Сучасні технології, залученість у проєкт, постійні виклики. Чому і як Data Engineer працює напряму з американською компанією, перебуваючи в Україні

Дмитро Лазаренко має 10 років досвіду в ІТ-сфері. Він переконаний, що компанію чи проєкт треба змінювати тоді, коли робочі завдання стають типовими та повністю зрозумілими. Шукаючи нові професійні виклики, він почав працювати на контрактній основі безпосередньо на стартап у США.

Про те, як знайти проєкт за кордоном, коли живете в Україні, що потрібно знати про роботу в стартапі й у чому полягає різниця між українськими та американськими компаніями — у статті.

Змагання Race Nation 10 км, 40 перешкод

Чому я обрав Big Data

Я починав роботу в ІТ як фронтенд-розробник з мови Action Script на платформі FlexIT, але Adobe припинив її підтримувати. Я зрозумів, що треба змінювати напрям і не чекати, доки ця технологія повністю зникне. Тому за 10 років своєї кар’єри вдалося попрацювати з багатьма мовами та десятками фреймворків, і на цей момент я зосередився на завданнях, пов’язаних з великою кількістю даних.

Мене завжди тягне опановувати нові технології. Якщо на поточному проєкті основні компоненти вже зроблені, я розумію, що варто шукати нові виклики. Я керуюсь таким твердженням: якщо перестаєте розвиватись, ваш мозок нічого нового не дізнається і деградує.

Тож став рухатися в Big Data, адже, на мою думку, за цим майбутнє, там сконцентровані передові технології.

Нещодавно я був суддею на Dev Challenge, де цього року запровадили нову номінацію Big Data. Саме я разом з організаторами ініціювали це, щоб ще більше популяризувати напрям Big Data серед українських фахівців. Це був дуже крутий досвід. За інформацією провідного провайдера ринкових і споживчих даних Statista, кожні три роки кількість згенерованих даних збільшується вдвічі. За п’ять років кожна друга компанія буде використовувати технології Big Data, і ми маємо бути готові до цього.

Фото суддів з Dev Challenge

Тому наступного року будемо розвивати цей напрям. Є попередні домовленості з однією мобільною компанією України, де ми будемо брати живі дані та використовувати у змаганнях.

Українські компанії vs американські стартапи

Я мав досвід роботи і в аутсорсі, і в аутстафі, і в продукті, а тепер — і в стартапі. Можу порівняти типи компаній.

З мого досвіду в більшості аутсорсингових компаній є недолік: можливості впливати на продукт і його розвиток набагато менші, ніж у продуктових.

Аутсорс може мати певні обмеження в роботі. Адже більшість умов диктує замовник, і це часто стосується архітектури. А також клієнти виставляють часові межі для виконання завдання, що можуть бути не завжди об’єктивними.

Була в мене можливість попрацювати і в українській продуктовій компанії, яка є частиною великої міжнародної компанії. Я б охарактеризував такі компанії одним словом — стабільність. Адже процес розробки неспішний, бо ж основна ціль — висока якість продукту. Тому тут зазвичай немає жорстких дедлайнів. Працюють над проєктом переважно довше, ніж в аутстафі та аутсорсі.

В аутстафі, як правило, ви працюєте безпосередньо з міжнародним клієнтом, але в межах української компанії. Тут і класні проєкти, і міжкультурна комунікація, і можливість впливати на продукт. Але потрібно бути готовим до «подвійного менеджменту»: я, наприклад, звітував в обидві компанії, було складніше вирішувати організаційні моменти, узгоджувати підвищення, зарплати.

Торік я почав працювати на контрактній основі прямо на американський стартап. Тут я як розробник впливаю на продукт і постійно залучений в комунікацію з різними командами. Потрібно швидко розбиратися в нових підходах, архітектурних рішеннях. Одним словом, бути гнучким. На мою думку, в міжнародних стартапах шалена конкуренція і це потребує кращих технологій, рішень, взаємодії.

В американському стартапі я можу виходити за межі просто розробки: я залучений у повний процес, увімкнений і в розробку продукту, і в його імплементацію.

Можна сказати, що я частково виконую роль інжиніринг-менеджера — того, хто вийшов з програмістів, але знає, як правильно спілкуватися із замовником та командою розробників, розуміє процеси з обох сторін і здатний максимально ефективно побудувати процес.

Про стартап, в якому працюю

Я працюю в стартапі з Кремнієвої долини Macrometa. Компанія розвиває нові сервіси, що можуть у майбутньому замінити такі технологічні компанії, як AWS, продуктом якої нині користується весь світ. В AWS є критичні моменти, які компанія поки не може вирішити.

Це регіоноцентричний сервіс, тобто він добре працює в одному регіоні, а в мультирегіональному середовищі з’являються проблеми. Так, в AWS є serverless сервіси, наприклад DynamoDB, але він дорогий, бо запис в 16–64 рази дорожчий за читання, ще додається ціна за синхронізацію між регіонами.

