Ситуація «Евакуація»: що потрібно знати тим, хто вирушає до Вроцлава

Привіт! Я — Юлія Василенко, PR & Event manager в IT-команді NIX. У цій статті я вирішила описати свій досвід евакуації та поради для тих, хто планує релокейт до Польщі. Я розповім, які безкоштовні послуги переселенці з України можуть отримати у Вроцлаві, як безпечно знайти житло для довготривалої оренди та до чого варто бути готовим на новому місці. Сподіваюсь, моя історія буде вам корисною.

А на цьому фото — мої діти, 7-річний Міша та 6-річна Віра. Малеча насолоджується смаколиками і безтурботно теревенить усю дорогу. Тут ми на шляху до Вроцлава. Вимушено. Тому що ми покинули рідний Харків через війну.

Про війну дізналася за тисячі кілометрів від дому

За день до початку війни у Харкові разом із нашою PR та івент-командою я збирала валізи до Львова — там ми планували відвідати масштабну конференцію для івент-менеджерів. Пакуючи речі, я вперше задумалася про те, що потрібно перебрати всі документи і найважливіше зібрати у «тривожній валізці». Перед дорогою чомусь було тривожно. Про те, що почалася війна, я дізналася рано вранці 24 лютого у потязі, який за кілька годин мав прибути до Львова. Зателефонувала чоловікові. Він сказав, що чути вибухи і постріли, діти поки сплять і нічого не чують. Мене охопив жах від того, що я за тисячу кілометрів від рідних, і не зрозуміло, що робити далі.

Командою ми вирішили доїхати до Львова, поселитися у квартирі й спокійно обміркувати ситуацію. Вже за кілька днів дехто з нас поїхав далі на захід України, хтось виїхав за кордон. Я ж вирішила тримати шлях назад до Харкова, до дітей, щоб вивезти їх у безпечне місце.

Шлях додому був довгим і складним. На день я заїхала до Полтави, закупила багато продуктів і сіла на потяг до Харкова, який прибув за 10 хвилин до початку комендантської години. Дістатися домівки я не встигала, тому вирішила заночувати в офісі однієї з компаній поряд з вокзалом, а вранці їхати до рідних.

Саме у цю ніч — коли я не змогла заплющити очей під гул винищувачів, деренчання скла і звуки численних вибухів — я остаточно вирішила: будь-що я повинна вивезти з Харкова малечу.

Підготовка до евакуації і дорога до Польщі

Я вирішила виїжджати саме до Вроцлава, бо тут живуть мої друзі, вони ж — хрещені мого сина Міші. Вони погодилися прийняти нас у себе. Мені було важливо трохи прийти до тями, знову відчути над головою мирне небо, почати міркувати більш адекватно і спокійно, щоб вирішувати — чи ми рухаємося кудись далі за кордон чи залишаємось у Польщі.

Я взяла з собою внутрішні та закордонні документи, а також документи дітей (свідоцтва про народження, закордонні паспорти, і що особливо важливо — медичні картки, інформацію про щеплення та результати медичних досліджень). Останнє виявилося хорошим рішенням, адже всі препарати, які приймає мій син від алергії, у Польщі вважаються рецептурними. На щастя, нам не довелося заново проходити всі обстеження, щоб підтвердити необхідність прийому ліків.

Тож зауважте цей момент перед виїздом до Польщі, якщо ви або ваші рідні мають хронічні захворювання і потребують постійно приймати медикаменти.

Часте питання в контексті евакуації — скільки грошей варто взяти на перший час? Це залежить від того, чи збираєтеся ви залишатися у Польщі й орендувати там квартиру, а також від ваших запитів на мінімальний рівень комфорту.

Якщо у вас немає ексклюзивних забаганок, то на перші місяці житло, одяг та базовий набір засобів особистої гігієни можна отримати безкоштовно. Таке житло з пiдселенням або у прихистках можна пошукати на prykhystok або у профiльних волонтерських ком’юнiтi у Facebook і Telegram.

Харків — Полтава — Львів — Замосць — Вроцлав

З Харкова до Полтави їхали автівкою 8 годин. Почувалися досить напружено, особливо, коли довелося перечекати повітряну тривогу в заторі на виїзді з міста. У Полтавi підсіли на харківський евакуаційний потяг до Львова. Потрапили до вагону з третьої спроби — людей було чимало.

Далі на нас чекали 20 годин дороги до Львова, стоячи. Діти спали у тамбурі туалету, на підлозі. Там було дуже брудно і холодно. Дехто палив у туалетi, а з 4 ранку всiм вагоном почали ходити на ранковий моцiон, переступаючи дiтей.

У Львові нас зустріла моя колега і привезла до себе додому, пригостила гарячим супом. Ми прийняли душ, кілька годин поспали і рушили далі. Зі Львова на комфортабельному теплому та чистому автобусі виїхали того ж дня через пропускний пункт Hrebenne до міста Zamosc. Їхали 7 годин. Автобуси пропускали зеленим коридором без черги.

