Програму уроків інформатики в українських школах оновлять

Міністерство цифрової трансформації, МОН і EU4DigitalUA презентували проєкт зміни предмета інформатики в школах.

За словами голови Мінцифри Михайла Федорова, наразі в школах — застаріле програмне забезпечення, вчителі не мають ІТ-освіти, а діти не отримують знань, що допомогли б знайти себе «в новому цифровому світі».

Оновлення передбачає створення ІТ-платформи, що акумулюватиме актуальні матеріали і дозволить оновлювати всі методички. До розробки планують долучити українських і європейських експертів, представників ІТ-кластерів та ІТ-асоціацій України.

У Мінцифрі кажуть, що оновлення предмету інформатики допоможе дітям знайти себе в ІТ-спеціальностях і стати затребуваними фахівцями на ринку.

Уже 1 вересня 2022 року оновлена програма запрацює у тестовому режимі у 50 українських школах, а з 1 вересня 2023 року планують реалізувати для всіх шкіл.

❓На вашу думку, що треба вчити школярам на уроках інформатики?

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

«За словами голови Мінцифри Михайла Федорова...» — *закриває статтю*.

В нашій країні потрібно вчити критичне мислення.

Стосовно шкільних і університетських програм, я за перші два місяці комерційної роботи в ІТ зрозумів більше, ніж розповідали 4 роки в школі та 4 роки в університеті.

Я думаю, що школа має вміти саме зацікавити вивчати програмування на прикладі вирішення конкретних задач, хай навіть todolist роблять, ніж завчають конструкції мови Паскаль.

Щодо оновлення шкільної інформатики:
1. В Україні найбільша у світі кількість годин для вивчення інформатики в школі (вивчається з 2 по 11 клас).
2. Чинна програма 5-6 класів — 2021 року, 7-9 класів — 2017 року, 10-11 класів — 2018 років.
3. Програма чинна протягом 5 років з моменту отримання грифу Міносвіти на дозвіл щодо її використання.
4. Українські програми з інформатики — одні з найкращих у світі, вчитель самостійно обирає порядок вивчення тем та кількість годин для їх вивчення, програмні засоби, мови програмування, на алгоритмізацію та програмування має відводитись не менше 40% навчального часу.
Тепер про погане, тобто чому кількість не перейшла у якість:
1. Застаріла тахніка — 9% шкільних компютерів випущено до 2006 року, ще 9% — у 2007-2010 роках, близько 15% усього парку шкільних комп’ютерів є несправними і не ремонтуються взагалі з різних причин.
2. 30% вчителів інформатики не знають жодної мови програмування навіть на елементарному рівні, ще 30% — на рівні відтворення програм з підручників.
3. Методика викладання інформатики відсутня взагалі — останній посібник збуло видано ще 2004 року. На сьогодні уроки — це відтворення завдань по зразку в Офісі або готових програм з підручника або дошки.
Вчитель інформатики, 32 роки стажу (Pascal, C, Python,JavaScript, Java, Processing, Python)

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Доречі. а у школах на даний момент є якась єдина платформа для дистанційного навчання?
Не оті вайбер-чати, що їх самі вчителі створюють. Не «фотки зошитів з виконнаними завданнями на email»....
А якась онлайн система, затверджена міністерством, якою користуються ВСІ.
Бо от у тій, де я вчився — нема....
Moodle є в університеті. Але толком ніхто не вміє користучатись

Есть ещё одна проблема из-за которой уходят/не приходят в школу. Очень часто в головах администрации школ учитель информатики — это «тыжайтишник»: сайт школы/настройка и ремонт комп техники всей школы/презенташки для начальства/отчётность через ит-системы. Естественно за одну зарплату и ещё желательно из неё оплачивать ремонт/апгрейд техники / хостинг сайта и подобное. В больших городах эти требования вызывают смех и недоумение.

Очень часто в головах администрации школ учитель информатики — это «тыжайтишник»

Сюди ж «ти молодий тому тобі маленька ЗП і купа додаткової роботи».

Власне проблема з ініціативою щодо зміни програми в тому, що вона ігнорує справжні проблеми освіти:
— проблеми з керівними кадрами
— проблеми з кадрами в цілому (може вирішуватись на місцях, якщо є адекватні керівні кадри)
— матеріальне забезпечення

Програма то може і є нормальною для вивчення програмування там є і Python(7-11 класи) і є HTML+JavaScript(11 клас) є і C++(класи поглибленого вивчення), але матеріал який внесений в цю програму абсолютно не актуальний і перевага надається речам, які не мають сенсу, але найбільша проблема це часто вчителі та найбільше адміністрації шкіл.
Наведу приклад останній рік моєї вчительської кар’єри(4 роки) працював я в школі з ухилом на інформатику. Всього в школі було 4 вчителі інформатики і крім мене ніхто не міг написати нічого складнішого за обрахунок степені числа в Pascal. В програмі звісно що є Python, але оскільки всі вчителі вважають, що «python -це відстала і застаріла мова програмування, якою ніхто не користується» — то двоє інших вчителів вирішили давати «більш сучасну та важливу» Delphi. Ще один вчитель давав python, але учні просто перепсували з підручника код який на екрані намалює коло з вписаним квадратом(11 клас). І найцікавіше, коли всі знають, що в школі є лише один вчитель зі знанням хоч якихось мов програмування — мене ставлять на 2-5 клас, де програма потребує тебе розповідати про типи даних, яких учні ще не знають з математики.
Виходить, що всі знають, що є 4 вчителі, двоє з яких ще профільні в математиці(та сильні з офісними пакетами, що треба молодшій школі) і лише один знає програмування, ставлять людей які математики на старші класи, а знаючого програмування там де програмування не потрібне.
Так само ці ж вчителі готують до олімпіад з програмування, а коли отримують завдання, які були в попередні роки кажуть «та таке неможливо зробити».
P.S. Олімпіадна задача це взяти числи з файлу порахувати чи це збіжний ряд і записати у файл

«python -це відстала і застаріла мова програмування, якою ніхто не користується»

это как? Delphi? что ваще курят учителя в этой школе??

