Задачка для айтішників

Є два дружбана, нехай (А)льфред та (Б)ертольд, що знімають разом хату.

І ось вони задумали підключити собі енторнет. Але (А) живе в хаті цілий рік, а (Б) на теплі півроку їздить у Європу мити унітази.

(А) стверджує, що абонплату треба ділити у відношенні 2:1, бо (А) користується спільним енторнетом 12 місяців протягом року, а (Б) — 6 місяців. 12:6 = 2:1

(Б) стверджує, що абонплату треба ділити у відношенні 3:1, бо (А) шість місяців юзає енторнет в одне рило, а ще шість місяців вони ділять енторнет порівну. Тобто (6+6/2):(6/2) = 9:3 = 3:1

Питання: хто з них правий, і як довго вони залишаться дружбанами?

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Неправильная задача для айтишников. Айтишники даже цен на интернет не знают — он же копейки стоит. А еще у каждого заведено по 2 провайдера для повышения отказоустойчивости.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Є два дружбана, нехай (А)льфред та (Б)ертольд, що знімають разом хату.
Питання: хто з них правий, і як довго вони залишаться дружбанами?

Відповідь очевидна. Очевидна з позиції рантье принаймні: ту квартиру вони більше не знімають. Бо їх обох погнали сцяним ганчір’ям, адже якщо вони за грьобаний копійчаний інет сидять крохоборять на логарифмічній лінійці, то при підрахунку води, опалення, тощо, взагалі сжеруть мізки чайною ліжечкою всім причетним та не дуже.

Ну, що, сказати правильну відповідь?

завести 2 окремі лінії та і все. коли хтось вантажить торренти — мережу може садити добре.
Б може пів року не платити якщо у його провайдера є режим «паузи» або вони не відрізають клієнта через місячну заборгованість.

а за квартиру Б продовжує платити? хоча його пів року і немає?

Допустим месячная абонплата чтоит 2 уе. В год это обойдутся в 24 уе. Разделяя оплату получаем что каждый друг платит по 1 уе в месяц или 12 в год.
За полгода совместной жизни, один из друзей должен оплатить свои 6 уе, а за остальные полгода друг оставашка будет платить 2 уе в месяц что и выльется в соотношение 18+6=24 -> 18:6 -> 3:1

Інтернет фігня, хто опалення платитиме. Бо щось мені підказує, то зовсім не про айтішників задачка.
Рішення просте як 20-гривнева монета: треба знімати хату не разом. Хіба що вони не Альфред та Бертольд, а Педро і Гомес.

Тут главный вопрос: зачем нужен интернет А и Б. И что произойдет для каждого из них если интернета не будет.

Задача не полная. Если по большому счету, то как договорятся так и будет правильно. А в жизни, кто снимает хату, с кем договор подписан, а кто отвечает за если вдруг что?

Второй варик конечно
В первом варике АшиПка в формулировке «потому что А пользуется общим интернетом 12 месяцев». 6 месяцев он пользуются интернетом в одиночку, а остальные 6 месяцев общим. 6 + 6/2

Но это если чисто математически, а по-братски можно и пополам, шо там тот интернет стоит

нормальні б дружбани проплатили б інтернет зразу на цілий рік а на здачу би купили пива

Упрощу задачу до понятной:
А и Б арендуют гараж на две машины, но Б свою машину ставит там 6 месяцев в году. Как должны разделяться платежи?

50% / 50 %
я же когда лечу в отпуск в Египет не говорю же хозяину что давай я за этот месяц платить тебе не буду?

Ну вот, а почему с инетом должно быть иначе?

гараж на дві машини, а інтернет?

С типичным потреблением юзера — гараж вообще на стопицот машин. Но так как ключи только у двух владельцев, то будем считать, что на две.

Б: у вас инет и так есть всегда, независимо есть я или нет. так что я платить вообще не буду, ок?
---
а то с 1/3 до 1/4 слишком мелочно торговаться — разница всего в 1/12. типа с 50 и так скостили до 33, но Б — «25 и ни гривной больше!» Нет, Б не таков, он просто платить вообще не будет.

Не совсем
Как с гаражами, так и с Египтом

Потому что в этих двух случаях ты платишь 50/50 потому что ты платишь по факту за то, чтобы место под машину/квартиру было зарезервировано под тебя, даже если ты не ставишь там машину/не находишься в квартире

В случае с интернетом в этом нет необходимости, мне в общем-то никто не мешает на полгода отключить себе интернет, а через полгода подключить по новой. С гаражом/съемной квартирой так не прокатит

Но ты не можешь отключить себе интернет, если он у вас общий и ты платишь только часть абонплаты за него. Хочешь — протяни себе отдельный и отключай-подключай сколько вздумается. А пока это именно что как гараж на две машины.