На кордоні волонтери годували варениками, гарячими першими стравами, пригощали дітей фруктовими пюре та чаєм, дарували іграшки та солодощі. Опівночі нас зустріли мої друзі і відвезли до Вроцлава на електромобілі. З урахуванням годинної підзарядки кожні дві години загалом ми їхали 14 годин.

Особливості пошуку й оренди житла

Більшість польських орендодавців вимагають укласти з ними спеціальний документ — Umowa — najem okazjonalny. Суть у тому, що хтось із резидентiв ручається за квартиронаймачів і надає свою адресу, куди вас можуть виселити у разі недотримання умов договору чи несплати оренди. На перші кілька тижнів нам дали прихисток мої друзі. Я вирішила залишитись у Вроцлаві і почала придивлятися до квартир для довгострокової оренди.

Раджу шукати житло у профільних групах на Facebook (Pomoc dla Ukrainy, Допомога Україні: mieszkanie oraz inna pomoc obywatel ), а також на офіційних сайтах olx.pl, otodom.pl, gumtree.pl.

Почну з лайфхаків по роботі з сайтами оголошень. При пошуку на olx.pl та otodom.pl у фільтрах потрібно обрати опцію Oferta prywatna. Так вам будуть доступні тільки приватні оголошення, не пропозиції від агенцій. Підготуйте повідомлення до орендодавців та перекладіть його на польську або англійську мову.

У тексті запитайте, чи актуальне оголошення та коротко розкажіть про себе (хто житиме, чи маєте стабільний дохід і чи зможете його підтвердити банківськими виписками, чи є у вас можливість дотримання Umowa — najem okazjonalny). Якщо не знаєте польської — Google-перекладач у поміч. Хоча, коли намагаєшся весь час читати польську, то на другий-третій день усе стає більш-менш зрозумілим.

Як тільки ви знайшли квартиру, яка відповідає вашим вимогам, використовуйте всі можливості для зв’язку з господарем: відправляйте підготовлений текст у директ на сайті, дзвоніть за вказаним номером, надсилайте SMS. Тоді у вас буде більше шансів швидко зв’язатися з власником житла.

Також раджу якомога частіше оновлювати сторінку з вашими фільтрами пошуку (можна щогодини). Таких шукачів, як ви, зараз сотні, тому доступні варіанти можуть швидко закінчитися. За моїми спостереженнями кожного дня на цих сайтах по Вроцлаву з’являються 2-4 новi квартири за обраними фiльтрами.

Попри підвищений попит, якщо вам вдасться зв’язатися з орендодавцями, одразу домовтеся про огляд квартири. Приходьте своєчасно і намагайтеся розповісти про себе найповнішу інформацію. Адже незнайомцю треба зрозуміти, що ви надійна людина, що будете ставитися до його квартири, як до власної.

Після чеку квартири усіма бажаючими (а їх може бути і 30 людей на день), зазвичай орендодавці беруть тайм-аут для ухвалення рішення: хто ж стане тим щасливчиком, з яким вони готові укласти договір. Однак це ще не означає, що справа вже в кишені.

Вас можуть попросити надати додаткові документи: контракт з роботодавцем, виписки з банківських рахунків за останній квартал, рекомендаційні листи від попередніх орендодавців, у яких ви винаймали квартиру тощо. Особисто я надавала посилання на свої соцмережi, щоб орендодавці мали якесь уявлення про наші цінності та стиль життя загалом.

На короткий термін (від кількох днів до 2-3 тижнів) орендувати квартиру у Вроцлаві можна лише подобово на букінгу або airbnb.com. Помісячна оренда можлива лише довгостроково з нотаріальним договором від пів року до року мінімум. Також документом передбачається можливість розірвати контракт, попередивши власника житла за місяць-два до виїзду.

Майте на увазі: довгострокова оренда житла у Польщі передбачає обов’язковий страховий платіж (kaucja). Його розмір може становити вартість одного, двох чи навіть трьох місяців оренди. До вартості квартири щомісяця додається оплата за комунальні послуги. В оголошеннях це позначається як media, але до медiа у нашому розумінні ніякого відношення не має. Інтернет, кабельне телебачення та подібні послуги оплачуються окремо.

Уважно читайте текст оголошень. У багатьох повідомленнях може бути зазначено, що житло доступне лише полякам та ще й від травня-червня. Серед інших обмежень, з якими зіткнулися наші друзі, які теж виїхали до Польщі, — дехто забороняє селитися з тваринами.

І насамкінець: рекомендую обирати квартири, поряд з якими є трамвайне сполучення. У Вроцлаві для них окремо виділена смуга руху. Це найшвидший транспорт у місті, який не стоїть у заторах.