По перше, нащо парити мізки школярів програмуваннням якщо їх можна парити речами набагато кориснішими? Була б моя воля, я б всю інформатику обмежив би курсом користувача ПК а програмування було б лише в останніх класах школи на assembler. В крайньому випадку на чомусь на кшталт Pascal чи C.
По друге, яка різниця яка там мова програмування? Нащо гнатися за модними і популярними нині мовами програмування? Це уроки в школі чи курси по підготовці web—макак?
По третє, я б всю цю інформатику замінив би на додаткові уроки фізкультури, ОБЖ чи військову підготовку. Користі було б набагато більше адже після всієї цієї інформатики 90% як не знали чим FAT32 відрізняється від NTFS так і не знають (не кажучи вже про якесь там програмування) і взагалі, вертіли її на х...

А ще цікавий момент, що майже половина всього курсу інформатики з 2го по 11й клас повторюється десь так 3 рази. Алгоритмізація та програмування займає десь близько 1\4 всього курсу. І більшість дітей навіть файли створювати на диску не вміють, не те щоб писати код. Бачив цікаві підходи і з тим як вчити програмування коли діти самі можуть вирішити, що хочуть зробити і одну чверть пишуть створюють міні проект. Але є підходи типу почитати з підручника як вписати в коло квадрат, або ще гірше коли заходиш в клас і бачиш половина в телефонах у RAID, а хто за комп’ютерами у WOT.
Навіть в 11му класі учні не повинні сидіти 45 хвилин за комп’ютерами, а молодші класи взагалі можуть лише 10 хвилин за урок працювати за машинами. Звісно з цього ми і маємо, що це просто витрати часу і ніякого сенсу немає.
На папері програма готує програмістів які знають і офіс і операційні системи і python і навіть можуть сайти робити, але насправді це можуть робити десь 1-2 людини з паралелі в 50 людей.
Система освіти у нас досі совкова, бо велика частина вчителів ще працювали при совку, а адміністрація 100% совкові люди, яким треба щоб всі були однакові і не переймаються знаннями(тут щодо всіх предметів).

Я тоже не понимаю зачем всем школьникам программирование?
Во-первых это не всем интересно и заставлять зубрить всех то что может понадобится не всем, это тупо.
Во-вторых пусть программирование дают как факультатив для тех кто хочет.
В-третьих действительно если многие будут уверенными пользователями ПК это будет намного лучше.
Например если моя дочь захочет выбрать гуманитарное направление, но при этом будет уверенным пользователем ПК, какого лешего оценка по информатике должна зависеть от программирования? Это бред сумасшедшего.
Ну и сорян, половина не может в ворде док нормально оформить, программировать им только. Роутер настроить и то полезнее будет.

Да, дак и должно быть. Есть же спортивные секции, каратэ, танцы, гимнастика. Но туда же не заставляют ходить каждого!!!

Все правильно, просто у нас любят из крайности в крайность.
У детей нет возможности не ходить на определённые уроки/темы на информатике, увы.
И факультатив будет эффективен.
И вообще лучше бы посмотрели на скандинавские модели обучения, где ребенок в центре окружающего его мира.

Все правильно, просто у нас любят из крайности в крайность.

Подивіться перші 5 хв брифінга Федорова:
Чувак розповідає, що нам треба відходити від аутсорс моделі і стати «продуктовую країною», а для цього треба більше тушок, які кодять :)

Ну вот, это пошла крайность, будем тушки со школы готовить, будем детям мозг парафинить ненужной фигней).
Показать что есть мир айти, нужно.
Факультатив тоже нужно, пусть те кому это интересно с удовольствием этим занимаются.
А те кому не интересно пусть получать базу пользователя пк и все. Мож они хотят картины рисовать и им пайтон нахрен не упал. У нас же оценка в школе это ж смысл всего процесса выходит, что тоже бред. Ребенок учится не для знаний, а для оценок

Ну вот, это пошла крайность, будем тушки со школы готовить, будем детям мозг парафинить ненужной фигней).

Ну блін, обираємо популістів — отримаємо треш.

Щодо програмування, то я почав їм цікавитись лише в університеті, а з уроків інформатики в школі виніс навички і розуміння ... верстання друкованих видань (що сильно спростило оформлення пояснювальних записок в універі :) )

верстання друкованих видань (що сильно спростило оформлення пояснювальних записок в універі :) )

Да, и резюме потом написать )

Да, и резюме потом написать )

Мій шаблон резуме допоміг влаштуватись на першу роботу 5 чоловікам + пачці з мехмата :)

можна подумати що від факультативу відмовитися можна
друючать аналогічно

я в атестаті дізнався що народознавство було факультативом

Так само ці ж вчителі готують до олімпіад з програмування, а коли отримують завдання, які були в попередні роки кажуть «та таке неможливо зробити».

P.S. Олімпіадна задача це взяти числи з файлу порахувати чи це збіжний ряд і записати у файл

Ну, вообще-то эти учителя правы, а Вы нет. Эта задача и в самом деле нерешаема, если имелось в виду, что в файле записаны члены ряда. О сходимости ряда нельзя сделать вывод, посмотрев на конечное количество членов этого ряда. Даже больше, Вы можете просмотреть сколь-угодно много членов этого ряда, но все равно о сходимости ряда нельзя будет ничего сказать.

Почитайте про ознаку д’Ламбера, в цьому і була суть задачі, перевірити, що сума всіх елементів які записані у файл > 1. До задачі ж дається пояснення, що ряд скінченний і навіть сказано за яким принципом це визначити. Я стосовно того, що суто люди не знають, як з використанням програмування можна прочитати файл та записати його.
І так, Ви праві, з моєї це лише з моє точки зору вони не праві та задачі легко вирішуються. Але з їхнього боку це зробити не можливо і вони досі вчителюють, а я ні. Отже в глобальному вони кращі вчителі, а я краще як програміст — тому і продався та вигорів як вчитель.
Проблема не у вчителях, проблема в системі, програмування повинно бути лише в оглядовому форматі за одну тему розглянути що є типи даних та стандартні структури і забути про це, далі поглиблено факультатив. Ну і розподіляти вчителів з тими чи іншими здібностями на позиції які краще підходять.

Почитайте про ознаку д’Ламбера, в цьому і була суть задачі, перевірити, що сума всіх елементів які записані у файл > 1.

яке прикре самогубство...

До задачі ж дається пояснення, що ряд скінченний

і зі сторони укладачів задачі теж

Вы уверены, что проблема была в неспособности учителей рассказать, как записывать и считывать данные в/из файла, а не в постановке задачи? Просто Ваши уточнения (спасибо за них, к слову!) сделали ее еще менее понятной, если честно. Я бы тоже завис на некоторое время, если б мне попалась такая задача, думая, что я явно не понимаю условие.

