Переходите на українську мову — не забудьте про шрифти. Як розпізнати і чим замінити російські продукти

Привіт, мене звати Євген Садко, я типограф, дизайнер, засновник шрифтового вебсервісу Rentafont. Маю ступінь магістра зі спеціальності Графічний Дизайн, від Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Після 10 років у професії присвятив себе шрифтам, як продукту та інструменту комунікації. Я зробив безкоштовний шрифт Mars Type для майбутньої марсіанської колонії, а також кирилицю для кількох латинських шрифтів.

Коли війна росії проти України стала повномасштабною, всі почали шукати спосіб зупинити агресора чи, принаймні, не допомагати йому. Люди бойкотують російські товари, бо в агресивній диктатурі кожен рубль податків росіян витрачається на війну.

Українські дизайнери шукають заміну російським програмам, конструкторам сайтів та іншим вебсервісам. Але цей бойкот майже не стосується російських шрифтів, хоча вони теж є засобом культурного й економічного впливу і під час війни мають потрапляти під санкції.

Ця стаття про те, де нам зустрічаються російські шрифти, чому їх так багато і як їх замінити українськими.

Що не так з російськими шрифтами в Україні

Давайте подивимося на візуальні комунікації українських партій, телеканалів, державних корпорацій, національних брендів, соцмережі президента (країни, що воює), патріотичні меми і навіть на дизайн національної валюти:













Не більше 100 людей на всю Україну здатні з першого погляду впізнати на цих картинках російські шрифти. Розпізнати інформаційний вплив країни агресора через новини, книжки, музику, кіно не складно. Але зовсім інша історія з російськими шрифтами.

Факт існування шрифтів, як роботи шрифтових дизайнерів, є дивиною для більшості людей. Шрифти просто працюють у книжках, телефонах, комп’ютерах і наче завжди там були. Яка в них цінність, якщо люди читають текст, а не дивляться на шрифти? Це сліпа пляма сприйняття — як повітря, усі ним дихають, але ніхто його не бачить.

Шрифти легше за все порівняти з одягом для інформації. Текст без шрифту може хіба що писатися від руки. Це може бути красиво, але дуже непрактично, власне як і люди без одягу. Нові шрифти, як і одяг, створюються щодня, на них існує мода, є унікальні та масові шрифти, для яскравих образів і на кожен день.

Прості читачі навіть не знають, що сучасний шрифт — це, в середньому, 500 годин висококваліфікованої праці. За кожен шрифт були сплачені гроші, і не один раз. Це регулярні авторські гонорари за ліцензування шрифтів, які ми бачимо в рекламі, на сайтах, дорожніх знаках, пакуванні. Від вибору шрифту, яким ви читаєте цей текст, залежить те, який правовласник отримує гроші. Права на більшість кириличних шрифтів, які щодня бачать українці, належать російським студіям. Виходить, замість того, щоб платити своїм шрифтовим дизайнерам, ми платимо московським.

Шрифтова колонізація

Головна справа імперій — експорт цінностей, норм і звичок. Сучасні імперії просто пропонують свої норми іншим, а архаїчні — агресивно нав’язують. Так звана російська імперія вже понад 300 років насаджує свій образ кирилиці, який дотепер є звичним для України.

Петербурзькі ігри зі шрифтами

На початку 18 століття Петро I майже власноруч намалював літери нової кирилиці. Цей гібрид слов’янського півуставу та латинки у вигляді голландської антикви назвали «гражданський шрифт».

1710, типографські зразки літер, відредаговані Петром I

До речі, у сучасному розумінні у Петра був не шрифт, а набір зразків форм літер — графем. На форми графем спираються при виготовленні знаків різних шрифтів.

Примусовий перехід на петрівські літери був не просто естетичною примхою царя, а частиною реформи для наближення нової імперії до Європи, як її розумів цар-батюшка. Звісно ж, він не знався на шрифтах, тому наближаючи півустав до латинки, взяв далеко не найкращі якості європейських літер. Через це весь світ і дотепер думає, що кирилиця — це нечитабельний паркан з вертикалей та горизонталей.

Українські друкарі задовго до «гражданського шрифту» робили кирилицю у формі європейських антикв. Якби не царські ігри зі шрифтом, наша кирилиця за 300 років могла б розвиватися логічно і послідовно. Україна не потребувала «вікна у Європу» від Петра I, ми і були Європою.




Шрифтовий голодомор

У 20 столітті більшовики зробили свої шрифтові норми. Більшість металевих шрифтів забрали з друкарень і переплавили на кулі, і це — не метафора. Дуже обмежений набір радянських шрифтів виготовлявся централізовано і, як завжди, без урахування інтересів поневолених народів.

«Обикновєнная» гарнітура, ГОСТ 3489.10-71

Кирилиця залишалася петрівською, за винятком кількох скасованих для спрощення літер. Радянська історія мистецтв не мала місця для українських графіків, які малювали українські літери у вигляді допетрівських кириличних форм.











Українських митців, тим паче діаспорян, зовсім не помічали, або відносили до радянських чи російських авторів. На основі їх літерацій не створювалися друковані шрифти.

Зі шрифтами в СРСР було настільки ж погано, як і з одягом. Планова економіка означає відсутність ринкової конкуренції, а це означає відсутність реклами і дизайну взагалі. Замість дизайну була жалюгідна імітація під назвою «художнє проєктування». Так називали процес створення Жигулів з Фіату.

Не можна було і думати про різні шрифти, адже будь-який розбірливий друкований аркуш вже був великою вдачею. Про текстові шрифти в українському стилі годі було й мріяти. Вся українська естетика при совєтах вичерпувалася Хоменківською гарнітурою, зробленою в 1965 році.

Московські комп’ютерні ігри зі шрифтами

Третє шрифтове потрясіння відбулося вже після розвалу совка. Тоді великі набори цифрових шрифтів стали частиною ОС домашніх комп’ютерів. Кирилиці в них або зовсім не було, або вона була неякісною, бо її малювали іноземці, які не користувалися слов’янськими мовами.





Дефіцит кирилиці відчувався приблизно до початку 2010-х. Не важко здогадатися, що за розв’язання «кириличного питання», так би мовити, взялася колишня імперія. Майже всі легальні шрифти з кирилицею розроблялися колишніми співробітниками московського «НИИ Полиграфмаш», з якого у 1998 році утворилася шрифтова студія «ПараТайп».

Насичення світу кириличними шрифтами з росії відбувалося успішно, завдяки партнерству «ПараТайп» з лідерами ринку шрифтів — американськими компаніями Bitstream (теперішній Monotype) та ITC. Це партнерство дозволяло легально розробляти кирилицю для найпопулярніших шрифтів: Garamond, Caslon, Bodoni, Futura, DIN, Avant Garde Gothic, Franklin Gothic та інших, і самостійно продавати ліцензії на них.









Також «ПараТайп» об’єднав більшість шрифтових дизайнерів з росії та колишніх радянських республік. Окрім кирилізацій та оригінальних шрифтів вони розробляли російські аналоги всесвітньо відомих шрифтів Helvetica, Times New Roman, Frutiger, Trajan та інших.





Отримати права на адаптацію великих шрифтів — це як перекласти світову літературу і філософію однією мовою та надрукувати в одному видавництві. Після такого наше сприйняття світової культури буде залежати від єдиного трактування єдиного постачальника.

Сподіваюся, це російське вирішення проблеми кирилиці буде для нас останнім.

Битва за нормальність

З 1991 по 2010 росія користувалася «звичними» шрифтами і Україна користувалася «звичними» шрифтами, але є один нюанс... Згадали анекдот про Пєтьку, Василь Іванича та нюанс? Якщо так, ми з вами носимо один імперський вірус — радянські анекдоти. Нюанс полягає в тому, що і в метрополії, і в колишній колонії була одна імперська норма, одні шрифти.

Здобувши незалежність, колонії залишаються з чужою нормою і роблять вибір: або назвати чужу норму своєю, стати «братським народом», або почати з чистого аркуша. Порожнеча на місці норми — важке відчуття, мабуть, незнайоме громадянам успішних імперій. Заперечувати цей пробіл, вважаючи нав’язані норми своїми — найпростіший шлях.

Але можна замислитися, усвідомити імперський імплант і виростити власну нормальність. Для багатьох це не просто, як прибрати звичний пам’ятник, поставлений колонізатором і перейменувати вулицю, по якій колись ходив до школи.

Чому у перші 20 років незалежності україномовних книжок, пісень, фільмів, сайтів і, звісно, шрифтів було в 100 разів менше, ніж російських, при незначній різниці в кількості освічених громадян? Бо існував совковий клапан, через який російська мова і культура наповнювали Україну, а українське до росії не потрапляло!

