Автономність для програміста: переваги, недоліки і шлях

В статті описую питання незалежності програміста від аутсорсу. Це може бути цікаво тим програмістам, які бачать плюси та мінуси роботи через аутсорс-компанію та мають бажання самостійно виходити на світовий ринок ІТ-праці. Мова йде про модель аутстаф чи time&material.

Далі аналізую, як виглядає гармонійна кар’єра для програміста та яке місце в ній займає автономність.

Під автономністю я маю на увазі незалежність від локального ринку аутсорсу та навички знаходити контракти напряму в командах світових продуктових компаній.

Про всі ці питання я також пишу в щоденній розсилці для програмістів BondarDaily — там є більше інформації й про мене.

Ілюстрація

Чому автономність стала актуальною, але поки не популярною

Згідно з аналітикою Джина, 16% програмістів вже працюють через прямі контракти з іноземними компаніями, оминаючи посередників у формі аутсорс-компаній. Ті, хто так працює, часом дивуються: чому так не робить решта? Спробуємо розібратись, що стоїть на заваді до такої незалежності.

Поширення інформації. Усі сервісні компанії не зацікавлені в рості цієї тенденції, тому всіляко оберігають своїх підопічних від зайвих думок про заморські перспективи.

Стратегія так собі, тому гіганти чіпляються за будь-які можливості втримати свої позиції, навіть з допомогою сумнівних ініціатив, таких як ДіяСіті.

Історична прив’язка до офісів і, відповідно, до культури місцевих компаній. Не кожен готовий ризикнути та відмовитись від бенефітів у вигляді відпустки, безплатної їжі та медичної страховки. Насправді, мало хто оцінює вартість таких бенефітів в грошах, а сама їх наявність створює відчуття захищеності та безпеки. Відчуття, до слова, хибне.

Тут деякі компанії роблять хорошу роботу в плані культури й все-таки створюють певну цінність в причетності до унікального професійного середовища. Хтось фокусується на організації командних активностей, відпочинку та корпоративів.

В ремоутний період критерій прив’язки до офісу сильно втратив свою актуальність, різниця між компаніями стала проявлятись не стільки офісом та бенефітами, як умовами роботи та рівнем компенсації. Важливими залишаються внутрішні правила, ритуали та адекватність менеджменту.

Найдалі пішли компанії, які будують не культуру, а цілу «релігію». Це доступно лише найбільшим гравцям, і вони цим успішно користуються. У деяких компаніях працює ідеально, знімаю капелюха. Там програмісти щасливі та лояльні. По суті, це всі компанії з власними розвинутими навчальними центрами, такі як SoftServe, EPAM.

Аргументи проти

Коли мова заходить за незалежність програмістів від аутсорс-компаній, то останні наводять такі аргументи, чому це не буде працювати.

  • Неможливість або складність для клієнта збудувати та контролювати велику команду.
  • Невідповідність незалежних програмістів з галузевими стандартами безпеки чи рівня менеджменту.
  • Небажання клієнтів самостійно займатись рекрутингом, тому будуть і надалі віддавати перевагу аутсорсу/аутстафу.

Не буду спростовувати чи підтверджувати ці пункти, вони дійсно актуальні, а шалене зростання аутсорсу за 21 рік лише підтверджує ці аргументи. Інша справа — тенденції, тут для аутсорсу ситуація не така сонячна.

З точки зору програміста, незалежність дає більше можливостей, але разом з тим і вимагає більше відповідальності:

  1. Самостійне ведення бухгалтерії.
  2. Планування свого відпочинку, можливого лікування — для цього потрібно формувати окреме фінансове забезпечення та розвивати свідоміший підхід до власних фінансів. У більшості випадків у вас не буде оплачуваної відпустки та інших бенефітів.
  3. Навіть теоретична відсутність можливості посидіти на бенчі.
  4. Самостійне розв’язання фінансових конфліктів з компанією-клієнтом, є небезпека затримки чи навіть неоплати роботи.
  5. Труднощі пошуку прямих контрактів.
  6. Відсутність соціальної складової — корпоративи, вечори настільних ігор чи командні походи в баню.

Погоджуюсь, що ситуація не така однозначна для сміливого рішення рухатись в сторону незалежності. А що з іншої сторони?

Конфлікт інтересів

Основна причина, через яку програмісти стають незалежними — економічна. Компанія-посередник забирає частину компенсації програміста в обмін на нейтралізацію вищезгаданих мінусів.

