Чому НБУ запровадив «множинний курс». DOU Live про макроекономіку та валютну політку

Національний банк України скасував обмеження на встановлення банками курсу валют. Це викликало жваві обговорення та дискусії. Для чого це зроблено — розбираємося з Марією Репко з Центру економічної стратегії.

«Почалась повноцінна емісія для фінансування бюджетного дефіциту»

Який стан економіки зараз і які прогнози? (1:54)

Ситуація невтішна. Україна у стані війни, і це не може не впливати на економіку. Ми втратили економічний потенціал частини територій. Це наша металургія — потужна «Азовсталь», Авдіївський коксохім, де йдуть бої. Наші агрокомпанії втратили доступ до Чорного моря, яке блокує Росія і через яке ми вивозили експортні товари. Експортної виручки отримуємо менше.

Значно знизився споживчий попит. У час війни люди стараються економити, хтось залишився без роботи і не може витрачати стільки, скільки до цього. Хтось поїхав за кордон у пошуку безпеки. Відповідно, свої гроші вони витрачатимуть за кордоном. Український бізнес вже не має стільки покупців, скільки мав раніше. Працювати в тих самих обсягах, як до війни, бізнес не може, навіть якщо він розташований в центральних чи західних регіонах України, що менше постраждали від війни.

Українські компанії переорієнтовуються на Захід, намагаються продавати свої товари на ринках Європи. Дуже не вистачає логістичних потужностей, адже залізниця може перевезти лише відносно невелику частку вантажів. Залізниця фізично не здатна повністю замінити морський транспорт, на який припадало 60-70% усіх перевезень.

Почали експортувати через річкові порти Дунаю до румунських морських портів, але там є свої «вузькі місця», що не дозволяють повністю замінити українські чорноморські порти.

Постраждав автомобільний транспорт: маємо кризу з пальним та черги на кордонах. Наша митниця не справляється з такими потоками, як і митниці тих країн, куди прямують товари.

Дефіцит бюджету, за оцінками нашого Міністра фінансів, 5 млрд доларів на місяць. Бюджет «вигрібає» за рахунок іноземної допомоги і того, що НБУ друкує гривню. Почалася повноцінна емісія для фінансування бюджетного дефіциту, приблизно по 50 млрд гривень на місяць. НБУ викуповує військові облігації і таким чином передає кошти в бюджет, а бюджет фінансує соціальні виплати — пенсії, стипендії тощо, та інші видатки.

Велика і суттєва допомога у фінансуванні дефіциту бюджету надходить від західних партнерів. Вони дають кредити і гранти, але, на жаль, грантова частина — лише близько 40%. Ми отримали 6 млрд доларів з початку війни, і ще більше нам пообіцяли, але це поки лиш обіцянки на майбутнє.

Нам треба набагато більше грантів, адже таке шалене зростання боргового навантаження у поєднанні з падінням економіки на 30-40% загрожує нам серйозною борговою кризою вже наприкінці цього року.

«НБУ запровадив валютні обмеження, щоб втримати гривню стабільною»

Наша фінансова система залишилася більш-менш стабільною. Не можна говорити про повну стабільність, але проблеми вдалося відкласти на майбутнє, вони почнуть проявлятися через півроку і більше.

Як це вдалося? НБУ тимчасово перестав карати банки за невиконання нормативів з достатності власного капіталу і з ризиків, вони можуть далі вільно оперувати коштами клієнтів і виконувати свої функції.

НБУ запровадив валютні обмеження, щоб втримати гривню стабільною. Ці обмеження стосуються не лише готівкового ринку, але і імпорту та операцій з капіталом і товарами. Не можна виводити з України капітал на рівні фізичної особи, не можна зі своєї картки переказувати гроші на картку комусь за кордон. На рівні компаній — не можна заплатити за кордон дивіденди, купити імпортний товар, який не входить до критичного імпорту. Таким чином НБУ зміг стабілізувати офіційний валютний ринок, але виник чорний ринок.

Тривалий час курс на чорному ринку тримався близько офіційного. Чорний ринок обслуговував нагальну потребу людей зберегти свої кошти у більш стабільній валюті. Я свідомо не називаю його спекулятивним, бо це не спекуляція, а нормальна поведінкова реакція людини. Спекуляції, звісно, були. Також були операції з сірого імпорту, які теж обслуговувались за готівку. Це не завжди був поганий імпорт, частина, можливо, волонтерські розрахунки. Але такий ринок був і він почав зростати.

НБУ був стривожений цим фактом і вирішив ввести нові правила, які всіх здивували.

«Чорний ринок — розповсюджена практика всюди, де є офіційні обмеження»

— Розкажіть про практику введення множинного валютного курсу. (11:08)

Це коли офіційний курс валют зафіксовано на якомусь рівні, а курс на чорному ринку відрізняється. Це характерно для країн під час кризи.

Чорний ринок виникав в Україні і 2014 року, коли були обмеження на обмін валют. Чорний ринок — розповсюджена практика всюди, де є офіційні обмеження.

НБУ пішов на обмеження свідомо. Він має валютні резерви і хоче витрачати їх на те, щоб українці отримували товари критичного імпорту — те, що вони їдять, що потрібно для життєзабезпечення, і те, що потрібно бізнесам і підприємцям, щоб виробляти товари.

Зараз цей перелік товарів критичного імпорту дуже широкий. Мінекономіки і НБУ говорять, що це 90% від всієї номенклатури товарів, які імпортуються в Україну.

НБУ хоче витрачати валютні резерви, щоб купувати критичні товари. Все решта — потреби людей створити заощадження, заробити на різниці в курсі, панічні настрої, що гривня знеціниться і не буде за що купити хліб — на таке НБУ не хоче витрачати ресурси, бо вони не безкінечні.

Імпорт обмежили з самого початку. Експорт знизився сам по собі, через фактори, які ми вже згадали. Баланс приходу/виходу валюти з країни зберігався перші тижні і місяці війни.

Надходження коштів від донорів допомогли зберігати баланс на валютному ринку. Останнім часом він почав хитатись у бік збільшення імпорту через те, що ЗСУ успішно звільнили міста біля Києва і люди почали повертатися, відчули безпеку. Більше як 1,2 млн громадян повернулись в Україну, і бізнеси почали активніше працювати.

Багато хто почав відновлювати свою роботу і почався більш активний потік імпорту в Україну. Експорт продовжує стикатись з тими ж проблемами і обмеженнями. Як вивозити товари — не зрозуміло. Портів нема, а залізниця може вивезти обмежену кількість.

«Ціни зростають і будуть зростати. НБУ робить те, що може, але інструменти — обмежені»

— Що впливає на інфляцію? Як ще, окрім фіксації курсу, можна контролювати інфляцію? (16:00)

Якщо товар імпортний, то його гривнева ціна залежить від курсу валют. Коли імпортні товари займають велику частку споживання, то курс гривні дуже сильно впливає на внутрішні ціни. Для того, щоб всі ті, хто залишився в Україні і частково чи повністю втратили дохід, не відчули значне зростання цін (зростання цін є, але воно могло бути в рази більше) — фіксується курс.

В звичайні часи політика НБУ називається «інфляційне таргетування». Це означає, що курс гнучкий, а НБУ встановлює відсоткову ставку, за якою він дає кредити банкам. А від рівня цієї ставки залежить, як далі банки будуть давати кошти. Цей механізм «НБУ-банки-економіка» називається трансмісійним механізмом. У нас він навіть в кращі часи не дуже гарно працював. А зараз він абсолютно поламався. Люди і банки не зважають на процентні ставки, а зважають на ризики, які диктує війна.

Ризик того, що буде втрачено актив, заставу під кредит чи закриється підприємство — дуже великий. Яку б ставку не поставив НБУ, це не вплине на кредитування чи зменшення/збільшення відсоткових ставок на ринку. Оскільки цей механізм поламаний і відсотковою ставкою керувати інфляцією зараз неможливо, то НБУ робить це через курс валюти.

Уряд також намагається керувати інфляцією через регульовані ціни. Але регулювання зняли, бо відчувся дефіцит. З комуналкою це регулювання продовжується. Втрати лягають на компанії типу «Нафтогазу», а це покривається потім з бюджету. Це те, чого не робили з бензином — і отримали дефіцит. Дефіциту газу поки немає, але збитки перекриваються з державного бюджету.

Ціни зростають і будуть зростати. НБУ робить те, що може, але його інструменти — обмежені.

