Фінансова обізнаність під час війни. Як підтримати економіку України

Сергій Мікулов має понад 20 років досвіду управління фінансами, ризиками та внутрішніми контролями у великих компаніях у галузях страхування, промисловості, банках. Зараз — партнер iPlan.ua. На DOU Live він розповів про економіку війни управління власними фінансами.

«Якщо ми не почнемо відновлювати економіку самотужки, то захід нам не буде допомагати»

Що відбувається з економікою України? Які можливі сценарії? (2:24)

Наші експортні потужності зменшились в 10 разів. Море і повітря заблоковані. Можемо експортувати лише залізницею, але цими шляхами ми отримуємо дуже важливий вантаж, а також відбувається евакуація.

Східні регіони потерпають від агресії і великим підприємствам важко вести бізнес і працювати. Деякі компанії — маленький і середній бізнес — релокуються. А для великих це питання кількох місяців: коли вони відновлять свою роботу і зможуть надавати робочі місця, виробляти продукцію і платити податки. Тому в нас буде певна просадка. За деякими оцінками, ВВП зменшиться на 50%, і це впливає на рівень соцвиплат, які може надавати держава. Держава має замістити цей відтік грошей.

Друкуються військові облігації, їх викуповує НБУ. Але Нацбанк попередив, що не буде купувати скільки завгодно облігацій, адже у банках — багато грошей, а на них не купують військові облігації. У НБУ зараз складне завдання: з одного боку, треба профінансувати зростаючі потреби держави (у нас війна, і оборонний бюджет більший, ніж у мирний час), потрібно компенсувати зменшення податків, а з іншого боку — не збільшувати грошову масу. Якщо грошей буде більше, ніж продукції та послуг, то буде інфляція і девальвація, а це руйнівна тенденція для економіки.

Завдання — відновити потужності тих компаній, які мають змогу релокуватись, потім збільшити кількість робочих місць, обсяг виробництва і податків. І навіть в такому разі, якщо будуть активні бойові дії, відновити довоєнні показники ВВП важко. Бо гроші мають йти на оборону.

Коли ми переможемо, будемо змушені перейти з військових рейок на повоєнні. Треба буде відновлювати економіку, а це зовсім інші сценарії і заходи. Там будуть залучені як наші внутрішні інвестиції, так і закордонні. Але ми бачимо, як працює міжнародна підтримка — так само як і з війною — якщо ми не почали б самі себе боронити, нам би ніхто не допомагав.

Якщо ми не почнемо відновлювати економіку самотужки, то захід нам не буде допомагати.

Війна приносить не лише втрати для економіки, а й шанс зробити щось по-новому. Потрібно готуватися до наполегливої праці, підтримувати свою боєздатність і конкурентоздатність, щоб надавати послуги на світовому рівні.

Міжнародні компанії з задоволенням будуть користуватись нашими послугами. Потрібно створювати робочі місця, адже зараз ставлення до України і українців — інше. І завдяки цьому ми маємо перевагу на світових ринках. З іншого боку, за кордоном розуміють, що працювати в Україні — це мати ризики, що щось може статись і це буде безпосередньо впливати на послуги, які вони надають. Потрібно враховувати наші слабкі сторони, але і потрібно розуміти наші переваги та навички.

Під час фінансового планування в умовах війни ми маємо розуміти, що зараз є дуже багато непередбачуваних обставин. Будувати великі і складні плани немає потреби. Адже, ймовірно, потрібно буде змінювати все, а це принесе стрес і демотивацію. Ви маєте вибудувати певні пріоритети.

У вас має бути спочатку закритий резервний фонд — певна сума на ваші витрати. В мирний час це було 6 місяців, зараз більше, бо обставини можуть тривати довше.

«Це марафон: ви маєте розрахувати свої зусилля і правильно масштабувати свої ресурси»

Чи є якась формула, скільки грошей потрібно віддавати на захист України? (11:30)

Є ефективний підхід, а є простий. Якщо у вас немає фінансового плану, то в мирний час діє формула: відкладай 10%, а на 90% ти проживеш. Таку ж формулу можна використовувати і зараз, якщо у вас немає фінансового плану. Хоча б десятину варто віддавати на потреби оборони.