Розділіть на 4 півріччя (по 2 на кожного). (А) оплачує за 2 півріччя, а (Б) хіба за одне
Тому (А) має платити 3/4 вартості за рік, (Б) — 1/4

Но за то полугодие, которое А живёт сам, он не пользуется половиной Б, он пользуется только своей (трафик быстрый и безлим, А явно не выжирает весь канал)

2 варіант є не правильним, виходить перший використовує інтернет 9 місяців, а другий тільки 3.

Ну, хронологічно Б юзає інтернет 6 місяців, але робить це на пару з А, тому вважаємо, що Б споживає тільки половину тих 6 місяців.

Але в першому пропорція 6/12, а в другому 3/9.

Саме так, в цьому і полягає проблема, яку необхідно розв’язати.

Виходить 2 різні пропорції, одна про місяці проживання 6:12, а друга про оплату 3:9. Я думаю тоді вибрі за вами якої притримуватися.

А яку виберете ви? Яка вам здається більш обгрунтованою?

Думаю 6/12, 6 місяців коли його нема треба тримати місце.

2:1 нормальный вариант, 3:1 уже дерзость. Уже предложили и 1:1, типа не пользуешься — твои проблемы. И это тоже ок, так что 2:1 хороший такой шаг навстречу Б. 3:1 имеет смысл только, если они весь трафик выбирают, так что в параллель они получают лишь половину того, что в одиночку, но такое трудно представить.

Тут дело не в дерзости, а в математике. Интуитивно чувствуется что 2:1 верный вариант, а 3:1 — мудрёный и жлобский, но если начинать считать то все стает на свои места:

Допустим месячная абонплата чтоит 2 уе. В год это обойдутся в 24 уе. Разделяя оплату получаем что каждый друг платит по 1 уе в месяц или 12 в год.

За полгода совместной жизни, один из друзей должен оплатить свои 6 уе, а за остальные полгода друг оставашка будет платить 2 уе в месяц что и выльется в соотношение 18+6=24 -> 18:6 -> 3:1

вариант (В) — 1:1
оба пользователя покупают обязанность провайдера предоставить интернет (в рамках оговоренного уровня сервиса) 24/7 365 дней в году
в желании пользователя (Б) получить скидку апеллируя к меньшему объему пользования услугой содержится желание переложить на пользователя (А) исполнение части своих обязанностей перед провайдером, так как договор не предусматривает скидок за неиспользование услуги, а в приостановлении услуг на время отсутствия (Б) пользователь (А) не заинтересован

Не знаю в каких кабальных условиях составлен ваш договор, но у меня и многих других есть просто абонентский счёт с которого ежемесячно списывается абонплата. Если на счету ноль — интернет отключают. Пополнив счёт — возобновляешь услугу. Следовательно, отправляясь в отпуск на полгода я могу избежать 6 абонплат. Потому 2:1 вполне верный расклад для двух людей которым принципиально делить расход 200-300 грн на двоих

Вариант Б. Как по мне, это solution concept Shapley values из Cooperative Game Theory (1951, Lloyd Shapley — в дальнейшем — Нобелевский лауреат по экономике). И хотя ответ кажется очевидным и без теории, но если задача изменится на значительно большее количество игроков и различные коалиции (в этом случае — совместное пользование между игроками), то ответ будет не так очевиден. Поэтому так заслуженно и ценят такие теории.

50% соимости от количества месяцев онлайн + 10%от стоимости резерва канала. Остальное оставашка.
Интернет помесячно платится, пользуешься — плати. Не пользуешся — ставь на паузу(есть такая услуга у провов).
Вот по поводу оренды хаты, такой номер не пройдет.
В этом случае уезшашка, платит 50% от своей доли стоимости оренды*колво мес отсутствия. В качестве резерва площади. Оставашка получает бонус отсуствия сожителя😁. И может, например водить бап. За это, стоимость оренды для оставашки*1.5
Вообще, друзья — это когда нечего делить, иначе закончится печально.

Хлопці, що ви тут мудруєте? оО
Звичайно, правий Б. Неправий А тому, що хоч він платить цілий рік, та різну ціну, півроку по ціні x, а півроку x/2, Б платить півроку по х/2. Ось і виходить 3:1.
Я собі це уяснив в 3-му класі, там була задача, коли автомобіль половину шляху проїхав з швидкістю 40км/год, а половину з швидкістю 60км/год. Знайти середню щвидкість. А друга подібна до неї, тільки ці швидкості відносилися до половин часу на дорогу.

А почему вы не делаете скидку на то, что у А более «оптовая» цена, так как он оплачивает интернет круглый год?

Тому, що задача для айтішників, а не для комерсантів.

Хороший айтишник — всегда ещё и коммерсант. Потому что продаёт как минимум свои услуги, а то и команды. Или даже целый продукт.

Да даже, блин, банально вещи на olx продать — тоже надо уметь ценник выставить.