«Якщо ви не купуєте євро і не їдете за кордон купувати молоко в Lidl, то в Україні ви купите його за тим курсом, за яким ви свою валюту і продали»

— У чому сенс фіксувати нижню планку для НБУ? Яким чином це регулює валютний ринок? (20:01)

— Зафіксували не лише нижню планку курсу, але і верхню теж. Є два блоки — курс, за яким продають валюту експортери, і курс критичного імпорту. НБУ намагається зафіксувати курс критичного імпорту, щоб він мав певну планку, певну межу. А далі, все решта, що ви робите з готівковою валютою — їх не обходить, адже в Україні ви можете розраховуватись гривнею. Щоб ви мали змогу розраховуватись гривнею в Україні, створили історію з критичним імпортом, щоб люди могли купувати товари, імпортовані в Україну так, ніби вони імпортовані за фіксованим курсом 29,25. Всі інші товари, які ви хочете купити, або долари, які ви хочете поміняти — це ваша проблема. В НБУ вистачає резервів на підтримку критичного імпорту, його будуть підтримувати, а все решта — нехай йде за ринковим курсом.

Найболючіше в цьому — розрахунки біженців з дітьми. Виїжджали вразливі категорії, які зіштовхнулись з тим, що навіть розрахунки по картках за кордоном будуть рахуватись за курсом, який відпустили.

Для них банки навіть під час купівлі у супермаркеті обмінюватимуть валюту за курсом, який вирішать поставити. Тут обмежень немає. Той, хто виїхав з гривневою карткою за кордон, зіштовхнеться з тим, що його купівельна спроможність зменшиться на 20-25% (залежить від того, яким буде курс).

Для тих, хто в Україні — продавати долар по 29,25, а купувати по 34/35/38 — це теж певна втрата рівня доходів, я розумію цей біль, в мене чоловік ІТівець, і ми теж проходимо через це.

Треба розуміти, що критичний імпорт в Україну і споживання в Україні пом’якшує цей ефект. Якщо ви не купуєте євро і не їдете за кордон купувати молоко в Lidl, то в Україні ви купите його за тим курсом, за яким ви свою валюту і продали.

Це допомагає НБУ підтримувати купівельну спроможність в гривні. Адже українці в основному отримують доходи в гривні, а значить і бюджет отримує доходи в гривні. Він зараз дуже сильно потерпає — отримує 30% надходжень від податків та митниці. Бюджет витрачає певну суму на місяць, і тільки на 30% уряд може покрити цю суму за рахунок податків. Решта 70% — це або друк коштів, або кредити та іноземні гранти. Курсові обмеження важливі для тих, хто всередині країни, і мають для них ситуацію трошки пом’якшити.

Не думаю, що ефект буде сильний, адже було багато спекуляцій і мало хто скаже, скільки їх було насправді. За статистикою — 1-2 млрд на місяць виходило за кордон через платіжні картки. Скільки з цього споживання біженців, а скільки з цього операції з картками — не ясно.

— Які наслідки очікує держава і які наслідки для бізнесу? (26:10)

Якщо ми говоримо про експортерів, то коли ти продаєш по 29 грн те, що на ринку міг продати по 35 грн, тобі боляче, бо це твої фізичні збитки. Але якщо підприємець імпортує товари, які належать до критичного імпорту, то може придбати валюту за фіксованим курсом.

100% курсової різниці на нього не лягає. Крім того, він платить зарплату в Україні в гривні. Якщо витрати не повністю прив’язані до курсу долара на чорному ринку, або до нерегульованого готівкового долара, то цей ефект пом’якшується. Якщо він щось експортує, а потім міняє це в готівку і розраховується готівковим доларом поза законодавчим полем України, то втрачає.

«Обмеження бувають більш жорсткими»

— Чи є альтернативи до цього рішення? (27:39)

Я абсолютно і повністю розумію обурення людей. Коли в мене є доларові доходи і я, маючи змогу продати по 34 грн, змушена продавати по 29 грн — це неприємно.

Чому я думаю, що це може бути погано, але не настільки критично? Бо ті айтівці, які залишились в Україні, купують базові продукти харчування — молоко, яйця, цукор і т. д., що виробляють в Україні, або імпортні товари — за курсом валют для критичного імпорту, не за 38 грн, а за 29 грн. Частина споживання в ІТвців буде по тому ж курсу, по якому вони валюту продають. Частина буде по більш високому курсу, якщо вони замовляють щось за кордоном.

ІТівці можуть не продавати всю валюту. До 2014 року діяло правило — «обов’язковий продаж 100% валютної виручки», потім це зменшили до 85%, потім і до 50%. Це до того, що обмеження бувають і можуть бути більш жорсткими. Крім продажу по 29 грн, раніше ще змушували продавати все одразу, як тільки кошти заходили на рахунок.

Чи будуть ІТівці переїжджати? Хтось буде. Чи через це рішення НБУ? Не знаю.

Інші країни мають інші податкові системи. Зараз ФОП в Україні може платити 2%, а в Польщі подохідний дохід з людини — 17%, крім того, ще значні суми треба заплатити за медичну та пенсійну страховки. Тобто 2% оподаткування немає ніде. Людина буде зважувати і рахувати, наскільки дешевше життя в Україні, наскільки більші/менші будуть доходи, які людина отримуватиме на руки, скільки буде витрачати, скільки буде коштувати житло.

Основний критерій прийняття такого рішення — безпека, а не фінанси. Свідоме прийняття рішення про еміграцію змусить вас це прорахувати. Ви не будете ухилятись від податків в Німеччині, щоб вас не депортували.

На високі доходи в Німеччині податок може сягати 40%. Чи це перекриє 2% податку в Україні і різницю в курсі? Не знаю, треба рахувати. Кожен має взяти свою конкретну ситуацію і можливості, і порахувати. Думаю, що в багатьох випадках економічного сенсу не буде.

«Додатковий дохід для банків означає, що в них буде менше збитків, залишиться більше капіталу і вони будуть більш стійкими»

— Чи це правда, що різниця на курсі йде банкам? Наскільки це допомагає банкам? (33:40)

Різниця йде банкам, і це дуже їм допомагає. Це чистий прибуток для банку.

У нас був вебінар з головами наглядових рад Приватбанку, Райффайзену, НБУ, BRD, і я у всіх питала, який у них рівень проблемних кредитів, скільки не обслуговуються. Вони всі кажуть, що через 3-6 місяців зможуть відповісти на це питання. Зараз дуже ухиляються від відповіді. В цілому, якщо половина бізнесу стала, то можете уявити, який банки отримують дохід. При цьому відсотки за депозитами вони продовжують платити.

Для того, щоб банки змогли розраховуватись з людьми, НБУ надає багато кредитів. НБУ заливає ринок грошима для того, щоб банки могли продовжувати працювати. Додатковий дохід для банків означає, що в них буде менше збитків, залишиться більше капіталу і вони будуть більш стійкими.

Чи справедливо, що за рахунок біженців банки отримають прибуток? Здається, що ні. Мені здається неправильним обмеження карткових платежів за кордоном. Це можна робити з готівкою і чорним ринком, але розрахунків карткою в супермаркетах це стосуватись не повинно. Це категорія людей, яка більш вразлива, ніж власники банків.

«Це кроки в невідоме, бо ніколи не знаєш, як озветься та чи інша політика»

— Чому НБУ хоче повернутись до плаваючого курсу і за яких умов це можливо? (36:47)

Плаваючий курс в умовах відкритої економіки — це нормально. Коливання курсу допомагають пом’якшити наслідки економічних шоків і різних подій.

Девальвація національної валюти, наприклад, сприяє експорту. Вона робить виробництво товарів більш дешевим, а експортери стають більш конкурентно спроможними. Ревальвація, навпаки, здешевлює імпорт. Якщо валюта посилюється, то іноземні товари стають дешевшими.

Це пом’якшуючий механізм.

Різкі стрибки дуже болючі для економіки. Набагато болючіші, ніж коли курс трошки змінюється протягом тривалого періоду часу і абсорбує ринкові диспропорції.Тому плаваючий курс — це правильно. Так живе більшість розвинутих країн.

Якщо НБУ відпустить курс, то в Україні дуже сильно подорожчає імпорт. Поки в НБУ є резерви, щоб тримати цей курс, він буде це робити.

Чи правильний формат утримування курсу так, як це зараз зроблено? Це terra incognita. Війни були, але вони були десь в Сирії, в країнах Сходу. В Україні такого не було, і в Європі такого не було. Тому економісти зараз не можуть впевнено сказати, що одна політика правильна, а інша ні. Напевно, в теорії можуть бути більш правильні методи.

Але це кроки в невідоме, кроки по мінному полю, бо ніколи не знаєш, як озветься та чи інша політика. А моделі у макропрогнозистів через війну всі поламані. Не можна у той чорний ящик прогнозування, який був до війни, ввести якісь ноав цифри і отримати результат, який буде релевантним. НБУ працює методом проб і помилок. Я думаю, що зараз вони не роблять супервеликих помилок.