У нас є спільнота iPlan Talks, де ми щотижня в прямому ефірі розповідаємо її учасникам про різні питання управління персональними фінансами та теми, які обирає аудиторія. Там у нас є чат для запитань-відповідей, внутрішня Вікіпедія. Ми як засновники спільноти домовились, що половину прибутку будемо віддавати на потреби оборони. За згодою спільноти, ми обираємо певні конкретні фонди, волонтерів або міста, тобто точково визначаємо зусилля і це створює відчуття, що ми допомагаємо саме там, де потрібна наша допомога.

Створіть резервний фонд. Визначіть, скільки вам потрібно інвестувати у ваші найважливіші цілі, щоб створити життєвий і психологічний комфорт — лікування, навчання, мінімальна пенсія. Якщо після цього щось залишається, то цей надлишок можна віддавати на потреби волонтерства.

Деякі люди віддають значно більше, ніж 10%, своїх доходів на волонтерку. Чи є в цьому сенс? (13:36)

На мій погляд, 10% — це помірно. Це кожен може витримати. Якщо віддавати більше, то це виснажить фінансово і психологічно. І з часом, можливо, доведеться допомагати вже вам.

Це марафон: ви маєте розрахувати свої зусилля і правильно масштабувати свої ресурси. Краще зробити це рутиною, внутрішнім податком. Багато моїх клієнтів мають окрему статтю витрат — волонтерство. Це і є нашими військовими рейками особистих фінансових планів. Ми маємо порахувати і включити цю статтю як витрати, тоді це буде рутина.

«Військові облігації потрібні, щоб рефінансувати борги мирного часу і профінансувати потреби воєнного часу»

Якими способами можна підтримати економіку держави? (16:42)

Якщо ви підприємець — створювати можливості, робочі місця, масштабувати бізнес, щоб люди отримували зарплату. Тоді вони будуть щось купувати і таким чином створюватимуть можливості для інших бізнесів.

Якщо ви працюєте, то треба працювати ефективніше, за більшу зарплатню, і сплачувати податки. Класно, якщо сплачуєте податки авансом. Багато клієнтів та учасників спільноти iPlan Talks задекларували податки за 2022 рік. І незважаючи на те, що наступна сплата має бути 1 серпня, вони сплатили вже зараз. Багато моїх колег сплачують податки до кінця року.

Треба багато споживати. Споживати українське, щоб давати змогу бізнесам рости та зберігати свої обсяги. Після цього — жертвувати на благодійність. Це можна робити по-різному. Можна просто віддавати гроші, можна купувати військові облігації.

Також треба вливати гроші в економіку, щоб вони знаходились на рахунках і створювали грошообіг в державі.

Військові облігації. Що це? Для чого вони існують? (19:45)

Військові облігації — це зобов’язання держави повернути суму, яку вона залучає за допомогою облігацій у певний термін зі сплатою певного відсотку — купону. Сплачується двічі на рік.

Облігації потрібні, щоб фінансувати касовий розрив. Держава отримує податки нерівномірно, а гроші потрібні тут і зараз. Наприклад, щоб профінансувати певну програму, щовівторка держава залучає певний обсяг грошей. Окрім того, державні фінанси мають графік ліквідності. Виникають зобов’язання з погашення облігацій минулого року і вона частково гасить їх за кошти, які залучає цього року — рефінансування.

Військові облігації потрібні, щоб рефінансувати борги мирного часу і профінансувати потреби воєнного часу. Також вони нам потрібні, щоб захистити гроші від інфляції. Гривневі облігації мають 11% річних, а це найбільша ставка. І держава зобов’язана їх погасити. Витрати на погашення цих паперів закладено у закон про державний бюджет. Це 100% гарантія вкладів, це краще, ніж в депозитах.

Зараз НБУ зробив винятки: якщо у вас нелегалізовані гроші, неоподатковані і невідомо звідки вони з’явились, ви можете вкласти їх в ОВДП, зараз вам не задаватимуть питань.