Дехто вважає, що будувати національну українську державу означає ігнорувати все, пов’язане з ворогом, і займатися тільки собою. Але, будучи сусідом колишніх імперій, неможливо зосереджуватися тільки на собі. Наші сусіди завжди розповідають історії про весь світ і хочуть, щоб їх слухали як всередині, так і назовні. Якщо ми обмежимося історіями про Україну, і розповідатимемо їх лише самим собі, то завжди будемо захищатися від сусідів, які вигадали власну Україну і передали свої погляди всьому світу.

Тому ми завжди повинні думати про сусідів, континент, планету, всесвіт. Як каже Микола Томенко, ми маємо українізувати світ, особливо зараз, коли мільйони українців опинилися за кордоном через російське вторгнення і світ зосередився на нашій визвольній боротьбі.

Не треба колонізувати інших, але наші амбіції повинні мати запас, простір, де можна сперечатися з сусідами на «нейтральній території». На кожну «російську історію України» у нас має бути «українська історія Московії», яка викладається в українських школах на їхній території, друкується різними мовами. Тоді ми будемо не воювати в полях, а конкурувати в науці, культурі, спорті, економіці.

Шрифтовий ренесанс

Монополія «русскава міра» на кирилицю є безпідставною і повинна бути подолана. Болгарські шрифтові дизайнери вже 70 років роблять власні графеми і досягли значних успіхів у просуванні болгарської кирилиці, як у себе вдома, так і по всьому світу. Болгарська кирилиця, на відміну від української, відома на весь світ і вже добре узгоджена на всіх рівнях.




Україна почала вести свою гру на полі кириличних шрифтів пізніше, але вже має значні успіхи, добре відомі нашим дизайнерам, але майже невідомі суспільству.

Після Революції Гідності в Україні почався «шрифтовий ренесанс». З 2014 року створено понад 200 унікальних шрифтів для продажу, майже 100 шрифтів на замовлення, не менше 100 безкоштовних шрифтів, що у 5 разів більше, ніж за всі роки незалежності. На всю країну прогримів шрифт «Рутенія» Василя Чебаника, за який він отримав Шевченківську премію!

Наші шрифти формують унікальну візуальну культуру, яка виховує естетичний смак громадян і популяризує Україну в світі. Також наші дизайнери експериментують із кириличними літерами, продовжуючи справу Нарбута, Гніздовського, Лозовського, Лісовського, Холодного, Левицького і десятків інших графіків, на яких не звертали уваги під час радянської окупації.









За останні 10 років в Україні з’явилися люди, готові купувати ліцензійні шрифти і навіть замовляти розробку ексклюзивних шрифтів для компаній, музеїв, державних структур, міст і регіонів. З’явилися українські шрифтові курси, івенти, конкурси, професійні спільноти та шрифтові магазини і вебсервіси.













У дизайн цифрових шрифтів, нарешті, прийшли дівчата! Раніше цим в Україні займалися лише хлопці. Тепер шрифторобство — справжня професія, а не хобі для кількох людей на всю країну.

Останні 15 років, завдяки розвитку інтернету, особливо технології web-fonts, «нестандартні» шрифти стали невід’ємною частиною вебдизайну. Через глобалізацію, інтернет-бізнеси почали потребувати багатомовної підтримки у шрифтах для своїх сайтів, програм, пакування, мобільних додатків. Через це по всьому світу стали робити шрифти з підтримкою нелатинських писемностей, особливо кирилиці.

Наші літери знову створюють іноземці, але вже намагаються робити це якісно, залучають носіїв слов’янських мов співавторами чи консультантами. Але від консультантів просять той варіант кирилиці, який росія нав’язала світу як «стандартний». Іноді також роблять і болгарську версію, яку вже визнають альтернативним стандартом. І це — не через величезну кількість болгар, їх дуже мало, в порівнянні з українцями, а через наполегливу і послідовну працю болгарських дизайнерів впродовж останніх 70 років.

Наша кирилична «русофобія» недостатня

Сподіваюся, що українські дизайнери також будуть розвивати свій стандарт кирилиці. Ми маємо популяризувати українські шрифти у світі та навчати іноземних дизайнерів робити нашу версію графем, як болгари навчають робити свою. Правда узгодженого варіанту української кирилиці ще немає, бо наш «шрифтовий ренесанс» почався зовсім нещодавно, з Майдану 2014 року.

Я в жодному разі не закликаю кенселити шрифти тільки за те, що в них «стандартна» (російська) кирилиця. Довелося б відмовитися від 95% шрифтів, зроблених в Україні. Іншої кирилиці дуже мало. Вся болгарська і вся українська кирилиця наразі не може охопити всіх дизайнерських потреб.

Читацькі звички залежать від найпоширенішого оточення, простої рутини. Головна проблема нашого оточення не в тому, що графеми літер не українські, а в тому, що шрифти навколо нас зроблені переважно в росії. Вони приносять їм дохід і нормалізують російський вплив на Україну і світ. Наша кирилиця має просуватися не царським указом, а працею українських шрифторобів, обережно і поступово.

Як впізнати російський шрифт

Російський шрифт пізнається за автором. Якщо у вас є лише фотка чи скріншот з літерами, ви можете розпізнати шрифт за зображенням через What the font. Коли ви знаєте назву шрифту, пошукайте, де він продається, починаючи з магазину Myfonts, бо він найбільший у світі, там буде інформація про автора.

Якщо у вас є сам шрифт, дивіться властивості файлу, рядок copyright, там буде автор та/або студія, гугліть їх. Якщо автор/студія має економічний зв’язок з росією, не купуйте, не скачуйте, не використовуйте цей шрифт. Навіть якщо цей росіянин проти війни, його податки — завжди за війну.

Якщо цей шрифт є на Rentafont — ще краще. Це український сайт, тож зараз російські шрифти там позначені попереджувальним знаком і зняті з продажу.

Які шрифти називають українськими

Українськими шрифтами зазвичай вважають шрифти, зроблені громадянами нашої країни. Бажано, щоб автор чи авторка підтримували Україну, не важливо звідки, аби не з росії. Тобто, це економічна категорія — «товар вітчизняного виробника». Наявність чи відсутність у шрифті «звичної» чи української кирилиці, певного стилю чи історичного коріння відносить його до інших підкатегорій, не виключаючи шрифт з нашого доробку.

Також українськими можна іноді називати шрифти громадян інших держав, крім росії, про яких наша шрифтова спільнота впевнено скаже «бачу, синку, що не рашист».

Ще, «український шрифт» — це популярний пошуковий запит. Під цим люди часто розуміють будь-які шрифти з підтримкою української, а також шрифти в українському стилі. Пошуковики покажуть вам тисячі шрифтів, зроблених будь-де, в тому числі в росії.

Дефіциту підтримки української мови вже майже немає, бо наша мова є частиною стандартної кодової таблиці Cyrillic 1251, яку заповнюють літерами майже всі великі виробники шрифтів.

Шрифти в українському стилі також будуть у видачі, і вони теж можуть бути з росії.

Коли у вас є просто напис чи шрифтовий файл, перевіряйте автора, як у пункті «Як впізнати російський шрифт». Знаючи назву шрифту та/або автора можете шукати їх на сторінці про шрифтових дизайнерів на нашому rentafont або канадському devroye. Намагайтеся орієнтуватися в українських шрифтових студіях і дизайнерах, щоб випадково не підтримати окупанта.

Українські шрифти для України

В останні 10 років наші шрифтороби (як вони самі себе називають) активно досліджують українські історичні рукописи, першодруки, доцифрову книжкову і рекламну літерацію, та роблять з цього цифрові шрифти. Щобільше, продаючи ці шрифти, вони допомагають Україні.

Наприклад, група «Щедрик» з 2017 року випускає шрифти з історичним характером, переважно українським, і жертвує 100% прибутку на потреби ЗСУ, волонтерів і медиків.

Шрифти, створені з розумінням наших історичних стилів, незамінні у проєктах, пов’язаних з національними символами: меморіали, гроші, музеї, вивіски державних установ, події про історію чи релігію.

Коли для символічних речей в країні немає шрифтів, може вийти, наприклад, що на грошах опиниться 11 шрифтів з різних епох, ніяк між собою не пов’язані, деякі зроблені в росії, неякісно та ще й нелегально. Або виявиться, що вивіска «Президент України» чи документи Верховної Ради друкуються російськими шрифтами «Іжиця» і «Петербург».





