Як за професійну оцінку додатку я потрапив у «Миротворець»

«Таваріщ майор» вніс мене в базу «Миротворець».

За те, що висловив свою професійну точку зору стосовно додатку ТиХто на прохання журналіста для статті на DOU

Причому висловив доволі лагідно, на відміну від більшості коментаторів.

Претензій до мене (чомусь росіянською мовою) цілих три, і по кожній з них у мене фейспалм.

Отже, розбираємо все по порядку.

Претензія перша (мовою оригіналу):

«Осознанное вмешательство в системы обеспечения безопасности Украины и ее граждан во время российской агрессии.»

Хотілося б зрозуміти у чому полягало «втручання», і в які такі саме «системи забезпечення безпеки»? Чи розуміють у «Миротворці», що таке «втручання»? Щоб «втручатися», треба мати хоч якийсь доступ до «системи». А я навіть не в курсі що це за системи такі. Чи не публічно доступний додаток ТиХто? Можливо, «втручанням» Миротворець вважає висловленням будь-якої думки, яка відрізняється від офіційної думки «таваріща майора», тим більше на суто професійні теми?

Тоді одразу попереджайте: «Публічне обговорення цього додатку буде прирівнено до державної зради та каратиметься внесенням винних у базу Миротворця». Ех, мінцифра не дотумкала до такого фінта раніше.

За логікою Миротворця, й сам ресурс DOU слід внести до їхньої бази даних, оскільки вони опублікували матеріал про «втручання у системи забезпечення безпеки під час російської агресії». Ну і ще кілька десятків онлайн-медіа, які насмілилися опублікувати думки інших експертів.

Претензія друга:

«Целенаправленные действия, направленные на уничтожение доказательств совершения преступлений российского агрессора, созданных им террористических организаций и пособников кремлевского режима против Украины и ее граждан»

Знищення? Доказів? Злочинів агресора? Проти громадян України?

Який існує зв’язок між цими тяжкими звинуваченнями та моїми професійними оцінками у статті на DOU?

«Вибачте, каплицю теж я розвалив?»

Я намагаюся утримуватися від ненормативної лексики, але крім слова «йоbнуті» мені більше нічого не приходить в голову у якості контр-аргументу. Ох і люту дурь вони там смалять.

«Действия направленные на сокрытие общественно значимой информации.» (там, до речі, там має бути кома після першого слова).

Оце взагалі бінго. Інкримінувати мене те, у чому я сам постійно звинувачую різних чиновників та їхніх любих друзів. Якраз я не даю їм приховувати суспільно значиму інформацію. І як можна «приховувати інформацію» шляхом розповсюдження інформації?

Мене люто ненавидять десятки можновладців саме за те, що я викриваю та роблю публічними їхні махінації, корупцію, некомпетентність та брудні методи. А свобода слова — це саме те, що відрізняє демократичну Україну від руZні, вірно?

Усі ці питання я адресував Миротворцю, але навряд чи вони підуть всупереч прямого наказу «куратора».

Та ще з моїми даними наплутали, хоча я сам про себе публічно розказував таваріщу майору тут

Раніше я ставився до сайту «Миротворець» досить нейтрально і не особливо звертав уваги на епітети типу «помийка» або «сливний бачок». Але тепер доведеться змінити думку.

Раніше я вважав, що Миротворець розміщує в цілому релевантну інформацію про справжніх ворогів, зрадників та колаборантів. У моєму ж випадку йдеться про абсолютно замовну піар-розправу, спробу свідомого знищення моєї репутації, а можливо — і більше. Хтозна як на цей запис у Миротворці відреагує озброєний умовний «дід Степан» на блок-посту.

Тому довіру до даних на Миротворці сміливо викидаю на помийку. Якщо у борщ хоча б раз плюнути — їсти вже не можна, треба все виливати.

«Друзі» зі спецслужб, які майже напевно контролюють Миротворець та ймовірно влаштували цю брудну одноходовочку, — навряд чи вилізуть зі своєї щурячої нори, щоб відповісти за свої підлі дії. Тому я звертаюся до майбутнього керівництва Служби безпеки України із закликом провести внутрішнє розслідування цієї «спецоперації» та притягнути усіх винних до відповідальності. З кваліфікацією «сприяння спецслужбам російського агресора шляхом свідомого хибного звинувачення патріотів в анти-українській діяльності». А також розслідувати нарешті «кейс Джо Байдена», фейкову справу проти Українського кіберальянса та інші зловживання співробітників Служби.

Я ж свою багаторічну про-українську та анти-рашистську позицію не маю сенсу доводити, усе давно публічно. Тисячі людей знають як я ставлюся до своєї країни, і що я для неї робив і роблю.

Але малограмотні «слуги» не забули своїх «довоєнних» образ на мене за критику їхньої некомпетентності і вирішили відомстити. Підло та дрібненько, користуючись «військовим станом».