Це найкращий інструмент з точки зору співвідношення ризику і дохідності в гривні. Зараз є і військові ризики майбутньої девальвації, тому перш ніж купувати облігації, ви маєте розуміти, а для якої цілі ви це робите? Якщо ви хочете накопичити на навчання дитини за кордоном, тоді потрібні не гривневі облігації, адже у вас там валюта, а тут гривні. Вам потрібно обирати валютні облігації, а там ставка менша — 3,7% річних, але вони погашаються в валюті.

Ви маєте зіставити, а для якої цілі ви плануєте це використовувати. У вас мають збігатись валюта і термін розміщення, і щоб ризик непогашення цього інструменту ви відчували комфортно. Якщо ви всі заощадження покладете в облігації і щось станеться, то краще, щоб частина була в облігаціях, а частина в інших інструментах.

Як купити військові облігації? (24:04)

Щоб купити облігації, вам потрібно бути клієнтом банку. Комісій немає в «Монобанку» і «Альфабанку», а в «Приватбанку» — є.

Окрім банків, є ще брокери. Компанії ICU, Універ Капітал, які також продають облігації з мінімальною комісією. Сервіс там кращий, ніж в банках, бо вони працюють з цим професійно. Цінні папери для них — головний продукт. У банках деколи не можуть швидко відповісти на конкретне питання, а в брокерів професійні команди і вони швидко відповідають.

Тому можна відкрити рахунок у брокера: зайти на сайт ICU чи Універ Капітал, заповнити анкети і вас верифікують протягом дня, а через кілька днів можете купувати.

Або ж — бути клієнтом будь-якого з вищеперерахованих банків. Треба зайти в застосунок, де побачите перелік облігацій, які продаються. Зараз продаються лише гривневі облігації, але «Альфа» продає і валютні. Є чотири строки гривневих облігацій. Ви обираєте ті, які вам більше потрібні. Наприклад, ви хочете зробити облігації частиною свого резервного фонду. Я завжди розказую клієнтам про так звану облігаційну драбину — ви купуєте 3-4 випуски, між якими є 3-4 місяці різниці. Через кожен цей відрізок часу певна частка вашого капіталу вивільняється і можете її реінвестувати, але кожні 3-4 місяці у вас є ліквідність. Як ескалатор.

Звертаю вашу увагу, що валютні облігації можна купувати лише за валюту.

У разі банкрутства банку, як можна повернути гроші по закінченню терміну облігації? (27:10)

Коли банк купує облігації, він купує їх на рахунок банку. Наприклад, 10 000 клієнтів, які купують облігації, агреговані на рахунку банку. Якщо банк «луснув», це не стосується облігацій, бо це не гроші, а зобов’язання держави. Гроші уже є в держави, як і зобов’язання їх повернути. Якщо банк не робив шахрайських дій, ці облігації є на агрегованому рахунку, так само як і на рахунку брокера.

На цьому агрегованому рахунку є субрахунки. Якщо порівнювати з деревом, то агрегований рахунок — це дерево, а субрахунки — це гілки. Там зрозуміло, скільки облігацій у кожного клієнта.

Також є національний депозитарій України, який знає, хто скільки облігацій купив. Коли сплачується купон, НБУ сплачує через рахунки національного депозитарія і потім ці гроші надходять на рахунки власників облігацій. Ваші права захищено, записи про те, що ви є власником облігацій, продубльовано в національному депозитарії. Такий собі бекап.

Допомагати державі краще через облігації, бо це пряма допомога А через депозити невідомо, куди банк їх подів, чи на рахунках залишив, чи проінвестував кудись.

Що ви скажете про євробонди? Який вплив має покупка євробондів за низькими цінами для держави? (29:10)

Є ОВДП — це внутрішньодержавна позика. А єврооблігація — зовнішня позика — ми позичаємо гроші за кордоном. Ці позики робляться за спеціальними правилами.

