×

Підготовка до IIBA сертифікації: як вивчити BABOK і не з’їхати з глузду

Привіт! Мене звати Оля і я Lead Business Analyst у SoftServe. У 2019 році я пройшла дві сертифікації від IIBA, а саме: CCBA та CBAP, що базуються на посібнику для аналітиків BABOK. У цій статті я хочу поділитися секретами та корисними порадами по вивченню BABOK, які стали в пригоді як мені самій, так і моїм колегам.

Мій досвід вивчення посібника був неймовірно корисним, оскільки добряче допоміг «розкласти по поличках» моє розуміння ефективної роботи аналітика та якісного виконання процесів, притаманних цій посаді.

Проте, спілкуючись з колегами, що тільки планують сертифікуватись, я переважно чую такі коментарі «BABOK складний», «BABOK нелогічний», «BABOK сухий», «BABOK заплутаний», «BABOK мені не подобається», «Мені потрібно кілька років на те, щоб вивчити BABOK» та ін. Що ж, я можу цілком зрозуміти такі відгуки, бо колись і сама так казала. Та мотивація скласти екзамен переважала.

Подолавши свій шлях до підготовки, я присвятила чимало часу теорії та практиці. А після проходження сертифікації я вже тривалий час допомагаю вчитись іншим.

Disclaimer: текст готувався ще до повномасштабної війни та при мирних умовах. Проте, навіть у поточній ситуації, стаття може бути актуальною і корисною. Особливо, якщо ви маєте за мету підвищити свою кваліфікацію, почати більше заробляти і, як наслідок, ще краще підтримувати ЗСУ :) Віримо у Вас! Віримо в Україну!

Отже, починаймо!

Сухий текст і концептуальне розуміння

«Це все важко запам’ятати...» — кажуть мені, коли бачать довжелезні абзаци та щільний текст майже на кожній сторінці.

Та чи дійсно треба так багато вимагати від своєї пам’яті?

Питання екзамену здебільшого спрямовані саме на концептуальне розуміння теми. При вивченні важливо уловити основну ідею теми та не переживати через надлишок деталей.

Наприклад:

В описі задачі Prioritize Requirements є наступні елементи: Challenges of Prioritization та Continual Prioritization.

На кожен з елементів маємо абзац тексту. Але ж сама назва елементу вже передає основну ідею:

  • Challenges of Prioritization: говориться про те, що у кожного стейкхолдера може бути своє розуміння пріоритетів і це може створювати складнощі при намаганні дійти згоди;
  • Continual Prioritization: говориться очевидне: чим більше деталей стає по ходу роботи, тим більш точна пріоритизація.

Ось і все. Одне речення замінило цілий абзац і пам’ять розвантажена.

За таким принципом можна пройтись по всій структурі BABOK: якщо ви вже виділили собі ключові ідеї, відкривайте сторінку зі Змістом посібника і, не зазираючи нікуди далі, пройдіться по кожному його пункту. Переконайтесь, що пам’ятаєте, про що розділ або його частини.

Ця структура посібника — те, що точно необхідно буде вивчити на екзамен (і вже на симуляціях ви в цьому переконаєтесь). Оскільки, у змісті посібника не конкретизовані елементи задач, також пропоную створити собі подібну mind мапу на кожну сферу знань і, дивлячись лише на саму схему, розповісти собі самому теорію по кожній гілці.

Списки та Статистика

Викликають немало занепокоєння і списки у посібнику, а саме:

  • гайдлайни та інструменти, що можна використовувати при виконанні задачі;
  • стейкхолдери, що можуть брати участь у виконанні задачі;
  • техніки, які можуть бути використані при виконанні задачі...

На відміну від симуляції, ані в CCBA, ані в CBAP (а це 250 пройдених питань загалом), мені не трапилося жодного питання на кшталт «перерахуйте задачі, які входять в таку-то сферу знань». Це означає, що і тут нам пощастило і вчити напам’ять ті списки виглядає як зайве зусилля.

При тому в питаннях реального тесту гайдлайни, стейкхолдери і техніки таки зустрінуться. Різницею буде те, що у питанні вам нададуть контекст, згідно з яким і слід визначити, наскільки тому контексту підійде використання будь-чого із вищезгаданого.

Тут знову допоможе схема: концептуальне розуміння поняття + як і де воно найчастіше буде використано.

Та якщо все одно хочеться створити собі якісь зачіпки для запам’ятовування, непоганим методом є аналіз статистики.

Як приклад:

Ви можете створити таблицю з усіма можливими стейккхолдерами та проаналізувати по кожній сфері знань, в якій кількості задач вони беруть участь.

В таблиці нижче видно, що Domain SME бере участь майже в усіх задачах, на відміну від Supplier.

Чим може допомогти такий аналіз? Тим, що якщо в сценарії питання зайде мова про те, чи може бути той чи інший стейкхолдер залучений у запропоновану активність, то буде легше згадати, хто фігурує майже всюди, а значить, обравши такий варіант відповіді, буде менше шансів помилитись.

Або можна подібним чином проаналізувати гайдлайни та інструменти в кожній сфері знань. Наприклад, у сфері знань Elicitation and Collaboration майже в кожній задачі фігурує Business Analysis Approach та Existing Business Analysis Information. Якщо саме ці поняття вам трапляться у питанні тесту, їх також буде простіше згадати та розпізнати.

Мнемоніки

Цей секрет запам’ятовування списків з BABOK багато хто знає.

CBAP Certification Study Guide v3.0 подарував нам корисні мнемоніки, такі як RAP CD (мнемонік для запам’ятовування категорій моделей), FMS UPPERC3LASS (мнемонік для запам’ятовування категорій нефункціональних вимог), CRDB PRTS (мнемонік для запам’ятовування факторів, що впливають на пріоритезацію) та ін.

У своїх спробах запам’ятати ці «набори літер», я створила такий «тренажер»: я зібрала мнемоніки в один файл в табличному вигляді та кожного ранку заповнювала ті таблички. Наступного ранку все видаляла і заповнювала знов. Аж поки воно не закарбувалося міцно у свідомості.

І ось, що я скажу: на екзамені CCBA мені то дуже знадобилося.

Презентації за сферами знань

Буває так, що якась тема складна або мало практикована. При вивченні таких тем дуже допомагає створення презентації. Оберіть найбільш незрозумілу сферу знань і створіть по ній презентацію так, ніби цю тему треба викладати для аудиторії.

Підготовка до такої презентації потягне за собою дослідження, додаткове читання, а також створення візуальних прикладів.

Що ви з цього отримаєте:

  • ви ретельно структуруєте знання у своїй голові;
  • складні речі почнуть ставати простими в ході розмірковування над ними

Наприклад, коли я вперше прочитала розділ Strategy Analysis та побачила задачі, що входять в нього (Analyze Current State, Define Future State, Assess Risks, Define Change Strategy), я засумнівалася на рахунок того, чи дійсно в наших реаліях БА мають хоч якісь активності в цій сфері знань.

Проте, аналізуючи прочитане аж до базової концепції, зрозуміла, що аналітики постійно дотримуються кроків «як воно зараз є і що з цим не так», «як має бути і чому», «як того досягти».

Ця проста картинка показує суть сфери знань дуже примітивно, але зрозуміло:

Чи є послідовність у виконанні задач з кожної сфері знань?

Так, іноді її можна побачити на прикладі задач, таких як «Prepare for Elicitation», «Conduct Elicitation» та «Confirm Elicitation Results».

Якщо ж вже намагатись виявити ту послідовність у всьому посібнику, то подекуди здається, що будь-яка логіка була зруйнована вщент.

Наприклад:

Якщо зазирнути в розділ «Business Analysis Planning and Monitoring», ми побачимо таку картину:

1. Першою в списку йде задача Plan Business Analysis Approach.

2. Отримавши результат цієї задачі, (а саме — Business Analysis Approach output) можна приступити до наступної задачі Plan Stakeholder Engagement.

3. Business Analysis Approach — це input (іншими словами — передумова) для початку виконання Plan Stakeholder Engagement.

4. Але, виконавши задачу Plan Stakeholder Engagement, ми бачимо, що її результат можна використати для попередньої — Plan Business Analysis Approach.

5. Можливі питання від залу:

  • коло замкнулося?
  • якщо задачу Plan Stakeholder Engagement ми ніяк не могли виконати до Plan Business AnalysisApproach (оскільки input є обов’язковою передумовою), то яким же чином ми отримали Stakeholder Engagement Approach в якості гайдлайну вже на етапі першої задачі Plan BusinessAnalysis Approach?

Ось що допоможе розібратись в подібній ситуації та буде не зайвим пам’ятати на екзамені.

По-перше, input на відміну від гайдлайну є обов’язковим елементом для виконання задачі, адже гайдлайн — це допоміжний і опціональний артефакт. Це означає, що все ж таки Plan Business Analysis Approach мала б бути виконана перед Plan Stakeholder Engagement.

По-друге, не всі задачі виконуються суворо одноразово, вони можуть мати певну ітеративність. Тому, після того, як в аналітика з’являється Stakeholder Engagement Approach внаслідок виконання задачі PlanStakeholder Engagement, ніхто не заважає повернутись до попередньої задачі та переглянути вже створений артефакт (Business Analysis Approach) з урахуванням результату аналізу стейкхолдерів. Адже інсайти, отримані в рамках цього аналізу, можна використати, щоб внести можливі правки до попередньо створеного документа.

Загалом, найкращий орієнтир для того, щоб зрозуміти послідовність задач — це inputs та outputs тих самих задач. Якщо сценарій у питанні тесту описує ситуацію, при якій треба з’ясувати, чи може аналітик приступити до певної задачі, то знання, які передумови (inputs) для того потрібні + знання результату (output), який було отримано внаслідок вже виконаних задач, що описані у сценарії, допоможе визначити правильну відповідь.

Техніки і практика

В посібнику 6 сфер знань, 30 задач, і аж 50 технік. І коли до кожної задачі, описаної в BABOK, наводиться список рекомендованих технік, який може нараховувати 10-15-20 пунктів, починає боліти голова.

Ось деякі поради, що можуть допомогти засвоїти інформацію про техніки та зекономити час при підготовці:

  • почніть із того, щоб одразу виділити для себе ті техніки, з якими ви напевно стикалися в роботі та маєте добре розуміння про них. Наприклад, такі техніки як Backlog Management, Brainstorming, Document Analysis, Glossary, Interview або Review ви напевно знаєте. А якщо активно не практикуєте, то як мінімум із самої назви техніки зрозумієте, що вона під собою несе.

То ж якщо для вас критичним є питання часу при підготовці, ви можете відсіяти «зайве» і зосередитись на складніших техніках.

  • Запам’ятайте основну інформацію про техніку, а саме: в чому вона полягає, в яких задачах може зустрічатись найчастіше, і з якою метою ця техніка може бути використана. Цього як правило достатньо, щоб зорієнтуватись у сценарії.
  • Найчастіша проблема, з якою я і мої колеги стикалися при підготовці, — це відсутність досвіду у використанні певної техніки. В такому випадку якраз і буде не зле вийти за межі посібника. На ютубі зараз можна знайти купу відео із прикладами, а також навчальних відео. Звідти я черпала інформацію майже по всіх невідомих мені техніках. Запевняю, відео або анімація на 4-5 хвилин сприймалася набагато приємніше, ніж теорія в посібнику.

Також корисними були статті, знайдені додатково через гугл, адже вони містять ілюстрації, чого часто бракує в BABOK.

  • Якщо є нагода відвідати воркшоп або вебінар, присвячений техніці — це також чудова допомога у підготовці, особливо, якщо можна буде попрактикуватись. Подібні івенти можна знайти на ресурсах, наприклад: тут або ось тут.

Артефакти

Сфери знань BABOK можна вивчати не тільки теоретично, але й практично.

Спробуйте по ходу вивчення створювати артефакти, описані в посібнику, щоб наявно зрозуміти, що вони означають.

Наприклад:

У сфері знань Business Analysis Planning and Monitoring артефакт з будь-яким рівнем деталізації можна зробити на кожну описану задачу. Але як мінімум, попрактикуйте таке:

  • Plan Business Analysis Approach:

o опишіть, за якою методологією відбувається робота на проєкті;

o наскільки формальною і деталізованою має бути документація;

o які активності ви будете виконувати на проєкті як аналітик і з якою періодичністю;

  • Plan Stakeholder Engagement:

o складіть список стейкхолдерів, з якими відбувається робота на проєкті;

o вкажіть їхні ролі та вплив на проєкт;

o визначте, яким чином ви будете комунікувати з ними (з якого приводу, якими каналами, як часто);

  • Plan Business Analysis Governance: опишіть або намалюйте процеси по роботі з вимогами, а саме:

o хто і як приймає рішення відносно вимог;

o хто і як визначає, що вимоги коректні та готові до роботи;

o як відбувається процес внесення змін до вимог;

o як відбувається процес пріоритезації;

  • Plan Business Analysis Information Management:

o опишіть, де агрегована документація аналітика на проєкті;

o як її знайти;

o як вона структурована;

o які атрибути було узгоджено для оформлення вимог;

  • Identify Business Analysis Performance Improvements:

o опишіть метрики, відносно яких ви б оцінювали роботу бізнес-аналітика;

o спробуйте провести відносно них оцінку хоча б власної роботи.

Можливо, деякі з них ви вже створювали в рамках своєї роботи та проєкту. В нашій компанії наявність таких артефактів в принципі є обов’язковою, бо це забезпечує добре організовану і свідому діяльність аналітика при виконанні робочих процесів, а також є орієнтиром для всіх членів команди та новачків, що намагаються розібратись у нюансах проєкту.

Якщо досвід створення подібних документів у вас вже є, то час, витрачений на підготовку по цій сфері знань, навряд чи буде значним. Якщо ж не створювали — то це гарна нагода добряче закріпити теорію практикою.

Симуляції

Про симуляції екзамену, а саме Watermark CBAP online mock tests, було сказано вже неодноразово в попередніх статтях. На мій погляд, — це ледь не найкращий інструмент для підготовки, бо дозволяє зрозуміти, на вивченні чого робити найбільший фокус, та й загалом дає змогу добряче натренувати мозок.

Часто постає питання, коли саме варто придбати для себе симуляції: після прочитання BABOK чи під час, а може, навіть, до прочитання. Та будь-який з цих трьох варіантів цілком індивідуальний. Доволі дієвим засобом є вивчення BABOK та паралельне проходження тесту. Це допомагає перевірити, наскільки добре лягла теорія.

Я починала проходити тести ще ДО повного прочитання і можу сказати, що і такий варіант має свої привілеї, а саме:

  • це класна нагода побачити початковий відсоток своїх знать;
  • це шанс оцінити те, наскільки реальний надбаний професійний досвід корелює із пропонованими кейсами (під час такого аналізу я особисто виявила для себе свої можливі прогалини в роботі);
  • це можливість завчасно побачити певні терміни та поняття в тестах і, коли вони зустрінуться вже безпосередньо в BABOK, їх буде швидше впізнати та запам’ятати, бо фокус на тому вже було зроблено раніше (такий собі зворотний підхід).

Тож, коли приступати до симуляцій — вирішувати тільки вам, але від себе скажу, що то однозначно must-have для підготовки.

Розбавити самотність

Ви самі вирішуєте, як саме ви хочете отримувати «задоволення» від вивчення BABOK — веселитись наодинці чи із зацікавленими колегами. Мені при підготовці дуже хотілося інтерактиву і можливості розділити свої зусилля ще з кимось.

Варіанти є різні: відвідування воркшопів, курси з вивчення BABOK, спілкування на форумах.

Для мене безкоштовним та одночасно дієвим засобом виявився дискусійний клуб, який я організувала для себе і своїх колег. Ми збирались разом, проходили кейсові сценарії, сперечалися, розмірковували та обговорювали результати.

Перевага такого підходу в тому, що у вас є можливість спостерігати, як кожна окрема людина аналізує кейс і висловлює думку зі своєї унікальної перспективи. А це — непогане поле для інсайтів і обміну досвідом.

Якщо є така змога, об’єднайтеся як мінімум з однією людиною або зберіть міні-группу. Разом ви можете не тільки обговорювати тести, а й малювати схеми, діаграми та практикувати інші БА-техніки на ваш вибір (тим паче якщо немає досвіду з цими техніками). Якщо ж ще й на кожну сесію призначити відповідального, який буде готувати конкретну тему чи матеріал — вважайте, у вас є власний професійний гурток.

Сертифікований Ментор

Впевнена, що для когось ідея готуватись до екзамену під наглядом ментора здасться гарною. Проте від себе хочу попередити, що ментор — не панацея. Наявність ментора не скасовує того факту, що «суху і нудну» теорію все одно треба буде засвоїти та пропрацювати.

Так чи інакше треба бути готовим розібратись в кожній темі та побудувати для себе логічні зв’язки. Для того пропоную кроки, описані вище.

У вас ВЖЕ є все необхідне для екзамену — це один єдиний посібник та вміння гуглити.

Якщо лють за сухість і нелогічність посібника все одно не пройшла

Називайте цю пропозицію «саркастичним сарказмом», але я кажу абсолютно серйозно: ніхто не забороняє робити свій внесок у розвиток бізнес-аналізу. І якщо у вас є слушні пропозиції, як змінити чи доповнити BABOK, ніхто не забороняє скористатися функціоналом «Contact Us» на сайті IIBA і поділитись своїми думками.

Посібник постійно розвивається і виходять нові версії, то ж чому не спробувати? Можливо, наступна версія врахує саме вашу рекомендацію як досвідченого БА і тоді по ній вам буде легше складати екзамен.

Навіть станом на сьогодні творці BABOK визнають недосконалість посібника і відкриті до покращення. Як приклад, на сайті є спеціальна сторінка що містить помилки, які були знайдені в посібнику, і виправлення до кожної з них. Цей список міститься тут.

Тому, якщо сам матеріал та манера його подачі вам не подобається, вихід є.

Наостанок

Додам ще трохи позитиву. Попри сухий текст посібника, підготовка до екзамену може бути інтерактивною, цікавою, соціальною і неодмінно корисною для самих вас.

Особисто я мрію почути колись відгук «сертифікація від IIBA — це легко».

Всім бажаю результату «you have passed»!

👍ПодобаєтьсяСподобалось10
До обраногоВ обраному7
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Якшо в голові ВАВКИ треба пити зеленку

Грунтовна підготовка! Згодна, що готуватись до сертифікації можна креативно і цікаво. Вітаю з сертифікацією!

Підписатись на коментарі