4-денний робочий тиждень: забудьте і не шкодуйте

Привіт, В’єтнам. Я Діма Гадомський, адвокат, більш як 15 років займаюся ІТ, і ще один із засновників юридичної фірми Axon Partners. Ще до повномасштабного російського вторгнення у мене тіпало око від того, як ІТ-компанії винаходили 4-денний робочий тиждень. Я думаю, що і зараз, і після закінчення війни питання 4-денного робочого тижня замнеться і забудеться. Дозвольте розкажу вам на прикладі нашої юридичної галерки, чому ну і *** з ним.

4-денний робочий тиждень

Тут на фотці я 6 років тому. Я дуже добре пам’ятаю той момент: ми сидимо удев’ятьох у кімнаті легендарного коворкінгу Projector на Воздвиженці і проводимо «з***бало мітинг» (далі поясню).

Пів року тому ми створили юридичну фірму, роботи на рік вперед, дедлайни на позавчора, задні чакри у всіх палають. А Бодя такий і каже: а давайте зробимо у середу вихідний? Ок, давай, сказали ми.

Зараз ми трохи підросли, відкрили офіси ще у двох містах і за моїми навмисно гіперболізованими підрахунками супроводжуємо десь третину всіх угод в ІТ, про які ви час від часу читаєте.

Тоді у 2016-му ми точно не були першими, хто перейшов на 4-денний робочий тиждень, бо швидше за все Бодя десь то підслухав. А у 2021 році інтернетами прогулялася новина про те, що в Ісландії запровадили 4-денний робочий тиждень, потім аналогічна новина про Іспанію.

Цей тренд почали поступово підхоплювати і українські компанії. Зараз не буду намагатися згадати всіх, бо у Facebook-стрічці не дуже зручно порпатися. Нашвидкуруч знайшов ось Brighta, ось рекрутери Don’t Panic. А потім вийшла прям шокуюча новина: компанія заявила, що вона першою в Україні перейшла на 4-денний робочий тиждень.

Ви вже пробачте мені за цей мамкин тон, але 4-денний робочий тиждень — це наївний самообман. Ми погралися і зрештою відмовилися від цього захопливого експерименту.

Важливий ритуал «з***бало мітинг»

Я обіцяв пояснити, що таке «з***бало мітинг», і зараз саме час. Отже, в нашій юридичній фірмі є скрам, тобто ми працюємо не «ааааа, проєкт горить», а тижневими ітераціями: щопонеділка робимо планування на тиждень, потім кожної другої п’ятниці ретроспективно дивимося на те, що зробили, а що — ні. Це не класичний скрам, а Agile-шопопало, але для нас це скрам і, будь ласка, не розчаровуйте мене у коментах.

У 2016 році застосовувати скрам у юридичній фірмі було таким же божевіллям, як у 2019 році вибрати президентом Зеленського. Тому наша команда постійно сварилася через те, що або пленінг мітинг був задовгий, або що він — закороткий, але переважно через те, що у всіх нас було дуже-дуже багато роботи.

Щоб не сваритися постійно, ми придумали, як локалізувати конфлікти: домовилися сваритися раз на три місяці і назвали цю зустріч для з’ясовування стосунків «з***бало мітинг». Рівень дискусії на цій зустрічі визначався дуже просто: потрібно висловлювати лише ті претензії, які починаються з: «Мене з***бало те, що ...». Претензії рівнем нижче ми вирішували у робочому порядку.

У чому ідея середи

І от, на такій зустрічі партнер, якого я згадував вище, але не писав, хто він мені (Бодя), запропонував зробити у середу творчий день.

Він збирався у відпустку і мав — пояснював він нам — в останній день перед відпусткою закінчити усі справи, які назбиралися за пів року існування фірми. Бодя помітив у собі якийсь незрозумілий турбо-стан: він закриває всі задачі набагато швидше, ніж раніше, а прокрастинація навіть і не подає голосу.

Ми тоді домовилися зробити такий стан у всіх штучно — зробити середу необов’язковим робочим днем. А для того, щоб у середу не думати про роботу і не читати робочий Slack, потрібно було закінчити всі задачі у вівторок.

Але середа не була вихідним днем. Ми називали це творчим днем.

Google і 20% часу на творчість

Я тоді якраз дочитав книжку Еріка Шмідта «Як працює Гугл» і з неї дізнався про цю формулу: 20% часу працівники Google мають присвячувати не дуже робочим творчим задачам. Ось як це звучало в ІРО листі:

«​We encourage our employees, in addition to their regular projects, to spend 20% of their time working on what they think will most benefit Google.

Кажуть, що AdSense і Google News з’явився саме завдяки цьому правилу 20%.

Що ми планували робити щосереди

Мало у кого робота юридичної фірми асоціюється з творчістю, але вона є, хоча може я і перебільшую, коли називаю це творчістю. У нас незвична юридична фірма, і окрім згаданого вище скраму ми маємо особливу систему управління: пласка організаційна структура, яка називається «холакратія». Оскільки ми піонери у холакратії серед юридичних фірм, то політики та процеси скопіювати немає у кого, все доводиться вигадувати самостійно.

