Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Освітній курс «Про Біткоїн» — Випуск № 2 — Від каміння до електронної валюти

Привіт, спільното!

У минулому випуску я представився і розповів про свою ідею створення безкоштовного загальнодоступного освітнього курсу «Про Біткоїн». Моя мрія — щоб цей курс буде перекладений спільнотами на всі мови світу. Почнемо з української.

Детальніше про таймлайн, принципи і ліцензію читайте на сторінці.

Список всіх уроків.

Минулого уроку ми дізналися, що таке Біткоїн, також відомий як магічні інтернет-гроші. Тепер же давайте дізнаємось, чому біткоїн являється грошима і що таке гроші. Для цього ми коротко оглянемо їх історію виникнення та розвиток до нашого часу.

Як з’явилися гроші

Перш за все, гроші з’явилися як засіб обміну. До виникнення грошей люди використовували бартер — просто міняли одну річ на іншу. Наприклад, корову на будинок. Зараз зрозуміло, що цей спосіб не зручний, тому що: складно встановлювати «ціну»; великі речі непросто обміняти; та й що робити, якщо тобі пропонують щось непотрібне?

Саме тому з’явились перші гроші. Кожен регіон мав своє рішення. Так, з 14 по 20 сторіччя для торгівлі між Африкою та Азією використовувались мушлі каурі. Довговічні, непідробні та дефіцитні мушлі були ідеальною природною валютою. Інші культури використовували свої природні матеріали, наприклад, скляні намистини, каміння чи сіль.

Історія каменів Раї з острову Яп

Однією з найцікавіших давніх монетарних систем було використання каменів Раї на острові Яп (Мікронезія).

Жителі цього острова використовували великі та важкі камені. Найбільші мали діаметр 3 метри, товщину 0,5 метра і важили 4 тонни. Вартість каменю залежала від багатьох параметрів, таких як розмір, колір, якість виконання, а також історії цих каменів. Камені раї використовувалися у торговельних угодах, викупах під час або після війни, при одруженні, спадкуванні і т.д. При зміні господаря каменю Раї сам камінь рідко переміщався.

Джерело: Вікіпедія

Система працювала століттями, але в 1871 році американець Девід О’Кіф побачив величезну можливість для бізнесу у виробництві кокосової олії на острові. Він зрозумів, що япці не цікавляться іноземними грошима, тому відправився в плавання на сусідній острів Палау, де використав сучасні інструменти та вибухівку, щоб створити кілька великих каменів Раї, і відвіз їх на Яп.

Однак вартість каменів Раї розраховувалась на основі складної формули, яка враховувала кількість життів, втрачених через працю по здобуттю цих каменів. Простіше кажучи, вони мали цінність, тому що їх було важко отримати. Камені О’Кіфа дісталися легко, нехтуючи традиціями, тому багато жителів села не хотіли визнавати камені дійсними.

І все ж япці прийняли ці камені. Також вони отримали залізні інструменти від європейців, що викликало інфляцію і занепад економічної системи острову.

Функції грошей

Що ж саме робило мушлі та каміння грошима?

Виділяють 3 основних функцій грошей: розрахункова одиниця, засіб обміну та засіб заощадження.

Гроші, як розрахункова одиниця, повинні бути стабільними та простими. Стабільність відповідає на питання: «Чи зростає пропозиція?». Якщо відповідь «так», це означає, що грошей становиться більше. З’являється інфляція, ціна на товари росте, що не зручно ні для покупця, ні для продавця. Простота відповідає на питання: «Як просто виражати цінність товарів та послуг?». Наприклад, встановлювати ціни у каменях Раї було непросто.

Гроші, як засіб обміну, повинні давати можливість отримувати бажане кожній стороні обміну. Наприклад, якщо ви продаєте корову, а вам пропонують 3 кози, то не факт, що вони вам потрібні, адже, ви можете мати вдосталь м’яса та молока. Якщо натомість вам треба кінь, то ви не зможете зробити обмін напряму.

