Як працює Дія.City в умовах війни — головні зміни та актуальні дані від Мінцифри

Привіт! Я Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ. В Міністерство прийшов з ІТ-бізнесу, де маю більш ніж 10-річний досвід роботи, створення і масштабування успішних компаній та залучення інвестицій.

Ще коли я був бізнесменом, я розумів, чого не вистачає Україні для того, щоб тут було зручно працювати і відкривати компанії, не шукаючи більш вигідних та зрозумілих юрисдикцій. Все це ми з командою, представниками ІТ-компаній та ІТ-спільнотою, реалізували в проєкті Дія.City. Він був втілений в життя за декілька тижнів до початку війни.

Попри складні обставини, проєкт продовжує розвиватися та набирати обертів. Разом з цим додаються нові запитання, виникають нові виклики.

Тож я зібрав основні зміни та всю актуальну інформацію про Дія.City, щоб поділитися з вами. Сподіваюся, що це допоможе розвіяти міфи та непорозуміння і разом будувати найкращі умови для розвитку нашої ІТ-галузі та всієї країни.

ІТ до і під час війни

Початок 2022 року можна справедливо вважати піком розвитку української ІТ-індустрії. У лютому 2022 року її експорт досягнув найвищого за всю історію України щомісячного показника — $839 млн. Кожна п’ята фірма зі списку Fortune 500 використовувала ІТ-послуги українських розробників, десятки вітчизняних компаній можна було побачити у міжнародних рейтингах найбільших аутсорсерів світу.

Країна швидко цифровізувалась, держава активно переходила в онлайн. Був запущений спеціальний правовий та податковий простір Дія.City.

Військова агресія росії застала ІТ-індустрію на злеті. Звичайно, вона вплинула на бізнес, але його не зламала. Попри війну ІТ-компаніям України вдалося зберегти 95% контрактів, і навіть наростити експорт послуг. За даними НБУ, у І кварталі 2022 року ІТ-індустрія забезпечила рекордні за всі роки існування квартальні $2 млрд експорту. Українські розробники довели, що є надійними партнерами навіть в екстремально складних умовах.

В умовах війни державна підтримка бізнесу особливо важлива. Ми чудово це розуміємо, тому поряд з іншими ініціативами продовжуємо розвивати проєкт Дія.City. Серед його резидентів — 250 компаній, в тому числі за час війни цей статус отримали 166 компаній. Заявки від ІТ-компаній продовжують надходити. Всього з початку роботи Дія.City надійшли 292 заявки. Окрім цього, команда проєкту отримує безліч запитів щодо особливостей функціонування Дія.City. Тому розповім про досвід чинних резидентів, про останні зміни у спецпросторі через війну та про майбутні плани.

Про резидентів

Серед резидентів Дія.City сьогодні можна побачити як невеликі компанії, так і знані — Reface, Roosh, Monobank, MacPaw, Ajax Systems, Revolut, EPAM Systems, Samsung, Genesis, NiX Solution, Softserve, Sigma.Software, RIA.com, Rozetka, Plarium, Deus Robots, Luxoft. Увесь реєстр відкритий.

Загалом прозорість — це один з основних наших принципів. Він закладений у всіх процесах. Зокрема, у процедурі надання статусу резидента Дія.City. Вона чітко визначена законодавством і максимально проста. Для цього керівник компанії або уповноважена особа повинна заповнити коротку електронну форму на офіційному сайті Дія.City, пройшовши верифікацію за допомогою електронного підпису. Заява та додані документи повинні бути викладені українською мовою і на них накладено КЕП.

При заповненні заяви є можливість вибрати податковий режим та перейти на оподаткування на особливих умовах (тобто платити ПнВК замість податку на прибуток).

Оскільки це важливий нюанс, що цікавить багатьох, розпишу тут про саму форму. У ній потрібно вказати:

• повне найменування та код компанії;
• ввести контактні дані: адреса електронної пошти та телефон для зв’язку;
• відмітити, чи подається заявка від стартапу;
• проставити відмітку про відсутність обставин, недопустимих для резидентів Дія.City;
• проставити відмітку про відповідність вимогам для резидентів Дія.City;
• вказати, чи переходить компанія на податок на виведений капітал (якщо так, то далі необхідно заповнити невелику заяву-повідомлення, яку ми передамо в ДПС);
• якщо заяву подає стартап, необхідно вказати суму доходу компанії за минулий рік — вона не має перевищувати 7 млн грн;
• вибрати кваліфікований вид діяльності, який буде здійснювати компанія;
• заповнити блок, який стосується посадових осіб компанії.

Якщо заява буде подаватись від імені, наприклад, уповноваженої особи, то потрібно додати довіреність. На прийняття рішення відведено до 10 робочих днів з дня надходження відповідного запиту. Якщо компанія відповідає встановленим вимогам, то вона потрапляє в Реєстр резидентів Дія.Сity. Він також розміщений на офіційному сайті проєкту.

