Як перевіряти новини і вичищати свій інфопростір від фейків

Привіт, мене звати Вікторія, я відповідаю за позиціонування компанії Digicode як роботодавця на ринку праці. Спостерігаючи за тим, як складно стає фільтрувати інформацію в умовах війни, коли щоденно з’являється сотні новин та заяв, а деякі ЗМІ, політики чи лідери думок не цураюся неперевіреної інформації в гонитві за сенсацією, я вирішила поділитися базовими правилами інформаційної гігієни з точки зору маркетолога.

Ця стаття стане в пригоді тим, хто зараз в безпеці та хоче бути корисним своїй державі, при цьому, залишатися у курсі новин.

З чим ми маємо справу

Інформаційна війна — це ще одна лінія фронту, і хоч вона далека від передової, її значення важко переоцінити. Вона прагне вплинути на морально-психологічний стан людей, посіяти паніку і страх, розколоти й поляризувати суспільство.

Щоб уберегтися від ворожих атак, важливо усвідомлювати, якою інформацією ми оточені. Тож доведеться розбиратися у відтінках російських фейків.

Клікбейт

Сенсаційні та обурливі заголовки або спотворені зображення використовуються для привертання уваги з ціллю завірусити той чи інший контент. Однак часто це робиться на шкоду правдивості і точності інформації.

Приклад: «Володимир Зеленський: «Нікуди ви від фашизму не втечете, хлопці! Це наш хрест.» Такими заголовками оперують російські пропагандисти, пояснюючи військове вторгнення росії в Україну. Але насправді це вирвана з контексту фраза з інтерв’ю Зеленського у Гордона у 2018 році, де він відповідав на питання про декомунізацію країни.

Та ось його повна цитата: «Мені кажуть: «Ми хочемо стерти з пам’яті все-все, що в нас було!» Я відповідаю: «Секундочку. Коли ми німцям нагадуємо, що у них був фашизм і Гітлер, вони визнають це: „Так“. Вони ж не кажуть: „Ми не знаємо такого, тоді взагалі була інша Німеччина, і взагалі, це все в Австрії починалося...“ Вони ж не відмахуються: мовляв, ми тепер нова, об’єднана Німеччина, і в нас в історії цього не було. Було! Нікуди ви від фашизму не втечете, хлопці, це ваш хрест. А Ленін — наш хрест, хоч він і не з України. Він поклав багато людей під землю, закопав. Ми повинні йти цією землею і розуміти, що так не можна чинити, от і все.»

Пропаганда

З метою пропаганди використовується неправдива інформація або спотворені факти, завдання яких — ввести аудиторію в оману та просувати політичну програму чи упереджену думку.

Приклад: розповіді про нацистів, утиски російськомовного населення та бойових голубів в Україні протягом багатьох років

Підставний контент

Тут помилкові, вигадані історії видаються за інформацію зі справжніх джерел новин, з метою задурити аудиторії голову.

Наприклад, повідомлення про те, що співробітникам ООН заборонили використовувати слово «війна» стосовно бойових дій в Україні.

Маніпуляції

Це викривлена подача інформації з метою культивації штучних потреб, щоб змусити суспільство думати або розвиватися в необхідному маніпулятору напрямку.

Приклад: риторика кремля про створення ядерної зброї та біолабораторій на території України та необхідність завдання превентивного удару.

Боти

Це сторінки нереальних людей, які беруть активну участь у дискусіях у соціальних мережах та поширюють дезінформацію. Також існують спеціальні фриланс платформи, де можна розміщувати замовлення на коментарі за невелику винагороду.

Це оті неадекватні радісні коментарі під постами про вихід з російського ринку Coca-Cola, McDonalds та iPhone.

Сатира і пародія

Деякі фейкові новини публікуються з метою розваг. Це сатиричні історії на основі актуальних новин з гумором, іронією та елементами перебільшення.

Такі історії не намагаються ввести аудиторію в оману, але їх не слід сприймати серйозно та поширювати, як правдиві.