Єврооблігації купують інституціональні інвестори, тобто банки або торговці цінними паперами чи інвестиційний фонд. Переважно великі компанії з мільярдними капіталами, і певну частку — 0,5% — в українських єврооблігаціях. Вони розуміють, що там великі ризики. Але це диверсифікація капіталу.

Є певна конкуренція на ринку. України конкурує з Венесуелою, Еквадором, Конго — на жаль, саме з такими країнами порівнюють наш інвестиційний рейтинг. Ми конкуруємо по вартості залучення ресурсів, у нас до війни було 7,75% річних.

З минулого року ми теж можемо купували такі облігації. Мінімальна кількість облігацій, які ми можемо купити — 100 шт. Мінімальний номінал — 1000 доларів. Тобто мінімальна ціна з певним дисконтом буде 80-90 тис. доларів. Не кожен інвестор має такі гроші.

Для того, щоб купити на 10% капіталу один лот, наш капітал має бути 1 млн. Це не дуже велика кількість інвесторів. Тому їх почали продавати в роздріб і можна було купити поштучно.

Вартість облігацій в Україні 3,7%, а за кордоном 7%. Зараз, коли йде війна, котирування дохідності доходять до 500% річних з погашенням в 2022 році, 100% річних з погашенням в 2023-2024 році і далі зменшується. Інвестори розуміють, що йде війна, і є великий ризик непогашення — дефолту. І вони готові хоча б певну вартість повернути, бо українських паперів в портфелі — невелика частка, тож вони хочуть продати, щоб закрити цей ризик і все.

Коли ми купуємо єврооблігації за кордоном, то гроші йдуть власнику, який продав облігацію. Держава з цього не отримує нічого. З точки зору ринку, коли підвищується попит, підвищується ціна. Коли підвищується ціна облігацій, то зменшується їх дохідність. Для ринку це розуміння, що інвестування в Україну — безпечно. Для нас нормальна ціна — це 7%. Коли є попит на такі папери, то в них буде зменшуватись дохідність і це буде позитивно впливати на майбутні позики. Зараз виходити на ринок запозичень Україна не може. І міністр фінансів сказав, що ми не можемо вийти на міжнародні позики, бо поточна ставка — 100% річних, а ми не можемо таке собі дозволити. Тому ми ведемо перемовини з більш потужними інституціями, які можуть нам надати допомогу на інших умовах.

Як підтримувати економіку України, перебуваючи за кордоном? (34:17)

Є кілька способів. Нацбанк і комісія з цінних паперів прийняли спрощені умови купівлі ОВДП для нерезидентів. Банки скоро запропонують спосіб для нерезидентів, щоб вони могли купувати військові облігації.

Якщо ви не розумієте, як це робити і у вас немає в плані купувати наші облігації, то можна купити єврооблігації, щоб на них зростав попит. Так, це ризик дефолту, але це опосередкований вплив на зростання вартості цих облігацій, це допоможе державі.

Також можна купувати українське, перераховувати своїм родичам гроші в Україну. Коли ви перераховуєте гроші в Україну, то їх міняють на гривні і наша національна валюта зміцнюється. Всі бояться, що буде девальвація і намагаються купувати долари, а тут навпаки, ви перераховуєте долари, їх конвертують на гривню.

Можна також точково допомагати на потреби волонтерів і ЗСУ.

«Якщо ми легко можемо писати код, то чому ми не можемо легко інвестувати, прорахувавши свій план і виконуючи його?»

До якої фінансової подушки треба прагнути? Де і як зберігати заощадження? (36:30)

Ви маєте прорахувати і передбачити певний сценарій: що може відбутися, коли ви перестанете отримувати дохід.

Наприклад, іноземний замовник йде з України, компанія не може виплачувати зарплати своїм співробітникам. Скільки часу може тривати такий період? Ось на цей період у вас має вистачити накопичених грошей, що покрити потреби, які становлять ваш комфорт: медицина, відпустка, допомога батькам тощо. Порахуйте, скільки у вас на місяць таких витрат, і помножте на кількість місяців, на які ви створюєте подушку безпеки. Подумайте, з якої валюти вона має складатись. Є витрати на комуналку, транспорт, продукти — це гривні. На цю частку можна робити гривневі інструменти — депозити, гривневі ОВДП. Якщо є валютна частка, то мають бути валютні інструменти. Можливо, готівка, залишки на рахунку як ФОП, закордонні рахунку, або на рахунку у брокера, валютні інструменти, які дуже швидко перетворюються на кеш.

