Пропоную перейменувати одну з вулиць Києва на честь відомої української програмістки

Геть російське: у Києві хочуть перейменувати майже 3 сотні вулиць і прибрати 60 пам’ятників:

(www.pravda.com.ua/news/2022/04/25/7341958)

07.02.2022р. журналісткою Eleonora Burdina було опубліковано моє інтерв’ю про мою матір: «Створила одну з перших у світі високорівневих мов програмування. Історія української науковиці Катерини Ющенко» — dou.ua/...​bout-kateryna-yushchenko , яке викликало великий резонанс у спільноті DOU: на поточний момент майже 19 тисяч переглядів, 55 вподобань та 12 користувачами додано до обраних.

Під час мого інтерв’ювання журналістка задала мені питання:

«А яка ваша особиста мрія, пов’язана зі вшануванням пам’яті матері? Чого б ви хотіли та навіщо?»,

на яке мною було надано відповідь:

«Щоб встановили пам’ятник на її честь, як це зроблено за кордоном для усіх першопрохідців у ІТ: Ади Лавлейс, Чарлза Беббіджа, Конрада Цузе тощо. Назвали іменем матері одну з вулиць чи проспектів у Києві. Щоб у підручники інформатики додали інформацію про Катерину Ющенко. А ще заснувати державну премію її імені...

Наразі в усіх закордонних джерелах та майже в усіх вітчизняних першими мовами програмування називають Фортран, Кобол та Алгол-60. При цьому Адресна мова, створена на кілька років раніше, за своїми можливостями перевершує їх. Тож Україна має донести світовій спільноті про винайдення і першої мови програмування, яка мала велике практичне значення, і вказівників, списків, складних ієрархічних структур та декларативних засобів програмування. І пишатися досягненнями наших науковців у сфері ІТ.».

У коментарях читачі підтримали ідею назвати одну з вулиць на честь Катерини Ющенко.

Звертаюсь до спільноти DOU направити до 01.05.2022р. листи на е-адресу: [email protected] згідно намірів київської влади щодо потреби перейменування 279 об’єктів, які пов’язані з країною-агресором та її союзниками: Геть російське: у Києві хочуть перейменувати майже 3 сотні вулиць і прибрати 60 пам’ятників | Українська правда (pravda.com.ua) www.pravda.com.ua/news/2022/04/25/7341958 . Зразок оформлення інформаційних довідок (обґрунтування) щодо пропонованих назв об’єктів міського підпорядкування міститься у додатку, і інформацію для вказаної довідки можна взяти зі сторінки у Вікіпедії (uk.wikipedia.org/...​щенко_Катерина_Логвинівна) та/або з інших джерел в Інтернеті.

Коментарі читачів свідчать, що про винаходи та досягнення Катерини Ющенко мало відомо навіть українським програмістам.

Проте ім’я науковиці Катерини Ющенко широко відомо у всьому світі та її внесок у інформаційні технології високо оцінений за кордоном. Провідні музеї The National Museum of Computing (Блетчлі Парк, Великобританія) та Computer History Museum (Силіконова долина, Маунтін-В’ю, Каліфорнія, США) мають стенди присвячені українській вченій. На жаль, в Україні постать всесвітньовідомої піонерки комп’ютерних технологій не вшановано на належному рівні.

Фото стенду, який встановлено в павільйоні історії програмування музею The National Museum of Computing (Блетчлі Парк, Великобританія).

Катерина Ющенко (1919–2001) — українська науковиця, програмістка, яка у 1950-х роках першою працювала на комп’ютері МЕОМ (рос. МЭСМ) — першому комп’ютері в континентальній Європі. Була одним з керівників розробки унікального комп’ютера «Київ» і відповідала за його архітектуру та програмне забезпечення.

Вона авторка однієї з перших у світі мов програмування високого рівня — Адресної мови (1955р.), в якій вперше в світі були наявні вказівники (Pointers), списки та складні ієрархічні структури: деревоподібні формати, яким подібні Абстрактні типи даних. Адресна арифметика та засоби маніпуляції з вказівниками за участю Катерини Ющенко та інженерів були апаратно реалізовані в системі команд комп’ютера «Київ». Зокрема, задля прискорення обробки складних ієрархічних структур, груповими операціями модернізації адрес реалізовано операцію багатократного розіменування вказівників (Multiple indirection of Pointers: Pointer (computer programming) — Wikipedia — en.wikipedia.org/...​ing)#Multiple_indirection).

Адресна мова програмування була реалізована компіляторами та трансляторами на багатьох комп’ютерах та вплинула на їх архітектуру, зокрема на архітектуру комп’ютерів: М-20, «Дніпро», «Промінь», БЕСМ-3, БЕСМ-4, серій «Урал», «Мінськ», «МІР».

Завдяки реалізації компілятора Адресної мови на комп’ютері «Київ» українські вчені першими в світі розв’язували задачі розпізнавання зображень методами машинного навчання, які на сьогоднішній день набули розвитку та широко використовуються при розв’язку задач штучного інтелекту.

Катерина Ющенко співавтор першого підручника з програмування, який перекладено та видано у Східній Німеччині, Угорщині, Чехословаччині, Данії, Югославії та Франції.

Про випередження на 9 років закордонних вчених свідчить нагородження у 2000р. Міжнародним Інститутом Інженерів (IEEE) Гарольда Лоусона медаллю «Комп’ютерний інженер» за винайдення ним вказівників (Pointers) у 1964р. для мови PL/1, хоча тепер їх винайдення визнається закордонними програмістами за Катериною Ющенко у Адресній мові у 1955р.

Без використання вказівників, складних ієрархічних структур не обходиться жодна сучасна технологія програмування.

За участю та під керівництвом Катерини Ющенко створено Держстандарт мови Кобол, розроблено стандарти мов Фортран-2, АЛГАМС, Алгол-68, АДА, Фортран-77, Паскаль, ПЛ/1, Сі.

Катерина Логвинівна Ющенко — докторка фізико-математичних наук, чл.-кор. АН Україні, дійсна членкиня Міжнародної академії комп’ютерних наук. Заслужена діячка науки, двічі лауреатка Державної премії України, лауреатка премії НАН України імені Глушкова. Нагороджена орденом княгині Ольги.

Вона підготувала 11 докторів та 47 кандидатів наук.

Програмісти та інші ІТ-фахівці мають можливість ознайомитись із науково-історичною статтею: dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/183499 в якій наведено низку посилань на публікації про комп’ютер «Київ» та по Адресній мові програмування, в яких містяться докази та підтвердження зазначених досягнень та винаходів Катерини Ющенко та інших українських вчених.

Варто зауважити, що у часи тоталітарного, комуністичного режиму досягнення українських вчений здобуті до 1958 року навмисно та штучно замовчувались та приховувались. Саме це стало основною причиною того, що навіть українським програмістам мало відомі видатні досягнення українських вчених та їх значний внесок у роки зародження інформаційних технологій, а саму Адресну мова було комуністичними керівниками кібернетики заборонено у 1965р., проте ця мова використовувалась до середини 70-х років минулого сторіччя, а загальний термін використання цієї мови становить понад 20 років.

Можливі варіанти вулиць для перейменування на честь Катерини Ющенко (Рвачової):

1. Ковалевської (№ 180) або якусь іншу вулицю в центральній частині Києва.

Задля запобігання плутанини з дружиною колишнього президента України пропонується назва: «вул. Катерини Ющенко (Рвачової)».