Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 30
×

На війні з’являється «Ми», або Як IT-ком’юніті перетворюється на волонтерську мережу

Добрий день, ми з України! Мене звати Іван. В ІТ-сфері я працюю з 2009 року, останні 7 років — UX/UI дизайнер в компанії ЗАЗМІК. Хотів би поділитися своєю історією та досвідом волонтерства.

Впевнений, що 24 лютого 2022 року, з початком нової активної фази війни, що триває вже 8 років, у мільйонів українців відбулася внутрішня трансформація та переоцінка цінностей! Реальність, у яку ми потрапили, почала міняти нас зсередини.

Початок війни застав мене у Львові. На той момент ми переважно допомагали з координацією переїзду для родин наших співробітників. До повноцінної роботи повернутися було дуже важко: ти або читаєш ті телеграм-канали, або з сиренами біжиш у бомбосховище, постійно обдзвонювали рідних.. У вільний час почав робити, те що міг у своїй сфері: залучався до DDoS-атак, та інформаційних атак... так пройшли перші дні.

Але розуміючи, що ми самі формуємо країну, у якій ми живемо, почав активніше долучатися до волонтерства та різних ініціатив на громадських засадах.

Так сталося, що серед моїх друзів та знайомих багато військових, і я знаю про нагальні потреби буквально з «перших уст», потреб багато, і з кожним днем їх кількість не зменшується.

На війні є «Ми»

Наразі військові підрозділи мають нерівномірне та нестабільне державне забезпечення, багато потреб все ще закриваються волонтерами та фондами або звичайними людьми.

Усі пам’ятають головну проблему перших тижнів війни — добровольців у військкоматах було більше, ніж зброї та амуніції на складах у той момент. Коли я набрав друга, щоб дізнатися чим допомогти, то почув «Нам потрібні...»

Мова вже йшла не про одну людину, масштаб допомоги автоматично збільшувався до забезпечення всього «підрозділу». Виявилося, що не всім вистачає касок, не у всіх є бронежилети, наколінники, комусь родичі знайшли пластини до броніка, але треба ще шукати плитоноску, комусь треба сумка-аптечка, або розгрузки — потреб насправді дуже багато.

Окрім цього дуже актуальні були (і залишаються) засоби гігієни, які можна використовувати в польових/ бліндажно-окопних умовах. А також продукти тривалого зберігання, бо на лінії фронту актуальні саме консерви, а не готові страви, які можуть зіпсуватися. (Хоча, певно, гарячий борщ в окопі то безцінно — але не завжди довезеш.)

Я абсолютно чітко усвідомлював, що неможливо самотужки закрити усі потреби підрозділу. Тому тут, в тилу, також спрацьовує те саме «ми».

Вже багато років, у вільний час я допомагаю готувати спортсменів аматорів та професіоналів до змагань зі змішаних єдиноборств, а також з деякими спортсменами працюю індивідуально. Моє знайомство з Олександром Кулаковим, який зараз очолює «Спорт для Всіх Волинська область» почалося ще у 2016 році, з того часу допомагаємо один одному з багатьох питань, от і в цей раз наша спортивна дружба дала про себе знати (спорт об’єднує!)

В залі, де я проводив тренування, тепер розташувався волонтерський штаб. Сюди звозиться допомога, звідси ми розподіляємо її на напрямки «гарячих точок» за запитами бійців, та волонтерів з інших регіонів.

Гуртом і окупантів легше бити

Тож, коли я отримав перше, можна сказати, гуртове та надзвичайно термінове, замовлення на каски та рації від друзів з ЗСУ, то перше, що я зробив — набрав Сашка. Спитав, чи є можливість допомогти. І така можливість знайшлася. З цього моменту почалось ще одне знайомство з хлопцями з "Турбота PRO«(керівник Фонду — Андрій Ковальчук).

В короткий термін Фондом були налагоджені зв’язки з різними Європейськими організаціями, завдяки чому Фонд отримав та передав на передову: бронежилети, каски, розгрузки, тактичні рукавиці, медичні військові аптечки, в тому числі і реанімаційні ранці.

Олександр Дудка та Саша Кулаков, який представляє фонд «Турбота PRO», надав допомогу з раціями, консервами, аптечками, реанімаційними рюкзаками, монокулярами, касками.

Зараз штаб щоденно координує і забезпечує логістику тонн вантажів військового і гуманітарного призначення.

З потеплінням, дуже актуальним стало питання швидкої заміни на спеціалізоване демісезонне та літнє взуття, бо кеди та кросівки не витримують навантаження польових умов. Окрім зовнішньої допомоги, у нас в країні є дуже потужний внутрішній ресурс. Пошуки якісного взуття привели на місцевий цех, який перепрофілював своє виробництво на військові берці.

Але я вже знаю, що іноді «саморобна» амуніція абсолютно не придатна до умов бойових дій, просто тому, що виготовляється без знання та дотримання усіх норм та вимог експлуатації бойової амуніції. Тому кожен раз я особисто перевіряю амуніцію, взуття, тактичні рукавиці перед тим, як оформлювати замовлення на виробництво.