Хороший, чи добре оплачуваний? Я думаю, що хороший той, який розуміється на архітектурі програмного забезпечення, уміє застосовувати математичний апарат і любить програмувати, без будь-якої кореляції з оплатою.

Якщо А і Б користуються одночасно каналом, значить його ширина задовільняє обох, і можливо надмірна для одного (що точно вірно лише у випадку 100% завантаження весь час). Питання — чому А повинен оплачувати «частку» Б в тарифі у його відсутність, якщо він продовжує користуватися лише своєю?

Зачем платить за интернет, который с условия задачи даже не подключили? Нету тела — нету дела. А ответ на вопрос, правы оба, и 100 процентов они дружбаны, только друзья могут устроить срач по поводу какой-то фигни, которой у них даже нету, и не факт что будет.

Делите так же, как делите остальную коммуналку.
Следующий.

Коммуналку ещё и не начинали делить, точат ножы :)

А платить за інтернет сам і стає інтернет провайдером для Б зі своїми тарифами відповідно до потреб ринку (помісячно-подобово).

Пусть поженятся и расходы по интернету возьмёт на себя муж

Так не легализовано же! Вместо тупой легализации в Украине показушно борются с ветряными мельницами.

Можно посчитать мегабайты накачанные каждым и по пропорции.

Ага, а роутер запаролить паролем из двух частей, каждую из которых знает только один дружбан. И ещё опечатать сетевую розетку, чтоб нельзя было подключиться напрямую. Ещё желательно привязывать накачанные мегабайты ко времени и геолокации, а логи записывать во write-only сторадж — вдруг кто-то из них придумает как обойти систему пока второй где-то гуляет? Ну и раз в месяц — проводить совместный аудит всего этого счастья.

Если бы скорость интернета была так низка, что употребление «в одну каску» было бы принципиально лучше, чем «в две» (ну там фильм качаешь не две недели, а одну) — то, может быть, предложение Б и было бы справедливо. Но так как оплата по сути идёт не за трафик, а просто за подключение, то более прав А. К тому же надо учесть, что пока А нет, Б оказывает ему услугу по «поддержанию соединения» на случай, если А вздумается приехать в любой момент и сразу получить инет.

И кстати, а как А и Б делят аренду по квартире? Для инета можно взять тот же принцип.

Пам’ятаю десь так в році 2001-му ми з хлопцями зібрали першу на районі локальну мережу і підлючилися до Укртелекомівського ADSL, який був тоді зі швидкістю 128 Кб/с. І було нас на той канал 16 людей. І платили ми за нього 500 грн на місяць (і не сьогоднішніх гривень, а тих, що «долар по 5 грн»). Так от, сума залізно ділилась на 16 людей порівну, щомісяця. Користуєшся, не користуєшся, поїхав, захворів — не колише. Не платиш — відключаємо, бо на твоє місце ще десяток бажаючих. Отакі були часи.

Очевидно, что эта ситуация — среднее между тем когда оба юзают инет одновременно и когда инет юзает только один. В первом случае платят 1 : 1, во втором — 1 : 0, а среднее соотв. 3 : 1.

При чем тут айти к этой задачке? Почему именно они должны её решать? Будто на форум домохозяек попала)

Неправда! На форумах домогосподарок, що я їх знаю, учасниці, здебільшого, обговорюють гайзенбергівський колапс хвильового рівняння при вимірюванні.

Задача очевидно не содержит всех исходных данных :)
Если исходить из моделирования альтернативных реальностей, то их возможно несколько...

Если Б считает, что каждую весну он отключается, а осенью подключается обратно — то он должен учитывать например стоимость подключения и бонус от того, что интернет подключен сразу, когда он приехал, а не через Х дней, когда провайдер его подключит.

Если оплата интернета по трафику — то в принципе все очевидно, и делить нужно по фактическому потреблению.

Если возможно снижение тарифа на лето — то нужно учесть какие накладные расходы включает изменение тарифа и т.д.

В общем, все как всегда — из мусорной постановки задачи получаем мусорный результат :))

Ну и правильные замечания про актуальность вопроса как такового, если дружбаны не могут поделить копеечный интернет, то с другими вопросами там наверное еще хуже и лучше сразу разбегаться :)

То мені вже переписувати з врахуванням статансамблів Еверета? Чи трохи згодом?

Все зависит от поставленной цели :) А их может быть несколько...

... :))

Неправильная задача для айтишников. Айтишники даже цен на интернет не знают — он же копейки стоит. А еще у каждого заведено по 2 провайдера для повышения отказоустойчивости.

В этой задаче не достаточно исходных данных. Прав тот, кто может заставить другого.
Может ли А не отдать вещи Б пока последний не согласится на его цену?
Может ли Б поехать в Европу насовсем и на сколько А будет сложно найти другого арендатора?

