Обсуждаем нужны ли были минские договоренности

Аркадій Бабченко:

Минские договоренности
Интересно, а те, кто с дерьмом смешивал минские договоренности и орал про барыгу Порошенко, теперь понимают, что было бы, если бы вот это всё не удалось остановить в 2015-м и оно — вот это всё — поперло бы тогда, всей этой тысячей танков, двумястами тысячами орков, полутысячей самолетов, тысячами ракета и сотнями тысясч снарядов и авиабомб, на страну, не имеющую к тому моменту армии практически вообще и ПВО совсем вообще?

Остановлено подписанием одной бумажки. Одной филькиной грамоты.

Выиграно восемь лет. За которые построена та армия и та оборона, об которую разбиваются сейчас волны орков.

Сколько ж говна было за эти восемь лет, бог ты мой...

Сука такая, барыга проклятый.

Ваш Дед

👍ПодобаєтьсяСподобалось2
До обраногоВ обраному0
LinkedIn

17 коментарів

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Таки барыга и таки проклятый и оно еще отсидит свое!
рашка активно готовилась к войне на протяжении этих 8 лет это факт.

Для тих, хто забув або й не знав нашу історію.
Ось обстановка в Криму і на кордонах України на момент захоплення Росією Криму.

www.radiosvoboda.org/a/29794488.html

Я думаю, что аппетит у Хуйла развивался во время еды и если бы он получил по рогам в Крыму, он бы не полез и на Донбасс и минские соглашения бы не понадобились. Это единственное сослагательное наклонение, в котором я уверен.

Потом, вопрос почему Порох так стремился договориться и для этого использовал Медведчука. Неужели у его страха были столь велики глаза, что после двух эпизодов потерь в несколько сотен человек при выходе из оперативных окружений в Иловайске и Дебальцево, он неизменно бежал «договариваться»?

Почему сейчас Зеленский не сдает вообще ничего, потеряв раз в 10 больше, чем Порох тогда? Я думаю, что сывочолый просто слабый человек, без стержня. Ему недостает тщеславия, чего в избытке у Зеленского. Порох ради славы не готов рисковать ни жизнью ни своими финансовыми потоками. И Минск он был готов выполнить еще тогда, просто националисты не дали, бросив гранату под Радой.

Барыга есть барыга.

если бы он получил по рогам в Крыму

Що ти маєш на увазі під «отримав по рогах в Криму»?

Від кого саме? 100% СБУ, 95% міліції, 80% ЗСУ перейшли в Криму на бік ворога. Одразу. 23-го лютого.

Вірними присязі лишились тільки 2000 із 12.000 воєних в Криму. Беркут, спецура, тощо зрадили Україну.

Це проти 35.000 російського контингенту в Криму. ЯКИЙ ТАМ ВЖЕ БУВ! Через харківські угоди 2010 року, які значно розширювали повноваження та свободу переміщення російських воєнних по Криму

Командувач ВМС України Березовський перейшов на бік ворога наступного дня після призначення.
uk.wikipedia.org/...​вський_Денис_Валентинович

Спецзв’язок не працював, був зруйнований, а деінде спецзв’язківці перейшли на бік РФії і контролювали канали. Накази передавались через звичайний мобільний зв’язок. Аеродроми були захоплені російськими спецпризначенцями в перші ж дні.

Ось так диспозиція. Давай, герой, розкажи нам, як же ти «надавав би по рогах в Криму». Ми послухаємо.

Може, це тобі бубочка вам розказав, як би він своєю голеною груддю зупинив би ворога в Криму? Чого ж він зараз його не зупинив на Чонгарі? Чому Херсон, Каховка, Нова Каховка були захоплені наступного дня з початку наступу? А Мелітополь, ключ до всього півдня України, був захоплений через 3 дні.

стремился договориться и для этого использовал Медведчука

Це брехня. Медведчук ніколи не брав участь в перемовинах про перемір’я. Тільки в обміні полоненими.

сейчас Зеленский не сдает вообще ничего,

Що, блдь? А Херсон, Каховки, Мелитополь, Волноваха, Ізюм?
А з ким вже 20 разів зустрічались в Стамбулі його зелені представники? Разом із Сашкой Чалим, відомим сепаратистом.

Зелебобікі гірше за росіяшек. Там хоча б є цензура. У зелебобіків є повний доступ до інформації, але чомусь вони свідомо вибирають собі тільки те брехливе лайно, яке підтверджує їх світогляд.

тщеславия, чего в избытке у Зеленского

Саме так. Вся влада зелені тримається на його тщеслав’ї. І він ніколи не згодиться просто так віддати цю владу.