Облаштування на місці

Двокімнатна квартира у Вроцлаві у середньому коштує 2000-2500 злотих на місяць. За таку суму можна орендувати і щось радянського зразка неподалік центру, і більш модернове в новобудові на околиці. Нам підійшов якраз другий варіант — віддалена від центру двокімнатна квартира на 50 м², у сучасному будинку. Тут чудовий ремонт, є всі необхідні зручності та велика тераса. Поруч трамвайна зупинка.

Чи є знижки на послуги або гнучкі пропозиції для українців?

При довгостроковій оренді про знижки мова не йде. Як кажуть місцеві, багато хто не хоче здавати квартири іноземцям. Вартість оренди та страхового внеску зросла, але це пов’язано із ризиками оренди житла іноземцями.

За умови пред’явлення печатки у паспорті про перетин польсько-українського кордону після 24.02 для українців у Вроцлаві наразі є безоплатними:

  • прийом у клініках LuxMed, Medicover для дорослих (з перелiком безкоштовних послуг варто ознайомитися на сайтах клiнiк), прийом дiтей у Mama та Jа;
  • низка медичних досліджень у лабораторії Diagnostyka;
  • проїзд у громадському транспорті;
  • вхід до багатьох місцевих музеїв;
  • квитки у кіно.

Щодо їжі, то тут всі харчові продукти наявні у звичайному доступі, без ажіотажу. Цiни переважно такi ж, як у Харкові. При цьому в багатьох магазинах є кошики, в яких збирають безкоштовні товари для біженців з України. За наявності печатки у паспорті нужденні можуть взяти звідти необхідні продукти.

Робота, волонтерство, дозвілля

Це все зараз дійсно рятує, допомагає прийти до тями, мислити тверезо, що б не відбувалося і які б новини не доводилося читати. У перші дні повномасштабного вторгнення росії ми в NIX створили волонтерський штаб для віддаленої координації нашої команди та для допомоги всім потерпілим від війни. Для Ніксівців ми запустили внутрішні Telegram-чати, в яких кожен досі може запитати про допомогу або запропонувати поміч від себе. Для оперативного реагування й опрацювання все більшої кількості запитів усi бажаючi в NIX чергують по графіку. Я також час від часу допомагаю команді.

На інформаційному фронті теж чимало роботи. Тому наші IT-фахівці беруть активну участь у боротьбі з фейками. Ми намагаємося інформувати ЗМІ з усього світу про те, які злочини проти українського народу ми бачимо кожного дня. Коли ось так допомагаєш боротися з ворогом у цій війні, стає легше, з’являється впевненість, що наша спільна перемога близько.

Які у Вроцлаві є можливості для дітей?

Дуже багато: від безкоштовних розвивалок при садках та дитячих центрах — до вивчення польської з нуля. Поки що про деталі не дізнавалася, всі сили були кинуті на пошук житла. Зараз намагаюся приділяти більше уваги дітям, прогулянкам та обнiмашкам з малими, онлайн-навчанню. Евакуацію діти перенесли стійко, за що були нагороджені вiзитом до місцевого магазину іграшок.

Життя триває з мріями про домівку

Українців у Вроцлаві давно живе багато. Мені навіть вдалося сходити підстригтися до майстра, яка колись обслуговувала мене у Харкові, але кілька років тому переїхала до Вроцлава. Також списалася з підписниками в інстаграмі, які теж тут. Плануємо з ними організувати зустріч за кілька тижнів. У квітні донечці Вірі виповниться 6 років, і ми вже шукаємо, де замовити торт. Тож на новому місці життя триває, хоча й віримо, що скоро повернемось додому.

Щодня зідзвонюємося по відеозв’язку з чоловіком та батьками. Створили сімейний чат (рідня чоловіка та моя), щоб підтримувати одне одного. Та й щотижневі онлайн-сеанси з психотерапевтом допомагають триматися. Намагаюся дбати про себе, задовольняти базові потреби у смачній їжі та повноцінному сні.

Перше, про що мрію після війни — обійняти чоловіка та всіх рідних, які зараз гуртуються у Полтаві, зустрітися з друзями в улюбленій кафешці й знову озеленити свою квартиру новими квітами (вдома довелося покинути понад 100 глечиків кімнатних рослин). А ще — буду довго милуватися чистим, мирним небом з вікна нашої спальні.