Ось ви створили резервний фонд — 10 000 доларів. 50% з нього — гривні, а 50% — валюта. На 5000 доларів в гривневому еквіваленті ви купили ОВДП драбинкою, а на іншу купили валютних ОВДП, один випуск тривалістю в рік. Можливо, ви зробили драбинки з валютних депозитів і кожні три місяці будуть закінчуватись 25% вашого резервного фонду і ви будете розуміти — якщо все гаразд, то я пролонгую.

Якщо ми легко можемо писати код, то чому ми не можемо легко інвестувати, прорахувавши свій план і виконуючи його?

Як купувати іноземну валюту в Україні і в яких випадках варто це робити? (39:58)

Потрібно визначити, скільки вам потрібно валюти. Якщо у вас є витрати в гривні, то для чого купувати валюту? Вам потрібно буде в магазин ходити, за комуналку платити тощо. Ви ж не будете бігати по обмінниках.

Наприклад, вам потрібно купити 100 доларів. Іншого способу, аніж купувати валюту через обмінний пункт чи банк — нема. Ми можемо купувати за готівку. Безготівковий спосіб заборонений. Конвертація неможлива.

Я з підозрою ставлюсь до peer to peer переказів чи незрозумілі обмінки. Якщо ви готові ризикнути своїми грошима чи фізичною безпекою, то можна дзвонити за оголошеннями, але краще користуватись компаніями, які працюють не один рік. Ми розуміємо, що це буде дорожче, ніж офіційний курс.

У кожного є змога офіційно переказувати 100 тис. гривень на місяць через peer to peer перекази. Так, там комісія 3-5%, але все одно вона менша, ніж купувати в обміннику. Купили, потім перевели з платіжної системи долари в зворотному напрямку до України і розпоряджаєтесь, і знову міняєте на гривні. Це буде безпечніше і дешевше.

«Ви маєте спочатку визначити, для чого вам треба гроші і лише потім інвестувати в певні інструменти: спочатку плануємо — потім інвестуємо»

Куди ви б радили інвестувати? (43:56)

Універсальні рецепти інвестицій — це те саме, що і газетні гороскопи. Вони однаково корисні для 1/12 частини населення. Тому, безпечніше та корисніше робити це персонально. У кожного — свої потреби і плани.

Наприклад, для мене цінністю є хороше навчання для дитини, здоров’я, ніякого навантаження на дітей та онуків, коли я буду в похилому віці, тому мені потрібна додаткова пенсія. Це моя ціль — я визначаю, яка сума мені потрібна, яка валюта мені потрібна, на який термін я готовий інвестувати. Після цього я визначаю інструменти на короткий — це ОВДП, на довгий терміни — це ETF широкого індексу акцій і певною часткою облігаційних індексів відповідно до вашого ризик-профілі. Тут немає універсальної відповіді, ви маєте спочатку визначити, для чого вам треба гроші і для чого вам треба інвестувати. На жаль, іноді все робиться навпаки.

Я незадоволений тим, що у мирний час багато банків створили застосунки, щоб можна було швидко інвестувати, а це дуже небезпечно. Це як продавати зброю біля школи. В три кліки купити акцію можна, але чи розуміє той, хто купив ці акції, що економічний цикл акцій — 10-12 років. Якщо акція зараз на піку, то через 3-4 місяці вона може бути на дні, а ти розраховуєш на ці гроші, щоб кудись поїхати. Нема розуміння, що на такі цілі потрібно використовувати короткі інструменти, тому спочатку плануємо, а потім інвестуємо.