Курс відпустять, коли закінчиться війна.

Що могли б зробити ще? Могли б прив’язати гривню не до долара, а до євро. Але в нас сировинні товари, які торгуються в доларах, незважаючи на те, що ми торгуємо з Європою, прив’язка там йде до долара.

Європейські валюти щодо долара просіли. Крона, злотий, євро — подешевшали. Логічно було б, що б тоді і гривня подешевшала, було б краще експортерам. А зважаючи на те, що зараз головне вузьке місце — це логістичні потужності, а не витрати експортерів, то це, мабуть, не має такого великого сенсу. Тому інфляція для НБУ зараз в пріоритеті.

«У НБУ якщо вирішили щось, то зроблять обов’язково»

— Наскільки безпечно утримувати множинні курси? Чи може НБУ переглянути і відкликати таке рішення? (41:50)

Навряд. У НБУ якщо вирішили щось, то зроблять обов’язково. Вони не схильні переглядати свої рішення. Вплинути на них публічною думкою надзвичайно важко.

Якщо вони вважають, що це правильно, то будуть це робити. Якщо вони повірять і побачать в статистиці і у кількісних даних, що це рішення хибне і призвело до негативних подій, то можуть змінити політику. Зараз політика міняється швидко, бо йде війна, всі рішення приймаються з коліс.

В Радянському Союзі за обмін валют розстрілювали. Якщо хтось займався валютним обміном, то за це була кримінальна стаття. У 1993 році прийняли декрет про валюту. І за цим декретом Україна жила до 2017 року, поки його не скасували і не прийняли новий, більш сучасний закон, який відповідає ринковим практикам.

З подібними обмеженнями Україна і українські компанії жили роками, це не є щось нове. Фіксований курс, обов’язковий продаж валютної виручки — це те, що було скасовано в 2017 році. Все це пішло в небуття. В НБУ зараз ті самі люди, що зламали стару систему, і думаю, що ніхто з них не зацікавлений повертати жахливі обмеження.

«Курс відпускатимуть дуже поступово»

— Який ризик, що коли введуть плаваючий курс, він ще більше вистрілить через відкладений попит? (51:01)

Такий ризик є, тому і плаваючий курс поки не вводять. При такому курсі правила встановлює ринок — а коли ринок шукає рівновагу, завжди буває нестабільність. Коли курс відпустили у 2015, він спочатку стрімко вистрілив вверх, а потім опустився. Стрибки є небажаними для всіх — завжди краще, коли все відбувається плавно.

Тому курс відпускатимуть дуже поступово.

«Мета НБУ — знизити ціни і пом’якшити ситуацію для українців»

— Оскільки ці рішення неоднозначні, давайте підсумуємо їх. (52:30)

Держава зараз у великій економічній кризі, не тільки у військовій, але і в економічній. Шоки величезні. Держава коштом платників податків може фінансувати тільки 30% видатків.

НБУ намагається втримати інфляцію, робить це через фіксацію валютного курсу, бо інших механізмів не залишилось.

Фіксуючи курс продажу експортної виручки і купівлі товарів критичного імпорту, НБУ сподівається, що споживання людей всередині країни, які отримують гривневі доходи і роблять гривневі видатки в українських магазинах, постраждають якомога менше.

Через це постраждають біженці, які виїхали за кордон. Також дуже болючим і образливим це буде для людей, які мають дохід в валюті, мають експортну виручку або валютні надходження і змушені їх продавати за курсом, нижчим за ринковий.

Ринковий курс — це курс купівлі готівкового долара або зняття його з банкомату за кордоном. Але якщо людина живе в Україні і може розраховуватись гривнею як національною валютою в магазинах, у неї не буде проблем. Саме тому НБУ вважає це рішення правильним. Він не має на меті когось принизити, образити і створити проблемну ситуацію. Мета НБУ — знизити ціни і пом’якшити ситуацію для українців. Виграють від цього банки. Ми сподіваємось, що банки не будуть мародерами, а будуть нормально реагувати на ситуацію.

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось8
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

Найкращі коментарі пропустити

Посыл про то что сейчас не дорожают продукты которые произведены в украине — заставляет задуматься а мадам эта заходит в супермаркет и вообще в стране ли она?

НБУ вважає це рішення правильним. Він не має на меті когось принизити, образити і створити проблемну ситуацію.

Точно. Яка ж тут проблема — взяти дефіцитну та вкрай необхідну валюту в тих, в кого вона є, по ціні, яку сам назначиш? Жодних проблем, жодних образ, жодних принижень. Критичний імпорт валюти — то не той критичний імпорт, щодо якого треба якось переживати.

Народ после войны разбежится по европе. Такие те же налоги, но живёшь в нормальной стране, подальше от русни. И государство не пытается тебя налюбить

Ще одне прикладне питання до Марійки. В місте де розбомбили ТЕЦ і опалювального сезону по факту не буде, кондиціонер є предметом розкоші чи життєво необхідним ? Бо місяць назад продавці рахували по курсу 35-36, в на Розетці до цієї ціни було ще +2000грн. Но ви там продавайте лохи по 29. Я особисто відмовився заводити свої гроші в країну. Відповідно не плачу з них податки. Сподіваюсь таких буде достатньо щоб уряд та нбу зрозуміли, що не тих щіпають.

Breaking news: війна призводить до падіння рівня життя в країні.

Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Какое-то биполярное расстройство, а не статья.
1. Частных банков в Украине уже нет, остались только платежные агенства. Капитал у всех рухнул ниже нуля и хранить теперь там деньги, а тем более валютную выручку — тяжелое слабоумие. И давать советы «ФОП может продавать не всю валюту» — преступная тупость. Это подтверждается отменой норматива достаточности регуляторного капитала и отказ банками озвучить эти цифры.
2. НБУ заливает рынок ликвидностью. Офигеть, опять играемся в стаб кредиты и рефинанс. Эти деньги уже идут через «критический импорт» на оффшоры акционеров банка. Поздравляю, пидорасы никогда не изменятся.
3. Курс критического импорта никаким образом не является определяющим для цены товаров в Украине. В цену товара, во всем мире, на свободном рынке продавцом вкладывается компонент инфляционных ожиданий (в Украине — главной характеристикой является коммерческий курс доллара). Мадам должна учить экономику, чтобы давать такие интервью.
4. Падение валютной выручки в апреле по сравнению с мартом уже показывает, что экспортеры показали дружный фак правительству. Никаких денег, кроме денег партнеров в Украине нет и не будет до конца войны.
А в остальном — все хорошо.

Теоретично можна виконувати операції імпорту товарів списку «критичного імпорту» і продавати їх тут за гривні.
Практично виникнуть проблеми з логістикою і взагалі не зрозуміла процедура оплати.

Питання.
Чому експортери мають втрачати 20% з виручки, але церква(московський патріархат) так і не має платити податки? Їм теж якось треба допомагати, бо то є «критичний імпорт руснявих наративів в Україну»?
Якщо державі конче треба гроші — логічне рішення, питань нема. Всім треба затягати пояси. Але ж ні.
Чи таки справа в тому що всі рівні, але деякі рівніші? І це все не про економіку тоді

На прошлой неделе спрос на валюту на межбанковском рынке со стороны клиентов банков вырос на 20% по сравнению с предыдущей неделей. При этом предложение долларов и евро сократилось на 32% — это усугубило дефицит безналичной валюты. Об этом сообщил глава Совета Национального банка Богдан Данилишин.

усім захисникам рішення нбу — присвячується

Только хотел запостить) Следующий этап это возврат налогов(Много валюты вывозят на всякие цацки тип авто и т.д.) принудительная конвертация при заходе, лютование налоговой с вопросом ’Где деньги?’ и вишенькой принудительная конвертация того что на счету.

Я читала про всі критичні імпорти і чого то так робиться.
Що бачу по факту — особисто для мене це «податок» на волонтерку, бо то суттєва частина моїх витрат, і то мене просто морально розчавлює. Варіанти не заводити кошти мені відповідно зовсім не в тему, бо питання не «зберегти чи зекономити».
Мені дурно від думки що треба віддавати банку 20-30% за то що я хочу донатити.

Вибачаюсь. але якщо основний вигодонабувач від ситуації — комерційні банки, то можливо ІТ-галерам є сенс скинутися на власний «ІТ-банк» розрахований на обслуговування саме ІТ бізнесу?

