Мобілізація: юридичні аспекти, нормативно-правова база та українські реалії

Реальність сьогодення така, що в Україні вже понад місяць триває повномасштабна війна. А це означає, що частина наших громадян боронить країну безпосередньо на фронті, інша — забезпечує функціонування економіки в тилу. Цілком зрозумілим є факт, що в умовах воєнного стану нам потрібні захисники і захисниці, які беруть до рук зброю і впевнено дають відсіч ворогу. Однак, якщо всі опиняться на передовій, то вже дуже скоро нашій армії не буде, що їсти. Саме тому, так само беззаперечною є необхідність допомагати Україні в інший спосіб.

Мене звати Зоряна і як юрист в Legal IT Group я зібрала докупи для аудиторії DOU ключові юридичні аспекти проведення мобілізації.

У цій статті ми поговоримо про те, як повинна відбуватися мобілізація, як вона відбувається на практиці, і що робити, якщо перше і друге не співпадає. Розглянемо також реальні кейси мобілізації у різних регіонах України. Одразу дисклеймер: всі імена змінені, будь-які збіги — випадкові :)

UPD: статтю оновлено відповідно до нормативно-правових актів станом на 08.04.2022 р.

Черги мобілізації: міф чи обов’язкове правило

У різних медіа шириться інформація про чотири черги мобілізації. Створюється враження, що мобілізація відбувається виключно у такому порядку, та чи справді це так?

По-перше, інформація про так звані «хвилі» та «4 черги» мобілізації бере свій початок із Структури військового резерву людських ресурсів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження структури військового резерву людських ресурсів» від 12 листопада 2014 р. № 607.

Даною структурою визначено, що військовий резерв людських ресурсів поділяється за призначенням на:

• оперативний резерв (за черговістю залучення):
  • оперативний резерв першої черги;
  • оперативний резерв другої черги;
• мобілізаційний людський резерв;
• громадський резерв.

Важливо, що саме за черговістю залучення поділяється лише оперативний резерв на першу та другу чергу. У той час як загальний поділ на оперативний, мобілізаційний та громадський резерви здійснюється за призначенням. Тобто у випадку з оперативним резервом справді спершу мобілізують тих, хто належить до першої черги, і тільки після неї — тих, хто належить до другої. Однак, щодо мобілізаційного та громадського резервів такого правила немає.

По-друге, згідно з Указом Президента України «Про загальну мобілізацію», саме Генеральний штаб Збройних Сил України визначає черговість та обсяги призову військовозобов’язаних, резервістів та транспортних засобів національної економіки у межах загального строку мобілізації.

По-третє, відповідно до статті 8 Закону України «Про державну таємницю», серед іншого, інформація про чисельність, бойову і мобілізаційну готовність ЗСУ та інших військових формувань належить до державної таємниці.

Таким чином, маємо загальну структуру всього військового резерву України, у рамках якої є поділ на оперативний, мобілізаційний та громадський резерви. Враховуючи, що черговість та обсяги призову визначає Генеральний штаб ЗСУ і така інформація зберігається у таємниці, умовний поділ на «4 черги» зовсім не гарантує, що мобілізація буде здійснюватись саме у такому порядку.

Натомість цілком правомірним буде, наприклад, призов осіб з «3 черги», тобто мобілізаційного людського резерву, поряд з призовом з «1 черги», тобто оперативного резерву першої черги.

Тобто, це радше не черги, а окремі категорії військовов’язаних осіб, яких можуть мобілізувати.

Порядок та умови мобілізації

Види повісток та порядок вручення

За загальним правилом, можна виділити наступні види повісток:

• уточнення облікових даних;
• проходження медкомісії (ВЛК);
• прибуття на призовну дільницю;
• призов на військову службу в ЗСУ.

Процедура вручення повісток детально не врегульована законодавством. Єдиний чинний нормативно-правовий акт щодо цього питання регулює порядок вручення повісток строковикам, а тому під час мобілізації військовозобов’язані отримують повістки в аналогічному порядку.

Повістки можуть видаватися компетентними особами військового комісаріату, в якому особа перебуває на обліку, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Центри комплектування і соцпідтримки можуть передавати повістки військовозобов’язаним (призовникам) через:

• безпосередньо співробітників військкомату;
• роботодавця (приносять на підприємство);
• навчальні заклади;
• співробітників поліції (дільничні).