Гроші, як засіб заощадження, означає, що попит та пропозиція на гроші стабільні і, як наслідок, цінність може бути збережена з плином часу.

З розумінням функцій грошей, давайте поринемо у захоплюючу історію золотого стандарту та що прийшло йому на заміну.

Золотий стандарт

Перші європейські грошові системи базувались на бронзі, а пізніше — на сріблі. У VIII — XIV ст. в Європі існував чистий срібний стандарт.

Зі збільшенням обʼєму торгових операцій, у якості засобу обміну стали все частіше використовувати золото. З XV ст. кількість обмінів на золото зрівнялась зі сріблом. Встановився курс обміну одного металу на інший. Цей курс змінювався і не був сталим. Повністю відмовитися від срібла заважало те, що замінити дрібну розмінну монету поки що було нічим. Усунути це вдалося лише у XIX ст. з переходом на паперові гроші та монети з недорогоцінних металів.

Основні причини вибора золота у якості стандартної грошової одиниці:

  • висока вартість невеликого обсягу та ваги;
  • довговічність, незмінність при зберіганні;
  • ділимість та об’єднуваність, можливість ідентифікації за кольором, вагою і т.д.

Це сприяло тому, що вже в античних державах саме золото використовувалось як гроші.

З плином часу від безпосереднього використання золота відмовлялися. Основні причини:

  • транспортування золота — технічно складне і дороге завдання;
  • перевірка золота на чистоту — завдання під силу не кожному;
  • монети схильні до зносу під час використання — їх треба було постійно оновлювати та переплавляти;
  • шахраї сточували монети і переплавляли накопичене золото. Таким чином, монети фактично вартували менше своєї ціни.

Поява паперових грошей вирішувала саме ці проблеми. Золото зберігалося в одному місці та суворо охоронялося. Паперові гроші, фактично, надавали право вимоги на золото. Розраховуючись ними, люди передавали право власності на певну кількість дорогоцінного металу без його фактичної передачі. Це було набагато зручніше і безпечніше.

У 1816 році Великобританія приймає золотий стандарт — приклад, який наслідували й інші розвинені країни. США ввели золотий стандарт лише у 1900 році. Кількість випущених банкнот і монет перебувала у суворій відповідності із запасами золота.

Золото-доларовий стандарт

Із закінченням Другої світової війни у 1944 році представниками 44 країн було досягнуто міжнародної угоди про золото-доларовий стандарт, який отримав назву «Бреттон-Вудська система». США зобов’язалися конвертувати долари в золото за фіксованою ставкою 35 доларів за тройську унцію. Конвертувати долари в золото могли лише уряди та центральні банки інших країн: фізичним та юридичним особам у США було заборонено зберігати та торгувати золотом у злитках з 1933 по 1975 роки. Країни-учасники використовували долари як резервну валюту, утримували стабільним обмінний курс національної валюти до долара США та здійснювали міжнародні платежі у доларах.

Спочатку Бреттон-Вудська система працювала справно: економіка США стала орієнтуватися на експорт до країн, що постраждали в ході Другої світової війни, і високий попит на американську продукцію (автомобілі, сталь, верстати тощо) обумовлював високий попит на долари. При цьому в розпорядженні США перебувало 574 мільйони унцій золота — більше половини світового золотого запасу на момент закінчення Другої світової війни. Ніхто ну сумнівався у здатності США дотримуватися принципів Бреттон-Вудської системи.

До середини 1960-х відновлення Японії та країн Західної Європи значною мірою відбулося, а частка США у світовому виробництві впала з 35% до 27%. Кількість доларів за кордоном при конвертації за офіційним курсом перевищила запаси золота всередині США. До 1966 року на зберіганні в іноземних центральних банків перебувало 14 млрд доларів, тоді як золотий запас США оцінювався у 13,2 млрд, у тому числі лише 3,2 млрд покривали зовнішні валютні зобов’язання. Решта золота забезпечувала долари всередині США. Таким чином, США не змогли б виконати свої зобов’язання щодо конвертації доларів у золото за фіксованою ціною навіть на чверть від загального обсягу іноземних запасів долара. Це супровождувалось тим, що з середини 1960-х країни потроху почали конвертувати долари у золото.

