Сучасна диджитал-освіта для дітей — безоплатне заняття в GoITeens ×
Mazda CX 5
×

Досвід переїзду до Бельгії

Привіт! Мене звати Ксенія. Я займаюсь операційною діяльністю в Roosh і зараз намагаюсь балансувати між роботою та волонтерством. Зараз я знаходжусь у невеликому місті Харелбеке недалеко від Генту (регіон Фландрія на півночі Бельгії). Це тихе і дуже спокійне містечко з типовими бельгійськими традиціями.

В цій статті хочу поділитися власним досвідом переїзду та особливостями проживання у Бельгії.

Початок війни

24 лютого я прокинулась о 5:30 від дзвінків друзів, сирени та вибуху. Швидко почала збирати цінні речі та інформувати співробітників. 24 лютого пройшло в тумані, оскільки весь день була на телефоні з батьками, рідними, друзями та колегами.

Я думала, що опція залишитися в Києві — досить ок, але заночувавши одну ніч в Києві, я зрозуміла, що варто виїжджати.

Як опинилася в Бельгії

Ранком 25 лютого ми з друзями вирішили, що варто виїжджати з Києва на захід України. Прийняти рішення виїжджати далось дуже важко. О 7 ранку ми вже всі були в машині, і близько 12 ночі дістались Чернівців.

Моя сестра вже 8 років проживає у Бельгії. По моїй геопозиції вона побачила, що я знаходжусь досить близько до кордону з Молдовою і наполегливо запропонувала спробувати пройти кордон.

Близько першої ночі друзі підкинули мене до кордону, і я разом з ще однією знайомою перейшли пішки кордон. Потім заночували у Кишиневі, а вранці був переїзд до Яси (Румунія) і звідти — переліт до Відня і потім до Брюсселю.

Найскладніше було емоційно це все сприйняти. Все робилося на автоматі.

Отже, вночі 26 лютого я вже опинилася в Бельгії і одразу поїхала до містечка Харелбеке. Благо, Бельгія — дуже компактна країна, тому досить швидко можна дістатися до будь-якого міста, чи то автотранспортом, чи то залізницею. До прикладу, дістатися Харелбеке з Брюсселя на потязі можна за 1,5 години.

Перші враження

В Бельгії я бувала раніше дуже часто, але так довго ніколи не жила. Поживши вже деякий час в невеличкому та розміреному бельгійському містечку, я на повну відчуваю кардинальну відмінність від того темпу та швидкості життя, яке мала в Україні.

Бельгія територіально поділяється на три регіони: Фландрія на півночі, що належить до фламандськомовної громади (діалект нідерландської мови), двомовна столиця (Брюссель) і франкомовна Валлонія на півдні, яка включає невелику німецькомовну область. Тому варто розуміти, що загальний вайб в Генті, Брюсселі та, наприклад, Льєжі будуть відрізнятися.

Містечко Харелбеке, в якому я проживаю, належить до регіону Фландрія. Це дуже спокійне, чисте і розмірене місто (що зовсім не схоже на мій звичний київський ритм життя).

Магазини працюють близько 38 годин в тиждень і не хвилиною більше. Тому вийти в будь-який час, коли заманеться, за продуктами точно не вийде. А варто планувати закупівлі на тиждень і більше. Також, варто вміти їздити на велосипеді або машині. Без цього буде досить важко. Особливо, коли ти живеш не у великому місті.

Важливою частиною життя «по-бельгійськи» є піклування про навколишнє середовище. Культурі сортування сміття приділяють особливу увагу. Не сортувати сміття — не можна.

Різні види сміття варто сортувати у різні пакети (за кожен вид відходів відповідає конкретний колір пакета) і тільки в конкретні дні виставляти на вулицю. Не можна використовувати будь-які пакети для сміття, а варто купувати спеціальні мішки на касі в супермаркеті, і в кожному регіоні країни вони відрізняються.

