Міста Інновацій — ініціатива, яку варто запровадити після перемоги

Думаю більшість із нас розуміє, що відбувається в Україні сьогодні. Комусь вдалося вискочити за кордон в перший день, хтось переїхав до батьків чи знайомих через тиждень, а дехто вирішив залишитися у своєму місті. Проте кожна людина усвідомлює, що відбувається на Батьківщині, зокрема в південних і східних регіонах.

Якою буде Україна після перемоги

Всі розуміють, що це пекло так чи інакше закінчиться і абсолютна більшість впевнена у нашій перемозі. Однак небагато з нас замислюються, якою стане країна після війни. Яким чином ми зможемо здолати корупцію, чи хоча б придушити її настільки, щоб не лізло із всіх дірок. Щоб членство в Європейському Союзі було дійсно почесним, а не випрошеним і щоб нікому, включно із Польщею, Литвою та Великобританією, не було соромно за їхню підтримку і просування нашої кандидатури. Звичайно, я вірю у свій народ, у свою державу. В те, що ми спроможні подолати риси радянського устрою і позбавитись російського впливу та хабарного характеру ведення справ.

Думки захопило у вирій можливостей і перешкод, але дало усвідомлення, що щось змінити, підготувати ґрунт варто вже сьогодні. Перед Українцями відкриваються колосальні можливості.

Ми зможемо відбудувати інфраструктуру країни, відновити автомобільні шляхи — перший, другий, десятий автобан.

Зможемо зробити і вдосконалити залізничне сполучення — надшвидкісні пасажирські поїзди, МагЛев чи навіть Hyperloop: чом би й ні? Підтримати розвиток внутрішнього та зовнішнього авіасполучення, адже наша маленька, в масштабах Землі, країна, одна з небагатьох, хто в змозі індивідуально будувати літаки, та ще й які (не забуваємо, що нам потрібно відновити Ан-255 «Мрія»). А за допомогою новітніх технологій ми можемо побудувати і задати рівень автоматизації державних процесів — дякуємо додатку Дія та глобальної цифровізації інстанцій.

Такі рішення звісно матимуть місце в Україні, проте вони скоріш за все будуть слабко виражені. Для сильної і незалежної держави потрібні рішучі дії зі сторони держави, а спираючись на досвід і практику світової спільноти я вважаю, що настав час збудувати свою Кремнієву долину.

Чи вийде у нас нова Кремнієва долина

Звісно багато хто може заперечити, мовляв, у нас вже є масивні коворкінги і навіть цілі квартали для ІТ-працівників, проте сама така ідея досить помилкова. Не варто намагатись притулити додатково 1-2 приміщення і гордо назвати їх коворкінгами на місці, де мав би бути дитячий майданчик, чи реконструювати стару будівлю дитсадка або заводу, на якому можливо відновити виробництво.

До того ж тільки навантаження на старовинну електромережу може спричинити багато проблем — наявні системи просто не пристосовані для живлення сотень тисяч комп’ютерів та іншого приладдя, якого з кожним днем з’являтиметься все більше. А також збільшувати і так надмірне навантаження на транспортну систему великих міст — не думаю, що багато забезпечених працівників їздять на громадському транспорті, явно надаючи перевагу власному авто та іноді електризованому мінітранспорту на кшталт електросамокатів і гіроскутерів.

Основна ідея побудови відносно незалежного ІТ-хабу зі зручною інфраструктурою та простором для розвитку полягає саме у виділенні окремої ділянки поряд з мегаполісом — створенні передмістя-сателіта до мегаполіса. Це необхідно, щоб мати простір для розвитку і достатньо території для облаштування не лише робочих місць і житлових кварталів (згадаємо скільки площі потрібно для забезпечення приватними будинками кількості людей, які можуть проживати в компактній багатоповерхівці).

Звичайно доведеться забезпечити швидке і зручне сполучення з містом-сателітом, проте це, знову ж, можливість для українських підприємств виконувати держзамовлення, які значно переважатимуть наступні роки.

Уявіть себе в швидкому монорельсовому потязі, який мчить в містечко в лісі чи лузі, не стиснуте висотками і безліччю доріг. Звичайно віддаленість від мегаполіса дозволить не тільки розростатись і процвітати сателіту, але й інтегрувати в робочо-побутовому сенсі природні куточки, дякувати природі, такого простору на Батьківщині багато.

Де облаштувати ІТ-хаб

Однак виникає питання, де саме має знаходитись подібне містечко? Біля столиці на кручах Дніпра, що дозволить урізноманітнити дозвілля відпочинком біля води (всі ж розуміють, що потрібно не тільки працювати, але і відпочивати).

Чи може привабливішим буде Карпатський регіон зі свіжістю гір в будь-яку спеку і гірськолижним дозвіллям взимку? А може Донбаський регіон, з потужною промисловістю і надшвидким доступом до сировини для розвитку підприємств та дослідницьких установ?

Або біля Одеси чи Севастополя, щоб мати можливість відпочити біля рідного Чорного моря?

Чи недалеко від Львова, аби мати змогу випити філіжанку кави і отримати швидке сполучення з Європою (погодьтесь, зі Львова швидше долетіти до Парижа ніж з Донецька)?

А може, Харків із найпотужнішим запасом знань і випускників різноманітних вишів?

Правильна відповідь на всі запитання — так! Вам не привиділось. От як працюють славнозвісні розподілені блокчейн системи? На таких самих принципах можливо побудувати взаємодію між Кремнієвими Долинами, або назвемо Містами Інновацій, як єдину структуру.