Цього конфлікту складно уникнути, бо на ньому збудований бізнес. Компанія хоче продати дорожче, а заплатити програмісту менше. Ясно, що з урахуванням ринку і т. д.

І тут вже є мінуси як для компанії-клієнта, так і для програміста. Вони рідко можуть домовлятись про зарплату напряму. Фінансове питання компанія-посередник залишає винятково за собою. Це призводить до того, що клієнт може втратити програміста через принциповість менеджменту аутсорс-компанії, який не хоче підіймати зарплату за власними корпоративними принципами.

Також є конфлікт лояльності: програміст — це працівник аутсорс-компанії чи компанії-клієнта? Ви можете точно сказати, на кого ви працюєте?

Саме тому все частішими стають історії, коли клієнт після сповіщення про звільнення програміста пропонує йому ж працювати напряму і за набагато більші гроші. Навіть при наявності в договорах пунктів про непереманювання, аутсорс-компанія закриє на це очі, бо в інакшому випадку програміст просто йде до конкурента. А так ще є шанс отримати хоч якусь компенсацію за прямий найм. Такі історії починають траплятись ще й до сповіщення від програміста про звільнення — клієнт розуміє свою залежність від аутсорсера та намагається викрутитись, навіть через небезпеку фінансових чи репутаційних втрат.

Що дає автономність програмісту

Все ж, чому деякі програмісти стають на шлях власної автономності? Спочатку згадаю неочевидну причину: у деяких людей є природне бажання до незалежності від масових систем життєзабезпечення. Згадайте, для прикладу, субкультуру виживальників, які готуються до виживання після глобальної чи локальної катастрофи, розраховуючи лише на свої власні можливості та ресурси. Або власники будинків, які ставлять сонячні панелі чи генератори не так для економії, як для відчуття незалежності від централізованого енергопостачання.

Далі можна назвати такі переваги:

  1. Робота на глобальному ринку IT—праці — немає локального обмеження в компенсації. Мова йде про роботу з погодинним рейтом від $50/год. і вище.
  2. Розвиток своєї професійної майстерності через доступ до ширшого кола задач та людей.
  3. Гнучкий графік роботи — можна працювати як повне завантаження, так і 2-3 дні на тиждень. Те ж стосується планування відпустки — ви не прив’язані до кількості наданих відпускних днів.
  4. Свобода вибирати не компанію-роботодавця, а проєкт за власним набором критеріїв — проєкт до душі.
  5. Можливість збудувати кар’єру в західних компаніях.
  6. Можливість спілкуватись та отримувати прямий зворотний зв’язок від технічного менеджменту вашого клієнта.
  7. Можна працювати паралельно над декількома проєктами. Мова йде не про два-три фултайми і обман роботодавця.

Зверну увагу, що автономність не значить самостійна робота. Навпаки — автономність дає можливість працювати з більшою кількістю людей.

Є ще один момент, який варто додати до моєї історії. Це питання розвитку кар’єри.

Як ідеально виглядає кар’єра для програміста

Hackernews — відоме місце, де тусуються програмісти та підприємці з Америки в основному, хоч є і з усього світу. Я скористався пошуком і перечитав з десяток тредів про кар’єру. Ось що я з’ясував:

  • У будь-якому випадку важливо не втрачати навичку писати код, це стосується ймовірного руху в менеджмент.
  • Багато хто хоче йти на пенсію в 35, 40 чи 50 років. Для цього потрібно відкладати гроші. Далі планують займатись або власними проектами, або чимось зовсім іншим. Тут є різні способи досягнення фінансового забезпечення: від заощаджень до щасливого випадку заробити на опціонах. Це дуже популярний варіант розвитку чи завершення кар’єри.
  • Часто згадується варіант переходу в фріланс чи в консультанти як один з оптимальних. Цей варіант передбачає автономність: дуже гнучке завантаження за високими рейтами.
  • Є достатньо програмістів у віці 50-70 років, які пишуть код і кажуть що готові це робити до того часу, поки фізично зможуть.
  • Є рекомендації знайти для себе декілька хобі, так можна не втрачати цікавість до коду дуже довго.
  • Розвиток в сторону викладання та менторства.
  • Навички комунікації, лідерства та глибокі технічні знання дозволяють бути потрібним на ринку в будь-який час.
  • Робота в корпораціях згадується в контексті заробити гроші та швидше зайнятись тим, що подобається. Грубо кажучи, швидше досягнути пункту 2.
  • Постійно бути відкритим до нових можливостей.