Житло для переселенців в Бельгії

Бельгія все досить швидко привела до одного формату. Щоб отримати житло (якщо в тебе немає знайомих, друзів, рідних у Бельгії) вам необхідно прийти до реєстраційного центру в Брюсселі за такою адресою:

Palais 8, Brussels Expo at Heizel (Rue du Verregat, 1020 Brussels).

Далі ви надаєте свої документи, вас оформлюють на тимчасовий захист та розподіляють у сім’ю, яка офіційно може прийняти українця.

Якщо ж у вас є де залишитися, вам варто також поїхати у реєстраційний центр в Брюсселі, надати там вашу адресу проживання в Бельгії та отримати тимчасовий документ. Потім за місцем проживання піти в комуну, надати їм отриманий тимчасовий документ, зареєструватися, здати біометрику+фото та чекати на отримання картки А.

Це картка, яка зараз надається українцям строком на 1 рік (з можливістю подальшого продовження) і надає право на тимчасове проживання в Бельгії з можливістю працювати, користуватися медичною страховкою тощо.

Більше інформації про отримання посвідки на проживання — за цим лінком.

Робота для переселенців

Після ковіду варіантів роботи стало набагато більше. На жаль, великою перепоною в пошуку роботи для переселенців-українців стає питання не володіння мовою/ мовами.

Шукати роботу можна як на одному з робочих сайтів, так і в групах ФБ (з не дуже оригінальними назвами):

  1. Українці Бельгії
  2. УКРАЇНЦІ в Бельгії
  3. Українці в Бельгії

Місцевий транспорт

Я кайфую від залізничного сполучення в Європі вже давно. Це швидко, зручно і не дорого. Бельгія також активно намагається зменшити використання машин, тому пропонує діставатися до залізничної станції на машині або велотранспорті, де є безкоштовна парковка! І далі до потрібного міста — вже на потязі.

Квиток коштує по Бельгії близько 14 євро. В інші країни — залежить від напрямку.

Залізниця зробила безкоштовними квитки для всіх українців для того, щоб дістатися до місця перебування. На жаль, багато хто використовує цей хак для подорожей (що не ок, як на мене). Цього робити не варто, оскільки вас можуть висадити з потягу.

Машина або вело дуже необхідні. Без них пересування ускладнюється, особливо поїздки до магазинів або за місто.

У більших містах типу Брюсселя — досить зручний громадський транспорт.

Документи, які потрібно оформити на місці

У реєстраційному центрі від вас необхідний лише закордонний паспорт. Ви оформляєте тимчасову довідку, що засвідчує дату прибуття до Бельгії. Далі йдете в комуну за місцем проживання і продовжуєте процедуру оформлення документів на місці. Вам нададуть ще один тимчасовий папірець (після того, як офіцер поліції прийде до вас додому впевнитися, чи дійсно ви проживаєте за вказаною адресою).

Цей папірець буде ваш «податковий» номер. Після здачі біометрії, чекайте на картку А.

У разі відсутності вищезазначених документів, рекомендується звернутися за допомогою до дипломатичних представництв країни походження (України чи іншої). Федеральна служба з питань міграції повідомила українську дипломатичну та консульську установу в Бельгії про те, що їхні громадяни можуть попросити про атестацію/ легалізацію.

Підтримка держави для переселенців

Соціальна фінансова допомога складає близько 700 євро +160 євро на дитину. Але це у випадку, якщо у людини немає роботи та житла.

Також держава активно стимулює проходити курси асиміляції — безкоштовні державні курси для біженців (вивчати мову та інше).

Українська спільнота та волонтерство

З українцями, що знаходяться в Бельгії, можна тримати зв’язок через вищевказані групи в FB.

Волонтерських ініціатив допомоги Україні достатньо багато. Ми з сестрою ініціювали створення фонду Help to Ukraine. Збираємо кошти на медикаменти, їжу та гуманітарну допомогу.

Ціни на місці

Ціни звичайно вищі, ніж в Україні, Польщі, Угорщині чи Румунії. Ціни дуже виросли за останні два місяці, особливо паливо. Станом на травень середня ціна за літр бензину в Бельгії — 1.9 євро.