Які будуть наслідки, якщо проігнорувати повістку

Слід мати на увазі, що виникнення обов’язку явки за повісткою виникає з моменту особистого отримання такої повістки під підпис. Факт сповіщення про виклик за повісткою може бути також зафіксований іншим чином (запис телефонної розмови, складення акту про оповіщення в присутності свідків, складення Акту про відмову від підпису в отриманні повістки (у разі такої відмови).

Якщо особа належним чином повідомлена про виклик, то невиконання дій, що передбачені відповідною повісткою, може розцінюватися, як порушення закону та мати наслідком притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Адміністративна відповідальність настає згідно зі статтею 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (а саме: неявка на виклик у військові комісаріати для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час) тягне за собою накладення штрафу від 1700 грн до 3400 грн, а за повторне порушення протягом року або в особливий період — від 3400 грн до 5100 грн.

Кримінальна відповідальність, яка настає згідно зі ст. 336 ККУ: ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, на військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів у особливий період карається позбавленням волі на строк від 3 до 5 років.

Таким чином, якщо повістку вже вручено належним чином (або здійснена фіксація факту вручення чи виклику), то нез’явлення за таким викликом є підставою розцінювати такі дії, як ухилення від мобілізації, що може мати наслідком притягнення до відповідальності.

Умови відстрочки від мобілізації

Вичерпний та повний перелік умов відстрочки визначений у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У цій статті для зручності наведемо дещо скорочений. Отже, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

• заброньовані на період мобілізації та на воєнний час;
• визнані особами з інвалідністю або відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до 6 місяців (з наступним проходженням ВЛК);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають 3 і більше дітей віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на (див. повний перелік хвороб в законі);
• жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
• які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I та II групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою, яка потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
• працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, ЗСУ, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, Нацгвардії, ДПСУ, Нацполіції, податкової міліції, НАБУ, ДБР, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
• інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

• здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
• наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
• жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення АТО (повний перелік категорій таких осіб див. у законі).

Законодавство не стоїть на місці і буквально 01.04.2022 р. Верховна Рада України прийняла Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян (реєстр. № 7209), який станом на 08.04.2022 р. передано на підпис Президенту. З актуального на сьогодні, цим законом також надано право на відстрочку жінкам та чоловікам, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який проходить військову службу, що доповнює наведений вище перелік.

Проходження медичної комісії

Одразу відповідь на поширене запитання: чи обов’язковий медичний огляд? Так, обов’язковий. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачає, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов’язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов’язковий медичний огляд.

Рішення щодо придатності до військової служби приймається на основі висновку ВЛК після медичного огляду.

При проходженні ВЛК керуються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов’язаного одну із таких постанов:

• «Придатний до військової служби»;

• «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;
• «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Зараз медогляд проводять ВЛК військового комісаріату під час постановки на облік. У деяких випадках, якщо провести обстеження складно чи немає обладнання, особа направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату.

Практичні аспекти мобілізації

Необхідність реєстрації у ВК при внутрішньому переміщенні

Розглянемо реальний кейс: Максим з сім’єю перемістився з Києва до села в Івано-Франківській області, де орендує житло. Господар наполягає, щоб він став на облік у місцевому військкоматі. Чи повинен Максим стати на облік?

Виходить майже як задачка з 4 класу, але дещо складніше. Починаємо вирішувати :)

Облік усіх вимушено переміщених осіб необхідний для загального розуміння кількості осіб, які прибули, для розселення та надання іншої допомоги. Про це пишуть на сайтах та офіційних сторінках територіальних громад.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», військовозобов’язані, серед іншого, у разі зміни їх адреси місця проживання (перебування) зобов’язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку. Це правило поширюється на осіб, які перебувають на військовому обліку.

Щодо осіб, які не знаходяться на військовому обліку (зокрема, внаслідок зняття з обліку у попередньому місці проживання/перебування), то такі особи мають стати на військовий облік у місцевості, в яку вони прибули для проживання з-за кордону чи іншої адміністративно-територіальної одиниці в межах України.

Таким чином, якщо Максим перемістився в іншу місцевість і його місце перебування змінилося на невизначений час, у нього виникає обов’язок повідомити військовий комісаріат, у якому він знаходиться на обліку, про такі зміни. Якщо він не знаходиться на обліку, то повинен стати на нього у тій адміністративно-територіальній одиниці, куди прибув.

