Майбутнє України — ІТ. Які підходи сприятимуть його розвитку

Усім привіт, мене звати Зеник Матчишин, і попри те, що війна ще триває, я хотів би поділитись думками про можливі розвитки подій в Україні.

Реальність така, що багато підприємств, особливо на сході вже не будуть працювати. А ті що і перезапустяться, зроблять це не скоро. Навіть якщо будуть інвестиції, Росія з карти не пропаде, і розраховувати на серйозні промислові речі найближчим часом дуже наївно. Навіть якщо будуть гроші та добра воля, підуть роки, поки все перезапуститься.

Легка промисловість значно краще, там відновлення буде значно швидше, проте серйозний ріст зразу дати не зможе.

Проте є одна галузь, яка не вимагає серйозних інвестицій, можна за короткий час радикально збільшити кількість зайнятого населення та генерувати серйозний експорт.

Звичайно, це ІТ

Я думаю, що саме ІТ має бути одною з ключових та провідних галузей нової України. Щоб конкретніше: дати +1 мільйон робочих місць цього року та +3 мільйони робочих місць наступного.

Чому?

За 3-6 місяців можна радикально збільшити кількість людей, задіяних в галузі, при дуже малих затратах. І саме ця галузь є одною з небагатьох, де це можна робити на відстані.

Фактори, які сприятимуть розвитку

• Російське та Білоруське ІТ по суті померло. Китайське ІТ ще живе, але події та поведінка Китаю ставлять під великий сумнів можливість стратегічного розвитку сервісного ІТ як напрямку.
• Багато країн, які були типовими постачальниками таких послуг, зайняли нейтральну та проросійську позицію, тим самим поставили себе під удар, оскільки навіть після війни санкції знімати не будуть, а вторинні будуть тільки посилювати. Відповідно підмочена довіра буде робити їх не такими вже й очевидними стратегічними партнерами з напрямку ІТ.
• На особистому рівні, звичайно, підтримують, проте з бізнес-сторони це таки ризик вести з Україною зараз справи, проте це — тимчасовий стан. Активна фаза війни не буде йти роками. Як тільки активна фаза війни закінчиться, вони, навпаки, захочуть мати ще більше точок дотиків, оскільки замість того, щоб дати гроші — краще дати роботу. Таким чином з їхньої сторони буде і персональний вклад, і бізнес буде підсилений. Трансформація меседжу «Українці — сильна та хоробра нація, яка має сильну та хоробру армію» в «Українці — розумні та працьовиті фахівці, які не бояться вирішувати складні завдання».
• Україна таки буде в ЄС і буде мати інші драматичні покращення у діловій взаємодії з цивілізованим світом, що ще більше полегшить роботу ІТ.

Що саме мається на увазі під 1-3 млн робочих місць

Є три великих резерви для росту:

1. Люди, які вже в ІТ, і які можуть більше.

2. Люди, які не в ІТ, але хотіли, просто були недостатньо наполегливі, чи не було хорошої нагоди долучитись.

3. Люди, які не в ІТ, які не хотіли, але можуть.

Перша група цікава, проте це більше про середню ланку, що теж треба.

Друга та третя група найцікавіші. Хронічною проблемою ІТ є дуже ускладнена робота з початківцями у більшості компаній. Природа цієї проблеми у тому, що це — сервісний бізнес. Тобто за людину має в тій чи іншій формі платити клієнт. Що означає, що людина має приносити хоч якусь користь з першої години праці. В частини компаній є різні методи, як полегшувати цей момент, проте для переважної більшості варіант «закинути на проєкт, а там розберуться» не є прийнятний, як би всім цього не хотілось. Зі сторони потенційних кандидатів це призводить до замкнутого кола: нема навичок — нема роботи — нема роботи — нема розуміння, що треба вчити.

Механізм «підтягування» людей без досвіду частково працює — як-не-як, галузь росте, але далеко не всі, хто хотіли — попадають.

Якщо глянути на поточні рішення, то є 3 підходи

1. Засобами компаній — найкращий, проте він реактивний. Є бачення конкретної компанії, що буде у майбутньому, і вони під себе це формують.

2. Тренінг центри та навчальні установи — хороший, проте там є фінансовий аспект. Людей реально вчать, проте не завжди тому, що треба, і таки треба за це платити.

