Мій тимчасовий дім — Лодзь. Поради тим, хто планує до Польщі

Всім привіт! Я — Катерина Нечай, менеджерка Корпоративного центру навчання NIX.

До війни я не уявляла, що коли-небудь покину Харків. Однак після того, як снаряд упав біля нашої обладміністрації і над містом почала літати російська авіація, я зрозуміла: далі терпіти не можна. Найбільше я переживала за 8-річну доньку, тому серйозно задумалась про переїзд.

Наразі я готова поділитися своєю історією релокейту. Сподіваюся, мій досвід буде вам корисним.

Харків — Львів — Перемишль — Краків — Лодзь

На випадок війни я не мала жодного плану. Вранці 24 лютого я вибігла до магазину за їжею і була 30-ю в черзі. Стало моторошно. Тоді здавалося, що цей жах скоро закінчиться, але ні. У Харкові ми залишалися до 2 березня, а потім на нас із донькою чекали три дні виснажливої дороги та переїзд до Польщі.

Для евакуації спочатку розглядала західні регіони України та Кривий Ріг (тут живуть бабуся та дідусь доньки). Але все ж таки вирішила, що повноцінно організувати безпечний простір для дитини та для себе зможу лише за межами країни, як би сумно це не звучало. Польщу обрала за принципом близькості до рідних, які зараз в Україні, та за кількістю знайомих, які вже перебувають у Лодзі.

З Харкова до Львова допоміг дістатися машиною родич. Зі Львова до Лодзя наш маршрут був таким:

• Безкоштовна електричка Львів — Перемишль. Охочих поїхати того дня було дуже багато. У тунелі до поїзда простояли 4 години в черзі, потім ще 12 годин їхали, стоячи (зазвичай дорога займає 4 години). Польщею їхали значно швидше.
• Електричка Перемишль — Краків — 2,5 години, Краків — Лодзь — ще 2,5 години. Вже більш комфортно і без натовпу. Проїзд був безкоштовний, квитки брали у касах, показавши паспорти.

Якщо ви плануєте їхати до Польщі, ваша перша і головна мета — перетнути кордон. Далі буде простіше дістатися того місця, в якому ви вирішили зупинитися. Я раджу перетинати кордон на автобусі. Нехай він і буде платний, але принаймні ви точно сидітимете. А це також важливо після кількох днів на валізах.

Автобуси до Лодзя та інших польських міст відправляються щодня з львівського автовокзалу. Міжнародна каса працює з 09.00. Квитки часто з’являються у продажу перед відправленням. Так що у вас є хороші шанси прийти першим, одразу купити їх і того ж дня виїхати.

Гуманітарна допомога на місці

З їжею, побутовою хімією і теплим одягом допоможуть волонтери. Все це вони видають за наявності паспорта всім українцям, які перетнули їхній кордон після 24 лютого. А далі — не думаю, що витрати на продукти та речі першої потреби у вас значно зростуть. У супермаркетах тут ціни такі ж, як у Харкові.

Інформацію про те, як отримати гуманітарну допомогу у Лодзі, ви можете знайти на цьому ресурсі, а також у Telegram-каналах:

• lodzua
• lodzobyava.

У плані гуманітарки я не люблю нахабніти. Розумію, що комусь вона буде більш потрібна. Лише другого дня у Польщі скористалися допомогою волонтерів, бо приїхали з двома рюкзаками втомлені та брудні після дороги. Потім досить швидко самостійно налагодили побут в орендованій квартирі.

Житло

Як мені розповіли місцеві, зараз у Польщі катастрофічно не вистачає соціального житла (саме безкоштовного), а те, що здають — переважно полякам чи лише на тривалий термін, від року. Якщо не хочете постійно жити у безкоштовних кімнатах або хостелах, розраховуйте мати при собі щонайменше 600 у.о. на перший час.

У середньому оренда однокімнатної квартири у Лодзі коштує від 1500 злотих, 2 кімнати — від 2200 злотих.

Я орендувала перше, що побачила з оголошень. З огляду на кількість біженців, нам дуже пощастило знайти квартиру-студію за 1600 злотих (з комунальними). З пошуком житла допомагали знайомі.