Вот Вы говорите, что необходимо было проверить по д’Аламберу сходимость ряда, когда дана конечная последовательность его членов. Но то, что Вы проверите на каких-то членах выполнимость условия д’Аламбера — ничего не скажет о сходимости ряда. И это будет верно для любого критерия сходимости. Вы в любом ряду можете заменить произвольное, но конечное количество членов на какие только захотите, сходимость/расходимость ряда останутся прежними. То есть проверка конечного количества членов ничего не даст.

Но дальше Вы еще и добавили, что

До задачі ж дається пояснення, що ряд скінченний і навіть сказано за яким принципом це визначити.

и тут я совсем запутался. Если ряд конечен, то он сходящийся. Все конечные ряды — сходящиеся. И зачем нужна проверка конечности ряда?

В общем, это очень странная задача. И в текущей формулировке она и в самом деле либо нерешаема, либо тривиально решаема в случае гарантированной конечности рядов, что очень сомнительно для олимпиадой задачи. И я вполне допускаю, что другие учителя, которые, как Вы говорите, были в основном математиками, были в курсе этого дела, поэтому и говорили, что такую задачу решить нельзя. Я бы точно так же поступил на их месте, предварительно объяснив ученикам, почему это нерешаемая задача. Разве что Вы упускаете еще какую-то деталь из описания задачи.

Суть задачі була, прочитати з файлу, порахувати суму ряду, якщо сума більше за 1 то записати у файл, що ряд збіжний. Це весь розв’язок. Проблема з тим, що вчителі не знають що можна читати\записувати файл з використанням якоїсь мови програмування, може хтось і про масиви не знає, але не певен. Вчителі якраз знали про ознаку д’Ламбера, але про файли не знали, тому казали, що не можна розв’язати.
Сама задача звучить так :«Дано файл(number.dat) з цілочисельним скінченним рядом (n=10). Елементи ряду є випадкові цілі числа в межах від −10 до 10, включаючи 0. Визначити за ознакою д’Ламбера, що ряд являється збіжним та запищіть результат у файл(answer.dat). Відповідь буде зараховано у форматі «sum>1 збіжний», «sum<1 розбіжний», «sum=1 невідомо». Можна використовувати будь яку зручну мову програмуваня "
Це олімпіадна задача міського етапу з категорії «для розігріву» вартість якої 10 балів з 200 загальних.

Просто Ваши уточнения (спасибо за них, к слову!) сделали ее еще менее понятной, если честно. Я бы тоже завис на некоторое время, если б мне попалась такая задача, думая, что я явно не понимаю условие.

это крайне прикольная фишка советского образования они слишком умные ))

Вот Вы говорите, что необходимо было проверить по д’Аламберу сходимость ряда, когда дана конечная последовательность его членов. Но то, что Вы проверите на каких-то членах выполнимость условия д’Аламбера — ничего не скажет о сходимости ряда.

а задача на самом деле

Суть задачі була, прочитати з файлу, порахувати суму ряду, якщо сума більше за 1 то записати у файл, що ряд збіжний.

из моего личного опыта подавляющее большинство советского образования ни как не приучено читать условия задачи и вообще задачу как таковую вообще и отдельно решать именно поставленную задачу а не некую задачу у себя в голове вообще

я уже писал за это когда активно начал сталкиваться с индийскими программистами теми самыми которые делают тот самый индусский код и они действительно его делают с другой же ж стороны если дать индусу задачу прочитать с файла посчитать сумму и сравнить сумму больше 1 то индус который умеет прочитать с файла посчитать сумму и сравнить сумму с заданным числом именно так и сделает надёжность этого механизма практически 4 девятки и больше

более того оно ещё и прекрасно масштабируется и если взять миллион индусов и миллион файлов то весь миллион файлов будет сделан ровно одинаково с потенциально случайными отклонениями но именно случайными и в пределах тех 4 девятки и нужно что-то достаточно не вероятное чтобы больше

таки да индийский программист в среднем с трудом сможет сам придумать прочитать с файла посчитать сумму и сравнить сумму больше 1

фишка в том что советский программист не сможет решить задачу прочитать с файла посчитать сумму и сравнить сумму больше 1

а может сможет
а может не эту задачу
а может прочитать не из файла но на прямую с диска и ещё с последовательного порта
а может не сумму а квадратичное отклонение
а может не посчитать а вычесть
а может не сравнить а суммировать с минус единицей и сравнить с нулём но не простым нулём а именно минус нулём вы ведь знали что в стандарте IEEE 754 представления чисел с плавающей точкой запятой существует на самом деле два нуля минус нуль и плюс нуль и что компилятор различает +0 == 0 и −0 как разные числа потому что стандарт пишет что

+0 + -0 == +0

т.е. именно добавление −0 не меняет значение суммы и соотв. его можно просто игнорировать

...

стой стой стой чувак выдыхай! зачем мне всё это в задаче «прочитать с файла посчитать сумму и сравнить сумму больше 1» ?

и да если посадить миллион советских программистов пусть утрируя что их вообще можно найти и дать им миллион файлов и поставить делать одну задачу то можно ожидать что эта задача будет решена миллионом и много больше миллионов разных способов при том в миллионе случаев не будет решена по той же ж причине что не смогли выбрать подходящее решение из миллиона разных вариантов и занялись задачей подбора решений и написания генератора и вообще миллионом и больше миллионов разных других задач

селяви ни чего личного я проверял ))

Я бы точно так же поступил на их месте, предварительно объяснив ученикам, почему это нерешаемая задача.

Я не знаю, какой советский индус-программист Вас покусал, но, судя по этому крику души без единого знака препинания, покусал он Вас, однако, знатно. Сочувствую что-ли :\

Вы уж простите, но я Ваш этот малоструктурированный поток сознания читал где-то по диагонали, поэтому если я что-то неправильно понял, то можете меня поправить, если захотите.

Что, как мне кажется, я смог уловить, так это то, что Вы из тех людей, которые берутся решать задачу, даже не разобравшись, а что же Вы решаете, лишь бы что-то решить. И неважно решение той ли задаче или нет. Решение есть? Есть! Ну и что, что это может быть решением какой-то другой задачи?!