Окей, це не «наприклад», це — реальні випадки! І такий дизайн у нас робиться не через відсутність підходящих шрифтів, вони є! Просто суспільство дуже мало знає про шрифти, тим паче про українські.

Коли ми будемо знати про власні дизайнерські інструменти, дизайн наших символів транслюватиме візуальний образ України, а не стартовий пакет «братья славянє» чи «дорого-богато», зроблені в росії.

Для дизайну символічних речей, на які дивиться світ і пізнає Україну, я раджу використовувати шрифти від: Дмитра Растворцева, Кирила Ткачова, Марчели Можиної, сестер Лопухіних, Віктора Харика, Генадія Заречнюка, Андрія Шевченка, Олексія Чекаля, Богдана Гдаля.










Вони не просто роблять шрифти, але і пишуть про них, ведуть шрифтові курси, дають майстер-класи. Якщо серед їхніх шрифтів ви не знайшли те, що вам потрібно, ви завжди можете дати їм замовлення на новий шрифт.

Українські шрифтові експерименти

Якщо ваш проєкт десь на межі можливого, стосується сучасного мистецтва, протесту, вечірок у метавсесвітах, а ваша аудиторія добре знає TikTok, раджу експериментальні шрифти від нового покоління українських шрифторобів: Катерини Дрозд, Івана Цанко, Дар’ї Ржепішевської, Дмитра Кіфуляка та інших.






Українські шрифти для світу

Роботи наших шрифторобів цікаві не тільки в України. Вони роблять шрифти у всіх стилях для абсолютно різних задач. Ви можете знайти приклади їх використання в американських журналах і телепередачах, на пакуванні конструктору Lego, в комп’ютерних іграх і мобільних додатках.







Наші графічні дизайнери часто роблять замовлення для іноземців, які просять відображати культуру своєї країни, чи щось без національного забарвлення, для глобальних корпорацій, міжнародних організацій. Для таких задач ми повинні мати українські шрифти. І ми їх маємо!

Для практичного дизайну в естетиці глобалізму раджу текстові та багатофункціональні гарнітури від студій Mint Type, Pepper Type, АльфаБраво. Ця остання, доволі нова дизайн-студія, суміщає у шрифтах українське історичне коріння та сучасні тренди.








Для футуристичних проєктів у стилях хай-тек, ретрофутуризм, кіберпанк раджу звертатися до студії 4th february type foundry, Максима Кобузана, Катерини Королевцевої, Євгена Садка та Олексія Поповцева.












Український ринок цифрових шрифтів дуже молодий і має багато точок росту. Найбільша з них — шрифти для глобальних потреб, які купують завжди і на всіх континентах. У доцифрову епоху ці шрифти були класикою, перевіреною тисячоліттями (Trajan), століттями (Garamond, Bodoni, Caslon), десятиліттями (Helvetica, Futura, DIN, Times New Roman) і початком 21-го століття (Montserrat, Gotham).

Ці шрифти та їх аналоги складають половину світового попиту. Як «макдональдс», «кока-кола» чи «ксерокс», вони стали звичкою кількох поколінь, глобальною нормальністю, що формувалася в конкурентному середовищі старої та нової частини європейської цивілізації.

Коли українські дизайнери створять свої аналоги світової класики шрифтів або локалізують існуючі версії за ліцензією власника торговельних марок, наші користувачі стануть менше платити іноземцям, тим паче росіянам за світове надбання. Гроші за це надбання можуть і повинні надходити в Україну.

Колись російському «ПараТайпу» вдалося майже подолати дефіцит кириличних шрифтів, їх шрифти тепер на кожній нашій вулиці. Це вдалося великою мірою завдяки легальним кириличним адаптаціям світової класики та якісним аналогам. «ПараТайп» відпрацював усі перелічені вище 10 шрифтів і ще пару десятків.

Українські ж дизайнери встигли частково приділити увагу аналогам Bodoni, Gill Sans, Century Gothic, DIN, Gotham та Montserrat. Тож роботи нашим шрифторобам вистачає з головою.







Як бачите, є шрифти у шрифтівницях, але самі дизайнери без вашої підтримки світ не українізують. Переходьте на українську мову та на українські шрифти. Це сміливо, актуально і дуже цікаво!

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось53
До обраногоВ обраному16
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter

Просто таки надзвичайна стаття! Дякую!

P.S. У вас русизм

не скачуйте

проскочив. :)

І, до речі, на вашому сайті також. Якщо натиснути обрати шрифт, то з’являється смужка внизу, і там «скачати» написано поруч зі значком «Fr». Ви себе якось не поважаєте.

Чудова праця! А тепер давайте продовження — як перевести операційну систему, браузери тощо на alternative ukrainian шрифти

Я би робив українську кирилицю у шрифтах на базових позиціях наявної кирилиці і просто шрифти в ОС міняв би на ті, які хоче юзер, з такими літерами.

А коли у суспільстві вже буде достатнє розуміння і прийняття української кирилиці, можливо, будемо робити якусь роботу з Unicode на державному рівні.

Також сучасні ОС можуть підтримувати опентайп фічі шрифтів, у яких прописано, що коли мова тексту українська, то літера н, наприклад, береться з іншого гліфа, який виглядає приблизно як N тільки розміром як рядкова. Тобто з гліфів, які автори шрифтів зробили вже спеціально для української мови введення тексту.

Дякую, дуже цікаво!

Цікаво, чи є в наш час друковані видання (чи хоча б сайти), які використовують «альтернативну» українську кирилицю? (Знаю що а-ба-ба-га-ла-ма-га використовує «k», але інші літери звичайні)

Щось бачив, але може 1 раз...

там друкували українським шрифтом, але кирилиця там була взята «стандартна», хоча українська у цьому шрифті теж є.

Тема цікава і актуальна. Будь ласка підкажіть 2-3-5 шрифтів, які можна використовувати для створення презентабельних лендінгів на українській мові щоб було сучасно по типу Apple style, ось приклад такого лендінга — blocstemplates.com/demo/investor
В проєктах зазвичай використовую Roboto

2-3-5 це дуже специфічна порада буде, можу порадити більш загально 10-12: rentafont.com.ua/...​d69e13aeb7243a58c7f22f27e

Дуже специфічне питання, але думаю, що саме до автора статті. Чи є українська версія ось таких шрифтів? docs.cntd.ru/document/1200023631

Тоді практичне запитання, на що треба замінити ці рядки, щоб отримати дійсно українскькій шрифт?
\usepackage[T1,T2A]{fontenc}
\usepackage[utf8]{inputenc}
\usepackage[ukrainian]{babel}

Треба насамперед мати такий шрифт у форматі LaTeX (.tfm/.pk). Якщо він є, то додати його у документ через

\newfont{<font_name>}\selectfont
.

В Google docs не можна додати свій шрифт. Який найкраще обрати з доступних?

З наших там є тільки Arsenal

цікава і пізнавальна стаття

І чому я це бачу тільки 3 червня, якщо опубліковано 30 травня? ))) Багато чого відкоментив би, але зараз просто хочу висловити подяку автору. Давненько не бачив на доу такого якісного науково-пізнавального допису!

Дуже дякую! Насправді це такий собі твір роздум, науково було б якби я хоча б кожну 3 думку підкріпив лінком на якесь дослідження ) Але не було у мене на це часу і натхнення )

Спасибо за Ваш труд, давно мечтал увидеть такой качественный анализ проблемы. Есть вопрос прикладного характера. Часто первые украинские шрифты, с которыми сталкиваешься при поиске — это коллекция «шрифтов Нарбута» в исполнении Геннадия Заречнюка. Всем они хороши, и красивы, и узнаваемы, но вот беда — в них нет латиницы (та же проблема у чудесной абетки Кірнярського, например). Насколько сложно/дорого/возможно добавить в эти шрифты латиницу, по Вашему мнению? Или проще сделать с нуля?

Додати латинку туди можливо, треба її замовити Генадію Заречнюку: www.facebook.com/henadij.zarechnjuk він якісно і швидко робить свою роботу і потребує замовлень. Можна на це скинутися на краудфандінгу.

Також ви можете шукати шрифти, пов’язані з Нарбутом (навіть дуже умовно) на Rentafont: rentafont.com.ua/search/narbut-shryfty тих безкоштовних шрифтів у видачі не буде, бо ми додаємо шрифти з мінімальним комплетком знаків латинки та/або кирилиці, ну і безкоштовні шрифти у нас не дуже в пріоритеті. Яко ці шрифти доповнити хоча б базовою латинкою, ми одразу їх додамо )

Спеціальну можливість краудфандити на шрифти ми теж колись зробимо.

