Міста Інновацій — ініціатива, яку варто запровадити після перемоги

Думаю більшість із нас розуміє, що відбувається в Україні сьогодні. Комусь вдалося вискочити за кордон в перший день, хтось переїхав до батьків чи знайомих через тиждень, а дехто вирішив залишитися у своєму місті. Проте кожна людина усвідомлює, що відбувається на Батьківщині, зокрема в південних і східних регіонах.

Якою буде Україна після перемоги

Всі розуміють, що це пекло так чи інакше закінчиться і абсолютна більшість впевнена у нашій перемозі. Однак небагато з нас замислюються, якою стане країна після війни. Яким чином ми зможемо здолати корупцію, чи хоча б придушити її настільки, щоб не лізло із всіх дірок. Щоб членство в Європейському Союзі було дійсно почесним, а не випрошеним і щоб нікому, включно із Польщею, Литвою та Великобританією, не було соромно за їхню підтримку і просування нашої кандидатури. Звичайно, я вірю у свій народ, у свою державу. В те, що ми спроможні подолати риси радянського устрою і позбавитись російського впливу та хабарного характеру ведення справ.

Думки захопило у вирій можливостей і перешкод, але дало усвідомлення, що щось змінити, підготувати ґрунт варто вже сьогодні. Перед Українцями відкриваються колосальні можливості.

Ми зможемо відбудувати інфраструктуру країни, відновити автомобільні шляхи — перший, другий, десятий автобан.

Зможемо зробити і вдосконалити залізничне сполучення — надшвидкісні пасажирські поїзди, МагЛев чи навіть Hyperloop: чом би й ні? Підтримати розвиток внутрішнього та зовнішнього авіасполучення, адже наша маленька, в масштабах Землі, країна, одна з небагатьох, хто в змозі індивідуально будувати літаки, та ще й які (не забуваємо, що нам потрібно відновити Ан-255 «Мрія»). А за допомогою новітніх технологій ми можемо побудувати і задати рівень автоматизації державних процесів — дякуємо додатку Дія та глобальної цифровізації інстанцій.

Такі рішення звісно матимуть місце в Україні, проте вони скоріш за все будуть слабко виражені. Для сильної і незалежної держави потрібні рішучі дії зі сторони держави, а спираючись на досвід і практику світової спільноти я вважаю, що настав час збудувати свою Кремнієву долину.

Чи вийде у нас нова Кремнієва долина

Звісно багато хто може заперечити, мовляв, у нас вже є масивні коворкінги і навіть цілі квартали для ІТ-працівників, проте сама така ідея досить помилкова. Не варто намагатись притулити додатково 1-2 приміщення і гордо назвати їх коворкінгами на місці, де мав би бути дитячий майданчик, чи реконструювати стару будівлю дитсадка або заводу, на якому можливо відновити виробництво.

До того ж тільки навантаження на старовинну електромережу може спричинити багато проблем — наявні системи просто не пристосовані для живлення сотень тисяч комп’ютерів та іншого приладдя, якого з кожним днем з’являтиметься все більше. А також збільшувати і так надмірне навантаження на транспортну систему великих міст — не думаю, що багато забезпечених працівників їздять на громадському транспорті, явно надаючи перевагу власному авто та іноді електризованому мінітранспорту на кшталт електросамокатів і гіроскутерів.

Основна ідея побудови відносно незалежного ІТ-хабу зі зручною інфраструктурою та простором для розвитку полягає саме у виділенні окремої ділянки поряд з мегаполісом — створенні передмістя-сателіта до мегаполіса. Це необхідно, щоб мати простір для розвитку і достатньо території для облаштування не лише робочих місць і житлових кварталів (згадаємо скільки площі потрібно для забезпечення приватними будинками кількості людей, які можуть проживати в компактній багатоповерхівці).