3. Самонавчання — найпростіший, проте він найважчий, оскільки дуже важко рухатись, коли напрямок не дуже зрозумілий.

Коли ми ставимо ціль 1 млн робочих місць цього року, то бачимо таку модифікацію рішень:

1. Керівництво компаній може зробити крок віри та збільшити фокус на навчання, попри просівший поточний ринок, з вірою у відновлення в найближчому майбутньому, враховуючи, що саме навчання теж займає час

2. У світі є частина організацій, яким не дуже комфортно давати гроші на зброю, щоб робити смерть ворогам, навіть якщо ці вороги — росіяни. І їм теж не дуже комфортно давати гроші на «рибку», тобто, відновлення цивільної інфраструктури. Проте їм дуже комфортно давати гроші на «сачок, щоб ловити рибку». Вони будуть якраз ідеальними меценатами, щоб превентивно запускати платні тренінги, які виключно при тісній співпраці з компаніями зможуть збільшити натренованих людей.

Третій пункт найцікавіший. Якщо поєднати людей, які вже в ІТ і мають трошки вільного часу, як менторів, з людьми, які не в ІТ, але мають багато вільного часу і дуже велику мотивацію, і це закрутити в комерційну обгортку — вийде напрочуд вдала комбінація.

Мовою війни, це як Територіальні Оборона (ТрО). Ще не армія, проти регулярної армії в лобову ще не буде йти, проте може виконувати частину не дуже складних завдань та активно вчиться. Плюс, в складі є професійні воєнні, які розуміють що відбувається та що треба робити.

Ідея якраз застосувати цей метод для навчання у дуже великому масштабі з адаптацією в комерційній сфері. Ментори з ІТ прокачують початківців з метою здобування реальних скілів. Мотивацію робимо на комерційній основі по моделі «плати потім, у разі успіху». Що не вимагає грошей одразу, проте тримає інтерес в людей які вже в галузі і можуть вибрати іншу активність. Є вже рухи на ринку в цьому напрямку, ідея зробити це в масштабах сотень тисяч, мільйонів.

Мотивація як запорука успіху

Мій досвід каже, що якщо людина ДУЖЕ МОТИВОВАНА, то за 3-6 місяців можна дійти до рівня початківця. Плюс, ІТ — це не тільки сініор кубернетіс архітект, який скейлить сервери з мільярдами ріквестів з медичними даними від штучного інтелекту, оплачених по крипті, це також значно простіші професії, де навички можна отримати за значно коротший проміжок часу.

Інший важливий фактор — психологічний. Ті, хто не є активно залучений до війни чи явно на фронті чи в тилу, наприклад, через волонтерство, а просто сидять без роботи, не знаючи де прикластись, проте розуміючи, що закінчення війни — це тільки початок економічних складнощів. Будуть мати це навчання, як можливість переключитись психологічно, щоб не скочуватись в негативну спіраль та мати оптимізм, що якщо вони навчаться, то отримають високооплачувану роботу.

Перспективи ІТ

На «око» комбінація 1+2+3 дає 10%+20%+70% людей від цілі в 1 мільйон до кінця року. Головна ідея — це горизонтальні структури з чітко вибудуваною мотивацією учасників.

Я думаю, що ми у війні переможемо, проте треба буде дуже багато грошей. Коли нам дають гроші — це, звичайно, добре і приємно, проте значно краще, коли ми їх заробимо самі, і багато, і будемо витрачати на то, що ми вважаємо за потрібне, самі.

Ці думки та ідеї не заперечують рух в інших напрямах. Просто в ІТ мені простіше розписати, як швидко можна навчити багато людей, щоб вони почали заробляти хороші гроші.

Цей підхід не є якимось радикально новим, просто серйозний удар по економіці та радикальна мотивація діяти дає свіжий погляд на нього. Одна справа, на рівні людини давати волонтерам пару сотень гривень. Інша — давати пару тисяч доларів.

Радикальне посилення платіжної спроможності буде радикально посилювати наш потенціал. Тому заробляти багато — це не просто круто, це зараз є питанням життя і смерті. Бідна Україна може перемогти у цьому етапі війни. Проте багата Україна зробить перемогу у майбутньому етапі війни автоматичною та незворотною.