Рада ухвалила закони про хмарні сервіси та легалізацію віртуальних активів

Верховна Рада підтримала зміни президента України до закону «Про віртуальні активи» (272 голоси «за»). Цей закон має запустити легальний ринок віртуальних активів в Україні. Також парламент на засіданні 17 лютого 2022 року ухвалив закон про хмарні послуги (297 голосів), повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації.

Які зміни внесли щодо криптоактивів

Ухвалений закон № 3637 визначає засади державного регулювання обігу віртуальних активів і покликаний легалізувати крипторинок в Україні.

«Іноземні та українські криптокомпанії тепер зможуть працювати легально, а українці отримають зручний і захищений доступ до світового ринку віртуальних активів. Учасники ринку отримають правовий захист і можливість ухвалювати рішення на основі відкритих консультацій із державними органами. З’явиться прозорий механізм інвестування в новий клас активів», — заявив глава Мінцифри Михайло Федоров.

Згідно з ухваленими змінами, регулювати ринок віртуальних активів буде Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Що саме регулюватиме держорган

Зокрема, на Нацкомісію покладено такі функції:

• формування й реалізація політики в сфері віртуальних активів;
• визначення порядку обороту віртуальних активів;
• видача дозволів постачальникам послуг віртуальних активів;
• здійснення нагляду та фінансового моніторингу в цій сфері.

У Мінцифри розповіли, що їхня команда займалася розробкою правового поля в цій галузі: разом із представниками індустрії працювали над законом «Про віртуальні активи». Наразі ж відомство готує відповідні зміни до Податкового та Цивільного кодексів України для повноцінного запуску ринку віртуальних активів.

За даними міністерства, Україна входить до ТОП-5 країн світу за кількістю користувачів криптоактивами, має розвинуте товариство блокчейн-розробників, зростає також кількість українських криптостартапів. В уряді розраховують, що ринок віртуальних активів в Україні може стати потужним сектором цифрової економіки.

Що передбачає закон про хмарні сервіси

Як очікують у Кабміні, ухвалення законопроєкту № 2655 про хмарні послуги збільшить ефективність використання держбюджету та врегулює застосування хмарних технологій. Також це має зменшити навантаження на державні органи.

«Ми пропонуємо запровадити принцип Cloud First: перенести основні процеси виробництва на „хмари“. Це дозволить знизити корупційні ризики на закупівлях обладнання, суттєво зменшити витрати з бюджету, а найголовніше — пришвидшити впровадження інновацій в органах влади», — наголосив Федоров.

Відомо, що «хмарні» сервіси успішно запроваджені в органах влади у США, Німеччині, Сінгапурі, Індії, Кореї, Австралії, Канаді та Саудівській Аравії. Своєю чергою в Великобританії впровадження «хмар» держорганами зменшило витрати на цифрові трансформації та ІТ більш ніж на 3 млрд фунтів стерлінгів.

Як повідомили в Мінцифри, вони вже залучають до консультацій кількох відомих вендорів для перенесення даних у «хмару». При цьому в відомстві переконані, що ухвалений закон стимулюватиме прихід в Україну найбільших світових вендорів хмарних сервісів Microsoft, AWS, Google Cloud «для побудови гіпермасштабованих дата-центрів».

Нагадаємо, 8 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 3637 «Про віртуальні активи». За нього проголосували 276 нардепів. Документ базується на актуальних стандартах регулювання операцій із віртуальними активами міжнародної групи з протидії відмиванню грошей (ФАТФ).

5 жовтня президент Володимир Зеленський наклав вето на закон «Про віртуальні активи». Глава держави повернув документ до Верховної Ради зі своїми пропозиціями.