Звичайно доведеться забезпечити швидке і зручне сполучення з містом-сателітом, проте це, знову ж, можливість для українських підприємств виконувати держзамовлення, які значно переважатимуть наступні роки.

Уявіть себе в швидкому монорельсовому потязі, який мчить в містечко в лісі чи лузі, не стиснуте висотками і безліччю доріг. Звичайно віддаленість від мегаполіса дозволить не тільки розростатись і процвітати сателіту, але й інтегрувати в робочо-побутовому сенсі природні куточки, дякувати природі, такого простору на Батьківщині багато.

Де облаштувати ІТ-хаб

Однак виникає питання, де саме має знаходитись подібне містечко? Біля столиці на кручах Дніпра, що дозволить урізноманітнити дозвілля відпочинком біля води (всі ж розуміють, що потрібно не тільки працювати, але і відпочивати).

Чи може привабливішим буде Карпатський регіон зі свіжістю гір в будь-яку спеку і гірськолижним дозвіллям взимку? А може Донбаський регіон, з потужною промисловістю і надшвидким доступом до сировини для розвитку підприємств та дослідницьких установ?

Або біля Одеси чи Севастополя, щоб мати можливість відпочити біля рідного Чорного моря?

Чи недалеко від Львова, аби мати змогу випити філіжанку кави і отримати швидке сполучення з Європою (погодьтесь, зі Львова швидше долетіти до Парижа ніж з Донецька)?

А може, Харків із найпотужнішим запасом знань і випускників різноманітних вишів?

Правильна відповідь на всі запитання — так! Вам не привиділось. От як працюють славнозвісні розподілені блокчейн системи? На таких самих принципах можливо побудувати взаємодію між Кремнієвими Долинами, або назвемо Містами Інновацій, як єдину структуру.

Розподілена система Міста Інновацій

Особливо доречним такий підхід виявляється зі все ще існуючою загрозою COVID-19 (про який ми й забули з цією війною). Розподілення робочого простору дозволить розвивати децентралізовану структуру, здатну функціонувати як окремий елемент, так і у складі комплексу міст: як атоми здатні виконувати свої важливі функції окремо, створюють нові структури із неймовірними властивостями у складі молекул.

Звичайно для надійного функціонування необхідні мультимедійні переговорні і конференц-кімнати, щоб ви могли відчувати співрозмовників як за склом, коли вони будуть знаходитись зовсім в іншому місті. Своєю чергою розподілені бази даних дозволять підвищити надійність зберіганих даних і резервне зберігання на випадок непередбачуваних ситуацій, на щастя, зі швидкісним інтернетом в Україні завжди було досить добре.

В таких сателітах будуть резиденти, які забажають жити недалеко від місця роботи, або щонайменше мати змогу зупинитись в межах Міста Інновацій під час відряджень чи тимчасової релокації — наприклад, забажавши покататись на санчатах взимку в Карпатах чи скупнутись у Дніпрі влітку. В таких умовах, мабуть, доцільно забезпечити принципи ідентичності (готельних номерів і робочих місць) аби не довелось звикати до нової обстановки, при умовах певного різноманіття в різних частинах одного Містечка Інновацій (може, комусь подобаються «зелені» приміщення, а не суцільний «лофт»).

І вже як на те, фантазія іноді в мене буває досить бурхлива, можливо буде цікавим принцип, який пропагували нам Маркс і Енгельс. А саме: придбавши житло в Місті Інновацій і проживши місяць-рік-вісім біля Одеси, комусь захочеться переїхати до Харкова, а комусь — навпаки. Безкоштовно. Тобто, без продажу-купівлі ви просто міняєтесь житлом, оскільки воно однакове.

При цьому будуть присутні служби, які забезпечать «релокацію» речей в той час, коли ви заїдете до батьків. Звісно, це накладе певні обмеження, як мінімум речей, можливо кухонне приладдя «закріплене» за приміщенням, а не особисте і т.п. Проте відкриє небачені можливості і незабутній досвід комуністичного устрою, в гарному його прояві.