Смотрите, задача звучала так (спасибо Andrii Tymoshenko за точный текст):

Дано файл(number.dat) з цілочисельним скінченним рядом (n=10). Елементи ряду є випадкові цілі числа в межах від —10 до 10, включаючи 0. Визначити за ознакою д’Ламбера, що ряд являється збіжним та запищіть результат у файл(answer.dat). Відповідь буде зараховано у форматі «sum>1 збіжний», «sum<1 розбіжний», «sum=1 невідомо». Можна використовувати будь яку зручну мову програмуваня

Вас, возможно, это удивит, но вменяемые люди редко вставляют в текст каких-либо заданий случайные слова. Тем более настолько специфические как «ознака д’Аламбера». То есть, человек, который составлял это задание, имел в виду что-то очень конкретное, раз он выбрал именно эти слова. И заметьте — про сумму в условии задачи ничего не говорится, говорится только о проверке по д’Аламберу. Какая-то сумма (sum) вспоминается вскользь только в самом-самом конце задачи, когда идет обсуждение формата вывода. Опустим момент с тем, что ряд у нас конечный (то есть он автоматически сходящийся), и посмотрим, а что же там за сумма у д’Аламбера? А у критерия д’Аламбера нет никакой суммы! Тогда сумма чего же это?!

Скорее всего, что это сумма всех чисел. Но! еще раз — человек, который составлял текст задачи, что-то имел в виду, говоря о проверке по конкретному критерию. И очень даже возможно, что то, что имел в виду тот человек — это совсем не то же самое, что Вы думаете, что он имел в виду. Это может быть сумма первых 5 элементов, первых 7, а, может, последних двух, так как в д’Аламбере нас интересует отношение двух соседних членов последовательности в бесконечности. Так какая сумма должна быть? И почему она должна быть не меньше 1 для сходимости? У д’Аламбера, который правильный, то все наоборот.

И вот что предлагаете Вы — просто проигнорировать часть описания задачи, потому что Вы ее не понимаете, и вместо этого пытаться решать какую-то свою интерпретацию задачи, которую Вы понимаете, но которая может быть на самом деле чем-то совершенно иным от первоначальной проблемы. Вы и в своей работе так же поступаете?

Вас, возможно, это удивит, но вменяемые люди редко вставляют в текст каких-либо заданий случайные слова. Тем более настолько специфические как «ознака д’Аламбера». То есть, человек, который составлял это задание, имел в виду что-то очень конкретное, раз он выбрал именно эти слова.

понимаете ли тут какое дело конкретно сабж конечно задача олимпиадно школьная и там возможно своя отдельная специфика мне за это говорить труднее и даже не ясно должна ли она там быть или на оборот не должна

но что касается уже индустрии как таковой как она есть то тут уже такая ситуация скорее обычна чем на оборот

но вменяемые люди редко вставляют в текст каких-либо заданий случайные слова. Тем более настолько специфические как

я проверял )) ни чего личного просто бизнес

Вы и в своей работе так же поступаете?

да это работает я проверял об этом и речь

Делай то, что можешь и не смотри на других. Если ты такой умный, готовь детей на олимпиаду, покажи, чего ты стоишь. К олимпиаде готовим, как правило после уроков. Собери группу, работай для души, если есть желания и знания.

Тут є проблема, що адміністрація обирає хто буде готувати учнів(яких саме учнів теж обирає адміністрація) до тієї чи іншої олімпіади так само гуртки теж вони дають, свій власний придумати не можна. І це все перевіряється з боку адміністрації. Кажу ж проблема в поганому менеджменті з сторони совкової адміністрації. Вчитель як такий при роботі в школі не дуже багато вибору має та місця для будь якого маневру, через що якість освіти у нас зараз бажає кращого.

Посмотрел я современную методику по преподаванию информатики в школе — не все так и плохо — и Python, и C++ и JavaScript, онлайн тем более, через repl.it!
Вот кстати методичка для тех же учителей по Python’у youtu.be/f5Dpf2BW8m8

Розкажу історію.
Тижні три тому у школу де я навчався купили комп’ютерний клас.
Сервер та робочі станції.
Напевно тонкі клієнти, але точно не знаю.
Це все з держбюджету.
Брат там працює, розповідав.
Обрали великий клас.
Розпаковували у присутності мера та керівників.
Розклали все гарно по столах.
На наступний день приїхала людина, адмін, щоб провести навчання для викладачів.
Аж тут.... Вияаилось що у класі тому нема жодної розетки 🙄🤣
Я, почувши це, подумав... Мер та керівник, що розпаковували....
Вони точно освічені люди? 🤔
А викладачі інформатики та математики у тій школі?

Ну и че, админу проблема удлинитель кинуть? Или корона с головы упадет — современные технологии — никаких проводов — только wireless?

Серьезно? 20 компов включаем в один удлинитель,и что это за удлинитель должен быть, если тебе минимум 2 девайса запитать нужно : системник и моник , потом скачек напруги, горит 20 компов и досвидос.
Идеальная стратегия. Смысл было тогда делать компьютерный класс?

ну ставишь реле контроля напряжения, если на считке его до сих пор и так нету

Ну и че, админу проблема удлинитель кинуть?

Ну такое дело. Удлиннитель из соседнего кабинета это конечно решение простое.
Как костыль 🤣
Но суть поста же в другом

Зараз є програма та підручники, але зовсім нема методичних матеріалів. Було б суперово, якби локалізували code.org та навчання у цій платформі. Там так розписані уроки для викладачів — миле діло, лише читаєш і проводиш (якщо сам хоч трохи в темі). Наприклад, зараз новий курс відкрили «Основи комп’ютерного обчислення» для 6-10 класів, який починається з розуміння що таке комп’ютер (чим відрізняється від інших пристроїв), що таке введення, виведення, обробка, зберігання даних — тобто основи загальні.
І курси з алгоритмами там чудові: як комп’ютерні вправи, так і без техніки можна робити — є методики на різні умови — без компів, з компами парами за компом, дистанційно з он-лайн підключенням, дистанційно самостійно.
Треба не вигадувати велосипед, а користуватися напряцюваннями інших.