Порох ради славы не готов рисковать ни жизнью ни своими финансовыми потоками

Порох — офіційний доларовий мільярдер. Він міг спокій ще в 2014-му просто плюнути на все, купити десь острів в океані і жити там, купаючись в грошах. Але ні, він очолив країну в найскладніший час нашої історії. І зберіг її.

Порошенко і прямо зараз, знову, як і в попередні роки, витрачає сотні мільонів гривень своїх грошей на допомогу армії. Попри те, що зелені тварі так і не закрили фейкову справу про нібито «державну зразу», попри те, що через «телемарафон» зелена влада повністю монополізувала інфопростір і знову л’ють тони брехні на Пороха та «ЄС», зализуючи зеленим і бубочці всі дірки, які знаходять. Попри все це, він просто знову засучив рукава і в’ябує за Україну.

Так, він не тщеславний. Він просто любить Україну. Як би це ні було противно чути зелебобікам.

Минск он был готов выполнить еще тогда, просто националисты не дали, бросив гранату под Радой.

Це теж нахабна брехня. Порох чітко дотримувався підтриманою в світі послідовністю: з початку — безпека, вивід військ, роззброєння бандформувань, передача кордону, а тільки потім — політична частина. Він чудово знав, що Хуйло на це ніколи не піде.

Саме Зеленський прийняв «формулу Лаврова-Штайнмайра» на парижському самміті Нормандської четвірки і згодився її виконати. І саме зеленського ми зупиняли акціями протесту, щоб ця падаль не пішла виконувати ту зрадницьку формулу.

Ось так диспозиція. Давай, герой, розкажи нам, як же ти «надавав би по рогах в Криму». Ми послухаємо.

Как минимум ввести военное положение, как оно введено сейчас. Чтобы у народа не оставалось никаких иллюзий. Как максимум — начать боевые действия на территории Крыма (у Чонгара, в северном Крыму), забросить туда войска из других областей, чтобы связать там российскую группировку, о которой ты говоришь. Результат конечно непредсказуем, возможно было бы много потерь, но не больше, чем в последующие 8 лет на Донбассе и уж точно не больше, чем сейчас.

Порох — офіційний доларовий мільярдер. Він міг спокій ще в 2014-му просто плюнути на все, купити десь острів в океані і жити там, купаючись в грошах. Але ні, він очолив країну в найскладніший час нашої історії. І зберіг її.

Свалить и потерять весь свой бизнес здесь? Трижды «ха». Ну и не забывай, что у миллиардеров эти деньги не лежат в кэше под подушкой, они в активах, в бизнесе на территории Украины. Свалить бы он смог, но миллиардером он бы не остался. Ты еще скажи, что Коломойский из больших патриотических чувств возглавил тогда Днепропетровскую ОГА, а не чтобы сберечь свои активы от передела.

Порошенко і прямо зараз, знову, як і в попередні роки, витрачає сотні мільонів гривень своїх грошей на допомогу армії.

Фоткается на блокпостах в Киеве, знаем. В фейсбуке активничает, знаем. На своих каналах поливает дерьмом высшее руководство страны и ищет зраду, знаем. Сотни миллионов долларов на помощь именно армии — впервые слышу. Нет, сколько-то он тратит, но у него первично не помочь, а чтобы об этом все узнали. Т.е. ведет свою предвыборную компанию, чтобы было чем крыть на вопрос, «а где ты был во время войны?». Я так это вижу.

Так, він не тщеславний. Він просто любить Україну.

Если бы он любил именно Украину, а не свой бизнес и свою партию в ней, он бы прекратил лить грязь и искать зрады среди тех, кто действительно защищает и организовывает защиту нашей Родины.

Це теж нахабна брехня. Порох чітко дотримувався підтриманою в світі послідовністю: з початку — безпека, вивід військ, роззброєння бандформувань, передача кордону, а тільки потім — політична частина. Він чудово знав, що Хуйло на це ніколи не піде.

Конечно. Многоходовочку придумал! С первого дня знал, что Минск никогда не будет исполнен, только никому об этом не говорил. И заседание в Раде по особому статусу Донбасса после второго Минска собрал чисто для виду. Ага-ага.

Саме Зеленський прийняв «формулу Лаврова-Штайнмайра» на парижському самміті Нормандської четвірки і згодився її виконати. І саме зеленського ми зупиняли акціями протесту, щоб ця падаль не пішла виконувати ту зрадницьку формулу.

Эта формула никак не противоречит подписанному Порохом Минску-2. Ничего сверх ранее подписанного Порохом Минска Зеленский не подписывал и ни с чем не соглашался.