Не тільки продукт, але й науково-технічний розвиток

Згадка про Донбас була не випадковою. Якщо поглянути на сьогоднішню ситуацію, більшість ІТ-шників намагаються селитися в місцях із наявними місцями дозвілля та відпочинку: Карпати, Чорне море або просто велике місто.

На жаль в Дніпрі, значно менша частка розробників. Проте такі міста мають бути покликані не лише на розвиток так званої ІТ-промисловості. Існує дуже багато сфер, які мали б отримати доступ до цих хабів.

До таких можна віднести як науково дослідницькі інститути, так і підприємства автоматизації виробництва, як фармацевтичні та хімічні компанії, так і розробників сільгосп, автомобільної, залізничної та іншої важкої промисловості. Кооперація і взаємодія різних сфер дозволить більше інтегрувати принципи розвитку сучасного програмного забезпечення і прикладних систем.

В Україні вже існують імениті продуктові компанії, які поряд із програмною складовою, створюють потужні механічні та фізично завершені продукти. За наявності такого різномаїття природних ресурсів і сильної інтелектуальної складової Україна здатна створювати аерокосмічні, автомобільні системи, а при невеликих залученнях — навіть напівпровідникову продукцію світових рівнів.

Не варто зациклюватись лише на побутових речах і тільки програмних складових, адже в нас є всі можливості не просто порівнятися зі світовими лідерами, а і зробити прорив у науково-технічному розвитку.

Стосунки мають значення

Останнє, проте не менш важливе — розвиток відносин. Згадайте, чому в давнину Близький Схід був колискою науки, чому древні Греки славились відкриттями, чому Київська Русь була осередком просвітництва, а Запорізька Січ прославилась демократичністю та винятковими військовими рішеннями. Все завдяки співпраці з будь-ким, хто бажає отримувати знання, хто прагне розвиватись, вдосконалюватись.

Зараз Україна не є дуже привабливою як для фінансових, так і людських інвестицій. Однак в наших силах це змінити і відкриття системи Міст Інновацій претендує на перший крок до такого розвитку.

А конкурентні зарплати і спрощення входу іноземних компаній значною мірою підвищить темпи розвитку, які можливо навіть зможуть перенести всесвітній центр науки із Сан-Франциско до України (тим більше, що багато технічних гігантів відмовляються в принципі від офісів у Каліфорнії).

Поки що абсолютне значення зарплатні не в змозі конкурувати із більш розвиненими країнами, проте вартість проживання в Україні суттєво нижча, а різниця необхідних витрат і зарплатні при невеликих збільшеннях здатна повною мірою конкурувати з Американськими чи Європейськими.

Додатково, щоб залишитись у потоці світової економіки, звичайно доведеться підтягнути і світові стандарти, як-от відкрити офіси eBay, Google чи Amazon (або створити умови для співпраці), щоб максимально наблизити їх до комфортного рівня Сполучених Штатів чи Нідерландів.

Заклик до реальних дій

Про можливості та прагнення розвитку Міст Інновацій можна говорити ще дуже багато, проте вже наступає час діяти. Саме тому я насмілився створити запит до Президента України Володимира Зеленського — відкриту петицію про законодавчу та державну підтримку з боку держави. Лише ми своїми підписами здатні визначити нашу позицію і вимагати дій!

UPD Нарешті опублікували петицію в електронному кабінеті президента

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

В кабінеті Президента України нарешті опублікували моє звернення і всі охочі можуть долучитись та підписати.
petition.president.gov.ua/petition/140762
Стосовно всіх зауважень та коментарів — є багато раціонального і аргументованого в пропозиціях. Однак не варто концентруватись на проблемах фдже ми здатні закласти фундамент кращого майбутнього вже сьогодні

Какое нахер it? После войны самой оплачиваемой профессией будет инженер-строитель. Так что вместо реакта, нужно изучать как из материала на один дом, построить четыре и дачу. Нужны будут инженеры, а не программисты. Плюс рыночек сделает вывод, и куча контор свалят. Тем более кто сказал что война закончится в ближайшее время? Интересные события только начинаются.