Щодо оновлення шкільної інформатики:
1. В Україні найбільша у світі кількість годин для вивчення інформатики в школі (вивчається з 2 по 11 клас).
2. Чинна програма 5-6 класів — 2021 року, 7-9 класів — 2017 року, 10-11 класів — 2018 років.
3. Програма чинна протягом 5 років з моменту отримання грифу Міносвіти на дозвіл щодо її використання.
4. Українські програми з інформатики — одні з найкращих у світі, вчитель самостійно обирає порядок вивчення тем та кількість годин для їх вивчення, програмні засоби, мови програмування, на алгоритмізацію та програмування має відводитись не менше 40% навчального часу.
Тепер про погане, тобто чому кількість не перейшла у якість:
1. Застаріла тахніка — 9% шкільних компютерів випущено до 2006 року, ще 9% — у 2007-2010 роках, близько 15% усього парку шкільних комп’ютерів є несправними і не ремонтуються взагалі з різних причин.
2. 30% вчителів інформатики не знають жодної мови програмування навіть на елементарному рівні, ще 30% — на рівні відтворення програм з підручників.
3. Методика викладання інформатики відсутня взагалі — останній посібник збуло видано ще 2004 року. На сьогодні уроки — це відтворення завдань по зразку в Офісі або готових програм з підручника або дошки.
Вчитель інформатики, 32 роки стажу (Pascal, C, Python,JavaScript, Java, Processing, Python)

Со стороны наблюдаю на информатику во 2-м классе у дочки.
По большей части это предмет вроде Логики + изучение некоторых терминов компьютерных.
(Хотя мы недавно пробовали баловаться в Scratch)
А вообще они наверное будут развивать дистанционное обучение.
Тоесть учителя не знающие языков программирования будут искать работу вероятно.
А знающие будут вести большие онлайн классы.

А вообще они наверное будут развивать дистанционное обучение.
Тоесть учителя не знающие языков программирования будут искать работу вероятно.

Якраз навпаки, автоматизація дозволить вчителю сховатись за машиною. Тут сташно, щоб фізрук не почав викладати інформатику «ну ти той подивись он в курсі»

Они ж уже говорили на Diia Summit, что бабулям дадут смартфоны, в села проведут интернет, мелкие классы этих школ удаленно со шлепают в большой класс с хорошим учитилем.
А физруки пойдут качать бицуху.

щоб фізрук не почав викладати інформатику

Та занефіг 🤣
Сокласник та сокурсник, фізичний факультет, педагог.
Розповів про першу роботу у школі.
Все директор, співбесіда беруть толковий кажуть.
Будете вести у 6му класі.... Німецьку мову
Ну Ви ж вчили в університеті її .
🤔

Тепер про погане, тобто чому кількість не перейшла у якість:
1. Застаріла тахніка — 9% шкільних компютерів випущено до 2006 року, ще 9% — у 2007-2010 роках

круто і що? дискети не читаються?

4. Українські програми з інформатики — одні з найкращих у світі

=>

3. Методика викладання інформатики відсутня взагалі — останній посібник збуло видано ще 2004 року.

сорян тут уже звична якась совєцька маячня

круто і що? дискети не читаються?

Вероятно только дискеты и читаются) Вы ж понимаете что условный домашний ПК и ПК в школе — это совершенно разная техника)

Относительно программ обучения — да, они в целом хороши. Но их гораздо проще реализовывать в условной частной школе с хорошей техникой, админами и учителем информатики с нормальной зарплатой.

Писал в сентябре 2021 года на почту [email protected] Министерства письмо с таким содержанием:
«Рассмотрите внедрение в школьные программы образования работу с игровыми движками типа Unity (learn.unity.com/educators) и Unreal Engines (www.unrealengine.com/...​ng-with-fortnite-creative) это заинтересует учеников разного возраста.
У игровых движков есть различные ответвления использования, что создаст сразу много разнопрофильных заинтересованных специалистов www.unrealengine.com/...​US/onlinelearning-courses
Architecture
automotive__transportation
Film__Television
Games
virtual_production
Математика конечно важная составляющая для программистов но часто переоценена для всей сферы IT, там много и других творческих ответвлений, не стоит всех кого от нее воротит перегружать математикой, вызовите отторжение у гуманитариев и творческих личностей на старте, все равно столько грамотных учителей математики на всех не найдете, пусть лучше на английский налегают он часто куда важнее»

Как думаете возьмут во внимание при разработке программы?

возьмут во внимание

Примерно как зельминтский взял во внимание петицию против дилдосити.

Скорее всего нет, сейчас попилят денег типа на анализы, потом переложат на местный бюджет обновление технопарков в школах, как это с ноутбуками сделали, на этом оно и встанет), ибо каждый бюджет громады будет сверх медленно обновлять все это дело.
Программа будет очередной франкенштейн, потому что перед написанием методички, нужно четко понимать для кого эта методичка пишется(я имею ввиду учителя информатики, не все быстро освоят, молодые учителя тоже должны иметь знания). Ну как то так.

Рассмотрите внедрение в школьные программы образования работу с игровыми движками типа Unity (learn.unity.com/educators) и Unreal Engines (www.unrealengine.com/...​ng-with-fortnite-creative) это заинтересует учеников разного возраста.

Тут проблема «стратега-не-тактика». Ідея крута, але впровадити її складно:
— у школярів немає зовсім ніякої бази в програмуванні, тому треба проробляти курс саме під те що треба пояснювати що таке масив і присвоєння змінної
— МТЗ. Чи можливо навчати таким речам на техніці 15+ років з ПО тієї ж давнити?
— вчителі. Як підготувати вчителів для викладання з використанням таких тулів?
— власне інформатика — це не лише програмування. Як закривати роботу з поштою, мережею і тд? Як закривати «переоцінену кібербезпеку»?

дело в том что существует очень большая проблема в понимании и позиционировании «зачем вообще школа» вот скажем в школе учат отрицательные числа и квадратные корни и квадратные уравнения а зачем? вы в реальной жизни уже взрослой когда-либо вообще сталкивались хотя бы б с отрицательными числами? где в реальной жизни они вам встречались кроме градусника зимой? но градусник зимой вам ни чего не даёт потому что ни каких математических операций с «температурой ниже нуля» чисто технически нет потому как −30 и +30 не складываются

и так далее и тому подобное включая всё то же ж «программирование» вот зачем оно? тут ведь прямо пишут якобы

У Мінцифрі кажуть, що оновлення предмету інформатики допоможе дітям знайти себе в ІТ-спеціальностях і стати затребуваними фахівцями на ринку.

т.е. это опять же ж такая себе бурса без реальных знаний без реальных пониманий без ни чего от слова совсем потому что главная и единственная цель это «знайти себе в ІТ-спеціальностях і стати затребуваними фахівцями на ринку» (к) (тм)

т.е. снова ну захотел стать программистом прошёл курс получил справку всё ты программист разве нет? а школа тогда вообще зачем?

вы в реальной жизни уже взрослой когда-либо вообще сталкивались хотя бы б с отрицательными числами? где в реальной жизни они вам встречались кроме градусника зимой?

Это, дебет с кредитом в личных финансах ниразу в жизни не сводил?

Програму точно оновити треба. Але мене непокоїть ініціатор.

Програму точно оновити треба.

Я програму не перечитував ретельно, лише поверхнево, тому є питання:
Що там не так? Які пункти застаріли (з урахуванням рівня, що має «мінімальний» за рівнем здібностей та матеріально-технічних ресурсів учень)?

Також давно всіх незадоволених питаю Що конкретно застаріле ? Відповіді думаю не знають навіть ініціатори оновлення може шановна редакція дасть відповідь

Дітей потрібно вчити математиці, арифметиці(для розвитку логіки). Навчити дітей самостійно знаходити рішення на проблеми, підкидуючи потрібний матеріал. Плюс до цього навчати критичному мисленню і вмінню комунікації. Програмування вивчити можна за 6-12 місяців.

Таке враження що мінцифри це шило, яке встряло усім у задниці
Я не проти цифрової трансформації, але те що я бачу — її проводять зовсім не компетентні у цій справі люди.
І на мою думку це буде трансформація заради трансформації. От тільки що пролистав підручник з інформатики сина за 5-й класс — там усього достатньо. Навіть scratch є.
Так, мало. Але не всі прагнуть стати программістами, а ті хто прагне ходять на факультативи. І не потрібна IT освіта щоб навчити школярів цим речам. Вчитель перш за все повинен бути вчителем, який грамотно організує навчальний процесс та зацікавить дітей. А у більшості IT-шників педагогічні скіли так собі. Навіть якщо ви талановитий спікер і проводите профессійні курси — ви це все робите для зацікавленої аудиторії.

Вчитимуть користуватися Дією? Але на папері, бо вона не працюватиме.

Я їх прогулював майже всі

Учитель получает хорошо, если десять тысяч. Молодых в школу на аркане не затащишь, особенно в крупных городах. Соответственно, у меня вопрос: кто непосредственно будет внедрять эту программу?

«За словами голови Мінцифри Михайла Федорова...» — *закриває статтю*.

На мою думку, сьогоднішня реальність така, що крім людей з Мінцифри і з МОН більше ніхто не зможе вплинути на зміну програми з інформатики в українських школах.
Уявіть що Ви, або я маємо якісь ідеї в цьому напрямку — чи можемо ми їх сьогодні почати реалізовувати без залучення Мінцифри і МОН?
Як на мене, то відповідь очевидна — ні.

що крім людей з Мінцифри і з МОН більше ніхто не зможе вплинути на зміну програми з інформатики в українських школах.

1) Системно мінцифри теж не може, бо ... вейт фор іт ... то не їх зона відповідальності
2) Фактично може вплинути лише 1 людина — вчитель на місці (ще можливо директор школи або голова ОТГ).
3) Проблема в тому, що поки не зрозуміло, які проблеми і як саме вирішуються. Про відкривати пейнт — це смішно, але сюрприз — навіть зараз є сім’ї де немає комп’ютера, а ще більше тих де є, але застарілий. Та то всьо хна, головне, що у нас буде крута програма, смартфон у кожної єБабусі і 2 корвети по яким росіяни зможуть відпрацьовувати стрільби по надводним цілям.

Та й інтернет провели скрізь, особливо по селах... Oh, wait!..

1) ну те, що не їх зона відповідальності, то таке. Їм же це не заважає

презентували проєкт зміни предмета інформатики в школах

2) Якщо Ви вживаєте слово «Фактично» в буквальному сенсі — то я з Вами згідний, вчитель на місці може взяти ініціативу на себе, і викладати предмет так, як він вважає за потрібне.
Але це абсолютно не вирішує проблеми Програми з інформатики — оскільки така програма складається централізовано. А отже, вчитель дуже ризикує, відходячи від такої програми. Не знаю, чи є ЗНО з інформатики — бо в такому випадку це ще більше ускладнює можливість відхилення від програми.
3) Про сім’ї без комп’ютерів — це, звичайно, велика проблема. Але хіба це означає, що не потрібно актуалізувати (оновлювати) програму?

1) ну те, що не їх зона відповідальності, то таке. Їм же це не заважає

Заважає, бо у них немає важелів для реалізації того что вони нафантазували.

Але це абсолютно не вирішує проблеми Програми з інформатики

Гірше — це відволікає від реальної проблеми — якості і кількості кадрів. Саме підготовка вчителів може щось змінити, а програма, як ми з’ясували її ще треба виконати.

3) Про сім’ї без комп’ютерів — це, звичайно, велика проблема. Але хіба це означає, що не потрібно актуалізувати (оновлювати) програму?

1) Ок, що саме треба актуалізувати? Які реально зміни були внесені?
2) Задача актуалізації стає складнішою, бо треба враховувати, що є ті хто «не вміє відкривати пейнт»
3) Я чомусь думав, що програму у нас оновлювали в 2017-му, але 1 запит в гугл видав osvita.ua/...​rogram/program-5-9/83195 — 2021. За рік все застаріло?

1. Вчитель може відходити від програми і не в кращий бік. І вгадайте як буде.
2. Навіть при тому що пейнт ніби у всіх однаковий. Зараз реально як мінімум 7 чи 10 вінда у людей, багато у кого ХР. У когось мак (наприклад є зайві грошу), у когось якісь убунти (нема грошей на вінду). А тепер поясніть як всі ці люди мають запустити пейнт. А тепер другий урок — запускаємо ворд, якого теж актуально версій 3-4, плюс різні опен офіси (чи що там), бо ж ворд теж грошей вартує.

А тепер поясніть як всі ці люди мають запустити пейнт. А тепер другий урок — запускаємо ворд, якого теж

Так можна присв"ятити місяць — два навчанню відкривати "пейнт"/"gimp" та «Photoshop» (для Макбуковців)
Те саме з офісами.

Там же так чи інексе все схоже + трішки головою думати, а не «хай мене навчать»

Ну.. якось отак....
Звичайно то є фантастика

Ага. Але вчитель інформатики тоді повинен бути в курсі всіх цих відмінностей і деколи навіть мати досуп до компів з різним софтом.
А як виглядатиме урок інформатики? Сьогодні показуємо як запускати фотошоп, а ніщєброди хай покурять у коридорі, а завтра будемо вивчати пейнт і куритимуть мажори і красноглазікі?