Кава в середньому коштує 3 євро, ланч обійдеться в 20-25 євро.

Оренда квартири в Брюсселі — близько 1200-1500 євро, в менших містах можна знайти від 800 до 1200 євро.

Типові помилки переселенців — чого краще уникати

Не затягувати з оформленням документів. Цей процес — не швидкий, тому по приїзду краще одразу його розпочати. А ще не варто викидати вдома сміття в один пакет :)

Плюси релокейту/ проживання в Бельгії

  • Розташування країни в центрі Європи;
  • офіційний пошук житла через волонтерів;
  • висока фінансова підтримка, якщо вона дійсно необхідна;
  • гарна природа та міста.

Мінуси релокейту/ проживання в Бельгії

  • Культурні особливості. Брюссель — досить інтернаціональний, але менші міста — це традиційні бельгійці. І, можливо, не завжди будеш почувати себе «своїм»;
  • дуже дорогі штрафи за паркінг :) і взагалі, краще не отримувати штрафи (як приклад, штраф у 30 євро можна отримати, якщо перевищуєш час паркування на паркінгу, де можна стояти не більше 30 хв. Припаркований 40 хв і більше — спрацьовують датчики і отримуєш штраф);
  • великі податки;
  • без знання хоча б англійської тут буде досить важко.

Поради українцям, які планують релокейт до Бельгії

  • Читайте та вивчайте офіційну інформацію. В пригоді стане ось цей посібник про надання тимчасового захисту для українців.
  • Вивчайте мову. В ідеалі володіти англійською і французькою.
  • Не порушуйте правила порядку та дорожнього руху :)

👍ПодобаєтьсяСподобалось11
До обраногоВ обраному1
LinkedIn

53 коментарі

Підписатись на коментаріВідписатись від коментарів Коментарі можуть залишати тільки користувачі з підтвердженими акаунтами.

Шкода, що комусь доводиться переїжджати за кордон(

Майже у всіх туристичних місцях розуміють/розмовляють англійською.
Почніть з місцевого Goedemorgen/Dag/Goedeavond або Bonjour/Bonsoir та посмішки. І ви завжди знайдете порозуміння та когось хто спілкується англійською або українською.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Плюси релокейту/ проживання в Бельгії

Відсутній capital gains tax на стоки

У Хорватії є Digital Nomad Visa для людей зі сфери IT. Все для того, щоб вони відвідували країну в міжсезоння і витрачали свої гроші саме в Хорватії і робили внесок в локальний бюджет.Такі ж ініціативи є вже в Естонії і Португалії.Це працює, це наповнює локальні бюджети. Чи не здається вам чесним і відповідальним під час війни теж лишитись в країні, щоб підтримувати економіку своєї країни? Якщо ні, то чому.

А як те що вона залишиться підтримає економіку (податки вона ще в Україні платить я так розумію)?
Тим більше у айтішників така структура споживання, що це більше імпорт ніж нац.продукт.
Та й щось не чути закликів від влади — люди, повертайтесь в Україну підтримувати економіку.

їжа, послуги, бензин, транспорт, медицина. Я ж навела приклад з digital nomad visa

Так дивись — їжа наполовину імпортна (ну тут хто що їсть, звичайно), бензин імпортний, машини імпортні, ліки частково також. Залишились хіба що послуги, в структурі яких доля імпорту менша (і то не завжди — витратні матеріали і т.п. часто також імпортні). На все потрібна валюта щоб його купити. Тобто ми тільки погіршуємо торговий баланс. ))
Ні, ну можна вкластися в будівництво — але хто при своєму розумі буде зараз це робити?

Магазини, аптеки, заправки, ринки, навіть якщо все імпортне( я чесно кажучи мало взагалі купляю імпорту, не знаю звідки ви стільки імпортної їжі знайшли), там всюди працюють люди.Як і в перукарнях, кафе, стоматологіях.

Навіть з імпортних товарів ПДВ йде в бюджет.
А як щодо послуг на кшталт перукарів, манікюр, ресторанів, магазинів? Це не тільки ПДВ та податки, а ще й підтримка малого бізнесу й робочих місць.

