Вчимося протистояти маніпуляціям та ІПСО — рекомендації

Вітаю! Мене звати Володимир, я засновник проєкту LiveArt, консультант і викладач. Понад 15 років керую проєктами та командами, і в міру своєї діяльності постійно маю справу з величезним потоком інформації, на основі якої приймаю управлінські чи проєктні рішення.

А з початку війни на усіх нас обвалився шквал новин, що додало складності у прийнятті рішень. Через цей потік та повну зміну звичного життя багато з нас піддалися на неправдивий наратив. Тож сьогодні я хотів би поговорити про інформаційні маніпуляції та як їм протистояти.

Ера ІПСО

З початком широкомасштабного вторгнення, у наше життя увійшов новий термін — ІПСО. Інформаційно-психологічна операція (ІПСО) має чітко визначену мету — вплинути на настрої певної групи людей чи суспільства щодо певного явища. Простими словами проти нас навмисно запускають маніпуляції для зміни настрою та дій. Посіяти паніку, підняти тривожність, зневіритися у власних силах — ось лише неповний перелік бажаних результатів.

ІПСО є непомітною зброєю, наслідки якої не завжди можна за собою помітити. Проте, знаючи принципи її дії та як в цілому ми реагуємо на маніпуляцію, ми можемо певною мірою себе захистити.

Чому ми досі піддаємося на маніпуляції

Перенесемося далеко у минуле, до світанку людства. Відомо, але тут ми не будемо заглиблюватися, що первісні люди займалися збиральництвом. Сім’я чи окрема група виходили у певне місце і починали збирати ягоди чи іншу їжу. Серед групи завжди лишався один чи кілька вартових, що безпосередньо нічого не збирали, але натомість уважно роззиралися у пошуках небезпеки.

Кожна крихта корисної інформації, що допоможе вижити, неодмінно всотувалася їхньою свідомістю для прийняття важливого рішення: продовжувати збирати, тікати чи битися. Тисячі років еволюція відточувала цей механізм, забезпечивши нам можливість цілковитого комфорту сьогодні.

Як вид ми наділені феноменальною здатністю до виживання. Це дар природи, але зараз він є також і прокляттям, що прокладає дорогу маніпуляціям.

Тож повернемося до останніх. Людина сучасна, на відміну від прадавніх, живе у цілковитій безпеці: нам не загрожують масштабні катаклізми, ми захищені від складних природних умов кондиціонерами з обігрівом, а хижі тварини не полюють на нас вулицями. Проте сам механізм реакції на небезпеки нікуди не подівся. Тож у стані шоку, стресу чи просто пригніченому стані ми хапаємося за будь-який шматочок інформації, що здається нам корисним для виживання.

МАКСИМАЛЬНИЙ РЕПОСТ!

Пост посеред ночі, що починається зі слова «ТЕРМІНОВО!», травматичні фото з новин — усе це підсвідомо мобілізує нас на боротьбу, вмикаючи механізм виживання. Так само як знайомий звук небезпеки, завчений прадавнім вартовим. Але боротьби з чим? На відміну від тих, хто напряму залучений до захисту, нам нічого не загрожує. У більшості випадків ми будемо настільки включені в об’єкт таких закликів, що навіть не засумніваємося перевірити правдивість повідомлення. Наша амигдала спрацьовує раніше за префронтальну кору мозку, тому нам ніколи роздумувати — ми готові відразу боротися чи бігти.

Успіху маніпуляцій підіграє також відсутній ефект інформаційного переїдання. Коли ми їмо солодке (з початку війни, до речі, попит на нього значно зріс) в особливо великих кількостях, то рано чи пізно відчуваємо дискомфорт і перестаємо його їсти. З інформаційним же «солодким» так не спрацює, адже еволюційні механізми вважають таку їжу надзвичайно корисною, тому не обмежують її споживання. Тож ми продовжуємо переїдати новини чи стрічку, аж поки непомітно не впадаємо у депресивний стан, ізоляцію та погіршення стосунків з близькими.

Привіт, ви стали жертвою думскролінгу.

Кожному з початку війни рано чи пізно трапився цей термін — неконтрольоване споживання негативних чи травматичних новин та контенту. А оскільки людина не відчуває інформаційного переїдання так, як відчувала б переїдання солодощами, то і ефекти також приховані. Ізоляція, підвищена тривожність, розлад харчування, депресія, панічні атаки — ось лише неповний перелік ефектів безконтрольного споживання негативної інформації, серед якої точно трапляється значна частина маніпулятивних повідомлень. Їхньою метою і є стан, у якому ви опиняєтеся, — зневіра у власних силах та нездатність спротиву.