Думаю, найкраще для А буде поштрикати Б ножем, поки він не погодиться на умови А.

Б зная, что у А есть нож просто не вернётся

Вернеться з М16? Підписуй, бічмзфк

До трёх метров дистанции рекомендуют нож

Так на дистанцію треба ще підійти

Ну так в квартире будет эта дистанция, если туда в принципе не заходить, задача не имеет смысла

Ну ок, світошумову вперед і заходиш в квартиру, а далі по сценарію

И расхерачиваешь хату вдребезги. С ножом куда как аккуратнее выйдет

Ну якщо вибір поприбирати чи бути акуратно порізаним 🤔...

Старая добрая поножовщина з соседом, на бытовой почве. Что может быть вкуснее по утрам?

Если брать только два предложенных варианта, то Б
А если «как у всех», то 1:1 Иначе всё это закончится подсчётом количества дней/часов пользования инетом. Ну или два провайдера тяните

Зрозуміло, дякую. Можете пояснити, в чому помилка підходу А?

Нехай трекають обсяги трафіку й на початку нового місяця ділять пропорційно :-)

Тобто, якщо обидва є середньо-статистичними користувачами, то в результаті правим виявиться Б?

А в чому тоді помилка А?

(А) користується спільним енторнетом 12 місяців протягом року, а (Б) — 6 місяців

Помилка в тому, що ці 12 та 6 місяців перетинаються, тому некоректно рахувати пропорцію між ними.

Ошибка А в том, что он пользуется общим интернетом не 12 месяцев в году, как он утверждает, а всего 6. Те 6 месяцев где он остаётся один это уже не общий интернет

Ну, саме така аргументація Б. А в чому тоді неправильний підхід А? Де помилка?

бо (А) користується спільним енторнетом 12 місяців протягом року

Вот тут ошибка, не 12 здесь а 6

Помилка Б в тому що він хоче платити 6 місяців за «половину інтернета», а качатиме скільки захоче

А враховує просто доступ (фактично ігноруючи що трафік буде спільний, 6 місяців обоє мають грубо кажучи повний інтернет)

Так провайдер не тарифікує трафік. В нього класичний безліміт з фіксованим тарифом на місяць. Чому раптом треба рахувати трафік у послузі, яка є трафіко-незалежною?

Ну так ти визначи мені половину інтернету

Ти кажеш Б платить спільнто з А 6 місяців, то обоє платять за половину інтернету в цьому разі?

Я кажу що вони мають спільний доступ 6 місяців, тому А користується інтернетом вдвічі довше ніж Б на рік, відповідно і платити мають 2:1.

Якщо Б хоче платити половину інтернета 6 місяців, добре, давай ділити пропускну здатність, буде менше тобі і менше мені, але буде чесно 3:1

зараз пропускна можливість така що скоріш за все в неї ніхто особливо не впреться. середнє навантаження буде скоріш за все на рівні 1-2%.

контракт на кому? підозрюю що на А — тому хай А платить за все, а Б, якщо хоче жити у хаті і користуватись благами — хай платить скільки А запросить або шукає більш вигідний варіант

А якщо контракт на Б? І що, як хату винаймає саме Б, а А в нього лише піднаймач?

Вам не здається дивним, що розв’язок задачі залежить від того, хто в хаті хазяїн?

тоді Б хай платить за все, а А шукає варіанти. Хата комусь належить, хтось за неї відповідає. Тому головний таки є

Хід вашої думки мені зрозумілий, дякую.

Вам не здається дивним, що розв’язок задачі залежить від того, хто в хаті хазяїн?

Мені здається дивним що ми взагалі говоримо про розвязок задачі, яка насправді залежить від скілів домовлятись а не від вхідних данних.

Якщо рахувати виключно час користування ділити чеки за час спільного проживання — то правий Б. Якщо врахувати що квартира в будьякому випадку не здається помісячно і вона залишається за Б навіть коли він на югах, і що як писали вище він не париться з підключенням-відключенням повязанними з цим тартами і затримками то можно говорити і про 1:1.
А не правий формально в тому що його пропорція 12:6 взагалі нічим не вмотивованна, бо місяці в які він живе сам не рівноцінні місяцям в які вони живуть вдвох. Але зважаючи що як я сказав вище то власне питання домовленності між А і Б то і так теж можна.
і останнє

і як довго вони залишаться дружбанами?

Якщо вони почали сперичатись за такі дрібниці то напевно вже не довго.

Тобто, обидві калькуляції невірні? Чому?

Якщо Б поїде в Європу на 6 місяців, але раптом щось станеться і йому доведеться повернутися через 3 місяці — чи очікує він, що його у помешканні чекатиме інтернет, яким він зможе почати користуватися от прямо зараз, без підписання договорів і протягування каналу? Якщо так — то він має оплачувати послугу, не залежно від того, користується нею, чи ні. Якщо ні — то хай скаже, що при поверненні в такому сценарії готовий сидіти 3 місяці без інтернету, ну або протягувати свій окремий канал.