За стилем виконання ця тупа заказуха нагадує мені «кейс Джо Байдена», коли (знов-таки) один недалекий офіцер ДКІБ захотів вислужитися перед начальством і примусив одного реєстратора ЕЦП створити лівий обліковий запис та підписав ним петицію про відставку О. Татарова.

Логіка того шахер-махера поліягала у тому, що нібито «цю петицію підписують неіснуючі персонажі, тому не слід на неї реагувати Президенту».

Аналогія полягає в тому, що тоді використали та підставили АЦСК, а зараз — Миротворець.

Фірмовий же стиль «я вигадаю про тебе казочку, а ти спробуй відмитися» нагадує мені історію «вбивця котиків». Це коли одне цифрове міністерство заплатило по 400 доларів чорним налом кільком онлайн-виданням за публікацію повністю вигаданої історії про те, як журналіст Сергій Антоненко начебто «вбив кошенят» у себе у дворі.

Не маю жодного сумніву, що внесення мене до бази Миротворець було здійснено за прямою вказівкою одного із «ображених» чиновників одного цифрового міністерства.

Факт того, що Миротворець тісно співпрацює з СБУ Миротворець не особливо приховує, керівником центру Миротворець є колишній (?) співробітник СБУ Роман Зайцев. Лише в силових структурах знають мої достовірні персональні дані, оскільки давно і безрезультатно ведуть проти мене різні справи (ОРД-СКП).

І ще один нюанс: щоб звинуватити у «втручанні у системи забезпечення безпеки» — потрібно знати що це за системи і чи можна взагалі в них «втрутитися». Але от питання: звідки про це знати суто недержавному центру Миротворець, та ще й під час військового стану? Це якраз пряма компетенція СБУ, і аж ніяк не громадської організації (чи хто вони там зараз).

А ще якимось чарівним чином вже нічого не чути про нещодавнє кримінальне розслідування проти самого Миротворця.

Наразі ж скидається на те, що у владних кабінетах вирішили, що війна — підходящий привід нарешті розправитися з вільнодумством. Що вже настала перемога і вже можна лупити кийком усіх тих «сильно вумних».

Хочуть знищити мою репутацію висосаними з майорського пальця звинуваченнями, тому що роки стеження та підслуховування не дали жодної законної підстави звинуватити мене хоча б у чомусь. З відчаю вирішили надути кримінальну справу на підставі абсурдного запису у Миротворці.

Мені й раніше погрожували різні державні службовці за те, що я розказую не для всіх приємну правду. Але зараз погрози виходять на публічний рівень і, мабуть, мені треба думати про international protection. Звертатися по правосуддя в Україні не бачу сенсу. Принагідно повідомляю, що не займався і не займаюся жодною протиправною діяльністю, не маю на комп’ютері та в телефоні забороненого контенту, у квартирі та авто відсутні заборонені предмети, виїздити за межі Києва не планую, суїцидальних нахилів — не маю.

Окремо хочу передати привіт кібер-комсомольцям з Банкової «DC8044», які радісно тиражують на своєму ТГ-каналі маячню про мене на Миротворці, хоча чомусь із наглухо закритими коментами (сорі, посилання не даю).

Хлоп’ята, а чи всі ви знаєте про героїчне проросійське минуле вашого зеленоволосого лідера-натхненника? Показати його фотку у формі мчс рф від 2016 року? А хтось чув про наліпки Fancy Bear Kyiv Chapter? Ні? А спитайте. Пошукали б зрадників десь у себе в тусовці.

---

Якщо раптом хтось не згодний з внесенням мене до бази «Миротворця» — там є кнопочка «поскаржитися». Це нічого не змінить, але можна помилуватися мімішним «Да ты ж мой бедненький котик 😿!».

Свої ж особисті заперечення я відправив Миротворцю на красномовну адресу [email protected]

«Лист-до-МВС». Ващє ні разу не палевно.

Які для себе зробив висновки

В СБУ та правоохоронних органах України працює багато достойних офіцерів, які займаються корисними для України речами, але там й досі є покидьки, які працюють точно не в інтересах України.

Саме вони ініціюють внутрішні чвари у країні. Офіційна влада гукає «Єднаймося!» — і одночасно деякі її представники починають «мочити» патріотів через підконтрольні неурядові структури.

«Україна — це свобода» запевняють українські політики у інтерв’ю західній пресі. Одночасно їхні помічники створюють «розстрільні списки» українців, які не згодні з дурістю, криворукістю та корупцією деяких українських можновладців. Замість покращуватися — запускають механізми цькування та репресій, як у сусідніх тоталітарних країнах.

Це точно та країна, за яку ми боремося? Чи не час вже «почистити ряди»?

Як поміркована людина, я чітко розумію різницю між інтересами України та агентурою фсб в її державних структурах. Тому продовжую робити те, у що вірю і за що варто боротися. А життя все розставить на свої місця, і кожен отримає рівно те, на що заслуговує.