Що робити з нерухомістю? (46:54)

Нерухомість зростає, коли зростає купівельна спроможність. Цього року і кілька наступних, коли буде відновлюватись економіка, чи буде зростати ціна на нерухомість? Наврядчи. Якщо ви думаєте продати нерухомість дорожче, то найближчі 3-5 років цього не буде.

Але може бути великий попит на її оренду. Люди потребують житла, адже зруйновано багато квартир і їх потрібно відновити. Держава буде їх будувати, будуть іпотечні кредити, але весь цей час треба десь жити.

Можна здавати нерухомість в оренду. Також обмежувати попит на житло буде факт наявності росії поруч. Якщо люди відчувають небезпеку, то навряд вони захочуть вкладати гроші в нерухомість. На оренду попит буде, на купівлю — наврядчи.

Якщо вас цікавить довготривала інвестиція — готуйте таке житло під оренду. Якщо не готові, то реєстри відкрито. Мін’юст випустив постанову, що на всіх територіях, на яких немає окупації і де є перевірені нотаріуси, відкриваються реєстри і можливо продавати нерухомість в тих місцях.

Не можна продавати по довіреності. Тому процес складніший, але можливий.

«Ви можете скористатись правом на форс-мажор»

Як щодо кредитів чи розтермінувань? (50:57)

Якщо у вас немає змоги сплачувати відсотки або погашати кредит, банки впроваджують кредитні канікули. Ви можете скористатись правом на форс-мажор і повідомити, що він заважає вам вчасно виконувати свої зобов’язання. Але це не звільняє вас від виконання своїх зобов’язань. Якщо у вас є змога платити, то краще платити.

Чи може кредитор вилучати майно в разі непогашення? (53:14)

У більшості випадків зараз мораторій на стягнення заборгованостей за прострочку за рахунок застави, але є певні винятки: якщо цей договір не засвідчений нотаріально.

Як повідомляти кредитора про настання форс-мажору? (54:25)

Ви можете скористатись типовим листом торгово-промислової палати України. Його треба направити кредитору.

Ви повинні не просто повідомити, а ще й пояснити, щоб у вас не було спору, що щось впливає на вашу здатність виконувати зобов’язання. Автоматичного нічого немає, потрібно отримати відповідь, що все гаразд, що у вас не буде спору.

Зараз практика по орендним договорам така: розумні орендодавці кажуть, щоб платили хоча б за комунальні послуги, бо розуміють, що зараз ніякого бізнесу нема. Ставляться з розумінням. Тож ведіть перемовини з контрагентом. Пояснюйте, що сталось, щоб він розумів, щоб не було паузи у і один думав, що все гаразд, а інший думав, що ні. Дійте проактивно, будуйте стосунки і документуйте їх, щоб якщо буде суперечка, то можна було посилатись на ці документи в суді.

За яких умов боржник звільняється від пені і штрафу? (57:35)

Якщо це прописано в договорі і ви виконуєте умови договору. Наприклад, у договорі прописується, що у разі форс-мажорних обставин сторони звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язань. Ви повідомили про форс-мажор, довели, що він впливає на вашу здатність виконувати свої зобов’язання і ваш кредитор погодився, то застосовується правила договору, що ви звільняєтесь від сплати пені і штрафів. Якщо він не погодився, то вашої волі буде недостатньо. Якщо у вас виникне спір і він доведе, що форс-мажор ніяким чином не впливав на вашу здатність виконувати зобов’язання, то він через суд з вас стягне і пеню, і штрафи.

Чи видають зараз кредити і чи варто їх брати? (58:40)

Фізичним особам — ні. Кредити видають лише юридичним особам під агророботи. Держава бере на себе ризик від непогашення кредитів і сплати відсотків за користування кредитом, тому що це продовольча безпека і експорт — надходження валюти. Також це велика галузь, де працює багато людей, і ми маємо їх підтримувати.

Чому не видають кредити фізичним особам, ми теж розуміємо. Можливо, треба провести переоцінку ризиків, але без кредитів банки не можуть існувати. Вони залучають ресурси і мають їх десь розміщувати. Я думаю, що це не буде довго продовжуватись і будуть нові правила видачі кредиту.