Що ще дозволяє маніпуляціям вплинути на нас

Проте не лише закладені природою мехнізми дозволяють маніпуляціям спрацьовувати. Усім відомий Роберт Чалдіні сформулював славнозвісні «Шість принципів впливу», що дозволяють інформації спровокувати бажану реакцію. Ми не будемо розбирати усі з них, проте згадаємо про найдієвіші.

  • Соціальний доказ (social proof) та єдність (unity)

У період важких часів та воєн, кожен українець відчув гостру потребу в ідентичності та єднанні зі своїми. На диво, це має свої позитивні результати, як ось масовий перехід на українську, поширення курсів та збільшення контенту рідною мовою. Проте ефект єдності відчиняє двері для ширшого розповсюдження маніпуляцій: достатньо невеликій групі наших знайомих повірити у певний неперевірений факт, як це переконання поглине ширшу групу. Тому нам легко повірити у черговий потоплений флагман, коли у нього вже повірили більшість українців.

  • Взаємність (reciprocity) та зобов’язання (commitment)

Часто помічаю, як швидко мої рідні та знайомі чіпляються за якийсь один інформаційний ресурс, звідки переказують новини. В умовах стресу ми за будь-яку ціну шукаємо стабільності і послідовності, вважаючи, що слухати якогось одного лідера думок достатньо. При цьому ми не задумуємося, що окремі особистості на кшталт Геращенка чи Арестовича та інших переслідують власну мету привернення до себе уваги. Нам же здається, що ми робимо хорошу справу, особливо якщо зобов’язання змушують нас донейтити. Нам дають корисну інформацію, ми підписуємося та донейтимо — такий нехитрий механізм взаємності у дії.

Є і позитивний момент: ефект взаємності гарно спрацьовує для збору коштів. Продаж мерчу, кошти з якого перераховуються на потреби ЗСУ, благодійні концерти та зустрічі — все це є маніпулятивними заходами, які все ж мають благородну мету наближення перемоги.

  • Авторитет

Ви чули коли-небудь про «ефект ореолу»? Якщо людина нам подобається, зовні зокрема, ми готові їй повірити у будь-чому і взагалі вважатимемо її хорошою і благородною. Звісно, це когнітивне упередження дуже підіграє маніпуляціям, тому істероїди щедро користуються ними для привернення уваги.

Інший бік упередження, або ж «ефект рогів», змушує нас ігнорувати правдиву частину інформації, якщо людина нам несимпатична та володіє поганою дикцією.

Прості відповіді у складні часи

Даніел Канеман у своїх роботах наводить багато прикладів, за яких умов людина приймає рішення чи проводить оцінку інформації швидко, а де бере час на роздуми. Проблема у тому, що чим більший рівень тривожності, тим менше у нас ресурсу думати «повільно»: піддавати сумніву, перевірити, не поспішати з висновками. Та в умовах постійної загрози нашому існуванню ми шукаємо простих відповідей на кшталт «куди бігти» і «що робити». Знову ж таки спрацьовують наші примітивніші механізми все тієї ж амигдали.

Саме тому маніпулятивні повідомлення з формулою «щось сталось — робіть щось самі і скажіть вашим близьким робити те саме» дуже швидко знаходять своїх адресатів. В умовах надзвичайного стресу у нас просто перегорають запобіжники сумнівів і ми готові повірити у лендліз протонних гармат прибульців з Тау Кита значно швидше, ніж нам здається.

Сучасне інформаційне перевантаження лише підіграє «ефекту простих відповідей». Стрічки соціальних мереж у буквальному сенсі максимально навантажують нас когнітивно. Нашому мозку не лишається нічого іншого, як переходити у режим збереження енергії (читайте впасти у депресивний стан) і сприймати лише прості зрозумілі відповіді.

Як протистояти маніпуляціям

Тепер, озброєні знаннями про механізми дії ІПСО та інформаційних маніпуляцій, ми готові до захисту. Нижче мої поради щодо протистояння маніпуляціям в інформаційному просторі.

Дієта

Вважаю це універсальною першою допомогою в принципі від непродуктивних станів. Обмежте споживання новин, стрічок соціальних мереж і екранного часу в цілому. Усі сучасні гаджети та пристрої дозволяють налаштувати час, який ви собі можете дозволити на перегляд стрічки твітера чи інших соціальних мереж. Не раджу намагатися відразу припинити надмірне споживання новин, це призведе лише до підвищення тривожності. Але, як і з будь-якими корисними звичками, поступове зменшення екранного часу точно позитивно відобразиться на вашому самопочутті.