наскільки я розумію, банк не може за своїм бажанням викупати у ФОП-ів валюту за ринковим курсом, інакше вже знайшовся б той банк, який би захотів перетягнути клієнтів у конкурентів

Так. Але якщо акціонери банка — умовні айтівці, екстра профіт від валютообміну може підти на відшкодування збитків акціонерам, тобто якось опооредковано повернутись нам :)

Пропозиція звісно цікава. Але це вже «важка зброя». Якщо ситуація з курсом вирівняється, то і такий банк втратить сенс існування. Хіба що будуть якісь інші причини його залишити

коротко про коментаторів доу:
два місяці тому сиділи обосрані через повістки під Льововом
нині вони найбільш постраждалі через фіктивний курс. сюр

Всё справедливо. Было время зарабатывать на стране, загребая кучу доходов и выплачивая с них 5% подоходного — настало время, такую приятную для жизни и заработка страну защищать.

Вас ніхто не тримає. Є закон і його потрібно дотримуватись. Будуть зміни ринок буде реагувати змінами. Ви подивіться на інших фопів, на звіти оборотів, більша частина для вигляду показує 10-20тис грн, а все решта готів. Стоматологія як мінімум приклад, 80% імплантів в чорну йдуть, по документах 1-2тис$ обороту в місяць, по факту добрий лікар робить до 4 імплантів в день із чистим прибутком на кожному 300$+. В кого тут із айтішників такий дохід? 1тис+$ в день. Тому пропоную не вкидувати на вентилятор, а подивитись на інші сфери. А якщо жаба давить і думаєте що тут легко працювати, то 70% ресурсів для роботи є в вільному доступі і для старту хватить підівчитись, але є один нюанс треба клепку мати і IQ, а не ICQ.

по факту добрий лікар робить до 4 імплантів в день із чистим прибутком на кожному 300$+. В кого тут із айтішників такий дохід? 1тис+$ в день

Майндсет украинского кодерка вполне заслуживает включения в учебники по психологии :) Примерно одни и те же самые люди могут в одной теме рассказывать что лично они никогда не поедут в европки потому что дома они цари (вторые после богов), а этих ваших европках водители автобуса почти столько же имеют что не круто, а в соседней теме будут рвать рубаху на груди и рассказывать что их схему трогать нельзя, потому что вот буквально каждый второй, от сантихника до дантиста, зарабатывают столько что кодеркам и не снилось :)

Я веду до того що є сфери де заробляють в декілька разів більше і оподатковуються аналогічно, тільки от гроші їхні ніхто не рахує, бо вони їх державі не показують. Ви на вулицю подивіться, кожна 5 машина під 100 000$ і це явно не айтішники. Стоматологи на Lexus таких моделей їздять, як моя ЗП за 3 роки, а офіційно ще пільги на 3 дітей їм платять. А жлоби тільки айтішники)) Сірих схем через фопів для відмивання доходів і оптимізації податків ТзОВ просто купа. Не задумувались чому великі компанії ТзОВ тримають 20-30 бугалтерів? Це щоб ФОПів менеджити, добра частина із тих ФОПів бомжі. Сам таке бачив і знаю все як працює. Всі гроші в тінь ховають, а айтішники заробляють головою і мають верхню планку, а не маштабують бізнес схеми із ФОП і ухилянням від оподаткування реальнх доходів.

Не задумувались чому великі компанії ТзОВ тримають 20-30 бугалтерів? Це щоб ФОПів менеджити, добра частина із тих ФОПів бомжі.

Нет, это потому, что чем крупнее компания, тем сложнее в ней учет даже финансовый. Плюс система налогового администрирования в Украине выстроена через жопу (с коррупционным интересом являющимся одной из основ дизайна), поэтому на общей системе налогообложения работы у бухгалтеров в крупных компаниях вагон и тележка. А ФОПов менеджить — это как раз достаточно тривиальная задача по сравнению с остальными участками имхо.

Це ви так думаєте. Я працював не лише в ІТ і на керівних посадах. Прекрасно знаю, що і як оптимізовується, ФОП (бомж) ідеальний «посередник» до 3млн доходу із податком 5%, а потім наступний. Із ПДВ там варіанти цікавіші, але і люди серйозніші і ніхто мільйоном бавитись не буде. І так податки важка річ, особливо в ТзОВ, тому часто навіть консалтинг наймають.

Прекрасно знаю, що і як оптимізовується

Прекрасная маленькая манипуляция, но не прокатит, сорян. Мы тут обсуждаем НЕ вопрос оптимизации, мы обсуждаем «сложность» учета с задействованием ФОП, из-за чего по-твоему крупные компании вынуждены иметь раздутый штат бухгалтеров.

Предлагаю простейший мысленный эксперимент, чтобы разобраться кто думает, а кто знает. Берем три гипотетические компании:
1) торговую со штатом в 300 человек
2) производство со штатом в 300 человек
3) айти галеру со штатом в 300 человек

Если ФОПы — это самый «ресурсоемкий» участок учета как ты говоришь, то компания (3) должна иметь самый жирный штат бухгалтеров. Надо говорить, что в реале ситуация будет противоположной, и у галеры штат бухгалтерии будет самым скромным из трех «участников состязаний»?

Так різниця більше в кількості операцій і прогнозуванні. Що таке заплатити 1 раз в місяць 300 айтішним фопам, а що таке тримати 10-20 точок, де буде працювати 300 чоловік в торговій компанії. Де в кожній точці може бути 100 продаж в день на різні суми. І тут треба постійно слідкувати, щоб не вийти за ліміт в 7 млн (чи скільки там зараз), +знайти нового фопа, коли в попереднього виручка дійде до ліміту.

Так різниця більше в кількості операцій

О, ну так now we’re talking. Разница в количестве операций, сути операций (импорт/экспорт добавляет работы, большой автопар в собственности это больше работы чем большой автопарк в операционном лизинге ) и тэдэ. Любая оптимизационная схема добавляет бухгалтерам работы, что очевидно, но не является определяющим фактором. А если ФОПы юзаются чисто для ухода от трудовых отношений и налогов на ФОТ (как вайти), то геморроя становится, вероятно, даже немножко меньше (зарплата — достаточно объемный участок учета).

В ІТ ФОПа одна подія в місяць і підписання договору раз в рік, тому один бугалтер веде пару сотень ФОП. В ФОП для оптимізації на компаніях, тисячі подій в рік, прихід, розхід, ще підрядні роботи і т.д. Це все робиться для того, щоб податкова не шукала проблем в того ФОПа підставного. Малюю простий приклад схеми. ТЗоВ купує цукор по 10кгр і наймає ФОП для фасування цукру, всі витрати по закупці упакування станків і т.д. на ФОПі і послуга ФОПа приблизно 5грн за 1кг фасування, він надає послугу і віддає цукор на ТЗоВ. ТЗоВ продає цукор по 15.5грн і заробляє 50 копійок, з яких платить податок на дохід і ПДВ. А з ФОП розраховується по 5грн/кг і він платить 5%+ЕСВ. Для бугалтерії все гарно і послуга надана до ліміну на рік. От тільки ФОП це то саме ТЗоВ, просто податків менше в рази ніж самому розфасувати цукор. ФОП ведуть ще деколи із іншими подіями типу послуг іншим контрагентам, закуп чогось там і т.д. чи списують гроші на ремонти ауявного обладнання, щоб він не виглядав підставним. Якщо є ще питання по схемах, то шукайте людину із УБЕЗ і там всі все прекрасно знають і навіть пропонують «допомогти» якщо є знайомства.
По твоїх пунктах все дуже залежить від типу організації. От зараз половина СТО це купка ФОП під одним дахом. А якесь виробництво велике, типу цементного заводу це явно ТЗоВ із найманими працівниками. Торгова компанія може мати договір по оплаті послуг на % від продаж і стосунки як із ФОП, а деякі в штат беруть, але ЗП там оф частина + премія готівкою чи на другу карту(сам так працював).

Всё справедливо. Было время зарабатывать на стране, загребая кучу доходов и выплачивая с них 5% подоходного — настало время, такую приятную для жизни и заработка страну защищать.

да не вопрос.
тут уже 100500 раз писали, что не против платить военный налог (если бы он был), а ещё до введения налога — многие донатили на ВСУ и т.п.
но налог — это налог, а отдавать 20% банкам — обойдутся

Зарабатывать на стране? А можно поподробнее где в структуре моих доходов находится государство?

У меня контрагенты — компании которым я оказываю услуги. Государство у меня отнимает часть этих денег под угрозой того что кинет меня в яму.

И вернувшись к изначальному вопросу — как я «зарабатываю на стране»?

как я «зарабатываю на стране»?