Корисні посилання для українців у Польщі

Telegram-чати:

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному2
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Телеграм-канал New Life t.me/newlifeukrainenow розповідає у своїх постах про все, що може знадобитися біженцю або тимчасово прибулому ​​🇺🇦 українцю в Польщі 🇮🇩

Гарне місто, хоча думаю, в околицях міста можна дешевше житло знайти. Для ІТ з цікавого там є
музей комп’ютерів та ігор www.youtube.com/watch?v=94KT18vam0E є музей зв’язку www.youtube.com/watch?v=51jG56-Ig3o
дітям може бути цікаво
музей мініатюр (макети міста, поїздів) www.youtube.com/watch?v=htSyshDQyx8
там величезний зоопарк www.youtube.com/watch?v=gLUcD9sHsMM
арсенал www.youtube.com/watch?v=hvBIHKtvR5E

Зоопарк там бомбезний. Цілого дня мало, щоби всі закутки обійти

Я вот только одного не пойму. Зачем ехать в Польшу, если там аренда 500-600 баксов, всевозможный геморрой, и ещё риск вторжения той же самой РФ присутствует. Лучше бы поехали в Турцию, оформили бы там туристический икамэт на 2 года, и никаких проблем. Сидели бы программировали себе спокойно на пляже.

У Польщі зараз оренда 500 баксів — то золота казка, про яку не варто і мріяти (якщо мова про двокімнатну квартиру). Щодо Туреччини, то переважна більшість виїжджаючих зараз — це жінки з дітьми. Знімати житло аби де — це не в готелі з охороною жити. В мене дочка 11 років, я в Туреччині її ані на крок від себе не відпустила б. Плюс мовний бар’єр, мало хто знає англійську за межею тих самих готелів.

Был в Стамбуле пару лет назад, город спокойный, на женщин никто не бросается, с инглишем — ну, да, знают не все, но в магазах / кафешках обычно объясниться получается, так что не соглашусь

Тобто Ви пройшли три десятка вулиць у пятнадцятимільйонному місті і сказали "Все ок’.

Пффф, я там был 4 дня, обгулял почти весь город пешком (по крайней мере, те части, где было хоть что-то фотогеничное), включая прогулки ночью. Возможно, совсем в стремные подворотни я и не заглядывал, ну так я и в Киеве на некоторые улицы, Борщаги, скажем, часов в 10 вечера один не сунусь )))

Я не бачу сенсу виїджати туди, де немає ніякої підтримки на перший місяць — тинятися із дітьми по прихистках і сподіватися на волонтерів — така собі історія. Я їхала до Вроцлава, тому що маю тут друзів, тож перший місяць ми мали можливість спокійно шукати квартиру, не маючи проблем із облаштуванням, комфортом та документами.

Більшість польських орендодавців вимагають укласти з ними спеціальний документ — Umowa — najem okazjonalny. Суть у тому, що хтось із резидентiв ручається за квартиронаймачів і надає свою адресу, куди вас можуть виселити у разі недотримання умов договору чи несплати оренди.

Вже якийсь час не треба. Прийняли окрему постанову, що одночасно дозволяє саме українським воєнним мігрантам не надавати таку ось гарантію для оказіональної умови, за рахунок спрощенної процедури виселення(джерело, арт 38 та 39). Проте, звісно, не всі хазяйва про те чули, не всі хто чув — одразу погоджуються, чи погоджуються взагалі. Тож, скорше «трохи легше», ніж «зовсім добре».

По полякам осталось двойные чувства и оба не хорошие.
1. Когда искал сотрудникам жилье, то понял следующее: они хотят видеть украинцев бедных и обездоленных. Когда я показал выписки из банков своих сотрудников, то у него аж зубы свело и начал рассказывать, что у него появились другие варианты и он хочет на 1000 злотых больше за каждую (при начальной цене 3000 + 500 коммуналка в Гдыне, что насколько я понял и так выше довоенного рынка на 30%). Был послан нахер, и тут же согласился на старую цену. Когда же ребята приехали на своих достаточно хороших машинах, то он аж позеленел. И да у этого пана все три хаты в иппотеке.
2. Поляки готовы работать или сдавать хаты пофигу кому (при просмотре наткнулся на перевезенную москальню, заклеили флаг белой бумагой). Все эти пафосы заканчиваются, как только речь заходит о деньгах.

А в целом, я впервые побывал в Польше -и мое мнение, что точно такая же Украина, только получающая от ЕС 20 млрд на красоту в год безвозмездно, а форсу как у комиссарши. Я своим болванам говорил не ехать сюда, но опять адиннарот.

Я своим болванам говорил не ехать сюда, но опять адиннарот.

А куди їхати?
Дешеве житло, мову на побутовому рівні розумієш

Да куча стран в мире, сама не пойму, почему люди с деньгами застряют в Польше, в которой сидят неделями на вписке в поисках хоть какой-то конуры

Я предлагал Апуллию (цены на квартиры ниже, качество тоже несколько ниже, но зато море в 500 метрах). Но началось — другой менталитет, язык, и т.д.

Когда искал сотрудникам жилье, то понял следующее: они хотят видеть украинцев бедных и обездоленных.

Абсолютно те саме выраження. Якщо людина втратила все, приїхала без грошей та речей, то їй поможуть максимально. Якщо ж евакуювалась не екстрено та має певну подушку безпеки — то з такою людини брати-поляки здеруть три шкури. Хоча, зрештою, це питання не менталітету, а людських особистих якостей кожного.

Когда искал сотрудникам жилье, то понял следующее: они хотят видеть украинцев бедных и обездоленных. Когда я показал выписки из банков своих сотрудников, то у него аж зубы свело и начал рассказывать, что у него появились другие варианты и он хочет на 1000 злотых больше за каждую (при начальной цене 3000 + 500 коммуналка в Гдыне, что насколько я понял и так выше довоенного рынка на 30%). Был послан нахер, и тут же согласился на старую цену. Когда же ребята приехали на своих достаточно хороших машинах, то он аж позеленел. И да у этого пана все три хаты в иппотеке.

Это называется «нашли друг друга». Нормальные работодатели не бегают по частным объявлениям, а обращаются в агенство недвижимости, специализирующееся на работе с корпоративными клиентами, и соответственно избавлены от всего вышеописанного, потому что подавляющая часть нормального жилья в этом сегменте сдается через агенства, а напрямую пытаются искать арендаторов самые жадные и хитрожопые владельцы.

Какие частные объявления? Через агентсво для экспатов. Все три квартиры у одного владельца в новом комплексе. Он сам прибежал на последнюю стадию, договора подписыывал риэлтор с доверенностью.

А в целом, я впервые побывал в Польше -и мое мнение, что точно такая же Украина, только получающая от ЕС 20 млрд на красоту в год безвозмездно, а форсу как у комиссарши.

Ну и чем ты от русни отличаешься с таким нарративом? (да ничем, вопрос риторический). Поляки разные, большинство из них не имеют ничего общего с этим буллшитом, который ты написал на основании одного личного набега...

Ну и чем ты отличаешься от русни? Они тоже любят задвигать, что они разные. За неделю я составил свои субъективные впечатления, да и работал много с поляками будучи в Англии. Они сами говорят, что Польша так себе. А ты наверное очень любишь свою новую родину, твое право.

Они сами говорят, что Польша так себе.

Они могут так говорить, ты нет. Точно так же это работает в обратную сторону: ты можешь критиковать Украину, а полякам на этот счет лучше помалкивать. Это что, какой-то рокет сайенс?

А ты наверное очень любишь свою новую родину

Да нет, все проще — от «вяличия» во всех его проявления блевать тянет. Барин приехал вопросики порешать, а тут на него косо посмотрели, ай-яй-яй, как они посмели...

Они могут так говорить, ты нет.

С фига ли? Если мне не нравится страна или город я не могу про это говорить? Что за бред. Или вас так заставляют присмыкаться за карту побыту?

Да нет, все проще — от «вяличия» во всех его проявления блевать тянет.

Как ты живешь в Польше? Постоянно пьешь противорвотное? Поляки имперцы похлеще москалей.

Если мне не нравится страна или город я не могу про это говорить?

Не нравится город — это еще как-то понятно от туриста, да и то нужно уточнять «а что ты, собственно, видел за эти пару дней?» А вот залупить про «страна не нравится», причем сразу же после того как сам же сказал что был единственный раз как турист пару дней — это такое мокшанство по сути шо песец. Это примерно так же «обосновано» как делать выводы об Украине и украинцах вообще почитав Кожаева на ДОУ.

Эти «имперцы» в течение 2 дней с начала войны развернули самую навороченную в ЕС инфраструктуру помощи беженцам (быстрее кого бы то ни было). Причем принимают не по паре тысяч беженцев как некоторые, а тупо сотнями тысяч (впрочем, уже наверное можно говорить «миллионами»). За 3 недели (быстрее кого бы то ни было в ЕС) напринимали кучу законов, упрощающих жизнь беженцам (дающим право работать медицинскую защиту и все такое) — то, что в обычное время занимает годы. Понятно, что далеко не все поляки рады этому (а отдельные и очень не рады — но пока помалкивают, потому что общественный консенсус щас на стороне украинцев и помощи всем чем можно), понятно что есть люди которые на ажиотаже зарабатывают деньги — вот только перед тем как предъявлять иностранцам не хочешь разобраться с соотечественниками, которые в западных регионах цену аренды в космос отправили? Или свое говно не воняет?

Так-то в Польше разумеется хватает недостатков. Но реальные нюансы не имеют ничего общего с твоими фантазиями. Dixi.

Эти «имперцы» в течение 2 дней с начала войны развернули самую навороченную в ЕС инфраструктуру помощи беженцам (быстрее кого бы то ни было)

В чем она выражалась? В 3 палаточных непонятно что на границе?

За 3 недели (быстрее кого бы то ни было в ЕС) напринимали кучу законов, упрощающих жизнь беженцам (дающим право работать медицинскую защиту и все такое) — то, что в обычное время занимает годы.

