Навички виживання у третій світовій. Що потрібно знати?

«Випадково опинившись за кордоном» і побачивши, що від руськага міра не втечеш, очевидним чином починаєш замислюватись, що ти робив не так і що варто робити зараз, навіть якщо здається, що вже занадто пізно.

Повертатись поки не планую, але є дуже багато факторів, що можуть переважити здоровий глузд у будь-який момент, і опинитися в ситуації «тиждень підготовки і на нуль» тоді, звісно, не хотілося б. Навіть безвідносно цього — у світі загострились територіальні конфлікти і назріває продовольча криза, тому «гарантовано безпечних» місць стає все менше. Тікати все життя і триматися осторонь тепер, суб’єктивно, теж не варіант, більш за все, мабуть, соромно за громадянську позицію вигляду «какая разніца».

Звідси питання, які корисні в подібних умовах навички може здобути цивільний вже зараз.

Я для себе бачу такі пункти:

• звичайна фізична підготовка. Дуже жалкую, що наразі не можу підняти нічого важче за пульт від кондиціонеру та пробігти більше 50м без задишки.
• перша медична допомога. В Україні подібну підготовку проводив раніше Червоний Хрест, тут має бути щось подібне.
• водійське посвідчення. У нас таксі коштувало менше, ніж громадський транспорт у Європі, тому якось і не треба було, наразі ж це сильно б’є по мобільності.
• володіння зброєю. Тири мають бути скрізь.
• основи ведення партизанської війни. Тут хз.

Можливих напрямків розвитку значно більше одного, тому відчуваю себе джуном, який намагається зрозуміти, яка мова програмування найкраща, з тією різницею, що це не про джаваскріпт, а про життя.

Спільното, що думаєте? Які навички і досвід (окрім заробляння грошей) стали вам у нагоді у цих умовах, про відсутність яких жалкуєте?