Чудова стаття! Але все ж таки маю проблему. Я ніяк не можу знайти жодного українського шрифта в Canva. Може хто знає як їх там знайти? І якщо вони там є, то які?

Я їх там не бачив, колись я їм писав про це, напишу знову! ) У нас навіть український аналог Канви — Crello (VistaCreate), не додав наші шрифти, хоча варіанти були, але зараз вони на паузі (

Дякую за відповідь і за активну позицію!) Про Crello (VistaCreate) навіть і не знав. Це дуже круто, що у нас є такий застосунок! Я встиг його затестити. І поки скажу, шо в дечому він навіть зручніше і приємніше ніж Canva, звісно там є що модернізувати (як і в будь-якому застосунку що розвивається), але він вже й так дуже непоганий! Варто звернути увагу і користуватись теж однозначно варто!

Дуже гарна стаття! Дякую! Ніколи б не подумав звертати увагу на шрифт. Це як щось базове, до чого вже звик з абетки і ніколи не звертаєш увагу. На мою думку треба щоб держава надала приклад, затвердила стандарт. Можливо через конкурс чи тендер якийсь. І надалі усі нові документи та офіційні речі друкувала затвердженим шрифтом. Це і буде революція тексту за формою.

Дуже цікава стаття, що привертає увагу до доволі неочевидного питання.
І чи правильно я бачу, що сама стаття тут на Доу опублікована шрифтом Pt Sans, який був створений на замовлення російської федерації?

Так і є. Що показує актуальність проблеми. Добре, що прямі економічні наслідки використання цього безкоштовного шрифту відсутні. Шрифт робився у 2006-8 роках і одразу став дуже популярним. Мої приклади на початку статті містять у більшості платні російські шрифти. Безкоштовні, які є в гуглі і таке інше — теж проблема. Вони сьогодні не приносять гроші агресору, але підтримують фоновий культурній вплив раші.

Якщо робити маніфест чи пораду до всіх, я б спочатку радив відмовитися від платних рос шрифтів, а потім від безкоштовних.

www.kmu.gov.ua/npas/243262567 ТАБЛИЦЯ транслітерації українського алфавіту латиницею

Buďmo vidvertymy — jiji prydumaly imbecyly.

Vy neju probuvaly korystuvatyśa? Typu, na ščodennij osnovi.

Ну тіпа складне питання. Пробував. Легко та елементарно. Але це специфічне використання. Десь за тиждень звикаєшь і відтоді тебе вже дратує постійне перемикання розкладок клавіатури.

Чекаємо на розширення для браузера, яке буде видавати плашку «даний сайт викорстовує рашн-бейзд шрифти»

Ну так переходимо на Латинку і нема проблем

На какую? На чешский, на польский, или на германский вариант? И ещё, там «Ї» — будет?

На украинский вариант. Латинскими буквами, с украинской спецификой (включая, наличие ї )

Так вот я и спрашиваю — какое расширение для не-английских букв надумаете? Как писать «ю», «ё», «я»? С йотированием, или без? Мягкий знак — отдельной буквой, или смягчающим диактрическим знаком, например «â», «ê». Как «ш», «щ», будет ли отдельной «дж», или диграфом.

“ю” = “ju”
“ё” = “jo”
“я” = “ja”
“ї” = “ї”

P.S. “ш” = “sh”, “щ” = “sch”, “ж” = “zh”, итп...

«ю» = «ju»
«ё» = «jo»
«я» = «ja»
«ї» = «ї»

Это неудобный вариант. Вот как например напишете слово «мята»? Вариант «mjata» — некорректный, поскольку «я» без йотирования, а в записи йотирование есть. Более корректно будет «mâta» или «mäta». То есть, правильно будет с диактрическими знаками. Далее. С чего вдруг буквы пишутся диграфами и триграфами даже? Тут парные согласные будут писаться одни через 1 букву, а другие диграфом. Например «ж» и «ш». Или «ч» и «дж» — это парные согласные, которые ни в кириллице, ни в этом варианте правильно не пишутся.

«мята» = «mjata»

Оппонент тебя подловил, ибо «мята» — это русское слово :-)
Как и буква «ё»

Пофиг. Главное, пишется латиницей без проблем.

Я неслучайно написал насчёт «ё», её нет в украинской кириллице. Однако она повсеместно используется, и в немецкой/турецкой латинице есть «ö». Ну так вот, целесообразно было бы сделать фонетически более репрезентативный алфавит, и это соответственно влечёт некоторые корректировки в правилах. Точно также как нет в кириллице «дж», но на самом деле такая буква есть.

Да никто не будет этого делать сейчас.
Ибо это конь в вакууме 😎

Этот вариант совершенно точно на практике употребляться не будет, поскольку неудобен. Для практики подойдёт вариант с диактрическими знаками, вопрос только в какой вариации. Например, в предложенном варианте «Znamianka» можно прочесть как «Знамианка», тут правильно читать можно только при условии знания кириллического написания.

Диакретические знаки — не нужны. Достаточно основных 26 букв латиницы + Ї

О! Зразу видно мудру людину. Бо програмер мабуть. Але навіть ніяке Ї не треба.

Так ASCII уже давно расширена кодировкой Unicode, где в UTF-16 умещается все используемые практически алфавиты. Причём все символы на основе латиницы, и кириллица кодируются 2 байтами в UTF-8. И вы в коде можете например писать вот так:

const R = 6371e3; // metres
const φ1 = lat1 * Math.PI/180; // φ, λ in radians
const φ2 = lat2 * Math.PI/180;
const Δφ = (lat2-lat1) * Math.PI/180;
const Δλ = (lon2-lon1) * Math.PI/180;
кириллица кодируются 2 байтами в UTF-8

Всё можно накодировать — но кириллица не нужна.

Более того, после бана кириллицы — легко банятся все ресурсы на кириллице (книги/газеты, сайты). T.о. в Украине автоматом банится вся рашка. Что есть хорошо.

ASCII не може бути розширений Юнікодом. Зрозумійте різницю.
Unicode — це формальний набір символів, ASCII, UTF — це кодування!
Якщо у вас Unicode-рядок, значить у вас немає байтів. Ви не можете Unicode передати через мережу, записати на диск, порахувати хеш, перевести в base64. Для цього рядок потрібно закодувати, використовуючи одне з кодувань. Ви навіть у пам’яті не можете зберігати такий рядок, його все одно потрібно якось кодувати, просто в деяких мовах це відбувається прозоро. Якщо у вас UTF-рядок, значить у вас сирі бати. Ви не можете порахувати кількість слів або символів, шукати підрядок або розділяти на частини, не знаючи кодування цього конкретного рядка.

Unicode в моём понимании это не кодировка, а стандарт. Который просто говорит о том, какие коды имеют те или иные символы. И который на сегодня описывает более 100 000 символов. И на этом его фукнции оканчиваются.

Кодировка по сути это набор правил, по которым можно последовательность байт преобразовать в последовательность кодов Unicode. С этой точки зрения UTF-8 это да, колировка, а UTF-16 это строго говоря как бы семейство из двух кодировок UTF-16BE и UTF-16LE в зависимости от порядка байт (Big endian, Little endian).

С этой точки зрения UTF-8 это да, колировка, а UTF-16 это строго говоря как бы семейство из двух кодировок UTF-16BE и UTF-16LE в зависимости от порядка байт (Big endian, Little endian).

Собственно, UTF-16 и есть Unicode + редкие 4-х байтныe символы, которые можно закодить лишь при помощи UTF-32 (LE/BE).

12 років вже як употребляется, від 27 січня 2010 р.

Ну так переходимо на Латинку і нема проблем

щоб не було проблем, треба тихо нічого не робити. У того хто щось змінює закономмірно виникають проблеми.

Ми говоримо про дизайн літер, а не про абетку. Ви взагалі прийшли в цю публікацію з хибною темою. Латинка тут ні до чого. Українські дизайнери роблять шрифти відразу з латинкою. Питання в дизайні літер.