создавать спрос на местную продукцию и услуги
а податки это всё параша бестолковая, у нас принтер есть

не вип’є каву у баристи
не купить випічку у пекарні
не викличе таксі для поїздки
список продовжувати?
Чи може трошки почнете думати тупі IT холопи?

саме так, простий сервіс, але це велика частка нашої економіки. Ну окей, вона про це не думає, не читає економічні статті. Але нехай тоді ці статті не пише сюди.

я вже не вперше бачу ваші коментарі на цю тему на ДОУ.
можливо, те, що людина допомагає волонтерством з Бельгії та ініціювала створення фонду — це теж супер?
чи щоб робити хороші справи під час війни, треба бути тільки в Україні?

Я когось якось образила? Я питаю.

а я сказав, що ви когось образили?
я просто задав зустрічне питання.

Я вважаю, що під час війни треба бути в країні.Якщо у тебе є віддалена робота, особливо якщо так пощастило і є безпечні регіони.Я вважаю, що жінкам дали якісь дивні поступки, і вони ніби всі поїхали подорожувати, хоча в країні війна.Це моя особиста думка.І я її просуваю тут на доу бо трохи втомилась читати ці статті про життя закордоном, які, чесно кажучи, абсолютно нікому не потрібні тут і тепер.Я не проти, щоб люди їхали, якщо їм дуже страшно, я проти таких статей.

якби не виїхало 5млн людей, тоді ці статті нікому не були потрібні.
а так — комусь точно буде корисно.

Тепер європейські країни покращать свою демографію. Купа молоді виїхало, жінок репродуктивного віку, багато, якщо не більшість, вже не повернуться на ПМП в Україну, те що треба для старіючих націй, пенсійної системи. Не здивуюсь, якщо колись стане відомо, що це була одна з вимог надання допомоги, так вже бувало, Дорошенко і Хмельницький дозволяли забирати ясир за військову допомогу (хоча, не факт, що вони могли це заборонити).

Справа у тому, що свідомий вибір, формує відповідальне ставлення. І є ключевим для розвитку особистості. Ви ж, натомість пропонуєте диктатуру і стадо рабів у загоні. А потім будете дивуватись, що люди за гречку голосують. І обирають популістів замість реформаторів.

ну нехай люди роблять свідомий вибір ( упс, у чоловіків його немає, дивно, так?) Але вони можуть про це не писати, наприклад, а тихенько робити свій свідомий вибір, який не на користь всій країні.

Створювати благодійний фонд, особливо зараз та за межамі країни — це на користь України. Тому що в Україні закінчуються ресурси, грошові в тому числі.

Ну тобто вам не подобається сам факт того, що люди озвучують публічно свій вибір, який ви особисто не схвалюєте.
Окей, розумію.
Але ця конструкція легко перевертається в інший бік. І ось вже комусь не подобаються такі ваші коментарі на форумі. Адже це теж публічне озвучення свого вибору, просто не в формі статті.

cancel culture?

Я аргументую чому це не правильно, а не просто кажу " не подобається" .Ви можете говорити не про мене і реакцію, а про мої аргументи.

А що саме вам заважає зробити свій вибір, та не комент ти його в кожній статті?)

Ви вважаєте, ви і сидіть в Україні, а інші люди мають право вибрати для себе. Я також в Україні, але вже втомилася читати осуд про співвітчизників, які вибрали безпеку для себе і своїх дітей.
Хотіти безпеки, комфорту — це нормально. Чого не скажеш про масові вбивства і геноцид. Давайте не забувати хто ворог.

*інші жінки

Чоловіки тимчасово людьми не вважаються ;)

ага, саме так, виходить, що чоловіки не люди. Чоловіки мають думати про економіку, а жінки просто можуть плакати, кричати, їхати ізакордон... і звідти писати статті))

Я напислала ЧОМУ я так вважаю. Я не проти людей, які вибрали безпеку ( правда, чоловіків просто позбавили вибору). Я проти статей, в яких люди роблять вигляд, що вони не розуміють економічних наслідків і пропагують це серед інших жінок.