Цікавий підхід.

Тобто, коли я заходжу в кав’ярню на філіжанку кави, і підключаюся до місцевого енторнету, то ціну того енторнету включено в вартість кави, що я її п’ю. Але було б правильним зтягувати частку вартості енторнету у кав’ярні з кожного, байдуже, чи користується він тією кав’ярнею та її енторнетом, чи ні?

Це треба обміркувати.

Але було б правильним зтягувати частку вартості енторнету у кав’ярні з кожного, байдуже, чи користується він тією кав’ярнею та її енторнетом, чи ні

Да, это как расходы на медицину берутся со всех налогоплательщиков, например.

Але було б правильним зтягувати частку вартості енторнету у кав’ярні з кожного, байдуже, чи користується він тією кав’ярнею та її енторнетом, чи ні?

А мені здається якось так і оплачується інтернет в кавярнях.
Видатки на інтернет для користувачів то загальні видатки які розподіляються по всіх замовленнях. Найвеселіше з тим має бути в макдональдсі, де частина клієнтів взагалі заїзжає на мак-драйв тим не меньше все одно платить і за інтернет і за прибирання залу...

Логічно стягувати ціну інтернету з кожного покупця, незалежно, користується він ним, чи ні (ну бо ж може, і так простіше рахувати). Оце і є аналогія з Вашим випадком. Стягувати з кожного (навіть з тих, хто в кав’ярню не заходить) — не логічно, це в Вашому випадку було б аналогічно спробі збити гроші за Ваш інтернет з сусідів, які ним не користуються.

10 басів/місяць за інет і вже срач? інші витрати поділили нормально?

Вміння від часткового-конкретного переходити до загального-абстрактного — то одна з складових мислення.

А платить за все коли живе, Б платить половину А коли живе
По суті й хату так треба

Якщо вже спільно, то частина А 12, частина Б 6

А платить 12/18 = 2/3, Б платить 6/18 = 1/3

Ну і ділять у відношенні 2 до 1

Прав не прав немає значення, хай підписують контракт між собою і дружать з ким хочуть

А якщо Б незгідний з таким розподілом? Як йому довести, що його точка зору неправильна?

А якщо Б незгідний з таким розподілом? Як йому довести, що його точка зору неправильна?

Это называется не придти к компромису, такое бывает и это нормально. Б может провести себе отдельный интернет и лочить его когда уезжает. Ну либо искать себе другого сожителя)

І знову я бачу намагання уникнути проблеми, замість розв’язувати її.

Сабжеве формулювання — то лиш побутова ситуація, зрозуміла навіть айтішнику. Ну, більшості з них. Я сподіваюся.

Абсолютно аналогічна задача виникає в безлічі інших ситуацій. Наприклад, є магістраль подачі палива в камеру згоряння ракетного двигуна, до якої підключено два насоси. Один качає увесь час роботи двигуна, інший лише у першій половині пуску. Як розподілити потужність двигунів між цими насосами? Ви теж запропонуєте вдатися до компромісу? Чи поставити кожному свій двигун?

Є задача — потрібне рішення. А не альтернативи чи компроміси.

Абсолютно аналогічна задача виникає в безлічі інших ситуацій. Наприклад, є магістраль подачі палива в камеру згоряння ракетного двигуна, до якої підключено два насоси. Один качає увесь час роботи двигуна, інший лише у першій половині пуску. Як розподілити потужність двигунів між цими насосами? Ви теж запропонуєте вдатися до компромісу? Чи поставити кожному свій двигун?

Я вам уже написал решение:

Например собирать метрики со средней утилизацией канала в год каждым юзером и смотреть пропорцию.

На счет ракетных двигателей — там проводятся испытания и собирается тонна метрики, и задачи формируются от тонны требований.

Тобто, ви пропонуєте перейти дружбанам на пометровку, про яку в нас вже років з двадцять, як забули? А чому не на похвилинку, як за діалапа?

Не пометровку а среднегодичная утилизация пропускной способности. Например «А» в среднем весь год занимал 1мбит/cек, «Б» занимал 10мбит/сек. И делить соответственно 1 к 10. Если нет тех. возможности мониторить это — шепите трафик 50 на 50 и платите по варианту «А». Вариант «Б» в принципе не корректен так как у «А» нет возможности не платить за ненужные ему ресурсы. То что «Б» валит на клубнику — исключительно его проблемы.