Змінити документи 45 мільйонів людей.
(Все одно треба змінювати латина тут нідочого)
Змінити закони, кодекси, увесь документообіг.
(ага, там завжди щось треба міняти — або кроваті або дівчат)
Передрукувати навчальну літературу для усіх освітніх закладів.
(ЇЇ постійно треба передруковувати)
Підвищити навантаження на школярів, ускладнивши українську мову.
(Це брехня, ніякого навантаження нетреба)
Перевчити мільйони держслужбовців та бюджетників.
(Це робиться за тиждень, максимум місяць)
Передрукувати українську художню літературу. (Нафіга???)
Передрукувати усі монети і банкноти.
(Вони переодично передруковуються без бо це вимога безпеки. Чергова відмовка.)
Замінити мільйони дорожніх знаків, покажчиків, табличок.
(Так, але це не робиться і без латинки. Бо закон про декомунізацію не виконується!)
Здолати ще один додатковий розкол суспільства.
(Ось це найважливіше! Бо люди дурні.)
Загострити конфлікт старшого і молодшого покоління.
(Цей пункт дублює попередній. Вважаю його типовою маніпуляцією.)
Сповільнити усі процеси, де людина читає тексти.
(Дурня. Треба всього тиждень аби призвичаїтись.)
Зазнати підвищених збитків від аварій через нові дорожні знаки.
(Цю дурість навіть коментувати не варто.)

Головна справа імперій — експорт цінностей, норм і звичок. Сучасні імперії просто пропонують свої норми іншим, а архаїчні — агресивно нав’язують. Так звана російська імперія вже понад 300 років насаджує свій образ кирилиці, який дотепер є звичним для України.

Просто примите это как данность. Что какой бы вы вариант не выбрали, он в любом случае будет навязан какой-то империей. Кирилица, любая — российской империей навязана, греческий — Византией, латынь — древней римской империей, вязь — арабским халифатом, тюркские языки — там целый ряд империй. Или вы предпочтёте какой-то новый сорт выводить на основе имеющегося, и считать это уникальным? Вот смотрите. Крымскотатарский можно писать несколькими видами письменности — современной латиницей на основе пантюркского, старой латиницей — яналиф, кириллицей — которая часто используется, можно вязью — был единственный вид письма 100 лет назад, тетраграмматон — караимская письменность, на основе греческого алфавита, и руническая — таврская. Что вы там изобрести пытаетесь?

латынь — древней римской империей

Именно. На этот вариант — и следует ориентироваться любой европейской стране.

Кириллица — для рашко-азиатов.

На этот вариант — и следует ориентироваться любой европейской стране.

Так казачество в своё время категорически опровергало то, что они — римляне, вы не в курсе разве? Ну да, пруфов в учебниках истории Украины не найдёте, значит этого и не было.

Вы не заметили один нюанс. У нас за последние 100 лет ни одной вражеской соседской империи, с претензией на уничтожение или поглощение нас просто нет. Германия хотела всех поработать, но не лично Украину и она не совсем сосед. А рашка хочет и всегда хотела именно нас именно отжать себе. Именно от одной империи и ее влияния нам надо осознанно отходить, о другом я не пишу. Если бы мы были Ирландией, то, возможно, моя статья содержала бы критику влияния норм Англии.

Если вы помните, в период германской оккупации Крым назывался «Гёттен схафен», то есть «родная гавань», и тут усиленно искали духовные скрепы, и находили кстати. До этого Османская империя считала своей гаванью, там и сейчас часть населения сидят и ждут возрождения империи с присоединением ряда земель, помимо оккупации всей Греции, также ещё мечтают о присоединении Крыма и Херсона. И там уже есть «Кипрнаш». А если рассматривать далее 100 лет, то все решительно, разве кроме дальневосточных стран — имели претензии, и причём со вполне объективными основаниями.

Одно дело иметь претензию, другое дело ебашить наши города ракетами, а до этого, в совке, делать голодомор, репрессии, запреты языка.

Ну и в чём конструктивное новшество? Например, всё что я пока что увидел насчёт украинской латиницы — это прямая калька с кириллицы, только ещё в урезанном неудобном для практики варианте. То есть, никто даже не пытался устранить какие-либо недостатки правописания и в правилах, что-то улучшить. И насколько улучшения целесообразны — анализ отсутствует вообще в принципе. Изменения вызваны только желанием «забанить рашку», другими словами, на основе полыхания заднего прохода. Полыхание со временем пройдёт, ну и дальше посмотрят на подобное творчество и скажем так, не оценят.

на основе полыхания заднего прохода

Бан рашки — это ограничение террористической рашко-деятельности. И действенная мера профилактики и наведения порядка — примерно, как выкидывание мусора и бан тараканов в квартире.

А к чему ведёт террористическая рашко-деятельность (в т.ч. через рашко-язык, как основной инструмент рашко-террористов) — мы сейчас можем наблюдать в Украине.

Кирилиця не нав’язана імперією. Кирилиця виникла раніше, ніж виникло Залісся.

Так и латынь возникла до Римской империи. Греческое письмо — до Византии. А арабская вязь — до арабского халифата. Но распространение, и зачастую не добровольное, проводилось именно империями. И приходили империи не на пустое место, до них существовали своя какая-то культура и письменность.

Тільки Римська імперія була заснована тим народом в якому виникла латинь, Візантія — була населена переважно греками, халіфат — арабами, за вашою логікою руснява імперія мала не кирилицю поширювати, а вміння ліпити фігури з гівна... ну в принципі вони як раз зараз до цього й повернулись.

Вы вообще серьёзно? Римская империя завоёвывала племена и народы, где не было латыни. Греки — это понятие растяжимое, точно так же как и русские, поскольку все народы завоёванные Византией, считались далее «греками». Греки древней Эллады — имеют т.н. арийскую внешность, а под образом современных греков многие понимают черноволосых с курносым носом. А арабы — это просто завоёванные халифатом племена, арабами стали после завоевания. Римлянами раньше мог назваться вообще кто угодно с европейской внешностью, поскольку быть гражданами Рима было очень престижно, как правило это были состоятельные люди. Даже цыгане стали называться ромеями.

А порадьте, будь ласка, якийсь універсальний і безкоштовний український шрифт. Щоб коли не знаєш, що використовувати, то використовувати саме його, і він би підійшов для більшості ситуацій (як Arial, Helvetica). grnt.media, наприклад, використовують NAMU. Може, його?

Arial, Helvetica

А ці хіба не підтримують «і», «ї», «є» ?
Не можу перевірити, бо виявилось що у Linux Mint (де я живу :-) ) нема тих шрифтів (сам здивований)

Підтримують, але ж тут запит на made in Ukraine.

але ж тут запит на made in Ukraine.

Ну як на мене то просто така собі реклама власної розробки.
А можливо я і не вгадав.

p.s. INHO Якщо є купа «out of the box» + «not made in ru», то «made in Ukraine» саме для шрифтів не є критичне.

Дивіться безкоштовні українські шрифти для тексту: rentafont.com.ua/...​1628cf6?current_offset=20

+ до них шрифт Дії eUkraine + таки Наму.

Дивлюся, очі розбігаються. Тому й питаю про сторонню думку.

Гляну, дякую.

s.dou.ua/...​046638281653861983010.png

У 2016 році Україна експортувала алмаzів на суму

вибачай, ці шрифти не на часі

Не ці шрифти, а така форма «з». У цих шрифтах є 2 і більше форми для «з». Це і наша історична форма, яка після 24 лютого нагадує нашого ворога, на жаль і звична форма «з». Ось вам контекст:
www.facebook.com/...​s/posts/3276721859271202
www.facebook.com/...​ko/posts/4926087377502673

Не ці шрифти, а така форма «з». У цих шрифтах є 2 і більше форми для «з».

эскобар.джпг

Стаття, як для широкого загалу, не погана. А по суті, суцільні емоції, та ми все повинні створювати самі і байдуже, що знову ровер, який кимось вже вигаданий. Мав змогу доторкнутися до світу поліграфії, і цього модного терміну «дизайн», ще коли тільки вийшов Corel Draw v.6. Де отримав і як «набивав», свою власну колекцію шрифтів, це взагалі, тема до блокбастеру чи бестселеру. В комплекті йшов дуже дотепний і доволі простий редактор шрифтів, за допомогою якого, без усіляких міфічних 500 мільйонів часу, інколи з 0, а інколи, за для підтримки українських, чи російських символів створювалися свої власні шрифти, чи удосконалювалися існуючи. Я розумію, що кожен хоче створити свого, власного, динозаврика, для хрому і отримати аналогічний гонорар. Але український динозаврик для гуглу не потрібен, він вже є. І їм, гуглу, байдуже, громадянином якої країни, чи національності є автор того динозаврика. Типографські (для друку текстів, а не реклами) шрифти повинні, в першу чергу, ВІЗУАЛЬНО не різати око. А «дизайнерські» штучки, тут не то що, не до речі, а навіть безглузді. Як що, звичайний текст, буде надруковано шрифтом, тим що у вас, на передостанній підбірці (in a room full of art), то очі витечуть, ще до кінця першої сторінки. Поєднання косих ліній і вертикальних розривами, напружує зір, та і нижній «витвір» дизайну у літери R, теж не додає кращого сприйняття. Як що узагальнити, то моє бачення таке,- так сталося, бо не було попиту. Буде попит, буде і пропозиція. Так, зараз настав час, до набуття попиту, от ваш зірковий час. Не змарнуйте його.