Ольго, ці жінки виїхали, бо їм дозволяє закон і будь-яке інше етичне чи моральне право. А ви — нав’язуєте почуття провини жертвам війни.

Жінки айтішниці, на відміну від любителів «общипати гусаків», навіть не давали обіцянок захищати інтереси України, але все одно роблять це. Навіть маленька хороша справа: донат, поділитися з іноземцем своєю історією, оплатити податки — все це, якщо робити систематично, приносить користь.

В той же час, в усіх урядових структурах повно шкідників, які зробили все щоб послабити Україну і навіть в ці часи примудряються приймати невигідні країні рішення. Але щоб їх критикувати, розпізнати і вигнати треба трохи більше розбиратися в економіці.

Так от, може замість вимагати надзусиль і геройства від жінок просто вимагати якісну роботу у урядовців?

Про ідею з цензурою на публікації взагалі мовчу. Тут більшості (судячи з відповідей і лайків) дошкуляють саме ваші коментарі, а не статті під якими вони написані. Тому радійте, що її нема.

Щодо заборони на виїзд чоловікам, це вже інша тема, яку доречніше обговорити під тематичними матеріалами.

я навязую критичне мислення всім жінкам про еконміку і соціальну відповідальність. Вибачте, що це так важко дається. Ми всі стали жертвами війни.

Что вы им пытаетесь навязать, так это чувство вины. И здорово, что это даётся так тяжело.

И нет, я не из тех, кто уехал.

ну я думаю, человек должен ощущать не вину, а ответсвенность не за то, что уехал, а за то, что во время войны он пишет на форуме доу( где около 70% читателей не могут уехать) Ответственность не за решение уехать, а за текст. Понимаете разницу?

Но в ваших словах нет посыла ответственности, а только обвинение. То, о чем говорят все психологи — не шеймить, не обвинять тех, кто уехал, кто имел такую возможность и кто решил что там будет лучше.

Я считаю что все семьи с детьми должны быть заграницей, потому что детям там лучше. Потому что в первую очередь надо детям обеспечивать безопасность.
Но вы же подходите с посылом «критического мышления», думая о том, что беженцы из Украины, живущие заграницей это плохо для экономики страны. Но наши заграницей это тоже полезно для нас сейчас. Привлечение гуманитарки и финансов, распространение правдивой информации о войне. Снятие нагрузки на нашу экономику, которая и так трещит. Я уже молчу о том, что жить в западной части страны не у всех есть финансы, потому что стоимость аренды той же — космическая.
Вы навязываете всем свои взгляды, причем не взывая к совести той же, а просто жестко обвиняя. Может хватит? Сливайте свою токсичность где-нибудь в другом месте, форум это не то место, где стоит тратить свое время. Потому что агрессия никогда не приводит к положительным результатам.

Я так не считаю.Почему жизнь мужчин дешевше чем жизнь женщин?

Я вважаю, що під час війни треба бути в країні

Чомусь так вважають тільки ті, хто не може виїхати.

але ж це пише жінка і вона може виїхати

але ж це пише жінка і вона може виїхати

В очевидь, не може. Через чоловіка, хлопця, сім’ю, мову, роботу, та мало чи ще може бути причин. Може просто боїться щось міняти, як 99% тих, хто після 2014 не виїхав.

я можу виїхати. Я знаю багато жінок, які спеціально не виїхали, але ніхто з них не додумався писати статті

ніхто з них не додумався писати статті

Это на самом деле плохо, а не хорошо (как вы, похоже, думаете). Если вам не нравится засилие таких вот статей «Как уехать в Х», то противопоставить им можно только статьи «Как остаться (почему нужно оставаться и т.д.)»...

И даже среди тех, кто не может/не хочет — так тоже считают не все. Не чувствую себя вправе осуждать соотвечественниц_ков, которые приняли решение уехать, когда я приняла противоположное. Это решение не всем далось легко, а у кого-то просто не было выбора — негде жить, не за что снимать и т.п.