ніщєброди.....мажори.....красноглазік

Ну от звідки стільки зневаги до них? :-)))

Сам буваю у кожному таборі періодично ))))

Ну от у ідеалі викладач і мав би поступово пояснити і тим і іншим.
А ще краще щоб кожен учень зі своїм дівайсом був 😂

Бував і у таборі викладачів (щоправда не у школі). Там досить проблемно буде з розробкою методичних вказівок і підручників, бо це ж треба всі варіанти описати і, фактично, мати навчальну програму для юзерів кожного девайсу зокрема.

Як варіант я б більше розглядав навчання навичкам роботи з хмарними сервісами типу Google Docs — цього на перших порах цілком досить, плюс можна пояснити концепцію клауду і імпорту\експорту даних.
Для «першачків» банального Zoom чи Meets навчити було б не зайвим — тут нещодавнє дистанційне навчання виявило багато проблем.
Та й самим викладачам варто б якісь курси з умовного Moodle провести — багато проблем вирішило б у плані відсилання фоток з книжки у вайбер ))))

Про moodle згоден. Але у моєму ареалі його «використовують», саме у лапках 😁, у ВИШІ.
І ніхто викладачів не знає як толком користуватись. І, здається, адміністратора нема.
Щодо фоток у вайбер, болюче питання
Невже не можуть gmail опанувати? 😂
Навчати zoom/Meets?
Ну, я от вважаю, шо якщо сам не може опанувати ЦЕ, то печаль-біда 🙄.

навіть зараз є сім’ї де немає комп’ютера

Какой ужас... 1995 год, комп дома есть только у меня (ZX Spectrum) и ещё у 2-х пацанов из класса. В школе стоял странный девайс типа 1 комп не x86 совместимый и 10 терминалов, на которых можно было загружать что-то по команде с компа. Какая-то советская разработка ещё, походу. Но нам почему-то это не мешало на нем учить алгоритмы.

Но нам почему-то это не мешало на нем учить алгоритмы.

А зробити домашнє завдання на пітоні чи джаві змогли?
1) МТЗ накладає обмеження на навчальну програму. Наприклад, в минулому році один зі студентів (наче 3 курс) мав проблеми з лабораторними з використанням докер, бо в процесорі його компа не було інструкцій віртуалізації (відповідно не запускається віртуалбокс в якому працює докер під віндою)
2) Алгоритми в школі це найменше, що має давати інформатика. В школі за абстрактне мислення відповідає курс математики. Курс інформатики має дати понятійну базу. Банально все те, щоб випускник школи не ніс хну по типу «роль кібербезпеки перебільшена».

А зробити домашнє завдання на пітоні чи джаві змогли?

Нет. А нафига? Пайтон вообще ещё не придумали, джава была экзотикой ))
Задача информатики ИМХО — научить базовому алгоритмическому мышлению, как применить конструкции типа условный оператор, цикл и т.д. В современных реалиях я бы ещё добавил основы ООП. Этому можно обучить практически на любом распространённом языке, хоть на Visual Basic. Упарываться в конкретный ЯП не вижу смысла.

Наприклад, в минулому році один зі студентів (наче 3 курс) мав проблеми з лабораторними з використанням докер, бо в процесорі його компа не було інструкцій віртуалізації (відповідно не запускається віртуалбокс в якому працює докер під віндою)

Мы вообще об одних и тех же вещах говорим? :)
Я про школьный курс, какой докер? Такие вещи реально нужны уже людям, которые планируют сделать IT свой профессией. В школе такие отнюдь не все. Наверное. Хотя, глядя на карьеру охранник — тестировщик, я начинаю сомневаться в последнем утверждении :))

Алгоритми в школі це найменше, що має давати інформатика. В школі за абстрактне мислення відповідає курс математики

А вот тут категорически не соглашусь. Математика не учит алгоритмам. Вообще. Она даёт инструмент для решения задач — и на этом все. Простейший пример: написать программу для вычисления i-го члена последовательности Фибоначчи. Математика даст инструмент для записи задачи: an = a[n-1] + a[n-2], но не скажет, как организовать цикл или рекурсию для ее решения.

Задача информатики ИМХО — научить базовому алгоритмическому мышлению, как применить конструкции типа условный оператор, цикл и т.д.

А потім вислуховувати, як після бейсіка люди просто не здатні зрозуміти ФП :)

Мы вообще об одних и тех же вещах говорим? :)
Я про школьный курс, какой докер?

Ще раз відкривати пейнт чи не дай боже писати на бейсіку — це застарілі знання. Мій консерн в тому, що поки не ясно чи враховувались технічні можливості учнів при формуванні нової модної та молодіжної програми.

А вот тут категорически не соглашусь. Математика не учит алгоритмам.

А я казав що математика навчає алгоритмам? У мене для вас новина — навіть у програмуванні алгоритми — це дуже мала частина необхідних знань та навичок. Важливо вміти бачити узагальнюючі речі.

Пейнт може і трохи перебілшення, але ви не повірите скільки людей не здатні робити елементарні речі. Вважати що ці вміння утворяться якось самі собою — то дещо наївно.
Типовий приклад (пам’ятаю з чвсів коли сам вчився) — видалення ’ярличків’ з робочого столу :)

Чим поганий бейсик теж щось не розумію.
Хоча погоджуся що дітям, мабуть, краще давати погратися у Scratch, а потім вже вчити чомусь більш актуальному.

але ви не повірите скільки людей не здатні робити елементарні речі.

Їх насправді не стільки, як Ви написали, а разів у 200 більше 🙄

вчителі не мають ІТ-освіти

І не матимуть.
Відповідно міняй програму, не міняй....

Оновлення передбачає створення ІТ-платформи, що акумулюватиме актуальні матеріали і дозволить оновлювати всі методички. До розробки планують долучити українських і європейських експертів, представників ІТ-кластерів та ІТ-асоціацій України.

це буде сама дорога інсталяція mediawiki в світі. І коли ж вони вже нажеруться, ото хоч би шось для людей зробили хорошого

В нашій країні потрібно вчити критичне мислення.

Стосовно шкільних і університетських програм, я за перші два місяці комерційної роботи в ІТ зрозумів більше, ніж розповідали 4 роки в школі та 4 роки в університеті.

Я думаю, що школа має вміти саме зацікавити вивчати програмування на прикладі вирішення конкретних задач, хай навіть todolist роблять, ніж завчають конструкції мови Паскаль.