Тож, де знаходити надійну інформацію

  • По-перше, це офіційні державні джерела інформації. Сьогодні кожен політик має офіційну сторінку в соціальних мережах, де оперативно публікується уся необхідна інформація за його напрямом діяльності. Сюди ж можна віднести офіційні заяви, пресконференції українських та світових політичних діячів. Завжди рекомендую дивитися першоджерело, тому що нечисті на руку ЗМІ можуть виривати фрази з контексту або трактувати їх у вигідному для себе світлі.
  • По-друге, перевірені ЗМІ. На сьогодні до надійних джерел інформації можна віднести національний телемарафон, який веде мовлення в режимі нон-стоп. Крім цього, є безліч іноземних телеканалів та ЗМІ, які відправляють своїх кореспондентів у гарячі точки та безпосередньо висвітлюють події на місці. Проте, раджу заздалегідь перевірити походження та політику медіа. Бо в мене був випадок, коли знайомі прислали відео з іспанськомовного каналу з явною проросійською риторикою, і після швидкої перевірки телеканалу в Google виявилось, що це — венесуельський телеканал, тож назвати сюжет об’єктивною журналістикою складно.
  • Думки експертів, персональні профілі у соціальних мережах, Телеграм-канали, агрегатори новин та блогери не є надійними джерелами інформації. Всі вони викладають свою суб’єктивну думку і можуть використовувати емоційне забарвлення. Якщо ви з будь-яких причин все ж таки надаєте перевагу використанню одного з цих джерел інформації, вам необхідно дотримуватися базових правил інформаційної гігієни.

Як захистити від фейків себе та своє оточення

Психіка людини влаштована таким чином, що коли ми споживаємо безліч новин з ілюстраціями жахливих злочинів, ми стаємо дуже вразливими до фейків.

Дотримуючись декількох простих правил, ви можете уникнути цього та значно знизити тривожність:

  • Виділіть спеціальний час на перегляд новини. Нескінченний потік новин 24/7 дуже складно сприймати людському мозку. Це тягне за собою ряд таких психологічних проблем як відсутність фокусу уваги, апатія, нервовість, прокрастинація. Спробуйте взяти контроль у свої руки хоч у цьому невеличкому питанні та впровадити графік споживання новин (раз на годину/ під час перерви/ увечері). Якщо ви зловили себе на думці, що ви ту саму новину читаєте по 3 колу, краще візьміться за роботу.
  • Обмежте кількість джерел новин. Знаю, що є величезне непоборне бажання підписуватись на сотні нових Телеграм-каналів у пошуках ексклюзиву, нескінченно переглядати прогнози від військових та політичних експертів, а іноді навіть хіромантів та відунів. Але чим більше каналів ви дивитесь, тим вища ймовірність натрапити на фейк. Обмежте своє інформаційне поле 2-3 джерелами з перевіреною інформацією — цього буде достатньо, щоби бути у курсі всіх подій.
  • Віддавайте перевагу офіційним державним джерелам та нейтральним ЗМІ. Пам’ятайте, що крім війни на фронті, відбувається інформаційна війна. Ворог із задоволенням закидає новини з гучними заголовками та підставними відео в наш інформаційний простір. Тому довіряйте лише офіційним джерелам та авторитетним світовим виданням. Також слід відрізняти офіційні новини від думок любителів теорій змови, емоційних та маніпуляційних висловлювань.
  • Слідкуйте за оновленнями Центру протидії дезінформації при РНБО України. Як правило, вони заздалегідь попереджають про можливі кампанії з дезінформації з боку росії. На офіційному сайті також можна знайти свіжі рекомендації щодо правил інформаційної гігієни, головні новини, документи та звернення президента.
  • Звертайте увагу на посилання, за якими ви переходите. Щоб не потрапити на вудку інтернет-шахраїв, окрему увагу зверніть на посилання, за якими ви переходите, особливо якщо воно надійшло від незнайомої людини чи ви знайшли його у відкритому доступі.

Не переходьте за лінком, що починається з http:// протоколу.

Не завантажуйте файли з розширенням «.exe», «.bat», «.cmd», «.vbs», «.docm», «.xlsm», тощо.

За можливості не підключайтеся до загальнодоступних мереж Wi-Fi, які не мають пароля — це також потенційна загроза.