Отримання повістки на блокпості. Законно чи ні

Знову ж таки розглянемо реальну ситуацію: Олег довіз сім’ю до кордону і планував повертатись до Харкова, але на блокпості у Закарпатській області йому вручили повістку, у якій сказано стати на облік до визначеної дати. Про отримання повістки підписався. Як діяти Олегу?

За відсутності інформації про повноваження на вручення повісток від конкретної особи та неповну інформацію у самій повістці, ми не можемо підтверджувати дотримання повністю законодавчих норм стосовно її вручення. Але сам факт того, що місцем вручення повістки є блокпост, не є ознакою недотримання процедури, адже місце не має значення, на відміну від повноважень.

Як правило, повістки, які вручаються на блокпостах, є не мобілізаційними, а спрямованими на сприяння обліку. Важливо також розуміти наступне: обов’язок бути на обліку та з’явитися до військкомату з дати початку мобілізації в Україні є.

Тому, якщо Олег трансфером перетинає певну область України і отримує повістку, то йому потрібно здійснювати правильну комунікацію із особами, які мають намір вручити йому таку повістку. Слід пам’ятати, що, якщо особа вже стоїть на обліку в певному військкоматі та не змінює адміністративно-територіальної одиниці свого проживання, то вона не має юридичних підстав для постановки на облік в іншому населеному пункті.

На блокпості вимагають передати машину для ТРО. Законно?

Якщо коротко, то в умовах воєнного стану можливо все, ну або майже все, але it depends, як то кажуть.

Передусім слід розрізняти поняття примусового відчуження та вилучення майна, які визначені ЗУ «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану». Ключова різниця полягає у тому, що примусове відчуження майна стосується приватного та комунального майна і може здійснюватися лише за умови попередньої чи подальшої компенсації його вартості. У той час як вилучення відбувається виключно коштом державного майна та без відшкодування його вартості.

Тобто у випадку з власною автівкою мова йде про відчуження майна з компенсацією вартості. Таке відчуження здійснюється за рішенням військового командування, погодженим з відповідним органом: Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради, або без такого погодження.

Про примусове відчуження майна обов’язково складається акт за затвердженим зразком. В акті, серед іншого, зазначається назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення.

Тобто вимога передати машину на блокпості може бути правомірною виключно за умови неухильного дотримання процедури: погодження рішення, виплатою компенсації (може бути згодом виплачена) та складання відповідного акта.

Чи можуть у перший же візит у військкомат мобілізувати

Як правило, отримання першої повістки це ще не відряджання до лав ЗСУ, а лише вимога прибути до військового комісаріату для проходження процедури уточнення облікових даних та проходження медичного огляду. За результатами цієї процедури буде прийматись рішення стосовно кожного військовозобов’язаного. Якщо особу буде мобілізовано до ЗСУ та інших військових формувань, то буде вручено повістку з повідомленням конкретної адреси, дати та часу прибуття для відправки у військову частину. Тобто без навичок володіння зброєю і підготовки на передову не мають права відправити.

Концепція «воїн на своєму місці» та бронювання

Регулювання бронювання співробітників

Перемога залежить від кожного з нас. Маленькі кроки на своєму місці неухильно наближають нас до неї. Будь-то волонтерство, донати на армію, допомога дітям, гуманітарна допомога, підтримка обороту коштів чи продовження своєї роботи і діяльності підприємства. Незалежно від свого місцезнаходження, фінансових та фізичних можливостей, у той чи інший спосіб, ми всі можемо бути корисними.

Кожен може приносити користь державі там, де він буде найбільш ефективним. Способів допомогти — безліч. З цієї ідеї і походить концепція «воїна на своєму місці».

У статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, зокрема, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок такого бронювання визначений Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 3.03.2022 р. № 194 (далі — «Постанова № 194»). Далі розглянемо його детальніше.

Додатково є лист міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, який закликає не мобілізувати до лав ЗСУ ІТ-фахівців. Однак, важливо розуміти, що такий лист не має обов’язкової юридичної сили, а носить лише рекомендаційний характер.

Цим листом запропоновано здійснювати верифікацію приналежності особи до категорії ІТ-фахівця шляхом перевірки укладеного між такою особою та ІТ-компанією трудового договору, гіг-контракту або цивільно-правового договору про надання послуг/виконання робіт.

Хто може забронювати

Бронювання військовозобов’язаних здійснюється за органами державної влади, іншими державними органами, а також підприємствами, установами, організаціями. Відповідно, саме керівники компаній можуть подати відповідні листи-звернення щодо бронювання.