Часто доводиться чути подібні речі, типу як про шрифти за 0 хвилин. Але про «модний термін дизайн» я не чув дуже давно. Для кого модний термін, а для кого професія, яка йде і від власного інтересу і від профільної освіти і від досвіду. Я робив і шрифти і «шрифти». Звісно, «шрифт» тобто файл шрифтовий можна зробити хоч за 10 хвилин, але я не рекордсмен, робив їх за пару годин минімум. Але перші «шрифти» у 90-х, служили мені для того щоб просто освоїти шрифтову програму чи надрукувати шаблон для каліграфії. А шрифт, не в лапках, функціональний, містить кілька сотень гліфів, 2-3 тисячі кернінгових пар, бо це ж як мінімум англ мова + укр + рос. І переробляється все дуже довго після тестів. І це тільки одне накреслення, а їх для текстового шрифту треба від 4. А багатофункціональні гарнітури бувають і на 100+ накреслень. Шрифт, який не дуже і складний, з почерку Шевченка, робили 3 або 4 дизайнери кілька місяців. Бо шрифт може містити багато досліджень, тобто не одна лише кількість знаків грає роль.

Дуже весело стає, коли люди беруть акцидентний шрифт і розглядають його як текстовий ) У риториці чи пропаганді цей прийом називається «солом’яне опудало». Звісно, коли шрифт призначається для великих написів на плакатах, його легко назвати поганим шрифтом для тексту в підручнику. А як же, він робився для інших задач. Ще підкажу вам інший бік. Беріть нейтральний текстовий шрифт накреслення Regular і кажіть «Та він же ніякий! Характеру немає, ніяких емоцій, образу немає!»

Так ви рознесете будь-який шрифт і ніякі модні «дизайнери» нічого вам не доведуть =)

"Часто доводиться чути подібні речі",- ви про створення своїх, власних, шрифтів? Це безглуздя, про яке я, зрозумів відразу, коли почав працювати у великій компанії(банківська сфера). Для удосконалення діловодства, перше, що було зроблено керівництвом,- це заборона всіх шрифтів, крім Times New Roman.
"Дуже весело стає, коли люди беруть акцидентний шрифт і розглядають його як текстовий«,- це було наведено, як приклад, а не догму. Тому веселіться до схочу. Я всім навкруги доношу одне, що цим повинна опікуватись держава. Підтримка на рівні ДСТУ, міжнародна сертифікація та таке інше, це правильний шлях розвитку. Чому «ПараТайп» вистрілив? Тому що йому, не було рівних, на пострадянському просторі. Ви відчуваєте в собі(своїй команді), що зможете стати новим флагманом стандартизації і створення в Font-індустрії?
«Так ви рознесете будь-який шрифт і ніякі модні «дизайнери» нічого вам не доведуть",- так доводити нічого не треба. Все вирішить ринок. Як що буде масове використання, то підуть гроші. Але, все таки з державною підтримкою, це на 100% буде легше втілити у життя.

Професіоналів у нас вистачає. Прогрес колосальний. Державну підтримку рано чи пізно отримаємо. Прогрес є і там. Скільки шрифтів замовила чи купила держава до Майдану? 0 чи може 1 — Арсенал. А після Майдану держава купує і замовляє шрифти більше менш регулярно. Буде більше. Ми зараз там, де Болгари були 50 років тому. Але ми пройдемо шлях швидше, сподіваюся.

Це дуже тішить і надихає на оптимізм.
В своїй діяльності, намагатимусь, надалі, користуватись, вітчизняними фонтами. Що порадите, замість:
3D фонтів
CricketinLineShadow
Gunship Shadow ital
MasterCard Normal
Marketing Script Shadow
a_DexterOtlDecor3D
Рукопису
ArtScript
Calligraph

Якщо у вас є задача щось конкретне замінити, просто дивіться тут що підійде: rentafont.com.ua/...​ukrainskykh-dyzaineriv-ua

Або просіть нашу спільноту www.facebook.com/groups/1865901153686620 підказати, бо у моєму лінку ще не всі українські шрифти зібрані. Черга стоїть на додавання.

Якщо шрифт не має зв’язку з рф його не обов’язкого терміново замінювати на український. Це задача не для юзера — замінити, а для авторів — зробити аналог. Замінити американські шрифти, коли у нас навала російських — це як під час війни носити маску від ковіду. Можна, але кого хвилює несмертельна загроза, коли на кожному кроці у нас є смертельна.

Прекрасна стаття! І що головне — пізнавальна. Дякую автору за цікаву шрифтову аналітику.

Дякую за цю тему і роботу. Ніде не бачив подібного і дуже добре структурованого аналізу.

Банить рашко-шрифты — полумеры. Пора начать банить кирилический шрифт, в целом.
Для украинского пользоваться латиницей.

Давайте спочатку розглянемо це питання компетентно, а не емоційно: rentafont.com.ua/...​atinka-v-ukrayinskij-movi

Бредовая идея.

Я знаю, что паблик в ВКонтакте «Лентач» использует украинский шрифт «Bandera Pro» . И всё.
А украинские бренды, паблики, телеканалы, ютуб-каналы, телеграм-каналы сплошь и рядом используют шрифты российскиx дизайнеров.
Но ведь на Рашке свет не сошелся клином!
Своиx и текстовыx, и акцидентныx или дисплейныx шрифтов xватает. И мир шрифтов широк. Так что кириллизация — это не чисто русское, а общее. Рашка не приватизировала себе кириллицу.

Так что кириллизация — это не чисто русское, а общее. Рашка не приватизировала себе кириллицу.

Рашкоязык тоже общий. Да, я в курсе этих прорашкинских мантр — и отлично знаю, куда они ведут...

Больше общего с рашкой — интереснее и насыщеннее будет жизнь!

Ну, разве что война с Рашкой у нас общая. Именно война, развязанная РФией, дала понять всем украинцам, как важно иметь свое, а не заимствованное у русни.
Своя культура, своя музыка, свой кинематограф, своя литература. И да, свои шрифты. Если и в этом плане будем двигатьсч активно, то порвём все связи с когда-то «братской» Рашкой, которая и братской никогда для нас не была...

И да, свои шрифты.

Именно. А кириллические — забанить.

Забаним свою же письменность, отличный выход! Многоходовочка московская ) Они присвоили себе нашу кириллицу? Откажемся от кириллицы! Забрали Крым? И Крыма нам не надо! Донбасса не надо тоже, как и Херсона! Они все это называют своим. Забудем, чтобы ничего не иметь общего с рашкой.

Они своими называют все подряд, не только наше. Вот бы и все так же действовали! Вот тогда никаких стран и народов не останется. Русским мир покроет всю планету равномерным жидким слоем )

Забаним свою же письменность

Это не украинская письменность. Кириллический шрифт — занесли в земли Руси два болгарских монаха (Кирил и Мефодий). Письменность это южно-славянская (церковно-славянская, т.е. древнеболгарская), отношения к украинскому языкy (разговорному языку Руси) не имеющая.

В общем-то, использование кириллического шрифта в Украине — это печальное следствие рашко-ордынской оккупации земель Руси. От которого (следствия), нужно бы избавляться.
Тем более, когда рядом террористическая клоака, желающая «поосвобождать» всё рашкоязычное и кириллическое вокруг.

П.С. Что касается Крыма и Донбасса — это земли Украины, разумеется. Соответственно, ни рашко-языка, ни рашко-шрифта на этих землях не должно быть тоже.

Кириллицу сделали их ученики. Сам К и М придумали глаголицу. И глаголица и кириллица часть истории Киевской Руси, не вижу в этом влияния орды.

Кирилица использовалась в Руси лишь в письменности (т.е. церковных книгах, написанных на церковно-славянском он же древнеболгарский). Каким боком этот шрифт к украинскому языку (потомку древнеруського, общего для Украины, Беларуси, Польши) — фиг знает.

На письмо украинский язык, перелазил где-то в 15-16-м веках в основном в западноукраинских землях (бывших тогда в составе Речи Посполитой). Сильно сомневаюсь, что для украинского там пользовали кириллический шрифт. Другое дело, что с тех времён сохранилось немного оригинальных источников — т.к. их последующие века уничтожала рашка (в рамках устранения украинского языка) и замещала кириллической писаниной.