Якщо незгідний хай аргументує чому або хай платить по першому варіанту, хто живе цілий рік того й хата (більшість голосів у ТОв якщо приземлятись в ТОВ)

Те що в нього є магічна альтернативна формула не значить що він аргументував що формула А неправильна (але А має рахувати як я сумуючи частки а не просто зі стелі 2:1, частки можна рахувати й по іншому, наприклад по трафіку), а саме це він має зробити

А каже Б, твоя формула неправильна бо ми ділимо абонплату а не юзання інтернет. Хочеш розділити юзання інтернет — давай просто рахувати трафік і рахувати частки кожен місяць. Якщо Б хоче рахувати юзання, всі щасливі але хтось має організувати і оплатити незалежнтй підрахунок і це може коштувати обом більше ніж виграє Б. То коли він це почує, то йому буде краще погодитись із А

Ну, тобто, ви пропонуєте визначати, чому дорівнює 2+2 шляхом голосування, так?

Нє не так, вони мають прийти до формули яка доходить обом. Див мій комент про перерахунок

Можна поцікавитися, яка у вас освіта?

Три класи приходської, ви так за інтернет теж домовляєтесь? Питаєте про освіту візаві?

Ні, мене лиш цікавить джерело такої манери мислення.

Бо я звик, що формули бувають лише об’єктивно коректними. F=ma. E=mc^2. PV=(m/u)RT. В нашому об’єктивному світі формули є суб’єктивно незалежними, не є предметом компромісу чи консенсусу. Цього спеціально вчать навіть в рамках середньої школи. Я вже не кажу про більш глибокі курси природничих наук у вишах.

Можливо, в інших дисциплінах підхід інший, тому я й цікавлюся.

Підхід інший бо бізнес — це не математика, а формули — предмет переговорів. Газовий коровай тимошенко мав би вам бути за яскравий приклад

бізнес — це не математика

Завмер у німому захваті!

Формулы — объективны. Выбор формулы под конкретную жизненную ситуацию — субъективен. Нет никакого объективного способа описать жизнь формулами.

Ех, якби то можна було вибрати іншу формулу, замість (gt^2)/2, коли я летів з груші сторч головою...

З іншого боку А пропонує невигідну формулу, бо наступного року Б житиме цілий рік а платити будуть 2:1, що невигідно А

Найкращий варіант — домовитись 2:1 чи 3:1 але в кінці року робити річний перерахунок по факту конкретних періодів проживання Б на хаті

Ну, ок. Спробую перенести задачу на іншу матеріальну базу.

А і Б взяли київський торт у кредит.
Поки Б сидів у сральнику, А з’їв половину торту. Коли ж Б теж сів за стіл, решту торту А і Б з’їли порівну.

Кому яку частку кредиту на торт слід сплатити?

Інтернет це не торт

Половина торта — це половина торта

Визначте мені половину інтернета за 6 місяців, тоді побалакаєм

Знаєш шо, іди ти в пішу еротичну подорож, половина інтернету ти моя

В тебе половина мислення, тому заплачу тобі за контракт тільки піврейта за годину, бо ти працюєш іще десь

А і Б взяли київський торт у кредит.

Не так.
Ваша оплата интернета — это не за «один торт», а за подписку на ежедневную поставку тортов. Причём тортов поставляют столько, что ни А, ни А+Б не в состоянии их все есть, поэтому едят сколько кому хочется.

Звідки взялося 18, якщо в році 12 місяців? :-)

Якщо вже спільно, то частина А 12, частина Б 6
А платить 12/18 = 2/3, Б платить 6/18 = 1/3

Ця логіка була б релевантною, якби ці дві частини між собою не перетиналися в часі.

Це не місяці це частки

Частки чого? Що є цілим?

Доступ в інтернет. А має доступ 12 місяців, 12 часток, Б має доступ 6 місяців, 6 часток

100% пирога = 18 часток
Абонплата ділиться відповідно до часток пирога. А платить 12 частин, Б платить 6 частин

От тільки ці частки між собою перетинаються, і разом чомусь не 18 місяців, а 12. Ну і не можу не відзначити «взаємовиключні параграфи» в міркуваннях:

Це не місяці це частки
А має доступ 12 місяців, 12 часток, Б має доступ 6 місяців, 6 часто

Десь тут уже написав що половина інтернета — це нонсенс.

Якщо це спільний доступ то як вони його ділитимуть? Тиждень ти маєш доступ, а тиждень я?

Вони обоє мають доступ в ті 6 місяців, і обоє користуються повним каналом.
3:1 має сенс якщо вони абсолютно розділяють спільний інтернет на частки, наприклад тобі половина часу і мені, або тобі половина bandwidth і мені.

В задачі цього нема, є просто доступ користуватись в часі 6 місяців

Коли вони юзають інтернет одночасно, то потенційно обмежують одне одному пропускну здатність. А взагалі виходить, що розрахунковий період — місяць, і треба або заморочитись із розрахунками, хто скільки наюзав за цей час, або спростити та розділити навпіл.

Середньостатистичний юзер, навіть з нетфліксом нонстоп, навряд чи здатен вижерти половину сотки. А на практиці з тарифної сотки юзер за місяць в середньому використає заледве 2-3 мегабіта. Що дозволяє провайдерам робить жирний оверселл.