Якщо говорити про критичне мислення, то хотів задати наступне питання.
Чи припускали Ви, що без шкільного і університетського багажу, два місяці комерційної роботи в IT могли б і не дати того розуміння, яке в результаті було отримане?

Щодо мови програмування, то я згідний, що зараз є набагато кращі альтернативи, ніж Паскаль.
А от про todolist — це дуже спірний момент. Чи варто починати робити todolist, не освоївши спочатку основні поняття умов (if-else), циклів, змінних і їх значень, функцій (чи то краще процедур, методів), і потім класів і об’єктів?
Чи не приведе це до того, що всі вмітимуть написати todolist, але ніхто не вмітиме добре програмувати?
Просто цікава Ваша думка.

Раціональне зерно у цьому є.
Вчити треба не конкретних речей (натискаємо іконку на робочому столі), а принципів. І з цим наразі є проблеми

Я почав вивчати програмування у фізматі № 145, у 8-9 класі було 3 уроки програмування на тиждень (розклад уроків), після 9 класу була профорієнтація, я вибрав інформаційний клас й відповідно отримав в 10-11 класі додаткові 2 уроки інформатики, а також вибрав суботній факультатив на 2 уроки з веб-розробки, всього 7 уроків на тиждень, ще була можливість відвідувати додаткові факультативи з олімпіадного програмування.

Хай в навчальному році 35 тижнів тоді в школі було 2 * 35 * 3 + 2 * 35 * 7 = 700 навчальних годин з інформатики.
В 8 класі інформатику викладав практикуючий програміст, який паралельно викладав в ліцеї, а раніше був учнем цього ліцею, тому початок знайомства з програмуванням був чудовий.
В 10-11 класі факультатив веб-розробки вже викладав інший практикуючий програміст, можливо також раніше вчився в ліцеї.
Загалом в фізматі інформатику та інші предмети викладали на високому рівні.

В університеті КПІ вже викладали програмування слабкіше, корисним був предмет «Вступ в програмування» (семестр ~ 50 годин) з вивченням булевої алгебри, а також предмет «Програмування мікроконтролерів» (семестр ~ 50 годин) де познайомився з асемблером.
Звісно в університеті почав вивчати програмування самостійно з книг, які здобував в університецькій бібліотеці.

Перші два місяців працював тільки півдня ~ 176 годин бо паралельно продовжував вчитись в університеті.

Вважаю, що школа дала гарну базу, але маючи досвід розумію, що ці години можна було організувати продуктивніше.

Вважаю, що було б більше продуктивніше, якщо б нам поставили задачу розробити готову програму, хай todolist, й в процесі розробки ми б вивчали нові конструкції мови Паскаль.

але маючи досвід розумію, що ці години можна було організувати продуктивніше.

1) Завжди можна все зробити краще.
2) Що саме можна було зробити ефективніше?
2.1) Тут важливо пам’ятати про обмеження — учні/студенти бувають дуже різного рівня (навіть в 145-му) і важливо донести матеріал до найслабших
2.2) Пояснити щось на 4 курсі значно простіше ніж на 2, бо на 2 студенти знають дуже мало (в моєму випадку в них не було знань ОС, БД та веб, бо це матеріал 3-4 курса). За що зачепитись в школі я взагалі слабо уявляю.

Я за месяцев 6 до первой работы в IT даже не подозревал, что буду заниматься программированием. В школе меня интересовали исключительно гуманитарные предметы, в особенности история и литература, а учился я вообще на юриста. Так что меня заинтересовало? На самом деле, просто встретил знакомого, который работал в IT и рассказал чем они занимаются.

Стосовно шкільних і університетських програм, я за перші два місяці комерційної роботи в ІТ зрозумів більше, ніж розповідали 4 роки в школі та 4 роки в університеті.

похоже особенность системы образования которая как следствие даёт не понимание зачем она вообще и что она даёт ну и с прочими знаниями видимо тоже «особенности»

я захватил курс математики трудно сказать школьный расширенный или уже вступление в университетский потому что изначально там по предмету комплексных функций но там даётся не большое вступление в теорию чисел вообще где даётся совершенно простое и прямолинейное «объяснение» (трудно не в кавычках сам не знаю как назвать) что такое число вообще после которого переход к отрицательным числам и комплексным числам уже элементарен и вообще очевиден

я в советской школе был отличником математика было моё но не сказать чтобы я мог вот так понимать и в университете 3 курса матанализа я сдал сам так вот это «новое объяснение» решает этот вопрос понимания комплексных и вообще чисел вот просто элементарно сразу становится такое очевидное и отсюда лично у меня подозрение если в нашей школе и высшей школе пропустили такое очевидное то видимо и многое другое могло быть «упущено»

Я думаю, що школа має вміти саме зацікавити вивчати програмування на прикладі вирішення конкретних задач, хай навіть todolist роблять, ніж завчають конструкції мови Паскаль.

да именно что-то в этом роде и потом всю оставшуюся жизнь на все вопросы реальных задач будут пытаться решать делая всё тот же туду лист )) племянники как раз сейчас в Родине в уже не советской якобы школе и я действительно теперь вижу как они не понимают зачем вообще вот это всё и я думаю у них здесь обобщение «у советской школы» всё равно не получится и лично я пока не знаю как это исправить

В защиту Паскаля, язык не самый плохой, и довольно эффективный компилятор и быстрый.
Тоесть больше 20 лет назад, когда мы в школе учили Паскаль или даже Турбо Паскаль, это не было «какой-то хренью старой», тот же код можно было применять в виде Object Pascal. На Delphi можно было писать много видов приложений, включая веб и для Линукса аппки. И еще лет 7 назад на конфах я встречал редких фанатов реинкарнации Delphi. Оно еще как живо, и я вообще слабо представляю лучше среду для языка без GC.
i.imgur.com/p6AIn5b.png

Я знаю до сих пор знакомого который в Embarcadero RAD Studio пилит на ОбджектПаскале, и даже заказы себе некисло находит, да это может больше ссупорт какого-то говна мамонта, но тем немение)

Сколько я долбился лет в 13 с этой книгой.
www.olx.ua/...​elphi-4-IDLmGqS.html?sd=1

До дыр раздел с ООП, убивал меня.
CORBA, COM, ActiveX — то даже не пробовал, просто с ужасом наблюдал.

Судя по всему, оно развивается
Последняя версия: 11 Alexandria (10 сентября 2021)

Підписатись на коментарі