Обговоріть це з моїми колегами-шрифторобами, які вивчають стародруки і пишуть про це книжки. Буде цікаво: www.facebook.com/groups/ukr.fontmakers

І ще спитайте філологів та істориків, які дійсно відслідковують хто і де яку писемність запроваджував. Я не бачу нічого дивного чи неприроднього в тому, що церква мала вплив на нашу Русь, така вона історія.

Русь до теперішньої Росії не має ніякого стосунку. Русь — це Київська, Чергінівська, Переяславська земля. Залісся платило Києву данину. А пізніше пішло на Київ війною і потім лягло під монголів. А пізніше, аж в 1721 році спи*дило назву Росія у нас же.

Рашка виникла як самоусвідомлювана одиниця майже через тисячу років після того, як ця писемність прийшла до нас. Рашка просто все украла і присвоїла. Нічого у них свого немає. Це просто паразити на поверхні планети.

Я не спорю. Но коль уж рашка пользуется кириллицей, а весь цивилизованный мир латиницей — вопрос каким шрифтом пользоваться Украине, а какой шрифт забанить, лично для меня вообще не стоит.

Чем меньше в Украине будет рашки, тем спокойнее будет жизнь. А чем больше рашки — тем жизнь будет интереснее и разнообразнее (в нынешнем смысле).

Відмовитися від слов’янської, нашої писемності, це як відмовитися від вишиванки. Московці теж мають свої якісь вишиті сорочки. Вони і борщ вважають рускім блюдом, давайте від борщу відмовимося! ВСЕ ЗАБАНИТИ! Все що в нас вкрали ми повинні терміново віддати, от тоді заживемо! От тоді нас захід прийме за свого! Соромно таке чути (

Відмовитися від слов’янської, нашої писемності

Кириллица — не слОвянская, а слАвянская. А это 2 большие разницы.

Скажем, украинский язык — слОвянский. Pашко-язык — слАвянский (во многом, благодаря кириллице и написанном на ней). Узнай разницу и сделай выводы...

П.С. У рашанзов не вышиванки, а косоворотки. Их в Украине забанить, разумеется, тоже. Если не хочешь интересной и насыщенной жизни себе и своим потомкам.

Кириллица — не слОвянская, а слАвянская. А это 2 большие разницы

перестань вже нести свою маячню.
Блін, в кожній темі «спеціаліст», що в ковідній, що у військових, що тут. Заманав.

перестань вже нести свою маячню.
Блін, в кожній темі «спеціаліст», що в ковідній, що у військових, що тут.

Понятно, что ты тоже не знаешь разницы. Вероятно стоит подучить матчасть — а потом вякать.

Впрочем, я тебя помню. Сперва, ты в январе рассказывал об ужасном смертоносном ковиде и необходимости вакцинации. Через месяц (в связи с началом войны в Украине) — ковид во всём мире исчез. С марта сняли маски везде и отменили какие-либо ограничения (включая требования вакцинации/тесты), сами ковид-сертификаты упразднят, вероятно этим летом-осенью... Признавайся, сколько доз бесполезного экспериментального шмурдяка успел себе вколоть — 3 или все 4?

Затем, в середине февраля на мой довод о том, что показная «массовая эвакуация» гэбнёй жителей лугандона это ясный признак скорой войны, т.к. в «южной осетии» то же самое было с жителями Цхинвали в первых числах августа 2008 — ты же мне рассказывал, что это ничего не значит. Т.к. в событиях в Грузии виноват был Саак (реально?) — а в Украине гэбне не удастся спихнуть вину за нападение на зе-руководство, а значит нападения не будет. Итог мы видим.

В общем, не совался бы уже со своим «экспертным мнением» куда-либо — т.к. эксперт из тебя так себе...

С марта сняли маски везде и отменили какие-либо ограничения

Кроме Vienna?

Кроме Vienna?

У них, вроде, тоже. В конце прошлого года, сдуру ввели принудительную вакцинацию — в марте тихонько её закэнсэлили.

Т.к. война в Европе началась. Ну какой нахрен ковид? Поистерили и хватит.

П.С. В Италии введённую принудительную вакцинацию для 50-тилетних — отменят 15 июня. А с 2023 и требование вакцинации для медперсонала.

них, вроде, тоже.

Увы «вроде нет» :)

Увы «вроде нет» :)

Пишут, с 1-го июня маски не нyжны нигде (ни в магазинах, ни в транспорте). Вакцинации/тесты не нужны тем более.

Какие-то там ещё (незаконные) маски остаются в Вене в отдельных местах, но то такое...

Через месяц (в связи с началом войны в Украине) — ковид во всём мире исчез

він «зник» в Україні. Через війну, так. В інших країнах по різному. Десь знято більше обмежень, десь менше. Сталось це тому, що існуючі варіанти вже тривалий час циркулюють серед населення. І так чи інак це населення має імунітет. Якщо нових варіантів не з’явиться, ковід стане «грипом» (про що ти торочиш з самого початку, от тільки таким він став не самого початку).
А от в Китаї, наприклад, все в самому розпалі, бо у них не було ефективних вакцин і не виробився імунітет раніше. Чи, по-твоєму, китайський уряд спеціально вводить обмеження, коли в решті світу їх знімають?

Т.к. в событиях в Грузии виноват был Саак (реально?) — а в Украине гэбне не удастся спихнуть вину за нападение на зе-руководство, а значит нападения не будет.

Я свою думку не змінив — Саакашвілі відповів на провокацію і змінив статус-кво (почав бойові дії) першим. Зараз першою почала Росія. Тому зараз видно різницю, яке ставлення світу до України порівняно з тим, яке було ставлення до Грузії.
Але, як показує практика, рашистам до дупи, що про них думають.

В общем, не совался бы уже со своим «экспертным мнением» куда-либо — т.к. эксперт из тебя так себе

не можу стриматись, коли читаю чергові твої перли, сорян.

про що ти торочиш з самого початку, от тільки таким він став не самого початку

Ковид с самого начала был ничем иным, как гриппом. С единственным отличием — что летальность от него была высока для группы 60+ лет, а в группе моложе 40 им, в основном, заражались бессимптомно. И вся наработанная за 2 года истерии ковидо-статистика смертности — оказалась полным фейком.

Более того, сами же чиновники, принимавшие решения — отлично знали о фейковости статистики и истерии. Оттого Борис Джонсон клал на все ковиды и устраивал пати во время «локдаунов» (за что его прямо сейчас подвергают недоверию), главный эксперт по вирусам той же Британии, моделями которого пользовались для локдаунов 20-го года в странах запада — весь 20-й год тусил с любовницей, нарушая все запреты на ограничения контактов. Именно поэтому, как только нарисовались дела поважнее, чем ковидо-истерия — режим истерии просто отключили, невзирая на адские цифры инфицированности (превышающие во много раз всё, что было до того).

В общем, пользуй чаще мозг и пореже «авторитетные источники». Может, тогда ответишь на вопрос: чем отличается «слОвянский» от «слАвянский»?
И перестанешь колоть себе сомнительный шмурдяк, в качестве подопытной свинки.

В общем, пользуй чаще мозг и пореже «авторитетные источники».

мда. Ну, горбатого могила виправить. Додати нічого.

Может, тогда ответишь на вопрос: чем отличается «слОвянский» от «слАвянский»?

Це щось із альтернативної історії? Таким не цікавлюсь. Гугл видає лише якусь книгу «Древне-церковно-словянский язык». Це ви про неї говорите?

Гугл видає лише якусь книгу «Древне-церковно-словянский язык».

Нет такого языка. И никогда не было.

Скажем, украинский язык — слОвянский. Pашко-язык — слАвянский (во многом, благодаря кириллице и написанном на ней). Узнай разницу и сделай выводы

ну так розтолкуйте різницю.

ну так розтолкуйте різницю

слОвянские языки — от «слово». Т.е. територии, где население более-менее понимало друг друга (в отличии от «немцев» т.е. немых — тех, кого слОвяне не понимали).
Это територии, где было много общих слов тогдашнего древне-руського языка (Киевская Русь + восток Польши + восток Словакии). Язык использовался, как народный (в устной речи) — и начал проникать на письмо в виде «украинского» и «беларуського» где-то в 15-м веке.

слАвянские языки — от «склаве» (раб). Это територии юга Европы (Болгария, Балканы) — где греки, а потом римляне набирали себе рабов и так обобщително назвали языки местных.
Именно эту слАвянскую письменность затащили в Киев два болгарских монаха, эта слАвянская письменность (кириллица) стала использоваться в Руси исключительно на письме (в основном, для религиозных книг), при помощи т.н. «церковно-слАвянского» языка (по сути, древне-болгарского). Из этого церковно-слАвянского — возник рашко-язык.