Пропоную вважати, що А та Б ніяк не заважають один одному — хай буде повний хардкор.

Потенційно != не гарантовано.
3:1 має сенс коли точний розрахунок як поділити спільний інтернет. І це і буде аргумент А чому Б неправ

Ти приїдеш будеш качати порноторенти цілий день, а я не зможу відіо подивитись, а хочеш платити лиш половину

Ти приїдеш будеш качати порноторенти цілий день, а я не зможу відіо подивитись, а хочеш платити лиш половину

Такий самий конфлікт може бути і у випадку 2:1, у зворотньому напрямку: «Я вряди-годи приїхав і не можу подивитись відео, бо ти качаєш порноторенти. За що я плачу повну частку?». Це я до того, що при поділі витрат у рівних частках, а не згідно реального використання, завжди хтось буде невдоволений, якщо співмешканець «перетягує ковдру на себе» — незалежно від принципу поділу.

Ну я ж про те дусь тут і написав. Ідеально не вийде
Але у А сильніша позиція, бо «спільний інтернет» конкретно не визначений як це платити за половину інтернета, а на цьому Б грунтує розрахунок

Наприклад виходом може бути пропозиція Б типу, ок 2:1, але коли я не зможу щось робити через тебе ти платиш за кожен випадок пеню мені в розмірі 1/30 абонплати з моєї частки і навпаки

Ну це вже зайве ускладнення, яке усуває одну конфліктну ситуацію, але породжує інші. Бо що таке «не зможу щось робити» і як довести, що саме «через тебе»? А якщо на цей час припали технічні проблеми в провайдера, й пропускна спроможність впала — хто кому заважатиме в такому разі? Або чому саме 1/30?

Ну за день неякісного сервісу можна сказати

Ускладнення хорошо підмітив.
Питання тут чи варта вигода створених ускладнень.
Може вони там біткоїн-ферму мають, це одне, а може порно дивляться це інше, може просто доу читають раз на день.

It depends

Наприклад якщо Б директор Боінга, а А просто дивиться порно, то Б може наполягати на відшкодуванні супутніх втрат від неможливості вислати пошту, які можуть значно перевищувати абонплату як таку

Але як об’єктивно обчислити ці супутні витрати? І чи не зажадає А компенсацію у відповідь — за моральний збиток (неможливість подивитися порно, коли закортіло) і за такі самі супутні витрати (не подивився порно — не зняв напругу — працює з меншою продуктивністю; а що, як в цей же час А — директор Airbus?)
Зрозуміло, що це абстрактний абсурдний приклад, і в реальності в таких великих цабе не буде необхідності ділити орендовану хату з якимись недоговороспроможними А/Б. Але я про те, що це гра, в яку можуть грати двоє, і прописати чіткі об’єктивні правила нелегко, особливо враховуючи те, що А і Б складно знайти спільну мову вже в більш простому питанні, винесеному в пост. І тут уже постає питання, а чи варто цим двом з такими розбіжностями мешкати разом?

Об’єктивно не рахується.

Б подає в суд на А, надає докази що втратив 100000 євро через те що не міг відпарвити пошту вчасно, надає докази що це було через те що Б в той день качав порноторенти, надає докази що в нього не було іншого місця де читати пошту вчасно, бо вони живуть хзнаде

Адмінка вимагає від Б еадати докази що це не через нього, або іншим чином спростувати докази Б

Суд вирішує

Суд не задовольняє вимоги позивача, бо відповідач жодної норми закону не порушив (крім зберігання порнографічної продукції, але це вже поза контекстом), а позивач мав потенційну можливість скористатися альтернативним способом зв’язку (офіс, мобільний інтернет, найближчий вайфай), не кажучи вже про те, що спробуй ще доведи причинно-наслідковий зв’язок між цією ситуацією та втраченими 100500 євро (нагадую, що неспростовні докази має наводити в першу чергу сторона обвинувачення).
Коротше, це вже зовсім скочування до абсурду :-)

Задовольняє (виносимо за дужки український суд ;)), якщо а і б підписують контракт з подібною відповідальністю, і якщо положення не суперечать законодавству

Якщо папірця нема то звісно ні

Якщо вже проводити кулінарні аналогії, то пиріг ділиться на 12 шматків, 6 із яких А їсть самотужки, а решту 6 ділить із Б.

Так якщо ділити торт так і є
Але інтернет — це не торт. А і Б їдять канал разом, але абонплата — не за те скільки вони скачали, абонплата за доступ і можливо в якомусь сенсі швидкість.

Тому і ділити абонплату треба коли хто має доступ, і якщо вже спільний доступ і 3:1 то спільна швидкість має гарантовано ділитись на обох

а якщо торт безкінечного розміру?

