Війна дала чітке розуміння, що «завтра» може не настати. А тому відкладати заплановане на потім, до примарних кращих часів, беззмістовно.
Розкажіть, що ви почали робити? Які справи нарешті дійшли до втілення?
В нашому місті заняття зі стрільби є від міськради. Вчать поводитись з ак47 і стріляти з пневмату. Оце додалась така забава. Працездатність від бажання донатити ЗСУ, як виявилось, піднялась до небувалих висот
Вiддалена работа з рiзних краiн. Але тепер майже примусово.Також почала бIльше вивчати англiйску, тому що з’явилась бiльша мотивацiя.
Завели з дівчиною маленького песика)
дуже незвичний вібір, зважаючи а те, що «завтра» може не настати. Я б не брав додаткових зобов"язань в такі часи
Так а яка різниця скільки в тебе забов‘язань, якщо завтра може не настати? В цьому і суть, немає сенсу щось відкладати.
дійсно, якщо завтра не настане для всіх у цьому є сенс. Але насправді не буде нашого звичного «завтра» і всі свої забов2язання треба буде переносити у нові, не такі комфортні умови. Це я як батько 2 дітей та власник собаки і кота кажу. Вам то вже піздно, але може хтось прочитає і не зробить таку дурню
Я не думаю що існують комфортні умови щоб взяти на себе більше відповідальності, так можно відкладати постійно. Що змінилось в ваших умовах якщо живете на території де не відбувається активних бойових дій? На заході і в центрі Україні життя повертається у норму.
я з Харкова, в житті змінилося майже все.
Згоден, я міг завести ще одну дитину, і до війни було таке бажання. Але зараз мене можуть будь-якої миті призвати в армію і я перший кандидат на м’ясо для арти з моїми здібностями воювати.
Як представлю як вагітна дружина з дитиною одна виживатиме в зруйнованій країні, відпадає будь-яке бажання прирікати її на таке.
ну якщо бло бажання завести третю, то вона може стати вашим рятівним квитком :)
Та все ж таки ви не перший варіант в арту, і мабудь навіть не другій, так що не переживайте так
Обнімати близьких людей. Раніше це було дуже не зручно і не звично. А зараз я дуже рада, що можу їх просто обняти, відчути тепло їх тепло і стукіт серця. Відчути, що вони живі і тут поруч
Серйозно взявся за вивчення програмування, не як хобі а як спосіб життя, почав розмовляти українською з незнайомцями
Розмовляти українською, фінансувати благодійність (ЗСУ та гуманітарка через волонтерів); подорожувати Україною з родиною.
Знову став дякувати за кожен день та різні приємні моменти.
Погрузился в изучение нового языка программирования, намного более усердно
Почала нарешті!!!! регулярно тренуватися. Бо щоб п...ти русню треба сили і здоров’я. Почала частіше казати рідним, що люблю їх.
Купил вторую педаль для барабанов и начал больше играть
Почав з огидою і презрінням ставити до русскіх.
Начал помогать ЗСУ и волонтёрам (раньше налог на войну воспринимался совсем не так радостно, как сейчас), начал изучать испанский язык, в очередной раз понял что жизнь не стоит комфорта, а для самой жизни не так много всего и нужно на самом деле. Стал меньше тратить на ерунду и больше помогать другим.
закупив картоплю на посадку, саджинці малини, кукурудзу на посадку з атб, ще те-се, п’яте-десяте, шланги всякі, лопати-копати..
але я особисто не їздю це закопувати на дачу та підтримувати, бо в мене автівка крякнула, віддаю все рідному шуріну на москвічі та його жінці, та мотивую грошима постійно, вони обіцяють що все зроблять неймовірно якісно, й тоді врожай жеж буде наш спільний?..
так?..
наш спільний жеж?..
Завела собаку :)
добре що хоча б не дитину, в такі часи щеня це ще та проблема
кому проблема, а кому розрада :)
Стал решать задачки по геометрии. Музеи закрыты, путешествовать нельзя вот развлекаюсь
Їсти, пити, спати, заряджати телефон
Вирішив що краще таки презентувати «український хабр» (за який я довго думав) з мінімальною базовою функціональністю, аніж написати повністю усе що планував і презентувати його через... фіг знає скільки часу. Чимось це нагадує коміти в git, але у значно складнішому контексті.
Ну і через війну різко скоротились фінансові запаси, які я планував використовувати для написання цього проекту. Прийдеться зовсім скоро шукати роботу. Тому для майбутніх роботодавців даний проект слугуватиме як елемент портфоліо.
Для самого проекту можливо це ще й на краще. Навчуся планувати ітерації розвитку великих ІТ-проектів.
Прозвучить трохи по-прокрастинаторськи, але я почав більше займатися справами just for fun, які не мають якоїсь практичної користі. Наприклад: дивитися фільми, серіали, аніме, грати в ігри (комп’ютерні і не тільки), складати орігамі тощо.
Раніше як було: в робочі години — робочі таски, вечорами з понеділка по п’ятницю робота над власними проектами, по вихідних — вивчання чогось нового, щоб не відставати від ринку, особливо коли довго працюєш з застарілими технологіями. Щоб час витрачався ефективно, а не на «якусь фігню». Це у минулі мирні роки дозволило досить швидко стрибнути з джуна до мідла і потім до сіньйора та збільшити дохід десь у х10+ разів за цей же час.
А коли почалася війна і я зрозумів, що варіант «зараз
Тому зараз чітко не більше 40 годин на тиждень, пов’язаних з програмуванням, весь інший час роблю щось інше, що відкладав роками.
Є сенс) довго в it, працювали?
Підтягнув свої вміння в кулінарії, закупівлі продуктів, домогосподарстві (прання, прибирання і т.д.), догляді за рослинами. Сподіваюсь, кохана жінка оцінить прогрес, коли повернеться 🥰
почав мінімально слідкувати за здоров’ям — хочу побачити як х-ло здохне :8(
Вивчати іспанську
ТЗ
Олег Іващенко
Olha Vasyliv
Oksana
Denys Tretiak
Vadym Baranenko
Denys Tretiak
Андрей Осипов
Галина Ласка
Максим Труш
Illia Zub
Виктор Загородний
Kateryna Rybalkina
Денис Малютенко
Pavel Creator
Evan Demenkoff
Kateryna Hrebchenko
Kateryna Hrebchenko
Bender Rodriguez
Владимир Кожаев
Микола Моргун
Костя Третяк
Oleksandr Viter
Vladlen Kovalov
flyman
Volodymyr Agafonkin
Євген Лесько
Volodymyr Kurochkin
Anton Taranov
35 коментарів
Додати коментар Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів