Студенти УКУ налагодили 3D-виробництво і тестування турнікетів для ЗСУ — як ми це робимо (доповнено)

Привіт, мене звати Андрій Гриниха, я менеджер з комунікацій Факультету прикладних наук УКУ. З початком повномасштабної війни, волонтерство стало звичною справою для багатьох з нас.

У цьому матеріалі розповім про те, як волонтерська група студентів, викладачів та випускників Факультету об’єдналися з проєктом 3D Printing for Ukraine і налагодили виготовлення якісних турнікетів з використанням 3D-принтерів для потреб ЗСУ.

Доповнення щодо тестування турнікетів, експериментальні зразки яких виготовляє волонтерська група Факультету прикладних наук(13.05.2022)

Друзі, дякуємо за коментарі та відгуки щодо тестування турнікетів, експериментальні зразки яких виготовляє волонтерська група Факультету прикладних наук УКУ. Ми отримали багато відгуків щодо тестування.
Цим повідомленням хочемо прояснити кілька моментів та перепросити за неточну комунікацію у попередніх матеріалах:

Волонтерська група виготовляє експериментальні зразки турнікетів для тренувальних цілей та проведення експериментальної роботи. Дослідження тривають.
Ми не надсилаємо турнікети військовим на фронт. Волонтерська група надіслала обмежену партію тестових зразків парамедикам у ближній тил для польових випробувань.
Наразі триває виробництво експериментальних зразків. Волонтерська робоча група тестує не лише 3D принт технологію, а й інші технології, зокрема лиття. Допоки ми не отримаємо висновків від кваліфікованих організацій, які уповноважені проводити тестування, відповідно до існуючих протоколів, то ні в якому разі не будемо відправляти турнікети нашим військовим у бойові умови.

Дякуємо і перепрошуємо за неточності у комунікації!

Додамо, що за час повномасштабної війни, УКУ за підтримки благодійників уже закупив для українських військових понад 11 тис. сертифікованих турнікетів.

Робота і боротьба триває.

Команда Факультету прикладних наук УКУ

Турнікети — вкрай важливий і дуже витратний матеріал під час ведення бойових дій

Найбільш поширена причина смертей на фронті — втрата крові. 60% смертей на передовій настає внаслідок артеріальної кровотечі. Для її зупинки в аптечці кожного військово передбачені турнікет, бандаж, марля і спеціальні кровоспинні засоби. Сучасні турнікети для зупинки артеріальних кровотеч можуть застосувати не тільки медики, а й сам поранений. Їх можна тимчасово послаблювати, аби уникнути змертвіння ізольованої частини тіла, до якої не надходить кров.

У перші тижні війни виникла велика потреба у якісних турнікетах для українських військових та медиків.

Окрім того, що турнікетів критично бракує, часто надходить інформація про їхню погану якість: вони швидко ламаються або ж є несправними. В умовах ведення бойових дій така несправність може коштувати життя. Група студентів УКУ вирішила навчитися робити якісні турнікети, а для виготовлення пластикових частин використовувати ресурс 3D-принтерів факультету.

Як організований ланцюжок виробництва

Найпершим завданням волонтерської групи став пошук адекватних цифрових шаблонів для друку елементів турнікету. Дизайн турнікету розробив Якуб Камінський, medical robotics engineer у Worcester Polytechnic Institute (WPI) та керівнику проєкту «3D Printing for Ukraine».

Якуб зробив значний внесок у розробку моделей фурнітури, а також допомагає зараз з вибором матеріалу і технології 3D-друку для їхнього виготовлення. «Звичайний» 3D-друк не дає належної міцності — щоб отримати хороший результат, довелося ґрунтовно попрацювати, ці процеси описали на сайті 3D Printing for Ukraine.

Дуже швидко проєкт об’єднав понад два десятки студентів, викладачів та випускників факультету. Крім того, завдяки підтримці ІТ-компаній, зокрема EdPro та місцевих шкіл, вдалося отримати ще кілька десятків принтерів для організації роботи та збільшення потужностей друку.

Важливим етапом виробництва турнікетів також є пошиття ремінців і закріпок. Більшість поставок матеріалів надходить з-за кордону, зокрема — з Польщі. Пошиттям займаються фабрики та волонтерські організації у Львові. З цим допомагають також виробничі майстерні Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької.

Після пошиття обов’язково потрібно перевірити якість пошитого — на останньому етапі цим займаються студенти. Зараз вони також активно шукають необхідні матеріали по всьому світу для того, щоб збільшити масштаби виробництва. Багато матеріалів передають безкоштовно, проте велику частину потрібно закуповувати.

В процесі роботи пріоритетом волонтерів стали якість та надійність турнікетів, адже проривання турнікета або тканини — точно не те, з чим повинен зіткнутися поранений воїн, який має всього кілька десятків секунд на зупинку критичної кровотечі. Фактично, на даному етапі саме тестування виробів є найважливішим завданням команди — це постійний процес, який триває вже понад 60 днів.

Надійність турнікетів і як її перевіряють

Найперше — це тест на міцність. Наскільки легко зламати пластикові частини фурнітури руками? В абсолютній більшості випадків фурнітуру, яку надрукували студенти, не вдавалося зламати. Олег Кристиняк, комбат-медик, який долучився до тестування виробів, віджартовуючись каже, що ламатися турнікетам не дозволяє напис «Слава Україні».

Турнікет і його деталі

На другому етапі тестування волонтери визначають, чи зупиняє турнікет кровотік. Для цього вони проводять тести на ультразвуковому доплерографі. Він показує, що циркуляція крові зупиняється вже на другому оберті (чотири півоберти).

Третій етап — перевірка, чи не розтягується внутрішня стропа при триманні турнікета затягнутим впродовж двох годин? Для цього турнікет тестують за зразком сертифікації «Укрмедстандарту» з використанням 5-літрової пляшки з водою і манометра. За 2 години тиск 0.5-0.6 бар зменшується менше, ніж на 0.1 бар, що є чудовим результатом.

За стандартами, турнікети є одноразовими. Проте для того, щоб перевірити запас міцності, вироби протестували на навчаннях з домедичної підготовки від школи «Воїн самооборони». Там експерти тестували 9 вироблених в УКУ турнікетів на людях з різним діаметром рук та ніг. Комбат-медик Олег Кристиняк стежив, аби турнікети були затягнуті так міцно, якби це було при реальному пораненні.

При тестуванні волонтери використовували три типи пластин для виявлення найміцнішої серед них. Той тип, який під час тестування не погнувся і не зламався, використовують вже у виробництві. Щодо зламів, то з 9 турнікетів пластина «не витримала» після кількох годин тестів лише в одному випадку, проте це не завадило турнікету виконати свою задачу. Не дивлячись на це, даний тип пластини волонтери надалі не виготовляють.

Волонтери проводять також багато інших тестів:

  • на межу руйнування за практичного застосування;
  • на больові відчуття — як негайно, так і після 20 хв застосування;
  • на переохолодження матеріалів та їхнє нагрівання тощо.

Внутрішні тестування відбувалися багато сотень раз із залучень десятків добровольців. В університеті постійно дислокуються парамедики з багатьох країн світу, які також діляться своїми порадами для покращення якості турнікетів.

Перші 4 партії турнікетів до 50 штук у кожній вже були передані воїнам на передову для польових випробувань, та отримали схвальні відгуки. За неофіційними повідомленнями військових, ці турнікети вже врятували декілька життів.

Постійні дискусії та курйози — звична картина в процесі виробництва турнікетів

Турнікети — надзвичайно відповідальні засоби, саме тому їх так ретельно тестують. Проте, навіть у такій серйозній справі не обходиться без курйозів.

До міцності воротка — «палички», якою закручують турнікет, вимоги високі. Уявіть картину: найсильніші студенти кампусу стають в коло та ламають воротки. Навіщо ламають? Для статистичної оцінки частки ненадійних воротків. Чому стоять? Сидячи — важче зламати. Чому найсильніші? Бо учасники команди вже зламати не можуть.

Того ж дня волонтери тестують турнікет на дещо тендітному новачку-добровольцю: «Ай, боляче!», «Тобі кисть відірвало, такий дрібний біль тебе не хвилює, не заважай» — подіяло. Больові відчуття команда випробовує на собі — надмірний біль теж є критерієм неякісного турнікету, але його застосування завжди неприємне.

Прибуває тестова партія внутрішньої стрічки — саме тієї, що стягує турнікет, зупиняючи кров. Хороша стрічка, міцна, та й візуально гарна. Студенти починають випробування стрічки, а вона швидко розтягується і через це падає тиск. Не годиться!

Палкі дискусії викликає також колір пластику — рожевий, зелений, блакитний пластик чи все ж таки має бути обов’язково чорний? Думки військових, з якими радяться волонтери, розділилися приблизно порівно.

Наступна ціль — масштабування виробництва

Вже зараз студенти-волонтери мають на меті виготовляти 100 одиниць якісних турнікетів на день. Разом із цим, вони у пошуку волонтерських організацій в Україні та Європі, які б могли перейняти технологію і допомогли нарощувати масштаби виробництва.

Наразі верхня межа собівартості виробництва одного такого турнікету становить 5-7 доларів США, на противагу ринковим цінам, які коливаються між $22-40. Сюди входить вартість внутрішньої та зовнішньої стрічки, липучка, а також матеріал самого турнікету, без вартості процесу його виготовлення.

Якщо вас зацікавила ця ініціатива і ви б хотіли долучитися до неї або ж готові підтримати її фінансово, будь ласка, сконтактуйтеся з нашими волонтерами:

Наша команда. Фото в статті: Андрій Курочкін та Олексій Меліков

👍ПодобаєтьсяСподобалось23
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Друзі, дякуємо за коментарі та відгуки щодо тестування турнікетів, експериментальні зразки яких виготовляє волонтерська група Факультету прикладних наук УКУ. Ми отримали багато відгуків щодо тестування.
Цим повідомленням хочемо прояснити кілька моментів та перепросити за неточну комунікацію у попередніх матеріалах: ucu.edu.ua/...​akultetu-prykladnyh-nauk

Перші 4 партії турнікетів до 50 штук у кожній вже були передані воїнам на передову для польових випробувань
Ми не надсилаємо турнікети військовим на фронт. Волонтерська група надіслала обмежену партію тестових зразків парамедикам у ближній тил для польових випробувань.

Хтось п...дить.
Якби ви написали, що робите їх для тестування або краще навіть навчання, то питань не було.

Власне, що заважає зараз їх робити синіми і сказати, що вони навчальні? Бо здається не можна повторно використовувати турнікети (хто в темі підтвердіть або спростуйте)

Те, що зробили студенти, нехай і з найкращих міркувань, це не круто. Це забирає шанс у військових вижити. Вони не працюють.
До того, як виставляти статті, бажано перевіряти турнікети

1) Ще мiсяць назад обговорювали в tg «Ukrainian 3D printer community» шо такi турнiкети погано працюють. Замiсть того, розробили модель для швидкого заряджання рiжкiв АК.
2) Я помиляюсь чи на фото до цiєї статi катушки з PLA пластику??

Тест турникету тут: fb.watch/cZ_Z9hlieO
Короткий висновок — він НЕ ПРАЦЮЄ!

Краще б еинули свої потужності на друк тих же перископів. Від них хоч життя не залежить, а об’єм який їх потрібен теж не маленький

Заберите у школьников принтеры и удалите тот сайт, не позорьтесь. Этими турникетами вы жизнь кому-то угробите.

Активні ідіоти гірше просто ідіотів. Ваші турнікети — це організована диверсія. Ви нам в www.facebook.com/tourniquetstestcenter їх НЕ передавали, і жодних НОРМАЛЬНИХ тестів у вас нема. Де результати тестів на доплері? Інженерних? Та ж СІЧ з 2015 намагалась щось нормальне зробити і перший час в них була повна фігня, але ж вони її не передавали військовим
А всім прибічникам «краще так ніж ніяк» і «молодці, що роблять» — ви ще в 3Д броніках повоюйте. Чи тепловізор з гівна і палок зробіть.
Ось тут лише частину інфи про тих «виробників», що не пройшли тестування
docs.google.com/...​B_u57JjPUmbIhY/edit#gid=0 , а скільки всього в центр не потрапило взагалі...

Злість бере.

У гугл доку цікава аргументація про один з турнікетів «остання версія не ок». Якось не дуже для експертного висновку) Не краще, ніж у школярів. У вас є якість перевірені методики для тестування?
Якщо у вас є якийсь конкретний чек ліст, як перевірити турнікет — то ви його можете надістали студентам УКУ, щоб вони могли перевірити самостійно. Бо обзивати людей ідіотами — якось не тойво, при тому що ви ці турнікети навіть в руках не тримали.

конкретний чек ліст, як перевірити турнікет — то ви його можете надістали студентам УКУ, щоб вони могли перевірити самостійно

Підозрюю, що там не лише чекліст, там треба лаболаторія (ті ж температурні режими). Але якби були доступні методології тестування і вимоги, то було б корисно.

Далі вам не сподобається:

Бо обзивати людей ідіотами — якось не тойво, при тому що ви ці турнікети навіть в руках не тримали.

Передати 50 виробів від яких залежить життя, відповідність вимогам яких не підтверджена — це саме ідіотизм. Тут питання саме підходу, а не якості виробу. Це треба визнати.
Але важливо не це, важливо що будуть робити далі.
Якщо стануть в позу і продовжать перепалку в інтернеті — це хронічний ідіотизм.
Якщо підуть задовбувати отой центр, МО, МОЗ і тд, щоб отримати стандарти та підтвердження відповідності тим стандартам — то молодці і можливо у нас народився новий крутий бізнес.

Є ось така штука www.c-tecc.org/guidelines може комусь знадобиться в пошуку стандартів та вимог.

Я бачу проблему саме в методиках підтвердження якості — повинні бути якісь офіційні структури, які сертификують ці турнікети в Україні і схвалють їх. Не просто пересічні волонтери ( хай навіть з інженерною чи ще якось освітою), а державні спеціалісти, які надають офіційні експертні висновки і несуть за них відповідальність. Всілякі американські методички, зкачані з інету — то чудово. Але зовсім не те. Їх можна лише брати за основу, коли буде сворюватись процедура.
Повинна бути саме державна лабораторія, з визнаними критеріями. Бо оці висновки в гугл файліках " це гівно, а це ок" — дитячий садок. З цього и починається вакханалія, коли на фронт їде якесь китайське лайно, усілякий самопал і аптечки куплені волонтерами, які прочитали в інтернеті що оце хороше, а це ні.
Зі статті бачу що студенти сворили досить корисний продукт, який точно не гірше за китайське лайно з аліка. Але тепер їм треба це довести, сертифікувати. Як це зробити і чи можливо це взагалі — питання. Чому держава не підтримує такі ініціативи — теж питання. І дуже дивно, що на восьмому році війни взагалі є така проблема.

повинні бути якісь офіційні структури, які сертификують ці турнікети в Україні і схвалють їх. Не просто пересічні волонтери

Щодо офструктур згоден. Чи є у нас такі, я не в курсі. Може Oleksandra Burmenska знає (я так зрозумів, вона в темі такмеду).
Щодо «пересічних волонтерів», то це особливість України, у нас в деяких сферах волонтери краща сертифікація ніж держлабоарторія. Про конекретних людей я нічого не знаю, але їх висновки не протирічать ТЕСС.

Всілякі американські методички, зкачані з інету — то чудово. Але зовсім не те. Їх можна лише брати за основу, коли буде сворюватись процедура.

ТЕСС — це якраз орган який постійно актуалізує і тестує ті ж турнікети. Якщо вони опублікували методологію (а не просто поради), то їх можна брати не просто за основу, а як стандарт. Так в 2014-му у нас з’явились деякі стандарти.

Зі статті бачу що студенти сворили досить корисний продукт, який точно не гірше за китайське лайно з аліка. Але тепер їм треба це довести, сертифікувати.

Абсолютно не правильна постановка питання. Те що щось НЕ гірше ніж лайно — це інформація, що не допомагає прийняти ніякого рішення.
Доведуть якість — круто.
Але я маю сумніви в цьому. Є певні аргументи за ці сумніви, але вони не важливі для нашої розмови, і я сподіваюсь, що вони доведуть проект до «продакшен стану».

Чому держава не підтримує такі ініціативи — теж питання.

Відповідь проста: держава не може і не зобов’язана слідкувати за кожним студентським проектом (тим паче в приватному виші).
Тут скоріше має йти ініціатива від студентів при підтримці вишу через МОН на профільні міністерства.

Перепрошую, а ви до них яке відношення маєте? Таблиця — робочий варіант, фінальні рекомендації видає центр на ФБ сторінці. Якщо виробник «доробляє» виріб, цієї інфи нам для використання більш ніж достатньо. Якщо вам ні — фб сторінка в допомогу.
Щодо «конкретного чек лісту» — може їм ще й доплери і всю напрацьовану методику відправити? Якось не тойво — відправляти військовим неперевірені турнікети, не знаходите?

Щодо «конкретного чек лісту» — може їм ще й доплери і всю напрацьовану методику відправити?

А власне чи є можливість зробити методологію відкритою? Можливо якось перетворити це на стандарт МО/МОЗ? Чи ваша методологія вже базується на наших держ стандартах? (Я це все питаю, бо мої знання в темі обмежені «купуй CAT, життя дорожче»)

Власне, здається рекомендації цьго центру теж звучать приблизно як

«купуй CAT, життя дорожче»

Він не державний і дає просто довільні рекомендації, як я розумію. В такому випадку, якщо держава цим не займається, найкращий варіант — купувати лише сертифіковане і визнане у всьому світі.

3dprintingforukraine.com у графі Testing є тест на доплері та відгуки військових. І це для emergency use only наразі, якщо закінчаться сертифіковані

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Пару лет назад я участвовал в проекте по внедрению 3д печати в медицине бедных стран Африки.
Суть была в том, чтоб не держать в районах куда трудно добраться на складе много редких пластиковых расходников, а держать совсем чуть-чуть и в случае надобности просто допечатывать.
Там был обширный список всякой мелочевки, от зажимов для систем переливания крови до турникетов.

Я вижу как минимум 3 важных момента которых у вас нет.
1. Дефектоскопия каждого напечатанного элемента.
3D печать не самый надежный метод производства. Трещины, поры, пустоты, расслоения — всего этого там достаточно, просто ветерок подул на принтер и готово.
Каждый элемент турникета должен проходить неразрушающий контроль.

Хотя бы обычную ультразвуковую дефектоскопию.
Схема с проверкой нескольких процентов продукта работает для детских игрушек и не работает для медицины.

2. Отсутствие какого-либо маркирования продукции.
Каждый элемент должен иметь свой ID нанесенный при печати и в случае проблемы вы должны иметь возможность понять при каких условиях его произвели, в чем может быть проблема и надо ли отзывать всю партию.

3. Решение проблемы с деградацией пластика для 3д печати.
Я специально откопал наши старые данные по проекту.
Через 6 месяцев только 87% напечатанных силовых элементов проходили прочностные тесты.

Пластик для 3д печати не сталь нержавейка, это достаточно капризная штука.

И теперь главный вопрос, какое прогнозируемое падение прочности в ваших изделиях через 3 и 6 месяцев ?
Какое падение прочности при намокании ?
При длительном воздействии солнца ?
Это по сути главный вопрос, а что с ними случится через пол года ?

Очень сложно вообще комментировать эту статью так как в ней 0 данных.
Везде многократный запас прочности, а какой конкретно ? на разрыв ? на скручивание ?

В общем сложная тема, возможно, прямо сейчас, хоть что-то лучше чем ничего, а возможно лучше проверенное качество чем кустарное производство. Я скорее склоняюсь к второму.

Дякую за Ваш коментар! У нашої команди виникла проблема — кожного разу в коментах дуже багато прямих стереотипних закидів, і зовсім мало конкретики.

1. Дефектоскопія — так, це дещо б спростило контроль якості. Таких приладів у нас немає, але думаємо над варіантами, як її організувати. Будемо вдячні, якщо порадите щодо технічної сторони, зокрема — вибору приладів! Зараз задача вирішується ретельним оглядом кожної «тонкої» пластикової частинки — кліпси, пластинки, пряжки, де дефекти лягання волокон видно та механічним випробуванням воротка — завдяки великому запасу міцності, це достатньо безпечно.

2. Про маркування — у нас є такий варіант. Зараз, оскільки весь друк, що йде в роботу, відбувається локально і під постійним наглядом, підхід наступний: одна зміна (конкретний оператор принтера протягом 6-8 годин), одна партія пластику, один принтер — вважається партією пластикової деталі, ретельно оглядаємо, але зберігається окремо, до статистичного тесту. Маркування з унікальними кодами передбачені, якщо дійдемо до розширення.

Однак, щодо статистичного тесту, (із Вашого п.1) що працює лише для іграшок — не погоджуся. Це спосіб виявити непередбачені проблеми, із достатньою ймовірністю — за правильного дизайну методу. Методики для такого і розроблялися.

3. Падіння міцності з часом в масштабі кварталів-років безпосередньо ми не заміряли, покладалися на дані з літератури — наші тести лише тривають. Значимої деградації за тижні в воді чи на сонці не спостерігалося. Із польових випробувань — за тиждень в полі (заморозок-сонце-сухо-вода-повторити), єдине що відбулося — відклеїлися частина білих смужок для підписів. Виправили, чекаємо на тест. (По застосуванню зауважень до останнього варіанту не було). Якщо ж Ви про накладений турнікет, поведінка при намоканні на рівні CAT. Працюємо над використанням литих деталей, але, хоча досягнути належної міцності там простіше — гарантії лиття не дає, теж купа потенційних проблем і ті ж тести.

Ми готуємо більш технічний і з більшою кількістю подробиць, матеріал — це займе трохи часу. Будемо вдячні за Ваші відгуки там. Стосовно воротка: міцність на злам «в цілому», коли його беруть за кінці; міцність на злам кінця, який фіксується на кліпсі; міцність на злам внутрішньої частини — у якій паз для стропи, при закручуванні. Якщо проходить візуальний контроль на якість друку (який ми виконуємо для кожної деталі!) і обмежений механічний, фіксуючи деформацію (максимальний пошкоджує, у вироби такі давати не можна) — запасу міцності достатньо для будь-якого практичного використання.

Звичайно, зараз це лише свої слова — але у технічному матеріалі буде більше подробиць із фото-відео. Крім того, їх тестують в полі, поміж іншого, мої друзі на фронті. Люди, які вимагають більше і швидше, яким інші пропоновані способи «закупіть, знайдіть волонтерів/гроші» не допомагають в належних об’ємах, і які, ну, люди різкі — словами чи зіпсутою «кармою» не обмежаться. На жаль, на ДОУ вони не бувають. Працюємо над сертифікацією, хоч це і складно.

Щодо кустарного виробництва — мова не про «краще, ніж нічого». Ми працюємо, щоб зробити просто добре. Власне, назва статті вийшла відверто невдалою. Це не зовсім студентська робота — хоча їх вклад величезний, це проект співпраці (людей із) двох університетів. Якось в тих дискусіях відчуваю часто, люди чи то забули, що університети і є місце, де створюється нове, а дрібно-серійні виробництва там — нормальна практика, чи щось ще й гірше...

Инициатива крутая, здорово! Как минимум отличный практикум для студентов и преподов. Без шуток. Але є декілька але.
1. перед тем, как выбирать конкретные приборы для УЗ неразрушающей диагностики — почитайте в принципе за нее,
2. почитайте Деминга или последователей по контролю качества. Старик Эдвард на пальцах показывает, что к статистической проверке можно приходить, когда у вас процесс сильно стандартизован. А когда принтера существенно разные, разные материалы и нет на входе контроля качества материалов, контроля рабочих параметров оборудования при производстве — то тогда пожалуй стоит проверять каждый экземпляр. Чего я так понял по вашему процессу не предполагается.
3. Почему же «жадные производители» берут настолько дороже, по сравнению с ценой материалов? Ну смотрите предыдущий пункт — контроль качества на всем процессе производства стоит немалых денег.
4. Если грубо говоря — вам и тем, кто берет ваши изделия — ок, что потенциально 20-30-70% ваших турникетов не сработают — то вперед. Извините, но это очень похоже на сталинские подходы в том, что потенциально интересные изделия не доводились до ума, не проходили все испытания — а сразу шли где-то в мелкую серию.
И да — вы не делаете что-то новое, вы пытаетесь повторить готовые изделия с использованием другого оборудования и материалов. Позвольте просто пару слов по ТЭО. Количество необходимых изделий — порядка 1 млн единиц. Разница между вашей себестоимостью (даже по материалам и брендовыми — (20-7долл) * 1 млн = 13 млн долл. Ну ОЧЕНЬ вряд ли это та сумма, ради которой стоит делать собственное кустарное производство. Если вы оцениваете жизнь нашего солдата хотя бы в 1 млн долл то всего 13 применений, когда ваши кустарные изделия не сработают — уже сводит ваш экономический эффект на ноль.

Мой вывод — отличная инициатива. Но попробуйте сместиться — на менее критичные для жизни элементы — перископы, какие-то запчасти и крепления.

Сейчас «низкая» себестоимость изделий обеспечивается тем что людям платят зарплаты за совсем другую работу: ученые, преподы, студаки. и это единственное заявленное преимущество.

Прикол в том, что если начать платить зарплату всем кто вовлечен в процесс с реализации этих самых турникетов — то стоимость изделия превысит стоимость CAT в несколько раз.. И зачем оно тогда надо? :)

Саме так. Це називається — волонтерство. :-) А займатися все життя тим ми не плануємо.

>

Саме так. Це називається — волонтерство. :-) А займатися все життя тим ми не плануємо.

ммм.. тобто отримувати сертифікат, масштабувати виробництво, насичувати ринок та конкурувати з іншими виробниками нема планів? просто погратись за гроші работодавця/платників податків (підкресліть свій варіант). війни виграє система. волонтери тимчасове явище.

мені здається з цього і треба було починати.
єдине шо ці гроші значно ефективніше було б пустити на закупки нормальних турнікетів. той же North American Rescue в березні приймав оптові замовлення на кінець травня по 20 баксів за штуку.
але хто я такий щоб розказувати як іншим витрачати гроші :)

Сертифікацію — так. [Намагатися] наситити нагайну потребу зараз — так. А до всього решту ще потрібно дожити.

Про ефективність — Ви помиляєтеся. Ми аналізували це питання, із залученням багатьох зацікавлених і фахівців.

1. Звичайно, ми читали, радилися із тими, хто нею займався. Але власного досвіду дефектокопії — не маємо.
2. Власне, ми, здається, про схоже говоримо! Я описав: «той же принтер, матеріал із тієї ж поставки, [зазвичай — та ж одна котушка, але іноді кілька з однієї партії закупки], той же день, той же оператор». Крім того, перевіряється кожен екземпляр! — просто недеструктивно, а статистика — для виявлення чогось, що проскочило візуальний і недеструктивний механічний контроль.
3. Ми в жодному разі не кажемо, що вартість в виробників не виправдана! Ми вкладаємо свій ресурс, звідти й ціна. Але справа навіть не так в ній — як в потребі, яку поставки поки не закривають.
4. Ви знаєте, знову дискусія йде в сторону неможливості відтворити інопланетну технологію. :-) Щодо заклику до життя солдатів — про емоційну сторону, зокрема — для кого це роблю/робимо, в тому числі — особисто, писав нижче. А по збоях, знову згадаю: «Evaluating new types of tourniquets by the Israeli Naval special warfare unit» (disastermilitarymedicine.biomedcentral.com/...​s/10.1186/2054-314X-1-1) «CAT and SOFTT were found to be superior to the IRT, in occluding arterial blood flow to the extremities (22%, 23% and 38%, respectively, failure rate)». Ні про яких 99.9%, яке неявно постійно висить в обговореннях, не йдеться для жодного турнікету, і тому їх радять завжди мати два — і накладати зразу другий, якщо є сумніви або кровотеча (вже послаблена) продовжується.

А про 20-30-70% — вибачте, це суперечить нашим експериментам дуже суттєво. (Так, розумію — це тільки з моїх слів, але у Вас інформації точно менше :-) Останніх 4 ітерації дизайну і 3-4 сотні виробів із запчастинами, що пройшли наш контроль якості (уточнення, бо пробуємо не тільки з ними), у нас не було жодної поломки, яка могла б послабити затискання під час застосування.

ще одні адепти «краще ніж нічого»

Ні! — мільйон разів ні! Тільки не для бійців! Будь ласка, не давайте ті турнікети бійцям! Для того є сертифіковані, гарантовані, перевірені турнікети. Окрім того, ручка є лиття та з композитного матеріалу!

Ви знаєте, в мене іноді закрадається думка, що люди вірять — турнікети нам постачають інопланетяни, виготовляючи їх за недоступними людям технологіями... І не в людських силах їх відтворити. Ми тестуємо — всіма доступними нам способами, ми консультуємося із військовими та (пара)медиками, просимо її випробовувати — детальніше писав у іншому коментарі. Поміж сертифікованих турнікетів, які йдуть на фронт і для яких ми змогли отримати зразки, наші тести успішно проходять заледве половина.

Вороток — ота ручка для закручування, має вже міцність із багатократним запасом. Звідти жартівлива історія про ламання — нам потрібно було мати певну кількість зламаних. Взагалі, більшість підводних каменів — не в пластикових частинах, зробити їх належної міцності можна, хоча це й вимагає зусиль і акуратності. Наприклад, дуже серйозні вимоги до стрічки, що стягує. Якщо основна стропа масивна, то ця стрічка помітно менша, її розрив чи розтягування — смертельно небезпечні. Якщо вона скручується — це боляче і може додатково травмувати. І таких нюансів — багато десятків. Ми крок за кроком продиралися через все це — з тестами, дискусіями і т.д. В жодному разі не підтримуємо «зроби турнікет на 3D-принтері» — сходу і фурнітура буде непридатною, і все решта проблемним.

Ми працюємо над сертифікацією, але це потребує купу часу. Будемо вдячні, якщо відгукнуться люди, причетні до сертифікації таких виробів, з якими ми могли б порадитися — або співпрацювати.

Взагалі-то так і є.
єдине що кустарщина може протиставити North American Rescue — це ціна і патріотичність. Проте про жодну якість та надійність мова не йде. А найголовніше — жодної стабільності показників навіть при штучному виготовленні. Немає і розмови про масове виробництво.

Так і є — недоступні людям технології? :-)

Назва статті, на жаль, таки невдала... Це — не кустарне виробництво і не чисто студентський проект. Команда: Medical robotics engineer із Worcester Polytechnic Institute, що спеціалізується по виготовленню роботів для медичних маніпуляцій; фізик із одного з кращих НДІ України — ІФКС, [опір матеріалів, теорія і практика постановки експериментів, мат. статистика входять в базову освіту]; велика група старанних і ретельних студентів; залучені медики та парамедики — із яких більшість, через потік безапеляційних, часто — хамських, і, зазвичай — безпідставних звинувачень, не хочуть говорити публічно, [із тих, хто записав відео — Олег Кристиняк (військовий парамедик, інструктор школи «Воїн Самооборони»); Thom Mayer, (medical director of the NFL Players association); David Young, (wilderness medicine doctor), Rupen Dajee, (paramedic) — іноземцям якось простіше]; ряд інших фахівців — по тканинах, пошиттю, друку, засобах тестування; що консультували. Цих людей достатньо, щоб разом створити виробництво турнікетів, користуючись вже перевіреними іншими науковцями, виробниками і практикою ідеями.

Повертаючись до інопланетян, турнікет — достатньо простий виріб. Багато складніший, ніж можна кустарно зробити вдома — є багато нюансів! Ми надивилися на ті жахіття! Тому теж не підтримуємо «Надрукував на принтері собі турнікет». Однак, в порівнянні із задачами, які ми вирішували повсякденно у своїй довоєнній роботі — простий. Будь-який буденний масовий виріб — нетривіальний, насправді. В результаті, ми тижнями шукали, що ж ми такого впускаємо, раз така жорстка критика?! Виявилася загадкова річ. Люди чи то забули, що університети та інститути є тими установами, що розробляють нові ідеї, технології та прилади. Чи, через якісь особливості освіти, практики, не знаю, повсякденного життя, повірили у безпомічність свою та інших осягнути зовсім прості речі. Проблема, що, в результаті, замість фахової критики, обговорення, в коментах, в основному типові, «клішовані» фрази-закиди від людей.

Щодо відтворюваності, зацитую статтю: «Evaluating new types of tourniquets by the Israeli Naval special warfare unit» (disastermilitarymedicine.biomedcentral.com/...​s/10.1186/2054-314X-1-1) «CAT and SOFTT were found to be superior to the IRT, in occluding arterial blood flow to the extremities (22%, 23% and 38%, respectively, failure rate)».

ну тобто ви реально вважаєте шо за два місяці можна повторити та набити всі шишки які набивали виробники CAT та SOFTT десятиріччями?

Ні. Але ми користуємося їх досвідом. А «шишок» у тому, що залишилося — достатньо, але цілком підйомна кількість.

я перепрошую, але ви серйозно думаєте, шо спочатку ПОЧАТИ ВИРОБНИЦТВО, а потім думати як тестувати і сертифікувати -це нормальний підхід до справи? Що значить «наші тести сертифіковані турнікети проходять заледве половина»? docs.google.com/...​UmbIhY/edit#gid=431594659 — тут список сертифікованих турнікетів. Все, на всі інші «папірці від магазинів чи організацій» можна навіть уваги не звертати.
Дуже цікаво побачити результати ваших турнікетів по:
1. Рівень тиску в моменті та його розподілення по площі накладення, ріст тиску при напівобертах
2. Дотримування рівня тиску протягом 2х годин
3. Тиск при навантаженні на кінцівку
4. Температурний режим: спека/холод по стандарту
5. Кінцівки різного об«єму

Адже раз ви «тестуєте всіма можливими способами», то ці дані у вас точно мають бути, правда?
З 60+ турнікетів, які потрапили до Центру тестування, тести пройшли заледве кілька штук. І НОРМАЛЬНІ виробники замість статейок на ДОУ займались доведенням своїх виробів до розуму ДО передачі військовим, а не після.

Щоб щось тестувати, його потрібно виробляти. Так працює навіть в цифровому світі — важко тестувати відсутній код, хоч і менш жорстко, ніж в реальному.

Розподіл тиску по поверхні, півобертах та його зміну протягом двох годин — тести виконуємо. Маємо відповідні відео і т.д. — готуємо більш технічний матеріал із подробицями. Температурні коливання — теж. Тестувалося на людях від тендітних (для дітей — не підходять, як і більшість решту турнікетів — потрібна окрема дитяча модель) до крупних різної тілобудови, включаючи — тренованих, включаючи динамічні навантаження. Звичайно, є тести на доплері. Ви навіть мали шанс їх бачити. Працюємо над більш технічним описом.

В подальшому не планую відповідати на Ваші демонстративно зверхні чи хамські коментарі, однак тут Ви сформулювали дуже важливі питання — то не втримався. BTW, чи могли б Ви підказати компанію, де Ви працюєте? На жаль, не знайшов на Вашому профілі в Linkedin — хотів би поцікавитися, чи є такий стиль дискусії їх корпоративним, і якщо так — уникати, якби довелося перетнутися.

я дуже вибачаюсь, будь ласка, коли впевнені у власній продукції, спробуйте провести незалежні тести, або хоча б спробувати провести тестування самостійно щось подібне, ось приклад www.youtube.com/watch?v=-LlPWvIEbVc
Це збереже життя та допоможе переконати людей у якості вашої продукції.
Успіхів!

Ми тестували та тестуємо найрізноманітнішими способами — працюємо над розробкою технології і тестуванням від перших днів війни, із залученням як парамедиків та військових, так і інженерів по розробці медтехніки.

Чи зупиняється кров — за допомогою ультразвукової доплерографії. Чи тримає тиск протягом тривалого часу — на пластичній пластиковій ємкості, щільно заповненій водою, із манометром, (такий прилад використовується під час сертифікації). Тести на руйнування — за яких умов і як ламається, на ходіння з турнікетом — щоб моделювати динамічні навантаження і т.д. і т.п.
Систематичні тести в умовах, наближених до реальних, проводилися, поміж іншого, під час тренінгів у школі «Воїн самооборони». Випробовувалися в польових умовах, військовими парамедиками, які знали, що це — поки не випробуваний виріб.

Схема тестування відтворює та розширює ту, що використовується під час сертифікації. Ми працюємо над тим, щоб сертифікувати, однак, це довга процедура. Дякуємо за відео, будемо дивитися, можливо є ідеї до тестування, які ми поки не використали.

Для окремих компонент — як пластикових, так і стрічок, теж маємо формалізовану процедуру тестування. Окремо статистично тестується кожна партія — виготовлена у тих же умовах, за наглядом тієї ж людини, за один захід. Потім аналогічно тестується 5-10% випадкових виробів.

Ви надавали свої віроби на незалежне тустування?
www.facebook.com/tourniquetstestcenter

Так, віддаємо — дякуємо. Довідалися про них минулого тижня.

Молодці! Пишаюся, що студенти рідного університету займаються таким важливим волонтерством і за короткі терміни змогли досягнути таких результатів. Успіхів!

В абсолютній більшості випадків фурнітуру, яку надрукували студенти, не вдавалося зламати

Все ж хотілося б розуміти чи пройшли якусь сертифікацію і чи відповідають вони якимсь стандартам.
Тут питання до того, що не увійшло в «абсолютну більшість» — це власне людське життя.
«Китайські репліки» кат теж нормально працюють, коли не ламаються.

чтобы понимать — в профильных хобийных барахолках и группах по печати стафа запретили выкладывать печатные турникеты. Т.к. он должен не ламаться не «в «абсолютну більшість» а вообще никогда. Просто потому, что в случае выхода из строя рискуем жизнью бойца. Мол если есть принтер печатайте то, что «не убьет своего» — стабилизаторы для сбрасываемых снарядов и т.п.

У нас наче ці sich.ua/turniket використовуються в армії, але це не точно.
Можливо варто з ними поговорити про методологію тестування і сертифікацію

У того, что вы бросили есть металлическая фурнитура. И готов поспорить, что как раз потому, что только так смогли обеспечить гарантию «незламностi» изделия. А 3д печать — не дает их

січ — чудові турнікети нашого виробницства.
сам такі ношу. але хто я такий, тому ось лінки www.facebook.com/...​center/?ref=page_internal
www.facebook.com/...​us/posts/5584625974898114
В принципі, у гуглі і фб все є.

так я и говорю, что Сiч как раз хорошие, т.к. это не просто 3д печать

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Якщо дуже коротко (трохи детальніше — в інших коментах), ми працюємо над тим, щоб сертифікувати. Однак, наші внутрішні тести відповідають і розширюють процедури, що використовуються при тестуванні на сертифікацію. Крім того, ми проводимо різноманітні польові і наближені випробування.

А на китайські, які ламаються двома пальцями і на жахіття саморобні, ми надивилися... Тому, в жодному разі не підтримуємо «сам зробив на 3д принтері» — забагато нюансів.

Якщо дуже коротко (трохи детальніше — в інших коментах), ми працюємо над тим, щоб сертифікувати. Однак, наші внутрішні тести відповідають і розширюють процедури, що використовуються при тестуванні на сертифікацію. Крім того, ми проводимо різноманітні польові і наближені випробування.

Якщо дуже коротко — це так не працює.

Детальніше:
Бюрократія в армії та медицині — це спосіб мінімізувати помилку і там самим не втратити людське життя.

працюємо над розробкою технології і тестуванням від перших днів війни, із залученням як парамедиків та військових, так і інженерів по розробці медтехніки.
Ми тестуємо — всіма доступними нам способами
ми консультуємося із військовими та (пара)медиками, просимо її випробовувати

Оце не системний підхід. Для маркетингу, норм тема — фоточка справжнього військового. Але парамедик НЕ спеціалістом з якості, все що він може дати — це поради по зручності використання.
Методологія тестування, технологія, та як результат, лабораторія для тестування — це вже тягне на нормальну дипломну роботу.
Тут багато розпливчатих коментарів, але чомусь ніхто не кинув сюди стандарти (зібрані вимоги), яким ви заявляєте, що відповідаєте. Тестування «Ай, боляче» не розкриває тестування температурного режиму, наприклад.

Тому, в жодному разі не підтримуємо «сам зробив на 3д принтері» — забагато нюансів.
Перші 4 партії турнікетів до 50 штук у кожній вже були передані воїнам на передову для польових випробувань,

Оце пизда. Якого х...я 50 виробів непідтвердженої якості були передані для застосування?!
До проходження тестів на тих турнікетах має бути не «Слава Україні», а «Тестовий зразок. Не для практичного застосування».

Можливо ви і зробили надійний виріб. Але, як видно з тексту цього топіку, у вас не поставлені процеси, це є недопустимим для таких сфер як спасіння людського життя. Це не стартап по доставці де сервіс «в абсолютній більшості» працює, а оті пару невдах — то таке.

Але, як видно з тексту цього топіку, у вас не поставлені процеси, це є недопустимим для таких сфер як спасіння людського життя. Це не стартап по доставці де сервіс «в абсолютній більшості» працює, а оті пару невдах — то таке.

en.wikipedia.org/wiki/Theranos

Я вище в коменті описав склад нашої команди, тому не повторюватимуся — це частково є відповіддю щодо системності: dou.ua/...​rums/topic/37968/#2394252 . Все ж, стаття була не про процеси, та й комент я не задумував як протокол — лише короткий опис. Вже побачили, що мусимо і про це написати.

Щодо військових — турнікети отримали люди, які знають їх походження, і свідомо взялися випробовувати — спочатку тестуючи їх самостійно. Звичайно, не у всьому спектрі варіантів — але вони також мали доступ до наших тестів і довіряють їм (опишемо, повторюся!). Були зауваження і поради, але нічого такого, що могло б загрожувати життю.

Це мої друзі і знайомі. Люди жорсткі та не схильні до зайвих сентиментів. (Дехто із них є в коментах на ФБ — коли мають нагоду, але точно нікого немає тут). Якби щось пішло не так — я відповідатиму не тільки перед совістю, але й перед розгніваними військовими — не рандомними абощо (чим тільки вже мені не погрожували в ФБ) — а тими, які мене добре знають. Це знову не формальний протокол отримання дозволу для військових — хоча й Ваш запит не схожий на офіційний парланс, мова лише те, що це не абстрактні тестери, а живі люди, з якими я взаємодію. Якщо Ви у Львові — можемо якось домовитися про зустріч із тими з них, хто буватиме тут (зазвичай вони на дуже коротко потрапляють).

Я вище в коменті описав склад нашої команди,

Частину ризиків ви зняли. Схоже, що автор статті просто збрехав і над проектом таки працювали люди, які щось знають, а не група студентів УКУ, як було в заголовку.

Це круто, але проблема в іншому:

Щодо військових — турнікети отримали люди, які знають їх походження, і свідомо взялися випробовувати — спочатку тестуючи їх самостійно. Звичайно, не у всьому спектрі варіантів — але вони також мали доступ до наших тестів і довіряють їм (опишемо, повторюся!).

А їх командири прийняли ризики? А медична служба це теж погодила?
В армії багато що робиться «на авось» особливо в часи п...деця, наприклад, війни. У разі поранення і поломку вашого турнікету ризикує не лише конкретний боєць, а і
— медик, який має тепер вирішувати проблему, можливо не маючи заміни
— інші поранені, які не отримують допомогу, поки медик зайнятий
— підрозділ, що це все прикриває, бо мають лишатись на позиції довше
— керівник операції, бо в нього форсмажор (але ось це дуже малоймовірно)

Хоча, тут можлива моя помилка: Ви передали вироби «для тестування» в зони бойових дій? Чи в глибоко тилові підрозділи?
Якщо друге, то не ясно коли ви плануєте отримати результати тестувань, бо ймовірність необхідності застосування турнікету низька і час його накладання теж (швидко довезуть до лікарні)

Це мої друзі і знайомі.
я відповідатиму не тільки перед совістю

У нас таке не практикують, а в штатівській учебці є таке:
якщо людина застула на посту або типу того, то частина «покарання» — це написати листа родичам кожного з взводу, де пояснюється як його дії призвели до смерті кожного члену взводу.

Якщо у ви хоча б були присутні, коли батькам повідомляють про смерть сина, то ви маєте розуміти наскільки це може бути складно, якщо не для конкретно вас (є люди зі стабільнішою психікою), то для командира померлого. Ось тому мені наприклад не зрозуміло, як можна щось «тестувати на військових», я б скоріше дав пенделя своєму знайомому, який взяв виріб без сертифікації, незалежно від мого внутрішнього переконання в якості.

Власне, я ж згоден із Вашими міркуваннями! Але у Вас одне неявне припущення — що наші турнікети (які давали живим людям) гірші за середні, які «офіційно» йдуть на фронт. Це не так. (Зрозуміло, що поки — лише з моїх слів). Перед тим, як кудись їх відправляти, ми перевіряли, переперевіряли і знову, не знаю, прокидалися посеред ночі і бігли доперевіряти — знаючи, чим постановка експерименту відрізняється від «внутрішнього переконання». В припущенні, що ми не помилися — моральна проблема стає інвертованою.

Безвідносно до основної теми нашої дискусії, про стійку психіку. Був у нас конфлікт: одна людина, в той момент причетна до проекту, допустила річ, яку можна назвати злочинною недбалістю. Зробив жорстке зауваження — без лайки, погроз абощо, але і без евфемізмів. Реакція була — сльози, істерика, звинувачення, що я травмую, а вона вже й так настраждалася, і скарги на мене у всі інстанції. Зрозуміло, що тієї людини більше у нас не бачили.

Але у Вас одне неявне припущення — що наші турнікети (які давали живим людям) гірші за середні, які «офіційно» йдуть на фронт. Це не так

Ще раз:
Ви не знаєте яка якість вашого виробу, до того моменту поки не пройшли всі необхідні тести хоча б в незалежній лабораторії за методологією що відповідає тій яка потрібна для сертифікації.
Далі важливо, щоб процес виробництва був стабільним, аби уникнути ситуації, коли все було ок, а деталі зроблені на пристрої 149 постійно ламаються.
По тексту статті немає жодних підтверджень цього. Сертифікація або незалежні тести від перевіреної організації — це те що закриває такі питання. Ціна тиж же КАТ складається не лише з матеріалів, але й з витрат на відділ якості.

Якщо пройшли, то це треба було виділяти, а фрази типу:

Уявіть картину: найсильніші студенти кампусу стають в коло та ламають воротки.

Це сраний маркетинг для лохів, але це питання до автора статті, а не до вас чи виробу.

Тетяна Сендецькагодину тому
Тест турникету тут: https://fb.watch/cZ_Z9hlieO/
Короткий висновок — він НЕ ПРАЦЮЄ!

Я не знаю хто це такі (схоже, що волонтери, а не армійська структура), але те що в них не працює навіть в базовому сценарії. Якщо це правда, то відкличте вироби (нехай навіть непублічно, це не питання суперечки на форумі, а людські життя)

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Круті! 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Підписатись на коментарі