Звертаємо увагу, що законодавством не передбачено можливості бронювання ФОПами своїх працівників чи підрядників. Тобто лише юридичні особи можуть подавати такі листи-звернення, а ФОПи — ні.

Кого можуть забронювати

У той же час, щодо тих, кого можна бронювати, у Постанові № 194 зазначено загальне поняття «військовозобов’язаних». Виходячи з цього, законодавчо немає обмежень щодо того, кого можна бронювати. Таким чином, листи-звернення щодо бронювання можна подавати як щодо працівників (за трудовим договором), так і щодо підрядників і гіг-спеціалістів.

Алгоритм бронювання

Наразі процедура бронювання передбачена Постановою № 194 і є наступною:

1. Керівники підприємств, установ, організацій, органів державної влади і т.д. подають до центрального органу виконавчої влади лист-звернення щодо бронювання військовозобов’язаних з обґрунтуванням їх незамінності у разі виконання таким підприємством завдання для задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення.
2. На основі таких листів-звернень формуються пропозиції щодо бронювання і проходять далі декілька етапів погодження таким центральним органом виконавчої влади, Міністерством оборони та Міністерством економіки.
3. Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом 1 робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
4. Якщо таке рішення позитивне, то військовозобов’язаний отримує відстрочку від призову строком до 6 місяців.

Що писати у зверненнях

Методичок щодо змісту таких звернень немає, тому тут політ фантазій. Слід обґрунтувати, що в тилу військовозобов’язаний може принести державі більше користі, аніж на фронті. З цією метою доцільно сформувати «перелік добрих справ».

Аргументами такої ефективності можуть бути пожертви на армію, волонтерство, участь в ІТ-армії, продовження діяльності компанії, а відтак виплата зарплат умовно 15 людям, які годують своїх сімей.

На підтвердження своїх аргументів потрібно додавати докази. Ними, відповідно, може бути будь-що, що доводить здійснення діяльності на благо країни: квитанції з донатами, накладні про перевезення гуманітарної допомоги, договори з ФОПами та працівниками, та навіть скріншоти зламаних російських сайтів внаслідок здійснення DDOS-атак можуть опосередковано свідчити про залученість у ІТ-армії.

Окремо у таких листах-зверненнях важливо наголошувати на незамінній ролі працівника/підрядника/гіг-спеціаліста у функціонуванні компанії.

Які є гарантії

Такий багаж добрих справ може слугувати аргументом для того, щоб залишити військовозобов’язаного в тилу, однак, не є гарантією. Листи-звернення розглядаються з урахуванням поточної мобілізаційної ситуації та потреб армії у людських ресурсах. Важливо також розуміти, що поряд з можливістю бронювання залишається ризик привернення до такого військовозобов’язаного додаткової уваги.

Навіть якщо ІТ-підприємець надзвичайно ефективний в тилу, це не є запорукою успішного бронювання, адже попри всі добрі справи, мобілізація поширюється на всіх військовозобов’язаних.

Водночас діяти на благо України потрібно не для формального поповнення «переліку добрих справ», а для перемоги. Тільки так подолаємо ворога. Всі разом і кожен окремо підтримуємо Україну.

А що відбувається на практиці

На момент написання цієї статті практика все ще формується, тому якихось тенденцій розгляду таких листів-звернень щодо бронювання наразі не відстежується.

Та все ж розглянемо реальний кейс.

Керівництво однієї ІТ-компанії підготувало наступні документи:

1) лист, у якому просили забронювати гіг-спеціаліста (PR-менеджер);

2) копію гіг-контракту із ним;

3) витяг з реєстру резидентів Дія Сіті, щоб показати, що компанія в ньому.

Гіг-спеціаліст з копіями документів прийшов до військового комісара в Івано-Франківській області. Той подивися документи і сказав щось на кшталт: «Ок, ви вільні. Вас буде внесено у список на бронювання, який я подаю в міністерство». По факту жодного документа чоловіку не видали, військовий квиток не віддали.

На цьому прикладі ми бачимо, що процедура бронювання на практиці дещо відрізняється від тої, яка законодавчо передбачена. Однак, позитивне рішення після розгляду такого листа можливе.

Чи можна заброньованим виїхати за межі України

Наслідком бронювання є отримання посвідчення про відстрочку від призову. У Листі Адміністрації Державної Прикордонної Служби України «Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану» від 17.03.2022 р.23-6855/0/6-22-Вих зазначено, що обмеження на період дії правового режиму воєнного стану щодо заборони виїзду за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років не застосовуються до осіб, які мають посвідчення про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік.

