Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

Як змінилось ставлення іноземців до українців?

56 день війни. З українцями пліч-о-пліч весь цивілізований світ у боротьбі з російським агресором. Люди з усіх куточків планети підтримують нас морально, духовно та матеріально.

Чи помічали на собі зміни ставлення іноземців до українців після початку повномасштабної війни? В чому це проявляється? Як допомагають? Що кажуть?

✍️ Діліться історіями в коментарях.

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Мне стыдно за украинцев которые за границе считают что им все должны, они забыли про культуру , вы приехали в новую страну так ознакомьтесь про законы и культуру, спросите у волонтёров что в данной стране не разрешается и как вести себя в обществе. Радуюсь когда вижу что люди за границей (украинцы) уважают помощь и благодарят.

Як допомагають? Що кажуть?

Кажуть шо краще б не помагали пше! Ваш любий поляк ❤ (На самом деле, я в Украине, но я примерно понимаю что думают люди, когда понаехали, с 2014 года такое внутри Украины было, и сейчас есть, что понаехавшие, вызывают с одной стороны жалость и сочуствие, а с другой стороны раздражение, потому что им фсе должны)

Так некоторые понаехавшие реально считают что запад и запад Украины виноваты во всем, что на востоке происходит, чувствуют себя обиженными. Вопрос только почему в россиюшку то не уехали а рванули на запад.

З досвіду Варшави скажу — молоді поляки трохи прифігіли від «культури» котра сюда приїхала.
Дуже багато дітей віку 14-16 років бігає по магазинах і клянчить продати алкоголь. Викрикі на вулиці, музичні вечори под PKiN з піснями " Я солдат" як база, поліція і страж мейскій поки що робить зауваження замість штрафів, але від побаченого трохи стає соромно за «культуру».
Здебільшого всі все розуміють, а негатив більше від «понаєхів», бо то в нього право на ВНЖ відстрочать в звязку з напливом, то «а пачєму я 3к плачу за хату, а кто-та за бесплатна».

Поляки мають одну рису характеру — допомагати тим хто в біді (як вони самі кажуть «це за того що коли в нас була війна — нам не допоміг ніхто), але коли хоть трішки все затихне і прийде спокійний час, будьте певні, біженці будуть не тільки «не зовсім бажані» а і появляться палки в колеса.

in short, a year ago it was an issue to register e-residency in Estonia, and now they reimburse all the fees for Ukrainians. Quote from an email i received today — Ukrainian citizens who are granted e-Residency after Feb. 24th and register their first company in Estonia using an eligible business service provider will be reimbursed for the fees.

А счета в банках хоть открывают. А то раньше не открывали и на этом вся е-резиденси и заканчивалась

Працюю у команді, де 3 людини з України (я та ще двоє) та 9 з Англії. Так от англійці з самого початку війни кажуть, що якщо, хлопці, вам посеред робочого дня треба сховатися у бомбосховище під час повітряної тривоги — без проблем, ваша безпека понад усе.
Але так як нам всім пощастило жити у містах, далеких від бойових дій, то працюємо у звичному режимі, як і до війни. І от саме це англійців дуже вражає, що у людей війна під боком, а вони тасочки пиляють :D

Тому суб’єктивно відчуваю більш високий рівень поваги до української нації зі сторони іноземних колег. Бо вони дивляться на нас (а також дивляться/читають новини) і автоматично цю сміливість й незламність переносять на абсолютно всіх українців.

in our team there were 3 Ukrainians, and 2 non Ukrainians, a British client decided Ukrainians work better even in war conditions, and asked the other two team mates to be moved away.

Дания.

Красный крест, миграция жалуются что многие приехавшие не знают никаких языков, даже простого английского. Это сильно всё тормозит.

Культура и менталитет. Прямая цитата девушки, консультировавшей людей от миграционной службы:

Last time I was out having meetings it was with afghani people, and they were the most considerate, kindest people I have ever met. And here if someone needs to wait for 5 minutes to get my attention, they are unhappy about it, so I was a little surprised how people are very egocentrical to their own needs... is what I experienced today. Not all of them, but quite a few.