Розподілена система Міста Інновацій

Особливо доречним такий підхід виявляється зі все ще існуючою загрозою COVID-19 (про який ми й забули з цією війною). Розподілення робочого простору дозволить розвивати децентралізовану структуру, здатну функціонувати як окремий елемент, так і у складі комплексу міст: як атоми здатні виконувати свої важливі функції окремо, створюють нові структури із неймовірними властивостями у складі молекул.

Звичайно для надійного функціонування необхідні мультимедійні переговорні і конференц-кімнати, щоб ви могли відчувати співрозмовників як за склом, коли вони будуть знаходитись зовсім в іншому місті. Своєю чергою розподілені бази даних дозволять підвищити надійність зберіганих даних і резервне зберігання на випадок непередбачуваних ситуацій, на щастя, зі швидкісним інтернетом в Україні завжди було досить добре.

В таких сателітах будуть резиденти, які забажають жити недалеко від місця роботи, або щонайменше мати змогу зупинитись в межах Міста Інновацій під час відряджень чи тимчасової релокації — наприклад, забажавши покататись на санчатах взимку в Карпатах чи скупнутись у Дніпрі влітку. В таких умовах, мабуть, доцільно забезпечити принципи ідентичності (готельних номерів і робочих місць) аби не довелось звикати до нової обстановки, при умовах певного різноманіття в різних частинах одного Містечка Інновацій (може, комусь подобаються «зелені» приміщення, а не суцільний «лофт»).

І вже як на те, фантазія іноді в мене буває досить бурхлива, можливо буде цікавим принцип, який пропагували нам Маркс і Енгельс. А саме: придбавши житло в Місті Інновацій і проживши місяць-рік-вісім біля Одеси, комусь захочеться переїхати до Харкова, а комусь — навпаки. Безкоштовно. Тобто, без продажу-купівлі ви просто міняєтесь житлом, оскільки воно однакове.

При цьому будуть присутні служби, які забезпечать «релокацію» речей в той час, коли ви заїдете до батьків. Звісно, це накладе певні обмеження, як мінімум речей, можливо кухонне приладдя «закріплене» за приміщенням, а не особисте і т.п. Проте відкриє небачені можливості і незабутній досвід комуністичного устрою, в гарному його прояві.

Не тільки продукт, але й науково-технічний розвиток

Згадка про Донбас була не випадковою. Якщо поглянути на сьогоднішню ситуацію, більшість ІТ-шників намагаються селитися в місцях із наявними місцями дозвілля та відпочинку: Карпати, Чорне море або просто велике місто.

На жаль в Дніпрі, значно менша частка розробників. Проте такі міста мають бути покликані не лише на розвиток так званої ІТ-промисловості. Існує дуже багато сфер, які мали б отримати доступ до цих хабів.

До таких можна віднести як науково дослідницькі інститути, так і підприємства автоматизації виробництва, як фармацевтичні та хімічні компанії, так і розробників сільгосп, автомобільної, залізничної та іншої важкої промисловості. Кооперація і взаємодія різних сфер дозволить більше інтегрувати принципи розвитку сучасного програмного забезпечення і прикладних систем.

В Україні вже існують імениті продуктові компанії, які поряд із програмною складовою, створюють потужні механічні та фізично завершені продукти. За наявності такого різномаїття природних ресурсів і сильної інтелектуальної складової Україна здатна створювати аерокосмічні, автомобільні системи, а при невеликих залученнях — навіть напівпровідникову продукцію світових рівнів.

Не варто зациклюватись лише на побутових речах і тільки програмних складових, адже в нас є всі можливості не просто порівнятися зі світовими лідерами, а і зробити прорив у науково-технічному розвитку.

Стосунки мають значення

Останнє, проте не менш важливе — розвиток відносин. Згадайте, чому в давнину Близький Схід був колискою науки, чому древні Греки славились відкриттями, чому Київська Русь була осередком просвітництва, а Запорізька Січ прославилась демократичністю та винятковими військовими рішеннями. Все завдяки співпраці з будь-ким, хто бажає отримувати знання, хто прагне розвиватись, вдосконалюватись.

Зараз Україна не є дуже привабливою як для фінансових, так і людських інвестицій. Однак в наших силах це змінити і відкриття системи Міст Інновацій претендує на перший крок до такого розвитку.

А конкурентні зарплати і спрощення входу іноземних компаній значною мірою підвищить темпи розвитку, які можливо навіть зможуть перенести всесвітній центр науки із Сан-Франциско до України (тим більше, що багато технічних гігантів відмовляються в принципі від офісів у Каліфорнії).

Поки що абсолютне значення зарплатні не в змозі конкурувати із більш розвиненими країнами, проте вартість проживання в Україні суттєво нижча, а різниця необхідних витрат і зарплатні при невеликих збільшеннях здатна повною мірою конкурувати з Американськими чи Європейськими.

Додатково, щоб залишитись у потоці світової економіки, звичайно доведеться підтягнути і світові стандарти, як-от відкрити офіси eBay, Google чи Amazon (або створити умови для співпраці), щоб максимально наблизити їх до комфортного рівня Сполучених Штатів чи Нідерландів.

Заклик до реальних дій

Про можливості та прагнення розвитку Міст Інновацій можна говорити ще дуже багато, проте вже наступає час діяти. Саме тому я насмілився створити запит до Президента України Володимира Зеленського — відкриту петицію про законодавчу та державну підтримку з боку держави. Лише ми своїми підписами здатні визначити нашу позицію і вимагати дій!

UPD Нарешті опублікували петицію в електронному кабінеті президента