легко найти

Дык меньше работаешь — больше счастлив

Для меня жим стал не только рутиной, но я в нем нахожу кайф, который люди описывают от медитаций. Нет никакого отвлечения, кроме подкаста в ушах — отличное время побыть наедине с собой, время для интроспекций ) В 7 утра пришел, в 8 утра ушел. Ну и только база, чтобы мозги не парить — bench, ohp, deadlift, squat. Если пропускаю иногда зал, то потом весь день наперекосяк идет психологически)

Отличный опыт, спасибо автору что поделился!
Какое-то время назад, я тоже был уверен, что на спорт нет времени, даже учитывая то, что работаю из дома за долго до того, как это стало мейнстримом. В то время, как другие люди тратят 1-2 часа в день на дорогу дом-работа-дом, и находят время для спорта, я был уверен что у меня времени нет. Когда стала сильно беспокоить спина, стал расти живот, обсыпать прищами от неправильного и нерегулярного питания (привет от печени), то пришлось таки задуматься о времени и приоритетах работа vs здоровье. Важно обращать внимание на изменения в организме, он всегда подает нам сигналы, если что-то не так.

После первой пробежки 3 км, оказалось что 20-30 минут утром — это не большой ущерб рабочему времени. Кстати, как доп стимул, я поспорил с другом на 50$, что буду целый месяц бегать 3 раза в неделю, минимум по 3 км — это помогло обойти многие отговорки типа «плохая погода», «устал», «не выспался» и т.д. Сумма пари не большая, но тут еще дело принципа, можно было просто отправить деньги другу и выйти из пари, тогда пришлось бы признать себя проигравшим.
Постепенно, начал наращивать дистанцию и темп, позже, в дни без пробежек, добавил домашние тренировки турник/пресс/отжимания/планка.

Еще пару слов о «лени». Наш мозг по-умолчанию, настроен на эконом режим, он будет генерить массу отговорок и причин, почему не стоит учиться/бегать/прыгать/приседать и т.д. На моем постоянном маршруте есть только один переход, где я могу свернуть домой, примерно за 400-500 метров до него, часто начинаются эти уловки «покалывания в боку», «побаливает колено/ступня», как только пробежал переход, эти сигналы пропадают. Мозг всегда нас пытается обмануть, чтобы не расходовать лишней энергии. Конечно, если что-то уже беспокоит на протяжении дистанции, то нужно прекращать тренировку, ибо основная цель — спорт для здоровья, а не в ущерб.

Сейчас иногда позволяю себе пропускать тренировки, но в идеальную неделю — 3 пробежки по 10 км, 2 дня домашних тренировок, 2 дня волейбол + контрастный душ после каждой тренировки. На данный момент, состоянием здоровья доволен, спина забыл когда болела последний раз, лишний вес сбросил, различные высыпания вроде прищей тоже прошли.

Интересная формулировка «мозг нас пытается обмануть». Становится вопрос: «а кто мы?»

Владельцы черепных коробок и носители мозга )

2. Почніть з малого
....
1. Перегляд цінностей

Почати робити хоч щось
Переглянути цінність «відкладання», бо зараз немає Х хвилин для «повноцінного» тренування

Почати займатись — це про створення звички

Так, ну давайте, хто скільки разів підтягується?

Є ж купа fitness android apps
Включай і роби бляха!
Мотивацією мало б бути відображення у дзеркалі-у-трусах. :-)

Упал-отжался — и начало положено.
А вообще есть столько интересных видов спорта: баскетбол, скалолазание, горный велосипед, хоккей, водное поло, лыжероллеры, теннис, гребля, катание на коньках, etc. — можно выбрать то, чем реально будет интересно заниматься — и не надо будет себя заставлять.

Чудова стаття! Від себе ще можу порекомендувати йогу. Сам теж страждаю від поганого самопочуття, слабкості. Коли проаналізував свій типовий день то це: 8 годин роботи, 1 година іноземної мови, 1-2 години кіно або відеоігри. Все життя за комп’ютером. :( Переглянув пріорітети і почав більше займатися, стало краще))

Жодного ризику травмуватися.

Така думка змінюється на протилежну після першого разу, коли людина підслизнеться на льоду після набування певної фізичної підготовки. Коли нога їде, а замість того, шоб впасти й зламати руку, в тебе сповільнюється час, ти спокійно перекладаєш телефон до лівої руки, спокійно підставляєш праву руку, не забувши, що лікоть треба повернути назад, і приземляєшся у «стійку» — це відчуття мало з чим зрівняється.

в тебе сповільнюється час

Це Цигун, чи якась секретна практика розвиває сповільнення часу? :-)

Це швидкість реакції так працює) І з мого досвіду, швидкість реакції не є чимось універсальним і потребує тренування для кожного окремого виду діяльності.