На початку 1971 року ФРГ обмінює 5 млрд доларів на золото і виходить з Бреттон-Вудської системи. Слідом за нею виходить Швейцарія.

15 серпня 1971 року США припиняють конвертуємість долара у золото. Настає ера незабезпечених грошей — фіатного стандарту.

70-ті роки ознаменувалися зростанням інфляції, породженої нафтовою кризою. Нестабільність світової економіки привела до небувалого зростання цін на золото. З $44 за тройську унцію в 1971 році через 8 років вона підскочила до $503, а після вторгнення радянських військ до Афганістану в 1980 році — до рекордних $850.

Ера фіату

Фіатні гроші — тип грошей, цінність яких походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото або іншу валюту, а від державного наказу використання їх як засобу платежу.

Сучасна фіатна система працює в борг сама у себе. Це підтверджує той факт, що зовнішній борг країн постійно зростає. Щоб стримати економічну рецесію, країни друкують нові гроші.

За останні 20 років борг США виріс у 5 разів

Постійне збільшення грошової маси спричинює інфляцію — ріст цін на товари та послуги. Якщо ціни ростуть дуже швидко — від 50% на рік, то ми маємо справу з гіперінфляцією.

Екстремальні приклади гіперінфляції — це Венесуела та Зімбабве. У цих країнах постійний друк грошей привів до такої інфляції, що ціни почали вимірювати у мільйонах, мільярдах і навіть трильйонах.

100 трильйонів зімбабвійських доларів. Оригінал.

Біткоїн — це дефляційна грошей, яка вирішує проблеми, пов’язані зі знеціненням валюти.*

Дефляційна валюта збільшує свою купівельну спроможність з плином часу.

Епілог

То чому ж біткоїн дефляційний? Відповідь на це питання ви отримаєте вже у наступному уроці.

*Щоб більше розібратись у тому, як саме працюють сучасна економічна машина і фіатна система, ми рекомендуємо до перегляду фільм The Great Reset and the Rise of Bitcoin.

Тест до цього уроку.

Від автора

Курс знаходиться в процесі написання. Весь матеріал доступний за посиланням. Ним можна ділитися.

Якщо бажаєте долучитися до створення відео та перекладу курсу — ось домашня сторінка спільноти. Там ви знайдете всю необхідну інформацію і мої контактні дані.

Також підписуйтесь на україномовний канал Про Біткоїн.

Я б хотів викладати і наступні уроки на DOU. Сподіваюся, це актуальна інформація в умовах економічної нестабільності. Ваші коментарі допомагають зрозуміти, що це необхідно.

Чекаю на ваші відгуки! О.

👍ПодобаєтьсяСподобалось3
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Олександр, перед тим, як випускати «освітній курс», який ви хочете перекласти на англійську мову для більшого охоплення аудиторії, краще розберіться спочатку самостійно з предметом, про який ви говорите.

Настає ера незабезпечених грошей — фіатного стандарту.

Ви ж начебто технічний спеціаліст, а розмірковуєте як якийсь гуманітарій, який хоче «мира у всьому світі». Коли ви пишете про «фіатний стандарт», що ви маєте на увазі? Думаю такого стандарту не існує в природі. А коли ви пишете «незабезпечені гроші», особисто у мене це асоціюється із фількиною грамотою, яку Попандопало намалював собі і пропонує її наліво і направо. Насправді ж сама по собі фіатність ще нічого не говорить про забезпечення, чи не забезпечення грошей. Якщо ви мали на увазі «незабезпеченість золотом», то так треба було й написати, але забезпечити гроші певними цінностями можна й без золота.