Налагодили зв’язки зі швейним факультетом Технічного коледжу м.Луцьк, де дівчата відшивають розгрузки, спальники, сумки для аптечок, ноші для поранених. Певну кількість ми викупили за власні кошти, але певну кількість передають нам безкоштовно за замовленнями наших бійців.

Наша допомога іде на бойові позиції у Сумську та Запорізьку області, на схід країни.

Допомога в режимі онлайн 24/7

Війна не має умовного або майбутнього часу. Усе відбувається тут і зараз. Особливо гостро я це відчув, коли на війні у серпні 2014 року загинув мій друг дитинства.

Усвідомлюю, що не можна відкладати рішення термінового запиту з «нульової» позиції на потім, бо потім воно може втратити свою актуальність ціною їхнього життя!

Іноді на закриття питання тут у мене є буквально 2-3 години (+ 1-2 доби доставки до місця призначення). Я прийняв для себе рішення, що поки існують такі гострі проблеми — усі мої доходи будуть йти на те, щоб максимально закрити запити від військових. Фактично уся моя заробітна плата (окрім мінімальної суми, необхідної, щоб закрити свої базові потреби) іде на закупівлю речей, які потрібні на фронті.

І коли прилітає смс «Дякую! Отримав!» — це найголовніше. Значить встигли, значить, ще кілька бійців будуть більш захищеними!

Також має значення вчасна координація та швидкий контакт з іншими волонтерами. Отримавши раптове прохання допомогти з маскувальними сітками, одразу ж разом з Сашою Дудкой почали шукати, де їх можна замовити.

І з’ясувалося, що моя добра знайома, Наталя Гуркіна — дитяча письменниця, активістка (у довоєнний час ми з нею спільно працювали над екопроєктом, який вже реалізується у кількох громадах Волинської області), зараз також активно займається волонтерською діяльністю. Вона організувала плетіння маскувальних сіток. І саме завдяки їй, ми можемо закривати ще одну потребу наших військових — з маскуванням техніки та бліндажів.

Іноді важко навіть осягнути увесь ресурс, задіяний у виконанні кожного запиту! Скільки людей є складовою частиною логістичного процесу — це як великий мурашник, де кожен учасник є частинкою великого ланцюжка і забезпечує на своєму рівні виконання певної задачі.

ІТ-волонтерство

Радію, що і мої професійні навички стали у пригоді. Часто доводиться розробляти та оформлювати благодійним фондам та організаціям презентації та звіти для іноземних партнерів, або робити банери для соцмереж для постів зі збором коштів.

А один знайомий навіть звернувся з проханням допомогти його друзям розробити сайт. Трохи неочікуваний запит, особливо до дизайнера. Але коли я дізнався деталі, то вже не було жодного сумніву, що допомогти треба!

Організатори гуманітарного фонду Сумської області попросили оформити сайт для того, щоб можна було презентувати роботу фонду за межами країни, звернутися до благодійників світу.

HelpSumy займається підтримкою цивільних мешканців області, що найбільше постраждали від російської агресії. Окремий напрямок роботи фонду — забезпечення військових амуніцією та медикаментами для поранених.

Я оформив дизайн, розробив структуру. Зробив базові налаштування (сайт ще в розробці). І дуже радий, що на прохання допомогти з деякими технічними рішеннями, що є поза компетенцією дизайнера, відгукнувся мій колишній колега Олексій Кобзев. Я вдячний, що попри робоче навантаження, особисту зайнятість зараз дуже багато людей знаходять час та сили, щоб підтримати!

До речі, на DOU була стаття про ПМа, який налагодив виробництво броників. З Нікітою я працював раніше на декількох проєктах, і як тільки прочитав статтю, то питання «Де купувати броніки?» відпало саме по собі.

Друзі, якщо ви це читаєте — дякую вам, і не тільки я!

За ці місяці активної волонтерської діяльності я бачив та чув багато історій. І хочу зазначити, що внесок кожного — він важливий. Навіть якщо це година на тиждень у гуманітарному штабі, або «підняти на вуха» усіх знайомих та колег за кордоном, щоб придбати дрон, тепловізор чи пікап для ЗСУ (чи допомогти з їх доставкою); пару годин на плетіння сіток або приготування смаколиків для хлопців на блокпостах, чи транспортна допомога волонтерам.

Варіантів безліч — нема великої або малої допомоги. Важливо усе, що хоч на крок наблизить нашу перемогу.

Зараз підтримка армії має найвищій пріоритет: вистоять наші воїни — вистоїть Україна!

Для тих, хто хоче і має змогу допомогти нам і довіряє нашій діяльності, залишаю тут реквізити:

Реквізити:
4441114418442487 Монобанк

[email protected] PayPal
CF «TURBOTA PRO»
Ukraine, Lutsk, Kivertsivska str., 32/7
Сharity

EUR/USD/PLN
IBAN:
UA363204780000026000924919268
JSB UKRGASBANK
Ukraine, Kyiv, Erevanska Str., 1
SWIFT: UGASUAUK

IBAN UA173204780000026208131261448
АБ «УКРГАЗБАНК»
Ковальчук Андрій Анатолійович

👍ПодобаєтьсяСподобалось15
До обраногоВ обраному0
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Молодці, так тримати!

Підписатись на коментарі