Ці проблеми також стосуються 5G та технологій Internet of Things. У нашому ж продукті архітектура збудована за кардинально іншою схемою, і цих проблем немає. Усі підсервіси, такі як бази даних, стріми, обчислювальні сервіси, створені для роботи в сотнях регіонів одночасно з мінімальною затримкою (50–100 мс). Також за допомогою conflict-free replicated data type (CRDT) розв’язали питання синхронізації та «write intensive»: ціна запису даних така ж, як і читання.

Технологія 5G уже працює в усіх розвинутих країнах. Там стоять телекомунікаційні вежі. Але, як ми бачимо, особливого прогресу немає, бо швидкість передачі даних між телефонами та телекомунікаційною станцією збільшилась у 50–100 разів, але далі ці дані потрапляють у «вузьке місце». Тобто сучасним системам важко обробити сотні мільйонів пристроїв, що генерують і споживають дані по всьому світу. У них недостатньо пропускної здатності, передача даних між континентами коштує дорого, є велика затримка в передачі та обробки даних. Обчислювальні сервіси запускаються незалежно лише в одному, двох, максимум трьох регіонах, бо синхронізувати дані між регіонами надто складно або дорого.

Macrometa цю проблему вирішує, бо має 175 дата-центрів у різних куточках світу. Це дата-центри інших компаній, але вона використовує їхні потужності. Дані з телекомунікаційної вежі одразу потрапляють на дата-центр, там обробляються, і весь масив даних залишається в регіоні. І лише їх маленька частина перекидається на іншу сторону світу.

Ця технологія дасть змогу максимально ефективно впровадити технології 5G.

Над чим зараз працюю

Macrometa — Global Edge Cloud. Це означає, що всі її сервіси працюють усередині CDN (Content Delivery Network), що в точках присутності (регіонах) має обчислювальні потужності. Моє завдання — синхронізувати їхні дані. Це можна зробити через Macrometa’s Global Streams. Цей сервіс працює на кшталт фреймворку Kafka (event streaming), але глобально.

Оскільки критично важливо обробляти дані локально в регіонах, я також створюю сервіс CEP (complex event processing), який обробляє їх у потоці. Як приклад наведу Flink (real time stream processing), але наш сервіс зроблений за принципом Low-Code — багато коду писати не треба, сервіс багато що робить за вас. Він вміє працювати з багатьма Sources і Sinks потоками, які легко інтегрувати в інфраструктуру через API endpoint, Kafka endpoint тощо.

У розробці сервісів ми використовували передові рішення та адаптували, покращували їх під наші потреби. Але цього недостатньо, щоб створити повноцінний продукт. Потрібно було підготувати додатковий функціонал, наприклад Limitation — впровадження лімітів на використання, Metrics — створення всіх видів метрик. Billing — розробка системи плати за користування, Observability — обробка і виведення логів клієнту.

Так, ми розв’яжемо глобальну проблему.

Найм в американську компанію

Є два типи компаній — маленькі стартапи і «мастодонти». Якщо розробник націлився на стартапи, то вакансії тут важче знайти, бо їхні рекрутери просто не встигають розмістити інформацію в тих місцях, де ви можете їх побачити.

Як я шукав свою компанію? Заходив на сайти зі стартапами (crunchbase.com, techcrunch.com), які мали seed-рівень інвестицій або ті, в яких помітне зростання. Дивився, чим вони займаються. Мені сподобалась Macrometa, яка вирішує глобальну проблему. Почав шукати їхніх рекрутерів у LinkedIn за назвою компанії, переглядав усі варіанти, які видало за ключовим словом.

Я знайшов рекрутера Macrometa і тричі писав, щоб домовитись про дзвінок. У нього постійно щось не виходило, але я не здавався. Потрібно бути настирливим, щоб досягти своєї цілі.

Пошук вакансій у великих компаніях здався простішим. Можна зайти на сайт компанії або заглянути в Google remote developers job, remote developers contract. Там є списки за різними категоріями: в який час краще працювати, з якого ви регіону тощо. У багатьох компаніях основні працівники у США, та в пандемію з’явилося багато вакансій на віддалену роботу.

Перед тим, як спілкуватися з рекрутерами, потрібно дізнатися про проєкт, скласти уточнювальні запитання, проявити цікавість, добре підготуватися до технічної співбесіди.

На мою думку, американці більш відкриті, ніж українці, тому протягом співбесіди очікують дізнатися не лише про технічний досвід, а й про мотивацію розробника. Тож моя основна рекомендація — проявляти зацікавленість у проєкті та компанії.

Співбесіди

У моєму випадку весь рекрутинговий процес зайняв максимум тиждень. Було два технічних інтерв’ю і три-чотири софт-інтерв’ю.