Ось такі будівельники www.youtube.com/watch?v=_W2YDxVi02I ;) За годину розкласти чи роздрукувати на 3Д-принтері будинки )
Взагалі, можливо для інноваційних містечок стане вигідним купувати\орендувати переїздні еко-капсули www.ecocapsule.sk ? (чи створювати міста інновацій з них, а не створювати роками дорогу інфраструктуру. Хоча, цей підхід може бути і тимчасовим рішенням на перший час)

Так много домов в Украине на 3д принтере печатают. Дом на 3д принтере это тоже самое что панельный дом, низкокачественное дешёвое жильё. А экокапсулы это вообще бред, мы не азиаты, чтобы жить в собачих будках, и в территориях ограничений нету.

Щодо таких ініціатив, то може краще десь сюди matchmaking.appau.org.ua .
Відносно міст\сіл інновацій, то європейські країни дійно роками\десятиліттями розробляють «дорожні карти» розвитку своїх галузей (щоб мати чітке бачення та прогрес в розробці\запровадженні інновацій).
Україні давно (ще за Юща) потрібно було взяти приклад з Фінляндії, котра перейшла на «економіку знань» ще в минулому сторіччі (тому і стала самою інноваційною та розвиненою за останні пару десятків років export.gov.ua/country/114-finliandiia. Але ще не пізно, і мабуть, час прийшов ;)
Звичайно, що інновації має хтось фінансувати, і це точно внутрішній виробник, бо ззовні зацікавлені постачаюти тільки зброю і гуманітарку і то, невідомо, як довго. До прикладу, якщо взяти естонську модель, де 20% платять всі, то 10% могло би йти на інновації та інтеграцію нових технологій у виробництві, 10% — озброєння і т.д. Але 5% від ІТ державі — це ні про що, чи іншими словами «аби не здохла»).
******
Звичайно про інновації можна казати «після війни ми зможемо все!», але до її кінця потрібно багато зробити :
— перейти (чи почати переходити) на міжнародні стандарти (у виробництві, освіті, т.д).
— вступити в ЕС (це відкриває багато фондів та можливість участі в спільних інноваційних розробках з ЕС,залучення іноземних вчених до їх розробок і запровадження саме в Україні )

Только Эстония размером как Житомирская область, а Украина крупнейшая страна Европы с состоянием перманентного хаоса, и соседями со всех сторон которые хотят устроить очередной передел.

Ніщо не заважає розвивати ІТ кластери в одних областях , а сільське господарство — в інших.
Украіна — дуже різна за регіональним розвитком та можливостями, але в кожному регіоні можна будувати свою Естонію (не постійно ж орієнтуватись на «дебільного сусіда» і чекати чогось : закінчення пандемії, війни, другого пришестя і т.д).
Коротше, треба користуватись прислів’ям «собака лає, какраван іде» ;)

Звучить класно але поки в країні немає верховенства права то ось ці ідеї нездійсненні.

Сподіваюсь перший мирний день принесе нам багато неочікуваних і приємних відкриттів, зокрема і зменшення та посилений контроль, для запобігання шахрайства і зміцнення правового поля держави

Що ви взагалі таке пишите, яке місто інновацій.
Во-перше будуть якісь змоги відбудови зруйнованих домівок.
По-друге інфраструктури.
А потім якщо ще будуть гроші, то якісь оборонні заводи.
Багато людей поїде геть, дуже багато. Хто б що не казав, але такого стресу ніхто другого разу не хоче.
Доллар по 70грн після війни і тотальний хаос.

Але дурак думкою багатіє, то я також буду мріяти у літаючи будинки.