Зарабатывал так, что в странах с похожей инфраструктурой и комфортом (до войны) — подоходный налог был > 20% + к нему ещё социальные (медицинское, пенсионное страхование) отчисления порядка 10% и выше. Суммарно 30+%

А в Украине лишь 5% подоходного — и всё.

Это до войны держало в Украине кучу людей, считавших что жить и работать в Украине выгоднее, чем где-либо зарубежом. А теперь настало время — эту выгодную для жизни страну защитить и поддержать.

многие и пошли защищать.
остальные поддерживают налогами и донатами на ВСУ.
но не мародёров (курсовых, топливных и т.п.)

А те, кто был трудоустроен уже могут уезжать? Долг оплачен или еще что-то осталось?

Долг оплачен или еще что-то осталось?

Выгодная для жизни и работы страна будет защищена — когда война и военное положение закончатся.

два місяці тому сиділи обосрані через повістки під Льововом
нині вони найбільш постраждалі через фіктивний курс. сюр

два місяці тому я сидів у рідному місті за 100-200 км (в різний час) від окупованих територій, та донатив приблизно 20-30% на ЗСУ, ТРО, біженців, авто бригаді медиків, тощо.
можна мені обміняти непатріотичну валюту на Її Надійність Гривню (за реальним курсом, звісно)? (як бонус: я тоді зможу й далі донатити)

тупа красавчик, зірку героя укр. даному пану і відпустити курс для нього, за такі унікальні заслуги

та не треба мені ніякої зірки, і персонального курсу мені насправді теж не треба.
якщо хтось переховувався від призову на заході країни — нехай відповідає згідно закону.
а грабувати на курсі неможна нікого, ні мене, ні навіть того, хто там порушував закон.
кажуть що героїзм має місце лише там, де до цього всі все вже про***ли.
так ось я не хочу бути героєм лише через мої донати, бо аж настільки хотів задонатити, що перед цим аж погодився подарувати 20% мародерам (спойлер: квиток їм на рос.корабель, а не 20%).
якщо держава неспроможна сама забезпечити армію, то нехай тоді хоча б не заважає тим, хто цього сам бажає, і тоді це не буде ані героїзмом, ані ідіотизмом

Можеш тільки після того як 20-30% задонатиш правильним людям. Не дякуй)))))

Пусть хоть и 60% конвертируют, но при этом дают гарантию, что в мирное время они выплатят неустойку за разницу курса + долларовую инфляцию + немного процентов как при долларовом депозите. Сейчас ты потерял, а через 3-4 года мирного времени получи возмещение.

Сейчас ты потерял, а через 3-4 года мирного времени получи возмещение.

Возмещение будет. Когда в мирное время, снова можно будет работать ФОП, с подоходным в 5% (место 25+% в прочих странах европпки).

Таке оподаткування для всіх було, користуйтесь. Не вмієте — мовчіть!

розказувати байки всі гарно вміють, люди які приносять 4% (вже явно більше) ВВП страждають на 30%+ від своєї ЗП. Хто може вже зупинив притік валюти в Україну чи шукає сіру схему. Ще пару місяців НБУ потримає курс і отримає не 2млрд податків і 200млн, а поті який курс б не ставили і податки вже ніхто не вернеться. Схеми працюватимуть, іноземні рахунки і т.д. І не гусака пощипають, а волосся із одного місця собі.

люди які приносять 4% (вже явно більше) ВВП страждають на 30%+ від своєї ЗП.

А звідки береться цифра 30%?

Тут minfin.com.ua/ua/currency/auction написано

Середня купівля 35,40

Середній продаж 35,80

Временное затишье)
Но даже при таком курсе 20% потерь
Получал 5к, стало 4к
Красиво, не?)

«Буржуи, все люди в войну страдают и теряют деньги, а вы что, какие-то особенные? Ещё больше надо собирать с вас, все это время платили 5%, сейчас вот отдувайтесь!!1!»

А хто Вам заважає стати буржуйкою ? А ну да, то ж клепки треба мати для початку.

Это был сарказм
(А вы меня уже оскорбили)

Курс продажу валюти 29, курс купівлі 36(було вище). 7/29=25% + податок 2-5% + ЄСВ. Це все йде державі чи банкам, але явно не тому хто це заробив. І як написали нижче тимчасове падіння долара це всеодно 20%. А долар явно падати не буде до кінця війни.

Курс продажу валюти 29, курс купівлі 36(було вище). 7/29=25% + податок 2-5% + ЄСВ.

В таких розмірковуваннях як правило ще додають 20% ПДВ про всяк випадок.

ПДВ в ФОП не має. А курсова різниця фаткична мініму 25% по сьогоднішньому курсу, по факту мала бути б 1-2грн, а це 3-5%, якщо вам подобається годувати комерційні банки, то будь ласка тільки от іншим це не доказуйте, бо крадуть із моєї кишені для власників банків. І за своєю кишеньою я буду слідкувати сам.

ПДВ в ФОП не має.

Але ж якщо купити в Сільпо картоплю, то в чекові внизу буде 20% ПДВ :(

Тут треба міняти вже всю політику оподаткування і відмовлятись від нікому не зрозумілого податку, чи робити його диференційним, як Польші і т.д. ПДВ ніхто ніколи не рахував, тут це не аргумент і ПДВ йде реально в держ казку, а не комерційним банкам. Я не проти податків, я проти накачування комерційних банків грошима, за мій рахунок.

Ще одне прикладне питання до Марійки. В місте де розбомбили ТЕЦ і опалювального сезону по факту не буде, кондиціонер є предметом розкоші чи життєво необхідним ? Бо місяць назад продавці рахували по курсу 35-36, в на Розетці до цієї ціни було ще +2000грн. Но ви там продавайте лохи по 29. Я особисто відмовився заводити свої гроші в країну. Відповідно не плачу з них податки. Сподіваюсь таких буде достатньо щоб уряд та нбу зрозуміли, що не тих щіпають.

А потім ти прийдеш за великим кредитом в банк, а тобі болт облизати дадуть)
Давай ще своїх сірих схем сюди)

А зараз банки дають кредити ? Можно список в студію.

Хмельницьк
Хюндай центр
АвтоКредити від ощадбанку)

Заходиш на авторіа — обираєш «нові авто» — залишаєш дані під авто де є лейбл про кредит і тобі передзвонять й розкажуть умови)

Нафіга авто в кредит брати ? Ладно не буду ображати людей, які це роблять.

Андрій, можеш пояснити одну річ, якщо ти не платиш податки та ще й закликаєш інших робити так само, то як ти виправдовуєш тезіс, що твоя думка має на щось впливати при розгляданні суспільних питань?

Я за лютий і березень заплатив податки без знижки, тобто по 5%. Після того як я не зміг отримати свої кошти без втрат з рахунку, був вимушений іти таким шляхом. Формально та сплата податку перекриває 5 місяців по пільговому тарифу. То є ще один «в запасі». А ви з якої компанії будете, ким працюєте ? Чогось профіль пустий, як у бота. P.S. Рішення просте, дозволити користуватись валютою, а не примусовий продаж. Тому що економіка не отримує нічого від того що люди будуть «морозити» свої кошти, а так будуть створюватись грошовий обіг і позитивний вплив (наскільки це зараз можливо) на економіку. Я маю достатньо планів, але не розумію чому я мушу втрачати 25% на конвертаціях.

Монобанк купівля вже 31.50, видихаємо

Та невже ? І як придбати готівковий, або хоча б безготоівковий доллар через Моно ? Бо мене не дуже турбує питання як «потікавшим» розплачуватись в Европі. P.S. Курси в Моно 31,5/32,6, боти навіть не знають де який.

Що за негатив до виїхавших співвітчизників?

Я до того що готівковий курс падає, продаж для ФОП росте, може ще вирівняється. Зараз вже бачимо позитивну тендецію

Який продаж для фопів росте ?!!! Продаж по курсу міжбанку, а він зафіксований на рівні офіційного і ні на копійку нікуди не рухається. Тому не треба брехати.

це у фіз особи, у фопа/галери так само нбу по 29.25 купує

Це точно? Бо якось теперь забагато курсів стає...

це без варіантів, продаж фоп/юріків тільки через межбанк і там 29.25 прибитий з 24 лютого

офіційний — 29,25, картковий — 32-33, готівковий 36

Я особисто відмовився заводити свої гроші в країну. Відповідно не плачу з них податки.

А где держишь? Накапливаешь многие тысячи нa карточке «пионерки»? Ну, это до первого бана там...

з ботами не спілкуюсь

Вижу, ты в 19-м году топил за Зеленского против «кондитера». И кто из нас бот?

тему не змінюй, Гонтарева і позашкварніше витворяла.