...то обсяг частки А описується фунцкією f(x) = 3 * x / 4, а Б — g(x) = x / 4, де x — розмір торту, і x прямує до безмежності :-)

Ой, математикам можу запропонувати поділити київський торт на 365 частинок і розділити плату за ці частинки

Взагалі-то, київський торт можна поділити на кінечну кількість частинок, з яких потім можна зкласти два нових торта, кожен рівний вихідному за об’ємом та масою.

Не жартую.

Ідеально і справедливо!

А прав. Так как не факт что он использует интернет в одиночку — дает ему какие либо бенефиты, может он и половину канала не утилизирует. Если «Б» очень принципиальный и «А» согласен — пусть договорятся на счет того чтобы резать тарифный план в 2 раза скорость когда Б уезжает.

Це не завжди можливо. Наприклад, в них найдешевший тариф, і поділити надвоє полосу та тариф вже нікуди.

Та хай навіть це можливо — це усе одно є намаганням уникнути задачі, замість розв’язати її.

це усе одно є намаганням уникнути задачі, замість розв’язати її.

Никто не избегает, это как раз и есть компромиссное решение. Чтобы ее решить — нужно больше данных. Например собирать метрики со средней утилизацией канала в год каждым юзером и смотреть пропорцию.

Що ще за «компромісне рішення»? Ви в магазині здачу на компромісній основі отримуєте? А замовлення в ресторані вам теж на компромісній основі приносять?

Я же говорю в вашей задаче мало данных для адекватного решения) Ну устраивает «компромиссное решение» — значит не договорились и разошлись как в ресторане, магазине и любом бизнесе)

А якщо аналогічний розклад виникне у питанні життя та смерті?

В математиці не буває компромісних рішень — задача або має розв’язок, або строге доведення, що розв’язку не існує. Я б волів отримати або розв’язок своєї задачі, або доказ того, що це неможливо. Компроміси без жодних достатніх на те підстав мене не цікавлять.

Контракти це не математика і не 0-sum game.
Суть цього контракту не розділити абонплату максимально коректно, а розділити так, щоб ніхто не вважав що платить за іншого більше ніж згоден. Розподіл абонплати буде неточний в будьякому разі, бо завжди можна починати впиратись за байти, відсутність інтернету чи сусідку яка дивиться порно з А поки Б миє унітази

В математиці не буває компромісних рішень

В математике есть «достаточное» количество входных данных для решения :)

А яких даних не вистачає в сабжевій задачі для розв’язку?

Пусть делят по тому же принципу, по которому делят арендную плату.

А вони ще не дійшли до того питання :)

Треба ділити вартість порівну або хай Б підключає собі інтернет окремо.

Якось знайомий здавав квартиру артисту, який кожні два місяці їздив на місяць у відрядження й чомусь хотів платити лише за той час, що живе в квартирі, а за простій мав платити чомусь власник квартири за логікою артиста.

Тут я бачу спробу уникнути задачі — заплатити більше обом, замість того, аби з’ясувати, на чиєму боці правда.

Уявімо собі, що ви є акціонером ТОВ, або членом ОСББ, і потрібно вирішити, як розподілити видатки між членами/акціонерами.

якщо в ОСББ деякі хочуть охорону, а деякі не згодні на неї взагалі, то про який розподіл взагалі може йти мова? Або 50%+1 голос і примус якщо передбачено законом (або інакший примус, якщо «не до закону»), але точно не через «аргументи і правду»

В даному випадку 50%+1 це вже 100% :-)

я ж і кажу — хата комусь таки належить... хтось «хазяїн», а хтось «гість». Воля «хазяїна» надати інет бескоштовно, або за 100% річної абонплати. Право «гостя» не погодитись. Право обох поторгуватись і прийти до прийнятного варіанту. Прийнятного для обох, але зовсім не обов’язково 2:1 за певні місяці, чи 3:1, Може бути хоч 100:1 чи 0:100% за певні місяці. Як домовляться. Але якщо хата моя, а гості виставляють ультиматуми бо їм так здається «правильним», то гості ідуть ночувати у ліс.

В воєнне врємя значення «пі» може сягати семи-восьми.

Якби у квартирі, що її винаймав артист, на час його відсутності жив інший орендатор, то це мало б сенс. В моїй ситуації якраз характерним є те, що під час відсутності одного співвласника, ресурс використовується іншим співвласником.

Ви плутаєте математику з діловими відносинами. Основне питання — на кого оформлений контракт на сервіс. Якщо на А — він юридично оплачує 100 % а скільки він отримає з суборендаря залежить лише від його совісті. Якщо на А і Б — оплачують 50 на 50 незалежно від факту використання. У випадку недоплати одного з них сервіс буде відключений

Я правильно вас розумію, що будь яка проблема може бути вирішена в юридичному ключі?

Підписатись на коментарі