Но враг — это не они. И я об этом не забываю.

Ніт. Я могла виїхати стопяцот разів до війни але досі в Україні.

Эти статьи полезны тем, кто хочет уехать. Такие статьи были и до войны, может в меньшем количестве. Но их хватало с достатком. Людей интересует выезд из страны, это их право. Есть спрос на это — печатают статьи. Вас не интересует — не читайте. Нет вашей «правильной позиции» и их «неправильной». Это личный выбор каждого. Не нравится — не читайте.

Я ж кажу, мені ок, що вони були до війни.Але зараз війна.Ви ж відчуваєте різницю?Тобто кожен день гинуть чоловіки, із Айті також, а жінки можуть гуляти в Бельгії? Ви вважаєте це нормально? Не просто гуляти а і пропагувати це?

Да вы бы и сами давно уже могли написать статью, как делать не нужно.

як адапутватись в Чернівцях ( так, я теж виїхала зі столиці)? не так модно звучить)

Нет, о том как вы осуждаете всех тех кто пишет статьи о том, как можно адаптироваться в Европе. Ведь это диссонирует с вашими понятиями о поддержке национальной экономики, инфантилизме и наративе «українська жінка — слабка і нещасна жертва.». А так как вы зациклили эту тему в своих 40 комментариях под тремя статьями — скопилось много хороших тезисов, грех не изложить их. В Европе много стран, где приняли наших переселенцев, пишу это с тревогой о вашем ментальном равновесии, ведь таких статей грядёт, наверняка, большое количество.

Моя ментальна рівновага- ок.Я розумію, що багато людей поїхало.Але я хочу змінити теми, які вони обговорюють і обговорює ІТ під час війни( в Бельгії сортують сміття...неймовірно цікаві новини).Дякую, можливо я і напишу, підготують до негативу у коментах і напишу.
Ви уявляєте якби тут з’явились статті" я як втік за кордон за 5к євро" ви б реагували як чоловік? Чи «як я роблю вигляд, що війна мене не стосується»

Вперта тьотя, зміщення фокусу уваги від визначення справжнього ворога — раші

Вы тоже почувствуйте разницы, мы обсуждаем кейс девушки переехавшей в Бельгию из-за войны, оставившую свой дом, чтобы сохранить свою жизни. И пока мы обсуждаем правильность выбора обычного человека, который хочет жить. Мы упускаем нечто более важное. К примеру, «Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо використання народним депутатом України дипломатичного паспорта України № 7383 від 17.05.2022» Если его примут все депутаты смогут выехать заграницу. Мне кажется пора заканчивать обсуждать эту тему, а перейти к более важным вопросам? А если такие законы — это нормально и это никого не интересует, только девушка из Бельгии. То извините, я тоже не против уехать и статья мне становиться актуальной

Так жінки вільно гуляють в Бельгії. Тай ще й не одні, а з дітьми та іноді чоловіками. Гуляють під Європейською радою, на площах і майданчиках розповідаючи про війну в Україні як політикам так і звичайним місцевим, що війна в телевізорі то не фейк, і що то не постановочні страхіття, бо у людей в голові не вкладається що таке може бути. І кожного разу вони переживають ті історії знову і знову, як свої так і ті, що вони чують від інших. І хтось із них кожного дня чує/читає докір про те що вони виїхали. Чи то від своїх, чи від чужих, чи від власних дітей яких вони намагаються зберегти від війни, задля того щоб було кому відбудовувати Україну. А ще вони працюють, або на українського працедавця віддалено, або на місцевого. І паралельно вивчають місцевих мови та правила.
Але якщо їх не було б тут, то вже давно б на площах і майданчиках були б ті хто кричав, що то самі українці себе бомблять, і що не треба їм ніякої допомоги.
Їх приютили зовсім далеких та чужі люди в чомусь з майже протилежним менталітетом, але свої їх готові закидати лайном.

Коментар порушує правила спільноти і видалений модераторами.

Підписатись на коментарі