всесвітній центр науки із Сан-Франциско

Це щось нове:) Центр технологічний — так називали, але науки?:)

Навіть до «технологічний» були би питання (тому що не всі технології, а в основному software зараз, плюс не СФ, а Долина, чи хоча б СФ та Долина).

Але це так, не дуже важливий коментар.

В країні 15 млн пенсіонерів, які стали бідніші. Наступні 10 років до дадуть до них ще кілька мільйонів. Ніхто не зна що з ними робити (як забезпечити належний рівень життя). З другого боку, третина ITішників мріють завести трактора (листаємо ДОУ за попередні роки). І ось тут питання, що робити, шукати рішення для перших, думати як примаслити других, або тупо «займатися політикою» щоб «не на дурня до тої влади ходив»?
---
Автору поста, спробуй порахувати ROI тієї задумки. Та пошукати потенційного інвестора на таку замануху. Стане дещо ясніше.
---
Це не критика, висвітлення слабких місць.

Я згоден, що просто не буде. Але це не означає що ми маємо все кинути і вирішувати тільки питання бездомних, хворих та людей похилого віку. Дореці якщо задуматись, то Місто Інновацій допоможе із житловим питанням. Тому все потихеньку налаштуємо і відбудуємо

які можливо навіть зможуть перенести всесвітній центр науки із Сан-Франциско до України

Запахло Нью-Васюками)

Звучить цікаво, але якщо ви помітили, я навмисно майже не використовував американізмів, щоб підкреслити що наша мова здатна розвиватись і процвітати завдяки історичному корінню, а не тотальним запозиченням.
Тому як мінімум попрошу: Нові-Васюки, або Нововаськовичі.

Нужно не Города инноваций строить, а создавать предпосылки для возникновений таких городов)
Напоминает ДияСасити — законодательство приводить в порядок нужна вечность, так давайте сделаем новую надстройку

Доречі в статті я не вказав жодної вимоги або плану для будівництва чи комплектації. Загалом це були лише роздуми на тему «яким би могло бути новітнє IT місто».
А фактично від держави є конкретне прохання підтримати розвиток таких конгломерацій люготними планами і підтримкою виникнення і розвитку продуктових підприємств.
Читайте між рядками :)

Ой, а в результаті вийде хіпстерська общага біля Дніпра, яка буде гордо називатися колівінгом. Не треба прикручувати те, чого не треба. Для того щоб була силіконова долина, нам треба тут офіси МАНГА(ФААНГ), а не коворкінг і колівінг на березі Дніпра з гіперлупом. Та і взагалі, звідки такі дивні ідеї під час війни? Кому взагалі здалося що зараз задовольняти фантазії хіпстернутих айтішнічків це приорітет?

Запропонована ідея і роздуми абсолютно не виключають залучення світових лідерів до відкриття своїх офісів в Україні. Питання в податкових «смаколиках» і підтримці зі сторони держави.
p.s. Під час війни взагалі багато думок, а такі перспектива — це лише заснування фундаменту і початок планування. Ніхто не закликає все кинути і «бігти рити котловани під будівництво»

Звучить занадто по-хіпстерські

Лунопарк с блекджеком и шлюхами?

А чим це відрізняється від 99.9% IT тусовок нашої країни?

После победы для начала хотелось бы уже наконец-то выбрать главу САП и провести необходимые реформы, укрепить ЗСУ. Потом уже «Місто іновацій», «Університет майбутнього», «Ukrainian national airlines», Hyperloop и прочие популисткие мемы.
Вообще смысла в IT-гетто не вижу, особенно, при тенденции к удаленке.