Якщо узагальнити, то в списку атрибутів успішної кар’єри програміста на перших місцях є висока компенсація та автономність. Цікаво порівняти з результатами недавнього опитування DOU.

Видно, що більшість пунктів тяжіють до незалежності від роботодавця.

Шлях до незалежності

Що робити, якщо ви хочете боротись за свою незалежність? Як мінімізувати ризики та отримати переваги?

Для початку достатньо проаналізувати мої аргументи, обдумати все з точки зору свого досвіду. Я вжив слово боротись, бо це вимагає певних зусиль та сміливості. Не усі захочуть ставати на цей шлях. Не всім це й потрібно.

Окрім бажання, ось декілька орієнтирів-критеріїв, які визначають вашу готовність:

  1. Досвід від трьох років.
  2. Володіння англійською на рівні вільного спілкування.
  3. Високі технічні навички, які ви можете підтвердити на інтерв’ю чи в тестовому завданні.

Все решта — це суб’єктивні оцінки вашої здатності працювати в розподіленій команді, узагальнено — софт скіли.

Не згадую про будь-які практичні кроки — важливіше почати пошук самому.

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось21
До обраногоВ обраному5
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Автору респект за статтю, дуже гарно написано

Дякую

командні походи в баню

орнув)

Приветствую. Обращаюсь к тем 16% , кто работает напрямую, где вы ищете такие вакансии ?)

Я нашел, как ни странно, через ЛН. Правда тут сошлись звезды — им нужен был человек с опытом бекенда на котлине от года, а я как раз искал именно проект с бекендом на котлине.

Окрім бажання, ось декілька орієнтирів-критеріїв, які визначають вашу готовність:
1. Досвід від трьох років.
2. Володіння англійською на рівні вільного спілкування.
3. Високі технічні навички, які ви можете підтвердити на інтерв’ю чи в тестовому завданні.

З власного досвіду — достатньо пункту 3 (та 2 на рівні розуміння технічної документації) :)

Спасибо! Интересно, есть над чем подумать !

мне будучи «сеньер-помидором» в аутсорсе, не получалось пройти собес на прямую даже на мидл вакансии с зарплатой ниже моей галерной сеньерской.

хотя я успешно прохожу клиентские интерьвю — но только как сотрудник аутсорс/аутстаф компании.

вот к примеру когда то ездил в швецию на клиентсвое интервью (контракт от аутстаффера) — весь день интервью по типу как у гугла. и успешно его прошел и получил оффер.

но когда я сам аплаюсь в иностранные компании напрямую — набривают еще на этапах онлайн интерьвю.

а формат співбесіди та питання схожі чи різні були? бо з мого досвіду якщо це аутсорс типу SoftServe/GlobalLogic/EPAM то питання одного формату, а якщо компанія продуктова та без офісів в Україні то навіть сам формат співбесіди інший

рiзнi.
в аутсорсi можуть придовбатись за якуюсь специфiчну херню в ангулярi...
в продуктi перше питання — розкажи яку ти користь принiс на попередньому проектi, який твiй внесок в успiх продукту, чим можеш похвастатись, що контриб’ютиш в опенсорс.
а що я можу вiдповiсти якщо 99% роботи це тупе формошльопство i круди в мертвонародженi проекти якi нiкому не потрiбнi...

Дуже корисна стаття. Тут хотів би уточнити, що навіть якщо працювати напряму на закордонного замовника, то все ж може з’ясуватися що з точки зору повного циклу розробки це субконтракт.

Але все одно це може бути краще ніж через українську галеру. Крім очевидної переваги у розмірі ставки, ще й податкова матиме менше підстав причепитися, бо оплату від українського ТзОВ на ФОП легше перекваліфікувати у трудові відносини з усіма наступними наслідками. А так — в Україні замовник не має юридичної особи, все.

Відкрию секрет: не всі місцеві компанії підписують контракт та платять з української юридичної особи.

У меня даже вопрос зачем вообще кто-то платит от местного юр лица. В чем профит заводить деньги на юрлицо, потом менять их и платить в гривне я так и не понял.

Уничтожить посредников невозможно, если бы посредники суету не наводили, то одни бы сидели без работы, а вторые без услуг.

Підписатись на коментарі