Критичне мислення

Згадаємо, що ми живемо в епоху, коли «критичний раціоналізм» вже відкрито як універсальний механізм боротьби з нісенітницею. Тому коли ви черговий раз прочитаєте про те як чоловік Камалії придбав ЗСУ кілька винищувачів, задайтесь питанням чи є для цього докази. Перш ніж на слово повірити будь якій новині чи твердженню, варто докласти зусиль для перевірки фактів, заодно і прокачаєте скіл системного мислення який знадобиться і для вирішення робочих завдань.

Метод трафарету

На жаль, жодне з джерел новин не скаже нам про реальний стан речей. Поки вітчизняні ЗМІ (разом з Арестовичем в авангарді) у режимі марафону повідомляють про переможну перемогу, а рашистські — про ганебну поразку, ми розхитуємося на емоційних гойдалках радощів та ненависті, що аж ніяк не наближає нас до реальної картини подій. Пошук незалежних джерел та співставлення фактів дозволить точніше перевірити інформацію.

Заземлення

Тривога та агресія завжди знаходять вихід і повинні мати об’єкт застосування. Та якщо у нашому випадку таким ворогом є неприбране помешкання чи нескошена трава (як у мене), то саме час братися до фізичної роботи. Навантаження вивільнить агресію і є найліпшим антидотом до тривожності. Інші корисні практики можна переглянути тут.

Станьте ловцем думок

У кожної людини є вбудований підсвідомий механізм ідентифікації маніпулятивних повідомлень чи порушення кордонів. На практиці це виглядає як дискомфорт, фізичне виснаження, відсторонення, іноді навіть запаморочення. Дослухайтеся до себе, зробіть зусилля вчасно зупинитися та почніть звертати увагу, про що ви думаєте. Випишіть свої думки щодо ситуації, в якій ви опинилися чи коли прочитали новину, що призвела до такого стану. Проаналізуйте, чому ви себе так почуваєте, що могла мати на меті новина чи повідомлення.

Все обов’язково запишіть. Навіть факт викладення думок та почуттів на папері значно полегшує стан і підвищує спротив маніпуляціям.

Допомога психолога

Коли вже нічого не допомагає і ви відчуваєте дискомфорт та вразливість до маніпуляцій, саме час звернутися по допомогу. Розмова з друзями чи близькими хоч і має тимчасовий знеболювальний ефект, все ж не замінить повноцінної терапії. Терапія також допомагає зміцнити власний захист, віднайти внутрішню опору і не стати мішенню маніпуляцій.

Сподіваюся, вам стануть у нагоді ці поради. А що ви робите, щоб протистояти маніпуляціям? Поділіться власними рецептами. До зустрічі у коментарях. З задоволенням долучуся до цікавих дискусій. Слава Україні!

Сподобалась стаття? Натискай «Подобається» внизу. Це допоможе автору виграти подарунок у програмі #ПишуНаDOU

👍ПодобаєтьсяСподобалось15
До обраногоВ обраному3
LinkedIn
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Дозволені теги: blockquote, a, pre, code, ul, ol, li, b, i, del.
Ctrl + Enter
Все обов’язково запишіть. Навіть факт викладення думок та почуттів на папері значно полегшує стан і підвищує спротив маніпуляціям.

— повтор дважды, нужно удалить лишнее )

О, дякую що помітили! 🙌

З початком широкомасштабного вторгнення, у наше життя увійшов новий термін — ІПСО.

Насправді країна-агрессор використовує проти нас різноманітні ІПСО вже років із 20, щонайменше. Наприклад, я чудово пам’ятаю, як наприкінці 90-х проти населення Донбасу використовували тезу «Вони забороняють нам спілкуватися російською». Хто такі «вони» ніхто не знав, жодних прізвищ не називали, але вочевидь малася на увазі українська влада. Ціль тієї ІПСО була посіяти ворожнечу між мешканцями Донбасу та рештою України. Нажаль, це частково вдалося. Потім десь приблизно року з 2004-го була дуже «популярною» теза «хохли пиздять російський газ». Ціль очевидна — роздмухування комплексу меньшовартості та, знову ж таки, зневаги до України. Потім була теза «Донбас обрав українцям Януковича»: пам’ятаєте, «Спасіба житєлям Донбаса за прєзідєнта-підораса»? Це теж була ІПСО з ціллю сіяти ворожнечу. Так само, як до того тези про те, що «Янукович крєпкій хозяйствєннік» і «Донбас порожняк нє ґоніт». Які дозволили Януковичу виграти вибори.
Взагалі, наскільки я пам’ятаю, різноманітна пропаганда проти України і українців розповсюджувалася москальськими спецслужбами завжди. Пам’ятаєте, «українська — теляча мова»? Москальська пропаганда працює на знищення всього українського вже не першу сотню років. Просто із кожним підвищенням градуса протистояння підвищується і градус пропаганди. Але, навіть у «мирний час», пропаганда нікуди не зникала. Просто ставала менш помітною.
В іншому, цілком згоден. Дуже гарна, корисна та своєчасна стаття. Дякую.