Так классно, что хер ты этим воспользуешься. Сейчас в Гдыне получить ПЕСЕЛ можно будет только в мае. Без ПЕСЕЛя ты можешь идти нахер и по поводу бесплатной медицины и по поводу работы.
Прежде чем брызгать слюной — спроси у людей которые сейчас в Польше (в основном по своей глупости и необразованности) как им там. Отвечу просто — херово, и другие страны делают намного больше. Это не говоря о том, что уже обсуждается — «мы приняли не тех беженцев, женщины с детьми бесполезны для экономики». Поляки надеялись, что сюда приедут семьи и главное мужчины, а получилось херово для них. Кроме того, еще наши «беженцы» цже так схватились за халяву, что поляки сами в шоке и давать бесплатные места в частных садиках прекратили, более того не хотят брать украинцев и платно.

В чем она выражалась? В 3 палаточных непонятно что на границе?
Так классно, что хер ты этим воспользуешься. Сейчас в Гдыне получить ПЕСЕЛ можно будет только в мае. Без ПЕСЕЛя ты можешь идти нахер и по поводу бесплатной медицины и по поводу работы.
Прежде чем брызгать слюной — спроси у людей которые сейчас в Польше (в основном по своей глупости и необразованности) как им там. Отвечу просто — херово, и другие страны делают намного больше.

Брехня чуть более чем полностью.
Польша приняла более 2 милионов беженцев. Это огромное число для 30 милионного государства. Им обеспечили доступ к бесплатной медицине, образованию и рынку труда, подключили к соцпрограммам (в том числе 500+), предоставили льготы в виде бесплатного проезда ОТ в том числе железнодорожным. Открыли информационные и логистические центры помощи по всей стране. И т.д., список можно продолжать. Это то что было сделано на уровне государства. Да, например в Болгарии беженцев селят в отелях у моря с полным пансионом, но число принятых беженцев несравнимо. Что еще больше по вашему могли бы сделать польские власти для беженцев?
Еще больше сделали и делают простые поляки, те самые о которых вы с типично совковым хамством (по своей глупости или необразованности, тут уж не знаю) так презрительно отзываетесь. Они принимают беженцев у себя в домах; они собирают столько одежды и еды, что наверное хватило бы одеть и накормить всю Украину; они массово волонтерят и помогают беженцам с адаптацией. Несколько примеров которые я наблюдаю лично в своем окружении:
— администрация комплекса в котором я живу, все еще не сданные коммерческие площади оборудовала под размещение беженцев обеспечив таким образом жильем несколько десятков человек. А это престижный комлекс в самом центре Кракова с соответсвуюшими ценами
— несколько соседей поляков приняли беженцев с детьми у себя в квартирах и обеспечивают их не только крышей над головой, но и едой, и одеждой
— в частном детском садике, в который ходит мой сын, бесплатно приняли 5 украинских детей и организовали сбор помощи беженцам
— в школе дочери организовали отдельный класс для детей из Украины
— какое то женское католическое учереждение по соседству приняло 60 детей-сирот из украинского детдома, волонтеры разместили объявление о сборе необходимых вещей и еды — всё было собрано за 1 день, на следующий день попросили больше ничего не нести потому что помощью уже забиты все свободные помещения

Им обеспечили доступ к бесплатной медицине, образованию и рынку труда

Оставайся в своем манямирке. Удачи в Польше

С одной стороны — несколько людей, живущих в стране годами рассказывают что ситуация ± норм, и что украинцы сейчас в целом получают больше чем сами поляки (особенно в области медицины, моя тёща уже посетила врачей больше чем за прошлые полгода, всё бесплатно).
С другой — чел который приехал первый раз на неделю, говорит что всё плохо и что

Оставайся в своем манямирке. Удачи в Польше

DOU. DOU never change.

Сейчас в Гдыне получить ПЕСЕЛ можно будет только в мае.

Моя тёща вчера получила ПЕСЕЛ в Кракове, придя вчера же, без какой-то предварительной записи. Известны места в Польше, где получить его можно сегодня на сегодня, ни для кого здесь никакого секрета нет. Большая очередь в Гдыне — можно поехать в Лемборк или в Слупск, если речь идёт о Поморском воеводстве, и получить ПЕСЕЛ там без особой очереди.

поляки сами в шоке и давать бесплатные места в частных садиках прекратили

Её внучку 8 лет без проблем взяли в частную подставувку (начальную школу) бесплатно, помимо этого бесплатно же обеспечили всем необходимым для обучения: письменными принадлежностями, тетрадями, учебниками...

Підніми зад, проїдь 10 км до першого села, заходь в ужонд, отримуй песель без черги.

І це все на фоні заборон, жорсткої цензури в Україні, а віднедавна, ще й заборони на виведення валюти. За майже рік у Польщі, не було ще жодного разу, щоб я задумався, чи варто було переїжджати. Різниця в менталітеті, інфрастуктурі та рівні життя, просто космічна. Навіть в порівнянні з Києвом.