Гонтарева банила «банки-бабломойки», да держала свободный курс. Насколько я понимаю — именно свободный курс это то, чего здесь все хотят, включая тебя.

ну бан це просто заморозка на деякий час(зазвичай поки докі не даси), не чув історій що у когось пайонір забрав гроші

Затребуют доки, затем сами сообщат в украинскую налоговую о накоплениях/доходах (т.к. обязаны быть «белыми») — налоговая выставит претензии + штрафы.

ну це ж казки, зареквестити доки можуть — щось повідомляти у податкову 0шансів, якщо це программа гетьманцева по залякуванню то явно не вдала

Ок, выводить-то когда-нибудь всё равно понадобится, чтобы купить покушать. И выводить на украинский счёт. «пионеры» выведут с доками на даты поступлений — по которым у налоговиков возникнут вопросы.

К тому же, даже нынешний курс (40 на покупку) — далеко не предел. Будет и выше. Потому, рационально было бы сейчас скупать на бабло-излишки бакс по 40, вместо держания баблоса непонятно где, с неясными перспективами обналички.

завжди є можливість зробити відрядження для дівчини чи дружини до польщі та зняти евро щоб обміняти на поїсти в обмінці, це не кажучи що на таких дрібних сумах як на попоїсти ніхто ніколи не запитує бо дороже гонятись за тобою ніж з тебе мати щось

другий абзац це взагалі щось з чимось, замість зняти без втрат(або зараз у польщі, або потім в Україні) у вашому світі краще подарувати банкам/імпортеам 25+ %

я розумію посил про нікуди не дінетесь, але дінуться — хтось раніше хтось пізніше

зробити відрядження для дівчини чи дружини до польщі та зняти евро щоб обміняти на поїсти в обмінці,

На деньги, кладущиеся «он холд» — пионерка накладывает 30% дефолтного подоходного налога. Соответственно, при выводе этого баблоса мимо банковского счёта (снятием в «польшах») — эти 30% на выводимую сумму будут потеряны.
+ проезд туда-сюда, траты на проживание там... В общем, выгода так себе.

хоч 1 пруф буде з усього того що накидаєте? ну наприклад пункт у тарифах про 30%, чи хоча б 1 випадок коли палка зателефонувала в нашу податкову і тд? і що за таку херню справді платять чи понакидати фо фан?

пункт у тарифах про 30%,

Ок, относительно 30% дефолтного такса — похоже, я спутал пионеров с другими бабло-кошельками/выводильщиками.

(revolut\paypal\wise) => USDT => Cash USD
Комиссия около 2% за всё.

ну так поки до revolut\paypal\wise дійде, то 10% теж втрачаються зараз. Да і щось Ви комісії здається знатно занизили.

Вот USDT->Cash USD
ob-men.com/...​ange-USDTTRC-to-CASHUSD5
Для Wise->Usdt можете посмотреть через бинанс (от 1к уже норм курс, оплата через вайз, а можно и не вайзом)
Я сам думал, будет больше, но пока что всё выглядит неплохо. Ну и да, надо искать пути, это не на поверхности обычные переводы.
Обычными транзакциями ты сейчас сжигаешь 20%.

В тебе ще банки не просили довідку з усіх податкових, де ти є резидентом?

На валютних рахунках банків інших країн тверезі люди тримають гроші, а ти бот в рублях собі тримай, бо в доларах за порєбріком не можна!

На валютних рахунках банків інших країн тверезі люди тримають гроші

Попробуй открой в этих банках счёт, не будучи местным резидентом. Да и добраться до тамошних счетов из Украины сейчас — тот ещё квест.

Если компания внушает доверие, то можно просто придержать зп до лучших времен. Чем многие и воспользовались.

Ото булшіт. Картопля коштує 30 грн, в Лондоні в найдорожчому супермаркеті 67 пенсів. Але то ж довбаний Лондон, там х2 до Польщі. От і маніпулюйте «реальним» курсом як хочете,тільки правильний приклад обирайте

А насправді то б’є по карману волонтерам, бо немало готівки іде від наших за кордоном по всратому курсу. Гуманірка теж горить. А ціни ростуть і не зупиняються

Картопля коштує 30 грн, в Лондоні в найдорожчому супермаркеті 67 пенсів

Я знайшов за 9.39 грн/кг, не знаю скільки це в унціях і пенсах
zakaz.atbmarket.com/product/1154/16088

Да, я на рынке тоже видел по 6. Правда такой в селе даже свиней бы не кормили

Така штука, під ніжином в селі у племінника картопля коштує 4.5 грн.
А під Києвом в містечку вона ж по 30 на ринку. Думаю ближче до Харкова вона або золота або її взагалі нема

Думаю ближче до Харкова вона або золота або її взагалі нема

В Харкові 7.95 грн:
i.imgur.com/NzF8wty.png
схоже, що ви поширюєте неперевірену інформацію.

А чого у вас яйця по 15 а у вашого сусіда по 10.
Так купіть у сусіда
А в нього зараз немає
То як у мене не буде то теж буде по 10

В даному випадку про Харків то було припущення

Ви пишете

От і маніпулюйте «реальним» курсом як хочете,тільки правильний приклад обирайте

І при цьому маніпулюєте цінами на картоплю, якось дивно.

shop.silpo.ua/...​uct/kartoplia-bila-531296

картопля по 30 грн, найдорожчий супермаркет України :)

В якому населеному пункті і в якому магазині там ціна 30 грн?

У мене написано 9.40 для магазину в Києві для вашого посилання
i.imgur.com/xyWWNme.png

напевно порівнювалась shop.silpo.ua/...​artoplia-bila-myta-889824 — але хз чи у британії продають миту чи не миту

Написано Країна: Болгарія,
можливо послуга миття картоплі в Болгарії дорога :)

У мене написано 9.40 для магазину в Києві для вашого посилання

жарт же :)

Волонтерам тепер взагалі буде важко гроші шукати... воно ж зараз так відбувається що то туди кілька тисяч закинув, то сюди, то банально на якийсь «повернись живим», то ще кудись. А тепер все. Годувати банки доларом по 29 — хай шукають дурнів, а це означає що вільної гривні, яку можна комусь перерахувати, у людей значно поменшає.

Волонтерам тепер взагалі буде важко гроші шукати...

ІТ-компанія WhiteBIT викупила трофей Євробачення-2022 від Kalush за $900 тисяч
dou.ua/...​t-buys-eurovision-trophy

ой ну камон, яка картопля по 30? де? там де тіщенко сало по 60 купляв?

shop.metro.ua/...​partment_id=&mysort=&cip=

novus.zakaz.ua/uk/search/?q=картопля

Тут тільки питання часу, коли запрацюють масштабні сірі схеми. А Марія нехай казочки далі розповідає.

Або всі орендують собі інваліда 1-2 групи, щоб стати опікуном та звалять за кордон в якості супроводжуючого
Під час ковіду орендували собачку, щоб погуляти з нею. Тепер орендуватимуть інваліда, щоб звалити за кордон

Принципово до останнього не хотілося б шукати подібні схеми і виїжджати, але щось до них нас наближають швидше ніж гадалось.

Курс пошёл в низ или как?

Breaking news: війна призводить до падіння рівня життя в країні.

Breaking even more news: війна точиться вже дев’ятий рік поспіль.

Чомусь, нажаль, останнім часом доу став більше лабораторією ІПСО

Не у всіх. Із цієї фази війни багато людей, близьких до ОП, вийдуть мільярдерами.

Breaking news: війна спише будь-яку некомпетентність і навіть відверту корупцію влади.

НБУ вважає це рішення правильним. Він не має на меті когось принизити, образити і створити проблемну ситуацію.

Точно. Яка ж тут проблема — взяти дефіцитну та вкрай необхідну валюту в тих, в кого вона є, по ціні, яку сам назначиш? Жодних проблем, жодних образ, жодних принижень. Критичний імпорт валюти — то не той критичний імпорт, щодо якого треба якось переживати.

Взагалі стаття/відео виглядають вмілою роботою по заспокоєнню. Наче все логічно, і складно, тому робити щось треба. Але з якою метою? Яка кінцева ціль, стратегія? що ще робиться? Звісно на доу потрібне таке неофіційне пряме звернення.
Підтримку волонтерів і армії всі вже роблять, тому що усвідомлюють, нарешті, цю війну. Тут не потрібен нагляд та примус віддавати гроші комусь, хто відомий своїми маніпуляціями через усілякі схеми і відсутністю змін впродовж років.
Хтось чув про скорочення держслужбовців (точна кількість невідома, є оцінка 1 000 000+)? Скорочення їм зарплат (я бачив дані про необґрунтоване підвищення)? Стратегію переходу на воєнну економіку, здатну функціонувати далі?
Внизу приводив лінки, кому цікаво про внутрішні проблеми.