Потом добавила:

A little bit of a problem is that I think a lot of people in Denmark believe that ukrainians are very like danish people. But of course they’re not, because Ukraine has a different culture and a very different history. That’s one misconception a lot of danish people have.

Когда звонишь в Danish Immigration Service и ждёшь на линии, там время от времени крутятся короткие сообщения. На этой неделе появилось совсем новое:

Because of the war in Ukraine, you can experience significantly longer waiting times. We’re making an effort to attend your call as quickly as possible and hope for your understanding. We appreciate that we can keep up a nice tone and focus on your inquiry inspite of the longer waiting time.

И я прекрасно понимаю о чём они, пообщавшись на волонтёрских началах лично с некоторыми индивидами, которые искренне считают что ты (и все вокруг) им обязаны и даже не говорят спасибо.

Поотдаль от одного лагеря, где много детей, много частных домов. Поскольку это Дания, они не окружены никакими заборами. Дети бесцеремонно забегают в чужие сады и там играются. Местные недовольны.

В самом лагере на туалете написано: «Шановні українці! Будь ласка, не ставайте ногами на унітаз». В администрации на дверях: «Будь ласка, поважайте наші робочі години. Звертайтеся до нас в неробочий час лише з невідкладних питань».

Местные и волонтёры привозят гуманитарку, люди впадают в ажиотаж. Когда привезли пиццу, одна женщина пришла с пакетом и гребла в него явно больше чем надо. Когда привези рыбу, образовалась давка. Сломали волонтёру зеркало на машине. Пара, уходя: «взял две» — «зачем, всё равно её дети не едят». Кто-то украл печенье.

Я тут :)
Провів у Данії десь ~70 днів за вісім поїздок, переважно великий Копенгаген, а от сьогодні вже 67-й день мого перебування в Швейцарії, округ Біль кантону Берн (ну і поїздив уже по країні, не без того, вже десять різних кантонів)
Головне враження — бернці реально схожі на нас, провінційний кантон Берн реально схожий на Україну (навіть гори Юра як Карпати). А от данці — ні, не схожі, вони інші.
З бернцями мені комфортно, з данцями було... Дивно якось.

И я прекрасно понимаю о чём они, пообщавшись на волонтёрских началах лично с некоторыми индивидами, которые искренне считают что ты (и все вокруг) им обязаны и даже не говорят спасибо.

Та вони і в Україні такі, на Заході, біженці зі Сходу, яким усі винні.
АЛЕ! Це якраз, до певної міри, свідчить про схожість і близькість. Бо такі нарвані люди якраз характерні для розвинених суспільств, тоді як для згаданих афганців будь-яка увага європейців то вже честь. Тобто якби ви потрапили до янголів, ви б їм не хамили, вони для вас занадто вищі. А схожим на себе добрим людям можна і похамити.

Здравствуйте и спасибо за ответ, было интересно прочитать ваш опыт. При всём уважении,

Бо такі нарвані люди якраз характерні для розвинених суспільств

Вы правда считаете украинское общество развитым?

Вы правда считаете украинское общество развитым?

Якщо коротко, то так.
Якщо не коротко, то це срачогенеруюча тема з нечіткими критеріями істини. Але не забувайте, що це я пишу на третьому місяці у Швейцарії, якщо що.

Якщо не коротко, то це срачогенеруюча тема з нечіткими критеріями істини

Это да, лучше и не скажешь

Ох я тоже подофигела от некоторых наших индивидуумов.
Мы когда из Львова ехали в Киев, то какое-то время просидели на жд вокзале в ожидании окончания комендантского времени. Мой кот непоседа ещё та — мы пошли с ним гулять по залу, он не убегает и не пытается спрятаться, гуляет прям как собака. Проходим мы мимо одной дамы с девочкой лет 13 и та просто хватает моего кота не спросив даже разрешения, кот шипит, ему явно не в прикол, а та не отпускает. Ни стыда ни совести.