Я багато спілкувався із СТО, бо це маленька компанія. Ставив чимало питань: з якими технологіями буду працювати, що розроблятиму, чи зможу брати частину відповідальності за проєкт і цю частину проєкту повністю втілювати.

Мені давали тестове завдання, яке потрібно було зробити за день-два — написати API на певну тему. Мета — подивитися, чи я використовував правильні патерни програмування, чи дотримувався код-стайлу тощо. На технічних співбесідах ми більше обговорювали робочі ситуації. Наприклад, що могло стати причиною певної ситуації, як можна її дослідити, щоб зрозуміти, де проблема тощо.

Як потрапити в американський стартап

Я звернув би увагу на софт-скіли. Є багато різних курсів для того, щоб навчитися правильно себе презентувати, вести warm talk — це коли проявляєш зацікавленість. Мені дуже допоміг курс «Soft skills» від Олександра Зайоми та «Клуб переговорів» Олени Лисих. Гарні комунікативні навички добре виділяють кандидата серед інших досвідчених фахівців.

Обов’язково потрібно розказувати про свою діяльність. Інакше будуть думати, що у вас немає жодних результатів. Також для налагодження дружніх контактів варто більше спілкуватися й на теми, не пов’язані з роботою.

Про фінансову частину роботи за контрактом

Щодо того, як менеджити фінансову частину — не все так страшно. Щоб платити податки в Україну, я самостійно обрав бухгалтерську підтримку, що повідомляє мені, скільки потрібно заплатити податків і коли, на який рахунок, бо вони часто змінюються залежно від місця проживання.

У мене повністю відкритий доступ до юридичного акаунту. Тут трохи поясню: у багатьох ІТ-компаній є бухгалтерська підтримка, що замість вас оперує ФОП та переказує гроші вже на гривневий рахунок за курсом, який був на день зарахування. Найбільший плюс самостійного доступу — це те, що я можу управляти власним рахунком і конвертувати дохід за кращим курсом.

Ще треба відкрити рахунок в банку в доларах і міжнародний акаунт з можливістю поповнення рахунку з-за кордону. Найзручніший спосіб — через SWIFT. У цьому випадку вам потрібно надати деталі банку-кореспондента (банк, в який компанія нараховує кошти) та кінцевого банку (банк, де ви створили доларовий рахунок).

Стандартна формула для тих, хто працює за контрактом, така: заповнюєте інвойс-форму, в якій записуєте, скільки годин ви працюєте і яку зарплатню маєте. Цю форму надсилаєте роботодавцю, і він вже показує її банку для того, щоб можна було перекинути кошти на ваш рахунок.

Переваги й недоліки роботи в стартапі

Основні плюси — це цікаві проєкти, повна розробка і розуміння всього проєкту.

Подобається комунікація з американцями, бо вони максимально відкриті, більше прислухаються до вашої думки. Вони більше спрямовані на результат, а не на години роботи.

У деяких людей є стереотипи, мовляв, якщо працюєте в США, то маєте трудитися 10–12 годин. Ні, ви працюєте стільки, скільки домовились, жодних понаднормових «трафіків» немає.

Щодо недоліків працевлаштування за прямим контрактом, то їх мені складно виділити.

Часто американським компаніям треба, щоб ви працювали хоча б 2–3 години паралельно з ними, тому доводиться долучатися пізно ввечері або рано-вранці.

Ще мінусом може бути те, що у вас немає живих зустрічей. Всі комунікації онлайн. Можна забути про тимбілдинги, але це може частково компенсуватися корпоративними подарунками.

Також мені здається, що є різниця в гарантіях працевлаштування. В українському аутсорсі або аутстафі, якщо проєкт закривається, як правило, вас перекидають на інший проєкт або залишають на бенч.

Якщо ж станеться кризова ситуація і американському стартапу потрібно буде скоротити штат, то розробника за контрактом досить просто звільнити. Щоправда, якщо працюєте в IT-компанії і створюєте інтелектуальний продукт, що буде основою стартапу, то вас ніхто не захоче звільняти. Тому цей недолік лише ймовірний.

Може бути ситуація, коли велика компанія вирішила зайти на новий ринок, вклала багато грошей в продукт, а потім зрозуміла, що програє конкуренцію — тоді фахівця можуть звільнити, навіть якщо він класний.

Плани

У професійній діяльності я ставлю ціль долучатися більше до командної роботи та наставництва, бо вже накопичив достатній досвід в імплементації, яким можу ділитися з новими працівниками, а також до проєктування нових сервісів. В глобальному сенсі хочу більше брати участь в таких проєктах, як Dev Challenge, та більше розказувати про нові тренди у сфері Big Data.

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Познайомився з Дмитром на ДевЧелендж, видно що людина вболіває за свій напрямок. Успіху на новому проєкті!

так а самого главного не сказали — сколько $$ можно таким образом наскирдовать

Та хіба там багато заробиш, видно ж шо людині ото все дєйствітельно інтересно от вона і працює

Підписатись на коментарі