Сучасна фіатна система працює в борг сама у себе.

Справді, держава-емітент може надрукувати грошей більше, ніж зріс ВВП в цій країні, і через це справді може знецінитись дана валюта. Але біткойн взагалі завжди випускається без будь-якої прив’язки до будь-яких ВВП, тому аргументувати, що через цей недолік фіатні гроші менш надійні у порівнянні з біткойном, не приходиться.

Вікіпедія з вами не згодна 😃

Читайте тут, чим гроші забезпечені.
en.wikipedia.org/wiki/Fiat_money
Fiat money (from Latin: fiat, «let it be done») is a type of currency that is not backed by any commodity such as gold or silver, and typically declared by a decree from the government to be legal tender.

Випуск біткоіну залежить від часу (халвінг) та по факту конвертація енергії в гроші.

В якому місці вікіпедія зі мною не згодна? Там говориться про не забезпеченість золотом чи сріблом, але повторюсь, що це зовсім не означає що гроші не забезпечені товарами чи послугами. І між іншим, якщо визначати валюту як фіатну по критерію «забезпечення золотом чи сріблом», то і біткойн легко і невимушено підпадає під це визначення. Тому, звичайно ж, треба уточнення про яке саме «незабезпечення» ви говорите.

Другий урок був покращений та доповнений. Нова назва: Від каміння до електронної валюти.

Додані розділи «Золотий стандарт» та «Золото-доларовий стандарт». Тепер урок коротко, але повно покриває історію грошей, роблячи акцент на сучасній історії.

Тепер у вас буде повне розуміння того, звідкіля ми прийшли і де знаходимось.
Урок плавно підводить до таких понять як інфляція та дефляція та дає розуміння того, чому ми оперуємо саме цими термінами.

У тест також додані 2 нові запитання.

Чекайте, чекайте. Ви ж у попередній серії казали що не треба плутати спекуляції на курсі, та практичну цінність (щоб це не означало). А тепер вся друга серія присвячена тому що буде тіко зростати в ціні. Тобто треба вкладати гроші в бетховени та чекати поки їх вартість зросте (чомусь). То що це все ж таки — валюта, чи цінні папери для інвестування?

Будь ласка, вкажіть на місце, де я закликаю людей вкладати всі гроші в біткоїн :)

Сьогодні пост наче спеціально для вас писав. Якщо ви дійсно цікавитесь ціноутворенням та цінністю, то вам буде цікаво ознайомитися.

Ви знову ухилились від відповіді на моє питання. Але оскільки ваш лінк веде на статтю про курс біттокена, то я вважатиму що ви вважаєте їх цінними паперами. Це досить цікаво оскільки ви так і не сформулювали що ж такого цінного у системі біттокенів в загалому випадку. Тобто що ж там такого є корисного, окрім пошуку greater fool, котрий купить їх у вас на піку.

Моє посилання веде на статтю про принципи ціноутворення з прикладами у вигляді халвінгу. Про курс там мова не йде.

Зупиніться, через Ваші статті вартість Біткоїну падає :)

Біткоїн — це нова форма грошей, яка вирішує проблеми, пов’язані з дефіцитом та знеціненням валюти.*

І додає купу власних проблем.

Як же саме біткоїн зберігає від інфляції?

Чекаю з нетерпінням))

Які проблеми ви маєте на увазі?

Інфляція — це спосіб ж стимулювати економіку, хіба ні? Якщо ми всі перейдемо на валюту, яку не можливо девальвувати — це ж буде економічний колапс. Навіщо мені купувати сьогодні продукт Х, якщо завтра він буде коштувати дешевше?

Перш за все, треба розібратися, чому він буде коштувати дешевше? Якщо продукт Х коштує сьогодні 1000 сатоші, чому він завтра раптом подешевшає?

Це я про те, що не все так однозначно з бітком, і він точно не сільвер булет :)

Підписатись на коментарі