о жах, дитина взла на руки кота, просто вершина нахабства

Этот ребёнок выше меня. И никакой возраст не есть оправданием когда дело доходит до издевательства над животными.

> Дитина взяла на руки кота
> Издевательства над животными

омг, як припинити волати?

Это не воспрос определения степени нахабства

Это вопрос того, что у ребёнка должно быть привито чувство границ и приватности

Воспитанность, другими словами

У ребенка должна быть минимальная культура (дада в 13 лет тоже) . спросить «можно ли погладить?» и если видно что коту это не нравиться, перестать его трогать и поблагодарить(извиниться) хозяина животного и попрощаться

I can talk about the NL — local families that accommodate displaced Ukrainians point out a lot of cultural differences — among others: ukrainians take showers too long, always freezing inside, complain a lot about dutch way of eating (dutch eat hot meals mostly for dinner and the rest is bread and sandwiches), mothers are crazy about feeding their kids and willing to cook all day, also they cnt understand why everyone wants to settle in big cities, I often see that families who planned to accomodate ukrainian refugees after a month or so start looking for another hosting family...

dutch eat hot meals mostly for dinner and the rest is bread and sandwiches

Так от такого количества хлеба можно потолстеть, у нас не принято ездить на великах как в NL чтобы сжигать калории (в крупных городах еще крутая холмистая местность, там на велике особо не покатаешься).

i find local lunch habits very strange too, even if I worked and lived in the NL in 2020-2021. I also feel myself weird as when i worked here i was like everybody else — procedure wise, now that i am a displaced person all the procedures are different: like in a pharmacy I explain how they should process the expenses because i am not insured, or in a bus i show the passport instead of the ticket etc — this makes me feel stand out in the bad way. I also feel that all the benefits we get irritate the locals (

ukrainians take showers too long

Не первый раз замечаю, что беляши доколупаются до какой-то хрени и будут потом долго называть это «странным».
Конечно, тут объясняется тем, что вода дорогая, но и в других ситуациях они так себя ведут.

В аптеці продають рецептурні ліки, якщо не антибіотик чи наркотик, коли кажеш, що приймав їх в Україні.

«якщо не антибіотик» — для біженців це фактично відкладений вирок. Таборами інфекції ширяться ну дуже швидко. В 100 разів швидше ніж працюють бюрократи.

Це тільки початок, ще не змінилося. Але зміниться. У кожній країні буде все інакше — через юридичну складову. Саме юридичне питання зараз ключове, бо подія для сучасної Європи безпрецедентна, і ті закони, що працювали раніше — абсолютно не підходять до того, що сталося зараз.

Найгірший варіант — коли влада зробить вигляд що все «саме якось розрулиться». Тоді розрулиться за найгіршим сценарієм, із контролем біженців українськими бандформуваннями. Які в свою чергу створять погану репутацію всім українцям, чим фактично лише закріплять свою владу.

Франція із цим уже стикнулася, коли пропустила бозна скільки арабів — і все ще не розрулила. І все пішло саме за найгіршим сценарієм. Бо гроші не можуть замінити правила гри, але простимулюють гру за чужими правилами.

LOL, люблю твої теоретизування :-)
Знаєш, як я навчився тут у Швейцарії відрізняти російськомовних біженців від російських туристів?
Серед наших практично ніколи немає чоловіків 18-60, або сиві, або шмаркаті, але здебільшого саме жінки і діти.
Решту додумай сам. Бандформування, ггг, Діму Мєдвєдєва перечитав :-)

Шмаркач — сопляк, шмарклі — соплі. Вивчайте державну мову :)

Питання про зміну ставлення місцевих до місцевих українців чи українців в Україні? До українців в Україні ніяк не ставились. Чи питання про рівень підтримки України і українських біженців, в т.ч. гуманітарної допомоги в Україну? Сформулюйте чіткіше питання будь ласка

Підписатись на коментарі