Підтверджуючими документами для цієї категорії осіб можуть бути: посвідчення про відстрочку від призову (бронь) + документи про відрядження.

Виходячи з того, що бронювання має на меті дати можливість військовозобов’язаному бути корисним в тилу замість мобілізації, то логічно припустити, що право виїзду за межі України йому не надається. Власне, така логіка підтверджується вищенаведеним листом.

Оскарження

Аби мінімізувати ризик порушення своїх прав потрібно щонайменше їх знати і оперативно реагувати, якщо така ситуація виникає.

Так, серед іншого, слід перевіряти інформацію про повноваження особи, яка вручає повістку, не підписувати пусті бланки та документи, зі змістом яких ви не погоджуєтесь або зміст яких не відповідає дійсності.

Якщо ви вважаєте, що при проходженні військово-лікарської експертизи лікарі поверхнево ставились до процедури і не взяли до уваги, наприклад, документи, які підтверджують ваші діагнози, і ви вважаєте постанову ВЛК неправомірною, то ця постанова може бути оскаржена до вищої ВЛК, в т.ч. до ЦВЛК Міністерства оборони або до суду в порядку адміністративного судочинства.

У разі порушення своїх прав можна звернутись безпосередньо до Міністерства оборони за номерами гарячої лінії: 0-800-500-442, 044-454-44-99, 0-800-50-04-10.

Окрім того, зі скаргою можна звернутись до керівництва відповідних центрів комплектування та соціальної підтримки. У такому випадку потрібно підготувати письмову скаргу, у якій викласти детально всі обставини справи, зміст відповідних порушень та вимогу щодо припинень таких порушень.

Такий документ необхідно подавати до канцелярії чи секретаря. При подачі просити, аби скаргу зафіксували як вхідну кореспонденцію, та проставили відповідний номер отриманого документу.

Власне, також залишається варіант оскаржувати незаконні дії у судовому порядку. Якщо обираєте цей варіант, то звертатись слід до відповідного адміністративного суду.

Підсумуємо

Ситуацій навколо поточної мобілізації і можливих варіантів їх розвитку безліч. Кожну з них слід розглядати з урахуванням всіх індивідуальних нюансів, таких як наявність медичних діагнозів, які перешкоджають придатності до військової служби, дотримання порядку вручення повістки (тут і наявність відповідних повноважень у того, хто вручає, і отримання підтвердження від того, хто отримує) та рядом інших умов.

Є порядок мобілізації, поруч з ним часом мають місце зловживання. Аби уникнути останнього важливо знати свої права, оперативно реагувати на порушення та за потреби звертатись за фаховою допомогою.

Нормативно-правова база

Щоб орієнтуватися в юридичних аспектах мобілізації, необхідно розуміти, що складає нормативно-правову базу з даного питання. Ми зробили цю роботу за вас і охоче ділимося переліком нормативки з описом ключового.

• Указ Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022 р.

Документ, з якого все починається, адже ним Президент постановив оголосити та провести загальну мобілізацію.

• Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»

Визначаються категорії осіб, які мають військовий обов’язок, закріплено обов’язковість медичних оглядів при постановці на облік.

• Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»

Визначає загальні засади мобілізації. Саме тут міститься стаття про відстрочку від мобілізації, до якої прикута значна увага у медіапросторі.

• Закон України «Про правовий режим воєнного стану»

Визначає повноваження військових адміністрацій під час запровадження умов правового режиму воєнного стану в країні.

• Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»

Урегульовує питання примусового вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану.

• Структура військового резерву людських ресурсів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження структури військового резерву людських ресурсів» від 12 листопада 2014 р. № 607

Закріплює структуру військового резерву людських ресурсів, з якої бере початок інформація про «хвилі мобілізації».

• Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану» від 3.03.2022 р. № 194.

Закріплює порядок бронювання військовозобов’язаних осіб.

• Постанова КМУ від 07.12.2016 № 921 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних»

Визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних.

• Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402

Регулює питання щодо медичного огляду військовозобов’язаних. З ключового — додатком до положення є Розклад хвороб, станів та фізичних вад, за яким визначається ступінь придатності до військової служби.

• Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352

Хоч це положення і стосується призову строковиків, однак, наразі воно є єдиним, яке регулює порядок вручення повісток.

Все буде Україна!