Зверніть увагу на URL сайту. Зловмисники можуть змінити лише одну літеру в домені, так викликаючи довіру до сфабрикованої новини, яка буцімто розміщена від імені авторитетного видання. В інших випадках над URL можуть навіть не морочитися і згенерувати його з випадкових літер та цифр.

  • Перевіряйте інформацію, яку поширюєте у соціальних мережах. У більшості людей у ​​підписниках є не тільки близькі друзі, а й різні блогери, інтернет-магазини, лідери думок чи профілі компаній. З’являються випадки, коли викуповують або зламують сторінки з великою аудиторією і починають розміщувати пропагандистські пости чи дезінформацію. Такі пости, як правило, виділяються на тлі загального контенту, тож люди схильні звертати увагу на них й можуть ненавмисно стати ланкою в поширенні фейків. У нескінченному потоці інформації ви можете не звернути увагу на те, що ви, можливо, ніколи і не підписувалися на цей профіль. Це також може бути реклама, тому звертайте увагу на позначки поряд з постом. Якщо натрапляєте на такі пости, не забувайте скаржитися на них та їх авторів.
  • Відпишіться від усіх російських блогерів, Телеграм-каналів та спільнот. Упевнена, що практично кожен підписаний на якихось російських блогерів, Телеграм-канали або є членом спільноти, де є росіяни. Найкраще, що ви можете зробити зараз — відписатися від усього російського. Навіть, якщо цей блогер чи спільнота безпосередньо не підтримує російську владу або навіть засуджує її. По-перше, зараз об’єктивно оцінити чи це так насправді неможливо; по-друге, ви все одно періодично натикатиметеся на коментарі незгодних. Це допоможе вам позбавитись від зайвих дратівливих факторів, знизити вірогідність потрапити на фейк та не бути тим, хто фінансує людей, які працюють і сплачують податки у росії.
  • Не вступайте у політичні дискусії з незнайомими людьми. Соціальні мережі кишать ботами та тролями, чия основна задача поширення хаосу та дезінформації. Не намагайтеся їм доводити свою думку, тим паче опускатися до образ і погроз. Конструктиву все одно не вийде. Набагато ефективніше буде поскаржитись на автора коментаря та відправити в бан.
  • Часто фейки можна відрізнити за стилем подачі інформації. Гучні заголовки, використання капслока, відсутність згадок першоджерела, яскраве емоційне забарвлення новини, наявність граматичних помилок, використання цифр, букв латинського алфавіту в словах, які можуть бути розпізнані пошуковими роботами та заблоковані як пропаганда, підміна українських літер «ґ», «і», «ї», «є» на аналогічні літери російського алфавіту — все це може свідчити про те, що ви читаєте чергову дезінформацію, поширену з ініціативи кремля.
  • Обов’язково перевіряйте волонтерів, з якими особисто не знайомі. Користуючись добротою та волонтерською підтримкою українського народу, ворог намагається вивідати корисну інформацію про місця дислокації наших військ, розташування техніки, місця попадання та інше. Класичний приклад: Ігорьок з Харкова, який у волонтерських чатах пропонує безкоштовну допомогу із заклеювання спецплівкою вибитих вікон, натомість збирає інформацію про місця влучення ворожих снарядів для коригування вогню. Тому будьте пильні. Найкраще утриматися від додавання незнайомих людей у ​​закриті чати під’їзду/ будинку, друзів, роботи, гуртків за інтересами і, звичайно, самі не розповсюджуйте подібні оголошення, якщо не знаєте волонтера особисто.
  • І насамкінець: не бійтеся щось пропустити. Якщо ви будете дотримуватися всіх правил, описаних вище, у вас обов’язково буде відчуття, ніби ви пропускаєте щось дуже важливе. Насправді так і є. Ви пропускаєте своє життя. Якщо ви знаходитесь у безпеці, намагайтеся не розмінювати свій професіоналізм та увагу на поглинання новин 24/7. Це буде тільки деморалізувати та пригнічувати вас. Витратьте час, що звільнився, на те, що у вас виходить найкраще. Працюйте, допомагайте, розмірковуйте, створюйте.

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось4
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Підтверджувальне упередження (англ. confirmation bias) — мабуть основна причина поширення фейків. Тут ніякі технічні засоби не допоможуть

Підписатись на коментарі