Ну так в жирних гусаків валюта є, а банки недоотримують доходи!

Посыл про то что сейчас не дорожают продукты которые произведены в украине — заставляет задуматься а мадам эта заходит в супермаркет и вообще в стране ли она?

Мадам сильно упрощает. В цену любого продукта, произведенного в Украине, будут входить логистические затраты (динамику цен на топливо видели?), различные импортные составляющие, риски и прочее. Так что да, дорожают — но, видимо, меньше, чем могли бы.

Мадам же жена айтишника, она на ценники не смотрит

Народ после войны разбежится по европе. Такие те же налоги, но живёшь в нормальной стране, подальше от русни. И государство не пытается тебя налюбить

Які «Такие же налоги» в «нормальніх странах» ( тобто різні Болгарії відпадають вже)?

В тій самій Польщі 30% або B2B 18% ( де в переважній більшості без соцпакетів, відпусток і т.д). Про Скандинавію і Західну Європу немає змісту згадувати.

Я підозрюю що Леонід про народ, а не про ФОПів.

Ось наприклад Польща 30%. У нас 30% на курсі, 5% + ЄСВ. І ніхто не намагається твої гроші вкрасти

Втрата на курсі — явище тимчасове. Хоч і неприємне.

Як і війна — явище тимчасове. В 2035 ми переможемо орків і все повернеться до того, як було

так розбігатись хочуть після війни ;)

Ну то настільки далеко, що бажання зміняться, хтось вийде на пенсію і не поїде, а зтось закінчить універ і буде бігти закордон від призову. Доживемо — побачимо

В тій самій Польщі 30% або B2B 18% ( де в переважній більшості без соцпакетів, відпусток і т.д)

Насправді 18-30 це прогресивка у найманого робітника.
А от b2b программіст платить 12%, відпустка є звичайно(як домовишся аналогічно ФОП) і ВЕД дозволений, є державні мед послуги аналогічно найманому працівнику — тільки ними мало хто користується.

В мене є два товариші поляки, двоє стверджують, що якщо b2b, то відпустка скоріше виняток, ніж правило.

Ну як ви собі уявляєте що вони працюють без відпусток? :) скоріше за все вони за оплачувану відпустку говорять, а так звичайно за свій рахунок без проблем. Зате будучи б2б вони влаштовуються в західні фірми і отримують значно вищий рейт чим перекривають собі цей момент з запасом.

Ну так порахуйте, якщо ви не гуманітарій як я ;) виходить якщо ви хочете відпочивати 24 дні на рік, це усе буде за свій рахунок, відповідно ви позбуваєтеся доходу за цілий місяць на рік , а це 8% вашої річної зарплати. Тепер просто додаєте це до податку і виходить вже податок не 12%, а 20% в річному вимірі

Тепер просто додаєте це до податку і виходить вже податок не 12%, а 20% в річному вимірі

якось дивно ви рахуєте. 8% це податок не на місяц, а на рік додатково — на місяць це +0,7 %
тобто не 12, а 12,7% ставка податку.

upd: ні, цифра 20% такі вірна, базу не ту взяв.

А що вам мішає врахувати цей процент і додати до ЗП?
Я так і зробила. Минулого року мала два офера, один від EPAM з класичним «соцпакетом», другий від європейського аустаф/аутсорсера без «соцпакета», оплата по денно + бонуси, це стандартно для контракта в Європі.
Порахувавши скільки коштують всі плюшки EPAMа, відпустка, зп за рік, робочий день і т.д.
І вийшло що ЗП від європейської фірми без плюшок краща ніж від EPAMа з плюшками і «соцпакетом». До того мала відпускні 10-18 робочих днів на різних фірмах.
Не розумію постійні «фе» на ДОУ коли на фірмі нема офіційної відпустки. Скоріше наоборот «соцпакет» для ФОП це по факту тільки підтвердує приховані робочі трудові відносини.

Так, я саме про оплачувану відпустку. За мене вже Мар’ян відповів нижче :)

Насчёт подальше от русни я бы поспорил, особенно в Германии

Поясність мені, що для представника креативної індустрії мало змінитися і чому такий галас підняли з цими податками.
Задача: переросподілити кошти на соціальні потреби та стабільність фінансової системи.
Як це було раніше: (Явно) Добровільні внески окремими особами.
Як це працює тепер: (Неявно) При продажі валюти всіма особами.
Ми платимо 2% податку +10% втрачаємо через продаж 50% валюти при різниці курсу у 20%.
Тобто 12% держава бере у вас сама. Подальші дії задежать від того, який у вас ліміт на благодійність.
Де в Європі є резиденство з нижчими податками і навіщо платити іх там, у той час як весь цивилізований світ зараз допомагає Україні?
Вимушені біженці в ЄС отримують соцдопомогу, яка перекриває їх втрату на продажі гривень.
Невимушені біженці мають достатньо коштів на рахунку з яких можна утримати податок.
Кому така політика невигідна? Аутсорсу, що не може конкурувати з дайрект контрактами бо платять ФОПам в ГРН?

Дано: Фоп открыт не в госбанке. Вопрос: кто получит 20-30% заработка? Ответ: эти 20-30% будут выведены в виде дивидендов дочками зарубежных банков с иностранным капиталом, что еще больше увеличит спрос на валюту

Атвєт: 20-30% вашого заробітку отримає споживач критичного імпорту — громадянин України, який купує такі товари на 20-30% дешевше ніж вони б коштували, якби імпортерам не компенсували різницю у курсі.
Комерційні банки не продають фізособам безготівкову валюту взагалі. Готівкову — тільки в тих обʼємах що вони викупили у населення до початку війни. Готівкова валюта — це окремий ринок оскільки ні комерційні українські банки ні НБУ не вміють друкувати паперові долари з безготівкових.

Критичний імпорт. Звучить гарно, але по факту:
zakon.rada.gov.ua/laws/show/153-2022-п#n9
Особливо дуже критичні товари, по типу:

7104100000 дорогоцінне каміння

71051000 дорогоцінне каміння

4910000000 календарі

І за цих трьох пунктів серед сотні така обідка ?

А ты дальше читал или «не читал но доверяю», чай, кофе, посудомойки, мечи и сабли, пульты, мотоциклы, вазилин (!!!), цветы, зонтики, игровые консоли, ты почитай...

Ну ITшники ж експерти в економіці, бізнесі, держ управлінні і можуть точно сказати що потрібно і по якому курсу імпортувати? Ефект Данінга Крюгера же. А подумати що дорогоцінне каміння може імпортуватись для вироблення ювелірних виробів які з хорошою маржою будуть експортуватись не здатні? І що імпорт по вищому курсу не дасть конкурувати з іноземними аналогами, тому й просять дозволити імпорт по нижчому курсу? Деякі пункти звісно могли додати по не зовсім чесним причинам, чи через роздовбайство, але не думайте що ви знаєте краще за тих людей якці працюють в реальному бізнесі і захищають свої інтереси при обговорені цих постанов. Більшість товарів які для нас здаються дивними серед цього списку, по факту мають якесь підгрунтя

Ось ми дійшли до того, що люди які працюють в бізнесі захищають свої інтереси. Ми також здається частина бізнесу.

Ну так звісно потрібно захищати свої інтереси, з цим я не сперечаюсь. Просто дивно бачити таку впевненість в непотрібності деяких груп товарів при тому що людина ніяк не зв*язана з цими товарами і не може судити наскільки вони потрібні економіці

Ну ITшники ж експерти в економіці, бізнесі, держ управлінні і можуть точно сказати що потрібно і по якому курсу імпортувати?

Ну це вимушено.
Якщо я заробив літр кефіра, віддайте мені літр.
Пити кефір не патріотично? Добре, я його продам, але я знаю скільки на ринку коштує цей літр (і це не теоретичне знання, а досвід, бо окрім кефіру, взятого банком у заручники, в мене було трохи кефіру під матрасом, і я знаю ціну, за якою в мене його забирають)
ІТ-шники терпіли, коли замість ціни літру їм платили як за 970-990 мл (до 24.02), але віддавати сьогодні літр за ціною 700-800мл — це вже якась дурниця.
І як тут не стати великим експертом? 😁

PS і це ж не про податки... про податки ми б поговорили у наступному кроці, але який сенс говорити про процент податку від нуля? (гривень, доларів, літрів кефіру...)

Ну ИТшники ж эксперты в людях и точно могут сказать кто и в чем эксперт и куда кого назначать и кого слушать? Эфект данинга крюгера же. По сути то есть что сказать кроме фантазий на коленке и призыва верить в веру необходимости необходиомго?