Інша частина нашої промислової юридичної творчості — це автоматизація процесів за допомогою різних no-code/low-code штуковин. Наприклад, ми автоматизували рекрутинг через Typeform + Automate.io + Notion + Google Docs + Slack. Можна заповнити анкету виділеного юриста для е-комерсу — і алгоритм automate.io створить нам резюме на основі відповідей, і ще картку у Notion з потрібними тегами, і ще повідомить відповідну команду у Slack про те, що прилетіло нове резюме.

Інший приклад — автоматичний генератор консультацій щодо прихованих трудових відносин (щоправда, він тупо на PHP).

Саме для народження таких і подібних світлих ідей у головах наших юристів ми і виділили середу.

Що ми насправді робили у середу

Варто, напевно, розказати, хто як використовував цю творчу середу. Чесно кажучи, ми ніколи не говорили про це у команді, тому я показав проєкт цієї статті своїм партнерам (те саме, що кофаундер, тільки по-юридичному) і партнеркам та попросив їх згадати, хто і як існував у ті дні посеред тижня.

Бодя зізнався, що для нього це був просто вихідний, у який він інколи таки працював, інколи готувався до презентацій. Пару раз сходив на пляж. Десь те саме робила і Оксана.

У Дена це був день, гарантовано вільний від зустрічей і клієнтських дзвінків, тобто день, призначений для закривання хвостів, якщо такі були і був на них настрій. Потім він, навпаки, на середу пробував ставити зустрічі та дзвінки, щоб це була єдина робоча задача на такі дні, бо іноді від зустрічей треба відходити, а в інші будні на це немає часу.

«Досі люблю ставити зустрічі в середу і трохи після них шаро***бити» — каже Ден.

Юра на середи теж намагався відрізати себе від зовнішніх комунікацій і зосереджувався на роботі.

Для Ліди це був провальний експеримент і майже звичайний робочий день:

Я любила середу найбільше, бо працювати у день, коли можна не працювати, приносило велике задоволення неокрєпшій моїй психіці 😊 я любила відчуття, що можна не працювати в той день. Коли я розповідала про наші вільні середи — то лише з описом того, що частині з нас, хто класно організовується, вдається використовувати цей день як вихідний, а частині — ні (бо крім мене такі люди були).

Я ж займався редагуванням статей (це мій домен в Аксоні) і сайд проєктами: Спілкою мертвих юристів і Вкурсі. А, ще заенролився на кілька десятків курсів на Coursera, жоден з яких, звісно, так і не пройшов до кінця.

Як це вплинуло

Вплинуло чудово, ми зросли в ефективності, люди стали щасливішими, а бізнес зробив туземун. Я навмисно використовую термінологію мотиваційних тренерів, аби трохи потролити PR-відділи компаній, які розвели браваду щодо чудотворного 4-денного робочого тижня.

Я не можу оцінити зміни в ефективності в абсолютних числах через дуже банальну причину: ми не міряли ефективність ні до початку експерименту, ні після. Не міряли, бо трохи дико міряти ефективність роботи у молодій компанії (ну або стартапі, якщо хочете). Навіть зараз, коли ми обросли процесами та політиками, ми все ще не вимірюємо ефективність людей у годинах.

Але все ще вимірюємо «за відчуттям». І от, за відчуттям, ефективність роботи після старту 4-денного робочого тижня дійсно не зменшилася.

Найбільше ця наша вигадка вплинула на бренд фірми з точки зору пошуку людей: від практикантів і молодших юристів не було відбою. Ну і на піар, звичайно, дуже вплинуло, бо і Бодя, і я, і інші партнери постійно розказували про цей успішний успіх успішної компанії на усіх доступних для цього конференціях і мітапах найуспішніших з найуспішнішими.

Клієнтам про цю нашу творчу середу ми не дуже розповідали. Хтось знав, хтось — ні. Власне, ми й про скрам з холакратією не всім розповідаємо, якщо нас не питають.

Чому ми відмовилися

Ми працювали так десь до 2019 року. Тоді до нас приєдналася нова партнерка Оксана і запитала щось на кшталт: «У нас в компанії й так вільний робочий графік, ми не зобов’язані ходити в офіс, так який сенс називати середу творчим днем, якщо кожен день, по суті, творчий?»

Ну, так і є, — сказали ми і припинили називати середу творчим днем.

Підсумок, власне, такий: скрам і холакратія дисциплінують кожного члена команди бути самостійним і добре робити те, що він вміє. Як би складно не було у це повірити тим, хто працює в ієрархічних компаніях, але це факт. Кількість регламентованих робочих днів у тижні ніяк на це не впливає.

Якщо ж в компанії є функція human resources, то слід визнати, що ви ставитеся до людей як до ресурсів. Відповідно, якщо ці ресурси будуть працювати за 4-денним графіком — а значить, мінус 4 дні на місяць, — ви це дуже скоро відчуєте через втрату частини прибутку.

Я не бачу нічого поганого у тому, щоб ставитися до людей як до ресурсу. Головне, щоб і вам, і людям, було з цим комфортно.