За усіма питаннями щодо подання заяви чи особливостей функціонування Дія.Сity можна звертатись до Проєктного офісу (dc_residency@thedigital.gov.ua). Після подання компанією відповідної заяви, проводиться перевірка її відповідності встановленим базовим законом про Дія.City критеріям. Усю інформацію про компанію ми отримуємо винятково з офіційних джерел, як і визначено законом.

Якщо компанія здійснює хоча б один із кваліфікаційних видів діяльності, які визначені законодавством, та відповідає усім встановленим вимогам, вона отримує статус резидента. Не важливо, який у неї основний КВЄД, важливо, щоб вона отримувала від кваліфікованих видів діяльності, визначених правової базою Дія.City, 90% доходу. Це визначено базовим законом про Дія.City.

Компанія-претендент обов’язково перевіряється на наявність так званих антикритеріїв. Зокрема, не може бути резидентом Дія.City юридична особа, яка зареєстрована за законодавством іноземної держави, прямим або опосередкованим власником якої є держава-агресор чи резидент такої держави, або компанії з переліку FAT чи на які накладено санкції.

Перелік антикритеріїв достатньо великий. Але наголошую, що у своїх перевірках ми керуємось лише офіційною інформацією, шукати, наприклад, «сліди» неопосередкованої співпраці з країною-агресором в неофіційних джерелах ми не можемо. Аналогічна ситуація з Білоруссю. Ця країна не визнана Верховною Радою України країною-агресором. Тому резидентом Дія.City має право стати компанія, бенефіціарами якої є громадяни Білорусі.

Окрім антикритеріїв для компаній діють вимоги щодо кількості працівників або гіг-спеціалістів (має бути не меншою за 9 осіб), середній розмір оплати праці повинен становити в еквіваленті щонайменше 1200 євро, компанія має займатись певними видами діяльності (перелік визначений базовим законом).

Для стартапів не діють критерії зарплати та кількості працівників чи гіг-контракторів. Вони лише мають бути зареєстровані не раніше, ніж за 24 місяці до подачі заявки, та мати річний дохід не більше 7 млн грн. Водночас через війну, у деякі вимоги були внесені зміни, щоб ІТ-компаніям було простіше продовжувати працювати та розвиватися. Про них розповім нижче.

Нагадаю, що на прохання ІТ-спільноти вхід до Дія.City — декларативний, тобто компанія бере на себе зобов’язання дотримуватись вимог резидентства. Тому ми допускаємо, що тимчасово перевагами Дія.City можуть скористатись компанії, які не мають безпосереднього відношення до ІТ. Але після того, як запрацює аудит, вони будуть виключені зі спецпростору і повинні будуть доплатити податки.

Що змінилось

Розуміючи, що через війну бізнес опинився у надскладних умовах і певні критерії резидентства у Дія.City не можуть бути виконані, ми спростили вимоги до компаній. Це стосується як чинних резидентів, так і нових. Нам важливо, щоб ІТ-бізнес міг працювати, тому ми зробили умови максимально зручними.

Так, на період воєнного стану компанії не позбавлятимуть статусу резидента, навіть якщо вони не відповідатимуть критеріям за кількістю співробітників і розміром середньої зарплати. Резидентам також не потрібно подавати звіт про відповідність та незалежний аудиторський висновок до 1 січня року, наступного за мирним роком. Водночас податкові умови Дія.City залишаються такими ж, як і до війни. І міняти їх ніхто не буде.

Окрім спрощення умов резидентства, уряд розширив перелік дозволених у Дія.City видів діяльності. Підтримку в рамках спеціального правового та податкового простору отримали технологічні компанії, пов’язані з оборонною сферою, міжнародними платіжними системами та хмарними рішеннями.

Розвиток цих напрямів є стратегічно важливим для підтримки обороноздатності, фінансової стабільності та інформаційної безпеки. Тепер Дія.City надає таку можливість.

Про майбутнє ІТ

Ми як і раніше бачимо Україну серед лідерів цифрових держав. Щоб це сталось якнайшвидше, наразі Мінцифра спільно з представниками індустрії та ІТ-асоціацій розробляє стратегію розвитку ІТ у післявоєнний час. Ініціативи будуть направлені на підтримку виробників технологічного продукту. Водночас аутсорс і надалі матиме повне державне сприяння. Ці сегменти будуть розвиватися паралельно.

Виробництво технологічних продуктів — це той нерозкритий потенціал України, який забезпечить майбутнє країни як високотехнологічної держави. Для цього у нас є все: талановиті фахівці, політична воля, бажання бачити нашу країну успішною.

Стратегія післявоєнного розвитку ІТ буде стосуватись як підтримки бізнесу, так і реформування технологічної освіти. Підхід буде комплексним.

Я впевнений, що зовсім скоро стратегія почне втілюватись в життя, а війна закінчиться нашою абсолютною перемогою! Хочу подякувати кожному з вас, хто захищає державу на усіх фронтах. Економічний — не менш важливий. Ми робимо все, щоб індустрія працювала, виконувала контракти і кожен залишався на тому місці, де він може принести максимальну користь державі.