Зима, мороз 30 градусів. Горобець летів, замерз, упав, дубіє вже...Але йшла корова і на горобця насрала! Тепло так йому стало, відігрівся горобчик, зрадів, почав голосно цвірінькати.Почув цвірінькання котяра, прибіг, витягнув горобця з гамна і з’їв...

Мораль № 1: не кожен тобі ворог, хто на тебе насрав.
Мораль № 2: не кожен тобі друг, хто тебе з гамна витягнув.
Мораль № 3 (головна): ПОПАВ В ГАМНО — СИДИ ТИХО І НЕ ЦВІРІНЬКАЙ.

Напоминаю, что насильственные действия в отношении политического трупа — это военное преступление и вообще нарушение женевской конвенции.

Как уже правильно писали: «история не терпит сослагательного наклонения».
— Что если бы Украина не отдала Крым без боя? Помогло бы НАТО или нет?
— А что если бы Украина официально отдала Крым Парашке (в обмен на газ например)? Парашка не стала бы устраивать войну на Донбассе?
— Что если бы Минск выполнили как хотела Парашка: Украины бы отдала Крым и получили назад Донбасс как про-российскую автономию?
— Что если бы в 2021 Украина отказалась от НАТО? Напала бы Парашка все равно?
— Что если бы в 2022 Хуйло знал чем обернется для него война? Напал бы он на другую страну или все равно полез только подготовился лучше?
— Что если бы еще 17 Февраля власть сказала что Парашка точно нападет, ввела бы военное положение и начала эвакуацию мирных жителей в Европу?
— Что если бы наши клиенты знали что минские соглашения не заморозили конфликт — а война все равно будет?
— Оставался бы я в Харькове и в Украине если бы знал что будет?
— Эвакуировала бы Украина Мариуполь или наоборот запасла там побольше запасов и оружия если бы знала что он попадет в блокаду?
И наконец:
— Подписала бы Украина в 2022 году новые мирные соглашения, потеряв часть территорий или воевала бы до последнего украинца?

Обʼєктивно можна буде сказати через 10-20 років після закінчення цієї війни, тоді, з висоти років, стане зрозуміло що робилось правильно, а що ні.

Але з того, що видно особисто мені зараз, Порох програв Зелі інформаційну кампанію.
Але якщо в 2019 багато хто з нас бідкався, що Зе виявився таким майстерним піар-воїном, то в 2022 ми дякуємо всім святим, що нашим президентом виявилася саме така людина.

Чесно кажучи, я думаю, що Порох зараз би гірше проявляв себе в якості президента, принаймні останні 55 днів.

Важко не програти, коли на боці зелі (а точніше, кандидата «аби тільки не Порошенко») були медіа-ресурси ВСІХ олігархів України + КремлеЗМІ + грантоїди. 10% ринку проти 90% ринку ЗМІ — зовсім не однакова ситуація.

Не бачу сенсу в цій темі. Всі все одно залишаться при своїй думці. Люди так влаштовані, що через фільтр переконань проходить тільки та інформація, яка тільки підтверджує саме переконання, все інше відфільтровується по різним причинам — брехня, фотошоп, (ЗЕ/ПО/Ю/Г)-бот, методичка, заплатили...
Далеко не кожен може бути насправді об’єктивним, це потребує чимало зусиль. До того ж ніхто тут не експерт в міжнародній політиці, як і в оборонці.
Тема — просто черговий холівар буде.

Серед 20% людей, які вміють виробляти та міняти свою точку зору, а не беруть її ззовні, є люди, які досі під впливом зелено-кремлівської пропаганди про «пороха-баригу». Ось до них хочеться достукатись. Там є, невеликі, але шанси.

В нас одна сусідня недокраїна вже живе історією «в сослагательном наклонении». І це затягує. Оно самі погляньте: можна вивезти Бабченко з мордору, але не можна вивезти мордор з Бабченко.
Корочше, не тягніть гидоту в хату!

Майже з усім згоден. Просто не все поперло б, бо багато чого просто не існувало ще. Скажімо, в 2015 вони десь насилу нашкрябали лише 26 «Калібрів», бо більше не було. І так багато з чим.
Вони теж готувалися і ВПК в них працював.

Тільки ось вони просто дооснащували вже готову армію, а ми будували її з абсолютного нуля. На весну 2014-го у нас було боєздатних частин на 6000 бійців.

Ну це, до речі, не означало, що не було підготовлених кадрів. Просто відносно чітких вимог до комплектації механізованих та десантно-штурмових з’єднань, їм чогось бракувало для повноцінного виконання бойових задач.
Я то до того, що ще Віктор Муженко обурювався, коли говорили, що армії не було «абсолютно». Де б ми були, якби її не було зовсім, уявити страшно. Просто була розукомплектована.

Підписатись на коментарі