я впервые побывал в Польше -и мое мнение, что точно такая же Украина

упрощение 80-го левела

По полякам осталось двойные чувства и оба не хорошие.

1. Помощь не означает, что ею должен пользоваться состоятельный чел. Скажем, в той же Германии — приехавших на «своих достаточно хороших машинах» могли бы посадить на соцобеспечение для беженцев. Но сперва, «свои достаточно хорошие машины» — предложили бы продать и проесть.
Если поляки помогают (полностью за свой счёт) неимущим — почему не имеют права брать полную цену (или даже сверх того, в разумных пределах), с имущих? Для компенсации.

2. Рашанзы в Польше — примерно такие же любители гэбни, как и украинцы. С чего бы полякам таким рашанзам отказывать?

Ты, вроде, из Британии в Украину понаехал? Быстро тебя заразил местный украинский менталитет великовозрастных инфантилов «нам все должны». Из-за которого (в очень большой части), жители Украины живут как живут и выгребают нынешние события тоже.

Дійсно є такі, хто стриже приїжджих, і пофіг на все. Знайомих поселили, домовившись з власноком про те, що він подасть на відшкодування від держави, і отримає 4500 в міс. Через міс він прийшов з вимогою заплатить йому 2500, і 3к з наст місяця, бо він не мав 10 хв подати заяву в управлінні мешкань. Дурість та лінь. Але таких не зміниш.
Натомість зустрічав велику кількість і інших. Хто віддає свої квартири біженцям, пересиляючись в дачні будиночки. Жертвують речі, возять і кормлять біженців. Слід розуміти, що багато поляків, живе скромно. І київські зарплати, для них виглядають фантастично. Особливо актуально на сході Польщі.
Велика подяка полякам, за їх допомогу і підтримку!

Мне кажется что снимать квартиру в Киеве было сильно проще. Вот эти выписки из банка при попытке арендовать сарай бесят. В таком случае возникает желание поменять в квартире замки. Мне кажется что «портрет» арендодателя в Киеве и в Варшаве сильно отличается из-за более доступной ипотеки. В Киеве общаясь с арендодателями я со временем узнавал что это например успешный юрист или менеджер международной компании у которых по несколько квартир под аренду. Один из них на шахер-махер с недвигой потерял больше чем я успел заработатьза всю жизнь — он гораздо более философски относится к деньгам.
В Польше может сдавать вторую квартиру человек который ещё выплачивает свою первую, но стратегически сэкономил на первый взнос за вторую ипотеку и выплачивает эту ипотеку с арендой платы.
Если он например за месяц не сможет найти арендодателя — у этого махинатора концы с концами разойдутся. Он эти справки не со зла спрашивает — ему сцыкотно.

Вірно. А ще, це бізнес. Не наїб*ть і звалить, а стратегічне мислення з плануванням на роки вперед, та ризик менеджмент. Нащо йому квартирант, який може затримувати платежі чи не мати чим сплатити за розбитий посуд?

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Наскільки я знаю, то моряків після рейсів повертають назад до країни, де вони сіли на корабель. Тому фізично моряки будуть поза країною під час роботи, але покинути її не зможуть, залишившись у іншій країні під час рейсу.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

За 10 днів у Гданську я так і не знайшла житло, що можна орендувати на 1-2 місяці. Писала у безліч груп, подала безліч заявок, не вилазила з Olx та Otodom. Марно. Житло ж або подобово за подвійною ціною, або довготерміновий договір з купою формальностей та шаленою конкуренцією, про які пише автор. Причому ситуація погіршується кожного дня. Виглядає так, що «добрі поляки» вже скінчились. Лишились ті, хто задрав ціни у зв’язку з попитом (ринок важливіший за солідарність), на горе українців їм начхати (і то в кращому випадку, а у гіршому вони намагаються нажитися на цьому). Взагалі за 10 днів у Польщі я так і не побачила тої оспіваної в соцмережах «польської доброти». Хіба що на кордоні були волонтери з теплою їжею та напоями. А далі все, крутись тут сама з дитиною та старенькою мамою, як хочеш.
Тому хто зараз біжить від труднощів в Україні — той у Польщі стикнеться просто за іншими труднощами, та й годі. Не треба чекати на диво.

Бо питания зараз не у резоні, а в людяності та начебто солідарності наших народів. Тим більше що я навіть знижки не прошу, готова платити ринкову ціну. І багато таких, як я. Просто увійти в положення та надати житло короткостроково вже було би допомогою українцям зі сторони поляків. І я про такі випадки навіть чула, але це лотерея, бо забагато нас «понаїхало».

Тим більше що я навіть знижки не прошу, готова платити ринкову ціну.