З початком широкомасштабного вторгнення, у наше життя увійшов новий термін — ІПСО. Інформаційно-психологічна операція (ІПСО) має чітко визначену мету — вплинути на настрої певної групи людей чи суспільства щодо певного явища.

Как по мне, гэбэшные ИПСО задействовались в Украине как минимум с выборов 2004. Разделение Украины на сорта, прочие нацисты-бандеровцы которые после победы окружат Донбасс колючей проволокой и зальют напалмом (предвыборная агитация 2004-го года) — это всё тоже от гэбни и рашко-политтехнологов партии одного донбасского региона.

И как показывает практика, гэбэшные ИПСО в Украине оказывались эффективны. Выборы 2004 были выиграны прозападными силами, лишь как результат Майдана. А в 2010 и в 2019 гэбэшные политтехнологи и примкнувшие к ним украинские дурачки "журналисты"/"активисты" — сумели взять вверх, с соответствующими для Украины и украинцев результатами.

В 2004, пам’ятаю, багато росіян раділи майдану, мабуть це налякало правлячу верхівку.
До 2004 були свої зашквари і залишки радянської пропаганди.

Якось пропустив той топік за роботою. І так і ні. Я все ж дотримуюсь принципу не шукати чорну кішку у темній кімнаті, особливо якщо її там немає, але і нічому не дивуюсь і не виключаю.

Зараз найбільш небезпечний не ютуб, а телеграм канали. Мабуть кожен зараз бачить, що найбільше ниють і панікують саме знайомі-«телеграмщики».

Абсолютно влучно! Тому що «у пабліках пишуть», з самого початку туди заливалась значна кількість іпсо і продовжує...

Телеграм це молодь. Старше покоління все ж таки ютуб та фейсбук. Я від матері (55 років доречі) постійно таку маячню слухаю що нікуди не натягнеш. Добре хоч Шарія трохи заспокоїли бо це був взагалі капець
Пам’ятаю 24 лютого, звоню мамі кажу війна почалася, давай поки на захід а там подивимось. Вона мені — треба слухати Шарія. Він сказав що мирне населення чипати не будуть і тікають тільки націоналісти. Ох як мені цьому недоблогеру врізати захотілось. Благо у тій місцевості де мама все добре і час розкрив їй очі.

Та якби тільки молодь, серед моїх знайомих усі років до 50 в телеграмах.

Ще від трьох місяців до року і його вишлють на батьківщину.

Єдине що радує, що ютуб почав видаляти всякий сумнівний проросійський контент по скаргам. Також обмеження на монетизацію в росії явно позитивно вплинули на рекомендації відео.
Надіюсь, що всі російські блогери в якийсь світлий день, нарешті звалять на свій рутуб і будуть там вічно страждати з опитувальниками після кожної реклами.

Ось тут є гарне відео від Оксани Мороз про інфогігієну під час війни. Мене дуже попустило youtu.be/h68Yy3_Tupk

Ну і на фб пані Оксана регулярно викладає інформацію про різні іпсо

Дякую! Обов’язково перегляну.

Я особисто перестав повністю вірити новинам без реальних доказів типу фото, відео, чи доказів які лунають із українських, проросійських і іноземних джерел одночасно. Також якось сам виробився рефлекс не сприймати абсолютно всі кричущі заголовки, зради-зрадні та перемоги-переможні, особливо при відсутній аргументації (на доу до речі дуже часто таке помічаю, особливо зради-зрадні)
Батькам і бабцям дуже допомагає відключення від ютубу, бо в них імунітет до кричущих заголовків дуже слабкий, і іноді аж починає трустити від того що вони там слухають. Для власників каналів де викладають лише відоси з робоозвучкою із сумнівним змістом має бути окреме коло в пеклі. До речі, може є якийсь батьківський контроль який відрізає такий контент?

Дякую за коментар! Якщо говорити про Youtube, то я також не проти освоїти гнучкий батьківський контроль, зокрема коли син дивиться різного роду летсплеї. Наскільки мені відомо можна попросити не пропонувати певний канал, або ж взагалі його заблокувати. Але алгоритми тонко відчувають схильність до подібного контенту і навмисне продовжують пропонувати схожі ролики. Тому повне вимкнення від ютубу — певно найкращий спосіб.

Підписатись на коментарі