Така реакція, як описана у коменті вище, то напевно виключення. Навряд чи середньостатичний офісний працівник таке опанує :-0

Ну, не думаю, що все так погано. Фактично, як я бачу механіку процесу: ти починаєш падати, але оскільки займаєшся бойовими мистецтвами, то падав вже сотні разів і чудово розумієш, як саме рухатиметься зараз твоє тіло, тому мозок не витрачає час на паніку «ми всє умрьом!» і отримує більше часу на раціональні дії. Це десь як з водінням авто — перші тижні дуже складно одночасно перестроюватися у «вікно», не заїхати у зад передньому і не підрізати заднього, а потім ти ще встигаєш перемкнути передачу і моргнути аварійкою, абсолютно не замислюючись, бо можеш певною мірою прогнозувати події.

Секретные техники спецназа и разведки

Як лінива дупа, котру постійно демотивує ходіння до зали(особливо під час падемії та після ковіду) — купила собі степпер. Ще до пандемії це був улюблений кардіо тренажер у тренажерному залі. І після роботи роблю 50-60хвилинні сессії під серіал або відосики з ютуба. Такий собі непоганий замінник зали для тих, хто переніс корону не дуже легко і тепер боїться взагалі кудись ходити on a regular basis. До пандемії 2 роки відгамселила в залі, але беручи до уваги усі ризики — не хочу ризикувати із ковідом. Коштує степер всього лише 1200 гривень, займає дуже мало місця(ховаю під робочий стіл).

Круте рішення! Не знав про текий тренажер, виглядає компактно.

В спортзале такой cdn.shopify.com/...​43b_600x.jpg?v=1539309841 и concept2 — это единственные тренажеры, которыми пользуюсь. А люди в основном их вообще игнорят. Хотя слабые ноги — это прямо бич сидячей работа и бег тут не поможет

Спасибо за то, что поделился собственным опытом!
Хочу поделиться своим подходом, который не подойдет всем, но который на протяжении многих лет лучше других работал для меня и позволял месяцами сохранять дисциплину.

Мы, инженеры, любим простые решения. Простые — это лишенные accidental complexity. Для меня разного рода вариации split-программ (пн-ср-пт), запутанные тренировочные графики, периоды загрузки-разгрузки — всегда были невыносимо complex и приводили к отказу от тренировок со временем. Ежедневные невыносимые торги самого с собой: «а мне нужно сегодня по программе в зал? А могу я вместо этого пойти завтра?»

Вместо этого я принял простую как двери парадигму: hit the gym every day, no matter what. Я не могу описать насколько это упрощает жизнь. Это аналогично смене парадигмы с opt-in на opt-out. По умолчанию у тебя всегда тренировочный день. Суббота? Тренировочный день. Среда? Тренировочный день. Очень просто.

Это не значит, что ты отказываешься от split-программ или у тебя 7-дневная split-программа и ты каждый день ебашишь — это вообще не про то. Просто даже если у тебя в четверг по программе нет никаких задач и каждая часть тела «отработана» — ты просто идешь в зал и час неспешно крутишь педали листая ленту инстаграмма. Но каждый день тебя можно найти в зале/на стадионе. You just show up.

Такой подход позволяет очень быстро и очень надолго «прошить» спорт в твою рутину, он становится частью твоей жизни и зоны комфорта.

Крутезний підхід, дякую що поділилися своїм досвідом.
У мене схожа штука працює з їжею: кожен день на тарілці мають бути свіжі овочі\зелень. Це не означає що я маю їсти лише їх, але хоч трохи да мають бути. Дуже спрощує життя.

Займатись спортом по 10 годин за 5 робочих днів — краще, ніж 0, але толку мало насправді. Пробігти 15 кілометрів а потім 8 годин сидіти в кріслі — який сенс?
Насправді, більшість проблем сидячої роботи лікується рухом (внєзапно), але регулярним. Тобто потрібно вставати з крісла і ходити, а також робити невелику розминку (5-10 хв максимум) кілька разів за робочий день. Варто почати з цього, і якщо вийшло не забити — переходити і до спорту))

Я писав, що займаюся займаюся фізкультурою майже щодня, це і є короткі розминки і багато ходьми. Саме з цього починав, і потім вже перейшов до більш інтенсивних тренувань. Фізична куьльтура дає більше користь для організму ніж спорт.

Что значит толку мало? Регулярно — это не значит каждый час. Раз в день/два по часу физической нагрузки достаточно, чтобы исключить 70% проблем со здоровьем. 15 км пробежать, а потом сидеть 8 часов — это нормально, особенно, если два Вас 15 км — это не за соком сходить на кухню. Можно и 10 минут каждый час, если Вам потом не нужно два часа включаться, и 20 минут собираться для 10 минутной разминки.

Подписаться на комментарии