Откройте счет в госбанке. Чего вам мешает то?

Не хочу... не должен... бегать из банка в банк — это прямо вообще ничего общего не имеет с помощью государству и армии в частности. Мне удобно в том банке, в котором уже есть счёт. А если государству нужно больше денег — для этого есть налоги. И сразу будет понятно куда деньги ушли (по крайней мере на начальном этапе — в бюджет). Вместо этого они устраивают какое-то мутилово, а в мутной водичке, как известно, хорошо рыбку ловить. Но вот свою рыбку в такую водичку у меня нет ни малейшего желания запускать.

Платити їх там щоб в майбутньому отримати тмп, а потім пмп.

Тимчасова втрата 30% доходів це не смертельно, але ніхто не гарантує що завтра вони не перетворяться в 50-80.

Полностью поддерживаю. Валютный рэкет он такой.

Аж заслухався Марію, справді цікаво було. Дякую.

Цікаво як нічого не впливає на тих ІТівців які залишаются в Україні. А що з тими які за кордоном? Я вже 3 роки за кордоном і завжди платив податки і використовував фоп та українські рахунки. Курс вам не подобається? До біса цей курс! Я навіть за аренду житла не можу заплатити, бо заборонено переведення валюти і 50к ліміт на зняття? 50к це навіть меньше прожиткового мінімуму тут. Та і як знятти? Нема в мене картки фізичної, закінчилася вона вже давно, віртуальні і Apple Pay було достатьньо! Мої гроші повністю паралізовані не через курс, а тупо фізично їх не можливо використати через обмаження

Так ось воно все для чого, це щоб нас усіх додому повернути)

Людина 3 роки сидить за кордоном, та, дивлячись на все це курсове намахалово, скоріше оформиться там та стане податковим резидентом тієї країни, ніж повернеться сюди. Бо ось це «не впливає» — дуже умовне, коли банки беруть твої кошти в заручники, а за видачу вимагають викуп близько 20% (і найби це вже був податок — то було б ок, часи такі, але ж нє — тупий банківський рекет)

Тільки Binance вам допоможе
Так само, як і нам тут в Україні )

Не допоможе binance, ці гроші стають сірими після бинансу

Не знаю як з ІБ, но вы на європейского брокера закиньте 100к$ і побачити як вас європейский регулятор кожну копіюку буде перевіряти. В 10 раз гірше будьякої перевірки в Україні. Жити можно з бінансу, платити за аренду, тощо, але якщо бінанс підмішаєтся в рахунок з якого вы поповнювали брокера — в найліпшему випадку прийдется нового брокера іскати.. А зараз і зовсім річ іде про інше, про те що треба сірі схеми шукати для того щоб просто гроші витратити

Чудово, а якщо окрім молока, яєць, цукру — треба щомісяця погашати свої зобов’язання, котрі щодня перераховуються згідно ринкового курсу?

це які забов’язання в україні перераховують за курсом?

Розтермінування від забудовника.

Хай бог милує! Що це таке?

це взагалі законно в україні?

Нерухомість, якщо у інвестиційному договорі є відповідний пункт.

цікаво подивитись на формулювання. Бо зазвичай вказано курс НБУ в договорах
я слабо уявляю, як сформулювати «ринковий курс»

Прив’язка до готівкового курсу купівлю валюти банками. Ощад, укрексім...

Теоретично розтермінування у забудовника, наприклад, але треба дивитись на умови контракту, як там прописано курс

цікаво як вони прописали «неофіційний курс»

Просто добавили коммисию равную разнице между сбалансированным курсом в 3-4 банках и НБУшным. К примеру, на прием платежа(не запрещено).
У нас же АМКУ никак не работает.

Мій забудовник мені порахував останній платіж по курсу НБУ

Лояльний забудовник, як називається?

От тому, в Україні кредити дешевше брати в гривні.

поищите в киеве застройщика который считает квадратный метр в гривне

Я предлагаю свою версию это статьи:

Чому НБУ запровадив «множинний курс».

Потому что они криворукие.

Так, поступове вирівнювання курсу зі спредом в кілька гривень, а не в 30%, як зараз (для того, щоб було менше мотивації перейти в тінь, або взагалі припинити потік валюти в країну; +зменшення негативу і спротиву до НБУ і його політик)

Очищення списку критичного імпорту від шлаку по типу скляних бусінок і виставок меблів в Польщі (для зменшення вимивання доларів з країни)

*Про те що в ціну багатьох товарів вже включили ціну долара по 35+ я взагалі тактовно промовчу

В общем валюту на Украину попросту перестанут заводить

кто перестанет? почему еще с 2014го не перестали тогда?

чому не перестали? чудово переставали на початку війни 7-8 років тому. заводячи мінімум на життя

обязательная продажа всегда раздражала (не то, что обычно называют обязательной продажей, а тот факт, что продажа является единственным способом получить доступ к своим средствам на валютном ФОП-счёте).
но если раньше цена получения доступа к ФОП-валюте была 1-2% (а один необанк её вообще свёл к нулю), то теперь это порядка 20%, и не в казну, а на карман банкам — вот это и есть разница между «с 2014го» и сегодня

Потому, что предлагают продавать по взятому с потолка курсу.

Переставали. Особенно когда была 100% продажа. Потом приват давал хитрую возможность откупить по нормальному курсу. Потом ерунду поубирали и курс стал нормальным.

Короче говоря, с топливом до них за два месяца дошло, что их ограничения идиотизм; ждем такого же с курсом.

Та це місцевий вата-навіжений. Шкода, що тут нема якогось масового бану)

да ты сам не лучше, бесноватый такой

Как бы уже.
Был у меня консалтинг через Украину и спд и это даже не запрещено нынешней моей юрисдикцией при моем статусе.
Но зачем мне деньги которые я не могу использовать. Пришлось увести в другую с чуть большим обложением.

Гарне інтервʼю від НБУ zn.ua/...​a-za-vojennoho-chasu.html, та нарешті повертають мито та податки на імпорт itd.rada.gov.ua/...​billInfo/Bills/Card/39708

Чому нарешті? Бізнес на межі. Податки в таких умовах повинні бути на рівні 0 для МСБ. Взагалі, потрібно міняти багато чого на час війни, і після-війни. А ці рішення — гра старими методами, наче хочуть повернутись до норми. Якої вже не буде.

Як під час ковіду: закриємо все — відкриємо все. Замість деталізації і вирішення конкретних проблем.

www.facebook.com/...​ko/posts/5415125438509143
www.facebook.com/...​pa/posts/2546355585494434

Чому нарешті?

На тлі валютних обмежень, зростаючої інфляції, та відсутності альтернативи (ОВДП з мінус 9% відсотків річних — це не альтернатива), всі кинулися зберігати гроші від інфляції — купувати товари, які в нас переважно імпорт. Це призводить і до збільшення дефіциту бюджету (бо викинули мито+НДС), що потім покривається емісією НБУ та веде до інфляційного тиску, і до збільшення відтоку валюти, що веде до девальвациійного тиску.

Дякую, так зрозуміліше. Мене хвилює у цій історії те, що робляться швидкі фікси, залишаючи систему, здебільшого, без змін. Ніяких натяків на стратегію не видно. Вже 4-й місяць війни. А без обрання певної стратегії та відповідних структурних змін з нею, ми просто втрачаємо час. Фікси та рішення на ходу, як раніше. В результаті через деякий час отримати зовнішню підтримку стане складно.

Україна повертається до довоєнних законів, бо є розуміння, що війна на дуууже довго, і треба якось функціонувати, заставляти людей платити коиуналку, проводити вибори і т.д. Ну і податки також платити

На жаль, зараз намагаються повернути саме до довоєнних «порядків». По-перше, такий підхід явно має багато питань щодо відповідності умовам зараз і є ризик, що це позначиться і на успіху у зовнішній політиці. Я навів трохи посилань вище.
По-друге, якщо ми просто вертаємось до того, як все існувало до 24, у наступній війні (наступні 5-10 років) ми не матимемо такої підтримки, і знову ризикуємо зникнути з мапи на десятиліття.
Ось ще із свіжого на тему екноміки зараз: www.youtube.com/watch?v=vFBmipCDKbg
Ну і ще про повертається: www.youtube.com/watch?v=Q9AVseUrENE

Так немає ніякої «наступної війни», 10 років буде «ця війна»

)) Заспокойтесь, зараз це не в інтересах наших союзників.

Бізнес на межі.

бізнес може і на межі, але наймані працівники галер не бізнес

Підписатись на коментарі