Згоден, що є багато інших важливих питань. Однак відновлення житла та інфраструктури — буде першим кроком відбудови країни. Тому я вважаю, що такі глобальні дії як Місто Інновацій має бути закладеним в проект вже на цих етапах. Бо пізніше буде або не до того, або запізно щось змінювати

Це так не працює. Спочатку тех завдання, а потім залізо.
Треба думати про те, як налагодити систему в якій більшості було би вигідно бути корисним для держави.
Зараз система виглядає так: спочатку вирішую свої проблеми, а потім держави. Тобто більшості не вигідно в державі пілкуватися про державу, як наслідо: маємо те, що маємо.
В штатах вигідно бути корисним для країни, тому штати і успішна країна. А не тому, що побудували еклогічне житло та протянули дешеву електрику, або там люди, якісь особливі.

Дуже вірне зауваження! Звісно побудова Міста Інновацій не буде лише для розробників «на потім». Невеликі передмістя можна вважати тренувальним майданчиком для відбудови всієї держави. Спробувати налагодити залізничне, автомобільне та авіасполучення (було б добре мати поряд аеропорт). Відлагодити практики будівництва сучасних споруд із новими вимогами (бомбосховища, конструкція тощо). Налаштувати комунікації — швидкісні захищені лінії зв’язку або супутникові системи. Все це можна випробувати в малих масштабах. Побудова житла надасть змогу тимчасово заселити людей без домівки. А самі містечка дадуть сильне підґрунтя розвитку як інформаційних технологій, так і транспортних, військових, аерокосмічних.
Доречі про екожитло я нічого не казав ;-)

Кілька країн пробували будувати нові столиці — жодного успішного кейсу. Початок створення кластеру з будівництва — це повторити Сколково. Сьогодні людей поєднують ідеї. Ідеї притягують людей до локації, а не навпаки. А з ідеями проблеми ;(
Хотів додати ще: цікаво порівняти склад списку найбагатших людей в США і в Україні. Звісно до українського списку не війшли наші митники, податківці, судді, прокурори та високопосадовці, які приховують свої статки. В США на чолі списку Маск, а в Україні — Ахметов. Показово, як на мене.
Про екожитло — трохи розвинув ваші ідеї ;)

Не хочу якось напружувати ситуацію, але Сколково по-своєму успішне «підприємство». Залучити б трошки більше світових лідерів Інформаційних Технологій і вибити рашизм головного мозку, то можна булоб потягатизь і з Силіконовою долиною...
З приводу списків найбагатших — впевнений після війни вони сильно прорідяться (дехто перестане бути громадянином України). Ну і в топ 10 увійшло 3 ITівця, якщо що.

Давайте дивитися правді у очі: онуки суркіса поїхали з країни з мішками долларів, жінка правої руки Авакова перетнула кордон з 23 млн $ кешу і ще 1млн€ і все по 6 валізам і ще багато таких історій яких ми не знаємо, а на ЗСУ, волонтерам та на іншу допомогу переводимо ми свої 500-5000грн.

Чи вийде у нас нова Кремнієва долина
Звісно багато хто може заперечити, мовляв, у нас вже є масивні коворкінги

Ви впевнені, що Кремнієва долина — це про наявність офісів для іт-фахівців?

Звичайно для надійного функціонування необхідні мультимедійні переговорні і конференц-кімнати, щоб ви могли відчувати співрозмовників як за склом, коли вони будуть знаходитись зовсім в іншому місті

Таке враження, що текст з початку 2000-х. Або автора навіть в пандемію не випускали з офісу.

Звісно не тільки офіси. Місця для відпочинку і дозвілля теж мають бути (можливо це не зовсім очевидно із публікації)
З приводу переговорних і т.д. — це лише ідея. А реалізація повинна бути на рівні яка необхідна і можлива. Можна і голографічні і віртуальні, будь-які.

Почитайте з чого виникла і чому розвивалася Кремнієва долина.

І ще одна забудова

Біля столиці на кручах Дніпра

наврядчи цьому допоможе

Резерв для посилання на електронну петицію до Президента України

Резерв для посилання на facepalm.jpg

Не знав, що коменти не можна правити :-D

После того как на него ответили — низзя, кажется)

Підписатись на коментарі