За їхніми словами, ціни на оренду житла підняли, але поляки добре ставляться до нас та роблять знижки на заставу. Я натрапила на дуже хорошу пані, яка взяла лише 500 злотих замість 1600. Але будьте готові одразу віддати більше — місцеві орендодавці вимагають кауцію (заставу) у розмірі місячної оплати за квартиру.

Обов’язково укладіть договір, в якому будуть коректно прописані умови оренди. Це може бути нотаріально засвідчений документ або розписка, в якій чітко вказано терміни оренди, розмір оплати та хто і за що відповідає у разі псування майна. Ми з господаркою квартири уклали другий варіант договору та до всього перерахованого дописали, що я проживатиму з дитиною. У документі також підписався поручитель з боку полячки. Щодо довідки про доходи, з мене її ніхто не вимагав.

Наша нинішня квартира як житло для мами з дитиною — чудовий варіант. Кухня обладнана всім необхідним, ванна теж, але... Сюрпризом стало те, що на кухні було абсолютно порожньо. Навіть виделки не було. Але це й не мало суттєвого значення. За 10 хвилин після оглядин квартира вже була наша.

А далі була неоціненна допомога волонтерів. Спочатку нам подарували надувний матрац, а потім уже повноцінний диван, стіл, стільці та навіть кімнатні квіти. Ці та інші речі для дому, а також одяг ви можете знайти у цій Facebook-групі. Тут поляки публікують оголошення про товари, які віддають безкоштовно. Такі ж пропозиції є й на польському OLX. З початком війни на сайті зробили окремий розділ для допомоги українцям.

Робота та дозвілля

На щастя, робота в мене залишилася, щоправда, трохи змінився ракурс. Завантаження вистачає, що дуже тішить і мотивує не опускати руки. Сьогодні велика кількість українців залишилась без постійного заробітку.

Тим, хто переїхав до Польщі без знання іноземної мови, особливо важко. Приклад — моя подруга-медсестра вже декілька тижнів не може знайти роботу. У місцевих чатах взаємодопомоги дуже багато дівчат із дітьми, яким потрібна робота на пів дня через те, що діти ходять до школи чи дитсадка. Не знаєш англійської — ще менше гарних пропозицій.

Евакуація для нас із донькою була складною. На початку ми з нею домовилися: нехай нам обом і страшно, але давай ти сприйматимеш цю ситуацію не як щось небезпечне, а як пригоду. І вона велика молодець, що впоралася!

Зараз досі боїться гучних звуків транспорту, думає, що пролітає літак. Відволікаємося прогулянками містом та навчанням. Наразі займаємося в українській онлайн-школі. Тут непогані уроки з психології, творчості, математики, є різні майстер-класи. Донька захоплюється театром і вдома ходила до театрального гуртка.

Зараз донька навчається у польській школі поряд з нашим тимчасовим помешканням. Її дуже привітно зустріли, вона швидко влилася до колективу. У класі ще четверо українців. Для наших дітей зробили безкоштовні шкільні обіди.

Цікаво, що у них є урок релігії (поляки католики), але на нього не змушують ходити діток з України, лише за бажанням. Запровадили для них додаткові уроки польської мови, теж можуть ходити всі охочі.

На новому місці намагаємося знайти такі ж заняття, щоби не відчувати біль втрати. Якщо теж шукаєте для своїх дітей гуртки, актуальну інформацію про різні можливості можете подивитися ось тут. Уроки безкоштовні.

Поки залишаємось у Лодзі, налагоджуємо побут, гуляємо та, звичайно, підтримуємо зв’язок із рідними. Донька показує спектаклі своїм друзям в онлайні, я спілкуюся з близькими та друзями, які залишилися в Україні. Так вдається психологічно залишатися в нормі та намагатися жити, як раніше.

Коли повернусь додому...

Мрію побачити свій будинок цілим.

Мрію побувати на спектаклі у доньки та вболівати за неї на чергових змаганнях з плавання.

Мрію прогулятися ввечері після роботи улюбленими центральними вулицями у бік рідної оселі.

Мрію провести з друзями і колегами запланований до війни корпоратив.

Мрію, щоб війна закінчилася і всі ми відзначили перемогу у своїх рідних містах під мирним небом.