Соответственно, нет повода навязывать слАвянские шрифты (кириллицу) — в качестве основного шрифта для слОвянского языка (украинского). Напротив, все слОвянские языки (кроме беларуського, по понятной причине) — используют латиницу. И украинский должен перейти на латиницу тоже — даже если не по соображениям восстановления исторической справедливости, то хотя бы из соображений самозащиты и отгораживания страны от рашко-мира.

от «склаве» (раб)

интересно увидеть источник =)

Все было наоборот, на рынке рабов было ТАК много славян, что вместо «раб» на своих языках покупатели говорили «славянин». Точно так же мы относимся к популярным подгузникам и копировальным машинам, называем их по самой популярной марке, Памперсы и Ксероксы.

То-есть дело тут в технической особенности коммуникации, а не в сакральной этимологии. И тем более не в разнице между славянин и слов’янин, которой просто нет.

И тем более не в разнице между славянин и слов’янин, которой просто нет.

Есть, разумеется. В южно-слАвянских языках, самоназвание себя «слАвяне» (от «склаве»). В восточно/центрально-слОвянских языках — «слОвяне» (от «слово»).

Так посилання на джерело надасте?

Первые упоминания названия „славяне” в форме „склавины” (ср.-грч. Σκλάβηνοι, Σκλαύηνοι, Σκλάβινοι и лат. SCLAVENI, SCLAVINIAE) учёные относят к VI веку н. э. (в трудах Псевдо-Кесария[6], Прокопия Кесарийского и Иордана[5])[7].

Склавины (склавены, греч. Σκλάβήνοι, лат. Sclaueni) — общее название всех славянских племен у раннесредневековых и ранневизантийских[3] авторов[4].

От этнонима „склавины” происходит слово „склавинии” — обозначение социально-политических объединений славянских племён и областей их проживания по сведениям византийских источников VII–X вв.

Впервые это слово („Σκλαυηνίας”) использовал Феофилакт Симокатта в труде „История” для обозначения вообще всей области, населенной славянами в конце VI — начале VII в.[5][6].

The Slavic autonym *Slověninъ is usually considered a derivation from slovo „word”, originally denoting „people who speak (the same language)”, i.e. people who understand each other, in contrast to the Slavic word denoting „foreign people”, namely němci, meaning „mumbling, murmuring people” (from Slavic *němъ „mumbling, mute”). The latter word may be the derivation of words to denote „Germans” or „Germanic peoples” in many later Slavic languages, e. g., Czech Němec, Slovak Nemec, Slovene Nemec, Belarusian, Russian and Bulgarian Немец, Serbian Немац, Croatian Nijemac, Polish Niemiec, Ukrainian Німець, etc.,[12] but another theory states that rather these words are derived from the name of the Nemetes tribe,[13][14] which is derived from the Celtic root nemeto-.[15][16]

The English term slave derives from the ethnonym Slav. In medieval wars many Slavs were captured and enslaved, which led to the word slav becoming synonym to "enslaved person".[21][22][23]

Чувствуешь разницу?

Щось я взагалі логіку не вкурив. Ти відкрив сторінку вікіпедії двома мовами, скопіював одну гіпотезу однією мовою, скопівав іншу гіпотезу другою мовою і якось це порівнюєш? Це або якась твоя дуже хитромудра задумка, або намагання маніпуляції. Сподіваюсь, перший варіант. Тому прошу пояснень.

скопіював одну гіпотезу однією мовою

Это не гипотезы, а исторические реалии. Выше, о возникновении в греческом и латинском слова «склавос» — а ниже о том, почему «слАвяне» от этого греческого «склавос», а «слОвяне» от восточно-словянского «слово».

И теперь апологеты кириллицы (как шрифта для древне-болгарского) нас убеждают — что лишь её нужно в Украине пользовать.
В то время, как весь слОвянский мир (за исключением убитой рашкой Беларуси) — пользуются латиницей.

почему «слАвяне» от этого греческого «склавос», а «слОвяне» от восточно-словянского «слово».

а можна виділити цей момент? Не бачу в процитованому нічого, що б підтверджувало дане твердження.

що б підтверджувало дане твердження.

О сколько нам открытий чудных
Британский вченый предложИт.... 😎

Не бачу в процитованому нічого, що б підтверджувало дане твердження.

греческое «Σκλάβηνοι, Σκλαύηνοι, Σκλάβινοι» => латынь «SCLAVENI, SCLAVINIA» => старо-французский «esclave» => средневековый английский «slave»

Были рабами-слАвянами у греков — остались рабами и нa рашко-языке.
Как там у рашанзов зовyт детей? «рабёнок»

греческое «Σκλάβηνοι, Σκλαύηνοι, Σκλάβινοι» => латынь «SCLAVENI, SCLAVINIA» => старо-французский «esclave» => средневековый английский «slave»

так все-таки, чому росіяни — то «SCLAVENI», а інші слов’яни — то «Slověninъ»?

чому росіяни — то «SCLAVENI», а інші слов’яни — то «Slověninъ»?

Потому что рашкоязык — потомок древне-болгарского (т.н. «церковно-слАвянского»). А там фигурируют «слАвяне» (от греческого варианта). И кириллица — оттуда же.

А украинский язык от древне-руського — языка восточных словян. У которых «слОвяне» + латиница у всех.

А там фигурируют «слАвяне» (от греческого варианта)

ага, тобто суть в тому, що росіяни взяли слово «славяне» із грецької мови, бо там буква «а», а не «о». Не сильно зрозуміло, чому був зроблений такий висновок — у всіх слов’янських мов у подібних слів всі звуки мають співпадати? Та ні. В одних мовах через «о», в інших через «а», це нормально. А щодо самого слова, то, як вже написали:

’слово’ і ’слава’ споріднені слова ще на праіндоєвропейському рівні, і походять обидва від *ḱlew- — ’чути’

Скоріше, у греків був такий варіант, бо вони це слово почули у тих слов’янських племен, де говорили через «а».

И кириллица — оттуда же.
латиница у всех.

Яким боком тут кирилиця чи латиниця? Самоназва слов’ян виникла задовго до їх переходу на кирилицю чи латиницю.
Росія не придумала кирилицю і не має на неї монополії, тож не зрозуміло, чому ми маємо відмовлятись від кирилиці на користь латинки.

Та він просто бздуру пише, ’слово’ і ’слава’ споріднені слова ще на праіндоєвропейському рівні, і походять обидва від *ḱlew- — ’чути’

ТЫ выглядишь именно таким, как писал Шевченко 170 лет назад, именно о таких, которых социальная инженерия порабощает на изи:

Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав’яне».
«Слав’яне! слав’яне!»
Славних прадідів великих
Правнуки погані!

Я не предлагаю ориентироваться на мнение немцев. Я предлагаю забанить всё, более-менее связанное с рашкой.

А кириллический шрифт в Украине — это одна из основ рашко-влияния.

П.С. Ты выглядишь, как защитник рашанзкого. Не будь таким — и в домa твоих потомков перестанут лететь рашко-ракеты.

Цікаво що «німець» тут означає «іноземець, який не знає слов’янських мов»

Я взагалі не експерт, але чому більшість нових шрифтів для української кирилиці (зокрема, наведених в статті) настільки нечитабельні? Вони створені ніби для якихось вивісок, мерчу та іншого оздоблення, але аж ніяк не для читання тексту розміром більше одного речення.

Спробуйте цей шрифт: rentafont.com.ua/fonts/inerta там і «стандартна» і наша і болгарська є.

Шрифти бувають різні і для різних цілей. Є всякі, і акцидентні для реклами, і текстові. Достатньо цим зацікавитись.

Мені здається це справа звички. Вперше побачивши арабську вʼязь або японські ієрогліфи можна подумати, що це взагалі якась дичина, проте мільйони людей без проблем читають ці тексти. Так само і з українською кирилицею. Одна справа, що зараз ми вперше її бачимо, а інша — якби читали виключно нею з першого класу.

Пропоную бойкотувати всі шрифти окрім опенсорсних. Як вам така пропозиція?

Там ще більше російських шрифтів. Культурна підтримка роші збережеться, навіть більше буде. Економічна підтримка залишиться теж, просто буде непрямою.

Не треба пропонувати знищення ринку який є і зростає, якось це неконструктивно.

Якщо українським шрифтом написати «Россия» то буде зрада чи перемога?

Дивне запитання, ви читали текст, який коментуєте?

Ніяка пропозиція, бо все монополізовано і дуже давно.

Підписатись на коментарі