Не знаю как в Польше, но в Нидерландах и Англии, например, законы такие, что квартирантов, которые не платят, можно годами через суд выселять. Поэтому сдача в аренду — очень рискованный бизнес, особенно беженцам.
Они боятся, что когда они попросят выселиться, то ч ответ получат

А далі все, крутись тут сама з дитиною та старенькою мамою, як хочеш.

и что типа «сорян, нам некуда съезжать». Я не уверен, правда, как это в Польше, но могу предположить, что как-то похоже.

бачив відео польського юриста, який застерігав поляків, щоб не здавали житло саме через цей нюанс www.youtube.com/watch?v=1foxRdrNc_A Поляки здебільшого гостині люди, но я за 6 років зустрічав дуже багато українських маргіналів, тому не беспричинно вони ставляться до нас насторожено...

Житло ж або подобово за подвійною ціною, або довготерміновий договір з купою формальностей

І в чому тут польки винуваті? Що не здають тобі квартиру подобово дешевше ніж до війни?))
Якщо ти не в курсі, то на західній Україні зараз ціни дорожчі ніж в Польщі.

На букінгу є багато варіантів.
Ціна і до війни на подобові квартири була x3-4 від звичайної ціни.
Якщо знімаєш на місяць-два то можна домовитись за знижку 20-30%.

Такі варіанти розібрали в перші 2-3 тижні. Пізнувато ви...

Вот это кошмарное неудобство с поиском новых квартирантов, opportunity cost от того что хата простоит 2,3,5 дней — всё можно измерить деньгами, ну например накинуть 20-30% (хоть 50%) Но нет, нам впатлу...

Э нет, тут все хитрее. Эти пся кревы уже накинули 30-40% на долгосрок и пытаются наших заставить подписать на 12 месяцев. Хаты которые шли за 2000-2500 сейчас сдают за 3000-3500 и хаты уходят, потому что деваться нашим некуда. И это при том, что средняя семья в польше имеет 7,5-8 тысяч злотых в месяц.

Хаты которые шли за 2000-2500 сейчас сдают за 3000-3500

прям, те же самые объявления в полтора раза дороже сделали? А не просто шо всё что подешевле уже давно сдано, и остались только неадекваты, которые до этого по полгода ждали «свою жертву»?

Прикинь. Те же самые объявления и это слова риэлтора, который мне искал квартиры.

Лол. Это называется «рынок», добро пожаловать. Спрос сейчас очень превышает предложение, соответственно цена улетела вверх. Чтобы увидеть ещё более яркую иллюстрацию этого «небывалого явления» попробуйте снять квартиру во Львове по довоенным ценам.

средняя семья в польше

уже тоже охренела от этих цен. Потому что

на 12 месяцев

это стандарт, а не развод несчастных украинцев.

Естественно рынок, только тут некоторые граждане любят рассказать какие поляки «нетакие» :)
Львов — это позор. Просто массовый позор «настоящих украинцев».

это стандарт

Как объяснил риэлтор: «До массовой миграции найти на 6 месяцев было вполне возможно при премии в 10-15% к цене. Исключением были квартиры первой сдачи, они шли только на 12 мес минимум»

Так і що вони виграють? Ну підписав я умову на рік. Через 2 міс кажу, що з’їжджаю. Максимум що мені світить — це неповернення кауції, у випадку, коли договором передбачено такий штраф. В більшості випадків, такого немає. І от здав він на 1000 дорожче, а через 2 міс залишивмя без арендарів і без доходів. Це дурість.

Взагалі за 10 днів у Польщі я так і не побачила тої оспіваної в соцмережах «польської доброти».

Да ну ладно, масштаб поддержки которую оказывают простые поляки (я уже даже не говорю про польские власти) огромен! Даже я, человек проживший в Польше уже 7 лет, поражен этим масштабом. Но естественно эта поддержка больше ориентирована на действительно нуждающихся, наверное айтишники, пусть и убежавшие от страшной войны, к этой категории вряд ли относятся.

Гадаю, ви шукали гарну квартиру в центрі за адекватні гроші. Таких справді, зараз не лишилось. Але все ще є житло по селах, коли здають частину будинку, чи кімнату. Спробуйте не фокусуватись на житлі саме в місті.
Другий момент. Для людей, що хочуть гарних умов, зараз краще їхати в Британію, Італію, та навіть в Руминії легше поселитись. Знайомі без проблем знайшли безплатне житло.

Сейчас требуют. Перевез 3 своих сотрудников. Без умовы о праци просят банковскую выписку

а як же хостел? 30-50 злотих ніч, 300-500 злотих місяць за місце було... Ви ж не знаєте на скільки це, а місяць можна і в хостелі перекантуватися, не обов’язково 4 кімнати дві ванних....

що потрібно знати тим, хто вирушає до Вроцлава

 — не евакуйовуватись до Вроцлава

Есть масса пригородов, где проще с жильем и те же садики-школы.

Все так погано у Вроцлаві? :)

Підписатись на коментарі